Blog

Мера одного з міст Київщини викрили у махінаціях на 8,7 мільйона

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру меру одного з міст Київщини у махінаціях з нерухомістю на 8,7 мільйона гривень.

Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

Також про підозру повідомили ще двом учасникам корупційної схеми – власнику нерухомості та оцінювачу.

За даними НАБУ, власник недобудови запропонував міському голові придбати цю нерухомість для потреб міста за 24 млн грн. Сума суттєво перевищувала цінові пропозиції на той момент, втім чиновник погодився.

Фігуранти забезпечили підроблення звіту про оцінку майна, ввели в оману профільні комісії міської ради та її депутатів, аби ті проголосували за виділення коштів з бюджету.

НАБУ

Економічна правда

П’ять країн ЄС вимагають жорсткіших санкцій проти Росії в новому пакеті – ЗМІ

Польща, Ірландія та країни Балтії вимагають посилити тиск на Росію в новому пакеті санкцій, який наразі узгоджується в Європейському Союзі.

Як передає “Європейська правда”, про це повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела й документ, який опинився в розпорядженні агенції.

Згадані п’ять країн хочуть, щоб ЄС розширив санкції щодо російської енергетики, включивши в них заборону на зріджений нафтовий газ і обмеження на співпрацю в галузі ядерної енергетики.

Також пропонується відключити ще більше російських банків від міжнародної платіжної системи SWIFT – зокрема “Газпромбанк”, який досі санкції майже не зачепили, оскільки він використовується європейськими фірмами для оплати поставок газу.

Крім того, Латвія, Литва, Естонія, Ірландія та Польща також пропонують заборону на страхові послуги й переказ доларів у Росію; більш жорсткі обмеження на операції з криптоактивами; розширення обмежень, накладених на російські судна, що заходять в порти ЄС, бізнес-послуг Росії та російські ІТ-послуги; заборонити імпорт російських алмазів та обмежити імпорт російської сталі; заборонити продаж нерухомості російським компаніям і громадянам, які не є резидентами ЄС.

Пропонується також запровадити санкції проти більшої кількості російських пропагандистських ЗМІ та заборонити юридичним особам, зареєстрованим в ЄС, отримувати фінансування від організацій, пов’язаних із російською державою.

Нагадаємо, Євросоюз підтвердив, що починає підготовку восьмого пакета санкцій проти Російської Федерації за агресивну війну проти України. Очікується, що його можуть ухвалити вже 6-7 жовтня, коли відбудеться засідання Європейської ради, а Європейська комісія внесе відповідні пропозиції вже наступного тижня.

Європейська правда

Путін планує збільшити витрати на оборону на 43% на тлі продовження війни проти України – Bloomberg

getty images

Президент РФ Володимир Путін планує збільшити витрати на військові потреби, оскільки Росія адаптує бюджет до потреб затяжної війни в Україні.

Про це повідомляє Bloomberg.

Агентство ознайомилось з трирічним фінансовим планом, згідно з яким витрати на оборону тепер перевищать початкові бюджетні припущення наступного року більш ніж на 43%. Категорія витрат на національну безпеку та правоохоронні органи зросте більш ніж на 40%.

Оскільки пріоритети зміщуються на користь військових, то вони віддаляються від таких галузей фінансування, як охорона довкілля.

Витрати на “національну оборону” становлять майже 5 трильйонів рублів (84 мільярди доларів), або 3,3% ВВП. Що за часткою витрат стоїть на другому місці після соціальних програм уряду.

Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру (SIPRI) оцінює, що на “національну оборону” в російському бюджеті припадає приблизно три чверті загальних військових витрат і враховує фінансування як на операційні витрати, так і на закупівлю зброї.

Натомість виділення коштів на освіту та культуру на 2023 рік ледве збільшуються, йдеться в документі. Витрати на охорону навколишнього середовища будуть приблизно на чверть менші, ніж заплановані раніше 0,2% ВВП.

