Daily Archives : January 13, 2023

Малайзія заявила, що може припинити експорт пальмової олії до ЄС у відповідь на новий закон, спрямований на захист лісів шляхом суворого регулювання продажу цього продукту.

Про це повідомляє Reuters.

Міністр сировинних товарів Фаділла Юсоф заявив, що Малайзія та Індонезія обговорять закон, який забороняє продаж пальмової олії та інших товарів, пов’язаних з вирубкою лісів, якщо імпортери не зможуть довести, що виробництво їх конкретних товарів не завдало шкоди лісам.

ЄС є великим імпортером пальмової олії, і закон, схвалений у грудні, викликав обурення з боку Індонезії та Малайзії, які є найбільшими виробниками.

“Якщо нам потрібно залучити експертів з-за кордону, щоб протистояти будь-якому кроку ЄС, ми можемо це зробити”, – сказав Фаділла. “Або ж ми можемо просто припинити експорт в Європу, натомість зосередитися на інших країнах, якщо вони (ЄС) створюють нам всім труднощі з експортом до них”.

Екологічні активісти звинувачують пальмову промисловість у нестримній вирубці тропічних лісів Південно-Східної Азії, хоча Індонезія і Малайзія створили стандарти сертифікації сталого розвитку, обов’язкові для всіх плантацій.

У ЄС наполягають, що блок не обмежує імпорт пальмової олії з країни і заперечив, що закон про вирубку лісів створює бар’єри для малайзійського експорту.

ЄС є третім за величиною споживачем пальмової олії в світі, згідно з даними Малайзійської ради з пальмової олії. На нього припадає 9,4% експорту пальмової олії з Малайзії, який у 2022 році склав 1,47 млн тонн, що на 10,5% менше, ніж роком раніше.

Кількість нелегальних в’їздів до Європейського Союзу зросла у 2022 році на 64% у порівнянні з попереднім роком, досягнувши найвищого рівня з 2016 року.

Про це, як пише “Європейська правда” повідомили у п’ятницю прикордонному агентстві ЄС Frontex.

У 2022 році на зовнішньому кордоні ЄС, за попередніми підрахунками, було виявлено близько 330 тисяч нелегальних перетинів кордону. Це найвищий показник з 2016 року і на 64% більше, ніж у попередньому році.

Після спричиненого пандемією мінімуму у 2020 році вже другий рік поспіль спостерігається різке зростання кількості нелегальних в’їздів. На західнобалканський маршрут припадає майже половина від загальної кількості нелегальних перетинів. Сирійці, афганці та тунісці разом склали 47% виявлених осіб у 2022 році. Кількість сирійців приблизно подвоїлася до 94 тисяч.

Жінки становили менше ніж одну з десяти виявлених осіб, тоді як частка неповнолітніх дещо зменшилася і склала близько 9% від усіх виявлених осіб.

Окремо було нараховано майже 13 мільйонів українських біженців на в’їзд на зовнішніх сухопутних кордонах ЄС з України та Молдови в період з 24 лютого 2022 року до кінця року. За цей же період на тих же ділянках кордону на виїзд було зареєстровано 10 млн громадян України.

Як повідомлялося, Сенат Чехії в середу схвалив поправку до закону про українських біженців, відомого як lex Ukraine, про продовження режиму тимчасового захисту для них на один рік – до кінця березня 2024-го, зміни набудуть чинності після підписання президентом.

У п’ятницю, 13 січня, готівкова гривня на “чорному ринку” та в касах банків майже не змінилася відносно долара, проте ослабла проти євро – курс продажу перевищив 43 гривні за євро.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:15 курс долара на “чорному ринку” становив 40,36 – 40,54 грн, а у четвер, 12 січня, коливався на рівні 40,38 – 40,543 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,88 – 43,13 грн. Для порівняння, у четвер курс коливався на рівні 42,65 – 42,9 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 40,2 – 40,65 грн (курс на 12 січня – 40,2 – 40,7 грн);
• Євро – 42,3 – 43,0 грн (курс на 12 січня – 42,2 – 42,95 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,8 – 40,3 грн;
• Ощадбанк – 40,3 – 40,9 грн;
• Укрексімбанк – 40,2 – 40,7 грн;
• Райффайзен – 40,22 – 40,65 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

У ході зустрічі міністрів агрополітики України Миколи Сольського та міністра продовольства Гани Овусу Афрії Акото сторони обговорили створення спільного логістичного хабу для зберігання зерна.

