Daily Archives : November 12, 2022

Два судна з вимкненими датчиками пройшли біля “Північних потоків” за кілька днів до витоків – ЗМІ

Два великі кораблі з вимкненими трекерами з’являлися поблизу місць витоку газу на трубопроводі “Північний потік 2” у Балтійському морі за кілька днів до їх виявлення.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише видання Wired з посиланням на дані аналізу компанії SpaceKnow, що займається моніторингом супутникових даних.

Два “темні кораблі”, кожен завдовжки від 95 до 130 метрів, пройшли за кілька миль від місць витоку газу з “Північного потоку-2”.

“Ми виявили кілька темних суден, тобто суден значних розмірів, які проходили через цікаву для нас зону. У них були вимкнені маяки, тобто не було жодної інформації про їхнє пересування, і вони намагалися приховати від світу інформацію про своє місцеперебування та загальну інформацію”, – сказав Джеррі Яворніцкі, генеральний директор і співзасновник компанії SpaceKnow.

Щоб виявити кораблі, компанія вивчила 90-денні архівні супутникові знімки цього району. Компанія аналізує знімки, отримані від кількох супутникових систем, включно з платними і безкоштовними сервісами, і використовує машинне навчання для виявлення на них об’єктів.

“У нас є 38 спеціальних алгоритмів, які дають змогу виявляти військову техніку”, – каже Яворніцкі, додаючи, що система SpaceKnow може виявляти конкретні моделі літаків на посадкових смугах.

Інформацію було отримано шляхом аналізу зображень із кількох супутників, і, ймовірно, ще більше посилить спекуляції про причини вибухів.

Кілька країн, які розслідують інцидент, вважають, що трубопроводи були пошкоджені серією вибухів, причому багато підозр спрямовані на Росію, оскільки її повномасштабне вторгнення в Україну триває.

Щойно SpaceKnow ідентифікувала кораблі, вона повідомила про свої висновки офіційним особам НАТО, які розслідують інциденти з “Північним потоком”. Яворніцкі сказав, що чиновники НАТО попросили компанію надати більше інформації.

Речниця генсека НАТО Оана Лунгеску заявила, що НАТО не коментує “деталі нашої підтримки або використані джерела”, але підтвердила, що НАТО вважає інцидент “навмисним і безвідповідальним актом саботажу” і посилила свою присутність у Балтійському та Північному морях.

Нагадаємо, компанія Nord Stream AG раніше провела інспекцію пошкодженої ділянки у виключній економічній зоні Швеції зафрахтованим російським судном. Як повідомлялося, воно виявило на морському дні техногенні воронки глибиною від трьох до п’яти метрів на відстані близько 248 метрів одна від одної.

Як відомо, у Європі вважають інциденти на гілках російського газопроводу наслідком зумисних дій. Президент США Джо Байден назвав пошкодження російських газогонів “Північний потік-1” та “Північний потік-2” свідомим актом диверсії, що стало першою подібною заявою американської сторони.

Щонайменше 1 мільярд доларів клієнтських коштів зник з FTX – Reuters

getty images

За інформацією джерел агентства в FTX, щонайменше 1 млрд доларів клієнтів зник з криптобіржі, яка збанкрутувала.

Про це повідомляє Reuters.

Зазначається, що засновник біржі Сем Бенкман-Фрід таємно перевів 10 мільярдів доларів клієнтських коштів із FTX до торгової компанії Alameda Research Бенкмана-Фріда

За їх словами, значна частина цієї суми зникла. Одне джерело назвало суму, якої не вистачає, приблизно в 1,7 млрд доларів. Інший сказав, що сума коливається в межах від 1 до 2 млрд доларів.

Хоча відомо, що FTX переказала кошти клієнтів до Alameda, про зниклі кошти повідомляється вперше.

Згідно з двома джерелами Reuters, фінансова діра була виявлена ​​в записах, якими Бенкман-Фрід поділився з іншими топменеджерами минулої неділі. Вони сказали, що записи надають актуальну інформацію про ситуацію на той час. Обидва джерела займали керівні посади у FTX до цього тижня і сказали, що їх проінформували про фінанси компанії вищий персонал.

Нагадаємо:

Криптовалютна біржа FTX почне процедуру банкрутства в США, а її виконавчий директор Сем Бенкман-Фрід піде у відставку після кризи ліквідності у компанії, яка викликала втручання регуляторів по всьому світу.

НБУ на міжбанку продав понад 326 мільйонів доларів з резервів

getty images

За тиждень з 7 по 11 листопада Нацбанк продав на міжбанківському валютному ринку 326,49 млн доларів і купив 31,54 млн доларів.

Про це свідчать дані НБУ.

