Daily Archives : September 5, 2023

Рада звільнила голову АМКУ Піщанську, яка може очолити Фонд держмайна

Верховна Рада 5 вересня підтримала звільнення з посади голови Антимонопольного комітету України Ольги Піщанської.

Про це повідомив перший заступний голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк у Telegram.

За проголосували 306 народних депутатів.

Железняк додав, що сама Піщанська не підтвердила і не спростувала плани в подальшому призначити її головою Фонду держмайна, який раніше очолював Рустем Умєров.

Нагадуємо:

Цього ж дня до Верховної Ради надійшла заява про звільнення голови Антимонопольного комітету України (АМКУ) Ольги Піщанської, головою Комітету призначать голову Донецької ВЦА Павла Кириленка.

Повідомлялось, що голова Антимонопольного комітету Ольга Піщанська залишає посаду і, можливо, буде призначена головою Фонду держмайна замість Рустема Умєрова, а на посаду голови АМКУ буде призначено главу Донецької ВЦА Павла Кириленка.

Верховна Рада на засіданні 5 вересня звільнила з посади голову Фонду державного майна Рустема Умєрова, який має зайняти посаду міністра оборони.

Підсанкційному засновнику Freedom Finance може належати один з українських банків

Власник Freedom Holding Тимур Турлов, проти якого Україна запровадила санкції, може бути фактичним власником “Скай Банку”.

Про це ЕП повідомили співрозмовники на банківському та фондовому ринках, йдеться у статті.

За даними Нацбанку, формальним власников і головою наглядової ради “Скай банку” є громадянин Казахстану Аріф Бабаєв. Проте, за словами співрозмовників ЕП на банківському та фондовому ринку, банк належить Турлову. Торік він відмовився від громадянства РФ та став громадянином Казахстану.

З кінця 2019 року бізнесмен намагався офіційно оформити контроль над “Скай банком”. 29 грудня 2019 року він подав до НБУ пакет документів на його купівлю. 19 листопада 2020 року Нацбанк відмовив Турлову, аргументуючи це тим, що це могло “загрожувати інтересам вкладників та інших кредиторів банку”.

Крім цього ЕП з’ясувала, що Турлов готувався до купівлі банку ще до офіційного подання документів регулятору. Навесні та восени 2019 року Freedom Finance Europe надала “Скай банку” 2 млн дол та 37 млн грн у вигляді субординованого боргу.

“Особливість цього боргу полягає в тому, що він є складовою капіталу банку. Такі позики надають власники банку або пов’язані з ними особи. Також субординований борг може конвертуватися в акції банку. Ймовірно, саме така операція могла бути частиною загального процесу купівлі банку Турловим”, – пояснюється в статті.

Також за даними джерел ЕП на фондовому ринку та в системі банківського нагляду, значна частина транзакцій “Фрідом фінанса” проходила через “Скай банк”. Також цю співпрацю підтвердили клієнти “Фрідома”.

Після відмови НБУ Турлов, ймовірно, міг придбати “Скай банк” неофіційно, домовившись з його формальним власником Бабаєвим. У “Фрідом фінансі” відповіли, що банк був лише “одним з кількох обслуговуючих банків”, а з Бабаєвим компанія “не має жодних зв’язків”.

НБУ має право встановлювати реальних власників банків, які можуть управляти ними без формальних підстав. Якщо за результатами такого розслідування виявиться, що банком володіє інша людина, то фактичний власник зобов’язаний формалізувати свій вплив та погодити це з НБУ. Однак підсанкційним особам заборонено набувати чи збільшувати свою участь у банках.

Наразі в Нацбанку не бачать підстав вважати Турлова власником “Скай банку”.

“Національний банк не визначав наявність значного чи вирішального впливу Турлова Т. Р. на діяльність банку та не визнавав його власником істотної участі в ньому незалежно від формального володіння”, – відповіли в Нацбанку.

Якщо регулятор визнає Турлова власником банку, то його можуть вивести з ринку через запроваджені проти бізнесмена санкції.

Читайте більше в статті: Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів “Фрідом фінанса”. Чи отримають українці гроші?

Нагадуємо:

У листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зупинила дії ліцензій компанії ТОВ “Фрідом Фінанс Україна”, яку було включено до українського санкційного списку.

Національний банк та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляють зміни до законодавства, які дозволять повернути гроші вкладникам підсанкційної “Фрідом Фінанс”.

Олігарх Фрідман отримав підозру через фінансування агресії РФ в Україні

Служба безпеки задокументувала злочинну діяльність з фінансування війни проти України та оголосила підозру російському олігарху Міхаілу Фрідману.

Про це повідомляється на сайті СБУ.

