Author: admin

Аджай Банга

Reuters

Міністр фінансів США Джанет Єллен очікує, що кандидат від США на посаду голови Світового банку, колишній генеральний директор Mastercard Аджай Банга буде обраний президентом багатостороннього банку розвитку. Банга практично забезпечив своє затвердження.

Про це пише Reuters.

У своїх свідченнях, підготовлених для підкомітету з питань держави, закордонних операцій та суміжних програм Комітету з питань асигнувань Палати представників, Єллен сказала, що Банга буде відповідальним за допомогу в розвитку інституції для кращого вирішення нових викликів.

“Ця еволюція допоможе банку досягти життєво важливих цілей подолання бідності та розвитку”, – скаже Єллен законодавцям, які контролюють гаманці Міністерства фінансів.

63-річний Банга нещодавно завершив тритижневе світове турне, в рамках якого зустрічався з лідерами урядів, групами громадянського суспільства та іншими представниками країн-позичальників і країн-донорів, агітуючи за свою кандидатуру на найвищу посаду в банку.

Президент США Джо Байден висунув кандидатуру Банга, який народився в Індії і є громадянином США, на цю посаду наприкінці лютого.

Він заручився підтримкою достатньої кількості урядів інших країн, щоб практично забезпечити своє затвердження на посаді президента Світового банку, включаючи Індію, Велику Британію, Францію, Німеччину, Італію, Японію, Бангладеш, Колумбію, Єгипет, Кот-д’Івуар, Кенію, Саудівську Аравію та Південну Корею.

Світовий банк прийматиме кандидатури від інших країн до 29 березня, але поки що не оголошено жодного конкурента. Світовий банк з моменту його заснування наприкінці Другої світової війни очолював американець, тоді як Міжнародний валютний фонд – європеєць.

Правління банку заявило, що сподівається обрати нового керівника до початку травня.

Нинішній президент банку Девід Малпасс був висунутий колишнім президентом США Дональдом Трампом. Він оголосив про свою відставку в лютому після місяців суперечок через те, що спочатку не заявив, що підтримує науковий консенсус щодо зміни клімату.

Нагадаємо:

Президент США Джо Байден підтримав кандидатуру Аджая Банги, який до 2021 року був гендиректором Mastercard, на посаду президента Світового банку.

Президент Світового банку Девід Малпас достроково піде зі своєї посади після тривалої критики щодо реакції Світового банку на зміну клімату під його керівництвом.

Економічна правда

Президент Росії Володимир Путін визнав, що введені щодо РФ санкції через війну можуть негативно позначитися на стані справ в економіці країни.

Джерело: російське пропагандистське агентство “РИА Новости“, яке цитує Путіна з наради з членами уряду

Пряма мова: “Запроваджені проти російської економіки нелегітимні обмеження в середньостроковій перспективі дійсно можуть негативно на ній позначитися. У зв’язку з цим нам необхідно забезпечити стійке збільшення внутрішнього попиту”.

Передісторія:

• Раніше The Wall Street Journal у своїй статті розповіла, що через війну і введені проти Росії санкції економіка Росії починає зазнавати краху.
• До цього Путін заявляв, що викликані нападом РФ на Україну санкції нібито не сильно вплинули на Росію.

Українська правда

З початку роботи “зернового коридору” Україна відправила до нужденних країн Африки майже 1 мільйон тонн пшениці, загалом на континент – понад 3 мільйони тонн агропродукції.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Зокрема, в рамках продовольчих гуманітарних програм ООН та Grain from Ukraine до країн, які потребують української сільськогосподарської продукції, відправлено 525,8 тис. тонн збіжжя.

У Мінагрополітики додали, що за 9 місяців маркетингового року Україна вже відправила 293,3 тис. тонн пшениці до Ефіопії. Така кількість збіжжя покрила 20% імпортних потреб країни (1,5 тонн). До війни показник відправок української с/г продукції у цю країну становив 35% їх закупівель.

На 13% (283 тис. тонн) за сезон Україна змогла покрити імпортні потреби Кенії. Цей показник є близьким до довоєнного: тоді наша країна забезпечила Кенію на 16% від її потреб. Щорічно, аби прогодуватися, ця країна потребує імпорту 2,2 млн тонн пшениці.

