Daily Archives : November 1, 2022

Ердоган поговорить з Путіним і Зеленським про зернову угоду – прем’єр Туреччини

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган найближчими днями проведе переговори зі своїми російським та українським колегами з метою відновлення угоди з експорту зерна.

Про це заявив міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу, пише “Європейська правда” із посиланням на AFP.

“Наш президент поговорить із Путіним і Зеленським найближчими днями. Ми віримо, що подолаємо це… Зернова угода вигідна всім “, – сказав Чавушоглу журналістам.

Ердоган заявив у понеділок, що Туреччина продовжуватиме зусилля щодо збереження угоди чинною, незважаючи на коливання Росії.

Туреччина, один із посередників липневої угоди разом з Організацією Об’єднаних Націй, активізувала дипломатичні зусилля з порятунку угоди, підписаної Росією та Україною.

Москва заявила, що призупинила свою участь на невизначений термін після того, як звинуватила Київ у “масованій” атаці на свій Чорноморський флот у Криму в суботу.

Угода, яка має бути продовжена 19 листопада, спрямована на зниження глобальної продовольчої кризи, спровокованої вторгненням Росії в Україну, і вже дала змогу експортувати понад 9,7 мільйона тонн українського зерна.

Нагадаємо, спільний координаційний центр, що опікується зерновою ініціативою під егідою ООН, повідомив, що до полудня вівторка ще три судна залишили українські порти після того, як Росія призупинила свою участь у цій ініціативі.

Європейська правда

Ощадбанк відновив роботу відділення у звільненому Лимані

getty images

Державний Ощадбанк у вівторок, 1 листопада, відновив роботу відділення в деокупованому Лимані Донецької області.

Про це повідомляє пресслужба банку.

Відділення працює в будні з 09:00 до 15:30 за адресою: вул. Івана Лейка, 3. Також тут другий тиждень працює банкомат Ощадбанку – перший у Лимані після звільнення міста та другий на деокупованих територіях.

“Для Ощадбанку відновлення роботи на деокупованих територіях є принципово важливим з точки зору надання мешканцям звільнених територій доступу до банківського обслуговування”, – наголосили у фінансовій установі.

Зазначається, що завдяки цьому мешканці міста зможуть отримувати пенсії, соціальні виплати, перекази та користуватись іншими банківськими послугами.

Нагадуємо:

З 28 жовтня державний Приватбанк відновив мережу банківського обслуговування у деокупованому Лимані Донецької області.

Логістична компанія “Нова пошта” відновила роботу на деокупованій Донеччині – у Святогірську та Лимані.

Укрпошта з 5 жовтня розпочала видачу пенсій на звільнених територіях Донецької області – пересувні відділення Укрпошти вже працюють в Лимані, Святогірську та селищі Яровому.

Продажі нових легкових авто у жовтні у річному вимірі впали у 2,5 рази – асоціація

На українському ринку нових легкових авто у жовтні зареєстрували трохи більше 3,1 тис продажів – відносно попереднього місяця реєстрації нових легковиків зменшились на 8%. Порівняно з жовтнем 2021 року – у 2,5 рази.

Про це повідомляє асоціація автовиробників України “Укравтопром”.

При цьому айпопулярнішою маркою на ринку залишається Toyota. У жовтні було зареєстровано 665 нових авто цієї японської марки.

“Відносно вересня поточного року попит на нові Тойоти зменшився на 1%, а у порівнянні з жовтнем 2021 року майже вдвічі”, – йдеться у повідомленні.

На другому місці – Skoda (326 авто). Це на 4,5% більше вересневого показника марки та лише на 3% менше, ніж у жовтні минулого року.

До топ-3 повернулась Renault – 270 реєстрацій за місяць (+72% до вересня 22р., -71% до жовтня 21р.).

Також у топ-5 KIA (269 шт., +22% та -60% відповідно) і Mercedez-Benz (230 шт., +26%, -17%).

Бестселером місяця знову став Toyota Rav4 (300 авто).

“Всього з січня по жовтень 2022 року українці придбали і поставили на облік 30,9 тис нових легкових авто, що на 63% менше, ніж за аналогічний період 2021 року”, – резюмували в асоціації.

