Daily Archives : February 9, 2023

В Офісі президента України закликали SpaceX “не вигадувати, як нашкодити”, після рішення компанії обмежити використання супутникового інтернету Starlink Збройними силами України для управління дронами.

Джерело: радник глави ОП Михайло Подоляк у Twitter

Пряма мова: “Рік спротиву України, і компанії мають для себе вирішити: або вони на стороні права на вільне життя і України – і тоді не вигадують, як нашкодити; або вони на стороні РФ та її “права” на вбивства, захоплення територій”.

Деталі: В ОП порадили SpaceX та президентці компанії Гвінн Шотвелл, яка оголосила про рішення, “обрати конкретну опцію”.

Передісторія:

Компанія SpaceX оголосила, що вжила заходів, щоб запобігти використанню українськими військовими супутникового інтернету Starlink для управління безпілотниками в регіоні під час війни країни з Росією.

Гвінн Шотвелл заявила, що супутниковий інтернет-сервіс Starlink компанії SpaceX “ніколи не призначався для використання в якості зброї”.

Українська правда

Служба безпеки України викрила продовольчу корпорацію з Дніпропетровщини, яка фінансувала окупантів, переказуючи кошти “фонду” так званого глави “ДНР” Дениса Пушиліна.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Компанія мала частину активів на тимчасово окупованій території Донецької області і сплачувала “податки” терористам.

За даними СБУ, підприємство перерахувало у “бюджет ДНР” понад 4 млн у гривневому еквіваленті.

Крім цього, підприємство переказувало кошти “фонду” терориста Пушиліна на підтримку російських окупаційних угруповань.

Організатором схеми виявився власник компанії, створеної на початку 2000-х років на Донеччині. Фірма займалась дистрибуцією оптових партій продовольчих товарів через торговельні мережі у різних регіонах України.

У 2014 році засновники цієї структури перевели частину її активів на підконтрольну Україні територію Донецької області, а після початку великої війни – на Дніпропетровщину. Решта бізнесу увесь цей час залишилася на тимчасово окупованій території сходу України.

“При цьому власник компанії налагодив там збут продовольства і перерахування одержаних прибутків на користь місцевої окупаційної адміністрації. Постачання продукції здійснювали через афілійовані комерційні структури, які перебували у захоплених районах”, – додали в СБУ.

Економічна правда

Японський виробник та продавець одягу Uniqlo, який у березні 2022 року призупинив операції в РФ, вирішив піти з країни і не планує відоновлювати роботу своїх магазинів.

Про це пише “Коммерсантъ” із посиланням на джерела.

За словами співрозмовника газети, про це рішення вже відомо російським співробітникам Uniqlo.

Інший співрозмовник видання на ринку нерухомості заявив, що Uniqlo роздумував над повним відходом із Росії ще восени 2022 року, але спочатку збирався закрити тільки нерентабельні магазини.

У січні російські “Известия” писали, що до 1 лютого Uniqlo звільнить частину своїх майданчиків у російських торгових центрах, залишивши до п’яти магазинів.

Два співробітники консалтингових компаній заявляли Forbes Russia, що теж чули про скорочення кількості магазинів Uniqlo, але, як зазначив один із них, незрозуміло, всі вони будуть закриті чи не всі.

Керуючий партнер “Ванчугов і партнери” Олексій Ванчугов розповів газеті, що Uniqlo кілька місяців тому повідомила власників приміщень про плани закрити магазини, але зберігає контракти до моменту, коли буде знайдено нового орендаря.

Глава ритейл-департаменту СОRE.XP Марина Малахатько назвала рішення Uniqlo згорнути бізнес у Росії неминучим, зазначивши, що “політична ситуація не змінилася, і немає сенсу платити за оренду й утримувати персонал через майже рік після припинення роботи”.

Гендиректорка Fashion Consulting Group Анна Лебсак-Клейманс зазначила, що замінити Uniqlo буде складно через її технологічність, цінову політику і якість базових моделей.

Навесні 2022 року в Росії під брендом Uniqlo працювало 50 точок і власний інтернет-магазин. На кінець січня 2023 року у Uniqlo було 27 магазинів у Росії, які залишалися закритими, свідчать дані Fast Retailing.