Найменше наразі вдалося покрити імпортні потреби Ємену: лише 216,1 тис тонн із 3,8 млн тонн необхідних, що становить тільки 6%.

У попередньому сезоні Україна відправила туди 700 тис. тонн, покривши потреби Ємену на 20%.

“Однак завдяки міжнародним партнерам, які долучаються до програми Grain from Ukraine, Україна ще має шанси наблизитися до довоєнних показників і попередити голод у цій нужденній країні”, – додали в Мінагрополітики.

Економічна правда

Ілон Маск та група експертів зі штучного інтелекту та керівників галузі закликають до шестимісячної паузи в розробці систем, потужніших за нещодавно запущений GPT-4 від OpenAI, посилаючись на потенційні ризики для суспільства і людства.

Про це йдеться у їхньому відкритому листі, пише Reuters.

Раніше цього місяця компанія OpenAI, яку підтримує Microsoft, представила четверте оновлення свого сервісу штучного інтелекту GPT, яка вразила користувачів своїм широким спектром застосувань – від залучення користувачів до розмови, схожої на людську, до написання пісень і узагальнення об’ємних документів.

У листі, виданому некомерційною організацією Future of Life Institute, який підписали понад 1000 осіб, включаючи Маска, міститься заклик призупинити розробку передового ШІ, поки не будуть розроблені, впроваджені та перевірені незалежними експертами спільні протоколи безпеки для таких розробок.

“Потужні системи ШІ слід розробляти лише тоді, коли ми будемо впевнені, що їхні наслідки будуть позитивними, а ризики – керованими”, – йдеться в листі.

OpenAI не відразу відповів на запит Reuters про коментар.

У листі детально описані потенційні ризики для суспільства і цивілізації від конкурентних з людиною систем ШІ у вигляді економічних і політичних потрясінь, а також міститься заклик до розробників співпрацювати з політиками в питаннях управління і регуляторними органами.

Серед підписантів – генеральний директор Stability AI Емад Мостак, дослідники компанії DeepMind, що належить Alphabet (материнська компанія Google), а також ШІ Йошуа Бенгіо, якого часто називають одним з “хрещених батьків ШІ”, і Стюарт Рассел, піонер досліджень у цій галузі.

Згідно з реєстром прозорості ЄС, Future of Life Institute в основному фінансується Фондом Маска, а також лондонською групою ефективного альтруїзму Founders Pledge і Фондом громади Кремнієвої долини, що базується в Лондоні.

Занепокоєння з’явилося після того, як у понеділок Європол попередив про потенційне зловживання ChatGPT у спробах фішингу, дезінформації та кіберзлочинності.

Тим часом уряд Великої Британії оприлюднив пропозиції щодо “адаптивної” нормативної бази навколо ШІ.

Підхід уряду, викладений в опублікованому в середу програмному документі, передбачає розподіл відповідальності за управління штучним інтелектом (ШІ) між регуляторними органами з прав людини, охорони здоров’я та безпеки і конкуренції, а не створення нового органу, який би займався цією технологією.

Маск, чий автовиробник Tesla використовує ШІ для системи автопілота, неодноразово висловлював свою стурбованість щодо ШІ.

З моменту свого випуску в минулому році ChatGPT від OpenAI спонукав конкурентів прискорити розробку подібних великих мовних моделей, а компанії – інтегрувати генеративні моделі ШІ у свої продукти.

Минулого тижня OpenAI оголосила, що уклала партнерство з близько десятком фірм, щоб вбудувати їхні послуги в свого чат-бота, що дозволить користувачам ChatGPT замовляти продукти через Instacart або бронювати авіаквитки через Expedia.

Сем Альтман, виконавчий директор OpenAI, не підписав листа, повідомив Reuters представник Future of Life.

“Лист не ідеальний, але дух правильний: нам потрібно пригальмувати, поки ми краще не зрозуміємо наслідки”, – сказав Гері Маркус, професор Нью-Йоркського університету, який підписав лист. “Великі гравці стають все більш потайливими щодо того, що вони роблять, що ускладнює для суспільства захист від будь-якої шкоди, яка може матеріалізуватися”, – додав він.