Нагадаємо:

У вересні 2022 року на ринку нових легкових авто було зареєстровано 3,4 тис продажів: проти серпня цього року ринок нових легковиків зріс на 16%, але в річному вимірі – продажі скоротились майже втричі.

Економічна правда

“Газпром” у 2022 скоротив видобуток на понад 18% та експорт на понад 40%

getty images

Російський “Газпром” протягом січня-жовтня видобув 344 мільярда кубометрів газу, що на 18,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року та майже вдвічі скоротив експорт.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

Крім цього, попит на газ компанії з газотранспортної системи на внутрішньому ринку за цей період зменшився на 5,6% – 11,1 млрд кубометрів.

Експорт до країн далекого зарубіжжя скоротився на на 42,6% (67,6 млрд куб. м) та становив 91,2 млрд куб. м. Компанія постачає газ згідно з підтвердженими заявками.

Натомість експорт до Китаю газопроводом “Сила Сибіру” зростає, а постачання регулярно йдуть понад добові контрактні кількості.

Варто зазначити, що у своєму зведенні “Газпром” турбується про заповненість українських ПСГ.

Нагадуємо:

На листопад російський “Газпром” підтвердив постачання Молдові лише 5,7 млн кубометрів газу на добу, це становить 51% від узгодженого контрактом обсягу.

Чеська енергетична компанія ČEZ готує міжнародний арбітраж проти російського “Газпрому”, де вимагатиме компенсацій за перебої у поставках природного газу протягом 2022 року.

“Київстар” попередив про збої у застосунку і з поповненням рахунку: коли відновлять роботу

Мобільний оператор “Київстар” повідомив, що з ранку вівторка у частини клієнтів можуть виникати обмеження під час поповнення рахунку, зміни тарифу або в користуванні додатком “Мій Київстар”. Обіцяють відновити роботу цих сервісів найближчим часом.

Про це повідомила пресслужба компанії у Facebook.

“Наші основні послуги, зокрема дзвінки та мобільний інтернет працюють у звичному режимі.

Проте, сьогодні приблизно з 9 ранку у частини наших клієнтів можуть виникати обмеження під час поповнення рахунку, зміни тарифу або в користуванні додатком Мій Київстар”, – йдеься у заяві.

У “Київстарі” підкреслили, що IT-спеціалісти вже працюють над відновленням роботи цих додаткових сервісів.

“Ми щиро перепрошуємо за тимчасові складнощі та просимо спробувати поповнити рахунок через годину”, – резюмували в пресслужбі.

Економічна правда

В Україні запускають проєкт “Дунайський зерновий шлях”

УДП

Українське дунайське пароплавство розпочинає проєкт “Дунайський зерновий шлях” після виходу Росії з “зернової ініціативи”.

Про це повідомив генеральний директор УДП Дмитро Москаленко у Facebook.

“Ще влітку ми передбачали, що РФ може в будь-який момент спробувати зірвати “Зернову ініціативу”. Тому наполегливо і системно розвивали наш проєкт “Дунайський зерновий шлях”, – написав він.

Зазначається, що УДП інвестувало у створення власної переваалки зернових, а також домовилось з румунською компанією TTS про швидшу та ефективнішу схему перевалки у порту Констанци.

Москаленко додав, що “Дунайський зерновий шлях” вже починає працювати. Таким чином йдеться про безпечну та гарантовану доставку аграрної продукції з річкового порту одразу на морське судно великого тоннажу. Логістичний зв’язок здійснюватиме та контролюватиме УДП.

У пароплавстві очікують, що за рахунок швидшого процесу завантаження та розвантаження середній час обороту каравану скоротиться приблизно на 30%. А власникам вантажу не доведеться нести фінансових втрат внаслідок тривалих очікувань в черзі біля терміналу.

також судна будуть оснащені системами он-лайн контролю, відеоспостереження, кількість судноводів в екіпажі зросте. Це дасть можливість баржевому каравану здійснювати до двох рейсів на місяць.

На другому етапі проєкту передбачається будівництво нових барж. Також найближчим часом починається модернізація тяги – капітальний ремонт самохідного флоту з заміною двигунів.