Початковий план передбачав скорочення видатків на оборону наступного року до 2,4% від економічного виробництва з приблизно 3,2% у 2022 році та 2,6% роком раніше.

“Ця зміна відображає більшу прихильність до війни”, – пишуть журналісти.

У бюджетному плані вартість призову в 2023 році закладена в розмірі майже 16 млрд рублів, а в 2024-2025 роках – 16,5 млрд рублів щорічно. Більшість інших деталей військових витрат залишаються засекреченими, і оприлюднюються лише загальні цифри.

За даними SIPRI, який відстежує світову збройову промисловість, минулого року Росія входила до п’ятірки найбільших витрат на оборону у світі. За оцінками аналітичних центрів, у 2021 році Кремль збільшив витрати на військові витрати на 2,9% до 65,9 мільярдів доларів, що стало третім роком поспіль після падіння у 2016-2019 роках.

Серед інших змін у бюджеті також можна виокремити спрямування більше коштів на “патріотичне виховання” – програму, яка включає історичні експонати, а також збільшення видатків на оснащення шкіл державною символікою.



В Україні тривають жнива: скільки зерна зібрали та які області лідирують

В Україні розпочалося збирання кукурудзи, всього аграрії вже зібрали зернові та зернобобові з 61% засіяних площ.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.

Станом на 22 вересня збирання зернових та зернобобових культур проведели на площі 6 млн 787 тис га (61%). При врожайності 38,4 ц/га намолотили 26,1 млн тонн зерна.

Зокрема, намолочено:

  • 19,2 млн тонн пшениці;
  • 5,5 млн тонн ячменю;
  • 250,7 тис. тонн гороху;
  • 92,2 тис. тонн кукурудзи;
  • 66,1 тис. тонн гречки;
  • 68,1 тис. тонн проса.

Крім того, триває збір соняшника, з якого вже намолотили 1,29 млн тонн насіння. Сої намолотили 228 тис. тонн. Цукрових буряків накопано 469 тис. тонн солодких коренів.

Також агровиробники завершили збір ріпаку – намолочено 3,1 млн тонн насіння.

Сільгосптоваровиробники Дніпропетровщини, Кіровоградщини та Одещини намолотили більше як 2 млн тонн зерна.

Понад 1 млн тонн – Вінниччина, Волинь, Київщина, Львівщина, Миколаївщина, Полтавщина, Сумщина, Тернопільщина, Харківщина, Хмельниччина та Черкащина.

Нагадуємо:

Україна втратила до 10 мільйонів тонн потенційного врожаю у 2022 році через окупацію територій Росією.

Економічна правда



Приватбанк попередив про шахрайський сайт з логотипом банку: як захистити рахунки

Приватбанк попереджає про небезпечний фішинговий сайт, який незаконно використовує дизайн та айдентику банку з шахрайською метою.

Про це повідомляє пресслужба фінустанови.

У Приватбанку розповіли, що задля виманювання у людей логіну та паролю входу до електронного банку сайт “маскується” під програми виплат українцям, сайт благодійної програми банку та Приват24.

пресслужба Приватбанку

“ПриватБанк попереджає про велику небезпеку введення персональної інформації, даних карток та логінів для електронного банку на неперевірених, невідомих сайтах та ресурсах. Отримані шахраями дані використовуються для викрадення грошей з рахунків”, – наголосили в банку.

Крім цього, фінансова установа нагадує клієнтам, що інформація про державні виплати та порядок отримання допомоги розміщена виключно на офіційних сайтах держслужб та банку. Подачу заявки на допомогу можна зробити лише через відповідні адміністративні центри та застосунок “Дія”.

“Не переходьте за сумнівними посиланнями, завжди перевіряйте будь-яку інформацію на офіційному сайті банку або за телефоном клієнтської підтримки 3700”, – радять в Приватбанку.

Економічна правда

У Раді пропонують приєднати Магістральні газопроводи України до ОГТСУ

У Верховній Раді пропонують приєднати АТ “Магістральні газопроводи України” до ТОВ “Оператор газотранспортної системи України” (ОГТСУ).

