Daily Archives : September 4, 2023

Національна енергокомпанія “Укренерго” зафіксувало зниження споживання електроенергії 3 серпня.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що 3 серпня вечірній максимум споживання був на 6,7 % нижче за показник минулої неділі 27 серпня та на 2,3% менше, ніж у п’ятницю 1 вересня.

“Це пов’язано як з сезонним зменшенням температури, так і з більш розподіленим протягом доби споживанням на вихідних”, – пояснили в “Укренерго

4 серпня відбувається імпорт електроенергії зі Словаччини та Молдови загальним обсягом 2950 МВт·год. Максимальна потужність в окремі години становить до 646 МВт.

Водночас з 11:00 до 13:00 здійснювався експорт до Словаччини загальним обсягом 400 МВт·год.

В енергокомпанії нагадали, що триває масштабна ремонтна кампанія на об’єктах генерації. Це, в свою чергу, суттєво обмежує можливість забезпечувати зростаюче споживання у вечірні години.

Нагадуємо:

В Україні рівень споживання електроенергії 29 серпня перевищив попередні рекордні показники 28 серпня на 0,7%, НЕК “Укренерго” знову долучало аварійну допомогу сусідніх країн

Гранти від держави на розвиток бізнесу отримають ще 47 підприємців, що працюють в переробній галузі. Загальна сума фінансування становить 211 мільйонів гривень.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

За словами заступниці міністра економіки Надії Бігун, розвиток переробки перебуває у фокусі уваги Кабінету Міністрів.

“Вітчизняні компанії мають більше виготовляти готової продукції з високою часткою доданої вартості для українських споживачів, а також для експорту. Саме тому одна з грантових програм спрямована на стимулювання підприємців, які займаються переробкою”, – додала вона.

За підсумками чергової хвилі подачі заяв на гранти для переробних підприємств, визначили 47 переможців, які загалом отримають 211 млн грн на розширення свого бізнесу.

Зазначається, що від початку дії грантової програми фінансову підтримку від держави отримали вже 485 компаній на 2,8 млрд грн. Вони створили понад 6 тисяч нових робочих місць для українців та сплатили понад 400 млн грн податків до бюджету.

За грантовою програмою для переробних підприємств “Новий рівень” підприємці можуть отримати грант до 8 млн грн на розвиток бізнесу.

При цьому обов’язковою умовою надання коштів є створення отримувачем гранту до 25 нових робочих місць.

Урядовий проєкт “єРобота” включає грантові програми на відкриття чи розвиток власного бізнесу, грантів на створення й розвиток переробних підприємств, закладки саду та виноградарства, тепличного господарства.

Подати заявку на отримання гранту можуть як діючі підприємці, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Подача заявок здійснюється через портал Дія.

Читайте також: Гранти на бізнес. Як і де отримати безповоротну фінансову допомогу на підприємництво

Нагадуємо:

За понад рік дії урядової грантової програми “єРобота” держава інвестувала у розвиток малого та середнього бізнесу 4,7 млрд грн.

На початку зустрічі з президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом у Сочі 4 вересня президент РФ Владімір Путін заявив, що відкритий до обговорення відновлення участі Росії у “зерновій угоді”.

Обох президентів, як повідомляє “Європейська правда”, цитує агентство Reuters.

Ердоган заявив, що питання зернового коридору з України є найважливішим на його переговорах з російським колегою.

“Найважливішим кроком, на який сьогодні всі дивляться у відносинах між Туреччиною та Росією, є зерновий коридор. Я вважаю, що повідомлення на пресконференції буде дуже важливим кроком, особливо для слаборозвинених країн Африки”, – наголосив Ердоган, який заохочує Росію повернутись до зернової ініціативи.

Водночас Путін заявив Ердогану, що РФ відкрита до обговорення Чорноморської зернової угоди.

“Я знаю, що ви маєте намір порушити питання про “зернову угоду”. Ми відкриті до переговорів з цього питання”, – додав президент Росії.

Раніше повідомлялося, що Ердоган вирушив до російського міста Сочі на зустріч з президентом РФ Владіміром Путіним. В адміністрації президента Туреччини заявили, що під час зустрічі Ердоган обговорить з лідером РФ “поточні регіональні і глобальні питання, як і турецько-російські відносини”.

Наприкінці серпня міністри закордонних справ України та Туреччини Дмитро Кулеба й Хакан Фідан у Києві обговорили відновлення роботи “зернової угоди”.

Після того Фідан під час візиту у Москву після зустрічі з російським візаві Сергєєм Лавровим закликав до відновлення Чорноморської зернової ініціативи.

Європейська правда

getty images

Російська “дочка” одного з найбільших банків Уолл-стріт Citigroup Inc – “Сітібанк” – 4 вересня повідомила про згортання мережі банкоматів.

