Daily Archives : September 2, 2023

Дизайн застосунку “Дія” отримав спеціальну нагород UX Design Awards, в якій було представлено понад 540 проєктів.

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

“Наша команда від самого створення “Дії” приділяє багато уваги дизайну. Щоб ви ще простіше та комфортніше користувалися застосунком, кожна кнопка була зручною, а пошук необхідної послуги тривав кілька секунд”, – зазначив міністр.

На UX Design Awards були представлені понад 540 проєктів із 54 країн, серед яких – сайти, застосунки та прототипи.

Міністр додав, що отримана нагорода – перемога “кожного з нас”, адже “Дія” належить кожному українцю.

Нагадаємо:

На порталі державних послуг “Дія” запустили інструмент підтвердження або підвищення кваліфікації моряка після бета-тестування послуги.

У “Дію” повернули та вдосконалили послугу зміни реєстрації місця проживання.

Ірландія підтримає маріупольські родини в евакуації та ділитиметься досвідом й експертизою з розробки нової економічної моделі міста у майбутній відбудові.

Про це повідомляє Маріупольська міська рада.

Під час зустрічі міського голови Маріуполя Вадима Бойченка з послом Ірландії в Україні Тересою Ґілі сторони обговорили співпрацю, направлену на підтримку маріупольських родин в евакуації та майбутню відбудову міста “Mariupol Reborn”.

За словами міського голови, Ірландія готова підтримати маріупольських переселенців, а також приєднатись до програм підтримки маріупольських школярів.

Крім того, Ірландія запропонувала свою допомогу у відновленні економіки Маріуполя після деокупації. Країна має досвід трансформації економіки та створення нових галузей промисловості, який може бути корисним для Маріуполя.

Пані Посол також зазначила, що Ірландія і на далі буде підтримувати український народ у своїй боротьбі за незалежність та свободу.

“Проект Маріуполь Реборн реалізовує Маріупольська міська рада за інвестиційної підтримки SCM Ріната Ахметова та міжнародних донорів”, -йдеться в повідомленні.

Нагадаємо:

Після окупації Маріуполя російська “влада” почала зносити постраждалі від обстрілів будинки та будувати нові – уже в травні 2022 року почали з’являтися перші оголошення росіян про купівлю квартир і будинків в окупованому місті.

getty images

Через ворожі обстріли прифронтових та прикордонних територій знеструмленні абоненти семи областей, зокрема у Харківській області майже 10 тис споживачів залишились без світла.

Про це повідомляє пресслужба міністерства енергетики.

У прифронтових та прикордонних територіях триває ворожий терор з областей РФ. Так, у Харківській області через ворожий обстріл пошкоджено лінію електропередачі 110 кВ, що призвело до знеструмлення майже 10 тисяч споживачів. Ремонт почнеться за умов припинення бойових дій в районі.

“У Донецькій області ремонтні бригади чекають дозволу військових, щоб почати відновлення пошкоджених у результаті вчорашніх обстрілів двох повітряних ліній 330 кВ”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, залишається знеструмленою частина споживачів у Запорізькій, Сумській, Херсонській, Чернігівській та Дніпропетровській областях. Ремонтні бригади працюють там, де це дозволяє безпекова ситуація.

У міністерстві додають, що раніше запланованого терміну вийшов з ремонту енергоблок однієї з ТЕС потужністю у 170 МВт. Наразі блок поступово набирає потужність, видаючи в енергомережу 100 МВт.

Також повідомляється, що через негоду вночі у Дніпропетровській області знеструмлювалися 33 тис споживачів у 140 населених пунктах. Майже всіх вдалося заживити за резервними лініями.

На ранок залишаються без світла через погодні умови близько 5 тисяч споживачів у Сумській та Полтавській областях.

У Херсоні енергетики заживили 140 споживачів, які були знеструмлені після підтоплення. Залишаються знеструмленими близько 9,6 тисячі споживачів.

Економічна правда.

getty images

Німеччина може втратити 206 млрд євро у 2023 році через крадіжку ІТ-обладнання та даних, а також цифрове та промислове шпигунство і саботаж.

Про це повідомляє Reuters.

Згідно з даними опитування Bitkom, яке включає понад 1000 компаній, збитки перевищують позначку у 200 млрд євро вже третій рік поспіль.

Крім того, близько трьох чвертей опитаних компаній зазнали цифрових атак за останні 12 місяців, що на 84% менше, ніж у попередньому році.

Близько 52% опитаних ствердно відповіли на запитання чи кібератаки загрожують існуванню їхньому бізнесу. Минулого року ця цифра становила 45%, а два роки тому – 9%.

“З компаній, які зазнали атак, у 70% були викрадені конфіденційні дані – це на 7 відсоткових пунктів більше, ніж у попередньому році. Аналогічно, 61% компаній піддавалися шпигунству за цифровими комунікаціями, що на 4 відсоткових пункти більше, ніж минулого року”, – йдеться в повідомленні.

