Daily Archives : March 14, 2023

У Казахстані заарештували майно головного оператора російських космодромів – Центру з експлуатації наземної космічної інфраструктури (ЦЕНКІ).

Про це 7 березня повідомило місцеве видання KZ24, а через тиждень, 14 березня, інформацію підтвердив міністр цифрового розвитку, інновацій та аерокосмічної промисловості Казахстану Багдат Мусін.

За словами міністра, за рішенням суду Міжнародного фінансового центру “Астана” з російського ЦЕНКІ стягнуть понад 13 млрд 684,5 млн тенге (близько 30 млн дол) на користь АТ “Спільне казахстансько-російське підприємство “Байтерек”.

Міністр додав, що майно компанії заарештовано, керівництво ЦЕНКІ перебуває в Казахстані, з ним тривають переговори.

“Були певні судові процеси. Це два підприємства. З одного боку – АТ “СП Байтерек”, а з іншого боку – АТ “ЦЕНКІ”. У них були судові процеси в арбітражному суді МФЦА, за підсумками якого МФЦА певне рішення винесло.

У підсумку судовий виконавець виконує дії, які він зобов’язаний робити за законом РК. Це не стосується майна всього комплексу Байконур, це стосується ЦЕНКІ, його майна на території РК”, – пояснив Мусін.

За даними ЗМІ, судовий процес пов’язаний із невиконанням умов контракту на розробку ескізного проєкту комплексу “Байтерек”, який російське підприємство отримало від СП. У рамках контракту підприємство “Роскосмосу” мало, зокрема, провести оцінку впливу на навколишнє середовище, але не зробило цього.

У результаті “Байтерек” звернулася до суду з вимогою стягнути з ЦЕНКІ її фактичну вартість.

Зазначається, що суд задовольнив позов ще в листопаді 2022 року, повідомлення про справу ЦЕНКІ отримало в січні 2023-го.

“Оскільки російське підприємство, вочевидь, не стало виплачувати суму стягнення добровільно, у межах виконавчого провадження його майно в Казахстані заарештували”, – пише видання.

Так, за даними KZ24, ЦЕНКІ заборонили виводити матеріальні цінності та активи з країни, а її керівнику заборонено залишати територію Казахстану.

Спільне казахстансько-російське підприємство “Байтерек” створили у 2005 році для спільної програми освоєння космосу.

Економічна правда

В ООН заявили, що консультації щодо продовження чорноморської “зернової ініціативи” тривають.

Про це повідомляє yahoo.news.

“Організація Об’єднаних Націй зробить усе можливе, щоб зберегти цілісність угоди та забезпечити її безперервність. Консультації… з усіма сторонами і на різних рівнях тривають”, – сказав журналістам речник Управління ООН з координації гуманітарних питань Єнс Лаерке.

Коментарі Лаерке прозвучали після одноденної зустрічі в Женеві між високопосадовцями Росії та ООН, яка завершилася тим, що Москва оголосила, що не буде проти продовження так званої чорноморської “зернової ініціативи”. Однак Росія погодилась продовжити угоду, термін дії якої завершується в суботу, 18 березня, лише на половину 120-денного періоду початкової угоди – 60 днів.

Україна заявила, що це “суперечить” початковій угоді, але не відхилила пропозицію.

“Це хороша угода… Вона дуже добре впливає на світові ціни на продовольство, знижуючи їх, надаючи продовольство на ринок у потрібні місця”, – сказав речник ООН.

Однак залишається незрозумілим, до чого призведуть подальші консультації – Лаерке відповів на запитання журналістів, що не може сказати, чого чекати 18 березня.

Нагадуємо:

Контракт на експорт українського зерна через контрольоване Росією Чорне море закінчується 18 березня.

Раніше ЗМІ повідомили, що Україна розпочала онлайн-переговори з партнерами щодо продовження Чорноморської зернової ініціативи, спрямованої на те, щоб Київ міг продовжувати постачання зерна на світові ринки.

Ініціатива була започаткована за посередництва Організації Об’єднаних Націй та Туреччини в липні минулого року, а в листопаді її було продовжено.

Росія заявляє, що “зернова ініціатива” була продовжена на 60 днів та назвала це “жестом доброї волі” зі свого боку, водночас українська сторона поки не підтверджує заяви РФ.

Читайте більше у статті: Скорочений робочий день та суцільні “чаювання”. Як Росія намагається зірвати зернову угоду

Добрива від терористів і зерновий коридор. На Україну тиснуть, щоб дати Росії вивозити свій аміак через Одесу

Державний концерн “Укроборонпром” розпочав виробництво 125-мм снаряди для танкової гармати – другий боєприпас, виробництво якого налагоджено у тісному партнерстві з країною НАТО.

