Daily Archives : November 8, 2022

Нафта дешевшає на тлі побоювань рецесії і нових спалахів COVID у Китаї

Ціни на нафту знизились у вівторок, оскільки побоювання щодо рецесії та спалахи COVID-19 в Китаї викликали побовання щодо зниження попиту на паливо.

Про це пише Reuters.

Як змінились ціни

Нафта марки Brent подешевшала на 23 цента, або на 0,2%, до 97,69 долара за барель до 07:26 за Гринвічем.

Американська нафта марки West Texas Intermediate (WTI) подешевшала на 32 цента, або на 0,4%, до 91,47 долара за барель.

Причини зміни цін

Обидва показники раніше досягли максимуму з серпня на тлі повідомлень про те, що посадовці Китаю, найбільшого світового імпортера нафти, зважували вихід з жорстких обмежень, пов’язаних з COVID-19.

Однак китайські чиновники у сфері охорони здоров’я на вихідних підтвердили прихильність Китаю своїй суворій політиці нульового рівня захворюваності на COVID-19. Крім того, останні дані показали, що експорт та імпорт країни несподівано скоротилися в жовтні.

У вівторок офіційні дані показали, що в Гуанчжоу та інших містах Китаю різко зросла кількість нових випадків захворювання коронавірусом.

Більш міцний долар США також вплинув на ціни на нафту. Ціни на нафту, як правило, встановлюються в доларах США, тому зміцнення долара робить товар більш дорогим для власників інших валют.

Економічна правда

Іноземні інвестори подали понад 370 запитів на платформу Advantage Ukraine

На інвестиційну платформу Advantage Ukraine за два місяці з моменту запуску надійшло більш ніж 370 запитів від потенційних інвесторів.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Понад 100 запитів було отримано від стратегічних та портфельних інвесторів США, Великої Британії, Німеччини, Данії, Бельгії, Республіки Корея та інших країн.

Як зазначили у міністерстві, у рамках Advantage Ukraine інвестори першочергово цікавляться інноваціями та технологіями, агропромисловим комплексом, видобутком корисних копалин, інфраструктурою, промисловістю, логістикою, а також енергетикою та оборонною промисловістю.

Для стимулювання притоку інвестицій відомтсво працює з міжнародним партнерами над механізмом страхування військових ризиків та щодо залучення боргового фінансування від МФО для реалізації інвестиційних проектів.

“Незважаючи на напружену військово-економічну ситуацію, переважна більшість потенційних інвесторів розуміють невідворотність євроатлантичної інтеграції України і вже зараз готові розглядати проекти в секторах, які традиційно мають глобальні конкурентні переваги, або спрямовані на повоєнну відбудову України” – зазначив заступник міністра Олександр Грибан.

Проектна команда Advantage Ukraine працює за підтримки Програми USAID “Конкурентоспроможна економіка України”. Вона обробляє запити іноземних інвесторів, надає професійні консультації та аналітичну підтримку вітчизняним компаніям, котрі прагнуть залучити акціонерний або борговий капітал.

Відповідно до статистики advantageukraine.com, за два місяці роботи платформу відвідали десятки тисяч користувачів зі 140 країн світу, більшість з них – з країн “Великої сімки”.

Нагадуємо:

Міністерство економіки планує встановити стратегічні партнерства та залучити прямі інвестиції провідних інвестиційних банків світу.

Президент Володимир Зеленський віртуально відкрив біржові торги на Нью-Йоркській фондовій біржі та представив портал Advantage Ukraine з можливостями інвестувати в українську економіку.

Росіяни знову гальмують перевірки суден в рамках “зернової ініціативи” 

Після повернення росіян до роботи “зернової ініціативи” кількість перевірених суден впала до 8-9 за день, хоча під час їхнього проведення інспекторами ООН та Туреччини кількість перевірених суден сягала 46.

Про це заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков розповів в інтерв’ю Liga.net.

За його словами, на сьогодні ініціатива стикається з тими ж проблемами, як і у п’ятницю, 28 жовтня – за день до “призупинення” російської участі в ній.

“Спільні інспекції поновились. Всі чотири сторони беруть участь в інспекції. Але їх заплановано зараз в середньому тільки 12 на день, з яких фактично завершується 8-9. Водночас необхідність – 25-30 на добу”, – розповів він.