Про це повідомляє Moscow Times.

“Шановні клієнти, інформуємо вас про початок процесу припинення обслуговування у банкоматах АТ КБ “Сітібанк”. Усі банкомати будуть демонтовані до кінця 2023 року”, – йдеться у повідомленні банку для клієнтів.

Більшість операцій клієнтам тепер пропонують проводити у онлайн-банкінгу Citibank.

Наприкінці 2022 року російський банк “Уралсіб” викупив портфель споживчих кредитів Сітібанку та продовжить обслуговування цих позик.

Citigroup Inc повідомила наприкінці минулого літа про закриття російського підрозділу, що мало вилитися в списання близько $170 мільйонів.

Так, угода з “Уралсібом” стала частиною плану Citi зі скорочення операцій та присутності в Росії, пояснювали в C,itigroup раніше.

“Сітібанк” потрапив до числа 45 банків, угоди з акціонерним капіталом яких обмежив президент РФ Володимир Путін.

Нагадуємо:

Заступник міністра фінансів РФ Олексій Моісеєв заявив, що уряд не дозволить іноземним банкам легко піти з країни.

За підсумками червня 2023 року загальна кількість емітованих платіжних карток в Україні досягла 110,3 млн шт. Це на 1% більше порівняно з січнем цього року.

Про це повідомляє Національний банк, аналізуючи картковий ринок у II кварталі 2023 року.

Статистика використання платіжних карток, емітованих банками України, протягом II кварталу 2023 року свідчить, що безготівкові розрахунки українців залишаються на високому рівні, попри другий рік війни.

Так, кількість операцій (безготівкових та з отримання готівки) з використанням платіжних карток, емітованих українськими банками, в Україні та за її межами у II кварталі 2023 року становила 1 842,9 млн шт., а їхня сума – 1 334,9 млрд грн.

З них безготівковими були 1 710,6 млн операцій на загальну суму 829,5 млрд грн.

Тобто українці продовжують віддавати перевагу безготівковим операціям з платіжними картками.

9 із 10 операцій з платіжними картками – безготівкові

Частка безготівкових операцій у II кварталі 2023 року за сумою перебуває на рівні 62,1% в загальній сумі операцій із платіжними картками, за кількістю – досягає 92,8% (за I квартал 2023 року – 69,4% та 94% відповідно).

Перекази з картки на картку становили третину за сумою (32,1%) та майже десятину за кількістю (8,5%). Оплата товарів і послуг в інтернеті – 14,9% за сумою та 14,6% за кількістю.

Платіжна інфраструктура та кількість карток зросли з початку року

Кількість активних pos-терміналів у торговельній та сервісній мережах у червні порівняно з січнем зросла на 8,3% (до 388,1 тис. шт.), а кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, – на 12,2% (до 355,9 тис. шт.).

Банкоматна мережа з початку року також демонструє тенденцію до відновлення. Зростання кількості банкоматів з початку року становило 1,2% (до 15,8 тис. шт.).

нбу

4 вересня готівкова гривня продовжила змінюватися проти долара та євро на “чорному ринку”, долар та євро в банках дешевшають.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:10 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 37,54 – 37,73 грн проти котирувань у 37,57 – 37,74 напередодні.

На цей же час “чорний” курс євро становив 40,77 – 41,11 грн проти курсу 40,77 – 41,25 грн за євро напередодні.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 37,4 – 38,1 грн (курс на 1 вересня – 37,5 – 38,15 грн);
• Євро – 40,6 – 41,5 грн (курс на 1 вересня – 40,8 – 41,65 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 37,15 – 37,75 грн;
• Ощадбанк – 37,4 – 38,2 грн;
• Укрексімбанк – 37,25 – 38,05 грн;
• Райффайзен – 37,3 – 38,3 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

“Укрзалізниця” запровадила конвенційні обмеження на перевезення всіх вантажів до станції “Ізмаїл”.

Про це йдеться у повідомленні на сайті підприємства.

Тимчасові обмеження на перевезення почали діяти з 3 вересня та поширюватимуться на всі вантажі.

До 7 вересня конвенція діятиме щодо таких одержувачів: ТОВ “Соф Марін”, ДП “ІЗМ МТП” (для ТОВ “Славутич-Руда-Україна”, ТОВ “Соф Марін”, ТОВ “Юнікорнс”).

Водночас для іншої групи отримувачів введено тимчасове обмеження без зазначення дати скасування. Серед них: ТОВ “Трансюкрейн”, ТОВ “Фаворит Ізмаїл Буд”, ТОВ “Фаворит-Буд-Ізмаїл”, ДП “ІЗМ МТП” для ТОВ “ЄТК”.

