Daily Archives : September 19, 2023

Американська Amazon.com Inc. проведе 10-11 жовтня розпродаж Prime Big Deals Day.

Про це з посиланням на повідомлення онлайн-ритейлера передає “Інтерфакс-Україна”.

Покупцям запропонують зі значною знижкою продукцію різних брендів, зокрема Dyson, Sony, Barbie, SharkNinja, iRobot, LG і Peloton.

Тим часом інший американський ритейлер, Target Corp, запланував осінній розпродаж на 1-7 жовтня. Покупцям будуть доступні тисячі подарунків за ціною нижче за $25, а також сезонні їжа і напої за цінами від $2, ідеться у пресрелізі компанії.

Водночас Target у межах партнерства з британською мережею універмагів Marks & Spencer запропонує розширений асортимент ексклюзивної подарункової продукції, до того ж більш ніж половина товарів M&S коштуватимуть менше ніж $10.

Крім того, з 1 жовтня до 24 грудня відбудеться акція Deal of the Day для учасників програми лояльності Target, які, зокрема, отримають онлайн- і офлайн-знижки на продукцію під брендами Apple, Nespresso, Dyson і Nintendo.

Нагадуємо:

Минулого року розпродаж на Amazon проводився в аналогічні терміни й називався Prime Early Access Sale.

А 11-12 липня цього року Amazon провела дводенну акцію Prime Day, у перший день якої зафіксувала рекордний обсяг продажу за всю свою історію.

Учасники програми Prime за ті два дні придбали понад 375 млн товарів по всьому світу і заощадили понад $2,5 млрд, повідомляла компанія, назвавши розпродаж цього року найбільшим за весь час проведення Prime Day. За даними Adobe Digital Insights, онлайн-продаж під час липневого заходу досяг рекордних $12,7 млрд.

Світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як перше судно із зерном залишило один з українських чорноморських портів, вперше з липня, коли Росія оголосила про вихід із зернової угоди.

Про це повідомляє Bloomberg.

“Перше судно із зерном за більш ніж два місяці вийшло з одного з чорноморських портів України, оскільки Київ прагне кинути виклик морській блокаді Росії після провалу угоди про безпечний прохід. Ціни на пшеницю впали”, – йдеться в повідомленні.

Так, ф’ючерси на пшеницю 19 вересня, подешевшали на 1,3% до 5,84 долара за бушель.

Проте, як зазначає видання, поки зарано говорити про якийсь суттєвий вплив такого “відкриття коридору”.

“Ринок очікує відповіді від Москви, яка заявила, що розглядатиме будь-які кораблі, що прямують до портів України, як такі, що потенційно несуть зброю. У серпні російський військово-морський флот обстріляв судно, щоб змусити його зупинитися для перевірок”, – пише Bloomberg.

Нагадуємо:

Судно Resilient Africa з 3 тис тонн пшениці 19 вересня, вийшло з порту Чорноморськ і рухається в напрямку Босфору.

У серпні російські військові обстріляли цивільне судно в одеському порту. Ворожим намірам завадила лише ефективність української ППО.

Материнська компанія Google – Alphabet – заявила, що її модель генеративного штучного інтелекту Bard матиме можливість перевіряти факти своїх відповідей і аналізувати особисті дані користувачів Google.

Про це повідомляє Reuters.

Агентство зазначає, що технологічний гігант намагається наздогнати за популярністю ChatGPT від OpenAI, що підтримується Microsoft.

Bard у серпні отримав 183 мільйони відвідувань, що становить 13% від відвідувань ChatGPT.

Прагнучи завоювати позиції у швидкозмінному просторі штучного інтелекту, Google розгортає розширення Bard Extensions, що дозволяє користувачам імпортувати свої дані з інших продуктів Google.

Наприклад, користувачі можуть попросити Bard шукати їхні файли на Диску Google або надати короткий опис папки вхідних повідомлень Gmail.

