Daily Archives : January 3, 2023

getty images

У вівторок, 3 січня, на орбіту Землі на ракеті Falcon-9 компанії SpaceX виведуть український наносупутник PolyITAN-HP-30, розроблений вченими Київського політехнічного інституту ім. Сікорського.

Про це йдеться в повідомленні Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського та Міносвіти.

На космічній орбіті на супутникові проводитимуть експеримент з дослідження ефективності теплових труб як основного елемента систем термостабілізації космічних апаратів.

Наносупутник PolyITAN-HP-30 створили науковці Київського політехнічного інституту під керівництвом головного конструктора проєкту наносупутників PolyITAN Бориса Рассамакіна.

Запуск планується 3 січня о 16:55 за Києком з мису Канаверал (США). На орбіту його виведе ракета Falcon-9 компанії SpaceX.

З 16:00 на офіційному Youtube-каналі КПІ розпочнеться пряма трансляція виведення на орбіту 114 одиниць корисного навантаження, однією з яких буде український наносупутник PolyITAN-HP-30.

Проєкт реалізовувався бюджетним коштом від Міносвіти в межах реалізації проєктів-переможців конкурсів наукових досліджень і розробок та договору базового фінансування.

Зазначається, що з доправленням наносупутника у США допомогла компанія “Боїнг Україна” та Технічний університет Делфт (Нідерланди), спінофф-компанія якого взяла на себе фінансування та технічне забезпечення виведення апарату в космос. З логістикою та експортом допомагало Державне космічне агентство.

Частка непрацюючих кредитів у банківському секторі у листопаді зросла до майже 37%.

Про це повідомила пресслужба Національного банку.

Так, на 1 грудня 2022 року частка проблемних кредитів (NPL) становила 36,8% порівняно з 35,5% на 1 листопада.

Обсяг непрацюючих кредитів у листопаді зріс на 12,0 млрд грн.

Проблемних кредитів у банківському секторі України стало більше через повномасштабну війну – на 1 березня 2022 року їхня частка становила 26,6%. Цей результат був найкращим із початку 2017 року. Після того, як банки почали визнавати погіршення якості кредитів (зокрема, через зруйновані активи під заставу), частка почала зростати.

Нагадуємо:

Станом на 1 листопада частка непрацюючих кредитів (NPL) у банківському секторі становила 35,6% порівняно з 33,6% на 1 жовтня.

В Європейському Союзі не згодні із закликами України покарати санкціями європейські фармацевтичні компанії, які все ще працюють в Росії.

Про це пише Politico, повідомляє “Європейська правда”.

Широкомасштабні санкції, запроваджені ЄС проти Росії, різко скоротили російський імпорт всього – від німецьких автомобілів до французьких дизайнерських брендів. Виняток становлять ліки, які ЄС звільнив від санкцій з гуманітарних міркувань.

Вилучення фармацевтичних препаратів з-під санкцій є поширеною практикою. У санкціях проти Ірану також є виняток для ліків. І ліки не були включені до санкцій ООН проти Іраку в 1990-х роках.

“ЄС стурбований тим, що його союзник і майбутній член перетворює на зброю вкрай необхідні ліки, а також тим, що це зашкодить інтересам європейського бізнесу”, – пише видання.

Наприкінці травня Україна внесла зміни до законодавства, які надали їй широкі повноваження щодо вилучення з ринку будь-яких ліків, вироблених компаніями, пов’язаними з Росією. А в жовтні вона зробила перший крок до вигнання зі свого ринку європейської компанії, незважаючи на заперечення Брюсселя.

Видання наводить дані внутрішньої оцінки Єврокомісії, за якими 19 компаній – в основному з ЄС – знаходяться під прицілом українського уряду, із загальним обсягом бізнесу в 1,7 мільярда євро.

Віцепрезидент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс порушив це питання з прем’єр-міністром України Денисом Шмигалем під час недавньої поїздки до Києва.

Відповідаючи на запитання Politico про закон на нещодавній конференції в Парижі, Шмигаль сказав, що “уряд прийняв це рішення, яке регулює можливість для компаній, які виробляють ліки, продавати ці ліки на українському ринку”.

