Daily Archives : September 14, 2023

У вересні співробітники національного оператора електронних комунікацій взяли участь у традиційному корпоративному благодійному заході “Тиждень донорства”. Мета волонтерської ініціативи – популяризація та розвиток у колективі культури системного донорства.

Київстар створив колегам зручні умови: охочі могли здати кров просто в офісі у спеціально обладнаних кімнатах, а співробітники, які працюють віддалено чи в інших регіонах країни, мали змогу скористатися корпоративним таксі, аби зробити донацію крові у найближчому доступному їм спеціалізованому центрі.

“Уже п’ять років поспіль донорство є доброю традицією у нашій компанії. З року в рік до неї долучається все більше співробітників. Цього разу я знову особисто зробив донацію разом з колегами.

Вдячний їм за підтримку ініціативи, за кожну краплю крові, яка врятує чиєсь життя”, – коментує CEO Київстар Олександр Комаров.

У київському офісі Київстару до акції долучились 78 співробітників компанії, куди у вересні завітала бригада медиків з Відділення переливання крові Національного інституту серцево-судинної хірургії ім. М. М. Амосова. Для потреб інституту було зібрано 35 літрів крові.

“Останніми роками спостерігається дефіцит донорської крові: спочатку чисельність донорів зменшила пандемія COVID-19, а потім – війна, яка ще більше загострила цю потребу, адже тепер кров потрібна і нашим захисникам з ЗСУ, рятівникам ДСНС, цивільним, які зазнають поранень.

Ми бачимо неймовірне єднання українців – воно проявляється і в готовності буквально віддати частку себе, аби врятувати іншу людину. Це безцінна допомога для нас медиків, це неоціненний дарунок від донорів тим людям, хто бореться за своє життя.

Ми вдячні Київстару та його співробітникам за цю допомогу – це гідний приклад для наслідування”, – говорить Сергій Сіромаха, головний лікар Інституту ім. М. М. Амосова.

Також до ініціативи “Тиждень донорства” долучились 22 співробітники компанії з Києва, Львова, Дніпра, Одеси, Харкова, Тернополя, Ужгорода та Черкас, які зробили донацію крові у медичних закладах свого міста самостійно та зібрали 10 літрів крові.

Загалом у межах ініціативи співробітники здали 45 літрів крові.

Детальну інформацію про локації спеціалізованих пунктів збору крові по всій Україні та умови донорства можна знайти на порталі donor.ua.

Київстар уже декілька років розвиває корпоративне волонтерство, яке об’єднує сотні небайдужих колег у потужне волонтерське ком’юніті. З початку повномасштабної війни співробітники компанії сфокусувалися на підтримці гуманітарних ініціатив для цивільних осіб і наших захисників.

Їхніми зусиллями із особистих коштів зібрано понад 2,2 мільйона гривень для допомоги найуразливішим категоріям людей (дітям, самотнім стареньким), а також на підтримку лікарень і їхніх пацієнтів.

Довідка про Київстар

Київстар – найбільший український оператор електронних комунікацій, що станом на червень 2023 року обслуговував 24,1 млн абонентів мобільного зв’язку та понад 1,1 млн абонентів “Домашнього інтернету”.

Компанія надає послуги з використанням широкого спектру мобільних і фіксованих технологій, у тому числі 4G, Big Data, Cloud solutions, сервіси для кіберзахисту, цифрове ТБ та ін.

Київстар допомагає абонентам, суспільству і країні долати складнощі військового часу. Від початку повномасштабної війниі компанія виділила понад 1,162 млрд грн допомоги на гуманітарні потреби ЗСУ, суспільства, абонентів. Єдиний акціонер Київстару – міжнародна Група VEON. Акції Групи знаходяться на фондових біржах NASDAQ (Нью-Йорк) та Euronext (Амстердам).

Київстар 25 років працює в Україні та визнаний найбільшим платником податків на телеком-ринку, кращим роботодавцем і соціально відповідальною компанією.

Додаткова інформація: pr@kyivstar.net, www.kyivstar.ua

Витрати українців за кордоном досить суттєво знизились починаючи з квітня цього року, різниця між відпливом капіталу на місяць становить понад 200 мільйонів доларів.

Про це у відповідь на запитання журналіста ЕП розповів заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук

“У ІІ половині минулого року та І кварталі цього року за операціями з українськими картками за кордоном фіксувався відплив капіталу приблизно на 800 млн доларів на місяць. Починаючи з березня місяця цей обсяг менше 600 млн доларів на місяць”, – сказав він.

