Daily Archives : September 27, 2022

Німецька поліція провела обшук на яхті російського олігарха Усманова

Німецька поліція, яка розслідує звинувачення у відмиванні грошей проти російського мільярдера Алішера Усманова, обшукала яхту на півночі Німеччини.

Про це пише Reuters з посиланням на повідомлення прокуратури.

“Прокуратура не назвала ні яхту, ні її власника, але назвала його “69-річним російським бізнесменом” і заявила, що він був об’єктом того ж розслідування, що й минулого тижня, коли поліція провела рейд на віллу на березі озера, зареєстровану на Усманова”, – пише агентство.

Reuters не вдалось взяти коментарі у представників Усманова щодо обшуків на яхту у вівторок.

У заяві в понеділок його прес-служба відкинула звинувачення проти нього як “безпідставні та наклепницькі”.

Усманов внесений до санкційного списку ЄС, який заморожує його активи та забороняє подорожувати країнами блоку.

Прокуратура заявила, що власника яхти підозрюють у здійсненні фінансових операцій на мільйони євро в період з 2017 по 2022 рік, щоб приховати походження коштів, отриманих від кримінальних злочинів, зокрема ухилення від сплати податків.

“Усманов, який працює в різних бізнес-секторах і має чистий капітал у 14,6 мільярда доларів, за даними Forbes, знаходиться в центрі двох окремих розслідувань щодо його фінансів у Німеччині.

Минулого тижня телекомпанія NDR повідомила, що 156-метрову яхту Dilbar, яка, за словами влади, належить сестрі Усманова і також підпадає під санкції, була відбуксирована з порту Гамбурга до Бремена. Яхта коштує пів мільярда євро.

Нагадаємо:

Арештовану яхту Dilbar, яка належить родині підсанкційного російського олігарха Алішера Усманова, перегнали з порта Гамбурга на верф, розташовану неподалік Бремена.

Німецька поліція провела обшук у баварському маєтку одного з найбагатших російських олігархів Алішера Усманова.

Економічна правда

БЕБ склало санкційний список повʼязаних з Росією та Білоруссю компаній

Бюро економічної безпеки визначило та погодило з відповідними держорганами 23 повʼязані з Росією та Білоруссю юридичні особи, які ремомендує включити до санкційного списку.

Про це повідомляє пресслужба відомства.

Попередньо встановлена вартість активів цих компаній становить понад 1 млрд грн., в тому числі понад 90 млн грн. готівкових коштів на банківських рахунках та 160 автомобілів на суму 220 млн грн. тощо.

До списку потрапили компанії-імпортери автомобільної продукції, скла, фармацевтичної продукції, оптовий постачальник палива, дорожньо-будівельна компанія, виробник побутової хімії та інші.

У відомстві розповіли, що співробітники Бюро вже направили на розгляд Міжвідомчої робочої групи з питань реалізації державної санкційної політики проект розпорядження Кабінету Міністрів України “Про внесення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)” щодо 23 юридичних осіб, діяльність яких пов’язана з РФ та РБ, в тому числі через офшорні компанії.

Аналітики відомства дослідили структуру власності та фінансово-господарську діяльність зазначених компаній та встановили, що вони перебувають під контролем Росії та Білорусі.

Також вони дійшли висновку, що діяльність уомпаній забезпечує фінансування держав-агресорів, через сплату податків до бюджетів РФ та РБ. Це, відповідно, створює реальні та потенційні загрози національним інтересам, національній безпеці, суверенітету та територіальній цілісності України.

Після погодження переліку юридичних осіб Міжвідомчою робочою групою, список передадуть Кабінету Міністрів для скерування до РНБО задля застосування санкцій.

“Зазначені юридичні особи пропонується позбавити права користуватися та розпоряджатися активами, що їм належать. Також, для них буде заблоковано можливість виведення капіталу за межі України та зупинено виконання їх зобов’язань перед країнами-агресорами.

“Це лише перший перелік таких компаній, процес поповнення списку підприємств для запровадження санкцій триває. Наразі ще два списки із 25 та 54 суб’єктами господарської діяльності, які БЕБ рекомендує включити до санкційних списків, погоджуються з відповідними органами”, – додав директор БЕБ Вадим Мельник.

Про набрання чинності рішення РНБО проінформують і компетентні органи ЄС, США, Канади та інших держав для розгляду ними питання щодо запровадження аналогічних санкцій.

Читайте також: Танці навколо санкцій. Що у Зеленського вирішили робити з Фрідманом та іншими російськими олігархами?

Нагадуємо:

В Україні готуються до запровадження нових пакетів санкцій, і перші рішення можуть стосуватися російських олігархів – у НАЗК пропонують оголосити всі санкції до січня 2023 року.

