Daily Archives : September 23, 2022

Американський виробник алюмінієвих банок Ball продав бізнес у РФ за $530 мільйонів

Американський виробник упаковки Ball Corporation, який займав 70% випуску алюмінієвих банок для напоїв на російському ринку, продав свій російський бізнес місцевій групі “Арнест” за 530 млн дол.

Про це йдеться у заяві Ball Corporation.

У повідомленні Ball Corporation зазначається, що покупець придбав “весь російський бізнес” компанії, у релізі російської групи вказується, що до периметру угоди увійшли три заводи – у Московській, Ленінградській та Челябінській областях.

Як пише Forbes Russia, консолідований виторг російських заводів Ball в 2021 році склав 43,8 млрд рублів, EBITDA – 11,3 млрд рублів. На заводах компанії працює понад 900 осіб.

При цьому, частка Ball Corporation на внутрішньому ринку Росії становила 2021 року близько 70%.

Ball Corporation окрім випуску алюмінієвих банок займається виробництвом товарів для дому та особистої гігієни. У березні 2022 року корпорація вирішила піти з російського ринку. Президент і головний виконавчий директор Ball Ден Фішер назвав угоду “рішенням, що найкраще забезпечує майбутнє колег і активів Ball в Росії”.

Нагадаємо:

Раніше американська корпорація Ball, що виробляє алюмінієві банки, оголосила про рішення залишити Росію.

Американська корпорація Ball, що виробляє алюмінієві банки, через рішення про вихід з російського ринку зазнає збитків на $435 млн.

Економічна правда

З початку війни Мінфін спрямував на соцвиплати 250 мільярдів

За період з березня по серпень 2022 року з держбюджету профінансовано соціальні виплати на 254,1 млрд грн, зокрема у серпні – 33,9 млрд гривень.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів України.

Зазначається, що ці кошти було спрямовано, серед іншого, на виплату допомог, зокрема сім’ям з дітьми, – 32,2 млрд грн, із них у серпні – 5,4 млрд грн.

29,6 млрд грн – для надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, із них у серпні – 5,9 млрд грн;

16,7 млрд грн – на надання пільг і субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, із них у серпні – 0,8 млрд грн;

144,7 млрд грн – Пенсійному фонду на виплату пенсій, доплат і підвищень до пенсій, із них у серпні – 21,8 млрд грн;

30,9 млрд грн – на допомогу застрахованим особам у зв’язку із втратою ними частини заробітної плати (доходу) внаслідок проведення бойових дій у межах програми “єПідтримка”.

“Продовжуємо працювати для наближення перемоги над ворогом, водночас розуміємо важливість забезпечення належного соціального захисту наших громадян.

Так, уряд продовжує забезпечувати виплату пенсій, доплат, надбавок і допомог. Адже кошти повинні надходити вчасно та у повному обсязі, а люди мають відчувати підтримку держави, особливо у період воєнного стану”, – заявив заступник міністра фінансів Роман Єрмоличев.

Економічна правда

Швейцарія засудила псевдореферендуми та заявила про готовність приєднатися до нових санкцій ЄС

Уряд Швейцарії засудив проведення псевдореферендумів на окупованих Росією українських територіях та заявив про готовність приєднатися до нових санкцій Євросоюзу.

Про це йдеться у заяві на сайті уряду, пише “Європейська правда”.

“Референдуми, які зараз відбуваються на частково окупованих Росією українських територіях, не відповідають законодавству та є незаконними з точки зору міжнародного права. Федеральна рада засуджує це порушення суверенітету України Росією і не визнає результатів жодного з цих фіктивних референдумів”, – йдеться у заяві.

Зазначається, що президент Швейцарії Ігнаціо Кассіс чітко висловив цю позицію міністру закордонних справ Росії Сєргєю Лаврову в середу в Нью-Йорку на полях Генасамблеї ООН.

МЗС Швейцарії у четвер також викликало російського посла, щоб підтвердити цю позицію.

“Федеральна рада закликає Росію припинити проведення фіктивних референдумів в Україні, утриматися від прийняття очікуваних заяв територій про офіційне приєднання до Російської Федерації та утриматися від будь-яких подальших кроків щодо окупації та анексії”, – йдеться у заяві.

В уряді також нагадали, що у зв’язку з останніми “референдумами” ЄС оголосив про намір запровадити нові санкції і в разі їх ухвалення Швейцарія розгляне питання про приєднання до них.

Раніше повідомлялося, що країни ЄС почали консультації щодо восьмого пакета санкцій проти Росії за агресивну війну проти України.

Втім, проблемою може стати позиція окремих країн. З Будапешта неодноразово лунали заяви проти будь-яких нових санкцій щодо Росії, а партія влади навіть ініціює загальнонаціональне опитування щодо підтримки угорським населенням енергетичних санкцій ЄС проти Росії.