За словами Ніколайчука, цьому в тому числі посприяли заходи НБУ пров’язані із зниженням спреду між готівковим і офіційним обмінним курсом, що, відповідно, знизило потребу або привабливість так званого “карткового туризму”.

Зниженню витрат за кордоном, за словами заступника голови регулятора, посприяли заходи НБУ з фінансового моніторингу та валютного нагляду.

“Також ми поступово бачимо і адаптацію українських громадян, які більше працевлаштовують за кордоном і все більше орієнтуються на отримання доходів вже за кордоном і менше спираються на свої гривневі активи в Україні”, – додав Ніколайчук.

Читайте також: Після війни додому можуть не повернутися 3 мільйони українців. Що буде з економікою?

“Укрзалізниця” веде переговори з Кореєю та Японією щодо оновлення потягів Інтерсіті.

Про це повідомила директорка з міжнародних представництв “Укрзалізниці” Олександра Василенко.

“Ми розглядаємо оновлення парку потягів Інтерсіті. І тут дуже активно говоримо, звісно, з представниками Кореї, оскільки ми вже маємо певні зразки й отримали досить привабливу пропозицію. Але це питання переговорного процесу і максимальної прозорості та конкурентоздатності цих пропозицій. Тому сказати, що це буде тільки Корея, я не можу”, – пояснила вона.

Також, за словами Василенко, розглядаються й пропозиції японської сторони. Японія, зокрема, володіє серйозною технологією швидкісного сполучення.

Водночас, наголосила вона, що у сфері як комерційного рухомого складу (вагони, напіввагони, хоппер-зерновози), так і пасажирського рухомого складу, відбувається співпраця з українськими підприємствами.

Нагадуємо:

У червні “Укрзалізниця” заявила, що отримає фінасування на суму 200 млн євро від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) в рамках проєкту “Надзвичайна підтримка української залізниці”.

Проєкт сприятиме відновленню та модернізації залізничної інфраструктури.

Національний банк удвічі знизить частку строкових депозитів фізосіб, які банки можуть вкладати у тримісячні депозитні сертифікати під облікову ставку, тобто 20% річних. Вона знизиться з 70% до 35%.

Про це повідомив глава НБУ Андрій Пишний під час пресбрифінгу.

“Це посилить стимули для банків надалі конкурувати за вкладників і нарощувати портфелі строкових депозитів”, – пояснили в регуляторі.

Рішення щодо параметрів операційного дизайну монетарної політики набуде чинності з 18 вересня.

Ставка за тримісячними депозитними сертифікатами і надалі дорівнюватиме обліковій ставці. Водночас ставку за депозитними сертифікатами овернайт буде знижено на 2 в. п. до 16%, а за кредитами рефінансування – на 2 в. п. до 22%.

Нагадуємо:

Правління Національного банку 14 вересня прийняло рішення знизити облікову ставку з 22% до 20%.

Перший у сезоні випадок смертельного отруєння грибами зафіксовано на Львівщині.

Про це повідомляє обласний центр контролю та профілактики захворювань МОЗ України.

“На Львівщині зафіксували перший летальний випадок внаслідок отруєння грибами”, – йдеться в повідомленні.

Підкреслюється, що отруєння викликали їстивні гриби.

“На жаль, організм 73-річної жінки не переніс отруєння токсичними речовинами, що спричинили їстівні гриби. Пацієнтка на сьомий день перебування в лікарні у відділенні інтенсивної терапії померла”, – повідомила лікарка із загальної гігієни відділу моніторингу та реагування на небезпеки Львівського обласного центру контролю та профілактики хвороб МОЗ України Наталія Жукровська.

За її словами, 76-річний чоловік (чоловік загиблої) перебуває у стані середньої тяжкості, отримує необхідну допомогу.

Нагадуємо:

Знання симптоматики отруєння грибами та першої допомоги при таких станах дозволить у скрутну хвилину зарадити собі чи своїм рідним і близьким та навіть врятує життя.

Держпродспоживслужба надала роз’яснення, як уникнути отруєння грибами.

Українцям спрогнозували суттєве зниження цін на картоплю.

Про це заявив віцепрезидент Асоціації виробників картоплі України Нік Гордійчук.

За словами Гордійчука, наприкінці вересня – на початку жовтня, коли з полів остаточно приберуть урожай, ціни на картоплю опустяться.

“Врожайність картоплі в цьому сезоні буде вищою порівняно з минулим сезоном, що, безумовно, негативно вплине на ціну”, – зазначив він.

Згідно з прогнозами, нинішнього року в Україні буде надлишок урожаю картоплі. До того ж експорту картоплі практично не намічається.