Про це повідомляє пресслужба концерну.

За замовленням Міноборони вже поставлено першу партію 125-мм снарядів для танків Т- 64, Т- 72 і Т-80, які Сили безпеки та оборони використовують проти окупантів.

“Загалом Україна вперше за часи незалежності розгорнула власне виробництво боєприпасів: мінометних мін 82 мм та 120 мм, артилерійських пострілів 122 мм та 152 мм, а тепер і танкового снаряду 125 мм”, – додали в Укроборонпромі.

З міркувань безпеки виробництво знаходиться за межами України, однак у ньому беруть участь українські фахівці.

Читайте також: Україна запустила виробництво дефіцитних 152-міліметрових снарядів. Чому тільки зараз?

Економічна правда

У вівторок, 14 березня, готівковий євро продовжує дорожчати на чорному ринку та в банках та досяг 41 гривні, долар стабільний відносно курсу напередодні.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:00 курс долара на “чорному ринку” становив 38,38 – 38,53 грн. У понеділок, 13 березня, курс коливався між 38,32 – 38,55 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 40,79 – 40,96 грн, а днем раніше курс коливався на рівні 40,69 – 40,94 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 38,1 – 38,6 грн (курс на 13 березня – 38,2 – 38,65 грн);
• Євро – 40,3 – 41,0 грн (курс на 13 березня – 40,2 – 40,9 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 37,9 – 38,4 грн;
• Ощадбанк – 38,25 – 39,2 грн;
• Укрексімбанк – 38,25 – 38,85 грн;
• Райффайзен – 38,1 – 38,7 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Масштаби руйнувань української нерухомості перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років. Враховуючи масовість ракетних обстрілів в останні місяці 2022 року, а також неможливість підрахунку збитків в окупованих районах, обсяги руйнації житла будуть ще більшими.

Про це йдеться у дослідженні EY (Ernst & Young).

Автори дослідження зазначають, що упродовж передвоєнного 2021 року пропозиція нового житла в Україні досягла піку – в експлуатацію було введено 11,4 млн кв. м житла, що стало найвищим показником за останні 30 років.

“2022 рік також починався жваво і міг би продовжити цю тенденцію. До початку війни темпи введення нового житла в експлуатацію залишалися на рівні 2021 року. За перші півтора місяця загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, становила майже п’яту частину майбутнього річного обсягу.

Після повномасштабного вторгнення практично всі забудовники призупинили роботу на будівельних майданчиках: деякі – на кілька тижнів, а деякі не відновили будівельні роботи й досі”, – йдеться у повідомленні.

Загалом, у 2022 році загальна площа введеного в експлуатацію житла становила 7,1 млн кв. м (18 300 приватних будинків і 74 300 квартир) – це на 38% менше, ніж у 2021 році.

При цьому скорочення обсягів нової пропозиції відбувалося практично по всій території України, за винятком кількох областей. Найбільшого спаду в будівництві зазнали східні та південні області: там обсяги введення в експлуатацію нового житла впали на 70-90% порівняно з попереднім роком.

Також зазначається, що кількість нових житлових проєктів прогнозовано зменшилась.

На нових будівельних майданчиках розпочалося будівництво лише тих ЖК, проєкти яких вже були затверджені, готові до старту і мали початкове фінансування. За перші три квартали 2022 року почали будуватися лише 68 200 квартир, що вдвічі менше, ніж за аналогічний період попереднього року, йдеться у дослідженні.

Автори дослідження додають, що не тільки ризики фізичної безпеки вплинули на спад темпів будівництва в Україні.

“Суттєве зростання курсу валют і висока інфляція значно зменшили купівельну спроможність населення. А вартість будівництва зросла.

Тому більшості девелоперських проєктів, особливо на початковій стадії, для продовження будівництва не вистачало коштів покупців/інвесторів. Окрім того, після руйнування частини промислових підприємств на ринку панувала нестача будівельних матеріалів та їх логістики”, – свідчать результати дослідження.

Більшість девелоперів зазначають, що це питання наразі вирішене – забудовникам вдалося адаптуватися до нових реалій і налагодити нові логістичні ланцюги як з українськими, так і з іноземними постачальниками.

Наголошується, що найтяжчою проблемою на ринку житлової нерухомості багатьох регіонів стали масові ракетні та артилерійські обстріли. Внаслідок активних бойових дій станом на вересень 2022 року було зруйновано або пошкоджено 74,1 млн кв. м житла, що становило більше 7% усього наявного житлового фонду.

“Масштаби руйнувань величезні. Тільки за наявними даними, вони перевищують обсяги усього нового житла, введеного в експлуатацію за останні сім років.

