Daily Archives : March 1, 2023

Польща звинуватила російських хакерів у атаці на податкову онлайн-систему

Польща звинуватила Росію у хакерській атаці, яка заблокувала доступ користувачів до онлайн-системи подання податкових декларацій.

Про це заявив відповідальний за цифровізацію урядовець Януш Цешинський в інтерв’ю телерадіокомпанії Polsat News, повідомляє “Європейська правда”.

“Росіяни несуть відповідальність за вчорашню атаку, це має бути зрозуміло. У нас є інформація, яка робить дуже ймовірним, що це був саме цей супротивник”, – заявив Цешинський.

Він сказав, що атака у вівторок призвела до блокування доступу до веб-сайту, але витоку даних платників податків не було.

“Це атака, яка блокує доступ до сайту, але не блокує безпеку і не ставить під загрозу наші дані”, – уточнив польський урядовець.

Цешинський зазначив, що з початку війни все більше людей і компаній звертають увагу на можливість хакерської атаки. Він процитував заяву командувача компонента сил оборони кіберпростору, який сказав, що “кількість кібератак з початку війни зросла в п’ять разів”.

На початку листопада минулого року хакери атакували сайт польського парламенту. Це сталося після того, як Сенат Польщі одностайно ухвалив резолюцію про визнання влади РФ терористичним режимом.

Європейська правда

У РФ продовжують використовувати літаки Airbus і Boeing, попри санкції та нестачу деталей

Російські авіаперевізники після року війни продовжують експлуатувати 467 літаків Airbus і Boeing, попри санкції. До війни вони використовували 544 таких машин.

Про це повідомляє Bloomberg.

Російські авіакомпанії літають переважно на літаках Airbus та Boeing, яким заборонено вести бізнес у Росії. І понад 40% цих літаків належали іноземним лізинговим компаніям, які негайно вимагали назад своє майно.

Хоча російські авіакомпанії скасували польоти до США, Західної Європи та країн-союзників, вони збільшили кількість послуг до Таїланду, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів, а також колишніх радянських республік, таких як Вірменія, Киргизстан і Таджикистан.

Зараз вони здійснюють близько 1100 щоденних внутрішніх рейсів, що приблизно на 15% менше, ніж роком раніше.

На тлі санкцій цільові галузі РФ знаходять обхідні шляхи або звертаються до інших партнерів. А для того аби зберегти свій авіаційний сектор на плаву, Кремль заборонив авіакомпаніям повертати орендовані літаки їхнім власникам за кордоном та закликав перевізників перереєструвати їх у Росії.

Таким чином, більшість літаків продовжують літати, хоча вони й відрізані від важливих оновлень програмного забезпечення та обслуговування, яке необхідне для гарантії їхньої льотної придатності.

Оператори повітряних суден повинні дотримуватися суворого режиму технічного обслуговування, який контролюють ліцензовані інженери та керують національними або міжнаціональними регуляторними органами, такими як Федеральна авіаційна адміністрація США, Агентство авіаційної безпеки Європейського Союзу або Федеральне агентство повітряного транспорту Росії.

Також літаки потребують більш інтенсивного обслуговування після приблизно 200 польотів і серйозних перевірок кожні десять років, коли літаки розбираються для ретельного огляду.

Boeing заявляє, що не надає запчастини, технічне обслуговування або технічну підтримку авіакомпаніям або компаніям з технічного обслуговування в Росії з початку минулого року відповідно до санкцій США.

Генеральний директор Airbus Гійом Форі заявив, що компанія не підтримує контакти з авіакомпаніями в Росії, однак Airbus починає чути про труднощі з підтримкою польотів літаків, оскільки їм важко замінити відсутні компоненти.

Щоб продовжити роботу, російські перевізники закуповують запчастини з “дружніх” країн і переміщують компоненти з одного літака на інший, повідомило російське видання РБК.

У лютому регулятор схвалив угоду з дубайською інженерною компанією Global Global. Jet Technic, яка заявляє, що проводить регулярні передпольотні перевірки літаків Airbus і Boeing, якими літають російські авіакомпанії.

Економічна правда

У лютому бізнес суттєво пом’якшив негативні очікування щодо своєї діяльності – НБУ

У лютому бізнес суттєво пом’якшив негативні оцінки щодо власної економічної діяльності. Економічна активність поступово відновлюється в усіх секторах, крім будівництва.

