Daily Archives : February 20, 2023

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло китайську компанію ComNav Technology у список міжнародних спонсорів війни: ComNav виробляє та досі постачає до Росії навігаційне та радіолокаційне обладнання.

Про це повідомляється на сайті НАЗК.

Підкреслюється, що компанія виробляє та досі постачає до РФ навігаційне та радіолокаційне обладнання – зокрема навігаційні модулі із підтримкою російської системи ГЛОНАСС (аналог американського GPS).

“Такі модулі можуть застосовуватися у російських та іранських дронах, а також російських ракетних системах для обстрілів України. Докази цього НАЗК надала Рада економічної безпеки України.

Починаючи з 24 лютого по 30 грудня 2022 року компанія ComNav Technology здійснила 73 поставки на територію РФ на загальну суму в $2,1 млн. Найчастіше компанія постачала Росії навігаційне та радіолокаційне обладнання”, – заявили в НАЗК.

ComNav Technology є великим китайським виробником мікроелектроніки. Попри повномасштабне вторгнення Росії в Україну, компанія не призупинила виробництво модулів з підтримкою ГЛОНАСС та іншої мікроелектроніки для російського ринку, наголосили в агентстві.

“Навігаційна система ГЛОНАСС була створена ще у Радянському Союзі – перш за все, для виконання воєнних цілей: навігації безпілотників та ракетних систем, здійснення розвідувальної діяльності, координації наземних бойових угруповань та навігація воєнно-морського флоту.

Зокрема, за допомогою системи ГЛОНАСС російські військові здійснюють керування іранськими БПЛА типу “Shahed-136” – 17 жовтня українські експерти повідомили, що у “Shahed-136″, збитих на території України, були знайдені блоки управління ГЛОНАСС”, – зазначили в НАЗК.

У НАЗК підкреслили, що використання системи ГЛОНАСС у російській бойовій техніці практично повністю залежить від модулів іноземного виробництва.

“А оскільки наразі закупівлі західних модулів стають все складнішими для Росії через розкриття численних схем “паралельного” (або ж “сірого”) імпорту, Росія все більше покладається на китайських виробників”, – резюмували в агентстві.

Раніше НАЗК вже внесла до списку міжнародних спонсорів війни наступні компанії: Procter&Gamble, OpenWay Group, Danieli, TMS Tankers Ltd., Minerva Marine Inc., Thenamaris Ships Management, Delta Tankers Ltd., Dynacom Tankers Management Ltd., Leroy Merlin, Mondi Group/Mondi PLC, eKassir, Liberian International Ship & Corporate Registry та Bonduelle.

Усі включені до цього списку компанії вносяться до бази даних World-Check від міжнародної компанії London Stock Exchange Group з метою захисту фінансового сектора від спонсорів російської війни.

Економічна правда

Податковий комітет ВР підготує зміни до законодавства, які передбачатимуть обрання керівників Митниці та Податкової на відкритих конкурсах.

Про це повідомив у Telegram народний депутат від фракції “Голос”, перший заступник голови комітету Ярослав Железняк.

“Отримав доручення від голови комітету Данила Гетманцева підготувати законодавчі зміни щодо:

• процедури обрання очільників Митниці та Податкової на відкритих конкурсах з залученням міжнародних експертів (за прикладом НАБУ, САП, НАЗК);
• проведення переатестації посадових осіб митних та податкових органів.

Беремо до виконання та найближчий час почнемо формування та реєстрацію цих законодавчих ініціатив”, – написав нардеп.

15 лютого “Економічна правда” опублікувала матеріал про закупівлі “Укртранснафтою” дизпалива з Угорщини за цінами, які могли перевищувати вартість пального, що імпортували інші держкомпанії в той самий період.

Перед публікацією ЕП звернулась до “Укртранснафти” з проханням надати свої коментарі, однак на момент виходу статті відповіді не отримала.

Компанія надіслала пояснення своїх закупівель через два дні після виходу публікації. Коментар УТН дуже розлогий, розміром ледь не з усю статтю.

Якщо коротко передати суть, то “Укртранснафта” заявляє, що оприлюднені в статті ціни на її дизель – це попередня вартість ресурсу, а фінальна начебто є більш привабливою, ніж у інших учасників ринку.

У документі нижче публікуємо позицію компанії повністю:

Нижче наводимо свої коментарі до позиції “Укртранснафти”.

“Укртранснафта” заявляє, що зафіксовані нами пікові ціни на її дизель – це попередня ціна. Так би мовити, її спочатку завантажують у митну базу, а вже наступного місяця дивляться на поведінку котирувань Platts і формують остаточну ціну.

