Daily Archives : June 5, 2023

Ще два українські літаки відновили польоти в Європі

Ще два українські літаки авіакомпанії Windrose, які раніше належали МАУ, почали виконувати рейси у Європі.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на avianews.com.

Йдеться про Boeing 737-900ER з реєстрацію UR-PSI та Embraer 190 з реєстрацією UR-EMA.

На момент російського вторгнення в Україну ці літаки були за кордоном.

Зараз Embraer 190 здійснює рейси на замовлення авіакомпанії Air Montenegro з Тивата, а Boeing 737-900ER зробив декілька перельотів між Будапештом та Римом і 1 червня зупинився у Братиславі.

Наразі Windrose використовує вже три літаки з флоту МАУ, які на початку 2023 року вона переоформила на себе. Перший авіалайнер – Boeing 737-800 з реєстрацією UR-PSF – 4 травня почав літати з різних міст Європи до Хургади на замовлення єгипетської чартерної авіакомпанії FlyEgypt.

Раніше повідомлялося, що літак Boeing 737-800, який український лоукостер SkyUp зміг евакуювати з аеропорту Бориспіль на початку квітня, виконує рейси на замовлення молдовської авіакомпанії Air Moldova.

Європейська правда

Росіяни під час однієї з атак частково зруйнували будівлю тютюнової фабрики “Імперіал Тобакко” – Forbes

Під час масованої російської атаки на Київ у ніч на 28 травня постраждала будівля тютюнової фабрики міжнародної компанії “Імперіал Тобакко”.

Про це повідомляє Forbes з посиланням на джерела.

За їх даними співрозмовників видання, зруйнована, щонайменше, одна стіна в торцевій частині фабрики.

У пресслужбі “Імперіал Тобакко” відмовилися від надання коментарів.

За даними Forbes, внаслідок руйнувань на підприємстві ніхто не постраждав.

28 травня ворог випустив по Києву близько 40 крилатих ракет та ударних БПЛА. Один з вибухів відбувся в Голосіївському районі столиці, де знаходиться підприємство.

В українців знову перевірятимуть лічильники: до коли це треба зробити

В Україні відновлено повірку побутових лічильників води, тепла та газу.

Про це йдеться в постанові Кабінету міністрів №440, яка була ухвалена ще 7 квітня 2022 року, але набрала чинності лише 4 червня.

Як випливає з тексту документа, громадяни, у яких настав термін повірки лічильників, мають це зробити “протягом трьох місяців після закінчення опалювального періоду”.

Виняток становлять громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях. Для них продовжують діяти норми щодо зупинення повірки лічильників на період воєнного і надзвичайного стану та протягом трьох місяців після його припинення чи скасування.

Крім того, для громадян, що проживають у зонах можливих або активних бойових дій, терміни повірки лічильників відкладаються на період шести місяців з дати завершення або припинення бойових дій. Перелік таких територій, як відомо, затверджуються Мінреінтеграції.

Нагадуємо:

У квітні 2022 року повірки засобів вимірювальної техніки в Україні були зупинені на весь час дії воєнного стану, а також протягом трьох місяці після його завершення.

Це передбачала постанова Кабінету міністрів “Деякі питання повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки в умовах воєнного стану” від 5 квітня 2022 року. Проте ця постанова втратила чинність також з 4 червня 2023 року.

У ВР пропонують суттєво підвищити ставки акцизу на пальне з 1 липня

Нові ставки акцизного податку на пальне можуть суттєво зрости в Україні вже з 1 липня.

Про це йдеться в законопроєкті №9348, текст якого з’явився на сайті Верховної Ради.

Як зазначається в пояснювальній записці, на сьогодні значно нижча ставка акцизного податку на скраплений газ робить цей продукт значно привабливішим для споживача в порівнянні з бензином. Своєю чергою, на сьогодні ринок скрапленого газу є імпортозалежним.

Водночас наявні нафтопереробні потужності України спроможні забезпечувати внутрішній ринок бензинів в повному обсязі.

