Blog

Укрзалізниця очікує понад 20 мільярдів збитку в 2023 році, але тарифи не підвищуватиме

АТ “Укрзалізниця” за підсумками 2022 року отримала 10,8 мільярда гривень чистого збитку, цьогоріч компаніє очікує майже вдвічі більший.

Про це повідомляє пресслужба Укрзалізниці.

За попередній рік компанія, за очікуваними даними отримала 10,8 млрд грн чистого збитку. Збиток від пасажирських перевезень становить 13,3 млрд грн.

В компанії нагадали, що 10 млрд грн для підтримки ліквідності та безперебійної роботи галузі Укрзалізниці виділила держава.

Цьогоріч компанія очікує 20,2 млрд грн збитків – це пов’язано з великим соціальним навантаженням та обмеженням вантажоперевезень.

Згідно з фінансовим планом, доходи очікуються на рівні 83,9 млрд грн, витрати – 107,9 млрд грн, EBITDA (прибуток до вирахування витрат за відсотками, сплати податків та амортизаційних відрахувань) – 8,4 млрд грн.

Також компанія планує залучити 1,7 млрд грн з державного бюджету та виплатити на користь держави 22,8 млрд грн.

Капітальні інвестиції становитимуть 50 млрд грн, що в 4 рази більше, ніж торік.

Крім цього, у 2023 році компанія не планує підвищувати тарифи на вантажні та пасажирські перевезення.

Нагадуємо:

До кінця року в усіх поїздах Інтерсіті в Україні працюватиме Wi-Fi від терміналів супутникового зв’язку Starlink.

Через окупантів на ЗАЕС не працює тренажер, на якому має відпрацьовувати навички персонал

Дії російських окупантів призвели до зупинки унікального повномасштабного тренажера на тимчасово окупованій Запорізькій АЕС.

Про це заявили в “Енергоатомі”.

“Через російських окупантів на ЗАЕС не працює повномасштабний тренажер (ПМТ), на якому відпрацьовують навички, необхідні для роботи на атомному об’єкті.

Рашисти навмисне блокують доступ до робочих місць інструкторам ПМТ, оскільки вони відмовилися співпрацювати з ворогом та підписувати контракти із фейковим АО “Эксплуатирующая организация Запорожской АЭС”, – підкреслили в українській держкомпанії.

Підготовка та підтримання кваліфікації на ПМТ є важливою для безпеки АЕС складовою експлуатаційної діяльності та має проводитися систематично, щоб персонал зберігав і розвивав раніше набуті навички, пояснив “Енергоатом”.

Так, підтримувати ліцензовану готовність персоналу АЕС і навчати його рекомендує МАГАТЕ, і це є однією з вимог Державної інспекції ядерного регулювання України.

“Оскільки повномасштабний тренажер зараз не може повноцінно функціонувати, українські атомники невідомо скільки часу не матимуть можливості ані навчатися, ані підвищувати кваліфікацію, і це загрожує безпечності експлуатації найбільшого в Європі ядерного об’єкта”, – наголосили в “Енергоатомі”.

Економічна правда

Данці у другій половині 2022 року помітно скоротили енергоспоживання

Данці протягом другої половини 2022 року помітно скоротили споживання електроенергії та газу.

Як повідомляє DR, про це свідчать дані, оприлюднені Данським енергетичним агентством.

Відомство повідомило, що у другій половині 2022 року зниження споживання було помітно більшим, ніж на початку. Порівняно зі стандартним споживанням у відповідні місяці року, споживання електроенергії скоротилося на 6%, а газу – на 19%.

Заступник керівника агентства Мартін Гансен зазначив, що постачання енергоносіїв для країни зараз є цілком стабільним і про ризики перебоїв з послугами для споживачів не йдеться, проте “варто звикати до хороших звичок, щоб не опинятися у скруті”.

У Франції в грудні також повідомляли про помітне скорочення споживання після того, як громадян закликали економити електроенергію.

Європейська правда

В Одесі відновили електропостачання критичної інфраструктури

В Одесі станом на 15:00 вдалось заживити всі лікарні, котельні, насосні станції та іншу критичну інфраструктуру міста.

Про це повідомляє ДТЕК.

У компанії заявляють, що ситуація дуже складна, тому на Одещині і надалі діють екстрені відключення світла.

Енергетики працюють над стабілізацією ситуації.

Нагадаємо:

Унаслідок ракетної атаки РФ є влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури. Запроваджено аварійні відключення: найскладніша ситуація наразі в Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Унаслідок удару РФ ракетами та дронами по енергоінфраструктурі є влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. Дефіцит у системі значний. Після аварійних відключень світла поступово повертаються планові графіки

Економічна правда

Київ і область повертаються до стабілізаційних графіків відключень світла

На Київщині енергетикам вдалось стабілізувати ситуацію після останньої атаки окупантів та повернутись до графіків стабілізаційних відключень.

