Blog

РФ блокує “зерновий коридор”: кількість виходів суден із українських портів упала до антирекорду

Упродовж січня кількість виходів суден із українських портів трималася на рівні 2,7, тобто в середньому це було по 2-3 кораблі в день – це один із найнижчих показників за всі місяці існування “зернової ініціативи”.

Про це повідомляє Мінагрополітики.

Такий показник зумовлений штучним блокуванням роботи зернового коридору з боку російських інспекторів.

“Однак за останні дні, станом на кінець січня, ситуація погіршується і добова кількість суден впала до 2,5. Це антирекордний показник”, – наголосили в міністерстві.

“Попри це, середній тоннаж відправок на одному судні в січні зберігся на рівні 37 тис. тонн, що є найкращим показником за час роботи коридору. Але на загальну кількість відправок у січні це позитивно не вплинуло. Так, коридором за перший місяць нового року виїхало лише 2,4 млн тонн збіжжя, тоді як у вересні та жовтні це було понад 4 млн тонн”, – звітують у міністерстві.

Пшениці у січні відправлено 540 тис тонн, з них до Африки – 61 тис тонн.

Всього Україна вже відправила в рамках зернової ініціативи 675 суден із вантажем в 18,4 млн тонн. Частка Африки становить 2,3 млн тонн, Азії – 5,1 млн тонн, Європи – 7,5 млн тонн, Близького Сходу – 3,4 млн тонн.

Нагадуємо:

На в’їзді та виїзді до чорноморських портів України утворилася черга зі 120 суден, а час інспекції суден виріс до 10-15 днів через недостатню кількість інспекторів.

Економічна правда

Падіння споживчого попиту у РФ торік побило рекорд 2014 року

У 2022 році реальне споживання товарів повсякденного попиту було нижчим, ніж у 2014-2015 роках, коли було зафіксовано попереднє рекордне падіння.

Про це пише РБК із посиланням на дані дослідницької компанії NielsenIQ.

У своєму звіті за підсумками 2022 року дослідники зазначають, що номінальне зростання ринку FMCG-товарів (Fast-Moving Consumer Good – товарів повсякденного попиту) рік до року становило 13,6% (абсолютні дані обороту ринку дослідники не наводять).

Але продажі зростали переважно за рахунок інфляційного збільшення цін – внесок інфляції становив 17%. При цьому внесок реального споживання був від’ємним і становив -3,4%.

Для порівняння: у 2015 році продажі в натуральному вираженні знизилися на 1,5%, а внесок інфляції становив 14,1%, завдяки цьому номінальне зростання ринку рік до року становило 12,5%.

За минулі вісім років тільки 2018 року – у рік проведення чемпіонату світу з футболу в Росії – внесок реального попиту в зростання обороту ринку був вищим, ніж вплив інфляції.

Як пояснюють дослідники, зниження продажів насамперед пов’язане зі зниженням реальних наявних доходів, які безпосередньо залежать від темпів зростання цін і впливу безпрецедентної трансформації логістичних ланцюжків для компаній і зміни асортименту.

“Тренд на зниження обсягів продажів спостерігається протягом 11 місяців 2022 року – за винятком березня, під час якого стався ажіотажний сплеск на тлі новин про відхід низки зарубіжних брендів FMCG”, – пояснив директор по роботі з ритейлерами NielsenIQ Костянтин Локтєв.

Економічна правда

ЄС розглядає обмеження ціни на експорт дизельного палива РФ у $100

Європейський Союз планує обмежити ціну на російське дизельне паливо на рівні 100 доларів за барель.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило агентство Bloomberg.

Єврокомісія розглядає цей план після того, як “Група семи” (G7) запропонувала ціновий діапазон, частково заснований на існуючому обмеженні на російську сиру нафту.

ЄС має намір заборонити імпорт російських нафтопродуктів, починаючи з 5 лютого, як частину зусиль, спрямованих на запровадження санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну.

ЄС і G7 хочуть запровадити цінові обмеження на російський експорт до третіх країн, але ціна на нафту є змінною і волатильною.

За словами людей, знайомих з цим питанням, ціна в 100 доларів за барель буде застосовуватися до таких продуктів, як дизельне паливо.