Тож, законопроєктом пропонується вирівняти перекос між ставками акцизного податку між бензином, дизпаливом та скрапленим газом. Вирівнювання має відбутися шляхом підвищення ставок.

Проєктом пропонується встановити такі ставки акцизного податку:

  • для бензинів – 175 євро за 1000 літрів,
  • дизельне пальне – 175 євро за 1000 літрів,
  • газ скраплений – 129,5 євро за 1000 літрів.

Як очікує автор законопроєкту, член парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат Мар’ян Заблоцький, такі ставки попутно забезпечать надходження до державного бюджету у розмірі 6,4 млрд грн щомісяця, що на 1,2 млрд грн більше порівняно зі ставками чинної редакції Податкового кодексу.

Починаючи з 30 вересня 2022 року тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 1 липня 2023 року, запроваджено такі ставки акцизного податку:

  • на бензини моторні, важкі дистиляти – 100,00 євро за 1000 літрів;
  • на біодизель і його суміші, а також на паливо моторне альтернативне – 100,00 євро за 1000 літрів,
  • на скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів.

Крім того, на сьогодні діють зміни щодо податку на додану вартість. Законом було установлено ставку ПДВ в розмірі 7 % на операції з увезення на митну територію України та операції з постачання на митній території України окремих видів пального й нафтопродуктів. Термін дії вказаної ставки ПДВ (7 %) обмежено періодом дії воєнного стану, але не довше ніж до 1 липня 2023 року.

Нагадуємо:

Спілка українських підприємців закликає уряд відстрочити терміни підвищення ставок податку на додану вартість та акцизів на пальне і відмовитися від їх підвищення з 1 липня.

Читайте також: Податки на пальне повертаються: коли це станеться і наскільки зростуть ціни на АЗС

Цивільна авіація у світі відновлюється: IATA вдвічі покращила прогноз

Міжнародна асоціація повітряного транспорту (IATA) покращила свій прогноз прибутку авіаційної галузі у 2023 році вдвічі – з 4,7 млрд дол до 9,8 млрд дол.

Про це повідомила пресслужба асоціації.

Очікується, що чистий прибуток авіаційної галузі досягне 9,8 млрд дол у 2023 році, що понад як удвічі перевищує попередній грудневий прогноз у 4,7 млрд дол. Загальні доходи галузі зростуть на 9,7% в річному обчисленні до 803 млрд дол. Це вперше з 2019 року (838 млрд дол), коли доходи галузі перевищать позначку в 800 млрд дол.

Пасажиропотік також відновлюється – цьогоріч авіаперельоти здійснять близько 4,35 мільярда людей, що наближається до 4,54 мільярда в 2019 році. Натомість обсяги вантажоперевезень очікуються на рівні 57,8 млн тонн – нижче 61,5 млн тонн, перевезених у 2019 році, що пов’язано з різким уповільненням обсягів міжнародної торгівлі.

“Зростанню прибутковості сприяють кілька позитивних подій. Китай зняв обмеження через COVID-19 раніше, ніж очікувалося. Доходи від вантажних перевезень залишаються вищими за допандемічний рівень, хоча обсяги не зросли. Що стосується витрат, то спостерігається певне полегшення. Ціни на авіаційне паливо, хоча і залишаються високими, але в першій половині року знизилися”, – пояснює гендиректор ІАТА Віллі Волш.

Водночас економічне та геополітичне середовище створює кілька ризиків для прогнозу. Передусім, різні країни різними темпами борються з інфляцією. Більш раннє або більш низьке завершення підвищення облікових ставок центробанків може стимулювати ринки до кращого прогнозу на кінець року.

При цьому ризик рецесії залишається. Якщо рецесія призведе до скорочення робочих місць, перспективи галузі можуть погіршитися.

Проблеми з ланцюгами поставок продовжують впливати на світову торгівлю та бізнес. Авіакомпанії безпосередньо постраждали від розривів ланцюгів постачання авіаційних деталей, які виробники літаків і двигунів не змогли усунути. Це негативно впливає на постачання нових літаків і здатність авіакомпаній обслуговувати та розгортати наявний флот.

