Author: admin

Через брак продуктивної вологи на сході країни не проростає озима пшениця.

Про це свідчать дані “Аналітичної довідки про агрометеорологічні умови та стан посівів агрокультур”, яку оприлюднило Мінагрополітики.

“Через дефіцит опадів та брак продуктивної вологи у верхніх шарах ґрунту на окремих площах східних областей зерно пшениці озимої на раніше засіяних площах не проростало упродовж 20 днів”, – йдеться в довідці.

За даними Укргідрометцентру, у другій декаді вересня опади різної інтенсивності (від слабких і помірних до локальних сильних злив), спостерігалися впродовж 1-5 днів у багатьох районах країни.

Середня обласна їх кількість у Донецькій, Дніпропетровській та Івано-Франківській областях була близькою до норми (11-30 мм), у Харківській, Миколаївській, Чернігівській, Київській та Львівській областях становила 63-80% декадної норми (10-16 мм).

Проте на решті території кількість опадів була значно меншою від норми – 17-50% декадної норми (2-9 мм). Найменша кількість опадів за декаду відмічалася в Одеській області – 7% декадної норми (1 мм).

У третій декаді вересня майже на всій території країни опадів не спостерігалися, за винятком західних областей.

Станом на 20 вересня запаси продуктивної вологи в орному шарі ґрунту під озимими культурами на більшості площ, призначених під посів озимих культур, залишалися недостатніми (11-20 мм) та незадовільними (менш як 10 мм продуктивної вологи).

На багатьох площах південних, окремих площах Кіровоградської та Харківської областей 0-20 см шар ґрунту був зовсім сухий.

Лише у Чернівецькій, Івано-Франківській, Закарпатській, на багатьох площах Волинської, окремих площах північних, Вінницької, Полтавської, Дніпропетровської, Харківської областей, де відмічалися локальні дощі, були достатніми та оптимальними.

У Нідерландах почали використовувати тепло, вироблене в результаті майнінгу криптовалюти, для часткового опалення теплиць, заощаджуючи таким чином на рахунках за газ.

Про це повідомляє Euronews.

Через стрімке зростання цін на енергоносії фермери переживають важкі часи. Не кращою є ситуація у тепличних фермерів Нідерландів, що є найбільшим експортером тюльпанів у світі та другим після США експортером сільськогосподарської продукції.

Так, величезні витрати на електроенергію змусили деякі нідерландські сільськогосподарські компанії, які часто вирощують культури в теплицях, цього року припинити вирощувати тюльпани, а інші навіть збанкрутували.

Щоб уникнути припинення діяльності та збільшення накладних витрат, квітникарка Даніель Конінг об’єдналася з компанією, що займається видобутком біткоінів, щоб обігріти свою велику теплицю поблизу Амстердама за допомогою серверів для видобутку.

Видобуток криптовалюти генерує велику кількість тепла, вимагаючи величезної кількості електроенергії для живлення комп’ютерів.

Тепло, яке генерує видобувне обладнання, тепер використовується для опалення теплиці, де ростуть тюльпани, зменшуючи залежність фермерки від газу.

Сервери, у свою чергу, живляться сонячною енергією з даху, що знижує зазвичай величезні витрати на електроенергію для майнінгу та зменшує його потенційний вплив на навколишнє середовище.

Квітникова фермерка і майнінгова компанія розділили право власності на сервери та біткоїни, які вони виробляють.

У теплиці працює шість серверів загальною вартістю 15 тисяч євро.

Майнінгова компанія відвідує ферму щомісяця, щоб обслуговувати установки, очищати вентилятори серверів від пилу та комах. Також фірма продає тюльпани онлайн за біткоїни через компанію під назвою Bitcoin Bloem.

Незабаром депутати запропонують зміни до Бюджетного кодексу, внаслідок яких в Україні буде створено постійно діючий Нацфонд відновлення, здійснено рекордний перетік бюджету з Мінвідновлення до Мінстратегпрому, а відтак, кардинально зміняться державні пріоритети та їх фінансування.

Про це йдеться в статті УП з посиланням на власні джерела.

“Питання перекроювання бюджету – це не так про гроші. Україна входить у новий виток війни з Росією, коли ставка робиться на довгострокове протистояння. Очевидно, перманентний спротив потребує від країни нарощування спроможностей у випуску власної зброї”, – йдеться у статті.