“Сезон був вдалим для фермерів Західної України, Львова, Тернополя, Волині, де фермери отримують регулярні опади в період вегетації. Деякі сорти показали себе дуже добре з врожайністю до 45-50 тонн з гектара без використання зрошення”, – зазначив Гордійчук.

Війна з Росією також наклала свій відбиток і на картопляний сезон в Україні.

“Понад шість мільйонів людей виїхали з України, в основному жінки й діти, а це просто означає, що споживчий ринок в Україні скоротився. Це, своєю чергою, також призвело до зниження споживання чіпсів, в той час як переробники зменшують свої замовлення від виробників”, – наголосив Гордійчук.

За його словами, ціни на картоплю уже зараз низькі й можуть піти ще нижче.

“Ми бачимо тенденцію до цін на картоплю. Ціна стартувала з 1,20 євро за кг ранньої картоплі в червні й знизилася до 0,16 євро/кг з ферми”, – пояснив Гордійчук.

Водночас, за його словами, є проблема дефіциту якісної картоплі.

Саме тому, за його словами, супермаркети пропонують кращу ціну на картоплю хорошої якості на рівні 0,18-0,20 євро за кг.

Водночас ціни можуть зрости в січні або лютому 2024 року, підсумував віцепрезидент Асоціації виробників картоплі.

Правління Національного банку 14 вересня прийняло рішення знизити облікову ставку з 22% до 20%.

Про це стало відомо з брифінгу НБУ.

“Подальше сповільнення інфляції та спроможність НБУ забезпечувати курсову стійкість дають змогу продовжити цикл зниження ставки за збереження достатньої привабливості гривневих заощаджень”, – зазначив голова регулятора Андрій Пишний.

За його словами, такий крок підтримає відновлення економіки та водночас не створюватиме загроз для макрофінансової стабільності.

Споживча інфляція в Україні знижувалася швидше, ніж очікувалося, однак базова – була близькою до прогнозу НБУ

Пишний додав, що інфляція в річному вимірі в серпні сповільнилася до 8,6%. Цінова динаміка виявилася ліпшою, ніж очікував НБУ (в інфляційному звіті у липні), передусім за рахунок збільшення пропозиції продуктів харчування.

Зниженню цін на крупи, борошно, овочі та деякі фрукти посприяли гарні врожаї.

Водночас зниження базової інфляції (до 10% у річному вимірі у серпні) було близьким до липневого прогнозу НБУ.

“Вагому роль у послабленні фундаментального цінового тиску мали заходи НБУ із забезпечення привабливості гривневих активів і стійкості валютного ринку. Вони, зокрема, сприяли подальшому поліпшенню курсових та інфляційних очікувань”, – відзначив очільник Нацбанку.

Пишний додав, що загальна тенденція до зниження інфляції зберігатиметься, проте потенціал її швидкого сповільнення майже вичерпано.

З одного боку, кращі врожаї обмежуватимуть зростання цін і в наступні місяці. Також зберігатиметься вплив від фіксації окремих тарифів на житлово-комунальні послуги. НБУ і надалі забезпечуватиме стійкість валютного ринку для утримання під контролем курсових та інфляційних очікувань. Разом усе це сприятиме подальшому зниженню інфляції.

З іншого боку, тиск на витрати бізнесу залишатиметься значним як через втрати, пов’язані з війною, так і через подорожчання електроенергії та пального, що може стримувати сповільнення інфляції.

Нагадуємо:

Споживчі ціни в Україні в серпні 2023 року знизилися на 1,4%, внаслідок чого інфляція в Україні в річному вимірі впала до 8,6%.

Національні збори Болгарії у четвер ухвалили рішення про підтримку скасування заборони на імпорт української агропродукції після 15 вересня.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомляє БНТ Новини.

Голосування відбулося після трохи більше ніж двох годин дебатів у пленарній залі.

124 голосами “за” депутати погодилися, що не варто продовжувати заборону на імпорт зерна з України, яка закінчується 15 вересня. Проти були 69 депутатів.

Комітет з питань економічної політики та інновацій парламенту Болгарії затвердив проєкт рішення про те, що країна не підтримує продовження заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України після 15 вересня, у вівторок.

У зв’язку з цим у наступні два дні виникла напругу між фермерами та болгарською владою. Галузь пригрозила протестами, а влада назвала заборону українського імпорту однією з причин зростання цін в країні.

Ватєв сказав, що контроль за імпортом української продукції буде посилено, оскільки вона не відповідає стандартам ЄС.

У партії ГЕРБ-СДС прокоментували, що сьогоднішнє рішення не має великого значення, оскільки все одно заборона буде скасована на рівні ЄС. У ПП-ДБ зазначили, що це рішення знизить ціни.