Microsoft позбавив росіян можливості оновити комп’ютери до Windows 11

Американська корпорація Microsoft обмежила доступ до оновлення операційної системи Windows для громадян Росії – користувачі не можуть оновити комп’ютери від Windows 10 до Windows 11.

Про це повідомляє телеканал “Дождь”.

“На офіційному сайті компанії при спробі завантажити програму-завантажувач останньої версії Windows відкривається порожнє вікно браузера. У розділі “Встановлення та оновлення” розділ з оновленою версією операційної системи також недоступний”, – йдеться у повідомленні.

На початку березня Microsoft призупинила продаж товарів, програмного забезпечення та сервісів та надання нових послуг у Росії, а також виділила понад 35 млн доларів на допомогу Україні.

Нагадаємо:

У червні в Microsoft пообіцяли скорочувати бізнес у РФ, поки від нього нічого не залишиться.

Економічна правда

Мобілізація росіян може поглибити економічну кризу в РФ 

Мобілізація в РФ може додатково вдарити по російській економіці через призов тисяч працівників та втечу ще тисяч за кордон.

Про це повідомляє Bloomberg.

Наказ про мобілізацію в РФ може забрати з роботи приблизно одного зі ста активних працівників країни для відправки на фронт. У поєднанні з тим, що тисячі росіян намагаються виїхати з країни на тлі рекордно низького рівня безробіття, кандидатів на звільнені місця залишається небагато.

“Мобілізація завдає сильного негативного удару по споживчих настроях”, – вважає економістка Renaissance Capital Софія Донец. “Ми побачимо відмови від непотрібних покупок і глибоке падіння попиту”. Вона прогнозує, що це спричинить додаткові 0,5% до скорочення ВВП Росії цьогоріч.

Bloomberg Economics також очікує, що призов поглибить падіння ВВП і прискорить інфляцію в країні. “Гірше того, ці наслідки, ймовірно, збережуться протягом наступних п’яти років”, – сказав російський економіст Алєксандр Ісаков.

Компанії намагаються запобігти призову своїх працівників до армії. Хоча в РФ можуть звільнити від призову деяких критично важливих працівників, такий перелік дуже обмежений. Деякі фірми радять своїм співробітникам працювати з дому в ті дні, коли очікується, що в офіс принесуть повістки.

При цьому ІТ компанії, яким теж обіцяли звільнення від призову, виявили, що багато з працівників потрапили в поточну хвилю. Як пишуть російські ЗМІ, деякі компанії орендують приватні літаки для вивезення співробітників.

Разом із тим росіяни відчують тиск на свої фінанси через те, що бюджет РФ передбачає різке збільшення надходжень від податку на прибуток протягом наступних двох років, що є частиною спроб російського уряду знайти кошти на фінансування війні проти України. Ціни на комунальні послуги, що регулюються державою, також зростають.

Наталья Зубарєвіч, економістка Московського державного університету, передбачає, що в довгостроковій перспективі мобілізація та зростання кількості загиблих і поранених у війні призведе до скорочення і без того невеликої когорти росіян працездатного віку. При цьому, акцентує вона, головне – це відтік мізків, адже люди, які виїжджають, переважно, більш заможні та освічені.

Нагадуємо:

Президент Росії Володимир Путін вранці 21 вересня у зверненні до росіян заявив про “часткову” мобілізацію.

Пізніше з’ясувалося, що в указі про мобілізацію є таємний пункт, який дає змогу Міноборони країни призвати на війну більше мільйона людей, переважно з сіл.

Після оголошення мобілізації в РФ ціни на авіаквитки до так званих “безпечних” країн досягли астрономічних значень.

Перші в списку – російські олігархи: проти кого Україна незабаром може запровадити санкції 

В Україні готуються до запровадження нових пакетів санкцій, і перші рішення можуть стосуватися російських олигархів – у НАЗК пропонують оголосити всі санкції до січня 2023 року.

Про це йдеться у статті ЕП.

Нацагентство з запобігання корупції запропонувало план, який передбачає оголошення всіх пакетів санкцій до січня 2023 року. Голова НАЗК також входить у Міжвідомчу робочу групу з питань санкцій.

Перші в списках органу – російські олігархи, і за даними джерел ЕП незабаром Рада нацбезепеки та оборони може ухвалити перші рішення. У них можуть бути прізвища власників Альфа-банку, найбагатшої людини Росії Володимира Лісіна та інших російських олігархів.

