Blog

McDonald’s повертається: доставка запрацює на правому березі Києва

getty images

Мережа ресторанів McDonald’s з 27 вересня запускає доставку зі ще семи закладів у Києві, зокрема на правому березі.

Про це повідомили виданню The Village Україна в мережі.

З таким чином з 27 вересня працюватимуть 10 ресторанів, із яких пʼять – на лівому березі, і ще пʼять на правому:

  • проспект Гагаріна, 2-А (Дарницька площа, працював на доставку з 20 вересня)
  • проспект Бажана, 3-Б (метро “Харківська”, працював на доставку з 20 вересня)
  • вулиця Гришка, 7 (метро “Позняки”, працював на доставку з 20 вересня)
  • вулиця Теодора Драйзера, 4 (Троєщина)
  • вулиця Вишгородська, 33-А (Виноградар)
  • вулиця Велика Васильківська, 22 (метро “Площа Льва Толстого”)
  • проспект Броварський, 27 (метро “Дарниця”)
  • проспект Академіка Палладіна, 7-А (метро “Академмістечко”)
  • проспект Леся Курбаса, 19-А (Борщагівка)
  • проспект Оболонський, 26-А (метро “Мінська”)

Нагадуємо:

У McDonald’s заявили, що з 20 вересня розпочинають поетапне відкриття ресторанів в Україні із запуску McDelivery. Першими запрацювали заклади на лівому березі Києва – біля станцій метро “Харківська” та “Позняки”, а також – “Дарниця”.

Спершу заклади працюватимуть тільки на доставку, а зали, експрес-вікна та МакДрайв відкриються у жовтні.

Російське вторгнення спричинить 2,8 трильйона доларів втрат глобальної економіки – ОЕСР

Глобальне зростання економічне зростання сповільнюється через вторгнення Росії в Україну більше, ніж прогнозувалось декілька місяців тому, оскільки енергетична та інфляційна кризи ризикують перерости в рецесію у великих економіках

Про це заявила Організація економічного співробітництва та розвитку, передає Reuters.

Хоча глобальне зростання цього року все ще очікувалося на рівні 3,0%, тепер прогнозується, що воно сповільниться до 2,2% у 2023 році, порівняно з прогнозом у червні в 2,8%.

Зазначається, що Паризький політичний форум був особливо песимістично налаштований щодо перспектив економіки Європи, яка найбільше постраждала від наслідків російської війни в Україні.

Очікується, що глобальний обсяг виробництва наступного року буде на 2,8 трильйона доларів нижчий, ніж прогнозував ОЕСР до того, як Росія напала на Україну. А втрата доходу в усьому світі еквівалентна розміру французької економіки.

“Глобальна економіка втратила імпульс після неспровокованої, невиправданої та незаконної агресивної війни Росії проти України. Зростання ВВП у багатьох економіках зупинилося, а економічні показники вказують на тривале уповільнення”, – заявив генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн.

За прогнозами ОЕСР, економічне зростання єврозони сповільниться з 3,1% цього року до лише 0,3% у 2023 році, що означає, що єврозона проведе принаймні частину року в рецесії.

Це означає різке зниження рейтингу в порівнянні з останнім економічним прогнозом ОЕСР у червні, коли вона прогнозувала зростання економіки єврозони на 1,6% наступного року.

Також ОЕСР особливо похмуро оцінила економіку Німеччини, залежну від російського газу, прогнозуючи, що наступного року вона скоротиться на 0,7% у порівнянні з червневою оцінкою зростання на 1,7%.

Незважаючи на те, що Сполучені Штати значно менше залежать від імпортованих енергоресурсів, ніж Європа, спостерігається спад економіки, оскільки Федеральна резервна система США підвищує процентні ставки, щоб впоратися з інфляцією.

ОЕСР прогнозує, що зростання найбільшої економіки світу сповільниться з 1,5% цього року до лише 0,5% наступного року, порівняно з червневими прогнозами на 2,5% у 2022 році та 1,2% у 2023 році.