З початку війни бізнес залучив понад 113 мільярдів за програмою доступних кредитів

За минулий тиждень бізнес залучив 365 пільгових кредитів у рамках держпрограми “Доступні кредити 5-7-9%” на 1,4 мільярда гривень, з початку великої війни сума кредитів становить понад 113 мільярдів гривень.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів.

Минулого тижня банки державного сектору уклали 245 кредитних договорів на суму 0,68 млрд гривень.

З моменту старту програми “Доступні кредити 5-7-9%” бізнеси отримали від уповноважених банків 62 963 кредитів на загальну суму 202,86 млрд грн. За період дії воєнного стану в Україні – 28 141 кредитів на 113,2 млрд грн.

Ці кошти розподілили так:

  • 3,34 млрд грн – на інвестиційні цілі;
  • 7,64 млрд грн – як антикризові кредити;
  • 4,26 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів;
  • 31,6 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників;
  • 56,42 млрд грн – на антивоєнні цілі.

Мінфін

Економічна правда

Україна як імпортує, так і експортує електроенергію протягом дня

В енергосистемі відсутній дефіцит, потреби споживачів повністю забезпечені – вранці та частково вдень Україна експортує електроенергію, при цьому вдень також і імпортує її.

Про це повідомляє оператор Укренерго, Міністерство енергетики.

Вночі, зранку та частково вдень здійснюється експорт електроенергії до Польщі. У денні години триває імпорт зі Словаччини. Ввечері як імпорт, так і експорт відсутній.

У неділю Україна експортувала електроенергію до Молдови (340 МВт*год), а комерційний імпорт зі Словаччини та Молдови становив 6,2 тис МВт*год.

РФ надалі обстрілює прикордонні та прифронтові території. Зазнають пошкоджень мережі обленерго, зокрема на Харківщині, Донеччині, Дніпропетровщині, а також на Сумщині та Херсонщині. Енергетики відновлюють мережі, де дозволяє безпекова ситуація. Нових пошкоджень у магістральних мережах не було.

Зараз через обстріли без світла залишилися понад 20 тисяч споживачів у Сумській та Донецькій областях. На Донеччині знеструмлено 35 населених пункти, без світла залишилися 13,2 тис. споживачів. Також через обстріли в Сумській області відключено 7,7 тис. абонентів.

Триває ремонтна кампанія на всіх енергооб’єктах, пошкоджених під час російських атак по енергосистемі. Обсяг та складність завданих пошкоджень потребують значних ресурсів та часу. Також завершується водопілля, що незабаром вплине на зменшення виробництва електроенергії на гідроелектростанціях.

Відтак Укренерго закликає розподіляти використання електроенергії протягом дня і переносити користування потужними приладами з вечірніх пікових годин на інші періоди доби.

У ЗМІ потрапив контракт, який доводить продаж Росії боєприпасів з боку Ірану

Британські ЗМІ отримали доступ до імовірного контракту на постачання зброї, який може бути першим вагомим доказом того, що Іран продавав боєприпаси Росії для її війни в Україні.

Як пише “Європейська правда”, з документом ознайомився британський канал Sky News.

Якщо цей 16-сторінковий документ, датований 14 вересня 2022 року, є автентичним, то в ньому йдеться про зразки артилерійських і танкових снарядів і ракет різного розміру на загальну суму трохи більше 1 млн доларів.

Сторінка контракту, оприлюднена Sky News

Джерело передало телеканалу документ разом з п’ятьма сторінками нібито пов’язаного контракту, який містить стволи для танка Т-72 і стволи для гаубиці, а також снаряди до неї. Ця угода коштувала близько 740 000 доларів США.

“Це контракт між іранцями і росіянами щодо боєприпасів… Ми вважаємо, що він на 100% автентичний” – стверджує джерело в органах безпеки Британії.

Sky News показав документи прем’єру України Денису Шмигалю під час його візиту до Великої Британії у травні, а також міністру закордонних справ Великої Британії Джеймсу Клеверлі.

Київ і Лондон заявили, що планують розслідувати автентичність матеріалу і вживатимуть заходів, якщо буде встановлено, що він заслуговує на довіру.

