Daily Archives : March 30, 2023

Керівники корпорації Meta обговорюють заборону політичної реклами в Європі, побоюючись, що її соціальні мережі, такі як Facebook та Instagram, не зможуть відповідати майбутнім правилам ЄС, які спрямовані на онлайн-кампанії.

Про це пише Financial Times.

“Брюссельські регулятори розробляють нові закони, які набудуть чинності наступного року, щоб змусити великі інтернет-групи розкривати більше інформації про політичні групи, які стоять за онлайн-кампаніями, і про те, на яких користувачів вони націлені.

За словами двох осіб, поінформованих про внутрішні дискусії, компанія Meta, очолювана генеральним директором Марком Цукербергом, стурбована тим, що визначення політичної реклами за цим планом буде настільки широким, що їй буде легше відмовитися від усіх проплачених політичних кампаній на сайтах компанії”, – йдеться у статті.

За словами джерел, такий крок також серйозно розглядається, оскільки користувачі здебільшого не зацікавлені в такому контенті, а доходи від політичної реклами невеликі порівняно з більш широким бізнесом компанії.

За даними дослідницької групи Insider Intelligence, у 2019-2020 роках компанія отримала трохи менше $800 млн доходу від політичної реклами в США, що становить менше 1% від загального доходу від реклами за цей період.

Співрозмовники газети, близькі до цього питання, застерігають, що розмови між вищим керівництвом Meta тривають, і деякі з них виступають проти заборони політичної реклами. Остаточне рішення буде ухвалене після того, як ЄС визначиться з визначенням того, що є політичною рекламою для своїх нових правил, кажуть джерела. Мета не відповіла на запити про коментарі.

Після виборів у США 2016 року соціальні медіа-платформи, зокрема Facebook, TikTok і Twitter, критикували за нездатність боротися з дезінформацією і змовами, щоб запобігти маніпуляціям на виборах.

Цукерберг, зокрема, відмовився перевіряти політичну рекламу, стверджуючи, що приватні компанії не повинні бути “арбітром істини”. Однак компанія Meta тимчасово припинила розміщення політичної реклами напередодні та під час важливих голосувань, таких як президентські вибори в США 2020 року.

Згідно з пропозиціями ЄС, такі групи, як Facebook і Google, будуть змушені бути більш прозорими в тому, як вони розміщують політичну рекламу, наприклад, показувати, скільки коштує реклама, хто заплатив за неї і скільки людей переглянули контент.

Європейська комісія, Європарламент і країни-члени ЄС повинні узгодити остаточне визначення політичної реклами згідно з новим регламентом до 5 червня.

Економічна правда

Суд у місті Шамбері (Франція) прийняв рішення в слуханні про екстрадицію бізнесмена Костянтина Жеваго в Україну – запит української сторони було відхилено.

Про це ЕП повідомила пресслужба олігарха.

“Суд відхилив запит після ретельного розгляду всіх матеріалів справи, з урахуванням усіх доказів та аргументів, які надала сторона захисту”, – йдеться в повідомленні.

Бізнесмен вважає, що справа проти нього не має жодного юридичного підґрунтя, та має політичний мотив та явні ознаки піар-кампанії державних правоохоронних органів.

“Це справедливе рішення французького суду підтверджує відсутність достатніх підстав для екстрадиції та доводить необгрунтованість висунутих звинувачень. Сподіваюся, що ДБР і Генпрокуратура нарешті вислухають мої аргументи та будуть дотримуватися закону у подальшому розгляді цієї справи”, – заявив К.Жеваго.

Нагадуємо:

27 грудня українського бізнесмена, екснардепа Костянтина Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах на запит української сторони.

Суд французького міста Шамбері виніс рішення про екстрадиційний арешт українського олігарха-втікача Костянтина Жеваго.

Заарештований у Франції український бізнесмен та колишній народний депутат Костянтин Жеваго залишив посаду директора та вийшов з ради директорів Ferrexpo.

Підозрюваний у розтраті український бізнесмен Костянтин Жеваго вніс заставу в 1 мільйон євро і вийшов з-під варти, він не може залишати материкову Францію.

У липні 2021 року повідомлялось, що Інтерпол оголосив олігарха Костянтина Жеваго в міжнародний розшук за запитом Державного бюро розслідувань.

Тоді пресслужба та адвокати бізнесмена також відкинули цю інформацію через відсутність офіційних підтверджень цієї заяви від Інтерполу.

Читайте також: В Куршевелі добре, але вдома краще. За що у Франції затримали олігарха Жеваго?

Служба безпеки України та Нацполіція разом з правоохоронцями Чехії затримали зловмисників, які спеціалізувались на викраденні грошей з банківських рахунків громадян Євросоюзу.