Обмеження в 45 доларів за барель застосовуватиметься до продуктів зі знижкою, таких як мазут, додали співрозмовники.

Цифри ще можуть змінитися під час переговорів з країнами-членами ЄС.

Переговори щодо рівня цін ускладнюються намаганням ЄС збалансувати дві конкуруючі цілі: обмежити російські доходи і запобігти стрибкам цін або дефіциту ключових продуктів на світовому ринку.

ЄС повинен буде досягти одностайної згоди щодо граничних рівнів цін, які потім мають бути затверджені G7.

Дипломати ЄС почнуть обговорювати рівні цін у п’ятницю, і, як очікується, гарячі переговори триватимуть протягом наступних кількох днів, причому група країн прагне накласти жорсткіші обмеження на російські доходи від експорту нафти.

Для порівняння, ф’ючерси на дизельне паливо на північному заході Європи, згідно з даними ICE Futures Europe, наразі торгуються на рівні 130 доларів за барель.

Однак російські поставки вже торгуються з великим дисконтом порівняно з поставками з інших країн, а це означає, що вплив на доходи російських продавців може бути не таким значним, як показують дані, нещодавно надані S&P Global Commodity Insights.

Раніше повідомлялося, що країни Європейського Союзу продовжують обговорювати граничну ціну на російську нафту та, швидше за все, домовляться про її додаткове зниження.

Європейська правда

Дніпропетровщина також повертається до стабілізаційних графіків відключень – ДТЕК

Енергетики стабілізували ситуацію після останньої атаки ворога та повернули Дніпропетровську область до графіків відключень.

Про це повідомили в ДТЕК.

Після обстрілів ситуація все ще складна, тому споживачів попросили помірно використовувати потужні прилади, щоб не перевантажувати енергомережі.

Нагадаємо:

Унаслідок ракетної атаки РФ є влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури. Запроваджено аварійні відключення: найскладніша ситуація наразі в Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Унаслідок удару РФ ракетами та дронами по енергоінфраструктурі є влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. Дефіцит у системі значний. Після аварійних відключень світла поступово повертаються планові графіки.

На Київщині енергетикам вдалось стабілізувати ситуацію після останньої атаки окупантів та повернутись до графіків стабілізаційних відключень.

Економічна правда

Які країни і компанії виробляють найбільше зброї у світі?

Витрати на оборону, на потенційну (або не потенційну) атаку зростають: за останні 20 років витрати збільшились 85%.

Економічна правда вирішила розповісти про виробників Javelin, літаків F-35, танків Challenger та інших менш медійних зразків зброї. Які країни та компанії знаходяться у світовому топі виробництва зброї?

Через санкції експорт російської деревини торік упав на 20%

На тлі західних санкцій та COVID-обмежень в Китаї експорт лісоматерілів із РФ у 2022 році впав майже на 21%.

Про це пише РБК із посиланням на Рослесинфорг (підрозділ Рослесгоспа).

Так, експорт деревини хвойних та листяних порід із РФ у 2022 році впав на 20,8% – до 23 млн кубометрів.

Зазначається, що західні країни зменшили закупівлю російських пиломатеріалів приблизно вдвічі.

За даними російської платформи Lesprom Network, у 2021 році Росія експортувала на європейський ринок 4 млн кубометрів хвойних пиломатеріалів та 0,4 млн куб. м – з листяних порід дерев.

При цьому в січні-листопаді 2022 року експорт усіх пиломатеріалів упав до 1,76 млн кубометрів.

Також у Рослесинфорг заявили, що у 2022 році російска розпиляна деревина поставлялася до 89 країн, проти 94 у 2021 році.

Так, імпорт російської деревини припинили Тайвань, Макао, Індонезія, Беліз, Куба, Нова Зеландія, Пакистан, Непал, Кілінг (Кокосові острови) та Аргентина. Водночас з’явилися нові покупці: Мексика, Палестина, Лівія, Люксембург та Фарерські острови.

Також повідомляється, що на тлі запровадження санкцій у 2022 році експорт російських пиломатеріалів частково вдалося перенаправити до країн Близького Сходу та Північної Африки.

