Category : Uncategorized

McDonald’s відновив роботу ще трьох ресторанів у Києві: адреси

McDonald’s

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s 1 лютого відкрила ще три ресторани у Києві, які стали першими закладами, що повернулися до роботи у 2023 році.

Про це повідомляє пресслужба мережі.

“Компанія продовжує відновлення ресторанів як важливої частини локальної інфраструктури і повертає елементи “нормальності” у щоденне життя громад: як клієнтів, так і працівників та партнерів”, – йдеться у повідомленні.

Так, відкриті ресторани за адресами:

  • вул. Борщагівська, 2Б (біля Центрального РАЦСу)
  • вул. Ползунова, 6 (Південний залізничний вокзал);
  • вул. Георгія Кірпи, 5А (Південний залізничний вокзал);

“В усіх трьох ресторанах зробити замовлення можна у залі та на МакДрайві. Заклади працюватимуть з 07:00 до 21:00, дотримуючись розширених правил безпеки, впроваджених компанією.

Ресторани закриваються під час повітряної тривоги і відновлюють роботу орієнтовно через годину після її скасування. Інформація про відкриті і тимчасово закриті заклади оновлюється в режимі реального часу на сайті McDonald’s“, – додали в мережі.

Відтепер у Києві працюють 43 заклади McDonald’s. Загалом в Україні відновили роботу вже 67 ресторанів.

Нагадаємо:

У четвер, 22 грудня, мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s відкрила новий заклад у Києві – поруч з Оболонською набережною.

Також у грудні McDonald’s відновив роботу свого ресторану у Бучі.

Економічна правда

Суд Лондона розширив всесвітний арешт активів Коломойського і Боголюбова

getty images

Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів ексакціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться у рішенні суду у справі BL-2017-000665, пресслужба Приватбанку у коментарі ЕП.

Рішення стосується справи, в рамках якої Приватбанк прагне повернути виведені напередодні націоналізації кошти з банку і погасити невиконані зобов’язання банку щодо рефінансування.

Приватбанк клопотав про арешт активів відповідачів на період розгляду справи в розмірі 3 млрд доларів, і у 2017 році Високий Суд Лондона ухвалив рішення на користь банку. Таким чином було накладено всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, ними контролюються.

Своїм рішенням від 31 січня 2023 року суд, за клопотанням Приватбанку, постановив фактично розширити можливості для всесвітнього арешту активів.

“Нещодавнє рішення англійського суду надати дозвіл банку отримувати судові накази про арешт активів за кордоном та вимагати від відповідачів надавати подальшу інформацію щодо розкриття активів, що дозволить контролювати виконання судових наказів про арешт активів, є надзвичайно позитивною подією для банку”, – зазначили у пресслужбі Приватбанку.

Як пояснили ЕП у банку, першочерговий арешт було накладено на певну визначену кількість активів. Натомість у ході подальших засідань з’являлася інформація про активи ексакціонерів банків, про які раніше не було відомо, і останнє судове рішення дозволяє накладати на ці активи нові арешти.

“Я переконаний, що стосовно першого відповідача розкриття інформації про банківські рахунки є необхідним для належного контролю за діяльністю всесвітнього арешту активів (ВАА) та пропорційним. … Це, на мою [судді] думку, є законною спробою позивача домогтися розкриття легко ідентифікованих активів, які завжди перебували в зоні ВАА і підлягали розголошенню як такі”, – наголошується у судовому рішенні.

У Приватбанку вважають, що винесене рішення допоможе забезпечити ефективне звернення до примусового виконання будь-якого судового рішення, яке буде отримане після слухання по суті, що має розпочатися у червні 2023 року.

Читайте також:Другий лондонський фронт: як Високий суд усмирив Коломойського і Боголюбова

Нагадуємо:

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів “Приватбанку”, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155,3 мільярда гривень.Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту підтвердила, що Приватбанк до націоналізації був об’єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до збитків в 5,5 млрд доларів.