За даними УП, незабаром депутати запропонують внести зміни до статті 24 Бюджетного кодексу – “Резервний фонд бюджету”. Це передбачають поправки до законопроєкту №10037. Поправками хочуть створити постійно діючий Нацфонд відновлення.

У ньому спробують об’єднати нині розпорошену міжнародну допомогу на заходи з відновлення, гроші із загального фонду держбюджету на відбудову та інші потенційні джерела.

Проте головне, що всі видатки з фонду підпадуть під контроль і виділятимуть відповідно до пріоритетності проєктів, як це працювало у Фонді ліквідації наслідків збройної агресії.

“Україна не може залежати від партнерів, адже ситуація в Штатах чи тих же Польщі та Словаччині показує, що розмови про партнерство часом можуть різко змінитись вимогами й звинуваченнями. У цьому контексті рекордний перетік бюджету з Мінвідновлення до Мінстратегпрому – річ логічна та зрозуміла. Хоч ніким і не прокомунікована”, – наголошується в статті.

Водночас це означає, що бюджет Міністерства відновлення Олександра Кубракова на наступний рік зазнає трикратного зменшення. Тобто, фінансування Мінвідновлення та підпорядкованого йому Агентства відновлення “поріжуть” зі 119 до 39 мільярдів на двох.

Це вказує на кардинальну зміну державних пріоритетів.

Основними отримувачами “зекономлених” близько 80 мільярдів стане Мінстратегпром, у якого +618% порівняно з бюджетом 2023 року та Мінцифри із +350%.

“Це вкладається в загальну зміну пріоритетів фінансування: країна на другому році війни переходить від будівництва доріг до випуску зброї та дронів”, – йдеться в статті..

Ще одним головним вигодонабувачем від урізань у Мінвідновленні стане Міністерство економіки, яке очолює Юлія Свириденко. На її відомство перекинуть додаткових 29 мільярдів.

Щодо Мінвідновлення, то, як стверджують джерела, їм доведеться шукати гроші самотужки для покриття трикратного зменшення бюджету міністерства та Агентства відновлення у порівнянні з нинішнім роком.

“Нам кажуть: шукайте гроші на відновлення. Не в бюджеті, а в партнерів, у донорів. І ми, якщо чесно, їх знайдемо. Зараз запрацює на повну потужність Координаційна платформа донорів, США призначили спеціальну представницю по Україні Пріцкер, а вона така, дуже серйозна, тому воно все закрутиться”, – розповів УП співрозмовник в команді Кубракова.

Нагадуємо:

Нині діючий Фонд ліквідації наслідків збройної агресії був передбачений згідно з бюджетною програмою лише на 2023 рік та регулювався законом про державний бюджет-2023.

На сьогодні весь соціальний блок – пенсії-стипендії, зарплати державного сектору, освіта і медицина, програми підтримки бізнесу і громадян, відбудова – майже повністю фінансується за рахунок міжнародної допомоги.

Не стане винятком і наступний рік, на який Україні потрібно залучити майже 43 млрд дол. Хоча, за словами міністра фінансів Сергія Марченка, охочих виділяти кошти Україні все менше.

За його словами, складнощі зовнішнього фінансування державного бюджету зростають з кожним місяцем, проте Україна не збирається просити, а вимагатиме підтримку.

“Я вважаю, що в нас достатньо аргументів і підстав не просто просити, а вимагати підтримку. І ми готові робити всі необхідні реформи й заходи для того, щоб ця підтримка надходила нам своєчасно і в повному обсязі”, – заявив Марченко.

Відомо також, що Єврокомісія розробляє механізм Ukraine Facility, що передбачає 50 млрд євро на відбудову України впродовж наступних чотирьох років. Однак європейські інвестиції нам дадуть лише в обмін на українські реформи, а також антикорупційні механізми та інструменти прозорості.

До кінця дня понеділка Болгарія припинить в’їзд російських автомобілів на територію країни.

Про це заявив директор Прикордонної поліції Болгарії Антон Златанов в програмі “День починається” на БНТ, пише “Європейська правда” з посиланням на Tribune.