“Ми дозволили всім європейським компаніям продавати в Україні всі ліки, які виробляються в усіх європейських країнах, в усьому світі, тільки не в Росії”, – сказав Шмигаль, додавши, що Київ і Брюссель “обговорили це, і мені здається, що це зараз вирішено”.

У розмові з виданням заступник міністра економіки України Тарас Качка применшив значення розбіжностей, назвавши їх “торговим подразником”. За його словами, нічого не було остаточно вирішено, і жодні ліки ще не були вилучені з ринку.

Наразі під дію закону підпала лише будапештська фармацевтична компанія Gedeon Richter. Комісія, створена для прийняття рішення про відсторонення компаній від українського ринку, проголосувала за заборону угорської компанії, яка виробляє все – від ліків для серця до антипсихотичних препаратів. Загалом під загрозою вилучення з ринку – 35 препаратів, хоча офіційного розпорядження про це ще немає.

Не виключено, що за цим стоять і політичні міркування. Хоча український уряд заперечує будь-які політичні мотиви такого рішення, Угорщина Віктора Орбана зволікає із засудженням вторгнення та наданням допомоги Україні.

Згідно з останнім звітом про прибутки Gedeon Richter, Росія є другим за величиною ринком компанії. За дев’ять місяців 2022 року вона заробила 232 мільйони євро, продавши ліки в країні за перші дев’ять місяців 2022 року.

Ще дві компанії перебувають під пильною увагою: словенська Krka та Berlin Chemie, німецька дочірня компанія італійської Menarini Group, які разом виробляють близько 300 медичних препаратів.

Нагадаємо, найбагатші російські олігархи втратили минулого року майже $95 млрд на тлі суворих санкцій, запроваджених західними країнами через війну в Україні.

Завдяки теплій погоді споживання в Україні знизилося, а електростанції виробляють достатньо електроенергії для покриття навантаження, тож до 14:00 обмеження споживання не застосовуються.

Про це повідомила пресслужба Укренерго.

Крім того, через ясну погоду у ранкові та денні години підвищене виробництво електроенергії сонячними електростанціями.

На вечір, натомість, прогнозується поступове зростання споживання. Тому повернуться планові відключення: Укренерго довів ліміти споживання до областей на другу половину доби для забезпечення балансу в енергосистемі.

“Ворог знову завдав ударів по енергооб’єктах на сході та півдні країни. На жаль, є пошкодження в розподільчих мережах. Ремонтні роботи та відновлення живлення будуть проведені відразу після отримання відповідних дозволів військових”, – повідомив оператор.

Україна прагне вже цьогоріч отримати статус асоційованого члена Організації економічного співробітництва та розвитку.

Про це розповів голова Державної регуляторної служби Олексій Кучер в інтерв’ю Укрінформу.

За його словами, на початку грудня делегація Служби взяла участь у засіданні Комітету регуляторної політики ОЕСР у Парижі. У ході зустрічі з керівництвом українська сторона запропонувала своє бачення того, як організація може допомогти Україні.

“Зараз важко сказати, коли наша держава приєднається до ОЕСР, але інтеграція йде широкими кроками. Зі свого боку ми зробимо все можливе, аби вже цього року Україна стала асоційованим членом. Наша бачення дерегуляційної політики цілком співпадає з ключовими напрямками регуляторного Комітету ОЕСР”, – розповів Кучер.

Нагадуємо:

Організація економічного співробітництва та розвитку у жовтні розглянула заявку України на вступ та розпочинає обговорення.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у липні передав від імені держави заявку на вступ до Організації економічного співробітництва та розвитку.

Організація економічного співробітництва та розвитку ухвалила рішення призупинити участь Росії та Білорусі через розв’язану проти України війну.

Індексація пенсійних виплат в Україні запланована на березень.

Джерело: міністерка соціальної політики Оксана Жолнович у ефірітелемарафону “Єдині новини”

Пряма мова: “Тоді (у січні – ред.) буде розраховуватися рівень інфляції. Тож ближче до лютого ми будемо розуміти, на який відсоток інфляції індексуватимемо пенсії в березні”.

Деталі: Жолнович заявила, що уряд знайде кошти для березневої індексації пенсій.

getty images

Першу частину LED-ламп в рамках програми від Європейського союзу Україна отримає у січні, всього передбачена поставка 30 млн таких ламп.