Нагадаємо:

10 березня 2022 року група Fast Retailing, до якої входить UNIQLO, заявила, що продовжить працювати в Росії, але тимчасово припинить діяльність.

Економічна правда

Cashless залишається сталою звичкою українців попри всі виклики повномасштабної війни, а популярність безконтактних оплат за допомогою смартфона чи інших гаджетів з NFC помітно зросла.

Про це свідчать результати дослідження MasterIndex від компанії Mastercard щодо платіжних уподобань українців – користувачів банківських послуг.

Так, вже кожен другий (51%) здійснював такі види розрахунків протягом останнього року, що на 11 вп вище, ніж роком раніше.

Третина ж українців стверджує, що готова повністю відмовитися від пластикових платіжних карток на користь цифрових у найближчі два роки.

Зазначається, що найбільш помітно частота безготівкових оплат впродовж року зросла у таких категоріях: комунальні послуги – де 75% опитаних здійснювали оплати у безготівковій формі завжди або найчастіше, ліки (61%), квитки на потяг, міжміські автобуси та літаки (47%), одяг та взуття (46%), а також проїзд у міському громадському транспорті (26%).

“При розрахунках у фізичних торгових точках 59% українців обирають саме безготівкові оплати, а 8% взагалі уникають магазини, де можливість оплати карткою відсутня.

При цьому особливо зростає інтерес до українських брендів. Так, 58% опитаних зазначають, що протягом року частіше купували товари українського виробництва”, – йдеться у повідомленні.

Серед платіжних сервісів, які набули актуальності під час війни, особливої уваги заслуговує послуга “Готівка на касі”, що дозволяє знімати готівку безпосередньо на касах магазинів, АЗС, аптек та інших торговельних точок при оплаті покупок карткою, додає Mastercard.

Цим сервісом минулого року скористалися 37% опитаних українців.

“Попри всі виклики повномасштабної війни, український фінансовий фронт тримає стійкість, забезпечуючи безперебійну роботу платіжної інфраструктури та критично важливий доступ українців до фінансових послуг.

Навіть за таких безпрецедентних обставин Україна стабільно залишається однією з передових країн з точки зору розвитку цифрових рішень, зокрема оплат цифровими картками”, – заявила генеральна директорка Mastercard в Україні та Молдові Інга Андреєва.

Опитування свідчить, що у 2022 році українці купували онлайн з такою ж частотою, як і в довоєнний рік: 88% мали досвід онлайн-замовлень, при цьому 64% опитаних робили покупки онлайн від одного до кількох разів на місяць.

Дослідження також показало, що в онлайн-оплатах українців помітно зросло використання цифрових гаманців (Apple Pay, Google Pay та ін.): 37% опитаних, що на 17 в.п більше ніж роком раніше, вказали такий варіант оплати як один із найчастіших.

“Водночас знижується кількість людей, які оплачують онлайн-замовлення готівкою при отриманні товару: якщо у 2021 році таких було 39%, то минулого року їхня кількість зменшилася до 28%”, – додає Mastercard.

“Благодійність стала важливою частиною життя українців. Так, згідно з дослідженням MasterIndex, дві третини (66%) українців донатили безготівково протягом року.

Серед усіх українців, що отримували грошову допомогу від міжнародних організацій чи фондів у 2022-му році – 90% отримували її на банківську картку”, – додали автори дослідження.

Також повідомляється, що українці торік продемонстрували все більше зацікавлення криптовалютою.

Так, 30% респондентів здійснювали або планують здійснити операції з криптою: 13% вже мали такий досвід, що вдвічі більше ніж роком раніше, а 17% – планують здійснити крипто-операції упродовж цього року.

Дослідження ставлення українців до безготівкових платежів провела компанією InMind на замовлення Mastercard у листопаді – грудні 2022 року методом онлайн-опитування.

В опитуванні взяли участь 1502 респонденти у віці 18-60 років, що проживають у містах із чисельністю населення від 50 тис. осіб на контрольованій Україною території.

Економічна правда

Міненерго передало АТ “Херсонобленерго” 45 тонн обладнання для ремонту та відновлення постраждалих від російських обстрілів енергетичних об’єктів.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго.

Зокрема, Херсонобленерго отримало трансформатори, генератори, роз’єднувачі, обладнання для ремонту ЛЕП.

