Daily Archives : May 12, 2023

Аналітичний центр StateWatch та онлайн сервіс YouControl презентували реєстр українських активів російських олігархів. Інструмент має допомогти прискорити ​​стягнення українських активів росіян та колаборантів.

Про це йдеться у спільному пресрелізі.

Як зазначила директор Департаменту санкційної політики Мін’юсту Інна Богатих, в межах закону “Про санкції” Вищим антикорупційним судом уже задоволено 19 із 20 позовів Мін’юсту до підсанкційних осіб.

Зокрема, ВАКС задовольнив позовні вимоги Мін’юсту щодо стягнення активів експрезидента Віктора Януковича, російських олігархів Аркадія Ротенберга, Євгена Гіннера, Міхаіла Шелкова, Володимира Євтушенкова, та частково Олега Дерипаски і колаборанта Володимира Сальдо.

“Станом на сьогодні на території України виявлені близько 230 активів підсанкційних посібників агресії проти України, однак нині є близько 30-50 активів, які можна назвати значними і до власників яких застосована санкція блокування після 24.05.2022, що дозволяє подальше стягнення рішенням ВАКС”, – йдщеться в повідомленні.

У процесі реалізації державної санкційної політики влада зіштовхується із низкою труднощів у процесі її реалізації. Серед них:

• відсутність єдиної інформаційної бази, яка б дозволяла здійснювати швидкий та зручний пошук підсанкційних суб’єктів;
• стислі строки розгляду справ про застосування санкції стягнення.

Аналітичний центр StateWatch у межах проєкту Trap Aggressor своєю чергою презентував перший реєстр активів російських олігархів на території України, що дозволяє відстежувати статус майна і бізнесу агресора у процесі конфіскації та систематизувати наявні дані.

Реєстр нині налічує дані про 53 олігархів з рейтингу “200 найбагатших бізнесменів” російського Forbes за 2021 рік, а також низки інших росіян, які знаходяться під українськими санкціями та є бенефіціарами бізнесу в Україні.

State Watch

Наразі він містить досьє на 112 українських компаній загальною вартістю корпоративних прав на 6 млрд грн. 12 компаній вже стягнули у дохід держави через адміністративні позови у ВАКС, корпоративні права 21 активу – арештували в межах різних кримінальних проваджень.

У реєстр не потрапили особи зі списку російського Forbes, які не перебувають під санкціями України та не мають зв’язків із українськими активами. С

татуси компаній у реєстрі діляться на арештовані та конфісковані.

“Конфіскація активів в межах Закону України “Про санкції” Україна почалася у вересні 2022 року. Утім активи конфісковані лише у декількох росіян, тому цей реєстр допоможе відстежити результативність процесу конфіскації”, – додали аналітики.

Станом на ранок 12 травня за програмою держдопомоги на відновлення пошкодженого житла єВідновлення прийняли 5 575 заявок.

Про це повідомив прем’єр Денис Шмигаль.

“Програмою передбачена грошова допомога для ремонту житла, яке було пошкоджено через бойові дії. Мова йде про можливість отримати до 200 тисяч гривень на будівельні матеріали чи на замовлення ремонтних послуг.

Впевнений, цей проєкт стане показовим прикладом того, що відбудова проходить швидко та ефективно”, – написав Шмигаль.

За його словами, в уряді працюють над рішенням надання компенсацій для родин, які зробили ремонт своїми силами – відповідне завдання поставлене віцепрем’єр-міністру з питань відновлення, Мінінфраструктури й Агентству відновлення.

Нагадаємо:

З 10 травня стартувала програма “єВідновлення”, у межах якої українці зможуть отримати кошти на ремонт їхніх домівок, які постраждали через війну.

Максимальна сума – 200 тис грн. Заявки можна подавати через “Дію”.

Згодом повідомлялось, що тисячі українців почали подавати заявки на грошову допомогу по програмі єВідновлення – через велику кількість заявок система була перевантажена.

Пізніше у Міністерстві розвитку громад, територій та інфраструктури заявили про стабілізацію роботи системи держпрограми компенсації за зруйноване житло “єВідновлення” у “Дії”.

За першу добу роботи програми держдопомоги на відновлення пошкодженого житла єВідновлення українці успішно подали 3 194 заяви про виплату допомоги.

Економічна правда

Податкові надходження від засобів розміщення туристів у січні-березні 2023 року зросли в 10 регіонах України.

Про це повідомляє Державне агентство розвитку туризму.

Так, найбільший приріст – 98% – зафіксований у Чернівецькій області, яка цьогоріч сплатила в бюджет 5 млн 152 тис грн проти 2 млн 600 тис грн за аналогічний період воєнного 2022 року.

