Daily Archives : May 27, 2023

getty images

Комісар з питань внутрішнього ринку Європейського Союзу Тьєррі Бретон заявив, що Twitter вийшов з добровільного кодексу практики ЄС щодо дезінформації.

Про це пише Bloomberg.

Комісар зазначив, Twitter виходить з добровільного Кодексу практики ЄС щодо боротьби з дезінформацією. Крім добровільних зобов’язань, боротьба з дезінформацією стане юридичним обов’язком з 25 серпня відповідно до Закону ЄС про цифрові послуги.

Twitter буде кваліфікуватися як “дуже велика онлайн-платформа”, що вимагатиме від компанії боротися зі шкідливим контентом і подавати щорічні оцінки ризиків до комісії.

“Раніше цього року Twitter Inc. був єдиною великою технологічною платформою, яка не надіслала повного звіту до Європейського Союзу згідно з кодексом, якого компанія погодилася дотримуватися до того, як її придбав Ілон Маск наприкінці 2022 року. У звіті не вистачало даних і не було зобов’язань соціальної мережі щодо надання можливості фактчекерам, заявив у лютому виконавчий орган ЄС”, йдеться в повідомленні.

Додається, що масові скорочення Маском робочих місць у Twitter торкнулись і брюссельського офісу компанії. Тепер не зрозуміло чи зможе компанія внести необхідні зміни, щоб відповідати правилам ЄС. Недотримання правил може коштувати бізнесу штрафів у розмірі до 6% річного доходу або навіть призвести до повної заборони платформи з боку Комісії.

Нагадаємо:

Мільярдер та очільник Twitter Ілон Маска заявив, що знайшов нову генеральну директорку для компанії – нею може стати топменеджерка медіахолдингу NBCUniversal Лінда Яккаріно.

Економічна правда.

Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки та оборони України щодо запровадження санкцій проти 51 фізичної та 220 юридичних осіб, серед яких структури РЖД та білоруський МАЗ.

Про це йдеться в указі президента №307/2023 від 27 травня 2023 року.

Запроваджені санкції спрямовані проти таких російських компаній як акціонерне товариство “Залізнична торгова компанія”, товариство з обмеженою відповідальністю “Оборонрегістр” та товариство з обмеженою відповідальністю “Інноваційні технології мастил”.

Крім російських юридичних осіб під санкції потрапили білоруські компанії: Мінський автомобільний завод, Вітебський завод радіодеталей Моноліт, Мінський механічний завод імені С.І. Вавілова та Оршанський авіаремонтний завод.

Також санкції ввели щодо кіпрських компаній “Серч Локейшн Лімітед”, “2ГІС Локал Серч Лімітед”, чеської “Навітел с.р.о” і товариства з обмеженою відповідальністю “Навітел Україна”, яке зареєстровано в Україні.

Нагадаємо:

Президент Володимир Зеленський у п’ятницю, 12 травня, підписав укази про запровадження санкцій щодо юридичних та фізичних осіб, серед яких компанія VS Energy International NV, колишній депутат Андрії Деркач та донька міністра оборони часів Януковича Павла Лебедєва.

getty images

Міністр фінансів США Джанет Йеллен встановила крайній термін для підвищення ліміту державного боргу на 5 червня, заявивши, що уряд оголосить дефолт, якщо Конгрес не підвищить стелю держборгу до 31,4 трильйона доларів.

Про це повідомляє Reuters.

Раніше Єллен заявляла, що дефолт потенційно може статися вже 1 червня, але тепер називає 5 червня як точний крайній термін.

За її словами, Казначейство не матиме достатніх ресурсів для виконання зобов’язань уряду, якщо Конгрес не підвищить або призупинить ліміт боргу до 5 червня.

Більш точна оцінка дає представникам Білого дому та Конгресу трохи більше часу для завершення угоди про підвищення законодавчо встановленої стелі боргових зобов’язань федерального уряду.

