Daily Archives : May 28, 2023

Адміністрація кіберпростору Китаю (CAC) повідомила про видалення 1,4 млн постів у соціальних мережах в рамках двомісячного розслідування ймовірної дезінформації.

Про це пише Reuters.

Китайський регулятор кіберпростору закрив 67 тис акаунтів у соціальних мережах і видалив сотні тисяч постів у період з 10 березня по 22 травня.

Починаючи з 2021 року, Китай націлився на мільярди акаунтів у соціальних мережах, намагаючись “очистити” свій кіберпростір і полегшити владі контроль над ним.

Під час останньої кампанії були видалені акаунти в популярних китайських соціальних мережах, зокрема WeChat, Douyin і Weibo, які підпадають під категорію “власних медіа” – термін, що в широкому сенсі означає акаунти, які публікують новини та інформацію, але не є державними або схваленими державою.

За даними CAC, з 67 тис акаунтів, які були назавжди закриті, майже 8 тис були видалені за “поширення фейкових новин, чуток і шкідливої інформації”.

Близько 930 тис інших акаунтів зазнали менш суворих покарань – від видалення всіх підписників до призупинення або скасування привілеїв на отримання прибутку.

Також в рамках окремої кампанії регулятор нещодавно закрив понад 100 тис акаунтів, які нібито спотворювали інформацію про ведучих новин і медіа-агентства, щоб протистояти зростанню кількості фейкових новин в Інтернеті, що поширюються за допомогою технологій штучного інтелекту.

Крім того, CAC заявив, що його остання кампанія була спрямована на майже 13 тис фальшивих військових акаунтів з такими назвами, як “Командування Червоної армії Китаю”, “Китайські антитерористичні сили” і “Ракетні війська стратегічного призначення”.

Ще близько 25 тис інших акаунтів були націлені на державні установи, такі як центри контролю і профілактики захворювань і державні науково-дослідні інститути.

Майже 187 тис були покарані за те, що видавали себе за засоби масової інформації, а понад 430 тис нібито пропонували професійні консультації або освітні послуги, не маючи відповідної професійної кваліфікації.

Агентство зазначає, що Пекін часто заарештовує громадян і піддає цензурі акаунти за публікацію або обмін фактичною інформацією, яка вважається чутливою або критичною щодо Комуністичної партії, уряду або військових, особливо коли така інформація стає вірусною.

Економічна правда.

getty images

Уряд Великої Британії прагне домовитися з супермаркетами про введення граничних цін на основні продукти харчування, такі як хліб і молоко, з метою подолання інфляції.

Про це повідомляє Telegraph.

Наразі пропозиції щодо граничних цін перебувають на “стадії розробки”. Видання додає, що участь роздрібних торговців буде добровільною.

Ідея пропозиція з’явилася на тлі занепокоєння уряду щодо тиску на фінанси домогосподарств з боку інфляції та зростання вартості запозичень.

Прем’єр Британії Ріші Сунак зробив зниження споживчих цін центральним елементом урядової політики й пообіцяв знизити інфляцію до 5% до кінця року. У квітні рівень інфляції становив 8,7%, що нижче від більш ніж 10% на початку року.

У разі запровадження верхнього ліміту, це буде найбільша спроба контролювати ціни в супермаркетах з часів контролю, встановленого консервативним прем’єр-міністром Едвардом Хітом у 1970-х роках.

Нагадаємо:

Уперто високий рівень інфляції в Британії знизився минулого місяця менше, ніж очікувалося, а показник базового зростання цін, за яким пильно стежать, підскочив до 31-річного максимуму.

Після запеклих дебатів уряд Австрії оголосив про фінансування обладнання для розмінування в Україні на загальну суму 2 млн євро.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє Ö24.

Канцлер Австрії Карл Негаммер повідомив, що Австрія виділить 2 млн євро до Міжнародного трастового фонду (ITF). Гроші на обладнання для розмінування надійдуть з Іноземного фонду допомоги в надзвичайних ситуаціях МЗС Австрії.

“Все залишається як і раніше: жоден австрійський солдат не ступить на українську землю, доки вона є зоною бойових дій. Ми допоможемо з фінансовою підтримкою для розмінування”, – заявив Негаммер.

Віцеканцлер Вернер Коглер пояснив, що Австрія робить свій внесок у захист від небезпечних для життя вибухів мін і “допомагає забезпечити, щоб українські діти знову могли відвідувати дитячі садки і школи”. “І ми зміцнюємо продовольчу безпеку, даючи можливість фермерам знову обробляти свої поля”, – зазначив Коглер.