Попередня декларація на дизель по ціні 1 512 доларів за тону – у грудні, остаточна з ціною 1 144 долара за тону – у січні, але саме за грудневу поставку. Потім “Укртранснафта” бере і робить дивне порівняння – дивиться на сайтах “Нафторинку” і “Enkorr” які ж ціни в Україні станом на дати її “остаточних” розмитнень, і бачить, що вони нижчі за ринок.

Пояснимо в чому баг на такому прикладі. 15 грудня “Укртранснафта” задекларувала на митниці імпорт 8 тисяч тон дизелю по 1 513 доларів за тону. А потім у січні порахувала, що це занадто, і для оподаткування вказала митну ціну вже лише 1 134 долара за тону.

У свою чергу нафтогазівський трейдер ТОВ “Нафтогаз ойл трейдинг” 11 грудня задекларував розмитнення 2 тисяч тон дизелю по 1 086 доларів. Причому саме так як вказує “Укртранснафта” – це вже остаточна декларація.

Ще більш інтригуючі речі відкриваються на другому аргументі “Укртранснафти”.

Вона вважає “помилкою” порівнювати премію постачальнику у її контракті 225 доларів за тону з 99 доларами “Укрзалізниці”.

Мовляв, залізничники поверх цієї премії ще оплачують логістику – перелив у порту, перевалку з європейської на українську колію, власне їзду по рейкам. Мовляв саме тому вартість залізничного дизелю в остаточних декларація за грудень сягала 1 321 долара за тону. І це на 187 доларів дорожче від “укртранснафтівських” 1 134 долара за тону.

Ми з’ясували, що фактурна ціна “Укрзалізниці” по тим інвойсам становила 1 167 доларів. Тобто логістика справді додавала залізничникам 154 долара (1 321 мінус 1 167). І в сумі з премією УЗ 99 доларів це становить 253 долари, що вище від премії “Укртранснафти” 225 доларів. Але є нюанс.

Виявилось, що фактурна ціна самої “Укртранснафти” до копійки дорівнює митній ціні.

Тобто якщо “Укрзалізниця” показує митниці інвойс з ціною купівлі дизеля як товару, а потім декларує зверху видатки на логістику, то “Укртранснафта” зберігає в таємниці структуру своєї закупівельної ціни. І саме у цьому може бути секрет успіху підопічних Олексія Чернишова.

По-перше, “Укртранснафта” купує дуже дешевий угорський дизель. Орбан вибив з Євросоюзу для себе пільгу – дозвіл на продовження отримання дешевої російської нафти по трубопроводу.

При чому за іронією долі, цей трубопровід проходить по території України, і ми фактично забезпечуємо Орбану можливість отримання дешевої сировини для виробництва дизелю.

По-друге, “Укртранснафта” імпортує дизель по “трубі Медведчука”. Це дуже дешевий спосіб транспортування. Він у рази дешевше від митарств “Укрзалізниці” з перевалкою по портам і коліям.

А це означає, що дизель “Укртранснафти” просто фізично не можна ставити в рівень з залізничниками. Він апріорі має бути дешевшим. Укупі з “орбанівськими знижками” різниця має бути набагато більшою від отієї різниці 187 доларів з ціною УЗ, якою хизується УТН.

По-третє, “Укртранснафта” заводить через швейцарську “прокладку” “Нафтогазу”. А хто далі у ланцюжку до угорського виробника “MOL” – комерційна таємниця за сімома печатками.

Компанія Twitter зіткнулась із зростаючим списком претензій з приводу неоплачених рахунків після того, як Ілон Маск очолив компанію. Орендодавці, консультанти і постачальники компанії за останні місяці подали щонайменше дев’ять позовів до судів.

Про це пише The Wall Street Journal.

Загальна сума їхніх вимог перевищує $14 млн плюс відсотки за несплату в строк, пише газета.

Видання нагадує, що Маск, отримавши контроль над компанією, швидко впровадив суворіший контроль за витратами.

У його кар’єрі вже були епізоди, близькі до фінансового краху, зокрема в Tesla, але він справлявся з ними, частково чинячи тиск на постачальників і продавців, роблячи економію грошових коштів пріоритетом, пише WSJ.

“Те, що робить Ілон Маск, по суті, імітує банкрутство. Він рубає витрати, взявши в руки мачете”, – сказав газеті експерт з реструктуризації Ван Конвей, який допомагав проблемним компаніям майже 40 років.

З кінця жовтня Twitter різко скоротив штат співробітників і відмовився від великої частини витрат, зокрема на харчування співробітників у штаб-квартирі компанії – $13 млн на рік. Сам Маск скаржився, що компанія втрачає понад $4 млн на день, і припустив, що можливе її банкрутство.

