Україна подасть позов до Світової організації торгівлі (СОТ) на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову зняти заборону на українську сільськогосподарську продукцію.
Про це повідомив заступник міністра економіки і торгівлі – торговий представник України Тарас Качка в інтерв’ю Politico.
Київ планує подати позов на ці три країни до Світової організації торгівлі, а не через власну торговельну угоду з ЄС.
“Я думаю, що весь світ має побачити, як держави-члени ЄС поводяться щодо торговельних партнерів і свого Союзу, тому що це може впливати й на інші держави”, – наголосив він.
“Важливо довести, що ці дії юридично неправомірні. І тому завтра ми розпочнемо судовий розгляд”, – сказав Качка минулої неділі, додавши, що Київ готується вжити заходів у відповідь проти польського експорту фруктів та овочів.
Качка зазначив, що наміри захистити фермерів від хвилі української продукції, яка начебто призвела до зниження цін, є хибними.
“Польська заборона не допоможе фермерам, вона не вплине на ціни, тому що ціни є глобальними – те, що вони роблять, ґрунтується на громадській думці”, – зазначив він.
“На наш погляд, ці заходи Угорщини та Польщі є заявою про тотальну недовіру до Єврокомісії”, – сказав Качка, коментуючи запровадження односторонніх заборон із боку Польщі, Угорщини та Словаччини на українське зерно після рішення Європейської комісії зняти обмеження.
Торгпред України вважає, що відкрита непокора Брюсселю з боку Польщі, Угорщини та Словаччини була не просто внутрішньою справою ЄС, а спричинила те, що він назвав “найбільшою системною проблемою” – чи можуть міжнародні торговельні партнери довіряти тому, що Брюссель говорить від імені ЄС.
“Протягом багатьох років саме Європейська комісія є посередником у торговельних переговорах й інститутом торговельної політики для всього ЄС. І ми звикли працювати на цій основі”, – сказав Качка.
Він зазначив, що хоча додаткові заборони Угорщини мають здебільшого символічний характер, з огляду на те, що Україна не експортує в країну, наприклад багато яловичини та свинини, які підпадають під обмеження, то заходи Польщі вплинуть на значну частину українського експорту.
За словами Качки, якщо Варшава не скасує цих додаткових заборон, “ми будемо змушені вжити заходів у відповідь на додаткові продукти й заборонимо імпорт фруктів та овочів із Польщі”.
При цьому, представник ЄС повідомив виданню, що Брюссель сподівається розв’язати цю проблему, змусивши Київ запровадити власні обмеження на експорт у разі раптового різкого зростання експорту.
Відповідаючи на запитання про цю потенційну угоду, Качка сказав, що Київ готовий “узяти на себе відповідальність за те, щоб експорт з України не спричинив цунамі в сусідніх країнах”, і запровадить систему експортних ліцензій на зерно “в реальному часі” для обох країн, що сповільнить експорт до сусідніх країн і дасть змогу Україні “швидко відреагувати” в разі виявлення сплеску.
Нагадуємо:
15 вересня, ЄС дозволив скасувати цю заборону на експорт пшениці, ячменю, ріпаку та насіння соняшнику з України до Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, запроваджену 2 травня на період до 15 вересня.
Це було зроблено після того, як Україна пообіцяла вжити заходів щодо посилення контролю за експортом до сусідніх країн.
Того самого дня Польща, Угорщина та Словаччина ввели односторонні заборони на імпорт українських агротоварів. Крім пшениці, ріпаку, соняшнику і кукурудзи, Польща заборонила ввезення до країни круп і борошна, а Угорщина розширила список до 25 позицій.
Уряди в Будапешті та Варшаві заявили, що діють, щоб захистити своїх фермерів від хвилі української продукції, що призвело до зниження цін.
