Daily Archives : November 9, 2022

Україна сподівається на продовження “зернової угоди” принаймні на рік та її хоче розширити, включивши більше товарів та портів.

Про це заявив заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков в інтерв’ю Reuters.

“Ми сподіваємося, що не пізніше наступного тижня від наших партнерів Туреччини та ООН ми знайдемо розуміння, і весь ринок також матиме чіткий сигнал щодо подальшого функціонування та продовження ініціативи”, – сказав він.

Термін дії “зернової ініціативи” спливає 19 листопада. Вона дозволила поставити на зовнішні ринки близько 10,5 млн тонн українського продовольства, в основному зерна, з моменту її укладення в липні за посередництва Туреччини та ООН.

Васьков розповів, що Україна запропонувала Туреччині та ООН продовжити угоду щонайменше на один рік, а також розширити угоду на порти південної Миколаївської області, яка забезпечувала 35% українського експорту продовольства до вторгнення Росії.

Також Україна вимагала впорядкувати обов’язковий огляд суден, які перевозять продовольство, оскільки Київ вважає, що Росія навмисне гальмує перевірки, щоб зменшити швидкість експорту, зазначив він.

“Ми вже … вимагаємо впорядкувати перевірки або скасувати перевірки відійшли (суден), тому що це безглуздо. Або збільшити кількість інспекційних груп”, – додав заступник міністра.

За його словами, інспектори Спільного координаційного центру, який курує угоду, проводили лише 12 перевірок на день, а необхідно було 25-30 перевірок.

“Коли Туреччина та ООН провели власні інспекції, вони довели, що можна проводити більше 40 інспекцій на день. Тепер, коли Росія повернулася… ми знову маємо загалом 12 інспекцій на день. Вони не пояснюють (причину затримок), але і не приховують, що роблять це для того, щоб ускладнити роботу коридору”, – сказав він.

Також Васьков зазначив, що ні ООН, ні Туреччина не повідомили Києву про висунуті Росією умови продовження угоди. Росія після припинення участі в ініціативі та повернення до неї, заявила, що отримала гарантії, що зерновий коридор не використовуватиметься у військових цілях. В ООН заявили, що продовжать працювати над полегшенням умов для експорту російських добрив.

Васьков наголосив, що Київ виступає за виключно мирне використання зернового коридору, а нинішня угода передбачає експорт добрив. Але наразі не було жодної заявки від суден, які хотіли б перевезти аміак з українських портів.

“Україна підтверджувала і підтверджує, що зерновий коридор тільки для суден, які беруть участь в ініціативі – як у минулому, так і в майбутньому”, – сказав заступник міністра.

Нагадуємо:

Після повернення росіян до роботи “зернової ініціативи” кількість перевірених суден впала до 8-9 за день, хоча під час їхнього проведення інспекторами ООН та Туреччини кількість перевірених суден сягала 46.

В рамках “зернової ініціативи”, яка розблокувала українські порти для експорту продовольства, вивезено вже 10 млн тонн української агропродукції.

Японський автоконцерн Nissan Motor був змушений списати 24,1 млрд єн (164,5 млн доларів) у другому кварталі свого 2022 фінансового року через вихід з російського ринку.

Про це йдеться у фінансовій звітності компанії.

“Консолідована чиста виручка склала 2,52 трильйона єн за тримісячний період до 30 вересня 2022 року, при цьому консолідований операційний прибуток зріс на 44,5% до 91,7 мільярда єн, що становить маржу операційного прибутку на рівні 3,6%.

Nissan досяг сильних результатів у другому кварталі, незважаючи на складні умови ведення бізнесу. Крім того, чистий прибуток склав 17,4 млрд єн, що нижче, ніж у попередньому році через одноразовий збиток у розмірі 24,1 млрд ієн, зафіксований у другому кварталі, пов’язаний з виходом компанії з російського ринку, а також зниженням частки в доходах афілійованих компаній”, – пояснили в Nissan.

Таким чином, сума чистого прибутку в 17,4 млрд єн (118,5 млн дол) на 68% гірше минулорічного показника.