Тим часом суворі заходи Китаю щодо контролю за поширенням COVID-19 цього року означає, що економіка країни повинна була зрости лише на 3,2% цього року та на 4,7% наступного року. Тоді як раніше ОЕСР очікувала зростання в 4,4% у 2022 році та 4,9% у 2023 році.

Незважаючи на швидке погіршення прогнозів для великих економік, ОЕСР заявила, що для боротьби з інфляцією необхідні подальші підвищення ставок, прогнозуючи, що ставки більшості основних центральних банків наступного року перевищать 4%.

Крім цього, оскільки багато урядів збільшують пакети підтримки, які покликані допомогти домогосподарствам і підприємствам впоратися з високою інфляцією, ОЕСР вважає, що такі заходи повинні бути спрямовані на тих, хто найбільше потребує. А також бути тимчасовими, щоб зменшити їх вартість і не обтяжувати високі борги після COVID.

РФ готує масовані кібератаки на енергетичну інфраструктуру України – розвідка

РФ планує здійснити масовані кібератаки на об’єкти критичної інфраструктури українських підприємств й установ критичної інфраструктури союзників України – удар, у першу чергу, буде спрямовано на підприємства енергетичної галузі.

Про це повідомляє пресслужба Головного управління розвідки Міноборони України.

“При проведенні операцій використовуватиметься досвід кібератак на енергосистеми України 2015 та 2016 років.

Цим ворог спробує посилити ефект ракетних ударів по об’єктах електрозабезпечення насамперед у східному та південному регіонах України. Командування окупантів переконано, що це призведе до сповільнення наступальних дій українських Сил оборони”, – кажуть у ГУР.

Підкреслюється, що також Кремль має намір збільшити інтенсивність DDoS-атак на критичну інфраструктуру найближчих союзників України, насамперед Польщі та країн Балтії.

Економічна правда

МАГАТЕ провело інспекцію на Хмельницькій АЕС

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) успішно провело інспекцію на Хмельницькій атомній електростанції.

Про це повідомляє Державна інспекція ядерного регулювання України.

“З 24 по 25 вересня 2022 року на ВП “Хмельницька АЕС” було успішно проведено інспекцію Міжнародного агентства з атомної енергії в рамках Угоди між Україною та МАГАТЕ у зв’язку з Договором про нерозповсюдження ядерної зброї.

Перевірка здійснена інспекторами Агентства за участі інспектора Держатомрегулювання”, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що мета інспекції – перевірка відсутності незаявленого ядерного матеріалу.

Економічна правда

Уряд планує забезпечувати потреби ЗСУ завдяки вітчизняній легкій промисловості

Кабінет Міністрів планує активізувати співпрацю з легкою промисловістю України для забезпечення потреб ЗСУ та інших оборонних відомств.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Перша віцепрем’єр – міністр економіки Юлія Свириденко обговорила питання держзамовлення для забезпечення ЗСУ продукцією вітчизняного легпрому під час відкритого засідання правління асоціації “Укрлегпром” та близько 50 представників галузевих виробництв у Новограді-Волинському.

“Держбюджет України на наступний рік – це бюджет країни, що воює. Тож уряд активізує співпрацю з бізнесом, який забезпечує потреби ЗСУ та інших оборонних відомств. Зокрема, з вітчизняним легпромом, який переключився на забезпечення потреб українських військових із перших днів війни”, – зазначила міністр Свириденко.

Вона додала, що на сьогодні уряд ставить завдання – налагодити сталу співпрацю, забезпечити планування на середньо- і довгострокову перспективу та підтримати підприємства цієї галузі промисловисті.

Перша віце-прем’єр наголосила, що більшість держзамовлень мають залишатися всередині країни. А також підкреслила, що пріоритетом залишається підтримка малого та середнього бізнесу, а понад 60% підприємств легпрому – це мікропідприємства, 25% – малі, 12% – середні.