Ексакціонери банку оскаржують рішення про націоналізацію у низці українських та закордонних судів.

У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Через рік суд визнав, що ПриватБанк подав позов, щоб отримати юрисдикцію суду Лондона на подачу позову проти Коломойського та Боголюбова. При цьому суддя визнав наявність у банку обґрунтованих вимог проти Коломойського і Боголюбова щонайменше на кілька мільйонів доларів.

Разом з тим суд видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Високий суд Лондона за підсумками засідання 19 січня 2018 року продовжив дію наказу про всесвітній арешт активів колишніх власників Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова до чергового відповідного указу суду. Тоді ж суд зобов’язав відповідачів розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь в розгляді справи.



Маск тимчасово закрив свій обліковий запис у Twitter для експерименту

Мільярдер, власник Twitter Ілон Маск тимчасово закрив свій обліковий запис у Twitter в середу, намагаючись перевірити, чи не вплине це на активність його твітів.

Про це пише Bloomberg.

“Зробив свій акаунт приватним до завтрашнього ранку, щоб перевірити, чи бачите ви мої приватні твіти більше, ніж публічні”, – написав Маск у Twitter.

Перед цим користувач Ян Майлз Чеонг у вівторок опублікував у Twitter результати тесту – він свідчить, що твіт, надісланий, коли його обліковий запис був закритий, отримав набагато більше лайків та переглядів, ніж той же твіт, опублікований, коли його обліковий запис було відкрито.

Маск відповів, що це “надзвичайно турбує”, і пізніше пообіцяв провести власний експеримент.

Це останній із серії експериментів, які Маск проводить після того, як наприкінці жовтня купив Twitter за 44 мільярди доларів.

Зокрема, він використав опитування в Twitter, щоб запитати людей, чи варто йому залишатися на посаді гендиректора, і переключивши часову шкалу за замовчуванням на алгоритмічну стрічку.

Читайте також: Як тобі таке, Twitter? Що витворяє Ілон Маск із соціальною мережею

Економічна правда

Несплата податків на 2 мільярди: головний бухгалтер ГЗК Жеваго отримав підозру

фото беб

Головному бухгалтеру “Полтавського гірничо-збагачувального комбінату” мільярдера Костянтина Жеваго було повідомлено про підозру у справі про несплату підприємством податків на 2 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба Бюро економічної безпеки, Служби безпеки України.

За даними слідства, у 2018-2021 роках підозрюваний вносив неправдиві відомості в офіційні документи підприємства, зокрема, щодо нарахування плати за користування надрами родовища залізних руд. З вересня 2018 до грудня 2021 року через незаконні дії бухгалтера підприємство ухилилося від сплати до бюджету рентної плати за користування надрами.

Як засвідчила комплексна судова експертиза у ході досудового розслідування, сума завданих державі збитків через ненадходження до бюджету рентни становить майже 2 млрд грн.

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу. Крім того, тиває встановлення всіх осіб, які можуть бути причетні до скоєння правопорушення.

Слідчі дії проводили співробітники СБУ та детективи БЕБ за процесуального керівництва Офісу Генпрокурора.

Читайте більше: В Куршевелі добре, але вдома краще. За що у Франції затримали олігарха Жеваго?

Нагадуємо:

27 грудня українського бізнесмена, екснардепа Костянтина Жеваго затримали на гірськолижному курорті Куршевель у французьких Альпах на запит української сторони. Суд французького міста Шамбері у грудні виніс рішення про екстрадиційний арешт українського олігарха-втікача Костянтина Жеваго.

Згодом, у січні, Жеваго вніс заставу в 1 мільйон євро і вийшов з-під варти, він не може залишати материкову Францію.

Французький суд у четвер, 5 січня, переніс слухання щодо екстрадиції Жеваго в Україну на 19 січня, після чого повторно переніс слухання на 2 лютого.