Нагадуємо:

“Укрзалізниця” не вперше змушена вдаватися до обмежень на перевезення до Ізмаїла.

Так, наприклад, на початку серпня “Укрзалізниця” почала лімітувати завантаження вантажів у напрямку окремих одержувачів у порту “Ізмаїл”. Це було пов’язано з чергами на приймання вантажів, подекуди – понад 30 діб.

У середині березня “Укрзалізниця” запроваджувала обмеження на транспортування до станції Ізмаїл зернових вантажів.

Видання “Європейська правда” (ЄП) та “Українська правда” (УП) досягли домовленості про тіснішу інтеграцію, яка допоможе розвиткові обох видань та відкриє шлях до втілення принципово нових проєктів.

Про це повідомляється на сайті ЄП.

“Об’єднання, ініціатором якого стала команда “Європейської правди”, завершиться у жовтні 2023 року”, – йдеться в повідомленні.

Мета інтеграції – консолідувати ресурси, що входять до медіагрупи УП, та водночас зробити ефективнішими адміністративні процеси “Європейської правди”. Цей крок також покликаний розвантажити редакторів ЄП від частини адміністративного навантаження, звільнивши часові ресурси на основну діяльність – створення контенту.

“Більшість читачів і раніше сприймала “Українську правду” та “Європейську правду” як частинки одного цілого. Тепер ми унормовуємо багаторічну співпрацю. Ми цінуємо той контент, який створюють наші колеги з ЄП, і вважаємо, що об’єднання посилить медіагрупу УП. При цьому об’єднання не зашкодить редакційним процесам і незалежності “ЄвроПравди” у створенні контенту”, – прокоментував домовленість виконавчий директор УП Андрій Боборикін.

“Наша мета – провести адміністративне об’єднання таким чином, щоб воно лишилося максимально непомітним і для аудиторії, і для донорів. Цей підхід підтримали наші друзі та колеги з “Української правди”. Навряд чи хтось помітив би ці зміни, якби ми самі не наголосили на них – але для нас важливо бути чесними і прозорими та повідомити про об’єднання”, – заявив співзасновник та редактор ЄП Сергій Сидоренко.

Зокрема, сайт www.eurointegration.com.ua продовжить наповнюватися новинами та аналітикою так само, як і досі, його тематика не зміниться. Команда журналістів та редакторів “ЄвроПравди” також не зазнає змін у зв’язку з об’єднанням.

Водночас інтеграція “ЄвроПравди” до процесів медіагрупи УП відкриє нові можливості. Зокрема, ЄП отримає можливість проводити офлайн-івенти, що стає особливо важливим на новому етапі відносин з ЄС та НАТО. Крім того, видання зараз розвиває наявні продукти – готує оновлення англомовної версії сайту та запускає нову відеостудію.

Місія “Європейської правди” лишається незмінною: вона полягає у наближенні європейської та євроатлантичної інтеграції України із забезпеченням української аудиторії та стейкхолдерів якісною, неупередженою та професійною експертизою. Ця місія зафіксована у статуті ГО “Європейська правда”. Саме ця громадська організація продовжить наповнювати сайт контентом, лишаючись незалежною від будь-яких партійних та політичних впливів.

“Українська правда” – одне з найстаріших та найповажніших українських медіа, яке від початку дотримувалося принципу неупередженості та політичної незалежності. Тому колеги з “Європейської правди” підписали не лише редакційну угоду з УП, але й угоду про гарантії невтручання з власником “Української правди”. Для обох наших видань важливо, щоби політична нейтральність “європейців” у складі медіагрупи УП не підлягала жодному сумніву”, – заявила головна редакторка “Української правди” Севгіль Мусаєва.

Нагадуємо:

“Європейська правда” була створена навесні 2014 року, її засновниками стали журналісти і редактори Сергій Сидоренко та Юрій Панченко. Видання запрацювало 4 червня 2014 року та від моменту заснування функціонує у тісній співпраці з “Українською правдою”.

Курс акцій агрохолдингу “Кернел” на відкритті торгів Варшавської фондової біржі 4 вересня впав на 17,60% – до 9,08 злотих за акцію (близько 2,20 доларів за поточним курсом) після оголошення про підсумки розміщення серед акціонерів – кваліфікованих інвесторів акцій за ціною 0,2777 доларів.

Про це свідчать дані біржі, повідомляє “Інтерфакс-Україна”.

Згідно з інформацією на сайті біржі, падіння почалося з перших хвилин торгів, і через 10 хвилин курс опустився до 8,6 злотих, після чого трохи відіграв, але потім знову почав падати.

Загалом за перші 30 хвилин торгів було укладено угод на суму 1,66 млн злотих зі 177,85 тис. акцій.