У листі до Конгресу Єллен повідомила, що її відомство здійснить понад 130 мільярдів доларів запланованих виплат у перші два дні червня, в тому числі ветеранам, одержувачам соціального забезпечення та Medicare.

Голова Мінфіну також повідомила, що в четвер міністерство застосувало надзвичайний захід з управління грошовими коштами, обмінявши приблизно 2 мільярди доларів казначейських цінних паперів між Фондом пенсійного забезпечення державних службовців та інвалідів і Федеральним фінансовим банком, щоб запобігти потенційному дефолту.

Також читайте: Якщо завтра дефолт. Що буде, коли Штати перестануть платити за боргами

Економічна правда.

getty images

Китай заявив про посилення діалогу та співпраці щодо ланцюгів постачання напівпровідників з Південною Кореєю на тлі глобальної напруженості навколо технологій та поставок мікросхем.

Про це повідомляє Bloomberg.

Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао зустрівся з міністром торгівлі Південної Кореї Ан Дук-Геном і заявив, що Пекін готовий поглиблювати двостороннє торговельне та інвестиційне співробітництво, йдеться в заяві міністерства торгівлі Китаю.

Обидва чиновники зустрілися під час зустрічі міністрів торгівлі АТЕС 2023 року, а також обмінялися думками щодо підтримки стабільності промислового ланцюжка поставок і зміцнення співпраці на двосторонньому, регіональному та багатосторонньому рівнях.

Нагадаємо:

Китай працює над пакетом підтримки своєї напівпровідникової промисловості на суму понад 1 трильйон юанів (143 мільярди доларів), що є важливим кроком на шляху до самодостатності у сфері чіпів і протидії діям США.

Адміністрація президента США працює над подальшим посиленням обмежень на експорт обладнання для виробництва напівпровідників до Китаю.

Після того, як Будапешт здебільшого наодинці виступав проти російських санкцій, тепер Афіни підтримують його в скептичному ставленні до нових заходів проти Росії.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише Politico з посиланням на п’ятьох дипломатів ЄС.

Наразі ЄС обговорює 11-й пакет санкцій проти Росії. Якщо 10 попередніх пакетів санкцій були спрямовані на заходи проти економіки РФ, то тепер Брюссель хоче уникнути обходу своїх санкцій. Як безпрецедентний крок нинішній пакет санкцій може бути спрямований проти інших країн, які допомагають Москві ухилятися від торгового ембарго.

Але Будапешт і Афіни виступили проти, пов’язавши своє схвалення пакета з окремим гострим питанням, що стосується України. Київ склав список приватних компаній, які він називає “спонсорами війни”, до якого входить низка європейських компаній.

Дві країни хочуть, щоб деякі з їхніх компаній були виключені з цього списку, перш ніж вони погодяться на пакет санкцій. Хоча зазвичай ці питання не пов’язані між собою, Угорщина і Греція використовують пакет санкцій як політичний важіль, щоб виключити свої компанії зі списку України.

Це спричинило напруженість на зустрічі міністрів закордонних справ країн ЄС на початку цього тижня, де міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок прямо критикувала Угорщину, за словами дипломатів, обізнаних із ходом обміну думками.

На зустрічі послів ЄС у середу Греція була в центрі уваги, сказали чотири дипломати. Афіни виступили проти припущень про обхід санкцій.

“Греція повторила, що в разі наявності конкретних доказів порушення санкцій, їх мають довести до відома відповідних держав-членів на технічному рівні, щоб це було адекватно розслідувано і потім було вжито належних заходів”, – сказав один із дипломатів ЄС.

Інший дипломат ЄС сказав, що доти, доки Угорщина і Греція відмовляються домовлятися про будь-що до того, як їхні компанії буде виключено зі списку, “немає жодного тиску для реального просування в інших частинах”.

Проте дипломати також кажуть, що дивляться на Афіни і Будапешт по-різному. Рівень невдоволення Будапештом набагато вищий з огляду на те, що його проросійська і прокитайська лінія часто заважала ЄС досягти одностайності в заявах щодо Москви і Пекіна.