Про це повідомила пресслужба Міністерства агрополітики.

Сторони обговорювали поглиблення співпраці в галузі сільського господарства та розширення міжнародних торгово-економічних відносин. Зокрема, вони розглянули питання започаткування спільного проекту – логістичного хабу для зберігання продовольства.

Такий хаб дозволить зберігати зерно, сприятиме прогнозованості збуту та стабілізації ціни на продовольство, кажуть в Мінагрополітики.

Міністри домовилися детальніше розглянути можливість реалізації спільного українсько-африканського проєкту у сфері логістичної кооперації.

В українському міністерстві зауважили, що Гана стала третьою країною, яку відвідала делегація відомства в рамках офіційного візиту до країн Африки.

Президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення РНБО щодо накладення санкцій проти компанії Royal Pay Europe, зареєстрованої у Латвії. Її власником є росіянин.

Про це йдеться в указі президента №14/2023.

Санкції передбачають блокування активів, запобігання виведенню капіталу за межі України, зупинку виконання фінансових зобов’язань, заборона участі у приватизації чи оренді держмайна. Також з компанією заборонено проводити операції з цінними паперами. Термін дії санкцій – п’ять років.

У компанії з такою ж назвою та адресою є сайт, на якому вказано, що Royal Pay – це бренд групи компаній, що надають послуги у сфері електронної комерції щодо налаштування платежів. Іншої інформації на сайті небагато – лише посилання на соцмережі та форма зворотного зв’язку. Примітно також, що на сайті “латвійської” компанії немає латиської мови сайту.

Компанія Royal Pay Europe раніше фігурувала в історії з визнанням неплатоспроможності Мегабанку Віктора Суботіна. Тоді Суботін заявляв, що Нацбанк хоче цілеспрямовано “потопити” банк, адже напередодні відмовив у погодженні докапіталізації Мегабанку на суму 12 млн євро з боку іноземного інвестора.

Натомість, як з’ясувала ЕП, відмова була пов’язана з репутацією інвестора. Forbes Україна повідомляло, що іноземним інвестором виступала Royal Pay Europe, яка належить громадянину РФ Сергію Кондратенку.

Зокрема, “дочка” цієї компанії, яка працювала в Росії, “Мережева розрахункова палата”, у березні 2021 року втратила ліцензію російського центробанку через проведення розрахунків з нелегальними онлайн-казино та букмекерськими конторами.

У 2022 році економіка Німеччини показала кращі результати, ніж очікувалося.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Spiegel.

Згідно з первинною оцінкою Федерального статистичного відомства, незважаючи на різке зростання цін на енергоносії, рекордну інфляцію та проблеми з постачанням, валовий внутрішній продукт (ВВП) зріс на 1,9% порівняно з попереднім роком. Економісти в середньому очікували дещо меншого показника.

У 2021 році економіка Німеччини зросла на 2,6%.

На думку економістів, рецесія, якої побоюються в 2023 році, буде порівняно м’якою, з падінням ВВП менше одного відсотка. Деякі інститути навіть очікують незначного економічного зростання через те, що держава позбавляє приватних осіб і компанії мільярдних витрат на дорогі енергоносії.

Цілком ймовірно, що це також призведе до збільшення дефіциту державного бюджету у 2023 році. За розрахунками економістів, федеральний бюджет, бюджети земель, місцеві та фонди соціального страхування витратили більше коштів, ніж отримали в минулому році.