Про це повідомила пресслужба СБУ.

Злочинці викрадали кошти через фішингові посилання в популярних інтернет-магазинах.

За оперативними даними, з лютого 2022 року ділки ошукали понад тисячц мешканців ЄС на загальну суму 160 млн грн (в еквіваленті).

Організатора групи та його спільника затримали в ході слідчих дій в Україні. На території Євросоюзу затримали ще 17 учасників злочинної групи. Серед них – громадяни Білорусі.

Організатором незаконної діяльності є мешканець Києва, фахівець у сфері ІТ. Своїх спільників він підшукував через власні зв’язки, а також на платформі Darknet.

Для реалізації задуму зловмисники розміщували на торговельних інтернет-платформах оголошення про “продаж” популярних товарів за “привабливою” ціною.

Для оформлення замовлення покупцям пропонували перейти за фішинговим посиланням, де вони вносили реквізити своїх банківських карток.

Наразі суд обрав затриманим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Триває розслідування для встановлення всіх обставин злочинів та притягнення винних до відповідальності.

Економічна правда

Міністр енергетики Герман Галущенко вважає, що частину надприбутків, які отримали великі енергетичні компанії, було б справедливо направити на відновлення України. Сума отриманих енергогігантами надприбутків оцінюється в 200 мільярдів доларів.

Про це він розповів у інтерв’ю Politico.

За словами глави Міненерго, компаніям варто допомогти відновити українську інфраструктуру, адже прибутки зросли “бо ми боремося через війну”.

“Я думаю, було б справедливо поділитись цими грошима з Україною. Я маю на увазі, щоб допомогти нам відновити, перебудувати енергетичний сектор”, – пояснив Галущенко.

Міністр зазначив, що однак з компаній – литовська Ignitis Group -збирається направити близько 10% свого прибутку на допомогу у відновленні України. Він закликав більші компанії наслідувати такий приклад.

Нагадуємо:

Британська нафтогазова компанія BP прозвітувала про рекордний прибуток у 28 мільярдів доларів за 2022 рік, що на 116% перевищує показник 2021 року.

Нафтові компанії Exxon Mobil, Chevron, BP, Shell і TotalEnergies, за попередніми оцінками аналітиків, отримали сукупний прибуток у 190 мільярдів доларів США за 2022 рік, коли їхні остаточні квартальні результати будуть опубліковані найближчими днями.

Raiffeisen Bank International (RBI) заявив про можливість виокремлення свого бізнесу в Росії або його продажу на тлі зростаючого тиску, але також розкритикував “морально зарозумілих” критиків своєї діяльності в Росії.

Про це пише Reuters.

Голова правління RBI Ервін Хамеседер звинуватив критиків у “чорно-білому моральному мисленні” з “безризикової зони комфорту” і заявив, що більшість західних компаній не залишили Росію.

“Це реальність”, – сказав він на щорічних загальних зборах акціонерів австрійського банку.

Однак гендиректор Йоганн Штробль заявив на зборах, що банк продовжить розглядати можливість продажу або виокремлення свого російського бізнесу.

Він сказав, що банк продовжить скорочувати свою діяльність в Росії, поки розглядає ці варіанти, але збереже там частину бізнесу, щоб зберегти свою банківську ліцензію. Його заява викликала бурхливі оплески в аудиторії, пише агентство.

“RBI буде продовжувати можливі транзакції, які можуть призвести до продажу або виділення Райффайзенбанку в Росії та його деконсолідації з групи RBI після консультацій з відповідними органами влади”, – сказав Штробль.

Раніше цього місяця ознайомлені джерела повідомили Reuters, що Європейський центральний банк тиснув на RBI, щоб той згорнув свій високоприбутковий бізнес в Росії.

За словами іншого співрозмовника, тиск почався після того, як високопоставлений американський чиновник, відповідальний за санкції, під час візиту до Відня минулого місяця висловив занепокоєння з приводу бізнесу RBI в Росії.

Хамеседер, тим не менш, виділив “журналістських критиків, які сидять осторонь”, заявивши, що банк допомагає дипломатичним місіям у здійсненні платежів, і вказав на американські банки, які все ще працюють в Росії.

Нагадуємо:

Інвестори вимагають від банківської групи Raiffeisen Bank International під час загальних зборів зробити чіткі заяви щодо подальшої долі бізнесу в Росії.

Європейський центральний банк тисне на австрійський Raiffeisen Bank International щодо виходу банку з РФ.

Санкційний орган США розпочав перевірку щодо Raiffeisen Bank International через його представництво у РФ, яке відіграє важливу роль в економіці держави-терориста.