Критики звинуватили підписантів листа в тому, що вони сприяють “хайпу навколо ШІ”, стверджуючи, що заяви про нинішній потенціал технології значно перебільшені.

“Подібні заяви призначені для створення ажіотажу. Вони мають на меті змусити людей хвилюватися”, – каже Йоханна Бйорклунд, дослідниця ШІ та доцентка Університету Умео. “Я не думаю, що є потреба спускати все на гальмах”, – вважає вона.

Замість того, щоб призупиняти дослідження, вона вважає, що дослідники ШІ повинні дотримуватися більших вимог до прозорості. “Якщо ви займаєтеся дослідженнями ШІ, ви повинні бути дуже прозорими щодо того, як ви це робите”, – додала Бйорклунд.

Економічна правда

На військові потреби щомісяця витрачається 130 мільярдів гривень, а доходи держбюджету становлять лише 80 мільярдів.

Про це повідомила пресслужба Європейської бізнес асоціаціїї (ЕВА) за результатами зустрічі з міністром фінансів Сергієм Марченко.

“Ключова задача – створити умови для фінансування військового бюджету (адже наразі держбюджет отримує 80 млрд грн доходів, а на військову кампанію витрачається 130 млрд грн в місяць)”, – йдеться в повідомленні.

У Асоціації нагадали, що минулого тижня у ВРУ було підтримано зміни до держбюджету, якими збільшено видатки на військові потреби.

Крім цього очільник Мінфіну додав, що Світовий банк оприлюднив нове дослідження щодо збитків і втрат, яких зазнала економіка України. Наразі ми потребуємо для відновлення та реконструкції до 411 млрд дол.

Відновлення буде здійснюватись за такими ключовими напрямками як енергетична інфраструктура, розмінування, питання втраченого чи пошкодженого житла громадян, питання соціальної інфраструктури, створення умов для розвитку бізнесу в Україні.

Економічна правда

Резидентами Дія.City стали вже 500 компаній, серед який і технологічні світові гіганти, й молоді стартапи.

Про це повідомив віцепрем’єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров в Telegram.

Протягом останнього місяця до Дія.City приєднались:

• глобальна ІТ-консалтингова та інжинірингова платформа Avenga з офісами по всьому світу;
• український стартап Let’s Enhance, який займається розвитком штучного інтелекту;
• один з найбільших в Україні платіжних інтернет-сервісів EasyPay.

Федоров зауважив, що також до Дія.City активно долучаються edtech-стартапи Mate Academy, що навчає програмування, Nanit Robot, який розробляє edtech-hardware для дітей та дорослих.

“Дякую резидентам за те, що обирають Україну як місце для розвитку та масштабування. Не бояться втілювати масштабні проєкти, створювати нові робочі місця та підсилювати цифрову економіку держави”, – резюмував віцепрем’єр.

Нагадуємо:

Фінська технологічна компанія Nokia приєдналася до Дія.City.

Європейське енергооб’єднання ENTSO-E ухвалило рішення про подальше збільшення імпортних потужностей в Україну до 850 МВт з нинішніх 700 МВт.

Про це заявила єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон на пресконференції після засідання Енергетичної ради, повідомляється на сайті Єврокомісії.

“Ми зустрілися з українським міністром енергетики Галушенком. Він був тут особисто, незважаючи на дуже складні обмеження на поїздки. Зі свого боку, ми підтвердили нашу непохитну підтримку Україні, а також обговорили конкретні шляхи продовження демонстрації нашої солідарності в найближчі місяці.

Буквально сьогодні вранці ENTSO-E прийняла рішення про подальше збільшення імпортних потужностей до 850 МВт з нинішніх 700 МВт. Це лише один крок, але очевидно, що це прогрес”, – заявила Сімсон.

Вона також поінформувала міністрів про план постачання сонячних панелей в Україну, щоб забезпечити електропостачання лікарень та інших об’єктів цивільної інфраструктури, “навіть якщо Росії тимчасово вдалося зруйнувати деякі з’єднання з мережею”.

Нагадаємо:

Синхронізація української енергосистеми з енергосистемою континентальної Європи відбулась 16 березня 2022 року. Енергосистема України була приєднана до мережі ENTSO-E разом з енергосистемою Молдови.