Поки що користувачі Bard зможуть отримувати інформацію лише з додатків Google, але Google працює з зовнішніми компаніями, щоб підключити їхні програми до Bard у майбутньому, розповів старший директор із продуктів Google Джек Кравчик.

Ще одна нова функція в Bard спрямована на пом’якшення неприємної проблеми генеративного штучного інтелекту: неточні відповіді, відомі як “галюцинації”. Користувачі Bard зможуть побачити, які частини відповідей Bard відрізняються, і погодитися з результатами пошуку Google.

“Ми представляємо (Bard) таким чином, щоб він визнавав, коли не впевнений”, – сказав Кравчик, пояснивши, що намір полягає в тому, щоб зміцнити довіру користувачів до генеративного штучного інтелекту через притягнення Bard до відповідальності.

Третя нова функція дозволяє користувачам запрошувати інших до розмов Bard.

Читайте також: Війна чат-ботів. Як ChatGPT похитнув гегемонію Google

Нагадуємо:

Із 13 липня в Україні доступний чатбот Bard від Google на основі штучного інтелекту.

Бюджетний комітет Верховної Ради 19 вересня підтримав за основу і в цілому законопроєкт №10038 про перегляд державного бюджету України на 2023 рік.

Про це повідомила голова комітету, народна депутат Роксолана Підласа в Facebook.

Законопроєктом пропонується збільшити видатки цьогорічного бюджету на 317 млрд грн, з яких майже 303 млрд грн пропонується спрямувати на потреби оборони. Зокрема, для:

• на 195,7 млрд грн зростуть видатки на ЗСУ,
• 39,7 млрд грн – Національної гвардії,
• 20,4 млрд грн – Державної прикордонної служби,
• 19 млрд грн – Національної поліції,
• 13,2 млрд грн – закупівлі та модернізації військової техніки та озброєння ЗСУ,
• 4,4 млрд грн – Мінстратегпрому на виробництво в Україні зброї та боєприпасів,
• 4,2 млрд грн – СБУ,
• 2,5 млрд грн – ГУР МО,
• 2,1 млрд грн – Державної спеціальної служби транспорту Міноборони.

Також на 570,2 млн грн буде збільшено видатки на Держспецзв’язку, 500,7 млн грн – СЗР, 230,5 млн грн – УДО та на 151 млн – на винагороди курсантам системи МВС.

“Кошти будуть спрямовуватись в кожному відомстві на зарплати, грошові винагороди, військові та спеціальну техніку”, – зазначила Підласа

Крім цього, пропонується збільшити видатки на допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам (+16,5 млрд грн), на “швидке відновлення” (грант Європейського Союзу) (+5,97 млрд грн).

Також будуть збільшені видатки на МЗС, зокрема, для дипломатичних установ в країнах Африки та Аравійського півострова, а також для супроводу України в справах проти росії в Міжнародному суді ООН та Арбітражних трибуналах з морського права (+1,2 млрд грн) та на видання шкільних підручників для 5 і 6 класу (+ 552,8 млн грн).

Водночас планується скорочення інших видатків на 11,4 млрд грн, в основному за рахунок зменшення видатків на обслуговування державного боргу (на 10,7 млрд грн).

Нагадуємо:

Верховна Рада до кінця вересня розгляне запропонований урядом законопроєкт про збільшення видатків на оборонні потреби майже на 303 мільярди гривень.

У Європейській комісії не підтвердили, що Польща, Угорщина і Словаччина припинили участь у механізмі обговорень в рамках ЄС імпорту зерна з України.

Про це заявила речниця Єврокомісії Міріам Гарсія Феррер у понеділок в Брюсселі, повідомляє “Європейська правда”.

Речниця коментувала повідомлення преси стосовно того, що Польща, Словаччина й Угорщина нібито вирішили припинити участь у координаційній платформі з питань імпорту української сільгосппродукції після рішення Києва поскаржитись на ці держави до Світової організації торгівлі.

