Daily Archives : February 15, 2023

Національний банк у 2022 році виявив близько 4, 5 тисяч шахрайських ресурсів, які маскуються під державні сайти, що на порядок вище, ніж у 2021 році.

Про це розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан, повідомляє пресслужба регулятора.

“Навіть під час повномасштабної війни в Україні платіжне шахрайство не зникло. Навпаки, у 2022 році ми спостерігали суттєве збільшення його проявів. Найпоширенішим видом стала фейкова соціальна допомога від державних чи міжнародних організацій постраждалим від війни українцям. У 2022 році НБУ виявив близько 4500 фішингових ресурсів, для порівняння – в 2021 році ця цифра була на порядок меншою”, – зазначив він.

За словами Шабана, основними авторами таких фішингових сайтів в Україні є спецслужби РФ.

“Якщо до повномасштабного вторгнення кіберполіція фіксувала 15-20 тис. звернень громадян щодо фінансового шахрайства, то 2022 року ця статистика значно зросла”, – додав топменеджер Нацбанку.

Завдяки загальній системі НБУ, Національному координаційному центру кібербезпеки при РНБО та “Київстару”, момент від виявлення таких сайтів до їх блокування майна на державному рівні становить 15 хвилин.

“Ми знаходимо такі ресурси та вносимо їх у систему блокування (…) Система дозволяє оскаржити внесення ресурсу до заблокованих, але за місяць роботи ми жодної такої скарги не отримали”, – зазначив він.

Проєкт покликаний зменшити перехід користувачів на шахрайські сайти шляхом перенаправлення їх на сторінку із попередженням, що сайт створений зловмисниками.

За даними НБУ, за перший місяць зафіксовано близько 120 тисяч унікальних переходів на цю сторінку.

Економічна правда

У січні 2023 року українці на 4% менше сплачували покупки картками у мережі торгових терміналів ПриватБанк (порівняно з останнім місяцем 2022 року).

Про це повідомляє пресслужба ПриватБанку.

За словами керівника напрямку торгового еквайрингу ПриватБанку Сергія Макаренка, зниження обсягів безготівкових оплат у січні становить 16% та зумовлено традиційним зниженням купівельної активності після новорічних та різдвяних свят.

Водночас, за його словми, незважаючи на новорічний період, бізнес активно підключався до мережі кешлесу.

“У січні 2023 кількість нових POS-терміналів у мережі безготівкових платежів ПриватБанку в порівнянні з груднем 2022 зросла вдвічі – за перший місяць року бізнес підключив 4,4 тисяч нових торгових терміналів”, – йдеться у повідомленні.

При цьому після новорічних свят українці менше купували продуктів харчування – на 14% порівняно з груднем 2022 року.

Найпомітніше у січні зменшилися обсяги оплат гаджетів та побутової техніки – на 31%, а витрати в мережах магазинів косметики та побутової хімії впали на 24%.

Менше, ніж у грудні, в перший місяць року українці купували пального – на 19%, додали в ПриватБанку.

Водночас у січні 2023 українці більше купували ліків – на 1,5%. А витрати на кафе й ресторани у січні майже не змінилися у порівнянні з попереднім місяцем.

Економічна правда

В офісі IT-компанії MacPaw та вдома у її засновника Олександра Косована проходять обшуки через земельні ділянки, які компанія придбала в 2016-2021 роках.

Про це Косован повідомив у Facebook.

“В офіс MacPaw та в мій особистий дім прийшли з обшуками. Навіть у час повномасштабної війни чиновники знаходять привід, час і спосіб тиснути на український бізнес.

До обшуків ми надали всі необхідні документи слідчим, тобто обшуки в нашому випадку – необов’язковий захід, але держслужбовці вирішили інакше”, – підкреслив Косован.

За його словами, причиною обшуків стало “бажання чиновників заволодіти земельними ділянками, які MacPaw законно придбала у період з 2016 по 2021 роки”.