Національне агентство з питань запобігання корупції внесло австрійську групу Raiffeisen Bank International до переліку міжнародних спонсорів війни.

Читайте також: Кредитні канікули мобілізованим та сотні мільйонів євро на війну Путіна: чому “Райффайзен” досі в Росії

Економічна правда

Війна закінчиться: Україна відбудовуватиме себе. Процес відбудови має привести Україну до сім’ї європейських країн. Але як опинитися там швидше, а не лишитися країною, яка втрачає шанси?

Чи треба форсувати зміни у суспільстві, навіть якщо вони здаватимуться неприйнятними і можуть привести до карго-культів без дійсних змін? Чи треба чекати зміни суспільної парадигми, навіть якщо це несе ризик втрати вікна можливостей для інтеграції в Європу? Яка з цих опцій призведе до сталого економічного розвитку країни?

Докладніше про ці та інші питання говорили з учасниками дискусії 30 березня о 12:00.

Спікери:

• Сергій Будкін, партнер-засновник компанії FinPoint;
• Іван Угляниця, трейдер, портфельний менеджер;
• Андрій Саварець, експерт з правових питань CASE Україна.

Модератор: Євген Дубогриз, фінансовий експерт.

Запис:

Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням “Економічна правда”.

Цей захід представлений CASE Україна Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Лоігстична компанія “Нова пошта” оголосила про запуск послуги адресного забору у Польщі: відтепер клієнти можуть викликати кур’єра на будь-яку польську адресу, щоб відправити документи або посилки до 30 кг в Україну.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що послуга діє по всій території Польщі, навіть у тих містах, де немає відділень Nova Post. Вартість виклику кур’єра – 43 грн (5 PLN), які оплачуються додатково до послуги доставки.

Щоб замовити адресний забір, потрібно:

1. Заповнити заявку на сайті https://novapost.pl/pl-uk/international/create-parcel.
2. Оплатити доставку на сайті.
3. Перевірити вміст посилки на наявність заборонених товарів та самостійно запакувати. Кур’єр не перевіряє вміст відправлення. “Але якщо під час перевірки митна служба у посилці виявить заборонені товари, то вони будуть вилучені або вся посилка повернеться відправнику. При цьому усі витрати за повернення сплачує відправник”, – пояснили в компанії.

Після оформлення заявки на сайті із відправником зв’яжеться оператор контакт-центру Nova Post для перевірки даних та узгодження дати прибуття кур’єра. Кур’єрська служба працює з понеділка по п’ятницю з 8:00 до 17:00, додали в компанії.

Економічна правда

Гендиректор Укрпошти Ігор Смілянський та голова Пошти Естонії (Omniva) Март Мегі підписали угоду про співробітництво між компаніями.

Про це повідомив керівник Укрпошти Смілянський в Telegram.

Також сторони підтвердили зниження тарифів між країнами, яке діє з січня 2023 року.

“Ця угода навіть поки має одну секретну частину, важливу для наших громадян, про яку, сподіваюсь, розповімо трохи згодом”, – анонсував Смілянський.

Візит Марта Мегі став першим візитом керівника інших пошт світу до України з початку великої війни.

Економічна правда

Рада директорів МВФ у п’ятницю, 31 березня, розгляне запит України на відкриття нової 4-річної програми розширеного фінансування EFF.

Про це повідомляється у календарі засідань Ради директорів МВФ.

Очікується, що Рада директорів погодить нову програму.

Нагадаємо:

Україна та Міжнародний валютний фонд досягли угоди на рівні персоналу щодо нової програми на суму 15,6 млрд дол терміном у 4 роки.

МВФ змінив правила кредитування для майбутньої програми підтримки України

Міжнародний валютний фонд готовий надати значну економічну підтримку Україні в рамках нової повноцінної кредитної програми.

Читайте також: Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів

Економічна правда

У четвер, 30 березня, готівкова гривня ослабла відносно долара та євро після декількох днів стрімкого зміцнення.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:30 курс долара на “чорному ринку” становив 37,70 – 37,89 грн, курсовий спред зріс, отже продати долар стало дешевше. У вівторок, 28 березня, курс коливався між 37,52 – 37,80 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 40,71 – 40,87 грн, а днем раніше курс коливався на рівні 40,58 – 40,83 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 37,5 – 38,1 грн (курс на 29 березня – 37,7 – 38,25 грн);
• Євро – 40,4 – 41,05 грн (курс на 29 березня – 40,4 – 41,15 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 37,25 – 37,75 грн;
• Ощадбанк – 37,55 – 38,55 грн;
• Укрексімбанк – 37,6 – 38,2 грн;
• Райффайзен – 37,5 – 38,3 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.