Загалом Німецька економіка є дуже привабливою мішенню для злочинців і ворожих держав. Щобільше, межі між організованою злочинністю та контрольованими державою суб’єктами розмиті

Нагадаємо:

Елітна група північнокорейських хакерів таємно зламувала комп’ютерні мережі російської компанії “НПО Машинобудування”, що виробляє гіперзвукові ракети.

Корпорація Microsoft заявила про злам хакерською групою, що діє з території Китаю, облікових записів електронної пошти, пов’язаних у тому числі з держустановами у Західній Європі.

Економічна правда.

фото: БЕБ

Детективи бюро економічної безпеки спільно з СБУ вручили Ігорю Коломойському підозру у шахрайстві та легалізації майна, здобутого злочинним шляхом.

Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

“Фактичному власнику великої фінансово-промислової групи Ігорю Коломойському повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ст. 190 та 209 Кримінального кодексу України – шахрайство та легалізація майна, здобутого злочинним шляхом”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, БЕБ спільно з СБУ та за процесуального керівництва Офісу генерального прокурора встановили, що підозрюваний у 2013-2020 роках легалізував понад пів мільярда грн шляхом їх виводу за кордон, використовуючи при цьому інфраструктуру підконтрольних банківських установ.

Для цього було створено кредитні зобовʼязання товариства вже безпосередньо перед олігархом та всі подальші перерахування заборгованості згадуваного товариства надходили на особистий рахунок Коломойського.

Додається, що наразі досудове розслідування триває.

Нагадаємо:

Ігор Коломойський подав заяву про вступ третьою стороною у судову справу про конфіскацію активів VS Energy, позивачем в якій виступає Міністерство юстиції, а відповідачами – підсанкційні російські олігархи Олександра Бабаков, Євгеній Гінер та Михайла Воєводіна.

Про спонсорів війни. Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло американські компанії PepsiCo та Mars до переліку міжнародних спонсорів війни.

Про “мінімалку”. Мінімальну заробітну плату в Україні з 1 січня 2024 року можуть підвищити до 7 100 грн, а з 1 липня – до 8 000 грн. Нині розмір “мінімалки” становить 6,7 тис грн.

Про монети та банкноти. В українців залишився місяць, щоб обміняти дрібні монети та банкноти гривні старих зразків до 2003 року, які будуть вилучені з готівкового обігу.

Про справу Висоцького. Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 1 вересня обрав запобіжний іншому підозрюваному у справі щодо зловживань на суму понад 62 млн грн під час закупівель продуктів в якості гуманітарної допомоги.

Про газ. Оператор “Газмережі” під координацією групи “Нафтогаз” з 1 вересня відповідатиме за розподіл природного газу ще в трьох областях – Київській, Житомирській та Львівській,

Ексклюзив ЕП

Борги в обмін на довкілля: як Україні скористатися світовим досвідом “зеленого” відновлення

Як це працює в інших країнах та чи може бути реалізовано в Україні?

Данія планує збільшити допомогу Україні на цивільні цілі з 1,2 мільярда до 1,5 мільярда данських крон (понад 200 млн євро).

Про це у п’ятницю повідомило Міністерство закордонних справ Данії у своїй заяві, пише “Європейська правда”.

Така пропозиція міститься у законі про фінанси на 2024 рік.

“Основним пріоритетом уряду є допомога Україні та українському населенню. Саме тому цього року ми знову виділяємо рекордно велику суму на цивільні зусилля, щоб ми могли продовжувати важливу підтримку та допомогу в подоланні тяжких наслідків війни.

Відбудова України буде довгою, а потреби величезні”, – прокоментував міністр з питань розвитку співробітництва та глобальної кліматичної політики Ден Йоргенсен.

Данська допомога повинна, серед іншого, сприяти наданню екстреної допомоги жертвам війни та буде спрямована на реконструкцію країни. Йдеться про допомогу українцям здійснити більш екологічне та якісне відновлення критичної інфраструктури.

У відомстві нагадали, що уряд Данії взяв на себе особливу відповідальність за місто Миколаїв та його відбудову на прохання України.

У Миколаєві Данія допомагає забезпечити кращий доступ до води та тепла, а також відбудовувати та відремонтувати житлові райони, школи та медичні заклади.

Нагадаємо, у березні Данія та Миколаївська область уклали меморандум про відбудову.

Європейська правда

Мінімальну заробітну плату в Україні з 1 січня 2024 року можуть підвищити до 7 100 грн, а з 1 липня – до 8 000 грн. Нині розмір “мінімалки” становить 6,7 тис грн.

Про це повідомив перший заступник міністра фінансів Денис Улютін, передає пресслужба Міністерства фінансів.

Також з 1 січня планують підвищити прогнозований оклад працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки – до 3 195 грн. З грудня 2021 року цей оклад становить 2 893 грн.

