Daily Archives : February 21, 2023

фото: еп

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев не виключає, що деякі податківці можуть брати хабарі від бізнесу за те, аби їм розблокували податкові накладні.

Про це він повідомив в ексклюзивному інтерв’ю головному редактору ЕП Дмитру Дєнкову.

“І ви мене зараз питаєте, чи можлива така ситуація, коли десь в області за розблокування податкової накладної беруть гроші. Я не виключаю цього. Більше того, я прошу мені повідомити про це”, – заявив нардеп.

Блокування накладної здійснюється системою автоматичного адміністрування ПДВ – на підставі закладеного у неї алгоритму. Податкові накладні надають підприємствам право на зменшення своїх зобов’язань з ПДВ або навіть на отримання бюджетного відшкодування.

Після того, як система блокує податкову накладну, підприємство має право звернутися до податкової щодо її розблокування. Рішення щодо розблокування ухвалює комісія з працівників податкової. Саме на цьому етапі й може виникати корупція, визнає Гетманцев.

“Чи є людський фактор? Є. Чи заперечую я на низовому рівні можливість якось домовитися з податковою? Я не можу заперечити, я ж розумна людина, яка живе в цій країні, і яка розуміє, що 24 тисячі податківців не можуть в один день перетворитись в абсолютно чесних людей. Хоча більшість з них чесні”, – додав нардеп.

У жовтні 2022 року, уряд спровокував стрибок блокувань податкових накладних, внісши зміни до системи автоматичного адміністрування ПДВ. За словами Гетманцева, це дозволило уряду зібрати додатково 4 млрд грн податків.

“Я тут про інше хотів сказати – ця сума неспівставна з тими проблемами, які завдало це рішення бізнесу. Зараз розроблюються вже другі зміни до цієї постанови №1165. Перші зміни набули чинності 11 січня. Зараз будуть другі зміни, які покращуватимуть систему блокування податкових накладних”, – зазначив Гетманцев.

За його словами, відсоток блокування податкових накладних знизився – з 1,5% у грудні до 0,9% у січні.

Читайте детальніше в інтерв’ю: Данило Гетманцев: Якщо я мовчу, значить я в темі. Або в “долі”. Або в темі і в “долі”

Економічна правда

Сільськогосподарське товариство, що належить народному депутату VII скликання, викрили в несплаті 42,4 мільйона гривень податків.

Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

У Бюро економічної безпеки не назвають ім’я екснардепа, однак відомо, що він є власником низки відомих торгових марок молочної продукції.

За даними джерел ЕП у правоохоронних органах, йдеться про компанію родини Табалових ПАТ “Юрія”.

Згідно з даними Youcontrol, власником компанії є виробник молочної продукції “Волошкове поле” (84,45%). Через “Волошкове поле” бенефіціарами компанії є екснардеп сьомого скликання Олександр Табалов та його син, також колишній народний депутат, Андрій.

За результатами обшуків за чотирма адресами в адміністративних та офісних будівлях сільськогосподарського приватного акціонерного товариства, в тому числі на Кіровоградщині, правоохоронці вилучили фінансово-господарські документи, які використовувалися при вчиненні кримінального правопорушення та 7,8 млн грн готіівки.

Детективи встановили, що службові особи компанії протягом 2021 року завищили податковий кредит в деклараціях з податку на додану вартість.

“Це сільськогосподарське підприємство, документально оформлювало фінансово-господарські операції із закупівлі зернових культур у суб’єктів господарювання з ознаками “фіктивності”. Використання такої схеми призвело до фактичного ненадходження до Державного бюджету України коштів в розмірі 42,4 млн грн”, – йдеться в повідомленні.

Досудове розслідування за фактами умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах триває.

Економічна правда

Через європейські санкції на ввезення меблів з Росії до країн ЄС російські виробники за рік втратили близько 18 млрд рублів, а експорт цієї продукції впав майже на 40%.