Згідно з даними валютних інтервенцій Національний банк за тиждень продав на міжбанківському валютному ринку на 83,75 млн доларів менше, ніж минулого тижня (410,24 млн), а тижнем раніше тільки 227,59 млн доларів. При цьому регулятор купив майже вдвічі більше доларів, 31,54 млн проти 16,3 млн відповідно.

З кінця травня НБУ був змушений продавати близько 1 млрд дол з резервів щотижня для балансування міжбанку. Після корекції курсу на 25% до 36,6 грн за долар у середині липня ситуація стабілізувалася, а тижневі продажі валюти не перевищували пів мільярда.

Водночас від початку 2022 року Нацбанк купив 3,2 млрд доларів і 110,97 млн євро та продав 22,553 млрд доларів і 1,789 млрд євро.

Також читайте: Хвилі прямо за курсом. Чому скаче готівковий долар?

Нагадаємо:

У жовтні продовжилось зростання депозитів населення у гривні та валюті – загальний портфель зріс на 211 мільйонів доларів та мільярд гривень.

Голова НБУ Андрій Пишний, призначений на посаду місяць тому, заявив, що не планує революційних кадрових змін у команді Нацбанку.

Розмір держборгу України у 2023 році буде вищим за ВВП 

Уряд прогнозує майже вдвічі зростання державного боргу у 2023 році.

Через велику війну власних надходжень наразі не вистачає державі для повного покриття навіть військових видатків, не кажучи про освіту, соціальну сферу й медицину.

Частину коштів від західних партнерів ми отримуємо у формі грантів, але переважно допомогу надають через кредити. Згідно з проєктом державного бюджету, у 2023 році така тенденція продовжиться.

Економічна правда спробувала розібратись з тим, що нас очікує у наступному році, як борг більший за ВВП впливатиме на економіку, та які ризики він несе.

Новини 11 листопада: онлайн-місія МВФ по Україні почала роботу, топпосадовці “Нафтогазу” подаватимуть декларації

Про МВФ. Місія Міжнародного валютного фонду розпочала свою роботу в Україні в онлайн-режимі у п’ятницю.

Про “Нафтогаз”. Топпосадовці НАК “Нафтогаз України” тепер повинні подавати електронні декларації, оскільки уряд змінив статут НАК, прибравши з нього положення про те, що компанія є юридичною особою приватного права.

Про відключення електрики. Через нічні обстріли ворога енергетичної інфраструктури “Укренерго” знову застосував екстрені аварійні відключення Київській, Чернігівській, Черкаській, Житомирській областях.

Внаслідок чергових атак росіян по об’єктам енергетичної інфраструктури України у п’ятницю в Києві до 12:00 тривали екстрені відключення електроенергії “у значних обсягах”.

Про 1 мільярд євро від Німеччини. Уряд Німеччини виділив додатково 1 млрд євро зі свого бюджету на 2023 рік на підтримку Україні – кошти будуть спрямовані на захист від російських кібератак і збір доказів воєнних злочинів.

Про УЗ. “Укрзалізниця” оголосила про створення нового міжнародного залізничного хаба у Чопі, щоб дати пасажирам з різних міст України можливість комфортно дістатись закордону залізницею.

Ексклюзив ЕП

Столик з розеткою. Як українські кафе перетворюються на електричні хаби та рятують свій бізнес

Масові вимкнення електроенергії у великих містах вдарили по ресторанному бізнесу, але водночас відкрили йому нову можливість для заробітку. Як виживають підприємці і що пропонують споживачам?

Нідерланди виділяють додаткові 110 мільйонів євро на допомогу Україні в зимовий період

Міністерка внутрішньої торгівлі та розвитку співробіництва Нідерландів Ліше Шрайнемахер у п’ятницю оголосила про виділення додаткових 110 мільйонів євро Україні для допомоги в проходженні зимового періоду.

Про це повідомляє “Європейська правда”.

Кошти будуть призначені для забезпечення українців житлом, ремонту водогонів та будинків, закупівлі газу, продуктів харчування та електроенергії – найнеобхідніших речей для того, щоб підготувати український народ до зими.

Уточнюється, що частина зі 110 мільйонів євро буде спрямована на безпосереднє постачання комплектуючих для ремонту пошкодженої енергетичної мережі України. Фінансування здійснюватиметься зокрема через Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку.

Ця сума доповнить 70 мільйонів євро допомоги, про виділення яких уряд Нідерландів оголосив у жовтні.

“Ми хочемо показати, що ми підтримуємо Україну. Є лише одна людина, відповідальна за цю війну, і це Путін. Він може зупинити цю війну. Допоки він буде продовжувати, ми будемо продовжувати підтримувати Україну”, – наголосила Ліше Шрайнемахер.

Раніше єврокомісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що Європейський Союз докладає максимуму зусиль, щоб допомогти Україні у відновленні зруйнованої російськими ударами енергетичної інфраструктури.