Відповідно до підписаних у Стамбулі домовленостей, у Спільному координаційному центрі утворюються інспекційні групи, які перевіряють судна на вході та виході до Босфорської протоки. До груп входять представники ООН, України, Туреччини та РФ.

Донедавна було п’ять таких груп. Аби збільшити їх кількість, сторони мають додати інспекторів. Зробити це не дозволяла Росія.

При цьому, коли РФ призупинила свою участь в роботі інспекцій, Туреччина та ООН почали перевіряти судна самостійно, і кількість груп зросла до 10. Таким чином 30 жовтня інспектори пропустили 46 суден, а 31 жовтня – ще 39 суден.

“Ми продовжуємо спілкуватись із партнерами про збільшення кількості інспекцій”, – додав Васьков.

На 7 листопада черга на захід в українські порти становила 88 суден, ще 18 завантажених суден чекали інспекцію “на вихід” в турецьких територіальних водах.

Читайте також: Зернова угода зривається, хоча це не точно. Чи витримає Україна блокування портів?

Нагадуємо:

В рамках “зернової ініціативи”, яка розблокувала українські порти для експорту продовольства, вивезено вже 10 млн тонн української агропродукції.

Британія і США підготували велику газову угоду – ЗМІ

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак готується оголосити про укладення великої газової угоди зі Сполучними Штатами.

Про це повідомляє The Telegraph, пише “Європейська правда”.

Переговори про “партнерство в галузі енергетичної безпеки” перебувають на завершальній стадії, і США планують продати Британії мільярди кубометрів скрапленого природного газу протягом наступного року.

Деталі угоди можуть бути розкриті після того, як британський прем’єр використає візит на кліматичну конференцію в Єгипті, щоб закликати світових лідерів “виконати” свої обіцянки щодо боротьби зі зміною клімату.

Готовність Британії імпортувати більше викопного палива, одночасно закликаючи до дій по боротьбі зі зміною клімату, ймовірно, буде розкритикована лейбористами, але в даний час розглядається як необхідна умова для забезпечення енергетичної безпеки країни.

Угода, ймовірно, буде вітатися високопоставленими консерваторами, які висловили занепокоєння тим, що прагнення до нульових викидів було поставлено в пріоритет над зростаючими рахунками за енергію для домогосподарств і платників податків.

Британія веде активні переговори з країнами світу щодо вирішення енергетичної кризи, спричиненої російським вторгненням в Україну.

Угоду почали готувати ще за прем’єрства Ліз Трасс, яка особисто обговорювала деталі з президентом США Джо Байденом.

На Даунінг-стріт сподівалися оголосити про підписання угоди 21 жовтня, але цей план було скасовано через рішення Трасс подати у відставку.

Угода продовжує розроблятися британськими офіційними особами у Вашингтоні під керівництвом Сунака, і її оголошення очікується протягом наступного тижня-двох, хоча дата ще не визначена.

Раніше повідомлялося, що десятки суден зі скрапленим природним газом кружляють біля берегів Іспанії, не маючи можливості отримати місця для розвантаження.

Європейська правда

McDonald’s відкрив ресторан у Києві на Лук’янівці: адреса

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s у вівторок, 8 листопада, відновила роботу ще одного закладу у столиці.

Про це повідомляє пресслужба McDonald’s у Facebook.

Ресторан знаходиться за адресою м Київ, вул. Юрія Іллєнка, 3 біля станції метро “Лук’янівська”.

Варто зазначити, що приміщення закладу внаслідок російського ракетного обстрілу у березні зазнало пошкоджень.

Нагадуємо:

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s відкрила новий ресторан у с. Лісники на Київщині, поруч із рестораном обладнане укриття.

У Вінниці у четвер, 3 листопада, знову відкрилися два ресторани McDonald’s на просп. Юності, 43-а та на вул. Соборній, 51-а.

У Львові 3 листопада відкрився новозбудований ресторан McDonald’s, який мав відкритися на початку року.

НАБУ та САП завершили розслідувати справу щодо голови Рахункової палати Пацкана

У понеділок, 7 листопада, НАБУ та САП завершили розслідування щодо екснардепа та голови Рахункової палати Валерія Пацкана, якого звинувачують в незаконному отриманні компенсації за житло в 2017 році.

Про це повідомила пресслужба Національного антикорупційного бюро.