Про це пише “Коммерсантъ” із посиланням на дані Асоціації підприємств меблевої та деревообробної промисловості.

Так, за підсумками 2022 року обсяг експорту меблів із РФ впав на 39% у річному вимірі – до 29,5 млрд рублів.

“У результаті від скорочення вивезення за кордон продукції російські меблевики втратили торік сукупно близько 18 млрд рублів. Якщо у 2021 році Росія експортувала близько 16% усіх вироблених меблів, то торік – удвічі менше”, – йдеться у повідомленні.

На статистику загальної експортної виручки багато в чому негативно вплинуло згортання шведською IKEA свого російського бізнесу, оскільки компанія експортувала значну частину виробленої в РФ готової продукції, кажуть в асоціації.

У 2019 році голова ради директорів ГК Ingka (куди входить IKEA) у РФ Патрік Ентоні заявляв, що на компанію припадало близько 25% у загальному обсязі експорту меблів із країни.

Але основною причиною значного скорочення стало закриття з минулої весни для російських меблевих компаній європейських ринків через накладені ЄС санкції на ввезення цієї продукції з РФ.

“Виробники спробували переорієнтуватися на ближнє зарубіжжя – Казахстан, Узбекистан, Азербайджан та інші країни СНД. Але судячи з підсумкової статистики, експорт у ці країни поки що не компенсував закриття ринку ЄС.

Учасники ринку стверджують, що продовжать збільшувати експорт у ближнє зарубіжжя. Засновник Divan.ru Антон Макаров каже, що компанія вже працює з трейдерами в Казахстані, Узбекистані, Киргизстані, Таджикистані та планує налагодити експорт у Монголію, Грузію і Вірменію. Гендиректор “Infoline-Аналітики” Михайло Бурмістров вважає в поточній ситуації перспективним експорт меблів у низку країн СНД, де зростає введення житла і споживчий ринок загалом”, – пише газета.

Учасники ринку вважають, що меблі з РФ можуть бути затребуваними в країнах Близького Сходу, Північної Африки і в Китаї.

Зокрема, Mr.Doors, за словами голови ради директорів Максима Валецького, розглядає можливість відправки продукції до Туреччини і країн Перської затоки.

Водночас, за даними асоціації, у 2022 році знизився й імпорт меблів у РФ – на 44% рік до року, до 103,4 млрд рублів.

Так, частка європейських меблів знизилася в структурі імпорту з 50% до 30%.

А обсяг постачань із країн, які підтримали антиросійські санкції, зокрема з Італії, Німеччини, Іспанії та Румунії, становив 30 млрд рублів. При цьому частка китайських і білоруських меблів, що поставляються в Росію, в 2022 році зросла до 70%.

Економічна правда

Французька енергетична компанія Engie в четвертому кварталі 2022 року ініціювала арбітражний розгляд проти “Газпром експорту” через невиконання російською стороною зобов’язань щодо постачання газу.

Про це йдеться у звітності французької компанії.

“На початку четвертого кварталу 2022 року компанія Engie ініціювала арбітражне провадження проти ТОВ “Газпром експорт”, прагнучи, зокрема, отримати: визнання невиконання ТОВ “Газпром експорт” своїх зобов’язань з постачання газу за довгостроковими договорами на поставку газу та сплати штрафних санкцій, а також компенсації збитків, завданих внаслідок такого невиконання.

Ця арбітражна процедура зумовлена значним недопоставленням ТОВ “Газпром експорт” газу компанії Engie станом на середину червня 2022 року, за яким послідувало одностороннє рішення ТОВ “Газпром експорт” наприкінці літа 2022 року про скорочення поставок”, – заявили в компанії.

На російський газ припадало близько 17% потреб Франції.

Engie отримувала від “Газпрому” приблизно 150 млн кубометрів на місяць. 17 червня 2022 року GRTGaz, “дочка” Engie, повідомила, що Франція більше не отримує російський газ трубопроводами. 30 серпня “Газпром” заявив, що скоротить постачання газу Engie з 1 вересня через розбіжності про застосування контрактів.