Держави ЄС відгукнулися на прохання України про допомогу та відправили 500 електрогенераторів після ударів РФ по енергетичній інфраструктурі України.

Європейська правда

УЗ створила новий міжнародний залізничний хаб в Чопі: які рейси курсують

“Укрзалізниця” оголосила про створення нового міжнародного залізничного хаба у Чопі, щоб дати пасажирам з різних міст України можливість комфортно дістатись закордону залізницею.

Про це повідомляє пресслужба УЗ в Telegram.

Відтепер через Чоп, на додачу до поїздів №59/60 Київ – Чоп та №749 Київ – Відень, курсують такі рейси:

  • № 4/3 Запоріжжя – Ужгород;
  • № 45/46 Ужгород – Харків;
  • № 81/82 Київ – Ужгород;
  • № 749/750 Київ – Ужгород.
  • № 265/266 Ковель – Ужгород (новопризначений).

“Зміна маршруту прямування цих рейсів дозволить мешканцям Харкова, Сум, Києва, Дніпра, Запоріжжя, Вінниці, Хмельницького, Тернополя, Львова та Ковеля зручно діставатись Чопа, де можна буде пересісти на рейси до Захоні (Угорщина), Будапешта (Угорщина), Чієрни-над-Тісоу (Словаччина)”, – пояснили в компанії.

Також з 11 грудня курсуватимуть поїзди:

  • Відень (Австрія) – Чоп
  • Кошице (Словаччина) – Чоп.

“У співпраці з чеськими перевізниками планується також призначення рейсу Прага – Чоп, дату початку курсування буде оголошено додатково”, – анонсували в УЗ.

Усі маршрути та зручні стиковки можна дивитись на сайті https://uz-vezemo.com.

Економічна правда

МАГАТЕ перевірило ядерний об’єкт у Харкові, який обстрілами пошкодили росіяни

Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) цього тижня провело експертну місію на атомному об’єкті в Харкові: він сильно пошкоджений обстрілами, але без будь-яких ознак “радіологічного викиду або перенаправлення заявленого ядерного матеріалу”.

Про це заявили в МАГАТЕ.

Місія 8-10 листопада у Харківському технологічному інституті (ХФТІ) – перша місія МАГАТЕ на цьому дослідницькому майданчику з моменту початку повномасштабної війни – також відвідала об’єкт з поводження з радіоактивними відходами “РАДОН” у Харкові, який залишається неушкодженим.

“Наші три експерти з ядерної захищеності та гарантій змогли успішно завершити цю дуже важливу місію в Харкові, який дуже постраждав під час трагічної війни в Україні. Ми раніше отримували інформацію від України про значні пошкодження міського ядерного дослідницького центру, але це був перший раз, коли ми змогли побачити об’єкт на власні очі та поінформувати світ про складну ситуацію, яка там склалася.

Хоча рівні радіації були в нормі, ступінь пошкодження цього ядерного дослідницького об’єкту є драматичним і шокуючим, навіть гіршим, ніж очікувалося. Масштаби та інтенсивність постійних обстрілів ННЦ “ХФТІ” порушують усі сім основних принципів ядерної та фізичної ядерної безпеки, які я окреслив на початку конфлікту”, – сказав гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі.

Мета місії полягала в тому, щоб оцінити масштаби пошкоджень на території ННЦ “ХФТІ” внаслідок масованих артилерійських обстрілів, зокрема 6 березня та 25 червня, а також з’ясувати, чи вплинули ці обстріли на систему фізичного захисту об’єкту.

“Під час цьоготижневої місії група експертів МАГАТЕ зафіксувала ще більші пошкодження на об’єкті, ніж повідомлялося раніше: постраждали майже всі будівлі, багато з яких, ймовірно, не підлягають відновленню”, – кажуть в агентстві.

“Заступник генерального директора ННЦ “ХФТІ” повідомив групі МАГАТЕ, що лише протягом перших трьох тижнів конфлікту об’єкт зазнав близько ста ракетних обстрілів та артилерійських атак, а також більше місяця залишався без електроенергії та води.

Багато будівель і споруд на об’єкті досі не мають тепла та електроенергії, а більшість вікон вибиті. Персонал працює над тим, щоб заклеїти вікна та відновити тепло- і електропостачання до зими”, – йдеться у звіті.

“Об’єкт “РАДОН” поки що не зазнав пошкоджень під час конфлікту, але команда МАГАТЕ під час відвідування об’єкту чула на відстані звуки неодноразових обстрілів.

На дослідницькому реакторі “Джерело нейтронів” ННЦ “ХФТІ”, який зазнав значних пошкоджень ззовні будівлі, де розміщений реактор, але не був пошкоджений всередині, інспектори МАГАТЕ провели перевірку проєктної інформації та не зафіксували жодних змін у конструкції об’єкту, хоча не змогли отримати доступ до ядерного матеріалу для перевірки через відсутність електроенергії.