З України по “зерновому коридору” вийшли три судна

Попри “призупинення виконання” Росією своєї частини угоди про розблокування українських портів, у вівторок зерновим коридором пройшли три судна з продовольством.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на речника Спільного координаційного центру, який здійснює моніторинг руху суден.

Переміщення суден було погоджено українською, турецькою делегаціями та делегацією ООН в Координаційному центрі, російську делегацію було поінформовано.

Читайте більше: Які наслідки для світу та українських фермерів матиме черговий шантаж РФ і чи зможуть Україна, Туреччина та ООН без Росії возити зерно морем.

Нагадуємо:

У понеділок з портів “Одеса”, “Чорноморськ” та “Південний” вийшли 12 суден з 354,5 тисяч тонн агропродукції до країн Африки, Азії та Європи після того, як РФ оголосила про “призупинення “зернової угоди”.

Україна заявила, що продовжить виконувати “зернову ініціативу” в межах домовленостей з ООН і Туреччиною.

Постійний представник Росії при Організації Об’єднаних Націй Васілій Нєбєнзя заявив, що Москва не буде визнавати домовленості щодо експорту зерна з України без своєї участі.

29 жовтня Росія заявила, що зупиняє участь у реалізації “зернової угоди” нібито через “теракт” у Севастопольській бухті в суботу вранці. У Міноборони РФ заявили, що ціллю атаки у Севастопольській бухті стали кораблі Чорноморського флоту, які нібито були задіяні у забезпеченні безпеки зернового коридору.

Продажі генераторів та павербанків зросли у 10 разів – АЛЛО

За вересень-жовтень серед найпопулярніших товарів, які купували українці, – генератори, зарядні станції та павербанки.

Про це повідомили в маркетплейсі АЛЛО.

У мережі додають, що попит та обсяг продажів таких товарів стрімко зріс, якщо порівнювати з аналогічним періодом минулого року.

При цьому обсяги продажів генераторів зросли у 10 разів у вересні 2022 року порівняно до вересня 2021 року.

“У жовтні стрибок трохи зменшився: перевищення обсягу продажів у цьому місяці становить п’ять разів.

Середній чек загалом зріс на 82% та становив понад 30 тисяч гривень. Найбільш популярні моделі, які обирають українці, – це компактні генератори 2,5-2,8 кВт. Власники приватних будинків надають перевагу двопаливним генераторам, дизельним та бензиновим, 5,5 кВт та більше”, – йдеться у повідомленні.

Наразі спостерігається дефіцит товару на ринку, адже українці стрімко почали купувати генератори та готуватися до відключення електроенергії, додають в АЛЛО.

Там зазначили, що партнери маркетплейсу намагаються забезпечити наявність товару на складах.

Також повідомляється, що попит на зарядні станції з’явився саме під час війни, адже до війни споживачі користувалися павербанками. Середній чек зарядних станцій за 3-й квартал становить 28 тисяч гривень.

Обсяг продажів павербанків зріс у 10 разів у порівнянні з 2021 роком.

“Якщо в довоєнні часи мали популярність легкі компактні моделі, то наразі підвищений попит мають більш ємні, від 20000 mAh, які підходять для смартфонів, смарт годинників та планшетів. Середній чек за 3 квартал 2022 року становить 2 тисячі гривень”, – розповіли в АЛЛО.

“Наразі товари категорії павербанки є в наявності в АЛЛО та на ринку в цілому, але через підвищений попит можливий дефіцит у листопаді та грудні”, – кажуь в маркетплейсі.

“Попит на товари маркетплейсу АЛЛО під час війни сильно змінився. Наразі українці купують генератори, обігрівачі, ліхтарі, зарядні станції. Також продовжують купувати необхідну електроніку, товари для віддаленої роботи, навчання та побуту – ці категорії товарів не втрачають популярності, хоча загальний попит знизився.

Продажі одягу, взуття, шкільної форми, дитячих товарів та іграшок впали на 90%. До грудня на генератори, сонячні панелі, повербанки буде спостерігатися дефіцит”, – заявила операційна директорка ГК “АЛЛО” та маркетплейсу allo.ua Наталія Панкратова.