Економічна правда

У вівторок, 21 лютого, енергосистема продовжує працювати стабільно з резервом потужності.

Про це повідомляє пресслужба Міненерго.

За словами міністра енергетики України Германа Галущенка, сьогодні генерація повністю забезпечує потреби споживачів в електроенергії, маючи достатній резерв потужності для зростаючого попиту.

У міністерстві додали, що протягом останньої доби сильними поривами вітру пошкоджено лінії електропередачі в центральних та західних регіонах країни.

Найбільші пошкодження у Хмельницькій області, де знеструмлено близько 18 тисяч споживачів.

Відновити електропостачання на Хмельниччині планують до кінця дня.

Нагадуємо:

Дефіцит потужності в енергосистемі відсутній і наразі не прогнозується, спживання – на рівні понеділка.

Данило Гетманцев

фото: ЕП

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев, говорячи про вплив на роботу Податкової, назвав свою роль “парламентським контролем”. За його словами, він не перебирає на себе функції виконавчої влади.

Про це він сказав в інтерв’ю ЕП.

“Мені треба, щоб орган працював, я несу за нього політичну відповідальність. Люди мене питають: а чому таке відбувається на митниці? Я не маю що відповісти. Якщо я мовчу, значить, я або в “темі”, або в долі, або в “темі” і в долі. Якщо я не реагую, значить, я з цим всім погоджуюся”, – заявив нардеп.

На питання щодо того, як можна назвати взаємодію Гетманцева з податковою, він відповів так:

“Я називаю це парламентським контролем. Я думаю, що він йде і на користь митниці, і податковій. Думаю, що БЕБу також на користь піде, коли ми його перезавантажимо”.

Депутат підкреслив, що він допомагає підприємцям , які до нього звертаються, і допомагає своїми зверненнями до ДПС розв’язати проблемні ситуації.

“До мене звертається людина з проблемою. Називайте це як завгодно, але я повинен цю проблему вирішувати, я депутат. Я не повинен толерувати те, що людина не може знайти щось у податковій, і отримує формальні відписки”, – додав він.

На питання, чи не перебирає голова комітету на себе функції виконавчої влади, Гетманцев відповів:

“Виглядати воно може як завгодно. Це точно не так. Але якщо цей парламентський контроль працює, значить я роблю все правильно”.

Читайте детальніше в інтерв’ю: Данило Гетманцев: Якщо я мовчу, значить я в темі. Або в “долі”. Або в темі і в “долі”

Економічна правда

Хорватія візьме участь у проєкті зі з’єднання своєї газової мережі та терміналу зрідженого природного газу на острові Крк на півночі Адріатики з мережею сусідньої Боснії і Герцеговини.

Про це заявив міністр економіки Хорватії Давор Філіпович, пише “Європейська правда” з посиланням на Euractiv.

Ця ділянка є частиною Південного газового з’єднання, запланованого проєкту вартістю 100 мільйонів євро з будівництва 180-кілометрового транскордонного газопроводу, що з’єднає Хорватію з Боснією і Герцеговиною, який має допомогти зменшити повну залежність Боснії від російського газу.

Єдиним транскордонним з’єднанням Боснії наразі є продовження газопроводу “Турецький потік”, що експлуатується “Газпромом”, який постачає російський газ через Туреччину і до якого Боснія приєдналася у квітні 2021 року.

Хоча запропоноване з’єднання з Хорватією було схвалене наприкінці 2021 року парламентом Боснійсько-Хорватської Федерації, автономного утворення, яке разом із Сербською Республікою становить післявоєнну Боснію, план пізніше застопорився через опозицію з боку найбільшої партії боснійських хорватів HDZ BiH.

HDZ BiH – сестринська партія правлячої консервативної ХДС Хорватії на чолі з прем’єр-міністром Андреєм Пленковичем – вимагала, щоб проєкт очолила компанія, яка базується в Мостарі на півдні Герцеговини, де домінують хорвати, а не газова компанія BH Gas, що базується в Сараєво.