У 2021 році від Буковини в казну держави надійшла така ж сума, як і торік.

При цьому на 17% збільшилася частка сплаченого податку від засобів розміщення на Рівненщині – 3 млн 430 тис грн.

“Торік засобами розміщення у цьому регіоні сплачено 2 млн 938 тис грн, що на 37% більше ніж у 2021 році.

Серед лідерів по сплаті податків і Львівщина. За перші три місяці поточного року від області до бюджету надійшло 60 млн 434 тис грн, що на 16% більше ніж у 2022 році – 52 млн 59 тис грн і на 59% більше ніж у 2021 році – 37 млн 900 тис грн”, – йдеться у повідомленні.

Найбільший спад податкових надходжень до бюджету від туристичної галузі зафіксовано у 6-ти регіонах, які перебувають у зоні активних бойових дій: у Луганській області – на 100%, Херсонській – на 97%, Донецькій – на 87%, Запорізькій – на 79%, Миколаївській – на 67% та у Харківській – на 54%.

Економічна правда

Європейський Союз запропонував офіційно припинити транспортування російської нафти до Німеччини та Польщі, таку норму можуть включити до 11-го пакету санкцій проти РФ.

Про це повідомляє Bloomberg.

Відповідно до санкцій ЄС Німеччині та Польщі дозволили продовжувати отримувати нафту через північну ділянку нафтопроводу “Дружба”. Незважаючи на це, обидві країни вже припинили отримання нафти, виконавши попередні обіцянки скоротити обсяг.

Згідно з документами, які є в розпорядженні агентства, є пропозиція офіційно заборонити транспортування нафти з РФ до цих країн.

І хоча такий крок був би значною мірою символічним, саме відключення змусило кілька нафтопереробних заводів зайнятися складною логістикою, щоб отримати доступ до альтернативної нафти.

Принаймні один із них, завод PCK Schwedt поблизу Берліна, був змушений виробляти менше палива для регіону, який він обслуговує.

Винятки, що дозволяють потоки через південну гілку лінії, яка забезпечує нафтою Угорщину, Словаччину та Чехію, залишаться в силі.

Торік Німеччина та Польща в середньому імпортували через “Дружбу” близько 480 тис барелів на день. Три країни, приєднані до південної гілци, в середньому імпортували майже 290 тис барелів на день. Цей рівень знизився цього року.

Пропозиція припинити постачання буде частиною 11-го пакету санкцій ЄС після вторгнення Росії в Україну та вимагатиме підтримки всіх держав-членів і може змінитися до того, як це станеться, оскільки переговори тривають.

Після припинення поставок російської нафти через “Дружбу” в лютому, нафтопроводом пішла невелика кількість казахської нафти. Про заборону цього не йдеться, оскільки імпорт із інших третіх країн, у тому числі транзит нафти через Росію, дозволений.

Нагадуємо:

Країни Євросоюзу у середу розпочали перше обговорення нових санкцій проти РФ, але через розбіжності позицій всередині ЄС дійти угоди вони можуть нескоро.

Прем’єр-міністри Естонії, Латвії та Литви заявили у п’ятницю, що вони розглядають можливість прискорення плану відключення енергопостачання Балтійського регіону від російської енергосистеми.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило агентство Reuters.

“Сьогодні ми домовилися продовжити дискусії про прискорення, як тільки завершимо всі наші дослідження”, – заявила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас на спільній пресконференції зі своїми латвійським і литовським колегами.

“Технічні дослідження, особливо щодо виробничих потужностей та енергетичної кризи, дозволять нам прояснити деталі і точні терміни цього процесу”, – додала вона.

Нагадаємо, у квітні уперше в історії Литва повністю відключилася від російської електромережі. Тестування тривало 10 годин, електропостачання відбувалося за рахунок місцевих електростанцій, а також імпорту з Польщі та Швеції.

Литва, а також Латвія та Естонія прагнуть зменшити свою енергетичну залежність від Росії, шукаючи альтернативні джерела постачання нафти, газу та електроенергії.

Хоча країни Балтії більше не імпортують російські енергоносії на зразок газу й нафти після вторгнення в Україну минулого року, вони все ще покладаються на Росію в підтримці стабільності своєї електроенергетичної системи.

Країни Балтії мають давній план стати частиною європейської децентралізованої мережі електромереж, відомої як ENTSO-E, до 2025 року.

Європейська правда

Материнська компанія Facebook – Meta – приєдналась до генеративних ШІ-продуктів, заявивши, що починає тестування рекламних інструментів на основі штучного інтелекту, які можуть створювати такий контент, як фонові зображення та варіації написаного тексту.

Про це пише Reuters.