“Ми працювали з четверга до вчорашнього дня дуже активно. Я впевнений, що до кінця дня на території Болгарії почне діяти заборона на в’їзд російських легкових автомобілів в нашу країну”, – сказав Златанов.

Він зазначив, що для вантажівок така заборона діє вже кілька місяців.

Златанов не уточнив, скільки російських автомобілів в’їжджає в країну щомісяця, але підкреслив, що їх небагато.

Наразі усі країни Балтії заборонили в’їзд авто з номерами РФ.

Також аналогічне рішення ухвалили Польща, Фінляндія та Норвегія.

Це відбулося після того, як Єврокомісія опублікувала роз’яснення щодо давно застосованих обмежень на ввезення та вивіз товарів до або з Росії. У ЄК уточнили, що під заборону потрапляють у тому числі автомобілі та деякі товари незалежно від того, чи є особистими речами мандрівників.

Європейська правда

Державна податкова служба анулювала ліцензії на роздрібну торгівлю 53 станцій мережі АЗС “Авантаж”. Відтак, понад половині станцій мережі змушені були закритися.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

“53 АЗС зачинені, дякуючи працівникам ДПС України, які в незаконний спосіб скасували ліцензію на роздрібну торгівлю”, – повідомили у компанії.

У “Авантаж” заявили, що таким чином мережу “карають за низьку ціну”.

Голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев у своєму Telegram пояснив, що дії ДПС були спрямовані на забезпечення повноти сплати податків мережею у війну.

За його словами, як причину такої “зухвалої” вимоги мережа не довго думаючи вигадала те, що їй не дають продавати дешеве паливо.

Також депутат порадив “замислитися” над податковою поведінкою під час війни сусідам мережі АЗС “Авантаж” по графіку експертів ринку.

Видання enkorr пояснило, що мається на увазі рейтинг мереж АЗС, створений на основі дослідження рівня сплати операційних податків у квітні-червні 2023 р. мережами АЗС від Консалтингової групи “А-95”.

Згідно з дослідженням рівня сплати операційних податків у квітні-червні 2023 р. мережами АЗС, “Авантаж” став “лідером з кінця” з показником податкового навантаження на один літр проданого пального мінус 40 копійок.

Мінімальні показники були характерні для мережі й 2022 року.

Станом на 1 липня мережа “Авантаж” нараховувала 101 станцію.

Економічна правда

Київська міська прокуратура

Справу двох осіб, які намагались переоформити приміщення підсанкційної корпорації “Росатом” на Подолі для уникнення її націоналізації, передали до суду.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Подільська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт відносно двох мешканців Києва, які намагались змінити право власності нежитлового приміщення у Подільському районі міста Києва площею понад 1000 кв. м.

Згідно з матеріалами слідства, російська держкорпорація “Росатом” через підконтрольну компанію володіє нежитловим приміщенням у Подільському районі міста Києва площею понад 1000 кв. м. та вартістю понад 100 млн гривень.

Рішенням РНБО до “Росатому” запроваджено санкції, у тому числі, у вигляді блокування активів. Крім того, у межах слідства на вказане приміщення судом накладено арешт та його передано в управління АРМА.

Вказане приміщення підлягало подальшій націоналізації. Для унеможливлення націоналізації група осіб на замовлення російської держкомпанії з використанням підроблених документів намагалася змінити право власності даного приміщення на підконтрольне підприємство з ознаками фіктивності.

У березні 2023 року в приміщенні приватного нотаріуса правоохоронці затримали двох осіб при спробі здійснити правочин щодо вказаного приміщення.

Досудове розслідування відносно інших учасників злочину продовжується.

Нагадуємо:

Раніше повідомлялось, що у Києві затримали та повідомили про підозру двом особам, які намагались змінити право власності нежитлового приміщення “Росатома” для уникнення націоналізації.

В Укртрансбезпеці похвалилися успішною реформою: за два роки автоматизованого контролю за дотриманням вагових норм на дорогах України у 5 разів зменшилася кількість перевантажених автомобілів, при цьому немає жодної скарги на хабарництво.

Про це повідомляє Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) з нагоди другої річниці проєкту автоматизованого зважування вантажних автомобілів у русі (Weight-In-Motion), який Міністерство інфраструктури, Укравтодор та Укртрансбезпека запустили 1 жовтня 2021 року.