У вересні 2017 року екснардеп, “який наразі обіймає одну з керівних посад у Рахунковій палаті”, подав до Апарату Верховної Ради заяву про щомісячну компенсацію вартості оренди житла або винайм готельного номера.

Проте, за версією слідства, на момент подання цієї заяви нардеп уже мав у власності квартиру в новобудові на Печерську у Києві, придатну для проживання. Попри це впродовж наступних шести з половиною місяців він отримував кошти із бюджету парламенту.

Слідство також уточнило суму незаконно одержану екснардепом, тепер вона становить 127,4 тис. грн з попередньо озвучених 117,65 тис грн.

Минулого місяця НАБУ і САП повідомили посадовцю про підозру. Хоча слідство не називає прямо ім’я підозрюваного, раніше повідомлялося, що йдеться про очільника Рахункової палати Валерія Пацкана.

Нагадуємо:

У жовтні голова Рахункової палати Валерій Пацкан підтвердив, що йому повідомили про підозру у незаконному одержанні 117,65 тис грн компенсації за житло: він вважає підозру необґрунтованою.

НАБУ і САП повідомили про підозру голові Рахункової палати та народному депутату 8 скликання Валерію Пацкану у незаконному одержанні 117,65 тис грн компенсації за житло.



Україна подала 40 заявок на грантову екологічну програму ЄС LIFE: який бюджет

Урядові та неурядові українські організації та наукові установи подали 40 заявок на участь у грантовій програмі ЄС LIFE з бюджетом у понад 5 мільярдів євро.

Про це розповів міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”.

“Станом на сьогодні від України подано для участі у конкурсі програми ЄС LIFE понад 40 заявок. Але конкурсна програма ще триває до 16 листопада. Тому сподіваюся, що їх буде більше”, – сказав чиновник.

Він зауважив, що в Мінприроди на початку розраховували, що від України бууде подано 15 заявок.

Стрілець наголосив, що вперше за тридцятирічної історії програми LIFE право на участь в ній отримала країна, яка не є повноцінним членом ЄС.

Зокрема, від України створено заявки на проєкти систем моніторингу стану довкілля, ревіталізації водних об’єктів України, будівництва гідроспоруд, цифровізації адміністративних послуг у природоохоронній сфері,

Конкурс із відбору заявок відбудеться навесні 2023 року, але останнім днем подачі на програму є 16 листопада.

Нагадуємо:

Згідно з даними Оперативного штабу з фіксації екозлочинів РФ довкіллю України завдано збитків на понад 1,35 трлн гривень.

Китай став найбільшим торговельним партнером РФ на тлі західних санкцій

Внаслідок накладених Євросоюзом санкцій проти РФ влітку торгівля агресора з блоком скоротилася на 43%, натомість першу позицію серед торговельних партнерів РФ отримав Китай.

Про це пише Financial Times з посиланням на розрахунки німецького Інституту світової економіки.

В червні-серпні російський імпорт товарів скоротився на 24% у річному вимірі, що призвело до щомісячного розриву в імпорті на суму 4,5 млрд доларів. Передусім падіння зумовлене скороченням торгівлі з ЄС на 43% в результаті санкцій блоку проти РФ.

Натомість російська торгівля з Китаєм зросла на 23%, що зробило другу за величиною економіку світу головним торговельним партнером Росії.

Раніше Москва приховала більшість даних про зовнішню торгівлю після початку повномасштабної війни в лютому. При цьому офіційні китайські дані показали, що вартість імпорту та експорту Китаю з Росією в жовтні зросла на 35% в річному вимірі. Хоча таке зростання показує менший річний темп, ніж у попередні три місяці, такі показники різко контрастують із загальним скороченням торгівлі Китаю.

Експорт та імпорт російських товарів скоротився в жовтні на 2,6% і 0,4% у жовтні порівняно з вереснем.

Крім того, за даними Інституту, разом зі скороченням торгівлі в Німеччині та США, щомісячні обсяги світової торгівлі знизилися на 0,8%.

Читайте також: Санкції наче не завдають сильного удару по Росії, але це не так. Дослідження економістів

ЄС у середу запропонує план допомоги Україні на 18 мільярдів євро – Bloomberg

Єврокомісія у середу, 8 листопада, запропонує новий механізм для надання Україні 18 млрд євро фінансової допомоги протягом наступного року.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на співрозмовників, знайомих із пропозицією.

