Blog

В Україні з 1 лютого впроваджують е-ТТН: спершу працюватиме в тестовому режимі

З 1 лютого в Україні розпочнеться пів річне тестування електронних товарно-транспортних накладних, система повноцінно запрацює з 1 серпня.

Про це повідомив заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Мустафа Найєм.

“За п’ять днів розпочнеться тестування електронних товарно-транспортних накладних. Ринок матиме пів року на те, щоб система запрацювала і бізнес міг відмовитись від паперових товарно-транспортних накладних на користь електронних документів”, – написав він.

Заступник міністра додав, що влада розуміє, що 6 місяців в роботі минуть дуже швидко, а тому готова допомогти і закликає не зволікати з впровадженням необхідних процедур у транспортних компаніях.

У Мінрозвитку впевнені, що впровадження е-ТТН зробить ринок вантажних перевезень прозорішим та менш корумпованим.

“Для бізнесу використання електронних накладних буде дешевшим за паперові. І загалом – це перший крок до впровадження міжнародних документів – e-CMR”, 0 додав Найєм.

Він додав, що вже є провайдери електронного-документообігу, які пройшли тестування і можуть взаємодіяти з системою.

Економічна правда

Україна і Давос. Що світові лідери обговорювали на Світовому економічному форумі?

Китай обирає смерті людей для росту економіки, а Україна переконує світ у безальтернативності перемоги над Росією. Такі висновки можна зробити з цьогорічного Всесвітнього економічного форуму у Давосі, вже другого після початку повномасштабної війни.

Давос – це чудова можливість для воюючої країни донести свої меседжі не лише політичним лідерам світу, але й бізнес-спільноті. Та чи вдалося це зробити? І чим для України закінчився Всесвітній економічний форум? Про це та про свої враження від цьогорічного форуму з у новому епізоді подкасту “Хроніки економіки” поділилася очільниця KSE Institute, а також членкиня санкційної групи Єрмака-Макфола Наталя Шаповал.

Слухайте подкаст “Хроніки економіки” на зручній платформі:

Країни Балтії в 2022 закупили вдвічі більше LPG з РФ і продавали його в Україну – Reuters

Російські експортери більш ніж удвічі збільшили продажі зрідженого нафтового газу (LPG) до країн Балтії в 2022 році, частина з яких була продана в Україну.

Так стверджує агентство Reuters з посиланням на джерела серед трейдерів та вантажоперевізників у регіоні, пише “Європейська правда”.

Зріджений нафтовий газ, який в основному використовується як паливо для автомобілів, опалення та для виробництва інших нафтохімічних продуктів, був звільнений від масштабних санкцій Заходу, запроваджених проти Росії через вторгнення в Україну.

Згідно з підрахунками Reuters на основі даних, зібраних від трьох трейдерів і вантажоперевізників, Росія збільшила загальний обсяг продажів LPG до Латвії, Литви та Естонії до 331 тисячі тонн із 159 тисяч тонн у 2022 році.

Зростання відбулося через те, що Україна та деякі інші країни відмовилися купувати напряму паливо з Росії.

Згідно з даними та підрахунками Reuters, продажі LPG до Латвії зросли на 77% до 232 тисяч тонн, у той час як поставки до Литви підскочили у 8,5 разів до 72 тисяч тонн, а продажі до Естонії зросли на 42% до 27 тисяч тонн.

Міністерства енергетики Литви, Латвії та Естонії не коментували цю інформацію агентству.

Згідно з даними, поставки зрідженого газу з Росії до Латвії становили 90% від загального імпорту зрідженого газу в країну в 2022 році, тоді як Литва отримала половину споживання з Росії, а решту – з Латвії.

Трейдери кажуть, що надлишкові обсяги LPG були продані з країн Балтії Україні в останні місяці. За їх словами, Латвія і Литва поставили в Україну близько 15 тисяч тонн тільки в грудні, що становить 15% від загального імпорту LPG в Україну того місяця.

“Українські компанії купують пропан-бутан (LPG) у Литві та Латвії, який з високою ймовірністю має російське походження. Однак різниця в ціні в $150-$200 за тонну в порівнянні з Польщею і Румунією дозволяє (їм) закривати очі на країну походження”, – сказав трейдер, що працює у країнах Балтії.

Він додав, що офіційної заборони на імпорт російського LPG в Україні немає.

Міністерство енергетики України не коментувало цю інформацію агентству Reuters.

Нагада’мо, що Європейський Союз планує обмежити ціну на російське дизельне паливо на рівні 100 доларів за барель.

Раніше повідомлялося, що країни Європейського Союзу продовжують обговорювати граничну ціну на російську нафту з РФ та, швидше за все, домовляться про її додаткове зниження.

Європейська правда

Morgan Stanley оштрафував банкірів на мільйони доларів через використання в роботі WhatsApp

Morgan Stanley оштрафує на суму від кількох тисяч до понад мільйон доларів співробітників, які використовували для робочих листувань платформи обміну повідомленнями, такі як WhatsApp.