Читайте також: Україна готова відновити експорт електроенергії в ЄС, але є ризик. Політичний

Економічна правда

У Нацбанку очікують щонайменше один додатковий відсотковий пункт зростання ВВП у 2023 році. Останній прогноз, оприлюднений у січні, передбачав зростання економіки цього року на 0,3%.

Про це заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук, пише Forbes.

За його словами, спостерігається покращення ситуації в енергетичному секторі.

Ніколайчук зазначив, що НБУ не передбачає перебоїв у постачанні електроенергії до кінця року, хоча під час складання попереднього прогнозу очікувалося, що дефіцит потужностей збережеться і протягом другого-третього кварталів.

“Тож враховуючи результати першого кварталу, ми очікуємо щонайменше на один додатковий відсотковий пункт економічного зростання цього року”, – підкреслив заступник голови НБУ.

Також, за його словами, збільшення міжнародної допомоги може дати змогу уряду фінансувати більший дефіцит бюджету та надати додатковий фіскальний імпульс для економіки.

Заступник голови НБУ додав, що реалізація проєктів, фінансування та відновлення можуть сприяти швидшому відновленню економіки.

“Це був один із позитивних факторів, який ми не передбачали в січні, але він може мати значення для прогнозу”, – зазначив він.

За словами Ніколайчука, у прогнозі також варто враховувати можливе покращення умов торгівлі через зниження цін на нафту і газ.

“Відтак високоймовірно, що ми переглянемо наш січневий прогноз в бік підвищення. Конкретні цифри будуть наприкінці квітня”, – резюмував він.

Нагадаємо:

Європейський банк реконструкції та розвитку суттєво погіршив прогноз зростання ВВП України у 2023 році з 8%, прогнозовані у вересні 2022 року, до 1%.

Відповідно до січневого прогнозу Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Економічна правда

В уряді Франції підготували проєкт нових правил і вимог щодо користування електросамокатами, аби краще врегулювати галузь і реагувати на проблеми, що виникли з появою індивідуального електротранспорту.

Про це повідомляє Le Figaro, пише “Європейська правда”.

Проєкт з новим регулюванням для електросамокатів, який представив міністр транспорту Клеман Бон, готували протягом кількох місяців із залученням зацікавлених сторін.

Мінімальний вік для користувачів електросамокатів пропонують підвищити з 12 до 14 років.

Підвищуються штрафи: за порушення правил користування електросамокатом, як пересування у недозволених для цього місцях чи пересування удвох на одному самокаті, пропонують збільшити покарання з 35 до 135 євро.

Транспортні засоби мають бути оснащені світловідбивачами і світлом, щоб бути більш помітними.

Водночас вимогу шолома вирішили поки не запроваджувати, залишивши це рекомендацією.

Окрім посилення вимог і штрафів, передбачається створення Національного центру моніторингу засобів мікромобільності – аналітичного центру, завданням якого буде досліджувати використання в країні мікротранспорту і увесь дотичний спектр питань – від найпоширеніших інцидентів до впливу на довкілля. До його роботи мають залучити операторів прокатів, користувачів та представників місцевих громад.

Операторам прокатів запропонують підписати спеціальну хартію, що передбачає, зокрема, декларацію зобов’язання покращити верифікацію віку користувачів, обмежити максимальну швидкість самокатів у пішохідних зонах і зонах з підвищеним ризиком, унеможливити паркування поза відведеними місцями за допомогою GPS-контролю, розглянути варіант подвійних “ніжок” для самоката, щоби він був стабільнішим у запаркованому вигляді; нагадувати користувачам про неприпустимість керування у зміненому стані свідомості та заохочувати користуватися шоломом.

Окрім того, уряд планує інформаційну кампанію щодо безпечного користування електросамокатами, зокрема серед школярів.

За кілька днів у Парижі голосуватимуть щодо того, залишити чи заборонити у столиці прокатні сервіси електросамокатів після того, як ліцензії операторів завершаться у травні 2023 року. Мер Парижа Анн Ідальго – за те, щоб заборонити їх, але сказала, що поважатиме рішення містян, навіть якщо воно виявиться на користь самокатів.

Як повідомлялося, у Парижі 2022 рік знову став рекордним за кількістю ДТП за участю електросамокатів – постраждали майже пів тисячі людей і троє загинули. Це третій рік поспіль, коли така статистика зростає.