Відповідний проєкт закону №8068 з’явився на сайті парламенту.

“Законопроєкт розроблено для правової регламентації одноразової спеціальної процедури приєднання АТ “Магістральні газопроводи України” до ТОВ “Оператор ГТС України” та спрямований на усунення складної дворівневої системи управління підприємствами газотранспортної системи України”, – пояснюють автори ініціативи.

Процедура приєднання передбачає припинення діяльності “МГУ” із переданням ним згідно з передавальним актом усього свого майна, всіх прав та обов’язків ОГТСУ.

За результатами процедури приєднання право власності на 100% частку у статутному капіталі ОГТСУ переходить до держави.

Під час створення “Магістральні газопроводи України” передбачалося, що ця компанія стане оператором ГТС України. Водночас у процесі анбандлінгу НАК “Нафтогаз України” було створено ОГТС України, якому і було передано функції “Укртрансгазу” з управління ГТС.

Оператор ГТС України було передано у власність МГУ.

Нагадуємо:

Новим директором Оператора ГТС України став Павел Юзеф Станчак, він замінив на посаді звільненого напередодні Сергія Макогона.

Наглядова рада “Магістральних газопроводів України” у п’ятницю, 16 вересня, припинила повноваження гендиректора Оператора ГТС України Сергія Макогона.



На АЗС WOG у Одесі стався вибух: деталі

t.me/our_odessa

Під час проведення регламентних робіт у пʼятницю, 23 вересня, на одному з АЗК мережі WOG в Одесі стався вибух, є постраждалі.

Про це ЕП повідомили у пресслужбі мережі.

Вибух стався близько 15 години під час регламентних робіт на АЗС за адресою Люстдорфська дорога, 174.

“На момент інциденту АЗК не працював та не обслуговував клієнтів. На жаль, є постраждалі серед тих, хто виконував регламентні роботи”, – додали в компанії.

Причини вибуху наразі зʼясовують. У мережі запевнили, що надають максимальне сприяння у визначенні причин інциденту та ліквідації наслідків.

Економічна правда

Захід заморозив до 500 мільярдів доларів російських активів – Шмигаль

Країни Заходу заморозили російські активи на суму від 300 до 500 мільярдів доларів.

Про це заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль під час пресбрифінгу.

За його словами, наразі Україна лобіює прийняття нової міжнародної угоди для конфіскації цих активів.

“Ми також обговорюємо питання зміни національних законодавств партнерів для такої конфіскації на користь України. Агресор має заплатити свою ціну, а його кошти стати основним ресурсом для нашої масштабної відбудови”, – додав очільник уряду.

Шмигаль наголосив, що довгострокове відновлення України буде коштувати сотні мільярдів і його не мають фінансувати ні українські платники податків, ні платники податків партнерів. Масштабна відбудова має відбуватися за російські кошти.

За словами премʼєра, під час зустрічей із лідерами країн-партнерів на полях ООН він отримав запевнення у беззаперечній підтримці України, попри останні провокаційні кроки росії.

Також Україна із союзниками працює над продовженням зернової угоди, демілітаризацією ЗАЕС, додатковим бюджетним фінансуванням, планом відновлення та новими санкціями проти росії.

Нагадуємо:

Раніше повідомлялось, що Україна лобіює в Генеральній асамблеї ООН ухвалення резолюції, яка стане основою для створення міжнародного механізму компенсації, який може призвести до арешту російських державних активів за кордоном на суму до 300 млрд дол.

Єврокомісія, Світовий Банк та Кабінет Міністрів у співпраці з партнерами оцінюють, що поточна вартість реконструкції та відновлення України становить 349 мільярдів доларів.

Україна хоче домогтися від Росії репарацій в 300 мільярдів доларів через збитки, завдані повномасштабним вторгненням.

Загальна сума прямих збитків інфраструктури України внаслідок розпочатої Росією війни сягає 114,5 млрд доларів на 5 вересня.