Тим не менш, після двох пандемічних років Німеччина, ймовірно, знову буде дотримуватися європейського боргового правила з дефіцитом державного бюджету на рівні близько двох відсотків: Європейський пакт про стабільність і зростання дозволяє країнам ЄС мати дефіцит бюджету не більше трьох відсотків і загальний борг не більше 60 відсотків номінального ВВП. Країни ЄС тимчасово призупинили дію цих правил через дорогі програми коронавірусної допомоги. Планується, що пакт знову почне діяти на регулярній основі з 2024 року.

У п’ятницю в енергосистемі України зберігається дефіцит потужності, проте з потеплінням на вихідних очікується зменшення споживання.

Про це повідомила пресслужба Укренерго.

Зазначається, що наразі споживання електроенергії знаходиться на рівні четверга, і дефіцит особливо виражений у ранковий та вечірній максимуми споживання.

“Водночас вже на вихідні очікується поступове потепління по всій Україні, внаслідок чого прогнозується зменшення споживання”, – додає оператор.

Для забезпечення балансу в енергосистемі у всіх областях тривають планові відключення світла, до областей доведені ліміти споживання на час з 02:00 до 24:00. Оператор нагадує, що перевищення лімітів призводить до ризиків створення аварійних ситуацій в енергосистемі, і для їхнього попередження застосовуються аварійні відключення.

В Укренерго нагадали, що дефіцит в енергосистемі є наслідком масованих ракетних та дронових атак росіян по енергетичній інфраструктурі. Крім цього, російськими окупантами тимчасово окуповані низка електростанцій, які виробляли електроенергію для українців, серед яких найбільша Запорізька АЕС.

Через несанкціонований доступ до Єдиної державної е-системи у сфері будівництва низка осіб намагалася легалізувати незаконні забудови та підробляти сертифікати атестації архітекторів.

Про це заявив начальник Департаменту кібербезпеки Служби безпеки України Ілля Вітюк.

За даними кіберфахівців СБУ, до організації оборудок причетні високопосадовці Національної спілки архітекторів та органів державної влади, місцевого самоврядування, а також окремих комерційних структур.

В СБУ пояснюють, що йдеться не про звичайний кіберзлам, який міг би узаконити сотні “проблемних” забудов, які були зведені з порушенням чинних вимог і стандартів. Водночас схему було вчасно викрито, тож зловмисникам не вдалося зламати електронну систему.

Зловмисники, встановили в СБУ, намагались незаконно отримати гроші через підробку та продаж дозвільних документів представникам будівельного бізнесу. Серед викритих махінацій – незаконні реєстрації об’єктів, які мають порушення державних будівельних норм.

Також Служба безпеки заявляє, що виявила схему видачі підроблених сертифікатів професійної атестації архітекторів. Для цього представник Національної спілки архітекторів передав підконтрольній компанії свій електронний підпис для входу в систем, після чого зловмисники отримали доступ до незаконного редагування раніше виданих сертифікатів. В них змінювали дати і персональну інформацію “атестованого” архітектора і продавали підробку замовникам як новий документ.

“Департамент кібербезпеки СБУ надав відповідні рекомендації фахівцям Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури та Міністерства цифрової трансформації, які дозволили усунути наявні прогалини в електронній системі”, – зазначили в СБУ.

Нагадуємо:

13 грудня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт №5655 щодо реформування сфери містобудівної діяльності, який, зокрема, критикували глави українських міст та селищ, архітектори (зокрема, Національна спілка архітекторів) та громадські активісти.

З критикою законопроєкту також виступали військові. Зокрема, військовий та юрист Олег Симороз, який підірвався на протитанковій міні і втратив обидві ноги. Авторка законопроєкту глава партії “Слуга народу” Олена Шуляк увірвалась до нього в палату, щоб з’ясувати стосунки. Після суспільного резонансу Шуляк написала, що “просить вибачення”, але детально не описала за що саме.

Фонд гарантування вкладів фізосіб подав позов до Господарського суду Києва про відшкодування 8,4 млрд грн збитків Імексбанку проти власника банку та засновника ФК “Чорноморець” Леоніда Клімова.

Про це повідомила пресслужба Фонду гарантування вкладів (ФГВФО).

