Author: admin

Telegram – один з найпопулярніших месенджерів в Україні, з якого дізнаються новини мільйони наших громадян.

Однак яскрава медійна “обгортка” Telegram тьмяніє, коли мова йде про гроші. Попри аудиторію розміром близько 800 мільйонів користувачів, месенджер Дурова ще жодного року не зумів не просто принести його власнику дохід, а навіть вийти на самоокупність.

Останні декілька років для свого функціонування Telegram бере гроші у борг. Хто погоджується вкладати у збитковий проєкт і навіщо? Про це ми поговорили з журналістом “Економічної правди”, автором публікації про фінансування Telegram Ігорем Пилипівим.

Про ЗАЕС. Генеральна конференція МАГАТЕ схвалила резолюцію щодо негайного повернення Запорізької АЕС під повний контроль України.

Про Януковича. Антикорупційні органи України направили до Вищого антикорупційного суду справу про заволодіння угіддями “Сухолуччя” колишнім президентом України Віктором Януковичем і його спільниками.

Про індустріальні парки. Індустріальні парки (ІП), зареєстровані в період з 2013 до 2019 року, найближчим часом можуть бути виключені з реєстру через бездіяльність.

Про зарплати. Мінімальна зарплата в Україні в 2024 році зросте до 8 тисяч гривень, також планується індексація пенсій.

Про борги. Сума заборгованості українців перед ліквідованими банками, які передані в управління Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, станом на вересень 2023 року становить 72,5 млрд грн.

Ексклюзив ЕП

Яких реформ нам не вистачає? Що і чому Штати просять змінити в Україні

Білий дім сформулював перелік змін, які необхідно реалізувати українській владі. В чому їх справжній зміст?

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) призупинило статус міжнародного спонсора війни для угорського OTP Bank, взамін на розблокування Будапештом 500 млн військової допомоги ЄС.

Про це повідомляє пресслужба НАЗК.

Зазначається, що крім угорського OTP Bank статус міжнародного спонсора війни також було призупинено для 5 грецьких компаній-перевізників – Dynacom Tankers Management, Delta Tankers LTD, Thenamaris Ships Management Inc., Minerva Marine, TMC Tankers LTD.

Відповідне рішення було прийнято за результатом переговорів між представниками Агентства та представниками компаній та урядів цих країн щодо припинення співпраці з РФ.

“Крім цього, Агентство сподівається, що таке рішення призведе до розблокування Угорщиною 500 млн євро життєво необхідної військової допомоги ЄС для українського народу, а також виключить можливість блокування Грецією майбутнього пакету санкцій ЄС, спрямованого на зменшення можливості росії продовжувати війну”, – йдеться в повідомленні.

У НАЗК додають, що тепер на порталі “Війна і санкції”, в розділі “Міжнародні спонсори війни”, ці 6 компаній матимуть тимчасово призупинений статус.

Повне виключення зазначених компаній з переліку залежатиме від виконання умов НАЗК.

Додається, що агентство завжди відкрите до співпраці з міжнародним бізнесом та готове провести консультації щодо кроків, необхідних для виключення з переліку.

Економічна правда.

Кабінет Міністрів на засіданні 29 вересня схвалив залучення грантів та позик від Міжнародного банку реконструкції та розвитку та Міжнародної асоціації розвитку на 1,65 мільярда доларів.

Про це повідомив представник уряду в Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.

Зокрема.ю було схвалено залучення гранту на бюджетну підтримку від Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку:

• у розмірі 270 млн дол для реалізації проекту “Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)”;
• у розмірі до 1,15 млрд. доларів США в межах пʼятого додаткового фінансування зазначеного Проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні”.

Також уряд схвалив заоученя позики від МБРР у розмірі 230 млн дол для реалізації проєкту ARISE.

“Позика спрямовуватиметься до Фонду розвитку підприємництва та в подальшому дозволить вирішити проблеми, з якими зіткнувся аграрний сектор України після повномасштабного вторгнення РФ”, – пояснив Мельничук.

Нагадуємо:

Європейський банк реконструкції та розвитку з початку цього року надав Україні ще 1,2 мільярда євро підтримки, крім фінансування у розмірі 1,7 мільярда євро торік, та має намір зберегти високий рівень підтримки.

У вересні інфляція в єврозоні знизилися до найнижчого рівня за останні два роки (4,3%), що є свідченням успішної політики Європейського центрального банку (ЄЦБ) щодо підвищення процентних ставок.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що згідно з опублікованими даними Євростату, споживчі ціни в 20 країнах, що використовують євро, у вересні зросли на 4,3%, проти 5,2% у серпні, що є найнижчим показником з жовтня 2021 року.