“Слідчі Служби безпеки повідомили Фрідману про підозру за ч. 3 ст. 110-2 Кримінального кодексу України (фінансування дій, вчинених з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади, зміни меж території або державного кордону України, вчинені групою осіб за попередньою змовою)”, – йдеться в повідомленні.

Встановлено, що з початку повномасштабного вторгнення РФ він “влив” близько 2 млрд рублів у декілька військових заводів країни-агресора.

Серед них – “Тульський патронний завод”, який виробляє набої, а також “Уральський оптико-механічний завод імені Яламова”, де виробляють високотехнологічне обладнання для бойових літаків та вертольотів РФ.

Для фінансування загарбницьких “проєктів” кремля олігарх використовує активи підконтрольного йому російського фінансово-інвестиційного консорціуму “Альфа-Груп”.

Також він задіяв власні бізнесові ресурси для масового розповсюдження сухпайків, одягу та іншої продукції під торговим знаком “Армия России”, яка постачається окупантам на передову.

Разом з цим Фрідман організував збір матеріально-технічної допомоги для потреб окупаційних угруповань РФ, які воюють в Україні.

Крім того, страхові компанії фігуранта взяли на себе страхування військової техніки, а також життя і здоров’я російських загарбників на фронті.

Також російський олігарх забезпечив співпрацю власного телекомунікаційного підприємства з ФСБ, що дозволило йому провести підконтрольний спецслужбі РФ мобільний зв’язок в тимчасово окупованих регіонах України.

Наразі підозрюваний переховується від правосуддя за кордоном. Тривають комплексні заходи для його притягнення до відповідальності. Зловмиснику загрожує до 8 років тюрми з конфіскацією майна.

Нагадуємо:

Раніше у Бюро економічної безпеки повідомляли, що склали підозру Фрідману через можливу легалізацію 100 млн грн.

Фрідман підозрюється в легалізації (відмиванні) майна, одержаного злочинним шляхом, у сумі 1,2 млн доларів та 1,93 млн євро (близько 100 млн грн в еквіваленті), вчиненої організованою групою осіб та умисному ухиленні від сплати податків у розмірі 18 млн грн службовими особами “Сенс Банку” (раніше – Альфа-Банк Україна, зараз є державним).

БЕБ спільно з ОГП анонсували запит про міжнародну правову допомогу, адресовану компетентним органам Сполученого королівства Британії та Північної Ірландії, з метою вручення олігарху письмового повідомлення про підозру, клопотання про обрання запобіжного заходу.

Загалом у правоохоронців зібралася ціла низка кримінальних проваджень та різних епізодів, пов’язаних з “Альфа-Банком Україна” (зараз – державний “Сенс Банк”) та Фрідманом безпосередньо. На початку червня було накладено арешт на 738 об’єктів нерухомості у власності банку.

Ще у квітні торік повідомлялося, що БЕБ викрив спробу Фрідмана легалізувати та вивести з України 1,1 млрд грн через Альфа-Банк Україна та його колишніх кіпрських власників – ABH Holdings S.A та ABH Ukraine Limited. Тоді у БЕБ заявили, що схему розпочали втілювати заздалегідь для уникнення негативних наслідків у вигляді накладення санкцій або націоналізації.

У травні суд наклав арешт на активи кіпрських компаній олігарха Михайла Фрідмана на загальну суму понад 12,4 млрд грн – через ці компанії Фрідман та його бізнес володіє Альфа Банком.

Читайте також: “Алло, Фрідман? Ти не повіриш”. Чи націоналізує Україна “Київстар”

Рада підтримала звільнення голови ФДМУ Умєрова

уп

Верховна Рада на засіданні 5 вересня звільнила з посади голову Фонду державного майна Рустема Умєрова, який має зайняти посаду міністра оборони.

Про це повідомив перший заступний голови податкового комітету Ради Ярослав Железняк у Telegram.

За проголосували 302 народні депутати.

“Чекаємо сьогодні на внесення пропозиції від Президента призначити його Міністром оборони України, а завтра голосування”, – додав Железняк.

Читайте також: Майже рекордна приватизація та проблеми “Центренерго”. Який спадок Умєров залишає Фонду держмайна?

Нагадуємо:

Раніше цього ж дня парламент схвалив відставку Олексія Резнікова з посади міністра оборони.

4 вересня Рустем Умєров, який має зайняти місце Олексія Резнікова на посаді міністра оборони, подав до Верховної Ради заяву про звільнення з посади голови Фонду держмайна (ФДМУ).

Президент Володимир Зеленський 3 вересня підтвердив, що вирішив звільнити міністра оборони Олексія Резнікова, його місце має зайняти голова Фонду держмайна Рустем Умєров.

Після цього Олексій Резніков подав до Верховної Ради заяву про відставку з посади міністра оборони України і висловив готовність звітувати.