“Вчора у нас була десята зустріч координаційної платформи. Ця зустріч була важливою, тому що вона стала шансом обговорити… план дій України для контролю за експортом відповідних продуктів”, – сказала Феррер.

Вона підкреслила, що на цій зустрічі у вівторок усі п’ять східних країн ЄС були присутні, і “був обмін думками щодо цього плану дій”.

За словами речниці, Україна презентувала іншим сторонам план дій, який складається з кількох частин.

“Одна із них – надання інформації та даних щодо експорту конкретних сільськогосподарських продуктів, включно з чотирма продуктами. Також – надання інформації про країну призначення для експорту, що надходить з України. І врешті – це запровадження механізму верифікації та авторизації, щоб гарантувати, що є свого роду система експортного ліцензування, яка може верифікувати та контролювати експорт, що йде з України”, – сказала речниця.

За її словами, сторони погодились продовжити обговорення на цій основі з огляду на те, як Україна приймає цей план дій.

Нагадуємо:

Напередодні у Києві спростували інформацію про те, що п’ять східних держав Європейського Союзу начебто відкинули пропозиції України щодо обмеження експорту сільськогосподарської продукції.

Нагадаємо, 15 вересня Єврокомісія оголосила, що не буде продовжувати обмеження на імпорт сільськогосподарської продукції з України, а Київ погодився вжити заходів з обмеження імпорту зі свого боку.

Попри це, Польща, Угорщина та Словаччина вирішили запровадити односторонні обмеження. У відповідь Україна почала процедуру оскарження цих обмежень у межах Світової організації торгівлі.

Читайте також: Компроміс не на користь Києва: що стоїть за рішенням Єврокомісії щодо українського зерна.

Вищий антикорупційний суд задовольнив клопотання захисту ексголови ДФС Романа Насірова про закриття провадження за однією з інкримінованих йому статей через закінчення строку давності.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Йдеться про звинувачення щодо службового підроблення (ч.1 ст.366 Кримінального кодексу).

Водночас за статтею про зловживання службовим становищем строк давності спливає тільки через три роки.

“Тому Насіров все ще може понести покарання, якщо прокурори доведуть його вину перед судом. За цією статтею Насіров може потрапити до вʼязниці на строк до 6 років”, – додали в ЦПК.

Нагадуємо:

Насірова звинувачують в тому, що він і директор департаменту ДФС у період 2015-2016 років нібито дозволили компаніям нардепа-втікача Олександра Онищенка, обвинуваченого в організації “газових схем”, не сплачувати державі рентну плату за користування надрами. Через що держава зазнала збитків на суму понад 2 млрд грн.

Читайте також: Рішуча деолігархізація: як Податкова рятувала мільярдерів

Український уряд пропонує країнам-сусідам компромісний сценарій щодо експорту зерна.

Про це заявив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“Наш уряд пропонує ЄС та країнам-сусідам компромісний сценарій. Ми вже представили Європейській комісії план дій щодо контролю за експортом 4 груп агротоварів з України”, – написав він.

За словами Шмигаля, запропонований механізм контролю допоможе запобігти будь-яким викривленням ринку в сусідніх державах-членах ЄС.

“Зокрема, плануємо ухвалити постанову, яка передбачає, що товари, які йдуть в режимі експорту до 5 держав-сусідів, будуть отримувати верифікацію та погодження від українського Міністерства економіки”, – повідомив він.

У противному разі Україна продовжить позиватися у Світову організацію торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини через односторонні обмеження на імпорт української агропродукції.

Також Україна починає антидискримінаційне розслідування проти недружніх дій цих країн у торговельній сфері на основі статистики 2023 року.

“Якщо Польща та Угорщина не погодяться на узгоджені з Єврокомісією заходи та не скасують односторонні заборони щодо наших товарів, ми ухвалимо рішення про заборону імпорту до України певних категорій товарів із зазначених країн”, – наголосив Шмигаль.