“Ми не виключаємо, що через недосконалості у земельному законодавстві і його застаріле регулювання могли бути допущені якісь помилки посадовцями. Тому ми надаємо правоохоронцям всю запитувану інформацію та більш ніж три роки ведемо діалог з місцевою владою, щоб виправити ці помилки та мати можливість створити дійсно цікавий і цінний проєкт в Україні.

Але після того, як ми інвестували десятки мільйонів доларів у розвиток ділянок, ними зацікавилися чиновники, які тепер намагаються відібрати ці землі та актив”, – додав засновник MacPaw.

фото: Facebook Косована

“Мені прикро, що в час, коли українці мають об’єднатися і робити все можливе для якнайшвидшої перемоги України, всередині країни знаходяться особи, які наділені владою та ставлять власні інтереси вище за інтереси всієї країни.

Заради власного збагачення ці чиновники позбавляють Україну мільйонів доларів інвестицій і створюють несприятливий інвестиційний клімат у країні. Такі дії разом із блокуванням роботи однієї з найбільших українських продуктових компаній, є злочином проти всього народу України”, – додав він.

MacPaw – одна з найбільших українських продуктових компаній.

Екоонмічна правда

За підсумками 2022 року Україна виробила 1,13 млн тонн азотних добрив – це в 4,6 раза менше порівняно з 5,2 млн тонн у 2021 році.

Про це повідомляє Мінагрополітики.

За словами керівника аналітичного проєкту “Інфоіндустрія” Дмитра Гордейчука, до війни в Україні на постійній основі працювали три заводи: “Рівнеазот”, “Сєвєродонецьке Об’єднання Азот” і черкаський “Азот”. Також діяв Дніпроазот, але з деякими інтервалами.

Обсяг власного виробництва перевищував імпорт, йдеться про понад 70%.

“Всього в 2021 році було імпортовано 1,4 млн тонн азотних добрив, тоді як загальне виробництво, за даними Держкомстату, перевищило 5,2 млн тонн”, – зазначив Гордейчук.

Однак, за його словами, з початком війни працюючими залишилися тільки два заводи – “Рівнеазот” та черкаський “Азот”.

Лише один місяць зміг попрацювати “Сєвєродонецькє Об’єднання Азот”. “Звичайно, такі зміни суттєво змінили статистику у гіршу сторону: у підсумку всього за 2022 рік вдалося виробити лише 1,13 млн тонн азотних добрив та імпортовано 4,3 млн тонн”, – сказав керівник аналітичного проєкту “Інфоіндустрія”.

За його словами, до липня 2022-го українські фермери ще мали змогу купувати добрива за довоєнними цінами і це не було так дорого як в ЄС.

“Ціни в тій самій Польщі на окремі добрива були вищі аж до Нового року. Після липня почала стрімко рости в ціні селітра. Фактично за три місяці вона зросла з 27 000 грн/тонну до 37 000 грн/тонну, що створило критичну ситуацію для українського фермера.

Класично аграрії користуються співвідношенням, коли вартість тонни селітри не повинно коштувати більше ніж 2,5 тонни пшениці, щодо карбаміду – то це 3,0-3,5 тонни кукурудзи. У 2022 році ці показники були в двічі, навіть втричі перевищені”, – йдеться у повідомленні.

На сьогодні точні витрати сучасного українського аграрія важко порахувати, однак якщо взяти 1 га кукурудзи, то на нього потрібно витратити орієнтовно 8-9 тис грн.

Йдеться лише про базовий азот, а ще ж потрібне підживлення, паливо для внесення, яке також подорожчало. Тому фінальна сума звичайно є “непривабливою” для аграрія”, – додали в Мінагрополітики.

“Дуже багато залежить від кліматичних умов, адже добрива працюють як комплексне живлення й основне це погодні умови. Але якщо аграрій вноситиме менше добрив на 30% і більше, тоді падіння врожаю може бути двократним. Тому підтримка міжнародних партнерів у цьому питання для нас є дуже важливою”, – резюмував перший заступник міністра Тарас Висоцький.