Згідно з експертизою “Укрлегпрому”, потужності українського виробництва готової продукції дозволяють забезпечити потреби ЗСУ на 70-80%, а по деяким позиціям – на 100%.

“Відтак вирішення проблеми середньо- та довгострокового планування, з урахуванням порівняно тривалих технологічних процесів виробництва, дозволить налагодити процес сталого забезпеченням оборонних відомств продукцією вітчизняного виробництва”, – додали в Мінекономіки.

Нагадуємо:

В умовах війни в Україні активніше розвивається виробництво м’яса, переробка зернових культур, сфера альтернативних джерел енергії та експорт молочної продукції, який досяг рекордних показників за останні два роки.

“Нова пошта” готується до високого сезону: шукає перевізників із вантажівками для доставки

Логістичний оператор “Нова пошта” розпочинає підготовку до високого сезону та запрошує до співпраці перевізників із автомобілями вантажопідйомністю від 3т до 20т.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Зазначається, що компанія пропонує співпрацю на довготривалій основі.

“Це не тимчасове партнерство. Усі нові партнери залишаються працювати з нами на постійній основі. Ми запрошуємо водіїв із власними авто та компанії із автопарком, щоб забезпечити максимальну швидкість доставки та безперебійну роботу логістичної мережі по всій країні, навіть у щойно деокупованих регіонах.

Перевагу надаємо українським компаніям, щоб разом підтримувати економіку та працювати. Для нас важливо, щоб клієнти отримували свої відправлення якомога швидше, адже кожна посилка зараз може бути життєво необхідною”, – заявив директор транспортної логістики Нової пошти Дмитро Цимбаревич.

Компанія найбільше вантажних автомобілів шукає у 15 обласних центрах та містах, а саме – у Києві, Одесі, Дніпрі, Харкові, Миколаєві, Івано- Франківську, Умані, Кривому Розі, Кропивницькому, Черкасах, Чернігові, Запоріжжі, Кременчузі, Житомирі та Вінниці.

За детальною інформацією радять звертатись на електронну пошту transport-np@novaposhta.ua або за номером +38(067)153 65 39

Щоб стати перевізником Нової пошти, потрібно мати:

  • зареєстровану компанію або бути підприємцем
  • вантажівку стандарту від євро 5 із цільнометалевою будкою та оснащену гідробортом
  • у пріоритеті автомобілі вантажопідйомністю від 3т до 20т.

“Високий сезон у Новій пошті починається вже у жовтні й триває до Нового року. Саме на цей період припадає найбільша кількість покупок із українських інтернет-магазинів та з-за кордону.

За даними Нової пошти, у попередні роки в цей період обсяги відправлень зростали приблизно на 50-60% порівняно з літніми місяцями. Але цього року ситуація складніша, проте зростання все-таки буде на рівні 35-40%”, – йдеться у повідомленні.

Економічна правда

Експорт молочної продукції у серпні досяг рекорду за останні два роки

В умовах війни в Україні активніше розвивається виробництво м’яса, переробка зернових культур, сфера альтернативних джерел енергії та експорт молочної продукції, який досяг рекордних показників за останні два роки.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає пресслужба Мінгарополітики.

За словами чиновника, Україна поступово переходить від сировинної моделі економіки до продовольчої.

“Форс-мажорний фактор війни прискорив нашу трансформацію. Дивлячись на результати роботи аграрного сектору за 7 місяців війни, ми бачимо, що вже точка неповернення в сировинну модель пройдена”, – заявив Висоцький.

Це пояснюється тим, що аграрні виробники та фермери зрозуміли, що концентруватися на одній чи двох зернових олійних культурах є дуже ризикованим і має бути диференціація.

Також зростає експорт молочної продукції.

“За результатами серпня експорт молочної продукції показав рекордний показник за останні два роки. Подібне зростання очікується і надалі”, – розповів заступник міністра.