У Раді зʼявився законопроєкт про особливості націоналізації банку в умовах війни

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, який регулює процес виведення системно-важливого банку з ринку в умовах воєнного стану.

Відповідний законопроєкт №8069 з’явився на сайті парламенту.

Законопроєкт вносить зміни до Податкового кодексу та закону про Фонд гарантування вкладів. Зокрема, він видозмінює процедуру виведення з ринку системно важливого банку за участі держави, тобто шляхом націоналізації.

Як повідомляє співавтор законопроєкту нардеп Ярослав Железняк, націоналізація системно-важливого банку відбуватиметься без його докапіталізації з боку держави. Акції банку будуть продані уряду за 1 гривню.

Також, у ході націоналізації, держава не буде проводити процедуру бейл-ін – обміну зобов’язань банку перед пов’язаними з ним особами на додаткові акції банку. Такі зобов’язання банку (наприклад, депозити його власника) будуть просто анульовано, а самі кошти зараховано до доходів та капіталу установи.

Цікаво, що таку ж долю автори законопроєкту підготували не лише для депозитів пов’язаних з банком осіб, але й для зобов’язань банку перед особами, проти яких було запроваджено міжнародні санкції. Отримані збитки таких осіб мають відшуковуватися за рахунок отриманих Україною репарацій від Росії.

Зазначимо, що наразі до переліку системно важливих банків входять 14 українських банків, зокрема всі 4 державні банки, приватні українські банки та банки з іноземним капіталом, зокрема “Альфа-Банк”. Щодо власників останнього, російських олігархів Михайла Фрідмана та Пьотра Авена було запроваджено міжнародні санкції.

Читайте також: Мільярд доларів, зустрічі в ОП з міністрами та непублічні штрафи. Як Альфа-банк хоче зберегти статус-кво в Україні

Нагадуємо:

Рада національної безпеки та оборони вирішила націоналізувати корпоративні права українських “дочок” російських Сбєрбанку та ВЕБ.РФ. Йдеться про зареєстровані в Україні банки “Міжнародний резервний банк” та Промінвестбанк (99,772644% акцій належить російській держкомпанії “ВЕБ. РФ”, або “Внєшекономбанк”).



Банк РЄ відновив випуск облігації соціального впливу для допомоги біженцям з України

Банк розвитку Ради Європи (CEB) у середу відновив випуск своєї семирічної облігації соціального впливу (SIB) на суму 1 млрд євро після того, як Банк Литви інвестував 100 млн євро.

Про це повідомила пресслужба CEB 23 вересня, пише “Європейська правда”.

CEB випустив облігації соціального впливу у квітні цього року у відповідь на кризу біженців, спричинену війною в Україні, та щоб допомогти своїм державам-членам надати підтримку мільйонам людей, які шукають безпеки.

Голова правління Банку Литви Гедімінас Шимкус зазначив, що Банк Литви інвестував 100 мільйонів євро у SIB і виручені кошти переважно підуть на допомогу українським біженцям у різних країнах.

“З початком війни в Україні Банк Литви прагнув активно допомагати країні та її народу, тож ми перебуваємо у тісному контакті з Національним банком України. Ми повністю підтримуємо Україну. Наприкінці року ми також плануємо випустити срібну колекційну монету, кошти від якої також будуть спрямовані на потреби України”, – зазначив Шимкус.

На сьогодні Литва прийняла понад 65 тисяч біженців з України.

Банк розвитку Ради Європи був першим багатостороннім банком розвитку, який надав гранти для негайної допомоги біженцям з України, а потім кредити для забезпечення їхньої довгострокової інтеграції.

На цей момент він схвалив 6,4 мільйона євро у вигляді грантів і 1,3 мільярда євро у вигляді кредитів для задоволення довгострокових потреб біженців і приймаючих країн.

У червні Банк розвитку Ради Європи схвалив надання Польщі рекордної позики в розмірі 450 мільйонів євро для допомоги біженцям з України.

Європейська правда