Економічна правда

У середу, 15 лютого, готівкова гривня зміцнилась відносно долара та євро в касах банків, курси в обмінниках стабільні.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 11:45 курс долара на “чорному ринку” становив 39,55 – 39,92 грн, а у вівторок, 14 лютого, коливався на рівні 39,7 – 39,89 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,38 – 42,58 грн. Для порівняння, у вівторок курс коливався на рівні 42,34 – 42,59 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 39,6 – 40,05 грн (курс на 14 лютого – 39,7 – 40,1 грн);
• Євро – 42,05 – 42,8 грн (курс на 14 лютого – 42,15 – 42,85 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,2 – 39,7 грн;
• Ощадбанк – 39,65 – 40,45 грн;
• Укрексімбанк – 39,6 – 40,1 грн;
• Райффайзен – 39,3 – 40,0 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Україна закликає ООН та Туреччину вимагати від РФ негайного припинення штучних затримок в роботі чорноморського зернового коридору та використання продовольства як зброї.

Про це йдеться в спільній заяві віцепрем’єр-міністра з відновлення України – міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Кубракова та міністра закордонних справ Дмитра Кулеби.

“Україна глибоко стурбована деструктивними діями Російської Федерації, які призводять до затримки роботи зернового коридору Чорним морем та підривають Чорноморську зернову ініціативу загалом, перешкоджають судноплавству в Чорному морі та вільному доступу продовольства на світові ринки”, – йдеться в заяві.

Урядовці нагадали, що росіяни в складі інспекційних груп при Спільному координаційному центрі в Стамбулі вже кілька місяців поспіль системно затримують огляд суден, які прямують через протоку Босфор до та з українських портів.

“Зокрема, російські інспектори свідомо уповільнюють терміни інспекцій, регулярно вимагають нерегламентовану документацію, відмовляються працювати в робочий час та шукають інші необґрунтовані приводи для зупинки інспектування. Щодня із запланованих 10 інспекцій, зазвичай, відбувається менше половини”, – додали міністри.

Така деструктивна політика Росії призвела до системного зниження вантажообігу в рамках “зернової ініціативи” – лише за останні три місяці світ недоотримав 10 млн тонн українського продовольства. Більше цього, ця негативна тенденція набирає обертів.

Через затягування інспекцій з боку Росії в Босфорі вже утворилась черга із понад 140 суден, переважна більшість яких очікує там понад місяць. Таким чином під загрозою опинилась продовольча безпека країн, які залежать від української агропродукції.

“Насамперед, через дії Росії продовольство недоотримують країни Глобального Півдня, зокрема Африки та Азії”, – зазначили в заяві.

Більше того, руйнуючи портову інфраструктуру України, Москва користується можливістю безперешкодного торговельного судноплавства з російських чорноморських портів.

“Об’єм перевезень через морські порти РФ в Азово-Чорноморському басейні в 2022 році склав понад 250 млн тонн, що перевищило показники 2021 року. При цьому, інспекції цих суден в Босфорі не відбуваються. Це, зокрема, робить можливим використання Росією торговельних суден для отримання вантажів військового призначення задля продовження війни проти України”, – зазначили очільники Мінрозвитку та МЗС.

“Закликаємо міжнародну спільноту, зокрема ООН та Туреччину як гаранторів Чорноморської зернової ініціативи, вимагати від РФ негайного припинення штучних затримок в роботі зернового коридору Чорним морем, зупинки спроб РФ використовувати продовольство як зброю та розблокування торговельного судноплавства до українських портів Чорного моря”, – резюмували Кубраков та Кулеба.

Економічна правда

Дефіцит потужності в енергосистемі відсутній вже четверту добу поспіль і на середу наразі не прогнозується. Електростанції виробляють достатньо електроенергії, щоб покрити споживання.

Про це заявили в “Укренерго”.