Нагадаємо:

Японський автоконцерн Nissan передасть усі активи у Росії, включаючи завод у Санкт-Петербурзі, державі.

Японський автоконцерн Nissan Motor заявив, що зазнає збитків у розмірі близько 100 млрд єн ($686 млн) внаслідок виходу з Росії – активи у РФ передадуть російській держкомпанії за 1 євро.

Економічна правда

знімок в’їзду до Кременчуцького НПЗК, google maps

Бюро економічної безпеки та Служба безпеки проводять обшуки на Кременчуцькому нафтопереробному заводі за підозрою в ухиленні від сплати керівництвом 700 млн грн податків.

Про це повідомила пресслужба Бюро економічної безпеки.

Наразі правоохоронці перевіряють інформацію щодо ухилення від сплати податків керівництвом одного з найбільших нафтопереробних заводів України. Хоча назва заводу не вказується, СБУ опублікувала фото, на якому видно в’їзд на територію Кременчуцького НПЗ (ПАТ “Укртатнафта”). Інформацію підтвердили джерела ЕП.

У БЕБ додають, що у ймовірному ухиленні від податків також задіяна група підприємств, які постачають паливно-мастильні матеріали, власником яких є один з українських олігархів.

За даними слідства, протягом 2019-2022 років службові особи декількох підприємств ймовірно занизили податкові зобов’язання з акцизного податку. Зокрема, приховували та не відображали у податковій та бухгалтерській звітності фінансово-господарські операції. За інформацією БЕБ, ухилення від сплати податків може становити понад 700 млн грн.

Наразі в офісних приміщеннях та на НПЗ проводяться санкціоновані обшуки. Правоохоронці шукають документальну доказову базу та унеможливлють знищення предметів та документів, які підтверджують вчинення ймовірного злочину.

Також перевіряється інформація щодо можливих порушень, здійснених з метою збільшення прибутку під час виготовлення пального. Детективи проводять забір зразків палива для експертизи. Виявлені та вилучені документи та предмети, що підтверджують протиправну діяльність, будуть визнані речовими доказами.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками ухилення від сплати податків здійснюється детективами Бюро економічної безпеки за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора та у співпраці зі Службою безпеки.

Раніше у Службі безпеки України заявили, що співробітники СБУ здійснюють превентивні заходи, “аби не допустити дестабілізації роботи одного з найбільших нафтопереробних заводів України та забезпечити його передачу до державної власності у робочому стані”.

“Укрнафта” донедавна була напівдержавною компанією, в якій 50%+1 акція належала НАК “Нафтогаз України”, а близько 42% акцій – групі компаній, пов’язаних з колишніми акціонерами ПриватБанку Ігорем Коломойським та Геннадієм Боголюбовим.

Кременчуцький НПЗ (ПАТ “Укртатнафта”) на 43,05% також належив державі в особі НАК “Нафтогаз України”, решта акцій була поділена між Ігорем Коломойським та Олександром Ярославським.

Проте на початку листопада держава відчужила ці активи та передала їх в управління Міністерству оборони.

Читайте також: З міркувань оборони. Як активи Коломойського, Жеваго, Григоришина та Богуслаєва перейшли до держави

Нагадуємо:

Вранці у середу повідомлялося, що ПАТ “Укрнафта”, яка раніше була відчужена державою, заявила про блокування центрального офісу озброєними людьми. Також співробітники СБУ прийшли в “Укртатнафту”.

У понеділок, 7 листопада, ЕП повідомила, що компанії, пов’язані з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, В’ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним перейдуть у власність держави.

У той же день про відповідне рішення офіційно заявив секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов. За його словами, вилучені активи набули статусу військового майна і були передані в управління Міністерства оборони.

Після завершення воєнного стану ці активи можуть бути повернуті власникам або відповідно відшкодована їх вартість.

Зараз дуже важливо ввести санкції проти всього металургійного комплексу РФ і надати доступ до американського ринку українським металургам, а також допомогти подолати Україні енергетичну кризу.

Про це заявила перший віцепрем’єр – міністр економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з міністром торгівлі США Джиною Раймондо.