Заперечення проти посилення санкцій висловлювала також Австрія.

Європейська правда

Найбагатший олігарх РФ постачав сталь для розробки ядерної зброї Росії. Він досі не під санкціями – “Схеми”

колаж: Схеми

Російська компанія “НЛМК”, яку контролює найбагатший російський бізнесмен Володимир Лісін, з 2014 року і щонайменше до 2019 року постачала сталь на державні підприємства РФ, які безпосередньо займаються виготовленням ядерної зброї.

Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми “Схеми”.

Наголошується, що Лісін, на відміну від десятків інших найбагатших російських олігархів, досі не потрапив до санкційних списків США, ЄС та Британії. Не ввела санкцій щодо нього і Україна.

Так, журналісти проаналізували дані публічних закупівель РФ та виявили, що електротехнічна сталь корпорації Лісіна з 2014 року регулярно постачається на державні підприємства РФ, які безпосередньо займаються виготовленням ядерної зброї.

Йдеться про “Російський федеральний ядерний центр – всеросійський науково-дослідний інститут технічної фізики імені академіка Забабахіна”.

“Журналісти знайшли контракти на постачання електротехнічної сталі у 2017 році. Інститут Забабахіна розробляє та випробовує ядерні і термоядерні боєприпаси.

Також “НЛМК” співпрацював із Федеральним держпідприємством “Виробниче об’єднання “Север”. Є контракти на постачання сталі 2014, 2015, 2016, 2017 і 2019 років. Після 2019 року дані про закупівлі “ВО “Север” не оприлюднювали. Основною діяльністю “Севера” є виробництво компонентів ядерних боєприпасів”, – йдеться у розслідуванні.

Крім того, концерн Лісіна, як з’ясували розслідувачі, співпрацював і з іншими підприємствами оборонного комплексу РФ.

“НЛМК” постачав сталь “Науково-виробничому об’єднанню “Електромашина”. Воно виготовляє, з-поміж іншого, бойовий модуль “Охотник”.

Електротехнічну сталь від “НЛМК” у 2017 році отримав і “Марійський машинобудівний завод”. Він працює над розробкою зенітних систем”, – заявляють “Схеми”.

Зазначається також, що у металургійній імперії Лісіна є дочірні компанії в Європі та США. На території Сполучених Штатів працює три компанії, в Індіані та Пенсильванії.

При цьому на запит “Схем” в “НЛМК” не відповіли.

“Схеми” підкреслюють, що проти Володимира Лісіна персональні санкції ввели лише в Австралії.

США, Британія, Євросоюз та Україна досі не застосували щодо нього санкцій, на відміну від інших великих бізнесменів РФ.

“Схеми” звернулися до уповноважених органів цих країн із проханням це пояснити. В РНБО України зазначили, що наразі не отримували пропозицій про введення санкцій щодо Лісіна від уповноважених на це законом органів”, – йдеться у розслідуванні.

Водночас у уряді Британії зазначили, що не коментують свої можливі майбутні рішення щодо санкцій.

Схоже відповіли і в Єврокомісії – не коментують формування списків публічно, бо це “процес, який відбувається в умовах конфіденційності”. Відповідь від уповноваженого органу США буде оприлюднена відразу після отримання, додають журналісти.

Економічна правда

Опитування FRA щодо досвіду людей, які тікають від війни в Україні

FRA

Нове дослідження Агентства ЄС з фундаментальних прав (FRA) має на меті знайти відповіді на ці питання.

Результати дослідження будуть використані для надання рекомендацій ЄС та приймаючим країнам щодо подальшої підтримки біженців.

Оскільки війна в Україні триває, країни ЄС приймають і підтримують безпрецедентну кількість людей, які шукають безпеки в ЄС, – говорить директор FRA Майкл О’Флаерті. Це створює широкий спектр викликів у сфері фундаментальних прав зараз і, можливо, в майбутньому. Цим опитуванням FRA прагне допомогти ЄС та постраждалим країнам знайти стійкі рішення, які принесуть користь приймаючим країнам та людям, які втекли від цієї трагічної війни“.

Онлайн-опитування охоплює досвід та погляди всіх дорослих та їхніх дітей, які покинули Україну та переїхали до ЄС, рятуючись від війни.

Питання охоплюють проблеми, пов’язані з роботою, освітою, житлом та охороною здоров’я. Опитування також включає питання про вивчення мови, інтеграцію, а також досвід дискримінації та расизму.

Опитування проводиться у Болгарії, Чехії, Естонії, Німеччині, Угорщині, Італії, Іспанії, Польщі, Румунії, Словаччині та Чехії. Воно завершиться 30 вересня.

Люди, які тікають від війни в Україні, можуть заповнити анкету англійською, українською або російською мовами.