Зокрема, як стало відомо ЕП від одного із співрозмовників в Офісі президента, 19 вересня в Зеленського відбулася окрема нарада, присвячена виключно російським акціонерам Альфа-банку. Інший співрозмовник, з РНБО, підтвердив ЕП, що “готуються документи” щодо запровадження санкцій проти них. Передусім йдеться про олигарха Міхаіла Фрідмана.

Від початку повномасштабної війни РНБО проголосувала за низку санкційних списків, проте вони затрималися в заступника голови ОП Андрія Смирнова, який не передав їх на підпис Зеленському.

У розпорядженні ЕП є документи, які свідчать, що таких заблокованих рішень було щонайменше десять. Співрозмовник, дотичний до санкційної політики, стверджує, що загальне їх число сягає 20. Ще 70 проєктів РНБО відправила на розгляд в Офіс президента, але не отримала назад на голосування.

Серед імен у списках були, крім російської еліти, політики із Сербії, Чорногорії, Киргизії, Чехії, а також гравці російського КВК. Серед компаній – білоруська промисловість та російські видавництва. Крім того, санкції хочуть накласти на російських депутатів та сенаторів, силовиків і членів Ради нацбезпеки РФ, російські оборонні підприємства.

Більше читайте у статті: Танці навколо санкцій. Що у Зеленського вирішили робити з Фрідманом та іншими російськими олігархами?

Європа готова до зими без російського газу – Bloomberg

Європа може імпортувати майже на 40% більше скрапленого газу ніж торік, завядки чому вдастся компенсувати повну зупинку постачання газу з Росії.

Про це свідчать дані BloombergNEF.

У звіті BNEF вказується, що регіон може імпортувати майже на 40% більше СПГ протягом майбутньої зими, ніж минулого року. А також збільшити закупівлі наступного літа приблизно на 14%, щоб відновити втрачені запаси.

Відтак попри падіння попиту через високі ціни на енергоносії, цих поставок достатньо, щоб покрити повну зупинку потоків російських трубопроводів з 1 жовтня.

Щоб отримати додаткове паливо, європейським покупцям доведеться купувати на спотовому ринку на 90% більше СПГ, ніж вони забезпечили за довгостроковими контрактами, що ще більше посилить конкуренцію з Азією. Це підтримає світові ціни на газ, які різко зросли після того, як Європа намагалася зменшити свою залежність від Росії після того, як її найбільший постачальник – Росія – вторглася в Україну наприкінці лютого.

“Підвищені спотові ціни на СПГ збережуться, оскільки Європі потрібно підтримувати свій вплив на всі наявні постачання СПГ, залишаючи дуже мало для Азії”, – йдеться у BNEF.

Китай і азіатські ринки, що розвиваються, ймовірно, спостерігатимуть зниження імпорту, додає він.

Основний сценарій BNEF передбачає, що погодні умови відповідатимуть середнім показникам за останні 10 років. За відсутності постачання російського газу, очікується, що Європа імпортує 40 млн т СПГ цієї зими і трохи більше влітку для поповнення запасів. Це залишить 12 млн т спотового обсягу для Азії.

Однак холодна зима в Північній Азії може забрати 5,6 млн тонн з Європи, головним чином для підживлення попиту в Японії, а наступне спекотне літо призведе до зростання цього числа до 6,9 млн протягом наступних 12 місяців. Цей сценарій, ймовірно, призведе до посилення цінової конкуренції.

Тим часом більше російського СПГ надходитиме до Китаю, де очікується, що зимовий попит впаде на 16% порівняно з роком раніше.



Польща і Данія відкривають новий трубопровід для транспортування норвезького газу

Прем’єр-міністри Польщі та Данії у вівторок відкриють газопровід під назвою Baltic Pipe, який стане новим каналом для норвезького газу в Європу.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на TVN24.

Baltic Pipe є одним із головних проєктів польського уряду для забезпечення енергетичної безпеки та повної незалежності Польщі від російського газу.

Церемонія відбудеться на газокомпресорній станції в Будно Західнопоморського воєводства. Також планується символічний старт транспортування газу.

Повноцінне транспортування газу по системі Baltic Pipe з родовищ на норвезькому континентальному шельфі до Польщі по 900-кілометровому маршруту через Данію заплановано на суботу, 1 жовтня.

Не лише Польща вперше зможе імпортувати норвезький газ через Данію, але й сусідні з нею країни, зокрема Словаччина та Чехія. Газ почне надходити в трубопровід 1 жовтня, а вихід на повну потужність очікується до кінця листопада. Інвесторами виступають оператори транспортування: данська Energinet і польська Gaz-System.

Baltic Pipe складається з п’яти елементів – з’єднання норвезької системи в Північному морі з данською системою, великий газотранспортний маршрут через Данію, газокомпресорна станція на данському острові Зеландія, морський газопровід з Данії в Польщу з приймальним терміналом та додатковими елементами польської системи передачі.