“У 2024 році для підтримки органів місцевого самоврядування буде й надалі передбачено майже 24 млрд грн додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам для найбільш постраждалих прифронтових і фронтових територій. Базова дотація з державного бюджету місцевим бюджетам на наступний рік прогнозується в сумі 20,2 млрд грн”, – зазначив Улютін.

Крім цього з 1 січня 2024 року оплата праці держслужбовців здійснюватиметься на основі класифікації посад державної служби та системи грейдів.

Щодо освітньої субвенції, то її ресурс наразі враховано на підвищення соцстандартів, але без розподілу за територіями, оскільки після 5 вересня 2023 року очікують показники від Міністерства освіти і науки.

“Видатки на сферу охорони здоров’я буде покрито за рахунок держбюджету, субвенція на підтримку окремих медзакладів зберігається на наступний рік. Щодо соціальної сфери слід звернути увагу, що наразі опрацьовуємо механізм для визначення єдиної моделі співфінансування соцпослуг в умовах воєнного стану та закладення ресурсу на соціальний проєкт “Помічник ветерана””, – додав заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Економічна правда

Андрій Мельниченко

Getty Images

Російський олігарх, лідер російського списку Forbes Андрій Мельниченко заявив, що санкції зробили його “вигнанцем”, і порівняв їх із ядерним бомбардуванням Хіросіми. При цьому він не став исловлюватися проти війни і критикувати Путіна – війна, за його словами, почалася через якусь “глобальну помилку”.

Про це він сказав в інтерв’ю Financial Times.

За словами Мельниченка, санкції призвели до підвищення світових цін на їжу і викликали продовольчу кризу в бідних країнах. “Це [бомбардування Хіросіми] не призвело до поразки багатьох військових цілей, результат війни вже був вирішений, але заподіяні страждання були величезними. Це в точності те саме”, – стверджує Мельниченко.

Він стверджує, що введені щодо нього обмеження були несподіваними.

“Чесно кажучи, я цього не очікував. Я живу у Швейцарії 14 років. Я не роблю зброю для війни. Я роблю їжу для людей і енергію для електростанцій по всьому світу. Я не пропагую війну. Я не займаюся політикою. Який сенс?”, – додав він.

При цьому обмеження він сприймає як стихійне лихо, на кшталт урагану: “Що можна зробити? Як є, так є”.

За словами Мельниченка, останні 14 років він жив здебільшого у Швейцарії, але санкції зробили його “вигнанцем”, змусивши перебратися до Об’єднаних Арабських Еміратів, громадянство яких він набув 2021 року.

При цьому своєї відповідальності за війну Мельниченко не відчуває. За його словами, її початок застиг його зненацька, але 24 лютого він вирушив на, як йому здавалося, звичайну зустріч Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) із Путіним.

“Потрібно досить часто зустрічатися з чиновниками. Як інакше працювати в країні? Ти прокидаєшся і бачиш ракети, що летять, по телевізору, і в тебе є вибір – йти чи не йти. Як можна не йти?”, – сказав він.

Він додав, що початок повномасштабної війни – це “глобальна помилка”, а “люди, які намагалися їй запобігти, не впоралися зі своїм завданням”.

При цьому Мельниченко не став висловлюватися проти війни і критикувати Путіна. За його словами, війна почалася через якусь “глобальну помилку” і через те, що Захід дозволив ситуації вийти з-під контролю, “вирішивши, що Росія – іржава бензоколонка, надмірно залежна від нафти і газу”.

А президент України Зеленський, у дусі російської пропаганди сказав Мельниченко, нібито “спровокував сильного агресивного сусіда своїм крайнім непрофесіоналізмом”.

“Я абсолютно не вважаю себе особисто відповідальним за трагедії, що сталися”, – сказав він. Вина, за його словами, лежить на світових лідерах, а намагатися розібратися, хто винен, а хто ні, дуже небезпечно.

Колишній учасник російського списку Forbes Олег Тіньков раніше в інтерв’ю говорив, що Мельниченко разом із деякими іншими російськими мільярдерами насправді налаштовані проти війни, але публічно не висловлюються. “Він бреше. Він намагається говорити про його власні моральні якості”, – заперечив Мельниченко.

Андрій Мельниченко посідає перше місце серед російських мільярдерів у рейтингу Forbes Real-Time, який оновлюється в режимі реального часу залежно від котирувань. Статки його та його сім’ї оцінюють у 24,4 млрд дол.

За словами олігарха, санкції – це економічна зброя масового знищення, яка завдає шкоди звичайним людям. Те, що Росія робить в Україні, на його думку, – теж злочин.

Але він одразу ж обмовився. “Я не перебуваю на місцях, я не експерт, я не можу навести конкретні приклади… З обох боків скоюються військові злочини. Таке трапляється на будь-якій війні. Це природно. Не має значення, хто це почав”, – стверджує він.

Пізніше він ще раз зв’язався з газетою і уточнив, що вважає злочинами саме напади на цивільні об’єкти.

ЄС запровадив санкції проти Мельниченка в березні 2022 року за участь у нараді олігархів із Путіним після початку війни.

Економічна правда