Category : Uncategorized

Німеччина може стати чистим імпортером електроенергії протягом кількох років – дослідження

Німеччина може стати чистим імпортером електроенергії протягом декількох років, оскільки поступово виводить з експлуатації атомні та вугільні електростанції.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на дані мережевого регулятора BNetzA.

Зазначається, що промисловий центр Європи протягом останніх кількох років був чистим експортером електроенергії. Але оскільки він відходить від більш брудних форм виробництва для досягнення своїх кліматичних цілей, він стане більш залежним від поставок з інших країн, щоб уникнути відключень.

“Потреба в імпорті зростатиме з роками”, – йдеться в звіті BNetzA за період 2025-31 років.

У ньому додається, що інвестиції у відновлювані джерела енергії в Європі так само необхідні, як і в звичайні електростанції, йдеться в повідомленні.

Чистий експорт електроенергії Німеччини склав близько 26 терават-годин у 2022 році, у порівнянні з приблизно 17 і 19 терават-годинами в кожному з попередніх двох років. Незважаючи на те, що країна намагається замінити російські газові потоки через війну в Україні, експорт електроенергії з Німеччини до Франції досяг 30-річного максимуму на тлі збоїв на атомній електростанції.

Однак електромобілі та теплові насоси, будуть ключовими для того, щоб Німеччина скоротила викиди вуглецю на 65% до 2030 року порівняно з рівнями 1990 року. Саме тому уряд підвищив свій прогноз щодо майбутнього споживання електроенергії.

Зростання вартості вуглецю допоможе витіснити інші ресурси з ринку. Німецькі вугільні станції можуть закритися вже у 2030 році – раніше, ніж попередня ціль до 2038 року, – і країна планує поступово припинити роботу останніх трьох атомних електростанцій не пізніше середини квітня.

Щоб заповнити цю прогалину, Німеччині потрібно буде потроїти темпи розширення відновлюваної енергетики цього десятиліття, одночасно інвестуючи в нові газові електростанції.

А для підтримки транскордонних потоків електроенергії, ЄС прагне збільшити пропускну здатність міжсистемних з’єднань у найближчі роки.

Пальне на АЗС дешевшає місяць поспіль: що далі

Востаннє вартість пального на українських АЗС зростала ще наприкінці грудня 2022 року. Відтоді спостерігається повільне, але стабільне зниження цін на основні види палива.

Про це свідчать дані порталу Мінфін.

З кінця грудня середня ціна дизелю опустилась на 4,92% до 52,55 грн за літр, бензину “А-95” – на 6,8% до 48,68 грн за літр, а скрапленого газу – на 10,5% до 26,64 грн за літр.

“Такий цінопад став наслідком значного скорочення споживання пального, яке ми оцінюємо в 40-50%”, – приводять слова представника однієї із мереж видання enkorr.

Директор Консалтингової групи “А-95” Сергій Куюн пояснює, що скорочення споживання пального сталось, зокрема, через сезонний фактор. Річ у тім, що у січні-лютому споживання падає до річного мінімуму.

“У той же самий час постачання високі. До війни це було зумовлено довгостроковими контрактами, які було необхідно виконувати та викуповувати великі обсяги. А в цьому році – намаганням зробити запаси напередодні ембарго на імпорт російських нафтопродуктів у Європі. Крім того, багато партій перейшло з листопада на грудень та з грудня на січень через погані погодні умови”, – розповідає Куюн.

На його думку, через великі запаси пального протягом лютого підвищення цін малоймовірне, а вартість дизелю може опуститися ще нижче поточних рівнів.

США викрили мережу, яка допомагає оборонному комплексу РФ в обхід санкцій

Управління з контролю за іноземними активами міністерства фінансів США в середу оголосило про викриття мережі з 10 фізичних та 12 юридичних осіб, які допомагали Росії підтримувати військово-промисловий комплекс в обхід санкцій, і запровадило проти цих осіб обмеження.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Як стверджує американське міністерство фінансів, мережу очолює російсько-кіпрський торговець зброєю Ігор Зіменков. Учасники “мережі Зіменкова” брали участь у проєктах, пов’язаних із російським оборонним комплексом – зокрема постачали в РФ високотехнологічні пристрої після початку повномасштабної агресії проти України.

Окремі учасники “мережі Зіменкова” також обслуговували підсанкційні державні російські оборонні підприємства ВАТ “Рособоронекспорт” і державну корпорацію “Ростех”, які є ключовими складовими російського військово-промислового комплексу.