Так, ефект – після запуску WIM-комплексів кількість перевантажених автомобілів зменшилася у 5 разів.

Надходження до Державного бюджету склали:

• 2021 рік: 24 WIM-станції у 14 областях – 18,6 млн грн
• 2022 рік: 38 WIM-станцій у 17 областях – 85,8 млн грн
• 2023 рік: 50 WIM-станцій у 20 областях – 175,9 млн грн

“Від проєкту Weight-in-Motion виграли й місцеві бюджети – громади отримують частину коштів за порушення габаритно-вагових норм”, – зазначають в Укртрансбезпеці.

Проєкт Weight-In-Motion успішно показав себе у всіх регіонах України, де не ведуться бойові дії.

“Ми зафіксували, що кількість порушників із запуском WIM-станції зменшилася з 22% до 4%. Також важливо, що з два роки не було жодної скарги від перевізників про вимагання з боку працівників Укртрансбезпеки неправомірної вигоди, або дачі хабаря. Це результат цифровізації процесів фіксації порушення та відсутності прямого контакту “порушник – інспектор””, – зазначив Голова Укртрансбезпеки Євген Зборовський.

Нагадуємо:

Мета проєкту полягала в захисті дорожньої інфраструктури від недоброчесних перевізників, які виїжджають у рейси перевантаженими.

За допомогою вмонтованих у дорожнє покриття датчиків система WIM дозволяє визначити вагу автомобіля. Камери фіксують швидкість, габарити та номерні знаки транспортних засобів. Дані про порушення передаються та опрацьовуються в Центрі обробки даних Укртрансбезпеки.

Для зручності учасників ринку перевезень Укртрансбезпека спільно з АТ КБ “ПриватБанк” розробили та впровадили нові шаблони для оплати WIM-штрафів у застосунку “Приват24”.

Французька державна страхова компанія Bpifrance Assurance Export страхуватиме французькі компанії, які готові інвестувати в Україну та її відбудову, не чекаючи на завершення війни.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

У відомстві пояснили, що будь-яка компанія, яка працює за французьким законодавством і здійснює довгострокові інвестиції за кордоном в нову або існуючу компанію, або будь-яка кредитна установа, яка надає банківський кредит іноземному підрозділу, має право на це інвестиційне страхування.

Воно захищає інвесторів або кредитні установи, які виділяють інвестиційні позики, від ризиків пошкодження майна або невиплат, не передачі, експропріації чи політичного насильства.

“Страхування покриває до 95% втрат активів інвестора або дебіторської заборгованості”, – зазначили в Мінекономіки.

Крім цього, Франція продовжує перемовини з партнерами щодо підтримки економіки України та мобілізації інноваційних фінансових інструментів для відновлення України.

“Ми вели чимало дискусій і перемовин щодо страхування Францією своїх компаній від воєнних ризиків і врешті маємо результат цієї кропіткої роботи. Французьке експортно-кредитне агентство почало надавати гарантії для компаній, які зацікавлені у відбудові України”, – зазначила перший віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко.

За її словами, спостерігається пожвавлення зацікавленості з боку французького комерційного сектору у роботі в Україні, тому це рішення – сигнал для французьких компаній про те, що можуть активніше виходити на український ринок

Нагадуємо:

Міжнародне агентство з гарантування інвестицій Світового банку (MIGA) надало перші інвестиційні гарантії для приватних інвесторів Україну.

Судді Вищого антикорупційного суду України затвердили угоду у “справі Злочевського” про визнання винуватості між прокурором САП та колишнім заступником начальника податкової Києва Миколою Ільяшенком.

Про це повідомляє Центр протидії корупції.

Зазначається, що обвинувачений визнав себе винним у шахрайстві та в співучасті в наданні хабаря.

Йому призначили 5 років умовно без конфіскації майна. Зокрема, суд скасував арешт із 1/2 будинку під Києвом, 1/2 квартири в столиці, земельних ділянок та нежитлових приміщень.

При цьому Ільяшенко зобов’язався заплатити 50 млн грн на армію дронів.