Українців, які переїхали в ЄС після початку війни, опитали щодо намірів повернутися

Половина українців, які переїхали до ЄС після повномасштабного вторгнення, не хочуть там жити, залишитися хоче кожен третій.

Це показало “Всеєвропейське дослідження українців у Європі”, проведене соціологічною групою “Рейтинг” 4-11 липня.

49% опитаних українців, які переїхали після повномасштабного вторгнення РФ, не хотіли б залишитися жити за кордоном.

Навіть серед українців, які переїхали до Європи до 24 лютого 2022 року, таких 40%.

Майже кожен п’ятий сумнівається в рішенні повертатися чи залишатися, решта думає про те, щоб залишитися на постійне проживання за кордоном.

“Насправді можливість залишитися залежить не лише від бажань, а й від інших обставин: можливостей, наявності роботи, дозволу на проживання, можливості навчатися дітям, зміни особистих обставин”, – наголошують в соціологічній групі “Рейтинг”.

Найбільше на рішення повертатися чи залишатися за кордоном впливають можливості комфортно жити та досягти успіху, дещо менше – можливості вести власний бізнес і знайти роботу. Значним є фактор освіти та доступність житла. Незначний вплив мають рівні інфраструктури, соціальної захищеності та захисту прав і свобод.

Водночас високий рівень бюрократії та оподаткування в Європі має значно менший вплив на ці рішення, як і високий рівень корупції в Україні.

У рамках дослідження було анонімно опитано 2116 українців віком від 18 років, які знайшли тимчасовий прихисток у 31 країні Європи після 24 лютого 2022 року.

Нагадуємо:

Глава Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) вважає, що Україна економічно конкурентоспроможна – країну не можна недооцінювати, а у деяких сферах українці взагалі залишили далеко позаду значну кількість країн ЄС. Як вважає Вернер Хойєр, у деяких сферах українці на світлові роки випереджають ЄС.

Читайте також: Що стимулюватиме українських біженців повернутися додому

Ще майже 200 сімей отримали іпотеки за програмою “єОселя”: яке житло обирають

Ще 198 українців протягом минулого тижня взяли кредити на придбання житла за програмою “єОселя” на 273 мільйони гривень.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

У відомстві зазначили, що з початку дії програми іпотеки вже взяли 2877 українських родин на майже 4 млрд грн.

З тих, хто взяв кредити минулого тижня, 60% є військовослужбовцями та силовиками. Для них, як і для медиків, педагогів та науковців, діє пільгова ставка кредитування – 3%.

“Також ми спостерігаємо зростання попиту на кредити за програмою під 7%, що є доступними для всіх українців, які не мають свого житла. Минулого тижня такі кредити отримали три десятки родин”, – зазначила заступниця міністра економіки Надія Бігун.

Зокрема, минулого тижня кредити під 3% отримали 115 військовослужбовців та силовиків, 32 педагоги, 19 медиків та 3 науковці. Кредити під 7% – 26 українців без власного житла та 3 внутрішньо переміщені особи.

Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (133 кредити) та у забудовника (60). Ще п’ятеро українців взяли кредити на купівлю квартир, що будуються.

Найбільше іпотечних кредитів взяли мешканці:

  • Київської області – 59;
  • міста Києва – 25;
  • Дніпропетровської області – 14;
  • Рівненської, Чернігівської, Хмельницької областей – по 11.

Мінекономіки

Нагадуємо:

У рамках державної програми часткової компенсації іпотечних кредитів “єОселя” запущено чотири регіональні програми.

ДБР викрило одну зі схем продажу амуніції ЗСУ через відому інтернет-платформу

Працівники Державного бюро розслідувань розкрили схему з продажу одягу та іншої військової амуніції Збройних Сил України через одну з відомих інтернет-платформ.

Про це повідомляється на сайті ДБР.

За сприянням Департаменту кіберполіції було викрито зловмисників, які продавали онлайн термобілизну, військову форму, саперні лопатки, військові фляги, військове взуття тощо. На етикетках було вказано “Власність ЗСУ. Не для продажу”.

Правопорушники розгорнули свою діяльність у місті Кам’янець-Подільському Хмельницької області. До схеми було залучено щонайменше двоє військовослужбовців однієї з військових частин та ще троє цивільних осіб.

Військові викрадали майно, придбане коштом держави, та передавали цивільним учасникам схеми, які забезпечували продаж речей через інтернет-платформу.

Також зловмисники приймали й окремі “замовлення” від громадян та підшукували відповідне військове майно на продаж. Отримані гроші вони ділили між собою.

Наразі вивчається причетність керівництва військової частини до оборудок із товаром ЗСУ.

31 серпня 2023 року правоохоронці провели 15 обшуків на складах військової частини, за місцем проживання осіб, причетних до вчинення злочину, та місцем зберігання викраденого майна. За результатами обшуків виявлено та вилучено банківські картки, засоби зв’язку, записи із “чорною бухгалтерією”, тисячі одиниць військового спорядження.