Фонд зібрав докази про виведення менеджментом коштів з банку на користь Клімова через схемне кредитування 36 позичальників. Йдеться про 41 кредитну угоду, або майже 56% балансового кредитного портфелю.

Ці позичальники були пов’язані з Клімовим та мали проблеми з фінансовим станом, тож згідно вимог до управління кредитним ризиком взагалі не мали отримувати кредитів в банку. Попри неповернення кредитів, з 2013 року банк неодноразово надавав їм відтермінування сплати боргу і вивів з під застави високоліквідне забезпечення.

У переліку втрачених застав ФГВФО зазначає майнові права на об’єкти незавершеного будівництва, елітні котеджі в Одеській області, комерційна нерухомість, депозитні кошти. Документально підтверджено виведення забезпечення на понад 7,1 млрд грн. Фонд називає такі дії схемою для уникнення стягнення коштів за рахунок застав.

Зрештою, єдиним забезпеченням за вказаними кредитами залишився стадіон “Чорноморець”, проте його вартість була значно нижче боргів за кредитами. Оцінку об’єкту безпідставно збільшував залучений банком оцінювачем: від 2,1 млрд грн у 2011 році до 7,8 млрд грн у 2014 році. Для порівняння, це вдвічі дорожче за НСК “Олімпійський”. Зрештою, борг за кредитами на 13,4 млрд грн залишився непогашеним.

Крім того, нерухомість та майнові права на об’єкти незавершеного будівництва за 13 кредитними угодами були замінені на фіктивну заставу. Як наслідок, замість твердої застави за кредитами було оформлено майнові права за попередніми угодами купівлі-продажу сільськогосподарських ділянок на Одещині. Такі угоди тоді взагалі не могли бути укладені через дію мораторію, тож Імексбанк втратив застави на понад 2 млрд грн.

“Вказані дії стали причиною неплатоспроможності Банку і нестачі коштів для повного розрахунку з його кредиторами під час процедури ліквідації”, – резюмують в Фонді.

Читайте більше у статтях:

Держава полюватиме на активи ексвласників збанкрутілих банків за кордоном. Кому слід боятися?

Прокуратура проти американців: кому дістанеться стадіон “Чорноморець”

Нагадуємо:

Національний банк України 26 січня 2015 року ухвалив рішення про віднесення “Імексбанку” до категорії неплатоспроможних. На момент ухвалення цього рішення контролером банку був Леонід Клімов.

Колишній власник стадіону “Чорноморець” та президент однойменного футбольного клубу Леонід Клімов вивів з власного “Імексбанку” 8,3 млрд грн, переписавши стадіон під заставу для 41 кредитного договору.

ВВП Британії несподівано зріс на 0,1% в листопаді, серед офіційних причин називають проведення Чемпіонату світу з футболу, яке стимулювало сферу послуг.

Про це повідомляє BBC з посиланням на Управління національної статистики (ONS).

Валовий внутрішній продукт країни, що слугує ключовим економічним показником, виріс на 0,1%. Управління національної статистики заявило, що паби і ресторани сприяли зростанню, оскільки люди збиралися в закладах для перегляду матчів Чемпіонату світу.

Водночас за три місяці до листопада економіка скоротилася на 0,3%. Раніше очікувалося, що економіка Британії продовжить скорочуватися і в листопаді.

Проте сектор послуг, який включає в себе широкий спектр галузей від готельного бізнесу до торгівлі, був найбільшим драйвером зростання в цьому місяці.

“Існують окремі свідчення того, що Чемпіонат світу з футболу приніс користь деяким підприємствам: паби, ресторани і бізнес, що займається продажем вина, доставкою піци, рекламою і забезпеченням безпеки ліцензованих приміщень, повідомили про збільшення обігу”, – зазначили в Управлінні.

Нагадуємо:

У третьому кварталі року економіка Британії скоротилася більше, ніж оцінювалося раніше – до кінця 2022 року країна, ймовірно, увійде в рецесію.

Банк Англії прогнозує, що Британія прямує до тривалої рецесії, а інфляція не повернеться до цільового рівня до початку 2024 року.