“Потрібно порівняти, що важливіше – трохи, але суттєво знизити інфляцію продовольства для 7 мільйонів людей чи дати додаткову перевагу сектору, який отримує 2 мільярди на рік”, – прокоментував Кирил Петков від ПП-ДБ.

В опозиції розкритикували рішення парламенту і назвали його “зрадою”. “Це чистої води національна зрада не тому, що ми не за вільний ринок, а тому, що ми не можемо поставити наших виробників зерна в ситуацію, коли вони будуть неконкурентоспроможними”, – заявив Деян Ніколов з партії “Відродження”.

В Офісі президента України привітали голосування болгарського парламенту. “Ось наочний приклад того, як зріла європейська демократія ухвалює рішення на фактах, а не на емоціях, і не змішує економіку та політику. Щиро вдячні уряду і парламенту Болгарії”, – зазначив заступник глави ОПУ Ігор Жовква.

Загалом 5 країн ЄС, серед яких і Болгарії, в останні місяці вимагали продовжити заборону на імпорт деякої української агропродукції. Тепер цих країн чотири: Польща, Угорщина, Словаччина і Румунія.

Європейська правда

Вищий антикорупційний суд заочно взяв під варту колишнього міністра охорони здоров’я Максима Степанова.

Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро.

Степанова підозрюють у заволодінні понад 450 млн грн, коли він очолював державне підприємство “Поліграфічний комбінат “Україна”.

Справу ведуть НАБУ і САП.

Повідомляється також, що раніше ВАКС відправив під цілодобовий домашній арешт керівника департаменту “Поліграфкомбінату”, відповідального за міжнародні угоди, Сергія Ферлія.

“Він єдиний фігурант, який перебуває в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Нагадуємо:

На поліграфкомбінаті “Україна” викрито масштабну міжнародну схему заволодіння коштами держпідприємства у 2013-2016 роках при виробництві паспортів громадян України, ID-карт, посвідчень водія.

Схему розкрили завдяки співпраці у межах міжнародної слідчої групи зі слідчих України, Естонії та Франції під егідою Євроюсту.

На організації схеми викрили сімох осіб, в тому числі ексміністра охорони здоров’я Максима Степанова, який очолював ДП “Поліграфічний комбінат “Україна” з 2011 по 2016 роки.

Якраз у 2013 році завершувалася багаторічна епопея, коли Кабмін намагався подолати монополію консорціуму “ЄДАПС” у сфері виробництва бланків документів, зокрема паспортів.

У листопаді 2012 року був прийнятий закон про Єдиний державний демографічний реєстр, який передбачав впровадження електронних біометричних паспортів. Автором відповідного законопроєкту був Василь Грицак (заступник глави Державної міграційної служби), якого українські ЗМІ пов’язували з концерном “ЄДАПС”.

У червні 2013 року “ЄДАПС” виграв тендер на виробництво біометричних паспортів.

Однак 12 червня 2013 року Кабміну вдалося скасувати постанову, якою затверджувалися єдині зразки бланків біометричних документів, що засвідчують особу, підтверджують громадянство України або спеціальний статус. А 15 червня Антимонопольний комітет України скасував результати конкурсу Державної міграційної служби на закупівлю біометричних паспортів у “ЄДАПСу”.

Президент Росії Владімір Путін, імовірно, занепокоєний тим, що афішування співпраці Росії з Північною Кореєю може посилити санкції та поставити під загрозу наявні схеми їх обходу.

Про це ідеться в аналітичному огляді американського Інституту вивчення війни (ISW).

“Імовірно, Путін нейтрально змалював свою зустріч із Кімом”, – підкреслюють аналітики.

Зазначається, що в РФ існують побоювання з приводу ризику запровадження вторинних міжнародних санкцій проти Росії через можливу торгівлю з Північною Кореєю. Також, це може призвести до посилення міжнародного контролю за ухилянням Росії від санкцій.

Крім того, зазначають в ISW, Росія не прагне аж надто виявляти свою зацікавленість в купівлі північнокорейських боєприпасів.

Нагадуємо:

Цього тижня російський диктатор Путін зустрівся з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на космодромі Східний в Амурській області. Путін назвав зустріч “продуктивною” і повідомив, що між ним і Кімом відбувся “відвертий обмін думками про ситуацію в регіоні та двосторонні відносини”.

Путін також заявив, що Росія продовжує дотримуватися обмежень на військово-технічне співробітництво з Північною Кореєю, але зазначив, що “в межах чинних правил є і можливості”.