Нафта зростає на тлі падіння долара, ОПЕК+ не змінив політику скорочення видобутку

Ціни на нафту відновилися в четвер після падіння на попередній сесії, оскільки ослаблення долара повернуло деякий апетит до ризикових активів, а рішення ОПЕК+ відкласти скорочення видобутку допомогло зменшити занепокоєння щодо надлишкової пропозиції.

Про це пише Reuters.

Як змінились ціни

Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 53 центи, або на 0,6%, до 83,37 доларів за барель станом на 0709 за Гринвічем.

Ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate (WTI) зросли на 56 центів, або на 0,7%, до 76,97 доларів за барель.

Обидва індекси перед цим впали більш ніж на 3% за одну ніч після того, як дані уряду США показали значне збільшення запасів нафти і нафтопродуктів.

Причини зміни цін

У середу Федеральна резервна система США підвищила процентну ставку на чверть процентного пункта, але продовжила обіцяти “постійне підвищення” вартості запозичень в рамках своєї боротьби з інфляцією.

“Ці “яструбині” підтвердження з боку ФРС були зустрінуті зростаючими сумнівами з боку ринків, які побачили “голубиний” висновок з визнання Джерома Пауелла прогресу в “дезінфляційному процесі” і того, що він не турбується про пом’якшення фінансових умов”, – зазначає ринковий аналітик IG Єп Джун Ронг.

“Інфляція дещо знизилася, але залишається високою”, – йдеться в заяві центрального банку США, яка стала явним визнанням прогресу, досягнутого в зниженні темпів зростання цін з 40-річних максимумів, досягнутих в минулому році.

Індекс долара США впав до нового дев’ятимісячного мінімуму в четвер у відповідь на більш м’яке підвищення ставок. Ослаблення долара робить нафту в доларовому еквіваленті дешевшою для власників інших валют, що стимулює попит.

Група експертів ОПЕК+ схвалила поточну політику видобутку нафти на засіданні в середу, залишивши скорочення видобутку, узгоджене в минулому році, на тлі сподівань на зростання попиту в Китаї і невизначених перспектив поставок з Росії, додає Reuters.

ОПЕК+ погодилася скоротити цільовий показник видобутку на 2 мільйони барелів на добу, що становить близько 2% світового попиту, з листопада минулого року до кінця 2023 року, щоб підтримати ринок.

Ціни також зростають на тлі заборони ЄС на ввезення російських нафтопродуктів, яка набуває чинності 5 лютого.

Країни ЄС намагатимуться укласти угоду в п’ятницю щодо пропозиції Єврокомісії про встановлення граничних цін на російські нафтопродукти, після того, як відклали рішення в середу на тлі розбіжностей між країнами-членами, повідомили дипломати.

Минулого тижня Єврокомісія запропонувала, щоб з 5 лютого ЄС застосував верхню межу ціни в 100 доларів за барель на преміальні російські нафтопродукти, такі як дизпаливо, і верхню межу в 45 доларів за барель на продукти зі знижкою, такі як мазут.

Економічна правда

Бюджет січня звели з дефіцитом у 70 мільярдів

фото нбу

У січні державний бюджет зведено з дефіцитом у 72,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – у 78,9 млрд грн, що вдвічі менше розпису.

Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів з посиланням на оперативні дані Державної казначейської служби.

Так, за січень до загального фонду державного бюджету надійшло 104,4 млрд гривень. Серед податкових та митних платежів найбільше бюджет отримав від сплати ввізного податку на додану вартість (24,4 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (11,8 млрд грн), ПДФО та військового збору (11,3 млрд грн).

Крім того, з ренти за користування надрами отримано 5,6 млрд грн, зі сплати акцизів – 5,3 млрд грн, ввізного та вивізного мита – 2 млрд грн, а з податку на прибуток – 1,2 млрд грн.

У січні також до загального фонду надійшло 36,6 млрд грн у вигляді міжнародної допомоги (грантів).

Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні 2023 року становили 32,4 млрд грн.

Січневі видатки при цьому становили 193,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 183,6 млрд грн, або 80,6% від розпису звітного періоду.

За січень 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 72,3 млрд грн, зокрема загальний фонд – у сумі 78,9 млрд грн, проти запланованого розписом дефіциту у сумі 158,6 млрд гривень.

Державні запозичення до загального фонду у січні сягали 160,1 млрд грн, або 54,7% плану на місяць. Зокрема, від розміщення ОВДП залучено 41,4 млрд грн, із зовнішніх джерел – 118,7 млрд грн (3 млрд євро) макрофінансової допомоги від ЄС.

Платежі з погашення державного боргу становили 12,8 млрд грн (98,2% плану), платежі з обслуговування – 0,6 млрд грн (27,2% плану).

Федрезерв США знову підвищив ставку, але лише на чверть відсотка

getty images

Федеральна резервна система США продовжила цикл підвищення ставок, проте знову уповільнила темп – після місяців підвищення на 0,5-0,75 відсоткових пункта у січні ставка зросла на 0,25 в.п.

Про це повідомляє Bloomberg.

Голова Федрезерву США Джером Павелл заявив, що, хоча ФРС і уповільнив темпи зростання ставок, посадовці очікують ще “декілька” підвищень процентних ставок, перш ніж зупинити цикл посилення монетарної політики.

Члени Федерального комітету з операцій на відкритому ринку (OFAC) одностайно вирішили підвищити цільовий показник базової ставки ФРС на 0,25 в.п. до діапазону від 4,5% до 4,75%. Такий крок послідував за підвищенням на півпункту в грудні і чотирма жорсткими підвищеннями на 0,75 відсоткових пункту до цього.

“Комітет очікує, що подальше підвищення цільового діапазону буде потрібним, аби визначити таку монетарну політику, яка буде достатньо обмежувальною, щоб з часом повернути інфляцію до 2%”, – йдеться в заяві ФРС.

Водночас цикл підвищення ставок може наближатися до завершення. Комітет заявив, що “тривалість майбутнього підвищення” ставок буде залежати від низки факторів, зокрема – від загального посилення грошово-кредитної політики. Раніше він прив’язував до цих факторів “темпи” майбутніх підвищень.

Ще однією зміною у порівнянні з попередньою заявою стало те, що ФРС зазначила, що інфляція “дещо знизилася, але залишається високою”, що свідчить про зростання впевненості політиків у тому, що ціновий тиск досягнув свого піку.

“Відновлення цінової стабільності, ймовірно, вимагатиме збереження обмежувальної позиції протягом деякого часу”, – зазначив Павелл та додав, що наразі не очікує зниження ставок цього року.

На попередньому засіданні в грудні 17 з 19 членів Комітету прогнозували, що ФРС підвищить ставки до 5% або вище цього року, при цьому жоден з посадовців не очікує їхнього зниження.

У Німеччині введуть універсальний місячний проїзний за 49 євро

Уряд Німеччини схвалив введення цієї весни місячного проїзного вартістю 49 євро.

Про це, як пише “Європейська правда”, повідомило видання Politico.

Згідно з ухваленим законопроєктом, квиток почне діяти з 1 травня і буде доступний у вигляді щомісячного проїзного.

Як було погоджено з німецькими регіонами тижнем раніше, квиток буде дійсним для більшості видів громадського транспорту, окрім поїздів далекого прямування та автобусів далекого прямування.

“Тепер ми хочемо якнайшвидше розпочати законодавчий процес”, – сказав міністр транспорт Фолькер Віссінг у відеозверненні в соціальних мережах.

Окрім німецького парламенту та Бундесрату, верхньої палати парламенту, законопроєкт також має схвалити Європейська комісія.

Реалізація квитка буде покладена на регіони Німеччини. Спочатку передбачалося, що наступник популярного квитка вартістю 9 євро, запровадженого минулого літа, буде запроваджений швидше.