Як зазначили в держкомпанії, виведено в аварійний ремонт енергоблок на одній з електростанцій. Водночас включено в роботу після ремонту один з енергоблоків на іншій електростанції.

“Інтенсивно працюють гідроелектростанції, які через нехарактерне для зими водопілля мають багато ресурсів. Завдяки сприятливій погоді зростає генерація з відновлюваних джерел енергії. Також триває імпорт електроенергії зі Словаччини”, – йдеться у повідомленні.

Через відсутність дефіциту потужності ліміти споживання до областей на середу не доводились.

Водночас, попередили в “Укренерго”, при зростанні споживання можливе застосування відключень.

“Заміри фактичного споживання в областях України проводяться відповідно до графіка у Сумській та Житомирській областях. Виміри в Івано-Франківській та Тернопільській областях перенесені на 21 лютого. Це пов’язано зі зміною звичного режиму споживання у цих регіонах під час релігійних свят, що впливатиме на результати вимірів.

В Одесі через пошкоджену інфраструктуру все ще є незначні мережеві обмеження, застосовуються графіки погодинних відключень для уникнення перевантаження обладнання”, – додали в держкоманії.

При цьому енергетики продовжують аварійно-відновлювальні роботи на низці електростанцій, які зазнали значних пошкоджень від 14 ракетних та 17 дронових хвиль атак росіян.

Також безперервно тривають аварійно-відновлювальні роботи на всіх пошкоджених об’єктах магістральних мереж компанії для усунення мережевих обмежень, передачі необхідного обсягу електроенергії від генерації до споживачів та підвищення надійності живлення.

Економічна правда

Детективи НАБУ за процесіального керівництва САП повідомили про підозру “ще 10 учасникам організованої групи, очолюваної ексголовою правління АБ “Укргазбанк”, яка незаконно вивела з фінансової установи 206 млн грн”.

Про це йдеться у повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Telegram.

“За версією слідства, працівники банку саме з цими особами, які нібито будучи “агентами” банку залучили до нього великих клієнтів, забезпечили укладення договорів для отримання від банку “винагороди”.

Крім того з’ясувалося, що більшість із цих суб’єктів (фізичні особи-підприємці, самозайняті та юридичні особи) були зареєстровані виключно для участі у наведеній схемі та після отримання коштів припиняли свою діяльність”, – йдеться у повідомленні.

Дії дев’ятьох осіб кваліфіковані за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 та ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а ще однієї підозрюваної – за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

САП уточнює, що п’ятеро з цих осіб перебувають за кордоном, тому про підозру їм повідомлено в порядку ст. 278, ст. 135 КПК України.

“На сьогодні загальна кількість учасників схеми складає 15 осіб, серед яких і ексголова правління “Укргазбанку”.

Як вже повідомлялось, керівництво банку, володіючи інформацією про укладені з великими клієнтами договори на розміщення коштів, використали її для розкрадання грошових коштів.

Слідством встановлено, що впродовж 2014 – 2019 років за цією схемою 52 таким агентам безпідставно перераховано грошові кошти державного банку в сумі понад 206 млн гривень”, – додали в САП.

Досудове розслідування триває.

Нагадуємо:

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 10 лютого залишила без змін заочний арешт для колишнього голови Національного банку України Кирила Шевченка.

Вищий антикорупційний суд у вівторок, 3 січня, задовольнив клопотання НАБУ та продовжив термін слідства у справі розтрати 206 мільйонів гривень Укргазбанку.

Детективи НАБУ подали клопотання про продовження строків досудового розслідування на 12 місяців у справі проти ексголови НБУ Кирила Шевченка, якого підозрюють у розкраданні коштів державного “Укргазбанку” на понад 206 млн грн.

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Наталія Мовчан обрала заочне тримання під вартою для ексголови НБУ Кирила Шевченка.

Ексглава НБУ Кирило Шевченко, якому ВАКС обрав заочне тримання під вартою, заявив про “політичне переслідування” і те, що суд відмовив в усіх клопотаннях, які заявляла сторона захисту: збирається подавати апеляцію.