Про це свідчать результати опитування підприємств у лютому, яке провів НБУ.

“Найбільше стримують відновлення підприємств дефіцит електроенергії, зростання собівартості виробленої продукції внаслідок закупівлі альтернативних джерел енергії та палива, низький споживчий попит”, – йдеться у повідомленні.

Так, індекс очікувань ділової активності у лютому підвищився до 45 із 37,5 у січні.

Зазначається, що підприємства промисловості пом’якшили песимістичні очікування стосовно власних економічних перспектив через поступове відновлення електропостачання та закупівлю альтернативних джерел енергії: секторальний індекс у лютому зріс до 47,2 із 40,6 у січні 2023 року.

“Респонденти очікують зростання обсягів виготовленої продукції (уперше з жовтня 2022 року) і обсягів нових експортних замовлень на продукцію (уперше після лютого 2022 року).

Одночасно суттєво поліпшилися, хоча все ще залишаються негативними, очікування щодо обсягів нових замовлень на продукцію”, – йдеться у повідомленні.

Водночас суттєво пом’якшили негативні очікування щодо діяльності підприємства торгівлі завдяки поступовій адаптації до відключень електроенергії, налагодженню ланцюгів постачання товарів, а також сезонному фактору: секторальний індекс у лютому зріс до 47 із 33,9 у січні, додали в НБУ.

Також респонденти суттєво поліпшили свої очікування щодо товарообороту, обсягів закупівлі товарів для продажу та обсягів запасів/залишків товарів для продажу.

“Водночас послабилися оцінки щодо зменшення торговельної маржі.

Підприємства сфери послуг дещо послабили, проте зберегли песимістичні оцінки щодо своїх економічних результатів, зважаючи на зниження купівельної спроможності населення, підвищення тарифів та проблеми з логістикою: секторальний індекс становив 43,2 порівняно з 37,2 у січні”, – йдеться у повідомленні.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 2 до 21 лютого 2023 року. В опитуванні взяли участь 458 підприємств.

Серед опитаних підприємств 46,7% – компанії промисловості, 27,9% – сфери послуг, 20,7% – торгівлі, 4,6% – будівництва; 32.8% респондентів – великі підприємства, 29,9% – середні, 37,3% – малі.

33% опитаних підприємств здійснюють експортні та імпортні операції, 10% – лише експортні операції, 15,5% – лише імпортні операції, 41,5% – не здійснюють зовнішні економічні операції.

Економічна правда

Фінський постачальник трубопроводів Uponor вийшов з російського ринку

Фінський постачальник трубопровідних систем Uponor пішов із Росії – російський бізнес продали місцевому керівництву компанії.

Про це повідомляє фінське видання Yle.

Компанія у прес-релізі повідомилв про продаж свого російського бізнесу місцевому керівництву. Однак вартість угоди не розголошується.

Видання зазначає, що процес виведення бізнесу з Росії почався ще в червні 2022 року, але через місцеві регуляторні процеси завершення операції зайняло більше часу, ніж очікувалося.

Uponor Oyj – фінська компанія, що постачає системи мікроклімату та трубопроводів для будівель.

Економічна правда

Війна руйнує споживчу економіку РФ так, як ніколи не руйнувала пандемія – Bloomberg

Попри оптимістичні заяви президента РФ Путіна про очікування “деякого зростання” в усіх сферах цього року, роздрібні продажі в РФ продовжують скорочуватися, і це скорочення вже є більш затяжним, ніж падіння під час глобальної пандемії.

Про це пише Bloomberg.

Спад свідчить про “постійне падіння” рівня життя, що подібно до зубожіння та рекордного скорочення роздрібних продажів у роки після анексії Криму в 2014 році, пише агентство.

Споживчий сектор становить близько половини економіки.

“Це разючий контраст зі стійкістю економіки, яка пережила рік санкцій зі значно меншою рецесією, ніж очікувалося спочатку.

Хоча панічні покупки підтримували споживання протягом кількох тижнів після вторгнення рік тому, відтоді воно впало глибоко нижче нуля і залишилося там до початку цього року, згідно з оцінкою Bloomberg, а витрати домогосподарств падатимуть щоквартально у 2023 році”, – йдеться у статті.