Про це повідомили в ДТЕК.

В той же час, ситуація в енергосистемі все ще складна, тому споживачів просять не вмикати одночасно декілька потужних приладів.

Нагадаємо:

Унаслідок ракетної атаки РФ є влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури. Запроваджено аварійні відключення: найскладніша ситуація наразі в Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Унаслідок удару РФ ракетами та дронами по енергоінфраструктурі є влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. Дефіцит у системі значний. Після аварійних відключень світла поступово повертаються планові графіки

Економічна правда

Підстав для зміни офіційного курсу немає — НБУ

У Національному банку не бачать передумов для переприв’язки офіційного курсу долара в Україні.

Про це повідомив заступник голови НБУ Юрій Гелетій під час брифінгу з питань монетарної політики 26 січня.

“Резервів достатньо і зараз немає жодних підстав для переприв’язки чи перефіксації курсу”, – зазначив він,

За словами Гелетія, попри зростання обсягів інтервенцій НБУ з резервів протягом грудня-січня, обсяги міжнародних резервів НБУ зросли. Так, 2022 рік Україна закінчила з резервами на рівні 28,5 млрд доларів, а за підсумками січня вони можуть зрости до 30 млрд доларів.

Збільшення обсягів інтервенцій у Нацбанку пояснюють традиційними чинниками: збільшенням обсягів державних видатків, а також зростанням обсягів імпорту генераторів та іншого обладнання.

Водночас у Нацбанку зазначають, що надалі працюватимуть над тим, аби запровадити валютні послаблення. Саме цей напрямок там наразі вважають стратегічним.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

Регулятор допустив до обігу канадські облігації на підтримку України

Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку допустила облігації (Ukraine Sovereignty Bond), випущені урядом Канади, до обігу на території України.

Про це повідомляє пресслужба НКЦПФР.

Ініціатор подання заяви на допуск цінних паперів іноземного емітента – ПАТ “Національний депозитарій України”.

“Щоб запропонувати канадцям можливість безпосередньо підтримати Україну, урядом Канади випущено п’ятирічні облігації на суму 500 мільйонів доларів, деномінованих в канадських доларах.

Кошти спрямовані на підтримку уряду України, шляхом надання основних послуг українцям, таких як: пенсії, закупівля палива перед зимою та відновлення енергетичної інфраструктури тощо”, – нагадали в Комісії.

Канадці, які беруть участь в Ukraine Sovereignty Bond, фактично купують звичайні облігації уряду Канади зі ставкою 3,245%. Щоб забезпечити інвесторам впевненість у безпеці їх коштів, Ukraine Sovereignty Bond також мають кредитний рейтинг Канади ААА.

Дата погашення облігацій – 24.08.2027 у День Незалежності України.

Нагадаємо:

Уряд Канади успішно завершив випуск 5-річних Облігацій суверенної підтримки України (Ukraine Sovereignty Bond) на суму 500 млн доларів, за допомогою яких канадці зможуть допомогти з фінансуванням для України.

Економічна правда

Цьогорічний врожай буде на 15% меншим, ніж у 2022 — НБУ

У Національному банку очікують, що загальний врожай зернових цього року в Україні буде на 15% меншим, аніж у 2022-ому.

Про це повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу з питань монетарної політики 26 січня.

“На цей рік ми дійсно припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн – це приблизно на 15% менше, ніж торік. По інших культурам ситуація буде краща, десь навіть більше, ніж минулого року”, – зазначив він.

Враховуючи очікування щодо падіння врожаю, у Нацбанку прогнозують розширення дефіциту зовнішньої торгівлі України. Крім цього, на розширення дефіциту буде впливати руйнування енергетичної інфраструктури та додатковий попит на імпорт.

“Однак цей додатковий негативний вплив на торговий баланс буде компенсуватися додатковим надходженням міжнародної допомоги до України”, – додав Ніколайчук.

За прогнозами Нацбанку, на кінець 2023 року міжнародні резерви України складуть 27 млрд доларів та надалі зростатимуть.

Також, за підсумками засідання комітету з монетарної політики Нацбанк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%, а також вчергове підвищив вимоги до резервування банками коштів за залишками на поточних рахунках.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

НБУ суттєво погіршив прогноз відновлення економіки на 2023 рік: ВВП зросте лише на 0,3%

Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу.

