Daily Archives : March 6, 2023

Російські окупанти прораховують ймовірні сценарії відходу з ЗАЕС та позначають те, що хочуть вкрасти зі станції.

Про це повідомляє пресслужба НАЕК “Енергоатом”.

Енергодарці повідомили, що особливу увагу росіян привернув Центр підготовки ремонтного та керівного персоналу ДП “НАЕК “Енергоатом”, створений на базі навчально-тренувального центру Запорізької АЕС.

“Це унікальний об’єкт, де атомники з багатьох країн світу на повномасштабних моделях обладнання й устаткування отримують рідкісні практичні навички, необхідні для їх експлуатації та ремонту на атомних електростанціях”, – зазначили в компанії.

У створення цього Центру інвестували кошти не лише “Енергоатом” (пів мільярда гривень), а й ЄС (майже 13 млн євро).

“Оглядаючи будівлю НТЦ, рашисти, які приїхали на ЗАЕС як “фахівці атомної галузі”, складали списки обладнання, яке “треба демонтувати” (читайте – вкрасти) з атомної станції у разі відступу”, – резюмували атомники.

Нагадуємо:

Запорізька атомна електростанція, яка вже рік окупована, пережила п’ять повних блекаутів, коли для її роботи підключалися дизельні генератори, що живили реакторні зони, басейни витримки, майданчик відпрацьованого ядерного палива.

Кабмін перепризначив на другий термін двох представників держави у наглядовій раді ПриватБанку.

Розорядження від 3 березня опублікували на урядовому порталі.

Так, продовжили повноваження для Юлії Мецгер як представника держави від президента України та Артема Шевальова як представника держави від Кабміну.

Голову правління ПриватБанку Герхарда Бьоша уповноважили на підписання цивільно-правових договорів з членами наглядової ради.

Нагадаємо:

Конкурсний відбір членів наглядових рад інших трьох українських державних банків – “ПриватБанку”, “Ощадбанку” та “Укрексімбанку” – розпочався одночасно: 11 жовтня 2022 року, з кінцевим терміном подання заявок 11 листопада 2022 року.

27 грудня 2022 року Кабінет Міністрів припинив повноваження майже усіх незалежних членів наглядової ради “ПриватБанку” та призначив нових за результатами конкурсного відбору.

Економічна правда

Власник торговельно-розважальних центрів Mandarin Plaza, Lavina Mall та співвласник Blockbuster Mall Вагіф Алієв залучав кошти тіньових інвесторів з Російської Федерації для будівництва своїх об’єктів.

Про це повідомили ЕП троє непов’язаних одне з одним джерел на ринку нерухомості.

“Якоюсь мірою Алієв “фронтив” (виступав номінальним власником активів – ЕП) росіян. Ті через офшори заводили гроші в Україну і відмивали на будівництві”, – каже один із співрозмовників видання.

“Є чутки, що Алієв значною мірою фінансував свої проєкти за російські гроші. Доказів цього, звичайно, немає”, – зауважує другий девелопер.

Третій співрозмовник ЕП також каже про слід російських грошей в “скарбниці” Алієва, які називає “бандитськими”.

“Він як девелопер почав прогресувати, коли Україна після президентства Віктора Ющенка розвернулася спиною до західного світу. У ті часи з українського ринку пішли 80% міжнародних девелоперів і почали працювати локальні. У тому числі – за російські гроші”, – каже співрозмовник.

Керівник ТОВ “Мандарин плаза” Олександр Черницький, який управляє всім девелоперським бізнесом Алієва, ці чутки спростовує: “Ніколи в Росії не залучали фінансування. Абсолютно заперечую. Мені недавно поважний бізнесмен каже: “Ви ж будували за бандитські гроші з Росії”. Я був дуже здивований почути це від нього”.

Алієв на звинувачення в залученні нечистих коштів відповів, що це наклеп. Він заявив, що фінансує свої будівництва завдяки банківським кредитам та продажу об’єктів з портфеля. “У мене бездоганна репутація, вибудувана роками. Я кредитуюся в “Райффайзені”, “Альфі”, інших банках”, – каже Алієв.

Алієв успішно продав чимало власних об’єктів: “Парус” – Дмитру Фірташу та Вадиму Столару, “Арену-сіті” – Фірташу, “Гулівер” – Віктору Поліщуку, Senator та половину Blockbuster Mall – Олександру Спектору.

Детальніше читайте у статті: Другий після Трампа. Що відбувається з імперією торгових центрів Вагіфа Алієва

Економічна правда

До “Армії відновлення” вже залучили 8,5 тисячі безробітних, за виконання робіт учасникам проєкту вже виплатили майже 56 мільйонів гривень.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Проєкт, спрямований на залучення людей, що тимчасово втратили роботу, до виконання суспільно корисних робіт з відбудови країни, набирає популярності.