“Енергетики працюють в режимі 24/7, використовуючи надане міжнародними партнерами обладнання, та повертають електрику і тепло у домівки українців”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Це обладнання надали Польща, Німеччина, Литва та Азербайджан.

“Завдяки підтримці наших партнерів ми продовжуємо тримати наш енергетичний фронт”, – додав очільник Міненерго.

Нагадуємо:

Найближчими днями Польща направить до України третій пакет обладнання, необхідного для відновлення енергетичного сектора після російських атак.

Чеська компанія ČEZ ініціювала арбітражний розгляд проти російського “Газпрому”, подавши заяву про арбітраж за правилами Міжнародної торгової палати: вимагає компенсації 1 млрд чеських крон (45,3 млн дол) через недопостачання газу.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

“Вчора, 8 лютого 2023 року, компанія ČEZ офіційно ініціювала арбітражний розгляд проти ТОВ “Газпром експорт”, подавши заяву про арбітраж за правилами Міжнародної торгової палати (ICC).

ČEZ прагне відшкодувати збитки на суму близько 1 млрд чеських крон, що виникли внаслідок значного недопостачання природного газу ТОВ “Газпром експорт” у 2022 році. Арбітраж проходить в Женеві і буде розглядатися арбітражним трибуналом у складі трьох членів”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо:

Німецька енергетична компанія RWE слідом за Uniper ініціювала арбітражний розгляд проти російського “Газпрому” через відсутність поставок газу.

Німецький енергогігант, найбільший імпортер газу Uniper ініціював арбітражний розгляд проти ТОВ “Газпром експорт” у міжнародному арбітражному трибуналі у Стокгольмі та вимагає відшкодування збитків через недопостачання газу з червня.

Німецький енергогігант Uniper, який невдовзі буде націоналізований, повідомив про рекордні 40 млрд євро чистих збитків за перші 9 місяців цього року – після того, як РФ припинила поставки.

Економічна правда

Швейцарський банк Credit Suisse повідомив про найбільший річний збиток з часів фінансової кризи 2008 року на тлі різкого виведення коштів клієнтами.

Про це пише Financial Times.

У четвер банк повідомив про збитки у розмірі 1,4 млрд швейцарських франків (1,5 млрд доларів США) за четвертий квартал, оскільки доходи від інвестиційного банкінгу впали, а клієнти виводили кошти з бізнесу групи з управління капіталом. Цей невдалий квартал збільшив річний збиток банку до 7,3 млрд швейцарських франків.

“За останні три місяці року клієнти вивели з групи 111 млрд швейцарських франків, причому дві третини відтоку припали на жовтень, коли банк постраждав від чуток у соціальних мережах про його фінансовий стан.

За даними банку, 92,7 млрд швейцарських франків припало на бізнес з управління капіталом, що перевищило очікувані аналітиками 61,9 млрд швейцарських франків відтоку в цьому кварталі”, – пише газета.

Акції Credit Suisse впали майже на 3% на початку торгів.

“Credit Suisse розпочинає радикальну реструктуризацію в спробі підвести риску під серією криз і повернутися до прибутку. Згідно з планом, група скорочує 9 тис з 52 тис співробітників, виокремлюэ свій інвестиційний банк, що також відродить ім’я First Boston, і посилює свій бізнес з управління капіталом”, – додає FT.

“Керівництво Credit Suisse переживає дуже складний і комплексний процес реструктуризації”, – сказав аналітик JPMorgan Кіан Абухоссейн.

У четвер банк попередив, що очікує ще один “значний збиток” у 2023 році через витрати на реструктуризацію.

“Цей рік несе основний тягар витрат на реструктуризацію з нашого стратегічного плану”, – сказав фінансовий директор Credit Suisse Діксіт Джоші, додавши, що 1,6 млрд швейцарських франків витрат припаде на 2023 рік, а ще 1 млрд швейцарських франків заплановано на 2024 рік.

В останньому кварталі 2022 року Credit Suisse повідомив про 33-відсоткове падіння доходів, що значною мірою пов’язано зі зниженням комісійних від інвестиційного банкінгу на 74%, тоді як доходи від управління капіталом впали на 17%, а доходи від управління активами – на 28%.