Нагадуємо:

Раніше “Інтерфакс-Україна” повідомляв, що у п’ятницю ввечері, 1 вересня, “Кернел” оголосив про розміщення серед кількох кваліфікованих інвесторів 216 млн акцій за ціною 0,2777 доларів на суму 59,98 млн доларів. Для порівняння, наразі в обігу перебувають 84,31 млн акцій. Їхня ціна на Варшавській фондовій біржі до оголошення 22 серпня про початок розміщення становила 13,74 злотих.

Як вказав при цьому “Кернел”, акції зберігатимуться в зареєстрованій формі і не будуть допущені до торгів на будь-якій фондовій біржі.

Це викликало підозри міноритарних акціонерів у спробі мажоритарія Андрія Веревського розмити їхню частку.

“Додаткова емісія очікувано виявилася великою аферою. У 100 разів дешевше за балансову вартість компанії, у 20 разів дешевше за річний прибуток і в 11 разів дешевше за ціну закриття сьогодні. Далі суди, медійна війна і паралельно переговори”, – таку думку висловив відомий в Україні інвестор Павло Бойко, засновник Gonzo Invest, який збирає дрібних акціонерів у спробі протидіяти додатковій емісії з розмиванням частки міноритаріїв і подальшому примусовому викупу акцій.

Як випливає з інформації в спеціально створених співтовариствах, усі заявки дрібних інвесторів на купівлю акцій додаткової емісії відхилили, оскільки її умовою є участь лише кваліфікованих інвесторів, однак такі приватні інвестори сподіваються використати факт відмови в наступних скаргах на “Кернел” фінансовим регуляторам і судам.

Водночас “Кернел” 31 серпня опублікував окрему заяву, в якій наголосив на законності всіх своїх дій і вказав, що провідні юридичні фірми Люксембургу та Польщі супроводжували процес додаткової емісії, підготовки та проведення аукціону.

“Ми розуміємо, що, на жаль, багато наших акціонерів втратили на інвестиціях в акції компанії через різке падіння ціни акцій після повномасштабного вторгнення. “Кернел” наголошує, що всі дії компанії з випуску акцій відповідають чинному законодавству ЄС”, – зазначила компанія.

Станом на 31 липня “Кернел” мав 1,445 млрд доларів відсоткового боргу (основна сума банківських кредитів і єврооблігацій, за винятком нарахованих відсотків і лізингових зобов’язань), 1,148 млрд доларів грошових коштів та їхніх еквівалентів і 327 млн доларів товарних запасів.

Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (приблизно 7% світового виробництва) та її експортом (приблизно 12%). Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Також займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.

Найбільший співвласник “Кернелу” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу агрохолдингу з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%: 12 травня було викуплено 30,248 млн акцій із заявлених Namsen 52,57 млн за ціною 18,5 злотих за акцію (близько 4,47 доларів за тодішнім курсом), що виводило на загальну ціну викупу близько 136,1 млн доларів.

Ще 7,86% акцій перебувають у власності самого емітента.

Наразі компанія очікує вердикту польського регулятора на заяву про делістинг, проти якого виступає низка міноритарних акціонерів.

Чистий прибуток “Кернелу” за дев’ять місяців 2023 фінансового року (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до 437 млн долларов за падіння виторгу на 45% – до 2,715 млрд доларів.

getty images

Фентезі-комедія “Барбі” режисерки Грети Гервін з Марго Роббі та Раяном Гослінгом у головних ролях уже зібрала у світовому прокаті 1,36 млрд доларів, обігнавши анімаційний фільм “Брати Супер Маріо в кіно” (1,45 млрд дол).

Про це пише Variety.

“Фільм перевершив очікування з моменту прем’єри в кінотеатрах у липні, зібравши 162 мільйони доларів у дебютний уїк-енд, що стало найкращим дебютом року.

“Барбі” залишався фільмом №1 протягом чотирьох уїк-ендів поспіль і врешті-решт став найкасовішим фільмом, знятим виключно жінкою. Наразі це 14-й найбільший америкснський реліз і 15-й найбільший світовий реліз в історії”, – пише видання.

“Барбі” також стала найкасовішим світовим релізом Warner Bros. за всю історію, обійшовши фільм 2011 року “Гаррі Поттер і смертельні реліквії: Частина 2” (1,34 млрд дол без урахування інфляції).

Нагадаємо:

Повідомлялось, що фільм “Барбі” уже зібрав в українському прокаті понад 110 млн грн, ставши найуспішнішою стрічкою Warner Bros. Pictures в Україні.

Читайте також: Лялька на мільярд. Як Барбі знову стала іграшкою №1 у світі

Ви це бачили? Як українське кіно б’є рекорди

Економічна правда