Європейська правда

Держкомпанія “Українське дунайське пароплавство” розглядає можливість продажу свого пасажирського флоту через його збитковість.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Підкреслюється, що фінансовий показник минулого року – мінус 25 млн грн, а з 2014 року пасажирські перевезення стабільно завдають пароплавству збитки.

“Навіть рекордний обсяг перевезень у 2018-2019 роках призвів до такого ж рекордного зростання витрат (паливо, зарплати, технічне обслуговування тощо), в результаті сума збитків залишилася приблизно на тому ж рівні – орієнтовно 30 млн грн за сезон.

Загалом на дотації “пасажирам” витрачено понад 8 млн євро. За ці кошти підприємство, наприклад, могло побудувати 25 SLG барж”, – йдеться у повідомленні.

“Наразі флот УДП налічує чотири пасажирські теплоходи – “Дніпро”, “Волга”, “Україна”, “Молдавія” та прогулянковий теплохід “Євгеній Косяков”, які перебувають у відстої. “Молдавія” та “Україна” – у Лінці в очікуванні рішення щодо постановки на ремонт на завод ÖSWAG.

Утримання суден на час стоянки становить близько 10 тис євро на місяць на судно. Більш старі “Дніпро” та “Волга”, які взагалі не користуються попитом у фрахтувальників, знаходяться в Ізмаїлі та використовуються як житло для наших приїжджих працівників, адже винаймати житло у місті з огляду на наплив переселенців далеко на всім по карману”, – заявив заступник гендиректора з експлуатації флоту Руслан Скрябін.

Зазначається також, що УДП ніколи самостійно не займалося оперуванням пасажирським флотом.

“Для цього потрібно отримати ліцензію туроператора, щоб відкрити свою турагенцію, розвивати свою мережу продажу квитків, напрацьовувати базу даних клієнтів, налагоджувати співпрацю з місцевими туроператорами і таке інше. Тому пароплавство завжди домовлялося про співпрацю з фрахтувальником – оператором круїзних турів.

Минулого року були сподівання, що туристичний ринок нарешті оговтається від локдаунів, спричинених епідемією коронавірусу. Можна було підняти ставки фрахту та вийти на беззбиткову роботу. Але навігація 2023 року взагалі не склалася”, – визнають в держкомпанії.

Останні роки постійним фрахтувальником флоту УДП виступала компанія “BigXtra Touristik”, яка входить до FTI Group, чия основна діяльність – туристичний та готельний бізнес. Але в минулому році у “BigXtra” змінилося керівництво, і рішення про навігацію на 2023 рік не приймалося аж до 30 листопада. Лише на початку зими, посилаючись на погану кон’юнктуру ринку, компанія запропонувала зафрахтувати на 2023 рік лише одне судно. Це при тому, що в круїзному бізнесі контракти на наступний рік зазвичай укладаються ще в червні.

“Вочевидь, співвідношення витрат і доходів, які може принести пасфлот, не є рівноцінним. Тому сьогодні активно розглядаємо різні варіанти подальшої долі пасажирського флоту.

Як один з варіантів, запропонувати Німеччині, Австрії, Угорщині, Словаччині використовувати теплоходи під житло в рамках програми підтримки українських біженців. Вже проведено попередню роботу, є компанії, які підтвердили свою зацікавленість у цьому напрямі. За сумою дохід може бути рівноцінним фрахту за круїз за низькою фрахтовою ставкою.

Але знову ж таки виникає питання – наскільки тривалими можуть бути ці програми, адже ми продовжуємо нести витрати, навіть коли теплоходи знаходяться у відстої. Що ми будемо робити з теплоходами через декілька років, коли нам їх повернуть у стані, який не дозволяє подальшу експлуатацію”, – додав Скрябін.

Крім цього, можливий варіант – спробувати провести відкритий конкурс серед фрахтувальників на 2024 рік.

“Якщо результати виявляться незадовільними – ставити питання про можливий продаж суден. Для підприємства набагато вигідніше отримати декілька мільйонів євро та посилити вантажний флот, який працює з великим прибутком, позбувшись активу, що генерує та буде генерувати лише збитки”, – резюмували в компанії.

Економічна правда