Економічна правда

“Фінансовий Рамштайн”: донори України створили координаційну платформу та провели першу зустріч

t.me/Denys_Smyhal

У четвер, 26 січня, розпочала роботу Міжвідомча донорська координаційна платформа для підтримки процесу відновлення, відновлення та реконструкції України у рамках так званого “фінансового Рамштайну”.

Про це повідомляє пресслужба Єврокомісії.

Перше засідання Координаційної платформи донорів було проведене в режимі відеоконференції. На ньому були присутні високопосадовці з України, ЄС, країн G7, а також фінансових установ, таких як ЄІБ, ЄБРР, МВФ та Світовий банк.

До платформи зможуть приєднатись з часом й інші донори.

“Зустріч розпочинає більш широкий процес з метою забезпечення покращеної координації між усіма ключовими гравцями, які надають короткострокову фінансову підтримку, а також довгострокову допомогу на етапі реконструкції, спираючись на результати конференцій у Лугано, Берліні та Парижі, допомогти подолати розрив між потребами та ресурсами”, – йдеться в повідомленні Єврокомісії.

В установы додали, що ЄС сповнений рішучості продовжувати відігравати важливу роль у підтримці процесу відновлення та реконструкції в Україні, яка прямує до членства в ЄС, гарантуючи, що “інвестиції йдуть рука об руку з реформами”.

Всього ЄС, країни-члени та європейські фінансові установи вже надали Україні до 49 млрд євро фінансової, бюджетної, екстреної, гуманітарної та військової допомоги.

Нагадуємо:

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував проведення фінансового “Рамштайну” вже цього тижня.

Керівник Lexus очолить Toyota після відставки онука засновника компанії

Головний виконавчий директор Toyota Акіо Тойода йде з посади керівника компанії, яку заснував його дідусь, передавши повноваження очільнику свого люксового бренда Lexus.

Про це пише Reuters.

Зазнчається, що ці зміни відбуваються на тлі підготовки японського автомобільного гіганта на електромобілі.

53-річний директор з брендингу та президент бренду Lexus Toyota Motor Corp. Кодзі Сато обійме цю посаду з 1 квітня.

“Питання про те, хто очолить Toyota – найбільшу компанію Японії та одного з найвпливовіших виробників у світі – дедалі більше привертає увагу інвесторів. Але час оголошення став несподіванкою.

Під керівництвом 66-річного Тойоди, який очолював компанію більше десяти років, автовиробник неохоче сприймав електромобілі, стверджуючи, що гібридна технологія, яку він започаткував на своєму колись лідируючому на ринку Prius, краще підходить для багатьох водіїв”, – пише Reuters.

Toyota також рекламувала автомобілі на водневих двигунах як майбутнє, викликаючи побоювання, що вона залишиться позаду через появу електромобілів, оскільки більш яскрава і спритна Tesla затьмарила її як в інноваціях, так і у вартості акцій.

“Без сумніву, пан Тойода був компетентним гендиректором, але весь автомобільний сектор потребує проривних змін, і, на нашу думку, Toyota відстає в цьому, тому це може бути шансом для нового старту”, – сказав Андерс Шельде, головний інвестиційний директор данського пенсійного фонду AkademikerPension, який неодноразово вимагав від Toyota прискорити свій перехід на електромобілі.

“Ми сподіваємося, що це може допомогти Toyota обрати новий напрямок, але це ще належить побачити”, – додав Шельде.

“Вибір часу оголошення став несподіванкою”, – сказав Сейджі Сугіура, аналітик Токійського дослідницького інституту Токай, який зазначив, що в компанії могло виникнути “відчуття застою”, зважаючи на нещодавній тиск на ціну акцій.

“Ймовірно, повсякденне управління не зміниться. Відхід Акіо Тойоди з посади генерального директора може посилити його символізм всередині компанії, і молодому новому президенту може бути складно по-справжньому проявити себе”, – додав аналітик.

Економічна правда

У ЄС знайшли спосіб, як залучити арештовані активи центробанку РФ для України – ЗМІ

Юридична служба Ради ЄС повідомила, що блок має законні повноваження тимчасово залучити мінімум 33,8 мільярда євро (36,8 мільярда доларів) активів російського центробанку на відновлення України.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на джерела.

Юридична служба Ради блоку повідомила дипломатам, що такий план є юридично здійсненним, якщо активи не експропрійовані та виконуються певні умови. Вони включають дату припинення, зосередженість на ліквідних активах і ясність того, що основна сума та відсотки будуть повернуті в Росію в якийсь момент.

