Daily Archives : May 26, 2023

Lloyd’s Register – одна з найбільших міжнародних судноплавних класифікаційних асоціацій – повідомила індійській компанії Gatik Ship Management, яка стала основним перевізником російської нафти після початку повномасштабної війни в Україні, що відкличе сертифікацію 21 судна до 3 червня.

Про це пише Reuters.

“Це ще одна невдача для Gatik, яка також була змушена знайти нові прапори для 36 своїх суден після того, як вони були зняті з реєстрації Міжнародним судновим реєстром Сент-Кітс і Невіс”, – зазначає агентство.

“Lloyd’s Register прагне сприяти дотриманню санкційних правил щодо торгівлі російською нафтою”, – йдеться в електронному листі, надісланому Reuters.

“За наявності доказів, ми відкликаємо клас і послуги з будь-яких суден, які відповідні органи влади визнають такими, що порушують міжнародні санкції”, – додали в Lloyd’s Register.

Класифікаційні товариства, такі як Lloyd’s Register в Лондоні, надають послуги, включаючи перевірку мореплавства, сертифікацію, яка є життєво важливою для забезпечення страхування і входу в порти.

Gatik, яка базується в індійському місті Мумбаї згідно з судноплавними базами даних, не відповіла на електронні запити про коментарі.

Великий американський страховик American Club також повідомив Reuters, що більше не надає покриття для суден Gatik, а російський страховик “Інгосстрах” заявив, що не працюватиме з Gatik у майбутньому.

Ані страховики, ані Lloyd’s Register не пояснили, чому саме вони припинили співпрацю з Gatik.

Індія не приєднується до санкцій, накладених на Росію, і швидко стала найбільшим покупцем російської нафти, що постачається морським шляхом.

“Зусилля Заходу, спрямовані на скорочення доходів, які Росія отримує від продажу своїх енергоресурсів, мають руйнівний вплив, так само як і західні санкції на експорт нафти з інших країн, таких як Іран і Венесуела.

Але непрозорість і обмежений нагляд за судноплавним сектором означає, що багато суден з вантажами з країн, які потрапили під санкції, продовжують плавати, знаходячи нові прапори і незахідні регістри або страховиків, що викликає занепокоєння з приводу безпеки і відповідальності”, – додає агентство.

У той час як Lloyd’s Register скасовує класифікацію для 21 судна компанії Gatik, щонайменше 28 суден були зареєстровані як сертифіковані Індійським регістром судноплавства, згідно з даними веб-сайту IRClass.

IRClass, визнаний у всьому світі, не відповів на запити про коментарі.

Економічна правда

Youtube забирає функцію Stories з п’ятниці, 26 травня, вже опубліковані Stories будуть дійсними ще 7 днів після того, як ними поділились.

Про це йдеться в релізі команди сервісу.

Замість Stories, можна використовувати публікації у співтоваристві та YouTube Shorts, які “можуть забезпечити цінні звʼязки з аудиторією та розмови”.

Публікації в спільноті YouTube – чудовий вибір, якщо ви хочете поділитися легкими оновленнями, розпочати розмови чи рекламувати свій вміст YouTube серед аудиторії. Серед авторів, які використовують і публікації, і історії, публікації в середньому викликають у багато разів більше коментарів і лайків порівняно з історіями.

У команді Youtube додали, що серед авторів, які використовують як пости, так і Stories, пости в середньому збирають у багато разів більше коментарів та лайків у порівнянні зі Stories.

Крім цього, Shorts це те, що потрібно для створення короткого відеоконтенту, а серед авторів, які використовують і Shorts, і Stories, саме перші у середньому залучають у багато разів більше підписників, ніж Stories.

У Молдові фермери оголосили про наміри проводити протести у режимі “нон-стоп” із 7 до 30 червня у Кишиневі.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомила асоціація Forța Fermierilor, яка надіслала запит до мерії Кишинева, щоб зарезервувати площу Великих національних зборів, повідомляє NewsMaker.

В акції планують узяти участь близько 1000 осіб і задіяти близько 300 одиниць сільгосптехніки.

Фермери незадоволені ставленням уряду Молдови до агропромислового сектору.