Як повідомила перша віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко, на сьогодні він реалізується вже у 13 областях, на днях долучились Дніпропетровська та Львівська області.

“До виконання суспільно корисних робіт лише з початку цього року було залучено 4900 людей, які були безробітними, а загалом з часу старту проекту залучено 8,5 тисяч осіб. Вони отримують від держави оплату за роботу щонайменше 6700 грн, що є більшим, ніж середній розмір допомоги з безробіття. За виконання робіт держава виплатила учасникам “Армії відновлення” вже майже 56 млн грн”, – зазначила вона.

Лідерами за кількістю залучених безробітних до виконання суспільно корисних робіт є такі області:

• Полтавська – залучено 2 621 особа;
• Донецька – 1350 осіб;
• Київська – 1193 особи.

Найчастіше людей залучають до будівництва захисних споруд цивільного захисту, укріплення дамб, розвантаження та фасування гуманітарної допомоги, надання соціальних послуг в Пунктах незламності, розбору завалів та відновлення житлових будинків, пошкоджених в результаті бойових дій, тощо.

На 2023 рік в бюджеті Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на організацію суспільно корисних робіт передбачено 104 млн грн.

З безробітними укладають строкові трудові договори на період виконання зазначених робіт, оплата складає щонайменше 6700 грн і може дофінансовуватись з місцевих бюджетів чи за рахунок замовників таких робіт.

Економічна правда

Китай має намір створити нове державне агентство для централізованого управління величезними масивами даних країни – Пекін прагне вирішити питання безпеки даних у бізнесі та впорядкувати свою регуляторну структуру.

Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на ознайомлені джерела.

За словами співрозмовників газети, нове національне бюро даних має стати головним китайським регулятором з різних питань, пов’язаних з даними, на відміну від нинішньої структури, в якій кілька міністерств здійснюють спільний нагляд.

Очікується, що план створення агентства буде обговорений і затверджений Національним народним конгресом під час його щорічної сесії, яка триватиме до 13 березня.

Якщо агентство буде створено, воно буде вирішувати, чи можуть транснаціональні компанії експортувати дані, отримані в результаті їхньої діяльності в Китаї, кажуть джерела.

За їхніми словами, агентство також встановлюватиме і забезпечуватиме дотримання правил збору та обміну даними для бізнесу.

Наприклад, воно може заборонити компаніям збирати певні види споживчих даних або перевіряти дані, якими китайські компанії планують ділитися з іноземними діловими партнерами, на предмет потенційних порушень національної безпеки.

Новий регулятор даних також розслідуватиме різні проблеми в цифровій сфері, такі як використання алгоритмів для маніпулювання даними або для формування інтернет-залежності серед неповнолітніх, а також виявлятиме вразливі місця в системі безпеки даних, які можуть бути піддані кібератакам, заявили представники влади.

Однак керівники технологічних компаній, знайомі з планами, висловлюють занепокоєння, чи не придушить новий регулятор інновації в технологічному секторі, який і без того зазнав значних втрат після дворічних репресій проти потужних інтернет-компаній.

Наразі регулюванням даних у Китаї займаються кілька відомств, зокрема Адміністрація кіберпростору Китаю, Міністерство промисловості та інформаційних технологій і Національна комісія з розвитку та реформ.

Економічна правда

Як отримати грант на бізнес? Уряд приймає заявки у Дії на гранти для створення нового бізнесу, освіту в ІТ та безповоротну допомогу аграріям – що для цьго потрібно. Оновлений перелік

Із переглядом порядку виплат надбавок у 30 тисяч грн для військових, які не задіяні у виконанні бойових завдань, Міноборони “заощадило” близько 100 млрд грн, які необхідні для забезпечення ЗСУ.

Про це міністр оборони Олексій Резніков розповів в інтерв’ю Liga.net.

Заощадження, заявив він, був другим фактором в ухваленні рішення про зміну умов для виплати військовослужбовцям надбавок у 30 тисяч грн. Головним фактором була справедливість, переконує міністр. За його словами, Міноборони отримували сигнали від бійців про те, що військові, які ризикують життям на “нулі” отримують надбавку 100 тис грн, при цьому сили забезпечення, які за 20-40 км від лінії фронту і не ризикують так своїм життям – теж отримують 100 тис грн, що не є несправедливим.

Відтак, вважає він, була потрібна модернізація:.

“Ти хочеш отримати більше грошей, в тебе є мотивація – будь ласка, можеш рапорт подати. Навіть якщо ти не на “нулі” – тебе переведуть на лінію зіткнення. Ти вважаєш, що потребуєш ротації та відпочинку, але можеш виконувати менш ризиковане бойове завдання, – отримуй 30 000 грн плюс грошове забезпечення. Якщо ні – просто грошове забезпечення”.