Колишній голова Національного банку Кирило Шевченко, якого оголосили в розшук, наразі облаштувався у столиці Австрії Відні, йдеться у розслідувані УП “Батальйон Відень 2. Втікачі, родичі, депутати, міністри”.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у протизаконних діях голові Національного банку Кирилу Шевченку у період його керівництва “Укргазбанком” у 2014-2019 роках.

Також підозру у розкраданні 206 млн грн державного банку повідомили ще чотирьом основним фігурантам даного злочину, серед яких колишні та чинні високопосадовці банківських установ.

Згодом Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук трьох посадовців “Укргазбанку”, причетних до розтрати понад 200 млн грн, серед яких – ексголова Нацбанку Кирило Шевченко.

Ексглава НБУ Кирило Шевченко вважає, що оголошення його в розшук у справі розтрати 200 млн грн Укргазбанку “є зайвим підтвердженням заангажованості та політизованості слідства”.

9 листопада прессекретар САП Ольга Постолюк повідомила, що колишнього голову Національного банку Кирила Шевченка оголосили в міжнародний розшук.

Економічна правда

Генеральний директор Twitter, мільярдер Ілон Маск заявив, що кінець 2023 року буде “вдалим часом”, аби знайти нового керівника Twitter після того, як користувачі соцмережі проголосували за зміну керівництва.

Про це він заявив на Всесвітньому урядовому саміті в Дубаї, повідомляє Reuters.

“Я думаю, що мені потрібно стабілізувати організацію і переконатися, що вона знаходиться у фінансово здоровому стані, і що є чіткий дороговказ продукту”, – сказав Маск у відповідь на запитання, чи визначився він з новим генеральним директором Twitter і коли ця людина буде найнята.

Він припустив, що, ймовірно, ближче до кінця цього року “було б добре знайти когось іншого, щоб керувати компанією”, адже тоді він очікує стабілізувати роботу Twitter.

У грудні Маск заявив, що дотримається результатів опитування, у якому користувачі Twitter проголосували за його відставку з посади голови компанії.

“Я подам у відставку з посади генерального директора, як тільки знайду когось достатньо дурного, щоб зайняти цю посаду! Після цього я просто керуватиму командами програмного забезпечення та серверів”, – написав мільярдер.

Служба безпеки України викрила спроби підсанкційних російських олігархів Сергія Чемезова та Михайла Шелкова уникнути націоналізації майна, яке було на балансі їхніх колишніх підприємств в Україні.

Про це повідомляє пресслужба СБУ в Telegram.

Йдеться про Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат та агрохолдинг “Інвест Агро”, які за матеріалами СБУ Вищий антикорупційний суд передав у власність України.

Як встановила СБУ, після рішення суду колишні російські власники цих підприємств намагались незаконно “приховати”:

• більше ніж 100 одиниць автомобільної та спеціалізованої техніки;
• 6 вагонів з агропродукцією;
• понад 5 з половиною тис. контейнерів з ільменітовою рудою, яка необхідна для виготовлення титану;
• майже 1,2 тис. тонн міндобрив та інших сільгосптоварів.

Загальна вартість продукції становить 150 млн грн.

“Для реалізації оборудки задіяли афілійовані комерційні структури, які раніше здійснювали формальне управління обома українськими компаніями.

У такий спосіб Чемезов та Шелков планували переправити за кордон значну частину націоналізованого Україною майна. Однак співробітники СБУ своєчасно викрили злочинні плани і запобігли їм”, – йдеться у повідомленні.

Зазначаються, що тривають комплексні дії для встановлення кола осіб, причетних до схеми, та їх притягнення до відповідальності.

Нагадаємо:

Рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в дохід держави стягнули всі активи ТОВ “Демурінський гірничо-збагачувальний комбінат” на 2 мільярди гривень, власником якого є російський олігарх Михайло Шелков.

Економічна правда