“Forța Fermierilor” звернулася 17 травня до уряду з вимогою до 3 червня вжити заходів, щоб допомогти сільгоспвиробникам. Фермери вимагають ввести заборону на імпорт сільгосппродукції з України, зобов’язати Джурджулештський порт експортувати тільки молдавську сільськогосподарську продукцію. В іншому разі сільгоспвиробники заявили про готовність вийти на масові акції протесту по всій країні.

Після цього асоціація поскаржилася на Міністерство фінансів, яке не схвалило проєкт збільшення компенсацій для сільгоспвиробників. Організація знову пригрозила масовими протестами, якщо проект не ухвалять найближчим часом.

25 травня представників асоціації запросили до міністерства фінансів, але вони відмовилися від зустрічі. Фермери обурилися тим, що міністр Вероніка Сірецяну відправила на зустріч держсекретаря Мінфіну. У відомстві пояснили, що Сірецяну не змогла прийти, оскільки перебуває у відрядженні.

Нагадаємо, на початку травня молдовське Міністерство сільського господарства повідомило про плани приєднатися до рішення ЄС щодо введення тимчасової заборони імпорту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику походженням з України, водночас дозволивши їхній транзит.

У відповідь в українському уряді почали готувати постанову про заборону молдовського імпорту.

Після цього міністр сільського господарства Молдови Владімір Боля заявив, що уряд поки не приєднуватиметься до заборони на імпорт деяких зернових та олійних культур із України, оскільки це “нічого б не вирішило”.

Європейська правда

Французький виробник шин Michelin оголосив про продаж активів у РФ своєму партнеру – дистриб’юторській компанії Power International Tires.

Про йдеться у заяві компанії.

У Michelin нагадали, що призупинили свою промислову діяльність у РФ 15 березня 2022 року.

“Компанія Michelin оголошує про підписання угоди з ТОВ “Пауер Інтернешнл Шини” про купівлю двох своїх місцевих компаній – ТОВ “Мішлен Росія Шина Мануфактуринг Компані” (МРТМК) та ТОВ “Камсо СНД”. Відомий партнер Michelin, Power International Tires є одним з основних дистриб’юторів шин в Росії та має представництва по всій країні”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що угода схвалена місцевими органами влади. При цьому збережуються 250 робочих місць, переважно в Давидово.

“Варіант передачі активів місцевому менеджменту не був можливим через значні труднощі, що перешкоджали автономізації цієї діяльності.

Усвідомлюючи той факт, що не всі співробітники можуть бути прийняті на роботу в Power International Tires, компанія Michelin дозволила тим, хто бажає залишити компанію на хороших умовах, зробити це”, – додали в Michelin.

“Продаж діяльності в Росії знаменує собою важливий крок в історії Michelin, адже група була присутня в цій країні з 1997 року.

Всі витрати, пов’язані з припиненням діяльності в Росії, були віднесені на 2022 рік. Однак у травні 2023 року група визнає витрати, які оцінюються в кілька десятків мільйонів євро, що відповідають курсовим різницям”, – йдеться у заяві.

Економічна правда

Глобальний зернотрейдер Viterra веде переговори про злиття з американським конкурентом Bunge.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на джерела.

Співрозмовник розповів, що потенційна мегаугода змінить провідний рівень світових торговців зерном.

За словами джерел, структура угоди обговорюється обома сторонами.

Будь-яка угода буде ретельно перевірятися регуляторами, оскільки торгівля основними продуктами харчування, такими як пшениця, кукурудза та соєві боби, вже зосереджена між Bunge та трьома іншими великими гравцями викликає глобальні занепокоєння щодо продовольчої безпеки.

Торік Bunge був найбільшим експортером кукурудзи та сої з Бразилії. Viterra була третім за величиною експортером кукурудзи та сьомим постачальником сої.

Злиття з Viterra також підніме Bunge з виручкою у 2022 році у розмірі 67,2 млрд дол, наблизивши її до найближчого публічного конкурента у сфері агробізнесу Archer-Daniels-Midland Co, обсяг продажу якого минулого року становив майже $102 млрд.

Зазначається, що злиття з Bunge вивело б Viterra в число провідних світових продавців зерна з доступом до експортних терміналів у США, одному з найбільших виробників і постачальників зерна.

Нагадуємо:

Російський підрозділ глобального зернового трейдера Viterra – “Вітерра Рус” – продовжить роботу в РФ під новою назвою – операційний бізнес Viterra в РФ планують передати місцевому менеджменту.