“Ми підозрювали, що відбувається щось подібне. Як тільки ми перевіримо це належним чином, ми зможемо діяти відповідно “, – сказав посол України в Британії Вадим Пристайко.

“Коли нам буде надана інформація, ми будемо намагатися оцінити її і підтвердити. І, звичайно, ми будемо приймати рішення на основі цього” – зазначив у свою чергу глава МЗС Британії Джеймс Клеверлі.

“Там, де у нас є докази того, що Іран надав військову підтримку Росії в її спробі вторгнення в Україну, ми вжили заходів і, звичайно, завжди будемо робити те ж саме”, – додав він.

Пристайко також заявив, що контракт, якщо він справжній, є доказом того, що у Росії закінчуються військові запаси.

“Те, що вони говорять про такі прості речі, як озброєння, як боєприпаси, свідчить про те, що російська позиція дійсно є досить складною” – зазначив він.

Як повідомлялося, Каспійське море ймовірно є одним з основних шляхів постачання з Ірану до Росії ударних безпілотників іранського виробництва та іншої підтримки, яку Тегеран надає Кремлю у зв’язку з війною проти України та західними санкціями.

Європейська правда

Курс валют 5 червня: гривня подорожчала, але лише в банках

У понеділок, 5 червня, курс гривні у касах банків зміцнився як проти долара, так і євро, натомість на “чорному” ринку гривня подешевшала проти долара.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 09:40 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 36,97 – 37,18 грн проти котирувань у 36,74 – 37,25 у п’ятницю. Курсовий спред звузився, і продати валюту стало дорожче.

На цей же час “чорний” курс євро становив 40,03 – 40,31 грн проти курсу 40,1 – 40,38 грн за євро в п’ятницю.

Середні курси валют в касах банків були такими:

  • Долар США – 36,975 – 37,45 грн (курс на 2 червня – 37,05 – 37,5 грн);
  • Євро – 39,8 – 40,5 грн (курс на 2 червня – 40,0 – 40,58 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

  • Приватбанк – 36,85 – 37,35 грн;
  • Ощадбанк – 36,7 – 37,7 грн;
  • Укрексімбанк – 36,8 – 37,5 грн;
  • Райффайзен – 36,9 – 37,35 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Нафта дорожчає на новинах про скорочення видобутку Саудівською Аравією

Еталонні марки нафти дорожчають у понеділок після того, як за підсумками засідання країн-експортерок нафти Саудівська Аравія заявила про власне скорочення видобутку на 1 млн барелів на добу у липні.

Про це повідомляє Bloomberg.

Після стрибка на 4,6% нафта WTI з поставкою в липні дещо вирівнялася та подорожчала на 1,3% до 72,67 за барель. Brent з поставкою в серпні подорожчала на 1,2% до 77,01 дол за барель.

Скорочення видобутку з боку Саудівської Аравії на 1 млн бар/доб призведе до найнижчого рівня видобутку за останні кілька років після падіння цін.

Причина такого рішення полягає в тому, що минулого місяця нафта на торгах в Нью-Йорку впала на 11% через побоювання щодо економічного відновлення у світі, передусім в Китаї, а відтак – і щодо попиту на нафту.

У той час як інші члени групи пообіцяли зберегти існуючі обсяги скорочення до кінця 2024 року, Росія не взяла на себе жодних зобов’язань щодо подальшого скорочення видобутку, а Об’єднані Арабські Емірати забезпечили собі вищу квоту на видобуток на наступний рік. Тож Саудівська Аравія таким кроком потенційно може пожертвувати своєю часткою ринку заради його стабілізації.

Більшість спостерігачів за ринком, зокрема Goldman Sach, очікували, що ОПЕК+ збереже видобуток на попередньому рівні. Наступного місяця додаткове скорочення може бути продовжене.

Нагадаємо:

Група ОПЕК заборонила кільком медіа-групам відвідувати свою виробничу зустріч у Відні цими вихідними. Цей крок ініціювала Саудівська Аравія, яка намагається підтримати ціни на нафту.