Хоча результати показали відтік клієнтів у важкому кварталі, банк заявив, що клієнти починають повертатися, особливо у сфері управління капіталом та в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.

Нагадуємо:

Швейцарський банк Credit Suisse зробив пропозицію викупити до 3 мільярдів доларів старших боргових паперів у спробах заспокоїти побоювання інвесторів на тлі падіння акцій та чуток про фінансові проблеми.

Швейцарський національний банк уважно стежить за ситуацією з Credit Suisse.

Раніше повідомлялось, що керівництво банку Credit Suisse запевняє клієнтів, контрагентів та інвесторів щодо своєї ліквідності та стану капіталу на тлі падіння акцій та чуток про фінансову нестійкість банку.

Економічна правда

У четвер, 9 лютого готівкова гривня зміцнилась відносно долара на “чорному ринку”, євро знову дорожчає.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:00 курс долара на “чорному ринку” становив 39,92 – 40,02 грн, а у середу, 8 лютого, коливався на рівні 40,0 – 42,06 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,76 – 42,92 грн. Для порівняння, у середу курс коливався на рівні 41,63 – 42,80 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 39,8 – 40,3 грн (курс на 8 лютого – 39,81 – 40,35 грн);
• Євро – 42,3 – 43,14 грн (курс на 8 лютого – 42,5 – 43,24 грн грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,4 – 39,9 грн;
• Ощадбанк – 39,8 – 40,6 грн;
• Укрексімбанк – 39,75 – 40,25 грн;
• Райффайзен – 39,7 – 40,45 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Енергоатом та канадська Cameco погодили комерційні умови на постачання до 2035 року природного гексафториду урану, який використовуватиметься при виробництві ядерного палива для українських АЕС.

Про це повідомила пресслужба Енергоатома.

Угода між компаніями діятиме 12 років: з 2024 по 2035 рік. В рамках неї Cameco забезпечуватиме 100% потреб Енергоатома в гексафториді урану, зокрема уран та послуги з конверсії, для реакторів Рівненської, Хмельницької та Південноукраїнської АЕС.

За словами президента “Енергоатома” Петра Котіна, така угода гарантуватиме стабільне постачання ядерного палива, та зауважив, що наразі узгоджено лише ключові комерційні умови. Сам контракт ще підлягає остаточному погодженню.

Контракт також передбачатиме можливість забезпечення компанією Cameco потреб у природному гексафториді урану для реакторів Запорізької АЕС, щойно контроль над атомною станцією повернуть її законному оператору.

Як зазначили в Енергоатомі, ха підсумками 2021 року обсяг виробництва урану компанією Cameco становив 9% від його загальносвітового виробництва. Наразі Cameco є одним із найбільших у світі виробників природного урану та надавачем послуг з його конверсії.

У січні 2023 року український автопарк поповнили майже 1,3 тис. автотранспортних засобів на акумуляторних джерелах живлення (BEV) – відносно січневого результату минулого року поповнення автопарку на електротязі збільшилось удвічі.

Про це повідомляє профільна асоціація “Укравтопром”.

При цьому із загальної кількості в 1,3 тис електромобілів 97% – легкові авто, близько 3% – комерційні, та один автобус.

“Частка нових машин в реєстраціях BEV склала 23% проти 20% у січні 2022 року”, – йдеться у повідомленні.

Найпопулярнішим електрокаром в Україні вперше став Volkswagen ID.4. За місяць українську реєстрацію отримали 275 авто цієї моделі (130 нових та 145 вживаних).

На другому місці Nissan Leaf (171 шт. – 2 нових та 169 вживаних).

Замикає топ-3 tesla Model 3 (108 шт., всі б/в).

Також у топ-5 DONG FENG (HONDA) M-NV – 104 шт. (41 нов., 63 б/в) та Tesla Model Y (64 шт., 1 нов.).

У сегменті електричних комерційних авто першість традиційно за Renault Kangoo Z.E. – 16 шт. (всі вживані).

Нагадаємо:

У січні 2023 року українці придбали і зареєстрували близько 3 тисяч нових легкових авто – це на 44% менше у порівнянні з січнем 2022 року та на 23% менше показника попереднього місяця.

Економічна правда