Раніше в Австрії виникли дебати з приводу виділення цих коштів. Міністерка оборони Клаудія Таннер виступала проти участі держави в розмінуванні України до завершення бойових дій, вважаючи це порушенням конституційного нейтралітету. Таннер вважала, що допомога в розмінуванні повинна надаватись лише після завершенні війни.

Проти будь-якої участі Австрії у допомозі Україні з розмінуванням виступили також в опозиційній ультраправій Австрійській партії свободи.

Натомість президент Австрії Александр Ван дер Беллен закликав до негайної допомоги Україні з гуманітарним розмінуванням.

Українська сторона раніше зверталась до Австрії з проханням допомогти в розмінуванні територій. Про це, серед іншого, казав і Володимир Зеленський під час звернення до депутатів нижньої палати австрійського парламенту.

Європейська правда

Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт постанови щодо запровадження на 50 років санкцій проти Ірану.

Про це йдеться в проєкті постанови про затвердження рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 травня 2023 року “Про застосування секторальних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Ісламської Республіки Іран”.

Згідно з документом, санкції проти ісламської Республіки Іран застосовують терміном на 50 років та включають повну заборону торговельних операцій, зупинку транзиту ресурсів, польоти та перевезення на території України та запобігання виведенню капіталів резидентами Ірану.

Реалізація та моніторинг виконання санкцій має здійснюватись Кабіном, Службою безпеки, Службу зовнішньої розвідки, Нацбанком та іншими компетентними держорганами.

Також пропонується заборонити здійснення будь-яких інвестицій в Іран та передачу резидентами технологій, прав на об’єкти права інтелектуальної власності.

Крім того, пропонується зупинити електронних платіжних засобів (зокрема, переказів, здійснення розрахунків та видачі готівки), емітованих резидентами Ісламської республіки Іран.

Також Нацбанку забороняється реєстрація міжнародної платіжної системи, оператором якої є Іран.

Нагадаємо:

Кабінет Міністрів на засіданні в вівторок, 25 квітня, ухвалив рішення винести на розгляд РНБО пропозиції щодо застосування секторальних санкцій до Ірану.

Економічна правда.

У суботу, 27 травня, з 21:00 до 22:00 для покриття вечірнього піка споживання енергосистема України брала аварійну допомогу від енергосистеми Румунії.

Про це повідомляє пресслужба НЕК “Укренерго”.

Зазначається, що аварійна допомога не є комерційним імпортом, а ситуативним заходом швидкого реагування для балансування енергосистеми.

“Причиною використання аварійної допомоги була недостатність загальної потужності українських електростанцій. Імпорт зі Словаччини здійснювався, але у вечірні години був незначним”, – йдеться в повідомленні.

В “Укренерго” додають, що використання аварійної допомоги від сусідніх країн можливе завдяки синхронній роботі енергосиcтеми України з європейською енергосистемою ENTSO-E.

Наразі електроенергії достатньо для покриття потреб споживачів, експорт, як і в суботу, не здійснюється. Імпорт триватиме зі Словаччини майже весь день, однак у вечірній пік споживання його обсяг незначний.

У компанії закликали українців у вечірні години споживати електроенергію ощадливо.

Також в “Укренерго” повідомили, що нічна атака росіян безпілотниками не спричинила нових пошкоджень в енергетичній інфраструктурі магістральних мереж.

Нагадаємо:

З початку війни Росії проти України у 2014 році українська енергосистема втратила сукупно 27 ГВт потужностей.

Економічна правда.

Україна планує завершити посівну кампанію 5-10 червня, наразі план на 13 млн га виконано на майже 90%.

Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики Тарас Висоцький в ефірі телемарафону.

За його словами, план посівної, встановлений у 13 млн га, виконано вже на 85%, навіть ближче до 90%. Очікується, що першій половині червня посівна буде завершена повністю.

Заступник міністра уточнив, що посів ранніх ярих культур, таких як яра пшениця, ячмінь, горох, овес, уже завершено, а також завершено посів цукрових буряків в обсязі більшому, ніж торік.

“Цукру буде вироблено більш ніж достатньо”, – зазначив перший заступник голови Мінагрополітики.

Наразі триває сівба пізніх культур – соняшнику, сої і також, частково, кукурудзи.

“Цього року частка олійних культур, а саме сої, соняшнику, ріпаку, збільшилася. Пов’язано це, перш за все, з вартісною логістикою, відповідно зміною сівозміни під культури, які мають більшу ціну за одну тонну, за одиницю вирученої продукції”, – сказав Висоцький.