Після цього йде “заощадження” за різними факторами. “Це близько 100 млрд грн”, – уточнив міністр та наголосив, що війна триває, і у лавах Сил оборони є втрати. Родинам загиблих потрібно заплатити по 15 млн грн, також є виплати пораненим.

“Це серйозне навантаження на бюджет, маємо бути до цього готовими. Оте “заощадження” – це ресурс, який дозволяє нам забезпечити живу тканину сектору безпеки. ЗСУ – найбільший роботодавець в країні. Роботодавець має розуміти свій ресурс. Ми ж не заробляємо, а тільки витрачаємо”.

Читайте більше у статті: 30 тисяч отримають не всі. Як змінилися зарплати та пенсії для військових з 1 лютого

Польський концерн PKN Orlen вимагатиме компенсації після того, як РФ припинила постачання нафти до Польщі через нафтопровід “Дружба” наприкінці лютого.

Про це заявив генеральний директор компанії Даніель Обайтек, не надавши додаткових деталей, пише Reuters.

“Росіяни припинили перекачувати нафту до Польщі… тому тепер ми будемо подавати позови до суду і вимагати відшкодування збитків”, – сказав він в інтерв’ю радіо Zet.

Він відмовився назвати суму потенційної компенсації, заявивши, що не може обговорювати деталі контрактів компаній.

“У березні минулого року Польща пообіцяла припинити використання російської нафти до кінця 2022 року, тоді ж, коли закінчився довгостроковий контракт PKN з “Роснефтью”. Угода з “Татнефтью” також закінчується у 2024 році.

Минулого тижня прем’єр-міністр Матеуш Моравецький заявив, що Польща скоротить імпорт нафти з Росії майже до нуля в лютому-березні з приблизно 10%, переробленої PKN на початку 2023 року”, – пише Reuters.

25 лютого 2022 року Обайтек заявив, що РФ припинила постачання нафти північною гілкою нафтопроводу “Дружба”, яка веде до Польщі. Транспортування сировини нафтопроводом “Дружба” до Чехії залишилося без змін.

Раніше Обайтек заявив, що припинення поставок нафтопроводом “Дружба” до Польщі не вплине на клієнтів PKN Orlen, оскільки останнім часом Польща отримує з Росії лише десяту частину свого споживання нафти і замістить поставки з інших джерел.

ЄС запровадив ембарго на імпорт російської нафти з 5 грудня, але “Дружба” була тимчасово звільнена від ембарго.

Економічна правда

У застосунку “Дія” тепер можна отримати судове рішення з кваліфікованим електронним підписом суддів

Про це повідомляє пресслужба Мінцифри в Telegram.

Документ має таку ж юридичну силу, як і його паперовий аналог, пояснили в міністерстві.

“Судове рішення – це документ, у якому відображається результат судової справи. Наприклад, підтверджується факт розлучення пари.

Отримати цифровий документ можна у смартфоні за кілька секунд, кажуть в Мінцифри.

Для цього треба зайти у Дію – натиснути Послуги – обрати Судові справи – переглянути судове рішення і за потреби завантажитисобі на смартфон.

При цьому судові послуги працюють в останній версії “Дії”.

Економічна правда

У січні центральні банки країн світу наростили запаси золота – найбільше дорогоцінного металу, 23 тонни, придбала Туреччина – це зробило її найбільшим покупцем у світі за цей період.

Про це повідомляє Bloomberg.

Згідно з даними Всесвітньої ради із золота, зараз у країні зберігається 565 тонн золота, що є найвищим за всю історію.

Загалом центральні банки по всьому світу додали до своїх резервів у січні чисті 31 тонну золота, збільшивши закупівлі на 16% порівняно з груднем.

Народний банк Китаю та Національний банк Казахстану були другим і третім найбільшими покупцями сировини, додавши 15 і 4 тонни відповідно.

“Туреччина накопичувала золото протягом кількох місяців і була найбільшим покупцем металу серед монетарних органів минулого року. Золото також є популярним товаром серед турецьких домогосподарств, які використовують його як захист від валютного та інфляційного тиску”, – зазначає агентство.

У лютому Туреччина тимчасово призупинила імпорт золота в рамках надзвичайного плану пом’якшення економічних наслідків руйнівних землетрусів. Уряд також намагається обмежити імпорт золота, який вважається найбільшою загрозою для погіршення зовнішніх фінансів.

Нагадуємо:

Центральні банки світу додали до своїх запасів 1 136 тонн золота на суму близько 70 млрд доларів у 2022 році, що є найбільшим показником із 1967 року.