“Відновлення економіки перервалося внаслідок російських терактів проти енергетичної інфраструктури. У міру зниження безпекових ризиків Україна повернеться до стійкого економічного зростання в 2024-2025 роках”, – зазначив очільник регулятора.

Він зауважив, що внаслідок енергетичного терору з боку Росії спад ВВП України в IV кварталі 2022 року поглибився (до 35% у річному вимірі).

Підприємства торгівлі та сектору послуг доволі швидко адаптувалися до відключень електроенергії, також обмеженим був вплив перебоїв з електропостачанням на аграрний сектор. Натомість значних втрат випуску зазнала промисловість, зокрема металургія.

Та завдяки кращим результатам ІІІ кварталу та швидкій адаптації частини бізнесу й населення до нових умов оцінку падіння реального ВВП у 2022 році поліпшено до 30,3%, говорить Пишний.

“Національний банк очікує незначного зростання реального ВВП у 2023 році – на 0,3%. Погіршення прогнозу порівняно із жовтневими оцінками зумовлене насамперед наслідками енергетичного терору, а також переглядом основного припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків”, – говорять в НБУ.

Варто зазначити, що у жовтні НБУ прогнозував відновлення економіки України у 2023-2024 темпами на рівні 4-5%.

У регуляторі пояснили, що збільшення тривалості безпекових ризиків матиме наслідком відтермінування повноцінного розблокування портів, що стримуватиме потенціал відновлення експорту.

Крім того, унаслідок накопичення проблем, пов’язаних із проведенням посівної та збиральної кампаній в умовах війни, меншими, за оцінками Національного банку, будуть і врожаї цього року.

Однак у прогнозі припускається, що протягом 2023 року вдасться уникнути значних додаткових руйнувань енергетичної інфраструктури, а бізнес і влада вживатимуть ефективних заходів для нівелювання наслідків уже зруйнованих потужностей.

“Зниження безпекових ризиків разом із поновленням повноцінної роботи портів, збільшенням врожаїв, поступовим відновленням виробничих потужностей, налагодженням логістики та пожвавленням внутрішнього попиту, у тому числі завдяки поверненню вимушених мігрантів, сприятимуть зростанню економіки у 2024-2025 роках. Вагому роль надалі відіграватиме також м’яка фіскальна політика”, – додав Пишний.

Завдяки всім цим чинникам у 2024 році реальний ВВП України зросте на 4,1%, а в 2025 році економічне зростання прискориться до 6,4%.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Ціни на срібло можуть досягти 9-річного максимуму в 2023 році – аналітики

Ціни на срібло цього року можуть досягти дев’ятирічного максимуму в 30 доларів за унцію – можливо, випередивши ціни на золото.

Про це пише CNBC.

Як зазначає Bloomberg, наразі спотові ціни на срібло коливаються у проміжку 23,6 – 23,9 дол за укцію.

Востаннє ціни на срібло досягали рівня в 30 доларів за унцію в лютому 2013 року, свідчать дані Refinitiv.

Недостатні поставки срібла, а також його тенденція бути більш ефективним, ніж золото, в періоди високої інфляції є ключовими факторами, що підтримують прогноз, заявили аналітики CNBC.

“Срібло історично приносило приріст близько 20% на рік в роки високої інфляції. Враховуючи цей послужний список, а також те, наскільки дешевим залишається срібло відносно золота, не буде несподіванкою, якщо цього року ціна на срібло зросте до $30 за унцію, хоча це, ймовірно, зустріне значний опір”, – зазначила Джені Сімпсон, керуючий директор ABC Bullion.

Спотові ціни на срібло досягли рекордного рівня $49,45 у 1980 році на фоні 13,5% інфляції, порівняно з приблизно $4 у 1976 році, коли рівень інфляції був нижчим і становив 5,7%.

“Срібло в дефіциті і спостерігається помітне скорочення наявних фізичних запасів у нью-йоркському та лондонському фізичних хабах, більше, ніж у випадку із золотом”, – сказав Нікі Шилз, керівник відділу стратегії металів у компанії MKS PAMP, що займається торгівлею дорогоцінними металами.

Шилз додав, що протягом наступних п’яти років очікується дефіцит срібла в обсязі понад 100 мільйонів унцій, оскільки промисловий попит стимулюватиме обмежену пропозицію.

Водночас у четвер ціни на золото досягли дев’ятимісячного максимуму, а потім трохи знизилися, оскільки інвестори чекали на економічні дані з США, які можуть вплинути на курс Федеральної резервної системи щодо посилення монетарної політики.

Спотове золото знизилося на 0,5% до 1 937,16 доларів за унцію після досягнення максимуму з квітня 2022 року. Ф’ючерси на золото в США знизилися на 0,3% до 1 937,60 доларів.

Економічна правда