Обраній групі рекламодавців буде запропоновано поекспериментувати з інструментами на “тестовому майданчику”, який компанія називає “Пісочницею ШІ”, заявили керівники Meta на прес-заході в Нью-Йорку.

Керівники відмовилися уточнити, скільки рекламодавців матимуть доступ до цього простору, зазначивши лише, що група є невеликою.

За їхніми словами, Meta планує надати доступ більшій кількості рекламодавців у липні та інтегрувати деякі функції в рекламні продукти загального призначення пізніше цього року.

Це оголошення знаменує собою першу спробу власника Facebook та Instagram випустити продукти, що використовують технологію генеративного штучного інтелекту, яка використовує величезні масиви минулих даних для створення нового контенту.

Після того, як восени стартап OpenAI за підтримки Microsoft запустив чат-бота ChatGPT, навколо цієї технології закрутилася шалена хвиля інтересу та інвестицій.

Мета оголосила про це наступного дня після того, як її головний конкурент у сфері цифрової реклами, компанія Google, що належить до Alphabet, заявила, що почне пропонувати інтеграцію цієї технології у свої пошукові, поштові та фотопродукти.

Нагадаємо:

Повідомлялось, що материнська компанія Facebook – Meta – планує до кінця року представити генеративний штучний інтелект для створення реклами.

Економічна правда

У Приватбанку очікують, що рішення Високого суда Лондона по суті у справі проти ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Про це голова правління Приватбанку Герхард Бьош розповів під час презентації річних результатів банку.

“Ми очікуємо, що слухання почнуться. В червні торік вони були призупинені через початок війни, а зараз є всі ознаки того, що ці слухання продовжаться”, – розповів Бьош. Він додав, що багато людей поїдуть до Лондона як свідки, і вони вже готуються до слухань.

На його думку, є “високі шанси” того, що Приватбанк виграє в цій справі.

“Ми очікуємо цього рішення на початку 2024 року, і звісно тоді ми побачимо, як це рішення виглядатиме і як це допоможе нам стягнути ті активи (ексакціонерів Приватбанку – ЕП), які зараз заморожені по всьому світу”, – зазначив голова правління банку.

Як повідомлялося минулого року, перші слухання у Високому суді Лондона по суті справи за позовом ПриватБанку проти ексвласників Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, які мали відбутися у червні цього року, після клопотання відповідачів перенесли на рік.

Нагадуємо:

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів “Приватбанку”, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію “Приватбанку”. Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту підтвердила, що Приватбанк до націоналізації був об’єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до збитків в 5,5 млрд доларів.

Ексакціонери банку оскаржують рішення про націоналізацію у низці українських та закордонних судів.

У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Через рік суд визнав, що ПриватБанк подав позов, щоб отримати юрисдикцію суду Лондона на подачу позову проти Коломойського та Боголюбова. При цьому суддя визнав наявність у банку обґрунтованих вимог проти ексакціонерів щонайменше на кілька мільйонів доларів.

Разом з тим суд видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

У лютому 2023 року Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів ексакціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

ЄС планує прокласти підводний інтернет-кабель в Чорному морі для покращення зв’язку з Грузією та зменшення залежності від ліній, що проходять через Росію.

Про це повідомляє Financial Times.

Кабель вартістю 45 млн євро з’єднає країни-члени ЄС із Кавказом через міжнародні води в Чорному морі протяжністю 1100 км.

FT

Мета проєкту полягає в тому, щоб зменшити залежність регіону від наземного оптоволоконного зв’язку, що проходить транзитом через Росію, йдеться в програмному документі Європейської комісії.

ЄС і Грузія спільно визначили потребу в чорноморському інтернет-кабелі для покращення цифрового зв’язку Грузії ще в 2021 році.

“Однак війна в Україні додала поштовху проекту, враховуючи необхідність уникати покладатися на з’єднання, які не є безпечними або стабільними”, – розповіло джерело, знайоме з пропозицією.

Інтернет-кабелі потрапили під пильну увагу через глобальну стурбованість шпигунством, оскільки наземні лінії зв’язку та станції, через які підводні кабелі виходять на берег, вважаються вразливими для перехоплення урядами, хакерами та злодіями.

Також занепокоєння щодо навмисного саботажу підводних кабелів та іншої морської інфраструктури також зросло після численних вибухів на газопроводах Nord Stream. У 2021 і 2022 роках біля узбережжя Норвегії було обірвано два кабелі, що викликало занепокоєння щодо зловмисних атак.

Депутат Європарламенту та голова делегації Європарламенту в Китаї Рейнхард Бютікофер сказав, що Росія сигналізувала про свою готовність націлитися на чутливу інфраструктуру.