Але протягом декількох місяців федеральний і регіональний уряди сперечалися щодо організації та фінансування. Прийнятий зараз компроміс передбачає, що Берлін надаватиме регіонам 1,5 мільярда євро на рік до 2025 року, а також додаткові регіональні фонди. Регіони, у свою чергу, також внесуть 1,5 мільярда євро.

Однак очікуються вищі витрати на впровадження схеми, які федеральний і регіональний уряди хочуть розділити в перший рік і оцінити в наступні роки.

Новий пільговий квиток прийде на зміну так званому “квитку за 9 євро”, з яким як жителі Німеччини, так і туристи, влітку могли користуватися громадським транспортом за пільговим тарифом. Програма дешевих проїзних коштувала німецькому уряду понад 2,5 мільярда євро.

У перші дні роботи універсального проїзного в Німеччині повідомляли про переповнені регіональні потяги на багатьох напрямках.

Новини 1 лютого: Кабмін звільнив керівництво Митниці, до Коломойського прийшли з обшуком

Про обшуки. У середу Державне бюро розслідувань проводило обшуки у керівництва столичної податкової.

Про Коломойського. Також з обшуками прийшли СБУ та БЕБ до олігарха Ігоря Коломойського у справі про махінації в “Укрнафті” та “Укртатнафті”.

Служба безпеки України викрила масштабні схеми привласнення 40 мільярдів гривень колишнім менеджментом ПАТ “Укрнафта” та ПАТ “Укртатнафта”.

Про звільнення. Кабінет міністрів на засіданні у середу, 1 лютого, звільнив з посад виконуючого обов’язки очільника Державної митної служби Демченка Вячеслава та його заступника Шуцького Олександра, а також виконуючу обов’язків голови Державної податкової служби Тетяну Кірієнко.

Про газ. Уряд Норвегії профінансує закупівлю імпортного газу для України на суму до 188,8 млн євро, фінансування здійснюватиметься через грант ЄБРР.

Про фінанси. Україна потребує близько 3 мільярдів доларів фінансування від іноземних партнерів щомісяця.

Ексклюзив ЕП

Захід боїться вводити санкції проти “Росатома”. Чому?

Ввести санкції проти російської атомної корпорації складніше, ніж здається. Деякі західні країни не готові йти на радикальні кроки.

У Мінфіні розповіли, скільки коштів від донорів Україна потребує щомісяця

Україна потребує близько 3 мільярдів доларів фінансування від іноземних партнерів щомісяця.

Про це розповіла заступниця Міністра фінансів України Ольга Зикова , повідомляє пресслужба Мінфіну.

Незважаючи на безпрецедентно складні умови війни та постійну невизначеність, український Уряд гідно впорався з фінансовими та економічними викликами. Це стало можливим, не в останню чергу, завдяки неймовірним зусиллям міжнародних партнерів України, за що ми надзвичайно вдячні”, – зазначила вона.

Зикова підкреслила, що Кабмін провів системну роботу для зменшення дефіциту бюджету шляхом збільшення податкових та митних надходжень, а також оптимізації низки напрямів бюджетних видатків.

Однак цього року потреба у міжнародному фінансуванні залишається відчутною та становить близько 3 млрд дол щомісяця.

Наразі уряд має підтвердження про фінансування від ЄС та Сполучених Штатів близько 30 млрд дол на 2023 рік.

“Втім, залишається потреба ще у 10 млрд дол. І тут ми розраховуємо на допомогу від інших країн, та міжнародних фінансових організацій, зокрема МВФ”, – розповіла Ольга Зикова.

Заступниця міністра наголосила, що Україна зацікавлена в забезпеченні ефективного, підзвітного та прозорого використання фінансування, в тому числі від донорів. Робота над створенням таких механізмів триває.

Читайте також: Україна хоче отримати від МВФ ще 16 мільярдів доларів. Чи буде нова програма?

Економічна правда