Також Свириденко у рамках візиту до США 8 листопада провела зустрічі з заступником Державного секретаря США з економічного зростання, енергетики та навколишнього середовища Хосе Фернандезом, заступником Помічника Держсекретаря з питань міжнародних фінансів та розвитку Роландом Де Марселлусом та заступником Адміністратора USAID з питань Європи та Євразії Ерін МакКі.

“Під час зустрічей перший віцепрем’єр-міністр акцентувала на тому, що зараз дуже важливо ввести санкції проти всього металургійного комплексу рф, надати доступ до американського ринку українським металургам, а також допомогти подолати нашій країні енергетичну кризу”, – повідомили в Мінекономіки.

Свириденко, зокрема, закликала США збільшити поставки до України протиракетних і протидронових систем, а також обладнання для подолання наслідків обстрілів: генераторів, трансформаторів тощо.

Вона також підкреслила, що стабілізація української економіки ґрунтується на стабільному експорті. Особливо це стосується металургії.

“Сталь – це сфера, де ми особливо зацікавлені в розширенні санкцій проти РФ і доступі на американський ринок. Уся російська металургійна продукція має опинитись під санкціями США.

З цією метою ми закликаємо включити українську руду та інші продукти в західний ланцюг поставок і замінити на цих ринках Росію. Також важливо прирівняти українську руду та чавун до продукції з ЄС і продовжити звільнення від податкових тарифів (принаймні до кінця 2024 року) продукцію українського експорту”, – наголосила Свириденко.

Економічна правда

Державне бюро розслідувань протягом десяти місяців року передало Нацагентству з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майна на майже 9 мільярдів гривень.

Про це повідомляє пресслужба ДБР.

За результатами роботи в управління АРМА передали майна на 8,93 млрд гривень, а після завершення розслідувань та оцінки їх вартість може значно зрости.

“Власність фігурантів кримінальних проваджень, що розслідує ДБР, у тому числі російських структур, вже приносить прибутки державі. Дохід, отриманий від управління переданим майном, вже перевищив 28 мільйонів 800 тисяч гривень”, – зазначили в Бюро.

Зокрема, АРМА передали:

• 180 транспортних засобів;
• 47 одиниць сільськогосподарської техніки;
• 443 об’єкти нерухомого майна;
• 11 морських суден.

Загалом вартість переданого ДБР до АРМА майна у 2022 році майже у 8 раз перевищує вартість майна, переданого за аналогічний період минулого року.

Під час розслідувань ДБР виявило частки у статутних капіталах на майже 820 млн гривень, більше 7 млн 850 тис. гривень готівкових коштів та інші цінності.

Нагадуємо:

Протягом двох місяців обсяг депозитного портфеля агентства з розшуку та менеджменту активів (АРМА) збільшився у два рази – до 1,4 млрд у гривневому еквіваленті.

АРМА оголосило конкурси з відбору управителів для арештованих готелів, санаторіїв та баз відпочинку, які використовуватимуть для забезпечення житлом ВПО та реабілітації військовослужбовців.

Оптові продавці алкоголю в РФ почали фіксувати дефіцит популярних брендів спиртних напоїв за два місяці до святкування Нового року.

Про це пише РБК із посиланням на учасників ринку.

Так, дефіцитними стають текіла, бурбон, коньяк, ігристі вина, які ввозилися з-за кордону.

За словами учасників ринку, їхні запаси вже майже закінчилися, а нові поставки обмежені через санкції. До Нового року може виникнути нестача низки популярних брендів алкогольних напоїв, попередили оптові постачальники, частину з них вони планують замінити аналогами з інших країн і від невеликих виробників.

На зміну їм можуть прийти напої з інших країн і від невеликих виробників, наприклад, італійський просекко, віскі з Індії, грузинська чача, вірменський коньяк і продукція російських компаній.

За словами директора з розвитку компанії Ladoga Дмитра Ісаченкова, попит у передноворічних закупівлях ресторанів і магазинів зріс на французькі ігристі вина і коньяк, шотландський віскі. Товар, що надійшов від цих видів алкоголю, розкуповують за два дні, а компанії довелося вчетверо наростити поставки з Шампані та коньячної продукції, а віскі – на 70%.