Нагадаємо:

Повідомлялось, що за останні два тижні в Україні спостерігається різке збільшення попиту на товари, необхідні на випадок енергетичної кризи: українці шукають способи підготуватися на випадок відключення електро-, водо-, тепло- чи газопостачання.

Українці на тлі того, як росіяни останні два місяці активно обстрілюють об’єкти енергетичної інфраструктури, ретельніше готуються до зими: у вересні цікавляться обігрівачами, а в жовтні в 6 разів частіше шукають павербанки.

Читайте також: Готуємося до зими. Все, що треба знати про обігрівачі – від простих приладів до буржуйок

Підтримати енергетичний фронт може кожен. Все, що треба знати про економію електроенергії

Економічна правда

Облігації в “Дії”: українці розкупили випуски на честь Криму та Луганська

Від початку продажу військових облігацій уряду через “Дію” випуски, присвячені тимчасово окупованим українським Криму та Луганська.

Про це повідомив віцепрем’єр-міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Усього українці придбали 6,4 тисяч облігацій, випущених на честь Криму і 2,5 тисяч облігацій – на честь Луганська. “Разом це майже 9 млн грн”, – додав Федоров.

Загалом у “Дії” українці вже придбали 82 тисячі військових облігацій, тобто уряд таким чином зміг залучити 82 млн грн, які спрямують на воєнні видатки.

Вартість однієї військової облігації стартує від 900 гривень, а придбати їх будь-яку кількість. Випуски названі на честь тимчасово окупованих міст та територій – Херсон, Мелітополь, Маріуполь, Крим тощо.

Нагадуємо:

З понеділка, 3 жовтня, військові облігації стало можливим придбати на порталі “Дія”.

“Дія” не продає облігації самотужки. Партнери купують їх у держави та продають через застосунок. Наразі партнерами є Альфа-Банк, bond ua та Укргазбанк.

У РФ оштрафували Вікіпедію ще на 2 мільйони рублів за статтю про війну в Україні

У Росії оштрафували американський фонд “Вікімедія” (Wikimedia Foundation Inc), який управляє інтернет-енциклопедією “Вікіпедія”, на 2 млн рублів за відмову “видаляти фейки про російську спецоперацію” (“спецоперацією” у РФ називають повномасштабне вторгнення в Україну).

Про це пишуть “Известия” з посиланням на рішення суду.

“Суд постановив визнати організацію Wikimedia винною за ч. 2 ст. 13.41 КпАП РФ (невидалення забороненої в Росії інформації) і призначити їй покарання у вигляді штрафу на суму 2 млн рублів”, – йдеться в заяві суду.

При цьому приводом для складання протоколу про адміністративне правопорушення стала стаття, розміщена у “Вікіпедії”, в якій містяться нібито “недостовірні відомості про спецоперацію” (“спецоперацією” Росія називає повномасштабне вторгнення в Україну).

Нагадаємо:

“Фонд Вікімедіа” оскаржує в російському суді штраф розміром майже 90 тисяч доларів, який виписали російській “Вікіпедії” за статтю про російське вторгнення в Україну та військові злочини в Бучі та інших містах.

На початку широкомасштабного російського вторгнення, російська влада 2 березня попередила Вікіпедію, що вона її заблокує, якщо інтернет-енциклопедія не видалить або не виправить статтю про російську збройну агресію в Україні та реакцію світу. Друге попередження “Вікіпедії” влада Росії надіслала наприкінці березня, але припустила, що все може обійтися штрафом завбільшки кілька мільйонів рублів.

У квітні Роскомнагляд надіслав російськомовній Вікіпедії догану, що на сторінці інтернет-енциклопедії про Путіна написана правда про вторгнення в Україну та шовінізм російського президента у відносинах з сусідською країною.

Наприкінці травня в Росії ухвалили законопроєкт, який вимагає від власників великих інтернет-ресурсів реєструвати свої представництва в Росії. У “Фонді Вікімедіа” відреагували, що відкриття представництва означатиме, що російські силовики зможуть контролювати та карати “Вікіпедію” за не зручну для Кремля інформацію на її веб-сторінках.

Російський президент Володимир Путін говорив, що було би непогано заснувати альтернативну російську Вікіпедію, яка би була підконтрольна Кремлю.

Економічна правда