За даними Мінфіну США, Ігор Зіменков зі своїм сином Джонатаном вели пряме листування з російськими оборонними компаніями, що потрапили під санкції США, й брали участь у численних угодах з продажу російських засобів кібербезпеки та гелікоптерів за кордон.

Крім того, Ігор Зіменков підтримував військово-промисловий комплекс Білорусі, сприяючи підсанкційному білоруському оборонному підприємству “Белспецзовніштехніка” (теж перебуває під санкціями США) у продажах в Латинській Америці.

“Мережа Зіменкова” використовувала підставні компанії для перекачування грошей, намагаючись при цьому зберегти законний вигляд. До неї входять зокрема сінгапурська компанія Asia Trading & Construction PTE Limited, яка продала російські гелікоптери в Латинську Америку від імені “Ростеха”, а також російські Texel F.C.G. Technology 2100 Limited та GBD Limited й низка кіпрських юридичних осіб.

Усі вони, а також їхні керівники потрапили під санкції США. Загалом у межах стратегії з боротьби з ухилянням від санкцій міністерство фінансів США за останній рік запровадило обмеження проти понад 100 фізичних та юридичних осіб.

Минулого тижня Сполучені Штати запровадили додаткові санкції проти низки компаній оборонно-промислового комплексу Росії, а також наближених до російського президента олігархів і чиновників, причетних до агресії проти України.

Європейська правда

Які автомобілі підпадають під “податок на розкіш” та скільки він становить

Міністерство економіки оприлюднило перелік моделей авто, які підпадають під “податок на розкіш” в 2023 році.

Про це повідомляє Асоціація українських автомобілевиробників Укравтопром в Telegram.

Під транспортний податок підпадають 225 моделей таких марок як:

  • Porsche;
  • Tesla;
  • Toyota;
  • Land Rover;
  • Lexus;
  • Bentley;
  • Jaguar;
  • BMW;
  • Mercedes-Benz.

З детальним переліком моделей можна ознайомитись за посиланням.

Сума податку становить 25 тис грн. Сплатити його необхідно протягом 60 днів після отримання повідомлення, інакше нараховується пеня.

В Укравтопромі нагадали, що під податок підпадають автомобілі віком до 5 років та вартістю від 375 мінімальних зарплат – 2 512 500 грн і більше.

Економічна правда

Криптохакери торік вкрали рекордні $3,8 мільярди, у лідерах – групи з КНДР

Минулий рік став найгіршим за всю історію крадіжок криптовалют – хакери викрали 3,8 млрд дол США на чолі зі зловмисниками, повʼязаними з Північною Кореєю.

Про це пише Reuters із посиланням на звіт американської аналітичної компанії Chainalysis, що спеціалізується на блокчейні.

У звіті Chainalysis йдеться про хакерську активність, яка “то зростала, то спадала” протягом року, з “величезними сплесками” в березні і жовтні. Жовтень став найбільшим місяцем за всю історію для злому криптовалют, коли в результаті 32 окремих атак було викрадено $775,7 млн.

“Ринок криптовалют похитнувся у 2022 році, оскільки апетит до ризику зменшився, а різні криптовалютні фірми зазнали краху. Інвестори зазнали великих збитків, а регулятори посилили заклики до посилення захисту прав споживачів”, – пише агентство.

При цьому хакери, повʼязані з Північною Кореєю, зокрема, кіберзлочинний синдикат Lazarus Group, були найбільш активними, викравши за допомогою численних кібератак торік близько $1,7 млрд.

Північна Корея заперечує звинувачення у хакерстві або інших кібератаках.

На думку групи експертів, які здійснюють моніторинг санкцій ООН, Північна Корея все більше покладається на хакерство для фінансування своїх ракетних програм і програм з виробництва ядерної зброї, особливо в умовах скорочення публічно оголошеної торгівлі через санкції та локдауни, спричинені COVID-19.

“Не буде перебільшенням сказати, що злом криптовалют – це значна частина економіки країни”, – зазначають у Chainalysis.

Минулого року американські правоохоронці вперше вилучили 30 мільйонів доларів у хакерів, пов’язаних з Північною Кореєю.

“З кожним роком ці хакерські атаки ставатимуть все складнішими і менш плідними”, – прогнозують у Chainalysis.