За даними Асоціації компаній роздрібної торгівлі, на початку жовтня у великих федеральних мережах почали закінчуватися запаси іноземного алкоголю. Переважно йшлося про міцний алкоголь і шампанські вина популярних брендів: віскі Jack Daniel’s, Aberfeldy, Grants, Dewar’s, ром Bacardi, лікери Baileys, Sheridan’s, європейські марки коньяку і текіли.

Мінпромторг РФ на початку листопада включив близько 40 алкогольних брендів до списку товарів, дозволених до паралельного імпорту. За словами власника винного дистриб’ютора AST Леоніда Рафаїлова, компанії не зможуть домовитися про постачання цієї продукції до новорічного сезону. Він додав, що “щойно великі компанії зрозуміють, що їхні бренди не захищені на російському ринку, вони робитимуть усе можливе, щоб їхня продукція не з’явилася тут”.

За словами виконавчого директора виноторговельної компанії Fort Олександра Ліпіліна, у категорії шампанського буде відчутний недобір за брендами з батьківщини цього вина – з французького регіону Шампань: Moët & Chandon, Piper-Heidsieck, Louis Roederer. Імпортерам доведеться знайти їм заміну, визнав він.

Можливо, це будуть невеликі французькі виробники, які працюють тільки зі своїм виноградом, але шампанського стане значно менше у великих мережах, ніж раніше, додав співрозмовник видання. Його потрібно буде шукати у винотеках, невеликих ресторанах і магазинах, каже Ліпілін.

Економічна правда

У січні-вересні українські страхові компанії зібрали 28,4 млрд грн страхових премій і здійснили страхові виплати на 9,5 млрд грн – це відповідно на 25,4% і 29,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.

Про це пише “Інтерфакс-Україна” із посиланням на відповідб голови НБУ Андрія Пишного.

“Понад 40% страхових премій традиційно припадає на автострахування (“автоцивілка”, “Зелена карта”, КАСКО).

У період військової агресії частка цих видів страхування в портфелі збільшилася. Драйвером підтримки страхового бізнесу стала “Зелена карта”. За період війни цей вид страхування виріс на 76% порівняно з аналогічним періодом минулого року”, – йдеться у відповіді Пишного.

“З урахуванням раніше оприлюднених даних за півріччя, у третьому кварталі страхові премії склали близько 10,8 млрд грн, виплати – 3,6 млрд грн, що гірше за показники третього кварталу минулого року відповідно на 18,8% та 24,5% і свідчать про уповільнення темпів падіння ринку”, – додає “Інтерфакс-України”.

За даними Нацбанку, надаються послуги з особистих видів страхування (добровільне медичне страхування, страхування від нещасних випадків, страхування життя). Таких страхових премій – понад 30% у структурі страхового портфеля.

За словами голови НБУ, на кінець вересня цього року активи страховиків зросли до 71 млрд грн, хоча з червня минулого року до червня цього року вони трималися близько 65,5 млрд грн.

Водночас у третьому кварталі цього року до 39,9 млрд грн зросли страхові резерви порівняно з 36,4 млрд грн на середину цього року і 35,6 млрд грн на вересень минулого року.

Як уочнив Пишний, загальна кількість страхових компаній в Україні в третьому кварталі не змінилася – 137: 124 страховики non-life та 13 life-страховиків.

“Ринок страхування працює. Війна стала каталізатором, який показав реальний стан справ кожного страховика. Фінансово-стійкі компанії продовжують свою діяльність і проходять випробування війною”, – резюмував голова НБУ.

Читайте також: Ті, що не банки. Як “швидкогроші”, страхові компанії та ломбарди переживають війну

Економічна правда

Колишнього голову Національного банку Кирила Шевченка оголосили в міжнародний розшук.

Про це повідомила прессекретар САП Ольга Постолюк в коментарі Укрінформ.

“Колишнього голову Національного банку оголосили у міжнародний розшук у справі розкрадань в Укргазбанку”, – розповіла представник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Нагадуємо:

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру у протизаконних діях голові Національного банку Кирилу Шевченку у період його керівництва “Укргазбанком”.