“За словами обвинуваченого, для того, щоб сплатити ці кошти, він взяв кредит у банку, а далі буде продавати нерухомість, щоб погасити борг”, – йдеться у повідомленні.

Також Ільяшенко надасть викривальні показання в іншій справі, в якій він є потерпілим і де шахраї виманили у нього 1,5 млн доларів за закриття справи про хабар.

Крім того, Ільяшенко нібито сприяв боротьбі з російською агресією.

Вирок ухвалили з окремою думкою судді.

За вироком суду, викривачу корупції Євгену Шевченку виплатять 13 млн 299 тисяч грн.

Нагадуємо:

У 2023 році у “справі Злочевського” на угоду пішов адвокат Андрій Кіча, а також сам ексміністр Микола Злочевський.

Загалом, Кіча, Злочевський та Ільяшенко на трьох сплатили 680 млн грн на дрони для військових, а Злочевський також додатково надав благодійної допомоги для армії на 160 млн грн.

Що відомо про рекордний хабар НАБУ і САП у “справі Злочевського”

У червні 2020 року НАБУ і САП зірвали спробу передати керівництву антикорупційних органів рекордні 5 млн доларів за закриття справи, пов’язаної із видачею кредитів “Реал-банку” олігарха Курченка.

Ще 1 млн доларів мав піти посереднику-податківцю Ільяшенку. Посередниками у справі також були адвокат Кіча та екскерівниця одного з департаментів ДФС Мазурова. Передачу коштів організував ексміністр екології часів Януковича Микола Злочевський.

19 квітня Вищий антикорупційний суд з ініціативи НАБУ та САП дозволив зняти арешт із цих коштів. 5,95 млн дол. США (понад 170 млн грн за курсом НБУ) вже перераховано на потреби обороноздатності держави.

За останні три роки було декілька спроб вивести Злочевського з-під удару і залишити його навіть без судимості. Спершу залучали Печерський суд, через який намагалися забрати справу у НАБУ.

Потім через ВРП мстилися судді ВАКС, яка дозволила заочне розслідування щодо ексміністра. А далі вже сам ВАКС повертав обвинувальний акт, що могло б поховати провадження через сплив строків розслідування. Однак апеляція не дозволила цього зробити.

У результаті всі обвинувачені отримали обвинувальні вироки й судимості, але ніхто не сів до в’язниці. Водночас справа принесла близько 1 млрд грн на потреби військових.

Читайте також: Що розповів у суді ключовий свідок у справі про $5 млн хабаря керівництву НАБУ та САП

Ціни на нафту 2 жовтня залишаються стабільними після втрат наприкінці минулого тижня, оскільки увага інвесторів повернулася до жорстких глобальних прогнозів пропозиції.

Про це повідомляє Reuters.

Як змінились ціни

Грудневі ф’ючерси на нафту марки Brent піднялися на 17 центів, або 0,18%, до 92,37 долара за барель до 08:02 GMT після падіння на 90 центів у п’ятницю.

Листопадові ф’ючерси на Brent впали на 7 центів до 95,31 долара за барель на момент закінчення контракту в п’ятницю.

Ф’ючерси на американську нафту West Texas Intermediate зросли на 26 центів, або 0,29%, до 91,05 долара за барель після втрати 92 центів у п’ятницю.

Що вплинуло на ціни

Агентство зазначає, що обидва контрольні показники зросли майже на 30% у третьому кварталі через прогнози значного дефіциту пропозиції сирої нафти в четвертому кварталі після того, як Саудівська Аравія та Росія продовжили додаткові скорочення поставок до кінця року.

Чотири джерела Reuters в ОПЕК+ розповіли, що Організація навряд чи змінить свою поточну політику видобутку нафти під час зустрічі групи під назвою Спільний міністерський моніторинговий комітет 4 жовтня.

У NS Trading заяили, що ціни на нафту розпочали тиждень на сильній ноті на тлі занепокоєння щодо пропозиції, оскільки не очікується змін політики з боку ОПЕК+, тоді як уникнення припинення роботи уряду США на вихідних дало деяке полегшення.

Офіційні дані 30 вересня показали, що промислова діяльність Китаю у вересні зросла вперше за шість місяців, додавши до ряду показників, які свідчать про те, що друга за величиною економіка світу почала стабілізуватися.

Економічна правда