У ЄС вивчали варіанти використання заморожених російських активів після вторгнення в Україну. Агентство зазначає, що ця пропозиція є суперечливою, а обговорення тривають.

Офіційні особи ЄС і деякі країни-члени були стурбовані юридичним обґрунтуванням такого кроку та прецедентом, який може бути створений.

Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що вона хоче змусити Росію заплатити за руйнування від її вторгнення “замороженими коштами олігархів і активами свого центрального банку”.

Представники G7 та ЄС заявили, що, здається, немає чітких правових підстав для простого арешту російських банківських активів і перенаправлення їх в Україну.

Натомість, в якості першого кроку, ЄС розглядає можливість об’єднання активів на рівні Євросоюзу або на міжнародному рівні з метою отримання прибутку, який можна було б використати для фінансування реконструкції України. За оцінками Світового банку, відбудова України може коштувати щонайменше 350 млрд дол.

Джерела розповіли, що в той час як деякі юристи ЄС бачать шлях вперед, виконавчий орган ЄС більш обережно ставиться до юридичної доцільності використання заморожених активів, а також до загальної складності зусиль.

Також офіційні особи вважають, що будь-який план слід реалізовувати у співпраці з G7.

Виконавчий орган ЄС попередив, що буде важко прийняти рішення, поки не буде більше ясності щодо обсягу активів, які можуть бути використані, і першим кроком буде їх визначення.

Деякі оцінки свідчать про те, що активи російського центрального банку, заморожені за кордоном, становлять 300 млрд дол. В ЄС підрахували, що приблизно 33,8 млрд євро з них знаходяться на депозитах у ЄС, хоча ця цифра ще оцінюється.

Економічна правда

Очільник найбільшої фракції Європарламенту закликає до “воєнної економіки” в ЄС

Керівник Європейської народної партії – найбільшої фракції Європейського парламенту – Манфред Вебер вважає, що в Європейському Союзі з огляду на повномасштабну війну в Україні постала потреба створення “свого роду воєнної економіки”.

Як пише “Європейська правда”, таку думку Вебер висловив в інтерв’ю виданням медіагрупи Funke.

“Нам завжди доведеться ухвалювати нові рішення – також з огляду на можливості та дії Росії. Якщо Україна буде достатньо сильною, щоб відвоювати території на Донбасі, ми матимемо найкращі шанси швидко закінчити війну. І якщо ми подивимося на те, що нам потрібно стосовно озброєння й боєприпасів, стає зрозуміло: нам потрібна – навіть якщо це непростий термін – своєрідна воєнна економіка в ЄС, щоб бути в змозі гарантувати стабільність і безпеку”, – вважає він.

Європарламентар пояснив, що йдеться про активізацію економік Євросоюзу для зміцнення власної оборони та спрощення процедури військових закупівель.

“Країни ЄС повинні якнайшвидше нарощувати виробничі потужності з виробництва зброї та боєприпасів. Ми бачимо проблему в Німеччині: у нас є 100 мільярдів (євро) зі спеціального фонду – і майже нічого не відбувається, тому що бюрократія паралізує. Через рік після початку війни збройові компанії майже не отримали жодного замовлення. Ми повинні випробовувати структури на міцність – у європейському вимірі”, – додав Вебер.

Очільник ЄНП також закликав Європейську комісію “розробити спільні стандарти для виробництва та експорту зброї та боєприпасів”, а країни ЄС – до повернення до теми створення спільної європейської армії?

“Зараз ми повинні зробити нову спробу створити європейське оборонне співтовариство. Тоді ідея була такою: ніколи більше не буде війни в Європі. Сьогодні ідея полягає в тому, щоб разом брати на себе відповідальність в Україні та світі. Що ще має статися, перш ніж політики в Європі зрозуміють, що ми повинні йти цим шляхом зараз?”, – зазначив він.

Нагадаємо, що на останньому саміті ЄС у грудні 2022 року європейські лідери закликали до ухвалення рішень, необхідних для налагодження спільної закупівлі озброєнь у межах Європейського Союзу, а також зміцнення сфери оборони у світлі російської агресії проти України.

Європейська правда