“Росія щодня атакує наші порти, нищить інфраструктуру, елеватори, атакує аграрні підприємства, мінує поля. Подальше блокування нашого аграрного експорту країнами-сусідами вдарить по українській економіці, фінансах, податкових надходженнях та робочих місцях. Таке блокування також зіграє на руку російському плану влаштувати чергову світову продовольчу кризу”, – додав він.

Нагадуємо:

Польща, Угорщина і Словаччина влаштували демарш Європейській комісії через подання Україною позову до СОТ. Зокрема, три країни оголосили, що вони не братимуть участі в роботі Координаційної платформи Європейської комісії щодо українського зерна.

Комітет Верховної Ради з питань бюджету 19 вересня підтримав законопроєкт №10037, який пропонує переспрямувати ПДФО з зарплат військових з місцевих бюджетів у державний бюджет.

Про це повідомила голова комітету, народна депутат Роксолана Підласа.

“Бюджетний комітет підтримав за основу і в цілому законопроект #10037 щодо переспрямування “військового ПДФО” в державний бюджет, а також зарахування коштів Дорожнього фонду в загальний фонд держбюджету”, – написала вона.

За даними джерела ЕП в бюджетному комітеті, голосування по законопроєкту має відбутись до кінця тижня.

Читайте також: Питання на 120 мільярдів: що буде, якщо в місцевих громад забрати “військовий” ПДФО?

Нагадуємо:

Кабінет Міністрів подав до Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується військовий податок на доходи фізосіб (ПДФО) направити з місцевих бюджетів на закупівлю техніки й власне виробництво зброї.

Законопроєкт дозволить залучити на ці цілі 25,8 млрд грн цього року і 93,7 млрд грн наступного.

У Міністерстві фінансів запевняють, що підвищення фінансування армії через військовий ПДФО не створює жодних ризиків для місцевих бюджетів.

Угода Туреччини з Китаєм про будівництво нової атомної електростанції незабаром буде завершена, відповідно Анкара відповість відмовою Російській Федерації, яка претендувала на отримання цього проєкту.

Про це повідомляє Al-Monitor.

“Ядерна енергетика є важливою частиною енергетичного планування Туреччини. Південнокорейські компанії й “Росатом” висловлювали зацікавленість у будівництві”, – йдеться в повідомленні.

Водночас міністр енергетики Туреччини Альпарслан Байрактар заявив журналістам, що Анкара вже веде переговори з китайською компанією з цього питання і що угода може бути завершена “через кілька місяців”.

Хоча ще у липні Байрактар заявив, що Анкара веде переговори у тому числі з Росією про будівництво другої й третьої атомних електростанцій Туреччини.

Як зазначає видання, відмова, яку отримала Росія, є для неї тим більше неприємною, що РФ отримала від Анкари лише одне замовлення на будівництво АЕС, у той час, як Туреччина планує будувати вже третю атомну електростанцію, обираючи собі інших партнерів.

До того ж наголошує видання, коментарі Байрактара щодо визначення підрядника для будівництва АЕС, прозвучала на тлі поліпшення відносин між Китаєм і Туреччиною.

Нагадуємо:

Раніше Росія намагалася використати будівництво першої турецької атомної електростанції “Аккую”, яка є критично важливою для Туреччини, для традиційного російського шантажу. Після того, як стосунки між двома країнами погіршились у листопаді 2015 року, коли над Сирією був збитий фронтовий бомбардувальник Су-24 російської авіагрупи, РФ зупинила будівництво.

На сьогодні ж компанія “Росатом” перераховує своїм дочірнім компаніям, які займаються будівництвом АЕС в Туреччині, кошти за допомогою банків, котрі потрапили під санкції.

Крім того, Енергетична компанія Akkuyu Nukleer AS, що контролюється корпорацією “Росатом”, у липні минулого року розірвала свій контракт з турецьким будівельником IC Ictas на користь російського TSM Enerji щодо завершення будівництва АЕС на території Туреччини.

Представники IC Ictas звинувачували “Росатом” в умисному намаганні знизити кількість турецьких підрядників в проєкті.