Китай прискорює будівництво давно відкладеного центральноазійського трубопроводу для постачання газу з Туркменістану, в той час як РФ просуває свій власний новий сибірський газопровід, оскільки Пекін жонглює своїми потребами в енергобезпеці та дипломатичними пріоритетами.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що Пекін прагне зміцнити зв’язки з Центральною Азією в рамках своєї ініціативи “Один пояс, один шлях”, але майже через десять років після початку будівництва проєкт “Лінія D” гальмується через складні переговори про ціну і технічні перешкоди прокладання трубопроводу, що перетинає ще три країни Центральної Азії, заявили китайські нафтові посадовці.

Але нещодавні зусилля Москви з будівництва другого сибірського трубопроводу з Китаєм, “Сила Сибіру 2”, щоб компенсувати скорочення продажів в Європі через війну в Україні, надають Пекіну важіль для просування центральноазійські, вважають китайські посадовці та галузеві консультанти.

“Центральноазійські трубопроводи вважаються наріжним каменем інвестицій в енергетичний і геополітичний простір Китаю. Це канал постачання, що має стратегічне значення, яке переважає над комерційними інтересами”, – заявив агентству Reuters китайський посадовець, знайомий з глобальною стратегією Китайської національної нафтової корпорації (CNPC).

Китай може в кінцевому підсумку укласти обидві угоди, щоб задовольнити свої величезні довгострокові потреби в газі, але пріоритет віддається Туркменістану, кажуть представники галузі, оскільки Пекін вже давно розглядає Центральну Азію як платформу для розширення торгівлі, забезпечення енергоносіями і підтримки стабільності в колись неспокійному західному регіоні Сіньцзян.

Сукупні багаторічні контракти на десятки мільярдів доларів на постачання газу обома трубопроводами задовольнять 20% поточного попиту Китаю. Газопроводи мають ключове значення для досягнення мети Пекіна – використання газу як проміжного палива для досягнення цілей вуглецевої нейтральності, а також для захисту від нестабільного ринку скрапленого природного газу (СПГ), що перевозиться танкерами.

За оцінками 2014 року, газопровід D, вартість якого становила 6,7 мільярда доларів, зможе транспортувати 30 мільярдів кубометрів газу на рік.

Виступаючи минулого тижня на першому особистому саміті лідерів країн Центральної Азії в місті Сіань, лідер КНР Сі Цзіньпін закликав сторони прискорити прокладання лінії D, яка стане четвертим газопроводом Китаю до регіону, майже через десять років після початку будівництва в Таджикистані.

Економічна правда

Турецька ліра встановила новий мінімум та вперше впала до курсу у 20 за долар напередодні другого туру президентських виборів, які можуть завершитися перемогою чинного президента Реджепа Ердогана.

Про це пише Financial Times.

В п’ятницю турецька валюта валюта торгувалася на рівні 20,33 за долар, що стало новим рекордно низьким рівнем. Ліра впала на 20% за останній рік. Тим часом місцеві банки котирують ліру на рівні, близькому до 22 за долар.

Фінансові ринки Туреччини були збентежені несподівано високими результатами Ердогана на першому турі виборів 14 травня. Наразі опитування свідчать про те, що Ердоган залишається фаворитом у другому турі голосування, що відбудеться в неділю.

Інвестори дедалі більше занепокоєні тим, що Ердоган, який займає свою посаду вже два десятиліття, продовжуватиме свою “нетрадиційну економічну політику”, яка могла спровокувати галопуючу інфляцію та глибоке падіння ліри.

“Ми вважаємо, що найбільш вірогідним шляхом розвитку за Ердогана буде продовження неортодоксальної політики, що характеризується низькими відсотковими ставками, обмежувальним валютним регулюванням і високою інфляцією”, – сказав економіст Capital Economics Джеймс Рейлі.

Аналітики кажуть, що ліра, ймовірно, значно ослабне після виборів, якщо Ердоган не перейде до більш ортодоксальної політики.

Занепокоєння викликає також скорочення резервів Центробанку, які зменшилися через вищий дефіцит поточного рахунку платіжного балансу країни та інтервенції для підтримки ліри. Так, у березні-травні валові валютні резерви скоротилися на 9,5 млрд дол до 53,2 млрд дол. На кінець 2022 року резерви становили 75 млрд дол.