Відтоді, за його словами, компанія домоглася прогресу. “У Twitter усе ще є проблеми, але зараз він прагне до беззбитковості, якщо ми продовжимо в тому ж дусі”, – написав Маск у Twitter 5 лютого.

Із дев’яти позовів три стосуються офісних приміщень, зокрема штаб-квартири компанії в Сан-Франциско. Орендодавець стверджував, що Twitter не зміг внести майже $6,8 млн орендної плати за грудень і січень.

Претензії до Twitter охоплюють також оплату хабів і робіт із закриття угоди з придбання компанії Ілоном Маском. У 2022 році компанія повідомила, що заборгувала $239 млн за офісні приміщення і центри обробки даних (хаби).

Зокрема, маркетингова компанія Canary LLC, що спеціалізується на виробництві товарів із логотипами технологічних компаній Кремнієвої долини, у позові, поданому в січні, заявила, що Twitter заборгував майже $400 000 за різну продукцію під брендом Twitter.

Претензії компанії включали в себе замовлення на купівлю за $7000 “подарункової коробки” для Маска.

Деякі з неоплачених рахунків пов’язані з роботою, виконаною компанією, щоб закрити угоду з самим Маском.

Так, керівники Twitter організували чартерні рейси з Нью-Джерсі в Сан-Франциско і назад для директора з маркетингу Леслі Берланда. Позов із цього приводу було подано в грудні до федерального суду Нью-Гемпшира компанією Private Jet Services Group LLC. Вона вимагала виплати $197 725.

Читайте також: Як тобі таке, Twitter? Що витворяє Ілон Маск із соціальною мережею

Економічна правда

Виконавча директорка Міжнародного валютного фонду Крісталіна Георгієва в понеділок, 20 лютого, прибула з візитом до Києва.

Про це повідомили джерела ЕП.

Новина доповнюється…

Росіяни розмістили понад 600 мобілізованих та курсантів у бомбосховищі Запорізької АЕС, а на покрівлі одного з енергоблоків облаштували кулементу позицію.

Про це повідомляє пресслужба НАЕК “Енергоатом” в Telegram.

“Окупанти разом з Росатомом продовжують перетворювати ЗАЕС на військову базу. На покрівлі п’ятого енергоблоку вони облаштували кулеметну позицію, а також розмістили блокпости біля всіх входів на чисті естакади, через які персонал потрапляє безпосередньо до енергоблоків”, – повідомили в компанії.

Крім цього, на ЗАЕС прибула нова партія військових – понад 600 мобілізованих і курсантів з Росії. Їх розмістили у бомбосховищі заводу з нестандартного обладнання (НСО). Ці військові чекають перекидання на донецьку ділянку фронту.

Рашисти продовжують зводити укріплення та будувати військові споруди навколо енергоблоків станції та її сухого сховища відпрацьованого ядерного палива

“Такі дії росіян є категорично неприпустимими і порушують всі наявні норми ядерної та радіаційної безпеки”, – наголосили в Енергоатомі.

Нагадуємо:

Українські атомники, які працюють на тимчасово окупованій ЗАЕС відмовились навчати завезених окупантами представників Калінінської АЕС та співпрацювати з росіянами.

Данський логістичний гігант Maersk уклав угоду про продаж своїх логістичних об’єктів у РФ – у Санкт-Петербурзі та Новоросійську – компанії IG Finance Development Limited.

Про це йдеться в офіційному пресрелізі компанії.

Зазначається, що угода з IG Finance Development Limited закрита та набула чинності з 17 лютого.

“Продаж Maersk цих двох об’єктів є наслідком рішення компанії, прийнятого в березні 2022 року, про припинення діяльності в Росії.

Ми раді, що знайшли нового власника наших двох логістичних об’єктів у Росії і таким чином виконали наше рішення про продаж усіх наших активів у цій країні. Протягом усього процесу продажу ми, як компанія, відчували велику відповідальність перед 50 співробітниками, що залишилися на цих двох об’єктах, і ми раді, що їм буде запропоновано роботу в рамках нової структури”, – йдеться у заяві.

Транзакція отримала необхідні регуляторні дозволи в ЄС та Росії, і після придбання об’єктів IG Finance Development Limited уклала угоду з компанією “Ароса”, великим імпортером продуктів харчування в Росії, на управління об’єктами в Санкт-Петербурзі та Новоросійську, додали в компанії.

Оскільки жодних подальших дозволів не потрібно, угода з продажу активів закрита і набуває чинності 17 лютого 2023 року.

Нагадаємо:

Данська логістична компанія Maersk вирішила повністю згорнути роботу в Росії та продати свої активи там після того, як обмежила свою роботу з агресором.