Роздрібні продажі в січні скоротилися приблизно на 10,7% порівняно з попереднім роком, падаючи 10-й місяць поспіль, що є більш тривалим періодом, ніж падіння в розпал пандемії в 2020 році.

Згідно з опитуванням аналітиків Bloomberg, реальна заробітна плата, ймовірно, впала в грудні найшвидшими темпами за останні п’ять місяців.

“Роздрібна торгівля – один із секторів економіки, який найбільше постраждав минулого року”, – зазначила економіст компанії “Фінам” Ольга Бєлєнька.

Після ознак споживчого пожвавлення в січні, оцінки номінальних витрат показали уповільнення, а потім і падіння в останні тижні. На думку Бєлєнької, роздрібна торгівля минулого року зазнала найсильнішого скорочення з 2015 року, знизившись на 6,7% в реальному вимірі.

Економічна правда

Курс валют на 1 березня: гривня ослабла на “чорному ринку”, але зміцнилась в банках

У середу, 1 березня, готівкова гривня продовжила змінюватися відносно долара та євро в банках, курси на “чорному ринку” навпаки зросли.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:10 курс долара на “чорному ринку” становив 38,71 – 38,96 грн. У вівторок, 28 лютого, курс коливався між 38,58 – 38,92 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 40,75 – 41,0 грн. Для порівняння, у вівторок курс коливався на рівні 40,57 – 40,98 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

  • Долар США – 38,5 – 39,3 грн (курс на 28 лютого – 38,7 – 39,5 грн);
  • Євро – 40,3 – 41,3 грн (курс на 28 лютого – 40,65 – 41,6 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

  • Приватбанк – 38,3 – 38,8 грн;
  • Ощадбанк – 38,0 – 39,75 грн;
  • Укрексімбанк – 38,4 – 39,4 грн;
  • Райффайзен – 39,2 – 39,9 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

У РФ заборонили чиновникам і держкомпаніям спілкуватися з клієнтами в іноземних месенджерах

Російський Роскомнадзо заборонив чиновникам і співробітникам держкомпаній спілкуватися з клієнтами в іноземних месенджерах.

Про це повідомляється на сайті відомства.

Відповідна заборона з’явилась у день набуття чинності частин закону “Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації.

“Закон встановлює заборону для низки російських організацій на використання іноземних месенджерів”, – заявив Роскомнадзор.

Так, використання цих месенджерів заборонено для тих компаній, які виконують державне завдання або надають держпослуги.

Під обмеження, зокрема, потрапили:

  • Discord
  • Microsoft Teams
  • Skype for Business
  • Snapchat
  • Telegram
  • Threema
  • Viber
  • WhatsApp
  • WeChat.

Президент РФ Путін 29 грудня 2022 року підписав закон, що забороняє передачу персональних даних через іноземні месенджери під час надання держпослуг або виконання державного завдання.

Економічна правда

“Виглядає як шоу для населення”: інвестбанкір Томаш Фіала про боротьбу з корупцією

Засновник Dragon Capital та власник УП Томаш Фіала вважає, що поки за звільненнями представників влади не послідують справжні суди та подальші запобіжні заходи, така боротьба з корупцією “виглядає як шоу для населення”.

Про це Фіала розповів в інтерв’ю ЕП.

“Да, були обшуки, но якщо людям, в яких проходили обшуки, не пред’явили звинувачення, вони не появилися в судах, запобіжні заходи для них не обрали, то це виглядає більш як шоу для населення, щоб заспокоїти. Будемо дивитися дальше”, – прокоментував він масові звільнення представників влади в останні тижні.

На його думку, хвиля звільнень з уряду, яка почалася, не закінчиться під тиском громадянського суспільства, медіа та західних партнерів України.

“На початку війни всі боялися критикувати, щоб не розхитати ситуацію і щоб продовжувати отримувати підтримку Заходу. Думаю, цих скандалів будемо бачити більше і це буде тиснути на владу очищувати себе”, – резюмує він.

Читайте більше в інтерв’ю: “Не бачу політичної волі швидко забрати російські активи в Україні”. Інвестбанкір і власник “УП” Томаш Фіала

Дефіциту електрики немає вже 18 днів і не прогнозується – Укренерго

Дефіцит потужності в енергосистемі відсутній вже 18 днів і наразі не прогнозується, проте складна ситуація склалася у прифронтових районах.