Згідно з початковим проєктом, від запланованого 511-кілометрового Іонічного Адріатичного трубопроводу, що з’єднує Хорватію, Чорногорію та Албанію, від хорватського портового міста Спліт буде відгалужена ділянка в напрямку міста Імоцкі і через боснійський кордон до міста Посуш’є.

На реалізацію всього проєкту, який, як очікується, буде завершено до кінця 2025 року, виділено 7,7 млн євро фінансування з боку ЄС, а його запланована потужність становитиме п’ять мільярдів кубометрів природного газу на рік.

Раніше повідомлялося, що Угорщина планує співпрацювати з Хорватією для збільшення пропускної здатності Адріатичного трубопроводу, який постачає неросійську нафту до Угорщини.

Європейська правда

Британський конгломерат HSBC заявив, що очікує завершити продаж свого російського бізнесу в першій половині 2023 року, і що зазнав втрат у 300 млн дол від заниження ціни продажу.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на різний звіт конгломерату.

Так, банк, який є одним з найбільших в Європі, зазнав втрат у розмірі 300 млн дол від очікуваного продажу бізнесу.

У липні торік HSBC заявив, що угода очікує на схвалення російського уряду та регуляторів, незадовго до того, як Росія ускладнила процедуру продажу російського бізнесу іноземних банків.

Лондонський кредитор підтвердив, що угода досі очікує на схвалення регуляторних органів, та не надав жодної додаткової інформації про стан цього процесу.

Діяльність HSBC в Росії включала корпоративний банківський бізнес, який пропонував широкий спектр кредитних та інвестиційно-банківських послуг вітчизняним та міжнародним клієнтам.

За словами фінансового директора HSBC Юена Стівенсона,у лютому торік в банку працювало близько 200 осіб.

Нагадуємо:

Радник президента України з питань економіки Олег Устенко заявив, що Україна висуватиме звинувачення у військових злочинах проти керівників JPMorgan Chase, Citi та HSBC через фінансування Росії.

Британський фінансовий конгломерат HSBC погодився продати свій російський бізнес місцевому Експобанку.

У вівторок, 21 лютого, долар та євро на “чорному ринку” стабільні, курси в банках порівняно з днем напередодні дещо знизились.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 11:30 курс долара на “чорному ринку” становив 39,67 – 39,82 грн. У понеділок, 20 лютого, курс коливався між 39,62 – 39,82.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,01 – 42,14 грн. Для порівняння, у понеділок курс коливався на рівні 42,03 – 42,26 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 39,5 – 39,95 грн (курс на 20 лютого – 39,51 – 40,0 грн);
• Євро – 41,7 – 42,5 грн (курс на 20 лютого – 41,8 – 42,5 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,15 – 39,65 грн;
• Ощадбанк – 39,5 – 40,3 грн;
• Укрексімбанк – 39,55 – 40,05 грн;
• Райффайзен – 39,1 – 39,95 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

фото: нова пошта

Українська логістична компанія “Нова пошта” відкрила відділення у польському Катовіце – це 19 відділення Nova Post у Польщі.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

“Відучора українцям у Катовіце доступні послуги Нової пошти. Це вже 19 відділення Nova Post у Польщі.

Відділення Nova Post №2 працює щодня за адресою ul. Jana III Sobieskiego 11″, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що найчастіше українці відправляють в Україну косметику, парфуми, БАДи та вітаміни, побутову хімію, продукти харчування у заводській упаковці, які не потребують спеціального температурного режиму, та одяг.

Термін доставки – від 5 днів.

Наразі “Нова пошта” відкрила відділення у 9 найбільших польських містах: Варшаві, Кракові, Любліні, Гданську, Вроцлаві, Познані, Жешуві, Лодзі та Катовіце, додали в компанії.

Економічна правда