Про це Reuters повідомили джерела.

Штрафи коливалися від кількох тисяч доларів для одних співробітників до понад 1 мільйона доларів для інших.

Згідно з джерелом, знайомим із ситуацією, суми штрафу визначалася такими факторами, як кількість надісланих повідомлень, стаж роботи та те, чи отримували співробітники вже попередження.

На цей крок компанія пішла після того, як кредитор погодився виплатити 200 мільйонів доларів Комісії з цінних паперів і бірж США у 2021 році для вирішення розслідувань спілкування співробітників на платформах обміну повідомленнями, які не були схвалені компанією.

Орган саморегулювання Уолл-стріт – Управління регулювання фінансової індустрії – вимагає від брокерів-дилерів вести облік усіх комунікацій, пов’язаних із бізнесом. Комісія з цінних паперів і цінних паперів (SEC) перевіряла, чи кредитори відстежували цифрові комунікації співробітників.

У вересні SEC оштрафувала 16 фінансових компаній, включаючи великі світові банки, на загальну суму 1,8 мільярда доларів після того, як співробітники обговорювали угоди та операції на своїх персональних пристроях і в додатках.

Відтоді розслідування розширилося за межі брокерів-дилерів до інвестиційних фондів і консультантів, за словами чотирьох людей, знайомих із розслідуванням, повідомляло агентство в жовтні.

Рада ЄС продовжила усі економічні санкції проти Росії до кінця липня

Рада ЄС у п’ятницю ухвалила рішення продовжити на шість місяців, до 31 липня 2023 року, обмежувальні заходи, спрямовані проти окремих секторів економіки Росії.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомила пресслужба Ради ЄС.

Ці санкції вперше були запроваджені у 2014 році у відповідь на дії Росії, що дестабілізували ситуацію в Україні. Вони були значно розширені з лютого 2022 року у зв’язку з неспровокованою та невиправданою військовою агресією Росії проти України.

Наразі санкції складаються з широкого спектру секторальних заходів, включаючи обмеження на торгівлю, фінанси, технології та товари подвійного призначення, промисловість, транспорт та предмети розкоші.

Вони також охоплюють: заборону на імпорт або транспортування морським шляхом сирої нафти та певних нафтопродуктів з Росії до ЄС, відключення від SWIFT декількох російських банків, а також призупинення мовлення та ліцензій кількох підтримуваних Кремлем дезінформаційних засобів масової інформації.

25 січня рішення про продовження санкцій ухвалили посли ЄС.

Нагадаємо, у грудні 2022 року Рада ЄС остаточно схвалила дев’ятий пакет санкцій проти Росії за війну проти України.

Наразі триває підготовка 10-го пакета, його найімовірніше схвалять до річниці повномасштабної війни.

Європейська правда

У ДТЕК розповіли, який дефіцит електроенергії існує в пікові години та як його намагаються скоротити

В пікові години дефіцит електроенергії в Україні становить до 5ГВт, вночі – до 3 ГВт.

Про це повідомив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.

Він пояснив, що способами, які дадуть змогу зменшити цей дефіцит, є відновлення генерації та мереж, імпорт електроенергії та звільнення з окупації генерувальних підприємств. Потужність цих підприємств становить близько 10 ГВт.

“Імпорт дасть можливість заживити промислових споживачів. Він критично необхідний, щоб працювала промисловість, а люди отримували б більше електроенергії”, – додав Сахарук.

За його словами, вже найближчими днями ДТЕК хоче збільшити постачання імпортної е/е до 600 МВт-год. Водночас збільшити потужність міждержавних перетинів для імпорту потрібно майже втричі – до 2ГВт. Для цього наразі вживають певних технічних заходів.

“Зараз ми не обираємо між дорогим і дешевим кіловатом, а між тим є він чи його немає”, – зауважив топменеджер ДТЕК та додав, що вартість електроенергії, яку виробляють генератори, сягає 20 грн/кВт-год.

Нагадуємо:

У п’ятницю, 27 січня, дефіцит потужності в енергосистемі є значним, у десятьох областях ввели аварійні відключення.

Окупанти на ЗАЕС вже порушують умови “контрактів”, які колаборанти підписали з Росатомом

Окупаційне “керівництво” Запорізької АЕС вже порушує умови контрактів, які колаборанти підписали з Росатомом.

Про це заявили в “Енергоатомі”.

Так, працівникам, які підписали “контракти” з росіянами, нові “роботодавці” обіцяли зберегти і трудовий стаж, і відпустки.

енергоатом

“По факту ж російські посіпаки залишилися без відпусток. Згідно з новими наказами, відпочити їм дозволять не раніше, як “за рік після укладання контракту”.

Варто зауважити, що спочатку йшлося про пів року, та пізніше Росатом – спільник загарбників – вирішив, що українці мають заслужити відпустку, відпрацювавши на РФ цілий рік”, – йдеться у повідомленні.