Зазначається, що новий механізм буде достатньо гнучким, аби у майбутньому коригувати обсяги допомоги залежно від потреб у фінансуванні. Крім того, план допоможе підготувати підґрунтя для відновлення України.

Мет такого плану – забезпечити передбачувану фінансову підтримку Україні після критики з боку США та Києва щодо затримок у наданні ліквідності. Україна потребує близько 38 мільярдів доларів наступного року. Раніше адміністрація Байдена сигналізувала, що готова покрити близько половини цієї суми. Також серед найбільших джерел фінансування Україна вбачає Міжнародний валютний фонд.

ЄС досі не затвердив решту 3 млрд євро з пакету допомоги у 9 млрд євро на 2022 рік, обіцяного в травні. Держави-члени не дійшли згоди щодо того, чи повинна допомога надаватися у вигляді грантів, чи пільгових кредитів. Крім того, країни зіткнулися з питанням щодо обсягу гарантій, які вони повинні надати для запозичення грошей на ринках.

Щоб уникнути подальших затримок, виконавча влада ЄС запропонує використати додаткову фінансову подушку в бюджеті ЄС як гарантію для залучення коштів. Цей варіант вимагатиме одностайної підтримки всіх 27 країн-членів для внесення змін до бюджетних рамок ЄС. Проте нині такому кроку може перешкоджати Угорщина, яка заявила, що не буде підтримувати нові спільні фонди ЄС для України.

Новий інструмент для допомоги Україні, який зараз обговорюється, передбачатиме надання пільгових кредитів для покриття нагальних потреб, відновлення критично важливої інфраструктури та початкової підтримки для післявоєнної реконструкції.

Водночас Україна повинна буде виконати низку вимог, аби отримати кошти. Зокрема, у сфері верховенства права, державного управління, боротьби з шахрайством та корупцією, що одночасно сприятиме зближенню з ЄС на шляху до членства.

Нагадуємо:

Країни Євросоюзу обговорюють надання Україні щомісячної фінансової допомоги у 1,5 млрд євро, таким чином допомога у 2023 році очікується на рівні 18 млрд євро.

У 2023 році, завдяки частковій адаптації української економіки до воєнного часу та звільнення українських земель, уряд закладає бюджетний розрив на рівні 3,5 млрд доларів.

Як раніше розповідав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з такого розрахунку наступного року Україна потребує 38 млрд доларів. Тоді говорилося про те, що Євросоюз може надати допомогу у розмірі 1 млрд доларів на місяць (12 млрд доларів за весь рік), ще 12 млрд доларів за рік – від Міжнародного валютного фонду, а також 1,5 млрд доларів щомісячної допомоги від США.

“Антонов” уточнив інформацію про будівництво другої “Мрії”

Державне підприємство “Антонов” уточнило інформацію щодо побудови нової “Мрії”, каже про початок конструкторських робіт.

Джерело: заява ДП “Антонов”

Пряма мова: “Наразі розпочалися конструкторські роботи в цьому напрямку.

За наявною експертною оцінкою, на теперішній час є близько 30 відсотків комплектуючих, які можна використати для другого зразка літака.

Вартість побудови літака оцінюється щонайменше у 500 млн євро. Проте про конкретну суму поки говорити зарано”.

Що передувало: Повідомлялося, що ДП “Антонов” будує другий літак Ан-225 “Мрія” після того, як він був зруйнований у лютому російськими окупантами у ході наступу на Київщині – за словами очільника компанії, нова “Мрія” готова на 30%.

Читайте більше у статті: Повернути “Мрію”. Як Україна може відбудувати найбільший у світі літак

Передісторія:

  • У перший день повномасштабної війни РФ проти України російські окупанти знищили у Гостомелі флагман української авіації – літак Ан-225 “Мрія”. Разом з “Мрією” на аеродромі базувалися ще п’ять літаків: Ан-74, Ан-26, Ан-124, Ан-132 та Ан-22. Перші два знищені повністю, інші сильно пошкоджені.
  • “Антонов” відразу заявив, що “Мрію” будуть відбудовувати. Проте вартість такої ідеї була незрозуміла – з боку “Укроборонпрому” та представників лунала оцінка від 120 млн дол і до 3 млрд дол. Проте, як тоді писав конструктор ДП “Антонов” Анатолій Вовнянко, насправді добудова коштуватиме близько 250-300 мільйонів доларів.