FRA планує оприлюднити результати опитування у 2023 році. Опитування є частиною ширших заходів FRA, спрямованих на вивчення впливу війни на фундаментальні права людини в ЄС.

Право оренди об’єктів нерухомості неплатоспроможного Мегабанку виставили на продаж

Фонд гарантування вкладів фізосіб виставив на відкриті електронні аукціони права оренди нерухомого майна АТ “МЕГАБАНК”, що перебуває в ліквідації.

Про це повідомляє пресслуба ФГВФО.

Перші аукціони відбудуться 27 вересня 2022 року в системі Prozorro.Продажі.

Потенційним орендарям пропонується чотири об’єкти нерухомості – колишні відділення банку.

Так, на аукціони виставили:

  1. Право оренди нерухомого майна, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 114 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська обл., місто Первомайський, мікрорайон 1/2, будинок 28, приміщення 2,3. Стартова ціна лоту (орендна плата за місяць) – 37 164,00 грн. Більш детальний опис об’єкту і умови участі в аукціоні – за посиланням.
  2. Право оренди нерухомого майна, а саме: 8/100 частин нежитлової будівлі площею 111,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Харківська область, м. Валки, площа Центральна, буд. 3. Стартова ціна лоту (орендна плата за місяць) – 36 427,80 грн. Більш детальний опис об’єкту і умови участі в аукціоні – за посиланням.
  3. Право оренди нерухомого майна, а саме: трикімнатна квартира загальною площею: 75,1 кв. м, житловою площею: 48,5 кв. м, за адресою: Черкаська обл., м. Сміла, вулиця Незалежності, будинок 18, квартира 12. Стартова ціна лоту (орендна плата за місяць) – 28 913,50 грн. Більш детальний опис об’єкту і умови участі в аукціоні – за посиланням.
  4. Право оренди нерухомого майна, а саме: частина нежитлового приміщення, загальною площею 249,40 кв.м, розташоване за адресою: Житомирська обл., м. Житомир, вулиця Перемоги, будинок 54. Стартова ціна лоту (орендна плата за місяць) – 98 762,40 грн. Більш детальний опис об’єкту і умови участі в аукціоні – за посиланням.

Строк оренди кожного з об’єктів однаковий та складає 12 місяців.

Аукціони з передачі в оренду нерухомості пройдуть за голландською моделлю, з покроковим зниженням стартової ціни. Орендарем може стати кожен бажаючий, скориставшись одним із офіційних торгових майданчиків, авторизованих у системі Prozorro.Продажі.

Кошти, отримані від управління активами, спрямовуються на розрахунок із кредиторами банку.

Нагадаємо:

Національний банк відніс Мегабанк до категорії неплатоспроможних через суттєві порушення в частині оцінки кредитного ризику, інсайдерське кредитування та невиконання плану докапіталізації.

У Фонді гарантування вкладів заявляли, що працівники Мегабанку перешкоджають доступу законної тимчасової адміністрації до управління банком.

Водночас мажоритарний власник банку Віктор Суботін зазначав, що представники ФГВФО намагалися зайти у філії банку в Івано-Франківську та Києві, але відмовилися їхати до центрального офісу в Харкові.

Згодом повідомлялось, що Фонд гарантування вкладів фізосіб встановив контроль над визнаним неплатоспроможним “Мегабанком” і розпочав пошук інвесторів, зацікавлених у виведенні банку з ринку.

Фонд гарантування вкладів фізосіб з 21 червня розпочав виплати вкладникам визнаного неплатоспрожним “Мегабанку”.

У ході відкритого конкурсу з виведення з ринку визнаного неплатоспроможним Мегабанку в інший спосіб, ніж ліквідація банку, не надійшло жодної конкурсної пропозиції від потенційних інвесторів.

Нацбанк України, зважаючи на пропозицію Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, 21 липня ухвалив рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію АТ “МЕГАБАНК”.

Читайте детальніше у статті: Мегабанкрутство. Чому НБУ вивів з ринку Мегабанк і хто від цього найбільше програє?

Економічна правда

З початку повномасштабної війни від ігрового бізнесу у бюджет надійшло 330 мільйонів

З початку повномасштабного вторгнення РФ від гемблінг-сфери до держбюджету надійшло понад 330 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).

З 24 лютого організатори азартних ігор змогли не тільки адаптуватися до умов сьогодення, а й почати розвивати свій бізнес, кажуть в регуляторі.

Компанії справно платять за ліцензії та відкривають нові ігрові заклади, чим створюють робочі місця, заявляють в КРАІЛ.

“КРАІЛ закликає організаторів азартних ігор та лотерей до відповідальної роботи та просить дотримуватися усіх правил безпеки згідно з умовами воєнного стану”, – йдеться у заяві регулятора.