Враховуючи масовість ракетних обстрілів в останні місяці року, а також неможливість підрахунку збитків в окупованих районах, обсяги руйнації житла будуть ще більшими”, – підкреслили в Ernst & Young.

При цьому попит на квартири на первинному ринку становить лише 30% від довоєнних обсягів у західних областях, а у Києві загальний попит – 10-20% від довоєнних обсягів.

На вторинному ринку схожі тенденції: кількість укладених угод купівлі-продажу квартир та житлових будинків в Україні протягом 2022 року – 101 тис транзакцій: лише третину минулорічного обсягу.

Аналогічна динаміка у більшості регіонів країни, із трохи меншим спадом (-40-60%) у відносно безпечніших областях Центральної та Західної України та найбільшим падінням купівельної активності (-70-90%) на Сході та Півдні, йдеться в дослідженні.

Економічна правда

Росія заявляє, що “зернова ініціатива” була продовжена на 60 днів та назвала це “жестом доброї волі” зі свого боку, водночас українська сторона поки не підтверджує заяви РФ.

Про це заявив прессекратар президента РФ Дмітрій Пєсков.

РФ заявляє, що зернова ініціатива нібито не виконується в частині зняття обмежень на експорт російської сільгосппродукції, зокрема – розблокування транзиту російського аміаку через аміакопровід “Одеса-Тольятті”.

“Умови, які узгоджувалися як невід’ємна інтегральна частина угоди, виконані не були. Тому загалом, як ви розумієте, угода не може стояти на одній нозі, тому … це свого роду, звичайно, жест доброї волі з боку Російської Федерації”, – заявив Пєсков.

У коментарі ЕП представники Мінінфраструктури та МЗС офіційно не підтвердили продовження угоди на 60 днів. Як повідомлялося у понеділок, Україна заявляє, що ідея продовження зернової ініціативи на 60 днів замість 120 днів суперечить підписаним разом з ООН та Туреччиною документам. В МЗС підтвердили, що Україна не погоджується з такими умовами.

Читайте більше у статті: Скорочений робочий день та суцільні “чаювання”. Як Росія намагається зірвати зернову угоду

Добрива від терористів і зерновий коридор. На Україну тиснуть, щоб дати Росії вивозити свій аміак через Одесу

Китайські фондові ринки були помітно незворушними на тлі глобальних ринкових потрясінь, викликаних наслідками раптової хвилі банківських банкрутств у США.

Про це пише Bloomberg.

“Найбільше падіння дохідності дворічних казначейських облігацій з початку 1980-х років не мало значного впливу на їхні китайські еквіваленти, які майже не змінилися.

З п’ятниці кредитні спреди не змінилися, тоді як акції континентального Китаю зросли в понеділок на ознаках того, що монетарна політика цього року буде в основному стабільною. У вівторок вони виглядали набагато краще на тлі широкого розпродажу акцій”, – пише агентство.

Активи в юанях, ймовірно, будуть захищені від ринкових потрясінь, викликаних побоюваннями щодо системних банківських ризиків у США, оскільки інвестори роблять ставки на відновлення економіки Китаю.

Юань буде зміцнюватися, оскільки потрясіння в США наближають Федеральну резервну систему до піку процентних ставок, вважає Євгенія Фабон Вікторіно, глава азійського підрозділу Skandinaviska Enskilda Banken AB.

“Історія зростання Китаю не перекреслюється падінням SVB. Центральний банк дуже добре нав’язав дисципліну меншим банкам для управління процентним ризиком, що було насправді слабкою ланкою в США”, – сказала вона.

Прибутковість 10-річних державних облігацій Китаю у вівторок становить 2,87%, в той час як їх американський еквівалент закріпився на рівні 3,5%.

Нагадаємо:

Акції фінансового сектору у всьому світі за два дні втратили 465 млрд дол ринкової вартості, оскільки інвестори скоротили вкладення в фінустанови в країнах від США до Японії після краху банку SVB.

Читайте більше: Світ панікує через крах Silicon Valley Bank і боїться нової фінансової кризи. Все настільки серйозно?

Економічна правда

Національне агентство з питань запобігання корупції запустило лічильник подання декларацій за 2021 рік, їх вже подали понад 336 тисяч осіб.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Лічильник відображає статистику даних про кількість поданих публічними службовцями декларацій за 2021 рік. Дані оновлюються щопонеділка, таким чином можна відстежити динаміку декларування.

“Попри те, що обов’язок подачі декларацій добровільний, прослідковується дуже чітка тенденція. Рядові посадовці справно подають декларації, хоча могли б відкласти подачу, а ось серед топ-чиновників та нардепів кількість осіб, які прозвітували, мінімальна. Ми сподіваємося, що ця статистика покращиться, коли громадськість зможе слідкувати за цим процесом”, – зазначив голова НАЗК Олександр Новіков.