Також підозру у розкраданні 206 млн грн державного банку повідомили ще чотирьом основним фігурантам даного злочину, серед яких колишні та чинні високопосадовці банківських установ.

Згодом Національне антикорупційне бюро оголосило в розшук трьох посадовців “Укргазбанку”, причетних до розкрадання понад 200 млн грн, серед яких – ексголова Нацбанку Кирило Шевченко.

Ексглава НБУ Кирило Шевченко вважає, що оголошення його в розшук у справі розкрадання 200 млн грн Укргазбанку “є зайвим підтвердженням заангажованості та політизованості слідства”.

Світові ціни на нафту знизились через сумнівний прогноз попиту в Китаї та зростання запасів у США.

Про це повідомляє Bloomberg.

Нафта марки Brent з розрахунками в січні впала на 0,2% до 95,18 дол за барель. WTI з поставкою в грудні впала на 0,3% до 88,61 дол за барель.

“Часові спреди все ще тримаються у зворотному напрямку, сигналізуючи про напруженість ринку, але протягом останніх сесій вони зменшилися. Глобальний еталонний спред Brent – різниця між двома найближчими контрактами – склав 1,40 долара за барель порівняно з 1,74 долара тиждень тому”, – додало агентство.

Тенденцію спричинили наростаючі спалахи коронавірусу в Китаї, які демонструють напругу, з якою стикається стратегія Covid Zero, оскільки навіть жорсткі карантинні заходи та масове тестування не можуть взяти під контроль кількість заражених.

У Пекіні кількість випадків зараження досягла найвищого рівня за більш ніж п’ять місяців: у середу було зареєстровано 78 нових випадків інфікування.

Занепокоєння попиту в Китаї суперечить проблемам з пропозицією та слабкішим доларом

Крім цього, у США Американський інститут нафти, що фінансується галуззю, повідомив, що минулого тижня запаси нафти зросли на 5,61 мільйона барелів, за словами джерел, знайомих із цифрами, які також показали збільшення запасів бензину.

Ціни на нафту відновилися в жовтні після того, як Організація країн-експортерів нафти та її союзники погодилися скоротити поставки, тоді як жорсткіші обмеження ЄС щодо потоків російської нафти наступного місяця на тлі війни в Україні також можуть посилити тиск на зростання цін.

Незважаючи на нещодавнє зниження ф’ючерсних цін, Dated Brent – найважливіша фізична ціна на нафту в світі – цього тижня піднялася вище 100 доларів за барель вперше з серпня.

Також трейдери стежать за результатами проміжних виборів у США. Зміна балансу сил у Сенаті та Палаті представників може зірвати законодавчу програму президента Джо Байдена та вплинути на курс долара, потенційно вплинувши на нафту та інші товари.

ПАТ “Укрнафта”, яка раніше була відчужена державою, заявила про блокування центрального офісу озброєними людьми, працівників не допускають до робочих місць.

Про це повідомила пресслужба компанії.

“Починаючи з 20.00 08.11.2022 роботу центрального офісу ПАТ “Укрнафта” було заблоковано озброєними людьми. Сьогодні вранці співробітники та керівники компанії не були допущені на робочі місця”, – заявили в “Укрнафті”.

Компанія стверджує, що представники акціонерів НАК “Нафтогаз” та Міноборони не надали документів щодо роботи компанії в новому форматі або рішення суду, що санкціонує проведення силових дій.

“Укрнафта” є найбільшою нафтовидобувною компанією країни. НАК “Нафтогаз України” належить 50%+1 акція “Укрнафти”, а групі компаній, пов’язаних з колишніми акціонерами ПриватБанку Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову, – близько 42% акцій.

Нагадуємо:

У понеділок, 7 листопада, ЕП повідомила, що компанії, пов’язані з Костянтином Жеваго, Ігорем Коломойським, В’ячеславом Богуслаєвим та Костянтином Григоришиним перейдуть у власність держави.

У той же день про відповідне рішення офіційно заявив секретар Ради нацбезпеки і оборони Олексій Данілов. За його словами, вилучені активи набули статусу військового майна і були передані в управління Міністерства оборони.