Про це повідомила пресслужба Укренерго.

Споживання знаходиться на рівні робочого дня. При цьому потреби країни повністю покриваються виробничими потужностями українських електростанцій та незначним обсягом імпорту з Європи.

У Укренерго кажуть, що причина відсутності дефіциту зараз полягає у професійній робота енергетиків, які за кілька місяців змогли відновити функціональність енергосистеми та електростанцій.

Наразі в Україні працюють всі види електростанцій в енергосистемі. Відновлено роботу ще однієї з електростанцій, що збільшило доступну потужність в енергосистемі та відповідно її операційну безпеку. Інтенсивно працюють гідроелектростанції, які через водопілля мають багато ресурсів. Сезонно збільшується генерація з відновлюваних джерел енергії.

Вже 18-й день поспіль ліміти споживання до областей не доводились, а відтак мережевих обмежень наразі немає. У разі зміни ситуації в енергосистемі та різкого зростання споживання можливе застосування відключень.

На Одещині проводяться необхідні заходи для підвищення надійності живлення Одеси та району.

Складна ситуація склалася у прифронтових областях. Внаслідок обстрілів росіян є пошкодження у магістральних мережах на Дніпропетровщині, а також у мережах операторів систем розподілу у Донецькій та Херсонській областях. Відновлення здійснюються за умов безпекової ситуації для ремонтних бригад.

За 4,5 місяці, за даними Генеральної прокуратури, 255 ракет та дронів влучили по енергетичній інфраструктурі. З них 214 – по об’єктах високовольтної мережі НЕК “Укренерго”.

Нафтогазові доходи Росії у січні впали майже на 40% – MEA

Доходи Росії від експорту нафти і газу впали майже на 40% у січні, оскільки обмеження цін і західні санкції скоротили надходження.

Про це заявило у вівторок Міжнародне енергетичне агентство (МЕА), пише Reuters.

Згідно з даними МЕА, наданими агентству Reuters, доходи Росії від експорту нафти і газу в січні становили $18,5 млрд, що на 38% нижче, ніж $30 млрд, які Москва отримала в січні 2022 року, за місяць до вторгнення в Україну.

Виконавчий директор МЕА Фатіх Біроль заявив, що західні обмеження, спрямовані на експорт російських енергоносіїв, досягли своєї мети – стабілізації нафтових ринків і зменшення доходів Москви від експорту нафти і газу.

“Ми очікуємо, що падіння доходів від експорту нафти і газу буде більш різким у найближчі місяці. І ще більш різким у середньостроковій перспективі через відсутність доступу до технологій та інвестицій”, – сказав Біроль в інтерв’ю Reuters.

Міжнародні обмеження, накладені на Росію у відповідь на війну в Україні, в тому числі обмеження ціни на нафту на рівні 60 доларів за барель, запроваджене країнами “Великої сімки”, призвели до того, що російська Urals продається зі значним дисконтом по відношенню до Brent, нагадує Reuters.

ЄС з грудня заборонив імпорт російської нафти морським транспортом і наклав санкції на експорт до Росії технологій, необхідних для нафтопереробки. Сполучені Штати і Велика Британія також ввели обмеження на імпорт російської нафти.

“Москва покладається на доходи від нафти і газу – минулого року близько 11,6 трильйонів рублів (154,68 мільярдів доларів) – для фінансування своїх бюджетних витрат, і була змушена почати продавати міжнародні резерви, щоб покрити дефіцит, який збільшився через витрати на вторгнення в Україну.

Тим часом Європа намагається відвикнути від російського газу після того, як Москва припинила постачання газу до ЄС після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Це підштовхнуло європейські ціни на газ до рекордних максимумів і змусило країни шукати альтернативні джерела постачання та запроваджувати заходи з енергозбереження”, – додає видання.

За словами Біроля, минулого року країни ЄС досягли прогресу в підвищенні енергетичної безпеки, включаючи швидке розширення використання відновлюваних джерел енергії та теплових насосів для зменшення потреби у викопних видах палива.

Але, за його словами, ризики залишаються, і країнам необхідно продовжувати зусилля з енергозбереження та захисту поставок.

Здатність Європи забезпечити достатню кількість газу може бути поставлена під сумнів через зростання попиту з боку Китаю, або якщо Росія перекриє газ, який вона все ще постачає до Європи.

Економічна правда