На 13 березня декларації подали 336 тис. 617 осіб. Зокрема:

• 29 193 посадовців категорії “А” та “Б” (держслужбовці, які обіймають керівні посади);
• 29 народних депутатів;
• 2 міністри (міністр освіти та науки і міністр оборони);
• 2 заступники керівника Офісу президента;
• 1715 суддів;
• 7 980 прокурорів, слідчих, дізнавачів;
• 5 голів ОДА та ОВА.

У НАЗК нагадують, що зараз декларування публічними службовцями є добровільним. З осені 2022 року у Раді очікує голосування законопроект про відновлення декларування.

“Ми сподіваємося на доброчесність посадовців та нардепів, а також на те, що парламентарі якнайшвидше відновлять декларування.”, – додали в Агентстві.

Читайте також: Хто має подавати декларацію про доходи у 2023 році – роз’яснення

Міністерство економіки покращило оцінку падіння економіки України в 2022 році до 29,2% з 30,4%.

Про це повідомила пресслужба Мінекономіки.

Попередня оцінка скорочення ВВП становила 30,4%. Зміна зумовлена останніми даними від Держстату щодо падіння ВВП України у 4 кварталі 2022 року.

“Враховуючи кращу динаміку четвертого кварталу, за оцінками Мінекономіки з урахуванням статистичних даних Держстату за підсумком року падіння ВВП виявилось меншим за 30% і становило 29,2%”, – зазначила перша віцепрем’єр-міністерка – економіки Юлія Свириденко.

Водночас надалі спостерігаються негативні тенденції, які не дають економіці почати відновлюватись. Зокрема, йдеться про пригнічене споживання домогосподарств, яке зосереджувалось в основному на купівлі товарів та послуг першої необхідності.

Також серед тенденцій лишається триваюче в умовах війни падіння інвестиційної активності, яке частково компенсувалось вимушеним інвестуванням бізнесом та державою в купівлю та встановлення значної кількості альтернативних джерел живлення.

Позитивну роль зіграли масштабні капітальні ремонти на об’єктах енергетичної інфраструктури, відновлення зруйнованих житлових та дорожніх об’єктів, що стало можливим завдяки міжнародній фінансовій допомозі, а також подальшому розширенню фінансових програм підтримки бізнесу.

Зберігається негативний тиск з боку експортно-імпортних операцій через саботаж Росією перевірок суден в рамках “зернової ініціативи”. З іншого боку, підтримкою експортної діяльності виступали розширення логістичних шляхів до країн ЄС та скасування мита та квот на певний вид продукції.

Нагадуємо:

У 4 кварталі 2022 року реальний ВВП України впав на 31,4% порівняно з четвертим кварталом 2021 року після падіння на 30,8% у третьому кварталі.

Апеляційна палата ВАКС залишила без змін рішення про конфіскацію 88,89% акцій Першого інвестиційного банку (PINbank) російького олігарха Гінера.

Про це повідомляє пресслужба Апеляційної палати.

“За результатами розгляду, колегія суддів Апеляційної палати залишила без задоволення апеляційну скаргу представника російського громадянина, а рішення ВАКС – без змін.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає”, – йдетьcя у повідомленні.

Нагадаємо:

Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави 88,89% акцій PIN банку російського олігарха Євгена Гінера.

Співробітники ДБР провели обшуки у членів правління та наглядової ради і в офісі комерційного банку, бенефіціарним власником якого є росіянин, президент російського футбольного клубу “ЦСКА” Євгеній Гінер.

У відомстві не називають банк, але, за даними НБУ, Гінер є бенефіціарним власником АТ “Перший інвестиційний банк” (Pinbank).

Печерський районний суд Києва наклав арешт на частки в стратегічних українських підприємствах та цінні папери кінцевими власниками яких є депутат Держдуми РФ Олександр Бабаков, член комітету Держдуми РФ з міжнародних справ Євгеній Гінер та так званий “злодій в законі” на призвісько Міша “Лужнецький” Міхаіл Воєводін.

Зокрема, йдеться про частки в статутних капіталах: АТ “Житомиробленерго” (95,54%), АТ “Херсонобленерго” (99,99%), ПрАТ “Кіровоградобленерго” (72,9%), АТ “Чернівціобленерго” (96,78%) та АТ “Рівнеобленерго” (93,24%). Цими частками в різних пропорціях володіють ТОВ “ВС Груп Менеджмент” та нідерландські “ВС Енерджі Інтернешнл Н.В.” і Washington Holdings B.V., які об’єднанні в групу VS Energy.

Рішенням РНБО від 19 жовтня 2022 року, серед іншого, застосовано санкції до Гінера терміном на 10 років.

Економічна правда