МАГАТЕ проведе додаткові заходи з перевірки цього ядерного матеріалу після того, як буде відновлено електропостачання об’єкта”, – пояснили в МАГАТЕ.

“Заходи здійснені інспекторами МАГАТЕ за участі інспектора Держатомрегулювання.

Мета заходів: перевірка відсутності незаявленого ядерного матеріалу, інформації про конструкцію ядерної установки та незаявленої ядерної діяльності. Зауважень з боку інспекторів немає.

Це – звичайна, планова інспекція, яка не пов’язана із будь-якими російськими фейковими звинуваченнями у нібито створенні “брудної бомби”, – пояснили у Держатомрегулюванні.

Нагадаємо:

Міжнародне агентство з атомної енергії завершило інспекцію на Південноукраїнській АЕС, її визначили успішною.

Інспектори МАГАТЕ після фейкових заяв РФ про “брудні бомби” на прохання України завершили перевірки на трьох об’єктах в Україні – ознак незадекларованої ядерної діяльності та матеріалів не виявили.

Економічна правда

ЄС мобілізує 1 мільярд євро на вивезення зерна з України “шляхами солідарності”

У межах ініціативи “Шляхи солідарності”, оголошеної Європейським Союзом у травні 2022 року для вивезення українського зерна, буде залучено один мільярд доларів від держав ЄС і міжнародних партнерів.

Такі дані в п’ятницю оприлюднила Європейська комісія, повідомляє “Європейська правда”.

Виконавчий орган ЄС зауважує, що “шляхи солідарності”, завдяки яким уже було експортовано понад 15 мільйонів тонн українських сільськогосподарських товарів, “досягають межі своєї пропускної спроможності” на тлі високих логістичних витрат.

“Для підтримки та подальшого збільшення пропускної спроможності “шляхів солідарності” ми мобілізуємо значні інвестиції через різні чинні програми ЄС та національні програми”, – наголошує Єврокомісія.

Зокрема сама Європейська комісія терміново виділить 250 мільйонів євро грантів для розбудови “шляхів солідарності”, а в середньостроковій перспективі – ще 50 мільйонів євро на розширення їхньої пропускної спроможності через Фонд “Об’єднуючи Європу”.

Крім того, до кінця 2023 року Європейський інвестиційний банк планує інвестувати до 300 мільйонів євро в проєкти, які відповідають цілям “Шляхів солідарності”. Таку ж суму вкладе протягом 2022-2023 років Європейський банк реконструкції та розвитку.

Зрештою, ще до 100 мільйонів доларів у 2023 році надасть група Світового банку для ремонту й відновлення залізничної та автомобільної інфраструктури, пошкодженої воєнними діями.

“Ми також закликаємо наших міжнародних партнерів надати подальшу фінансову підтримку цим заходам, які мають важливе значення для України, Республіки Молдова та глобальної продовольчої безпеки”, – закликали в Єврокомісії.

Читайте також: Шляхи солідарності: як транспортна ініціатива прискорила інтеграцію України до ЄС.

Європейська правда

Україна розширює акваторію морських портів на Дунаї – Шмигаль

Кабінет міністрів ухвалив рішення про розширення акваторії морських портів на Дунаї – йдеться про порт в Ізмаїлі, Рені та порт Усть-Дунайськ.

Про це заявив прем’єр Денис Шмигаль за підсумками засідання уряду.

“Вчора ми з прем’єр-міністром Румунії відкрили новий пункт пропуску на спільному кордоні. Перший з 1998 року, який збудували з нуля. Але не останній. Разом з нашими європейськими сусідами на Заході працюємо над тим, щоб кордони нас не роз’єднували, а об’єднували.

У цьому ж контексті уряд сьогодні ухвалює рішення про розширення акваторії морських портів на Дунаї. Мова йде про порт в Ізмаїлі, Рені та порт Усть-Дунайськ. Нам вдалося за останні пів року збільшити вантажообіг цих портів з 30 тисяч тонн на місяць до 1,7 млн тонн. Більш ніж у 50 разів. І це не межа. Ми бачимо, що в чергах на вхід до цих портів буває до сотні суден, а тому працюємо над розширенням їх пропускної здатності.

Сьогоднішнє рішення уряду спрямоване саме на це. Крім того, воно дозволить підвищити безпеку судноплавства на Дунаї, зокрема контролю та підтримання оголошених глибин”, – заявив прем’єр.

За його словами, завдяки відкриттю нових пунктів пропуску та розширенню акваторії дунайських портів Україна зможе наростити експорт та посилити економічну стабільність.

Економічна правда