Як відомо, Угорщина заблокувала черговий транш на 500 млн євро з Європейського фонду миру, що підтримує Україну зброєю.

Нагадаємо, в інтерв’ю Bloomberg Віктор Орбан також заявив, що Україна не здатна виграти агресивну війну, яку проти неї розв’язала Росія. В МЗС України заяви угорського прем’єра різко розкритикували.

Європейська правда

Національна комісія, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) офіційно внесла пропозиції щодо визначення з 1 червня єдиного тарифу на електроенергію для побутових споживачів на рівні 2,88 грн/кВт-год (з ПДВ) у рамках першого етапу коригування цін.

Про це повідомляє Енергореформа з посиланням на лист в Міненерго за підписом в.о. голови регулятора Руслана Кайдаша.

“НКРЕКП надає пропозиції щодо внесення змін до положення про покладення спецобов’язків із забезпечення доступності електроенергії для побутових споживачів (ПСО) з 1 червня 2023 року із впровадженням першого етапу коригування цін на електроенергію із застосуванням єдиної ціни без диверсифікації за обсягами споживання на рівні 2,88 з ПДВ”, – йдеться у листі.

Також в НКРЕКП додають, що підвищення тарифу дозволить покращити фінансові показники НАЕК “Енергоатом” та ПрАТ “Укргідроенерго”, які є основними виконавцями ПСО, коштом яких покривається різниця в ринковій ціні е/е, що становить зараз приблизно 6 грн/кВт-год, та тарифами для населення, зазначає Енергореформа.

Водночас підкреслюється, що єдиним дієвим способом стабілізації механізму ПСО залишається поступове приведення цін до ринкового рівня.

НКРЕКП вказала, що стосовно зазначених пропозицій про внесення змін до положення про ПСО з 1 червня 2023 року проведено консультації з Секретаріатом Енергетичного співтовариства.

Енергореформа з посилання на джерела в уряді додає, що Кабмін буде розглядати цю пропозицію, і найімовірніше, підтримає її, на своєму засіданні найближчим часом.

Також читайте: Підвищення тарифів на електрику: які сценарії розглядає влада

Нагадаємо:

​​Кабінет Міністрів на засіданні в п’ятницю, 24 березня, продовжив спеціальний період з пільговими цінами на електроенергію (ПСО).

Економічна правда.

getty imges

Попри заяви РФ щодо готовності продовжити дію зернової угоди, її повноцінну реалізацію досі не вдалося забезпечити.

Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що ООН і Туреччина “тісно співпрацюють з іншими сторонами з метою відновлення повноцінної роботи … та усунення всіх перешкод, які заважають операціям і обмежують сферу дії угоди”

Раніше Україна звинуватила РФ в тому, що вона фактично викреслила порт “Південний” з зернової угоди, оскільки з 29 квітня жодному судну не було дозволено заходити в порт.

Натомість РФ поскаржилася, що не може експортувати аміак трубопроводом до порту “Південний” відповідно до угоди. В ООН заявили, що зернова угода також передбачає експорт добрив, в тому числі аміаку, але “поки що такого експорту не було”.

Додається, що станом на п’ятницю, 26 травня, 54 судна очікують на перехід до українських портів. З них 11 заявок були передані для реєстрації.

У повідомленні також йдеться, що середня кількість щоденних перевірок на в’їзді та виїзді в травні знизилася до 3,2 – найнижчого рівня з моменту старту угоди у серпні.

Нині Росія намагається реалізувати дві свої вимоги, пояснюється в публікації. По-перше, вона прагне запустити роботу трубопроводу з транспортування аміаку до українського порту “Південний” для подальшого експорту на світові ринки. По-друге, вимагає під’єднати до міжнародної платіжної мережі SWIFT “Россельхозбанк”, відключений від неї в рамках санкцій.

Нагадаємо:

Росія погодилась відновити вхідні інспекції суден, які прямують в два з трьох портів, на які поширюється чорноморська “зернова ініціатива”.

Віце-прем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Олександр Кубраков заявив, що зернову угоду розблоковано, вона продовжить свою дію до 18 липня.