Курс валют на 27 вересня: гривня продовжує зміцнення

Готівкова гривня у вівторок, 27 вересня, на чорному ринку продовжує зміцнюватися і наразі становить 42,05 – 42,35 за долар.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

Так, на 13:10 курс долара на чорному ринку становив 42,05 – 42,35 грн, а у понеділок, 26 вересня, коливався на рівні 42,47 – 42,71 грн

Зміцнення продовжилося і відносно “чорного” курсу євро. Котирування на цей же час становлять 40,04 – 40,43 грн. Для порівняння, у понеділок курс коливався на рівні 40,45 – 40,92 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

  • Долар США – 41,6 – 42,55 грн (курс на 26 вересня – 41,80 – 42,75 грн);
  • Євро – 40,0 – 41,1 грн (курс на 26 вересня – 40,20 – 41,50 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

  • Приватбанк – 41,2 – 41,7 грн;
  • Ощадбанк – 41,3 – 41,99 грн;
  • Укрексімбанк – 41,5 – 41,9 грн;
  • Райффайзен – 41,8 – 42,5 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,95 грн.

Нагадуємо:

Фунт стерлінгів у понеділок, 26 вересня, впав до рекордного мінімуму через побоювання трейдерів, що економічний план нового уряду Великої Британії створить напруження у фінансовому секторі. Євро також досяг нового 20-річного мінімуму щодо долара.

Регулятор з 9:00 21 липня 2022 року скорегував офіційний курс гривні до долара США на 25% до 36,5686 грн/дол США.

Nord Stream називає безпрецедентним одночасне пошкодження трьох ниток газопроводу

Одночасне руйнування трьох ниток газопроводу в Балтійському морі є безпрецедентним, терміни відновлення інфраструктури оцінити неможливо.

Про це заявили в Nord Stream AG – операторі “Північного потоку”, повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Інтерфакс Україна”.

“Руйнування, що сталися в один день одночасно на трьох нитках морських газопроводів системи “Північний потік”, мають безпрецедентний характер. Терміни відновлення працездатності газотранспортної інфраструктури поки що оцінити неможливо”, – заявили в проєктній компанії.

У ніч із неділі на понеділок стався витік на одній із ниток магістралі “Північний потік-2”. Це сталося в данській винятковій економічній зоні на південний схід від Борнхольма.

Крім того, витік газу зафіксовано з обох ниток першого “Північного потоку” – у винятковій економічній зоні Данії на північний схід від острова Борнхольм.

Навколо зон витоків встановлені п’ятимильні заборонні зони для судноплавства.

Як повідомлялося, данське енергетичне агентство звернулося до компанії Energinet, яка відповідає за загальну роботу данської електроенергетичної та газової системи, з проханням підвищити рівень готовності електроенергетичного та газового сектору Данії після витоків газу.

Європейська правда

Бізнес під час війни: скільки підприємців почали працювати “на закордон”

Майже третина представників українського малого та середнього бізнесу вже розширили свою діяльність на закордонного споживача.

Про це свідчать дані дослідження Mastercard SME Index.

У той час, як український малий та середній бізнес шукає шляхи повернення до повноцінної роботи та продовження розвитку серед головних потреб підприємці відзначають нестачу нових замовлень та ринків збуту (56%), коштів на розвиток (33%) та необхідність допомоги з логістикою (23%).

Водночас 28% українських МСБ, що працюють під час війни, вже розширили свою діяльність на закордонного споживача. Ще 21% планують почати це зробити у майбутньому.

Наразі українські підприємці найбільше продають свої товари та послуги на ринки США (30%), Польщі (27%), Німеччини (13%), Великої Британії (10%), Литви (10%) та Канади (10%).

Серед найбільш пріоритетних ринків, які український бізнес розглядає для подальшого розширення географії продажів такі країни:

  • Польща (61%);
  • Болгарія (13%);
  • Велика Британія (13%);
  • Італія (11%);
  • Молдова (11%).

Основними бар’єрами, які заважають малому та середньому бізнесу вийти на іноземні ринки, є нестача фінансових ресурсів (29%), профільних знань (27%) та брак виробничих потужностей (12%).

Крім цього, у рамках дослідження, підприємці виділили як найбільш перспективний бестселер України у світі, що матиме найбільший попит на міжнародній арені IT-послуги (49%).

Серед інших потенційних українських бестселерів назвали: український дизайнерський одяг (28%), крафтові продукти (26%) та прикраси, у тому числі ювелірні (23%).

Mastercard

Економічна правда