“Ці цифри підтверджують думку про те, що процентні ставки, ймовірно, досягли свого піку в поточному циклі посилення жорсткості монетарної політики”, – йдеться в повідомленні.

Крім того, інфляція знизилася в усіх цінових категоріях, а ціни на енергоносії продовжували падати пʼятий місяць поспіль.

Додається, що інфляція в єврозоні ненадовго досягла двозначного показника восени минулого року на тлі поєднання стрімкого зростання цін на енергоносії, постпандемічних перешкод у ланцюгах постачання та високих державних витрат.

У відповідь ЄЦБ підняв свою ключову процентну ставку до рекордно високого рівня в 4,0% з мінімуму в мінус 0,5% трохи більше ніж за рік.

Нагадаємо:

Європейський центральний банк (ЄЦБ) очікує, що інфляція в єврозоні наступного року залишиться вище 3%, що посилює аргументи на користь десятого поспіль підвищення процентної ставки.

ЄБРР

Європейський банк реконструкції та розвитку з початку цього року надав Україні ще 1,2 мільярда євро підтримки, крім фінансування у розмірі 1,7 мільярда євро торік, та має намір зберегти високий рівень підтримки.

Про це повідомила президентка банку Оділь Рено-Бассо під час зустрічі з президентом Володимиром Зеленським, йдеться у релізі ЄБРР.

“Проходження цього рубежу підтверджує непохитну прихильність ЄБРР підтримці вашої країни. Наше партнерство також є свідченням стійкості та потенціалу економіки України, її фінансового та ділового секторів, а також мужності її підприємців і людей”, – сказала Рено-Бассо.

У ЄБРР нагадали, що взяли на себе зобов’язання спрямувати щонайменше 3 млрд євро фінансування в реальну економіку України у 2022-2023 роках і відіграти ключову роль у майбутньому відновленні.

Основну увагу банк приділяє підтримці енергетичної та продовольчої безпеки, відновленню інфраструктури, наданню торговельного фінансування та підтримці приватного сектору.

Крім переговорів із президентом Зеленським і прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, лідерка ЄБРР зустрілася урядовцями та головою Нацбанку Андрієм Пишним. А також провела зустрічі з клієнтами та представниками банківського і ділового співтовариства.

Початкові заходи банку були зосереджені на наданні екстреної ліквідності реальному сектору економіки, а наразі він дедалі більше уваги приділяє наданню фінансування для аварійного ремонту та відновлення інфраструктури, що зазнала нападу з боку Росії.

На щорічних зборах ЄБРР у Самарканді 2023 року керівники організації визнали, що для того, щоб банк міг продовжувати свою роботу в Україні у воєнний час і в період відновлення, буде потрібна додаткова підтримка акціонерів.

Керівництво і рада директорів ЄБРР готують пропозицію про збільшення оплаченого капіталу для ухвалення остаточного рішення до кінця 2023 року.

Уряд пропонує у бюджеті на 2024 рік витратити 42 млрд грн на програми стимулювання економічної активності, підтримку бізнесу та створення робочих місць.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

“У бюджеті на 2024 рік ми пропонуємо суттєво розширити програми стимулювання економічної активності, підтримку бізнесу та створення робочих місць. Сумарно направимо на ці цілі 42 млрд грн”, – зазначив премʼєр.

Серед програм підтримки розвитку бізнесу в Україні планується продовжити пільгове кредитування “5-7-9”. Крім того, за програмою єРобота планується у наступному році видати більш ніж 12 тис мікрогрантів і додатково 1300 грантів для старту ветеранського бізнесу.

Шмигаль наголосив, що наступного року держава підтримуватиме аграріїв, машинобудівників, створення та розширення переробних підприємств. Загалом 3 млрд грн буде виділено на державну підтримку великих інвестиційних проєктів в Україні.

Додається, що уряд разом із партнерами продовжує працювати над страхуванням воєнних ризиків. Цього тижня Світовий банк уперше застрахував від воєнних ризиків приватного інвестора в Україні.

Також читайте: Другий бюджет війни. Звідки Україна братиме гроші у 2024-му. Аналіз проєкту

Нагадаємо:

Мінімальна зарплата в Україні у 2024 році зросте до 8 тисяч гривень, також планується індексація пенсій.

getty images

Прокуратура Парижа перевіряє угоди засновника LVMH французького мільярдера Бернара Арно з російським бізнесменом на предмет можливого відмивання коштів.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на газету Le Monde.