Крім того, збільшується поголів’я промислового свинарства, птахівництва. Це пояснюється насамперед здешевленням кормів.

Також інвестиції спрямовуються в біоенергетику. Зокрема, проводяться приватизації спиртзаводів за ціною в 3-4 рази більше стартової.

“А спиртзавод – це перш за все біоетанол, біопаливо. У секторі зрозуміли, що набагато вигідніше виготовляти альтернативні джерела енергії – біоетанол, біогаз, біометан, – ніж просто продавати сировину і потім купувати природний газ за космічними цінами на сушку кукурудзи”, – пояснив чиновник.

Ще одним напрямом стала більш глибока переробка зернових культур: виробництво борошна, готових макаронних виробів, амінокислот тощо.

Економічна правда

Індекс Мосбіржі впав нижче 2000 пунктів уперше з початку повномасштабної війни

Під час ранкових торгів у понеділок, 26 вересня, індекс Мосбіржі знизився на 4,69%, до 1991,82. Індекс опустився нижче 2000 пунктів уперше з 24 лютого – початку повномасштабної війни РФ проти України.

Про це пише “Комерсант”.

При цьму індекс РТС впав на 5,8% і становив 1075,55 пункта.

Серед лідерів зниження:

  • VK (-7,05%, до 390,2 руб.);
  • “Полюс” (-6,73%, до 5937,5 руб.);
  • “Яндекс” (-5,74%, до 1689 руб.);
  • ЛУКОЙЛ (-4,34%, до 3777 руб.);
  • “Норнікель” (-3,27%, до 13 686 руб.).

Ринок акцій падає на тлі псевдореферендумів на окупованих територіях України та новин про мобілізацію в РФ.

Нагадаємо:

Минулого тижня на новинах про оголошення окупантами “референдумів” про приєднання до Росії захоплених територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей на російських фондових біржах спостерігався значний обвал.

Економічна правда

“Зернова ініціатива”: ще чотири судна вийшли з українських портів

У рамках реалізації “зернової ініціативи” у понеділок, 26 вересня, з портів “Одеса” та “Південний” вийшло 4 судна з 88,17 тис тонн агропродукції для країн Азії та Європи.

Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України у Facebook.

Так, від причалів Одеського порту відійшли MAINLAND, NEW FAITH, USICHEM. З порту “Південний” – KARTERIA.

“З моменту виходу першого судна з українським продовольством враховуючи сьогоднішні судна, експортовано 4,9 млн тонн агропродукції.

Всього з українських портів вийшло 222 судна з агропродукцією яка була направлена до країн Азії, Європи та Африки”, – звітують в міністерстві.

Нагадаємо:

У рамках “зернової ініціативи” 25 вересня, вийшло ще 7 суден з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний”.

Економічна правда

Як війна змінила ринок мікрокредитів – дослідження

У другому кварталі сума позик, наданих мікрофінансовими організаціями, впала у понад 12 разів, порівняно з середньою сумою мікрокредитування за кварталі торік.

Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними Опендатабот з посиланням на дані НБУ.

Зазначається, що сума позик, наданих мікрофінансовими організаціями, впала до 1,3 млрд грн у другому кварталі поточного року. Натомість середня сума мікрокредитування за квартал торік становила 16,2 млрд грн.

Крім цього, з початку великої війни зменшились як кількість позик, так й їх суми. Так, за ІІ квартал було оформлено понад 355 646 договорів.

Опендатабот

Це вдвічі менше за середню кількість договорів на місяць ще у першому кварталі 2022 та в 3,3 рази менше за середню кількість договорів на місяць у 2021.

Середня сума кредиту у 2-му кварталі зменшилася на 28% – з 5079 грн до 3650 грн.

Опендатабот

Від початку року заборгованість за мікрокредитами скоротилася на 2,4 млрд грн (18%) – з 13 млрд грн на початку року до 10,7 млрд грн на початок липня.

Економічна правда