Минулого року було зафіксовано рекордну суму криптовалютних транзакцій, пов’язаних з незаконною діяльністю, яка сягнула 20,1 мільярда доларів США, повідомляє також Chainalysis.

Економічна правда

Зеленський закликав австрійський бізнес припинити роботу з РФ і перейти в Україну

За підсумками зустрічі з президентом Австрії Александром Ван дер Белленом у Києві президент Володимир Зеленський закликав австрійський бізнес відмовитись від співпраці з Росією як країною-агресором і натомість почати – з Україною.

Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на “Інтерфакс-Україна”.

На спільній пресконференції Зеленський розповів, що обговорював з Ван дер Белленом двосторонню співпрацю на рівні ЄС і наголосив на необхідності запровадження подальших санкцій проти РФ.

“Держава-терорист має відчувати ціну свого терору та реальне обмеження своєї спроможності продовжувати війну”, – сказав президент.

У цьому контексті Зеленський також згадав про австрійський бізнес, який, за його словами, всупереч російському терору не залишає Росію і продовжує надавати їй податкову підтримку.

“Тому ми дуже зацікавлені, щоб цей бізнес перейшов працювати в Україну. Ми хочемо проговорити це питання на системному рівні. Зокрема, ми наголосили на ситуації щодо Raiffeisen Bank, який не лише працює в Росії, а й ухвалює рішення, як, наприклад, податкові канікули для мобілізованих в армію РФ”, – сказав Зеленський і додав, що “це неприпустимо в нинішніх реаліях”.

“Ми закликаємо австрійську сторону докласти всіх можливих зусиль, щоб окремі компанії справді не підставляли австрійське суспільство. Я вірю, що це важливе питання, як і багато інших, буде вирішене на основі спільних цінностей свободи, демократії, верховенства права та прав людини”, – додав президент.

Зеленський також закликав усіх австрійських бізнесменів до нарощування темпів співпраці з українськими колегами, зокрема в питаннях відновлення, енергетики та її модернізації.

Як повідомлялось, президент Австрії Александер Ван дер Беллен 1 лютого прибув до України. Він відвідав Бучу та зустрівся з президентом Володимиром Зеленським, а також передав генератори й оголосив про виділення 5 мільйонів євро на відновлення пошкодженої енергетичної інфраструктури.

Європейська правда

Презентація “Огляд економіки у січні. Як монетарна політика впливає на зростання економіки України?”

У 2023-му році ЦЕС продовжить публікувати щомісячні огляди української економіки під час війни спільно з партнерами з German Economic Team.

(Хоча сподіваємось, що цьогоріч ми перейменуємо цей проєкт на огляди економіки України після війни та перемоги).

Цього четверга ми поговоримо про найважливіші події та цифри січня, та вплив монетарної політики на зростання економіки.

Подія відбудеться 2 лютого о 18:00 в Zoom.

Запрошені спікери:

  • Денис Кудін, Перший заступник Міністра економіки України;
  • Сергій Ніколайчук, Заступник Голови Національного банку України;
  • Nicolaie Alexandru-Chidesciuc, Head of EMEA EM Economics at J.P. Morgan;
  • Дмитро Наталуха, Голова Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку (очікується підтвердження).

Подія проходитиме українською з паралельним перекладом на англійську.

Детальний розклад та реєстрація – за посиланням.

Intel уріже зарплати працівникам середньої ланки задля економії через падіння виробництва – FT

Intel скорочує зарплату менеджерам і керівникам вищої ланки у якості кроку для економії грошей, щоб витримати очікуваний спад у першій половині 2023 року.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.

За словами джерела, скорочення базової зарплати починається з 5 % для працівників середньої ланки і зростає до 25 %для виконавчого директора Пета Гелсінгера.

Команда виконавчого керівництва навколо Гелсінгера скоротить зарплату на 15 %, тоді як інші керівники вищої ланки отримають скорочення на 10 %.

Однак скорочення стосуються лише базової зарплати та деяких інших незначних пільг. Вони не вплинуть на бонуси та акції, які становлять значну частину загального пакету топ-менеджерів.

Минулого року в Intel заявили, що цільова винагорода Гелсінгера на 2022 рік становила 26,3 млн дол, причому лише 1,25 млн дол з них становлять базову зарплату, яка підлягає скороченню. Решта планується отримати у формі очікуваної грошової премії та довгострокової заохочувальної винагороди.