Розслідування щодо Бернара Арно та Миколи Саркісова стосується операцій, пов’язаних з майном на ексклюзивному гірськолижному курорті Куршевель.

Французька газета повідомила, що Саркісов купив у 2018 році ряд об’єктів нерухомості в Куршавелі через компанії-посередники, але кінцевим покупцем виявився Арно. Стверджується, що генеральний директор LVMH Moet Hennessy Louis Vuitton SE заплатив Саркісову близько 20 мільйонів євро (21,2 мільйона доларів) за володіння активами, а Саркісов нібито отримав від угод близько 2 мільйонів євро.

Слідчі заявили, що транзакції приховують походження коштів і особу кінцевого покупця, Арно.

Прокуратура Парижа відмовилася коментувати подробиці справи. Представники Арно та Саркісова також не коментують справу.

Читайте також: “Вовк у кашемірі”: як власник Louis Vuitton Бернар Арно став найбагатшою людиною світу

Нагадуємо:

У липні гендиректор Tesla і SpaceX, власник Twitter Ілон Маск повернув собі перше місце в рейтингу найбагатших людей світу за версією Forbes, який оновлюється в режимі реального часу. Таким чином він змістив із першого місця керівника групи Louis Vuitton Moet Hennessy Бернара Арно

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) заявляє про кардинальне оновлення конкурсного відбору управителів арештованими активами.

Про це повідомляє пресслужба агентства з посиланням на відповідний наказ.

Новий порядок в АРМА називають “революційним”.

“Затверджено революційний Порядок відбору управителів арештованим майном”, – йдеться в повідомленні

“Оновлений порядок відбору встановлює чіткий й недвозначний алгоритм підготовки та проведення змагань управителів відповідно до законодавства про публічні закупівлі. Документ зобов’язує використовувати виключно систему електронних закупівель “Прозорро.Продажі””, – зазначають в АРМА.

Щонайменше агентство відмовилося від порядку, який діяв багато років, коли посадові особи Агентства відбирали управителів арештованим майном у ручному режимі.

“Такий підхід мав наслідком справедливі звинувачення з боку профільних НУО, медіа та громадськості у непрозорості та корупційних ризиках, що містились у програмах управління майном”, – йдеться в повідомленні.

Агентство обіцяє, що новий порядок забезпечить недискримінаційні, конкурентоспроможні та відкриті тендерні процедури.

Повідомляється, що з серпня місця проєкт нового порядку проходив громадське обговорення та отримав низку пропозицій стосовно поліпшення якості документа.

Фінальний його варіант був підтриманий Міністерством юстиції, Міністерством економіки, громадською радою при АРМА, ДП Prozorro та громадськими антикорупційними організаціями (State Watch, Transparency International, Правозахисний Антикорупційний Ресурс Українського Суспільства тощо).

Текст наказу АРМА поки що не опублікувало. Однак із проєктом документа можна ознайомитися за посиланням.

Федеральна рада Швейцарії у п’ятницю ухвалила рішення приєднатись до пакета санкцій Європейського Союзу від 20 липня, спрямованого проти постачання іранських безпілотників Росії для здійснення агресії проти України.

Про це йдеться в повідомленні швейцарського уряду, яке цитує “Європейська правда”.

Швейцарська Федеральна рада обґрунтувала рішення долучитись до санкцій ЄС тим, що Іран продовжує підтримку військової агресії Росії проти України, що суперечить міжнародному праву, а Москва й далі використовує дрони іранського виробництва.

Санкції забороняють продаж, постачання, експорт і транзит компонентів, що використовуються для виробництва безпілотників, а також цільові обмеження й заборону на в’їзд для осіб, пов’язаних з іранською програмою дронів.

Швейцарія ухвалює санкційні списки ЄС щодо постачання іранських дронів до Росії з осені 2022 року, востаннє це відбулось 16 серпня.

Нагадаємо, 20 липня Рада ЄС схвалила новий санкційний режим проти Ірану, який забороняє експорт із країн ЄС компонентів, що використовуються у створенні й виробництві безпілотних літальних апаратів, а також вводить обмеження на поїздки та заморожування активів стосовно іранців, відповідальних за іранську програму безпілотників.

Захід регулярно запроваджує санкції проти компаній, які вважає причетними до програми виробництва дронів в Ірані та їхнього постачання Росії.

Лише цього тижня США оголосили про дев’ятий раунд санкцій у межах зусиль із протидії іранській програмі БПЛА, у межах якої викрили мережу компаній в Ірані, Китаї, Туреччині та Об’єднаних Арабських Еміратах.

Європейська правда