Також Висоцький поясним, що посівна подекуди відстає від середньостатистичного прогнозу до півтора-двох тижнів, але поки що це не критично.

Економічна правда.

getty images

Президент США Джо Байден і спікер Палати представників республіканець Конгресу Кевін Маккарті досягли попередньої домовленості про припинення дії стелі державного боргу в 31,4 трильйона доларів.

Про це повідомляє Reuters.

Угода між Байденом і Маккарті також має пройти через Конгрес, перш ніж у США закінчаться гроші для виплати боргів на початку червня.

Наразі відомо, що згідно з домовленістю дія ліміту боргу припиняється до січня 2025 року, одночасно обмежуючи витрати в бюджетах на 2024 і 2025 роки, повертає невикористані кошти на боротьбу з COVID, прискорює процес отримання дозволів для деяких енергетичних проєктів і включає деякі додаткові вимоги до програм продовольчої допомоги для бідних американців.

“У нас ще багато роботи сьогодні ввечері, щоб завершити її написання”, – сказав Маккарті журналістам на Капітолійському пагорбі.

За словами джерела агентства, знайомого з угодою, учасники переговорів домовилися на один рік обмежити необоронні дискреційні витрати на рівні 2023 року і збільшити їх на 1% у 2025 році.

Також читайте: Якщо завтра дефолт. Що буде, коли Штати перестануть платити за боргами

Нагадаємо:

Міністр фінансів США Джанет Йеллен встановила крайній термін для підвищення ліміту державного боргу на 5 червня, заявивши, що уряд оголосить дефолт, якщо Конгрес не підвищить стелю держборгу до 31,4 трильйона доларів.

Економічна правда.

Данія запустила спеціальну програму для України на загальну суму в 1 млрд данських крон (133 млн дол), перші кредити отримають компанії Нібулон та Агрофьюжн.

Про це повідомляє пресслужба міністерства економіки України.

Оголошення відкриття фонду відбулось під час Українського інвестиційного форуму у Копенгагені, який відкрила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко. Участь у заході також взяли участь міністр підприємництва Данії Мортен Бедскоу, міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен.

Зазначається, що фонд не лише надаватиме фінансові гарантії, але і безпосередньо здійснюватиме кредитування.

Так, в рамках форуму було оголошено про затвердження фінансування для двох пілотних проєктів у сфері сільського господарства та агропереробки.

Йдеться про постраждалі компанії південного регіону – Нібулон, якому дадуть кредит на 25 млн євро, та Агрофьюжн – 15 млн євро. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві, які відновлюватимуть зруйновані виробничі потужності, закуповуючи обладнання у данських експортерів.

“Данія є одним із лідерів щодо фінансової допомоги Україні. З початку повномасштабного вторгнення загальна військова підтримка склала 1,4 млрд доларів, а загальна гуманітарна допомога, в тому числі макрофінансова – 212 млн доларів”, – відзначила Юлія Свириденко.

Нагадаємо:

Уряд Данії та широка більшість партій у данському парламенті домовилися про створення фонду у розмірі 7 млрд данських крон (1 млрд доларів США) для цивільної, військової та економічної допомоги Україні.

Енергетики Запорізької та Миколаївської областей отримали понад 40 тонн опор для відновлювальних робіт.

Про це повідомляє пресслужба міністерства енергетики.

Зазначається, що Відповідне обладнання було надане Польщею.

“Міністерство енергетики України передало енергетикам прифронтових областей чергову партію обладнання для відновлювальних робіт. Зокрема АТ “Запоріжжяобленерго” отримало опори загальною вагою 21 тонну, а АТ “Миколаївобленерго” – вагою близько 20 тонн”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, за останні два тижні з Польщі надійшло 13 вантажів допомоги загальною вагою понад 190 тонн. Серед них, зокрема, 82 генератори різної потужності.

Також міністр енергетики Герман Галущенко відзначив, що в постачанні допомоги важливу роль відіграє робота логістичного хабу rescEU у Польщі, який збирає гуманітарну допомогу з усієї Європи та швидко передає її в Україну.

Загалом, починаючи з березня 2022 року, до України надійшло 93 вантажі допомоги від польських партнерів загальною вагою понад 1,6 тисячі тонн.

Нагадаємо:

З початку війни Росії проти України у 2014 році українська енергосистема втратила сукупно 27 ГВт потужностей.