У “зерновій угоді” не передбачено задоволення будь-яких потреб РФ, а ініційовані Росією питання роботи аміакопроводу та зняття санкцій із російських банків наразі дискутуються окремо.

Економічна правда.

Про Приватбанк. Ексакціонер Приватбанку Ігор Коломойський вслід за своїм бізнес-партнером Геннадієм Боголюбовим відмовився надавати свідчення на свій захист у Високому суді Лондона.

Про енергосистему. Нічна російська атака не завдала пошкоджень українській енергосистемі, дефіцит наразі відсутній. Проте відключення в шести областях можливі через погоду.

Про відновлення. Україні потрібно 6,5 мільярда доларів, аби повністю забезпечити потреби у відновленні цьогоріч.

Про газ. Європейські короткострокові ціни на природний газ можуть ненадовго впасти нижче нуля цього літа, якщо млявий попит не наздожене зростаючу пропозицію.

Про потужності. З початку війни Росії проти України в 2014 році українська енергосистема втратила сукупно 27 ГВт потужностей.

Ексклюзиви ЕП

“Начальник має бути в курсі”. Як влаштовані корупційні схеми в сервісних центрах МВС

В Україні досі торгують водійськими правами. Де їх можна купити і як чиновники пропонують викорінювати схеми?

З початку війни Росії проти України в 2014 році українська енергосистема втратила сукупно 27 ГВт потужностей.

Про це повідомляє пресслужба НЕК “Укренерго”.

У компанії зазначили, що в травні 2021 року на тимчасово окупованій території перебувало 4 ГВт встановлених потужностей, зокрема, крупні Зуївська та Старобешівська ТЕС, які були окуповані ще у 2014 році.

За рік в травні 2022 року через повномасштабне вторгнення РФ в окупації було вже 21 ГВт. Зокрема, й Запорізька АЕС, яка забезпечувала близько п’ятої частини виробництва електроенергії.

Завдяки героїзму енергетиків, минулого літа ЗАЕС ще мала можливість видавати електроенергію в українську енергомережу. Однак восени 2022-го року окупанти зробили все можливе масованими обстрілами, щоб забрати таку можливість.

В Укренерго додали, що зараз ЗАЕС не виробляє електроенергію, а споживає її з української енергосистеми. Це необхідно для підтримання ядерної безпеки обʼєкта.

Таким чином, в травні 2023 року після сезону масованих атак на українську енергосистему втрати встановленої потужності зросли до 27 ГВт.

Економічна правда

Постійні представники держав-членів Європейського Союзу схвалили санкції проти молдовських фізичних осіб, причетних до дестабілізації Молдови та підриву територіальної цілісності України.

Про це, як пише “Європейська правда”, в п’ятницю повідомив журналіст “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

За його даними, до погодженого санкційного переліку увійшли двоє людей, яких ЄС звинувачує у підриві територіальної цілісності України, та ще п’ять, причетних до дестабілізації Молдови.

“Це перші підсанкційні особи в межах нового санкційного режиму”, – додає Джозвяк.

Наприкінці квітня Рада ЄС затвердила новий санкційний режим за дестабілізацію Молдови. Санкції складатимуться із заморожування активів і заборони на надання коштів для фізичних і юридичних осіб, а також заборони на поїздки в ЄС для фізичних осіб.

За даними ЗМІ, до цього переліку можуть увійти олігархи-втікачі Володимир Плахотнюк та Ілан Шор, топ-депутатка партії “Шор” Марина Таубер, а також.колишній заступник голови Генінспекторату поліції Георгій Кавкалюк, який перебуває в розшуку в Молдові, та російський бізнесмен Ігор Чайка.

Нагадаємо, Молдова раніше закликала Європейський Союз накласти санкції на політиків і олігархів, які допомагають Росії дестабілізувати країну.

Читайте також: Антиросійська Молдова. Як Санду штовхає країну до ЄС та шукає соратників у новому парламенті.

Європейська правда