Тиждень тому компанія здивувала Уолл-стріт попередженням про те, що її дохід у цьому кварталі, ймовірно, буде на 40 % нижчим за аналогічний період минулого року. Intel пояснює падіння продажів раптовим загостренням корекції запасів, яка вразила індустрію мікросхем з минулого літа. Деякі аналітики стверджують, що падіння також відображає подальшу втрату частки ринку.

Видання зазначає, що компанія вже зіткнулася з фінансовою нестачею ще до останнього зниження продажів. Він намагається підтримувати масштабну програму інвестицій в умовах різкого падіння ринку ПК, одночасно захищаючи свої дивіденди акціонерам.

Але на відміну від багатьох технологічних компаній, Intel не оголосила про скорочення робочих місць через ослаблення технологічних ринків. Натомість рішення щодо скорочення витрат залишили на розсуд окремих бізнес-підрозділів, оскільки компанія прагне досягти мети скоротити 3 мільярди доларів із свого річного операційного бюджету до кінця цього року.

Останніми тижнями почали з’являтися новини про локальні скорочення робочих місць, офіційні документи в Каліфорнії розкривають плани скоротити робочу силу більш ніж на 500 на двох підприємствах у штаті.

Торік Intel розширила персонал на 10 800 працівників, збільшивши чисельність своєї робочої сили на 9 %, незважаючи на те, що її дохід впав на 16 %, а компанія повідомила про негативний скоригований вільний грошовий потік за рік у 4 млрд дол.

Економічна правда

“Нафтогаз” додатково залучив майже 200 мільйонів євро гранту на закупівлю газу

Уряд Норвегії профінансує закупівлю імпортного газу для України на суму до 188,8 млн євро, фінансування здійснюватиметься через грант ЄБРР.

Про це повідомляє пресслужба “Нафтогазу”.

Відповідну угоду 1 лютого підписали голова правління НАК “Нафтогаз України” Олексій Чернишов та керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне.

“Ця угода – свідчення підтримки, яку надає Україні норвезький уряд у непростих умовах сьогодення. Також ми дуже вдячні нашим партнерам з ЄБРР, через яких безпосередньо здійснюватиметься фінансування, за їхню допомогу та спільну роботу над угодою.

Наданий грант дає можливість закупити обсяг газу, що повністю закриває всі потреби України в блакитному паливі до кінця цього опалювального сезону”, – заявив Чернишов.

Це безповоротне грантове фінансування, яке допоможе Україні залишатися стійкою попри складну ситуацію в енергетиці, додали в “Нафтогазі”. Воно не передбачає повернення коштів, стягнення будь-яких процентів чи зборів з “Нафтогазу” та українського уряду.

“Наше партнерство з новим керівництвом “Нафтогазу” дуже тісне і міцне. Ми також вдячні акціонеру за створення нової, потужної наглядової ради. Це є хорошою основою для майбутньої співпраці”, – заявив Маттео Патроне.

Нагадаємо:

Кабмін дозволив “Нафтогазу” залучити грант ЄБРР на 190 мільйонів євро на закупівлю додаткового газу.

НАК “Нафтогаз України” з поточного року починає завчасно готуватися до наступного осінньо-зимового періоду.

“Нафтогаз” під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі домовився про фінансування та резервування додаткових обсягів природного газу на поточний опалювальний сезон.

Економічна правда

Ексміністру енергетики Насалику повідомили про підозру – джерело

Державне бюро розслідувань повідомило про підозру колишньому очільнику Міністерства енергетики та вугільної промисловості України Ігорю Насалику.

Джерело: співрозмовник УП в правоохоронних органах

Деталі: За даними джерела УП, Насалика підозрюють у підписанні збиткових для держави угод на користь пов’язаних із олігархом Дмитром Фірташем компаній на суму 1,5 мільярда гривень.

Нагадаємо: Ексміністра енергетики і вугільної промисловості Ігоря Насалика підозрювали в декларуванні недостовірної інформації. Насалику інкримінували замовчування у декларації фінансового зобов’язання в 1,2 млн доларів, яке він не вказував з 2015 до 2018 року.

Справу закрили через рішення Конституційного суду, яким була скасована відповідальність за цей злочин.

Ексміністр домігся поновлення справи, бо наполягав на невинуватості. Втім Вищий антикорупційний суд повторно закрив кримінальне провадження.

Українська правда