Повідомлялось, що Maersk, яка йде з РФ, знайшла потенційних покупців своєї частки в Global Ports Investments, яка управляє портами в Росії.

Данська логістична компанія Maersk, яка оголосила, що йде з РФ, веде переговори про продаж російського бізнесу і очікує, що вони завершаться “відносно скоро”.

Економічна правда

НАК “Нафтогаз України” оцінює власні збитки у понад 1 мільярд доларів через пошкоджену чи зруйновану інфраструктуру.

Про це очільник “Нафтогазу” Олексій Чернишов розповів в інтерв’ю NV.

Якщо говорити про гроші, розповів він, то компанія отримала збитків на понад 1 млрд доларів через пошкоджену чи зруйновану інфраструктуру.

“Одне з найбільших руйнувань – Шебелинський НПЗ, знищений резервуарний парк. Усі ці пошкодження знаходяться переважно на Харківщині, яка потерпає від обстрілів з початку повномасштабної війни”, – пояснив Чернишов.

При цьому, додав очільник “Нафтогазу, компанія має втрати серед працівників, як на фронті, так і під час виконання робіт. “Але знаєте, всю цю інфраструктуру, заводи можна відновити. А ось людей – не повернути”, – заявив він.

Нагадуємо:

У НАК “Нафтогаз України” оцінюють втрати у виробництві природного газу через російські обстріли у листопаді газодобувних об’єктів групи в 700 млн доларів.

Виробник телекомунікаційного обладнання Ericsson планує скоротити близько 1400 робочих місць у Швеції в рамках більш широкого плану зі скорочення витрат по всьому світу.

Про це пише Reuters.

Раніше компанія оголосила про плани скоротити витрати на 9 мільярдів крон ($880 мільйонів) до кінця 2023 року, оскільки попит на деяких ринках, в тому числі в Північній Америці, сповільнюється.

Подальші скорочення робочих місць, що налічують кілька тисяч в інших країнах, ймовірно, будуть оголошені найближчими днями, повідомили два джерела, близькі до цього питання.

Востаннє Ericsson проводив великі скорочення у 2017 році, коли звільнив тисячі працівників і зосередився на дослідженнях, щоб вивести компанію зі стану збитковості.

Протягом декількох місяців компанія вела переговори з профспілкою своїх працівників у Швеції про те, як впоратися зі скороченням витрат.

За словами представника компанії, наразі досягнуто домовленості зі шведськими профспілками про те, як управляти скороченням штату. Він додав, що компанія має намір здійснити скорочення в рамках добровільної програми.

Економічна правда

Металургійна група “Метінвест” за підсумками 2022 року знизив виробництво готової продукції на 62%, виплавку сталі на 69% порівняно з роком напередодні.

Про це йдеться в звіті про виробничі результати компанії.

Згідно з ним, виплавка сталі знизилась на 69% до 2,9 млн тонн виробництво чавуну скоротилось на 72% до 2,74 млн тонн, коксу – на 64%, до 1,653 млн тонн, зокрема товарного коксу – на 49%, до 811 тис тонн.

Виробництво товарних напівфабрикатів зменшилося на 70% – до 1,02 млн тонн – через суттєве зниження виробництва рідкого чавуну.

У 2022 році виробництво готової продукції знизилося на 62%, до 2,777 млн тонн. Водночас випуск плаского прокату зменшився на 4,247 млн тонн, до 1,731 млн тонн через зупинку маріупольських комбінатів, окупованих російськими військами, а також відсутність стабільних поставок слябів для італійських перекатних заводів у першій половині звітного року.

Виробництво довгого прокату знизилося на 71 тис.тонн, до 1,018 млн тонн – внаслідок зупинення виробництва на “Азовсталі” та зменшення виробництва на Promet Steel через неритмічні внутрішньогрупові поставки заготовки.

Випуск рейкової та трубної продукції знизився на 38 і 100 тис.тонн – до 10 і 18 тис. тонн відповідно, оскільки цю продукцію виробляли на металургійних комбінатах в тимчасово окупованому Маріуполі.

У компанії уточнили, що у зв’язку з початком широкомасштабної агресії РФ проти України з 24 лютого 2022 року “Метінвест” ухвалив рішення призупинити виробничу діяльність низки своїх підприємств у Маріуполі, Авдіївці та Запоріжжі, зокрема “Азовсталі”, ММК ім.Ілліча, Авдіївського КХЗ і Запорізького КХЗ.

Пізніше підприємства групи у Запоріжжі відновили своє виробництво з різним рівнем завантаження, враховуючи фактори безпеки, наявність електропостачання, а також логістичні та економічні фактори.

Економічна правда