Попередня кваліфікація правопорушення: викрадення та привласнення військового майна, вчинене в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років.

Остаточну суму завданих державі збитків буде встановлено за результатами експертиз.

Як вкладникам “Фрідом Фінанс” повернуть гроші? Стали відомі деталі змін до закону

Національний банк та Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку розробляють зміни до законодавства, які дозволять повернути гроші вкладникам підсанкційної “Фрідом Фінанс”.

Про це йдеться у статті ЕП.

Зміни, які розробляють регулятори, передбачатимуть зобов’язання НКЦПФР відкликати ліцензію в компанії та внести в неї тимчасового адміністратора, перевести ОВДП та грошові зобов’язання за ними до іншої депозитарної установи. А також розрахуватися з клієнтами-власниками цих облігацій коштами з транзитних рахунків НБУ.

Крім цього, законопроєктом передбачається переведення інших цінних паперів клієнтів брокера на рахунки в цінних паперах, відкритих в іншій депозитарній установі.

Також проєкт закону вноситиме зміни до санкційного законодавства, а саме буде уточнюватись, що розрахунок з клієнтами брокера та рух їх активів не вважатимуться порушенням санкцій, якщо обмеження не запроваджені проти самих клієнтів.

За даними співрозмовників ЕП в парламенті, такі зміни формалізують у вигляді законопроєкту, який зареєструють у Верховній Раді після його аналізу міжвідомчою санкційною групою.

Для пришвидшення процесу їх можуть прописати у форматі поправок до законопроєкту “Про регулювання ринків капіталів”. За нього парламент уже проголосував у першому читанні.

Читайте більше в статті: Держава заблокувала мільярди гривень клієнтів “Фрідом фінанса”. Чи отримають українці гроші?

Нагадуємо:

У листопаді 2022 року Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зупинила дії ліцензій компанії ТОВ “Фрідом Фінанс Україна”, яку було включено до українського санкційного списку.

Борги росіян за кредитами сягнули астрономічних розмірів

Борги росіян за кредитами вперше в історії РФ перевищили 32 трлн рублів.

Це випливає з даних Центробанку, які публікують російські ЗМІ.

Зазначається, що лише з початку 2023 року борги за кредитами збільшилися на 3,3 трлн – це максимальні темпи щонайменше з 2015-го.

Наприклад, за перші сім місяців 2022-го, обсяг кредитів росіян збільшився на 0,8 трлн рублів, а ще роком раніше – на 2,8 трлн.

Раніше в службі приставів РФ повідомляли, що 93% боржників – це громадяни, як правило, працездатного віку (30-45 років), але такі, що не мають ні роботи, ні офіційного джерела доходу, ні житла, крім єдиного.

“З цих людей практично взяти нічого”, – констатував глава служби приставів.

Чисельність “армії боржників”, як випливає з його оцінок, дорівнює майже п’ятій частині працездатного населення Росії, яку мінекономрозвитку РФ оцінює в 75,8 млн осіб.

Продукція Pepsi більше не продається у фінському парламенті через її роботу в РФ

getty images

Продукція компанії Pepsi більше не продаватиметься у будівлі парламенту Фінляндії, оскільки компанія не припинила свою діяльність в Росії.

Про це пише Yle із посиланням на керуючого рестораном у парламенті.

Зазначається, що уже завезені напої Pepsi прибрали з прилавків.

Раніше фінський депутат Туомас Кеттунен зажадав, щоб у приміщенні парламенту перестали продавати продукцію американської компанії через її діяльність у РФ.

Нагадаємо:

Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло американські компанії PepsiCo та Mars до переліку міжнародних спонсорів війни.

Так, компанія PepsiCo, яка з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну заявила про припинення рекламної діяльності та виробництва напоїв у РФ, у серпні 2022 року відновила виробництво напоїв “7Up” та “Mirinda” під брендами “Evervess” та “Frustyle”.

Пізніше, у березні 2023 року, відновилося виробництво напою “Pepsi” під брендами “Evervess” (вищий ціновий сегмент) та “Улюблений” (нижчий ціновий сегмент).

Крім того, PepsiCo запустила в країні новий бренд лимонаду під назвою “російський подарунок” на заміну призупиненим продуктам. PepsiCo продовжує виробництво та дистрибуцію інших товарів, таких як чипси, снеки та молочні продукти.

Чипси Lay’s компанії PepsiCo були знайдені в харчових пайках російських солдатів.

Попри обіцянку PepsiCo скоротити свою діяльність і призупинити всю рекламну діяльність у Росії, на сторінці кар’єри компанії перелічено понад 580 відкритих вакансій у країні.

Економічна правда