“З російської точки зору, якщо вони хочуть завдати шкоди Європейському Союзу, націлювання на інфраструктурні проекти було б варіантом для режиму, який абсолютно не поважає міжнародне право”, – сказав він.

Чорноморський кабельний проект є частиною ініціативи Єврокомісії Global Gateway. Європейський інвестиційний банк запропонував надати грант у розмірі 20 млн євро на його реалізацію

Наразі проект знаходиться на стадії оцінки доцільності, тендер наразі не відкритий.

У Міністерстві фінансів вважають, що про конкретні терміни приватизації Приватбанку, яка була запланована на 2024 рік, можна говорити лише після закінчення війни проти Росії.

Про це заступник міністра фінансів Юрій Драганчук розповів під час презентації річних результатів банку.

“Я не бачу передумов, щоб зараз говорити про приватизацію банку. Банк прибутковий, він приносить акціонеру (державі – ЕП) дивіденди. Я не бачу черги покупців на банк зараз. Звісно, банк має робити все, щоб покращити свій фінансовий результат і корпоративну культуру, і бути готовим до продажу”, – заявив Драганчук.

Він наголосив, що з початком великої війни стратегії всіх державних банків стали на павзу, і тепер у них одна стратегія – підтримка українців та підтримка бізнесу разом з державою.

Як нагадав голова правління Приватбанку Герхард Бьош, банк планували приватизувати у 2024 році.

“Давайте виграємо війну, і тоді будемо говорити про якісь конкретні терміни приватизації банку”, – підсумував Драганчук.

Нагадуємо:

Як повідомлялося, на початку вересня 2020 року Кабінет міністрів поновив принципи стратегічного реформування держбанків і передбачив скорочення частки держави в банківському секторі з нинішніх 60% до 25% до 2025 року шляхом часткової або повної приватизації кожного з чотирьох держбанків.

Банк розглядав три шляхи приватизації, два з яких передбачають розділення банку. Так, могло відбутися приватне розміщення усього банку, або лише “хорошого банку”, або ж IPO “хорошого банку”.

“Хороший банк” – протилежне до стратегії “поганого банку”, за якої всі проблемні активи (наприклад, непрацюючі кредити NPL) банку виокремлюють та передають в окремо створену установу. Таким чином решта життєздатних активів і утворюють “хороший” банк.

У жовтні торік стало відомо, що державний ПриватБанк поновлює підготовку до приватизації, яку призупинили у лютому через повномасштабне вторгнення РФ в Україну.

Японська технологічна корпорація Toshiba заявила, що працює з Japan Industrial Partners (JIP), щоб швидко завершити викуп компанії за 15 мільярдів доларів, оскількиконгломерат прогнозує ще один рік слабких прибутків.

Про це пише Reuters.

Після того, як у березні рада директорів Toshiba прийняла пропозицію про викуп компанії на суму 2 трильйони єн (14,8 мільярдsd доларів) від групи, очолюваної JIP, Toshiba “отримала позитивні відгуки від різних зацікавлених сторін, включаючи багатьох клієнтів, ділових партнерів і співробітників”, – йдеться в заяві компанії.

“Керівництво прийшло до висновку, що транзакція допоможе компанії побудувати стабільну управлінську базу, і тому співпрацює з JIP для швидкого завершення угоди”, – йдеться у повідомленні.

Рада директорів ще не вирішила, чи рекомендувати акціонерам виставляти свої акції на продаж, зазначивши, що, хоча угода дасть акціонерам розумну можливість повернути свої інвестиції, ціна пропозиції в 4 620 ієн за акцію, швидше за все, не є задовільною.

Фінансовий директор Toshiba Масайоші Хірата підтвердив на брифінгу в п’ятницю, що рада директорів прийме рішення до того, як JIP почне свою тендерну пропозицію в кінці липня. Він додав, що не чув про нові пропозиції від інших сторін.

Компанія не планує суттєвих змін у складі ради директорів до щорічних зборів акціонерів у червні, оскільки основним завданням ради зараз є нагляд за зусиллями керівництва щодо реалізації викупу.

Toshiba прогнозує операційний прибуток у розмірі 110 мільярдів єн за фінансовий рік до березня 2024 року, що трохи нижче 110,5 мільярдів єн роком раніше, що обумовлено вищими витратами на матеріали, а також витратами на реструктуризацію.

Прогноз значно нижчий за середню оцінку в 166,03 млрд єн, яку дали сім аналітиків в опитуванні Refinitiv.

Нагадаємо:

Японська технологічна корпорація Toshiba отримала пропозицію про викуп компанії за 15 млрд доларів від консорціуму на чолі з японською приватною інвестиційною компанією Japan Industrial Partners. Угода може стати найбільшою в країні.