Україні потрібно 6,5 мільярда доларів, аби повністю забезпечити потреби у відновленні цьогоріч.

Про це розповів міністр фінансів Сергій Марченко під час дискусій у рамках зборів групи країн-членів МВФ та Світового банку в Чорногорії, передає пресслужба Мінфіну.

У ході дискусій обговорювався стан економіки в країнах, які приймають мігрантів та біженців.

“Внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну мільйони українців знайшли прихисток в європейських країнах, і ми вдячні урядам цих держав за надану допомогу та захист.

В багатьох країнах вимушені українські мігранти отримали доступ до соціальної допомоги, медичних послуг, освіти та працевлаштування нарівні з громадянами приймаючих країн”, – зазначив Марченко.

Він наголосив, що пріоритетним завданням для українського уряду є створення стимулів для повернення громадян додому. У цьому контексті важливим є відновлення країни.

За словами глави Мінфіну, потреби у фінансуванні першочергового відновлення України на 2023 рік становлять 14,1 млрд доларів для 5 ключових сфер, що безпосередньо впливають на добробут людей та стимулюють економіку України.

Потреби енергетичного сектору становлять 3,3 млрд дол, гуманітарного розмінування – 400 млн дол, відновлення зруйнованого та пошкодженого житла – 1,9 млрд дол. Потреби на відновлення критичної та соціальної інфраструктури становлять 5,8 млрд дол, а також 2,8 млрд дол необхідно для підтримки приватного сектору.

“Уряд України передбачив у державному бюджеті на 2023 рік частину коштів на першочергове відновлення у розмірі 3,3 млрд доларів США. Наші міжнародні партнери надали гарантії на близько 4,3 млрд доларів США. Водночас, незабезпечені першочергові потреби у відновленні цьогоріч становлять близько 6,5 млрд доларів США”, – додав міністр.

Марченко підкреслив, що вчасне залучення цих коштів має вирішальне значення для створення належних умов проживання людей, повернення мігрантів та сприяння зростанню економіки України.

Економічна правда

Фото: АРМА

Суд за матеріалами СБУ наклав арешт на риболовецький траулер “Бухта Соколовская”, який належить холдингу підсанкційного російського олігарха Олександра Верховського.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

Зазначається, що вартість промислового судна становить майже 1 млрд гривень.

За даними СБУ, Верховський входить до найближчого оточення Кремля і є одним з найбільших фінансових “донорів” війни проти України.

“Риболовецький промисел російського бізнесмена дозволяє йому регулярно перераховувати мільярдні суми до бюджету РФ.

Арештований траулер є складовою торговельного “флоту” олігарха. Ще до повномасштабного вторгнення російський траулер добудовувався на суднобудівельному заводі у Миколаєві. Для обходу санкцій бенефіціарний власник судна оформив його на одну з підконтрольних компаній у Приморському краї РФ”, – йдеться у повідомленні.

У СБУ додали, що співробітники СБУ викрили оборудку і заблокували російський траулер.

Наразі судно передано в управління Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА).

Економічна правда

фото: уз

“Укрзалізниця” заявила, що отримає 25 млн дол від Світового банку – для реалізації цього гранту компанія розпочинає співпрацю з Управлінням ООН з обслуговування проєктів – ЮНОПС.

Про це повідомляє пресслужба УЗ.

Зазначається, що кошти будуть спрямовані на відбудову критичної залізничної інфраструктури України та збільшення обсягів вантажоперевезень.

Співпраця передбача закупівлю обладнання, збільшення парку фітингових платформ та організацію процесів за найкращими світовими стандартами.

Очікувані результати:

• відновлення критично важливих об’єктів залізничної інфраструктури;
• розширення спроможності УЗ забезпечувати перевезення контейнерних вантажів, у тому числі гумдопомоги та експорту продукції сільського господарства

“Укрзалізниця розширює портфель співпраці з міжнародними інститутами. Вперше ми маємо фінансову підтримку від Світового банку й за цим грантовим фінансуванням очікуємо постачання техніки та рухомого складу вже в поточному році”, – заявив член правління УЗ Антон Мішин.

Економічна правда