“Енергоатом” вкотре закликав не підписувати жодних контрактів із ворогом, “щоб не стати прямими посібниками агресора та не зруйнувати власне майбутнє”.

Українська компанія нагадала, що “відважний персонал Запорізької АЕС, який в умовах окупації продовжує зберігати вірність Україні, отримає всі обіцяні компанією виплати”.

Зокрема, йдеться про заробітну плату, винагороди за підсумками 2022 року та премії до Дня енергетика.

Економічна правда

Рекордне зростання акцій виробника предметів розкоші LVMH призупинилось: причина

Рекордне зростання акцій Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH) ненадовго зупинилося в п’ятницю – оновлені дані про продажі компанії за четвертий квартал викликали певне розчарування через вплив китайських перебоїв.

Про це пише Reuters.

Компанія, яка володіє десятками люксових брендів, включаючи будинки моди Louis Vuitton і Dior, пізно ввечері в четвер повідомила, що її продажі зросли на 9% в четвертому кварталі, оскільки покупці в Європі і США розщедрилися під час святкового сезону, що допомогло частково компенсувати перебої, викликані COVID-19 в Китаї.

Але деякі аналітики зосередилися на маржі, затьмаривши блиск зростання продажів у четвертому кварталі.

Акції компанії спочатку впали в п’ятницю, але до 09:56 за Гринвічем зросли приблизно на 0,6%.

Фінансовий директор LVMH Жан-Жак Гіоні заявив у четвер, що компанія вирішила зберегти маркетингові інвестиції у другому півріччі на рівні 30% вище, ніж у попередньому році, незважаючи на нижчий ріст доходів, але не очікувала такого різкого спаду бізнесу в Китаї в грудні.

Серед гучних маркетингових подій – поглинання Dior лондонського Harrods під час свят, а також показ мод в Єгипті, декораціями для якого слугували піраміди.

Наприкінці року індустрія розкоші в Китаї зазнала удару через локдауни, за якими послідував сплеск інфекцій, коли їх було скасовано.

Очікується, що індустрія розкоші стане одним з найбільших переможців від послаблення обмежень, які місяцями стримували покупців від відвідування магазинів у Китаї.

Нагадаємо:

Акції Louis Vuitton Moët Hennessy (LVMH) піднялися до нового рекордного максимуму, у результаті чого ринкова капіталізація групи вперше досягла 400 мільярдів євро.

Ілон Маск перестав бути найзаможнішою людиною світу після стрімкого падіння вартості акцій його компанії Tesla цього року через суперечки з придбанням Twitter.

Маска витіснив з першого місця Бернар Арно, виконавчий директор групи компаній LVMH Moët Hennessy Louis Vuitton, найбільшого в світі виробника предметів розкоші.

Економічна правда

Курс валют на 27 січня: долар в банках дорожчає, євро – на рівні четверга

У п’ятницю, 27 січня, готівкові долар та євро “на чорному ринку” стабільні, в касах банків подорожчав лише долар.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:20 курс долара на “чорному ринку” становив 40,38 – 40,52 грн, а у четвер, 26 січня, коливався на рівні 40,4 – 40,56 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 43,50 – 43,66 грн. Для порівняння, у середу курс коливався на рівні 43,48 – 43,66 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

  • Долар США – 40,2 – 40,6 грн (курс на 26 січня – 40,125 – 40,52 грн);
  • Євро – 43,0 – 43,7 грн (курс на 26 січня – 43,0 – 43,7 грн грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

  • Приватбанк – 39,8 – 40,3 грн;
  • Ощадбанк – 40,25 – 40,85 грн;
  • Укрексімбанк – 40,2 – 40,7 грн;
  • Райффайзен – 39,9 – 40,5 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Нові санкції проти Білорусі “віддзеркалюють” застосовані до Росії заходи – ЗМІ

Проєкт нових санкцій щодо Білорусі здебільшого повторює вже застосовані санкції проти Росії за вторгнення в Україну.

Про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк, пише “Європейська правда”.

“Нова пропозиція ЄС щодо санкцій проти Білорусі багато в чому “віддзеркалює” деякі заходи, вже застосовані до Росії – такі як заборона на надання ІТ та консалтингових послуг, а також заборона на імпорт сталі та золота”, – йдеться у повідомленні.

“Так само, як і у випадку з російськими санкціями, існують винятки, коли йдеться про добрива та продукти харчування”, – додав Джозвяк.

Раніше в ЄС заявили, що Білорусь має припинити надавати військову підтримку Росії, а будь-яка пряма участь білоруських військових у російській агресивній війні проти України буде зустрінута “новими і сильними обмежувальними заходами”.

Напередодні ЗМІ повідомили, що Європейський Союз підготував новий пакет санкцій проти Білорусі через її роль у підтримці повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Європейська правда