Економічна правда

У РФ ритейлери допродують залишки імпортного алкоголю: асортимент скоротився на 40-95%

У РФ великі ритейлери, чий асортимент імпортного алкоголю вже скоротився на 40-95% рік до року, чекають на вимивання з полиць до половини залишків у найближчі три місяці та зростання цін.

Про це пише “Комерсант”.

Зазначається, що асортимент імпортного алкоголю у федеральних мережах за червень-серпень скоротився на 40-95% рік до року в залежності від категорії, а в найближчі три місяці може зменшитися ще на 40-50%. Про це свідчать дані Асоціації компаній роздрібної торгівлі.

За даними АКОРТ, імпорт алкогольних напоїв у великих мереж за цей період знизився на 60=100%.

Зокрема, повністю припинилося постачання ігристих вин регіону Шампань, на 70% впав імпорт віскі, на 60% – французького коньяку та імпортного пива. На цьому тлі закупівельні ціни на імпортне спиртне з лютого зросли на 27-40%, а щодо позицій – на 70%, кажуть в АКОРТ.

Імпорт алкоголю до Росії знижується з початком повномасштабної війни в Україні та нової хвилі санкцій.

“За підсумками першого півріччя ввезення всіх міцних напоїв скоротилося майже на 35%, до 32,65 млн л, а віскі – майже на 50%, до 11,8 млн л.

США в рамках санкцій повністю заборонили відвантаження спиртного в РФ, а ЄС – на алкоголь, дорожчий за €300 за одиницю. Низка компаній самі зупинили постачання чи пішли з ринку”, – йдеться у повідомленні.

Профільна асоціація звернулась до уряду РФ з проханням включити низку алкогольних брендів до переліку дозволених до так званого паралельного імпорту.

Нагадаємо:

У РФ дорожчає іноземний алкоголь: ціни на нього зростають швидше, ніж на інші категорії продуктів.

За підсумками першого півріччя 2022 року імпорт міцного алкоголю до РФ внаслідок санкцій скоротився майже на 35%, до 32,65 млн л, а віскі – майже на 50%, до 11,8 млн л.

Економічна правда

У ЄС почалися консультації щодо 8-го пакета санкцій, триватимуть і протягом вихідних – ЗМІ

Країни ЄС у п’ятницю почали консультації щодо восьмого пакета санкцій проти Росії за агресивну війну проти України.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

“Перемовини про наступні санкції проти Росії між Єврокомісією і країнами-членами почнуться сьогодні і триватимуть протягом вихідних. Це не буде “найсильніший” пакет, але очікується включення нових осіб до санкційних списків, нові обмеження щодо продукції подвійного призначення, банків, технологій, гранична ціна на нафту тощо”, – повідомив Джозвяк.

За даними західних ЗМІ з дипломатичних джерел, новий пакет санкцій можуть схвалити вже 6-7 жовтня, коли відбудеться засідання Євроради, а Європейська комісія внесе відповідні пропозиції вже наступного тижня.

Втім, проблемою може стати позиція окремих країн. З Будапешта неодноразово лунали заяви проти будь-яких нових санкцій щодо Росії, а партія влади навіть ініціює загальнонаціональне опитування щодо підтримки угорським населенням енергетичних санкцій ЄС проти Росії.

Заперечення проти посилення санкцій висловлювала також Австрія.

Європейська правда

Toyota припиняє виробництво у РФ, але з ринку не йде – ЗМІ

Японський автовиробник Toyota припиняє виробництво в Росії – завод компанії в Шушарах (Петербург) пропрацював 15 років.

Про це пише “Комерсант” із посиланням на джерела.

За словами співрозмовників газети, автоконцерн так і не зміг налагодити постачання комплектуючих до РФ.

“Тепер майданчик буде законсервований і згодом, можливо, проданий, але випуск Toyota на ньому не відновиться. Буде оптимізовано й московський офіс концерну: його співробітникам та штату заводу запропонують підвищені компенсації – від 12 окладів”, – кажуть джерела.

При цьому компанія не йде з РФ.

Останні місяці – з початку березня – завод автоконцерну в Шушарах перебував у простої через логістичні труднощі після початку повномасштабної війни в Україні. Нинішнє рішення пов’язане з неможливістю відновити ритмічні постачання, зазначають співрозмовники.

Імпорт автомобілів бренду в РФ припинено.

На майданчику в Петербурзі випускалися моделі Camry та RAV4. Потужності було розраховано на випуск 100 тис автомобілів на рік.

“Для власників автомобілів Toyota і Lexus нічого не зміниться: компанія продовжить надавати післяпродажне обслуговування. Крім того, це рішення не торкається роботи дилерської мережі”, – пише видання з посиланням на джерела.

Економічна правда