Про це повідомила пресслужба Офісу президента за підсумками розмови президента Володимира Зеленського з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн.

У ході розмови сторони обговорили реалізацію нової програми макрофінансової допомоги Україні обсягом 18 млрд євро. Зеленський наголосив на важливості отримання першого траншу цієї допомоги у розмірі 3 млрд євро вже в січні.

Він також подякував за залучення Європейської комісії до реалізації низки гуманітарних ініціатив у нашій країні. Сторони домовилися, що перші 15 млн LED-ламп, профінансовані ЄК, надійдуть в Україну в січні.

Крім того, Зеленський обговорив з президенткою ЄК перебіг проєкту з відбудови 74 зруйнованих українських шкіл, на фінансування якого Євросоюз виділив 100 млн євро. Він висловив сподівання, що ці заклади будуть реконструйовані до вересня 2023 року.

Нагадуємо:

Початок програми з безкоштовного обміну лам розжарювання на LED-лампи заплановано з 1 січня 2023 року.

Люди віком від 18 років можуть прийти до відділення “Укрпошти” або залишити свою заявку спочатку на порталі “Дія”, а потім фізично прийти до відділення “Укрпошти” та безкоштовно поміняти старі лампи розжарювання на нові LED-лампи.

Єврокомісія профінансує близько 30 мільйонів світлодіодних ламп для України, про необхідність такої підтримки заявив президент Зеленський.

Президент Володимир Зеленський заявив, що 50 млн LED-ламп дадуть змогу зберегти близько 1 ГВт електрики.

Бюро економічної безпеки повідомило про підозру шести посадовцям одного з підприємств Укроборонпрому – їх підозрюють у закупівлі неякісних товарів для військових у березні.

Про це повідомила пресслужба БЕБ.

Слідство встановило, що службові особи одного з підприємств Укроборонпрому в березні 2022 року здійснили закупівлю неякісних товарів військового призначення на загальну суму 5,4 млн грн. Ці службовці туклали договори з фізичними особами-підприємцями про закупівлю обладнання, на підставі яких були перераховані кошти у сумі 1,98 млн грн та 3,49 млн грн відповідно.

Ці товари не відповідали умовам договору, проте були передані одній з військових частин Збройних Сил України для виконання бойових завдань. Зазначається, що за результатами проведення слідчих дій, комплексу судових експертиз та інших доказів підтверджено факти невідповідності технічним умовам згаданої продукції. Неналежна категорійність та якість продукції унеможливила її використання.

Наразі шести службовим особам повідомлено про підозру у вчиненні розтрати чужого майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, які спричинили тяжкі наслідки.

Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.

Досудове розслідування здійснюється детективами БЕБ за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генпрокурора та оперативного супроводу співробітників Служби безпеки.

getty images

Український бізнес у грудні знову погіршив оцінки ділової активності, зокрема, через ризик подальших обстрілів критичної інфраструктури та тривале її відновлення.

Про це свідчить індекс очікувань ділової активності (ІОДА) Національного банку.

У грудні 2022 року індекс знизився до 42.1 із 42.7 у листопаді. Крім обстрілів енергосистеми України росіянами, на погіршення оцінки вплинуло скорочення виробництва та зниження реальних доходів населення, що ускладнило економічну активність.

Підприємства промисловості погіршили негативні оцінки через перебої з енергопостачанням: секторальний індекс знизився до 43.4 порівняно з 44.1 у листопаді. Респонденти погіршили очікування щодо обсягів виготовленої продукції, водночас щодо нових замовлень очікування були менш песимістичні. Дещо пом’якшились очікування щодо зростання цін на сировину та матеріали, а також власних цін.

Підприємства будівництва мали найстриманіші серед інших секторів оцінки – індекс становив 35.6 (у листопаді – 41.0). Це зумовлено низьким попитом на житло, зростання виробничих витрат, перебої з енергопостачанням та сезонним фактором. Респонденти суттєво погіршили очікування щодо обсягів нових замовлень та обсягів закупівлі сировини та матеріалів.

Підприємства торгівлі теж посилили негативні оцінки на тлі відключення електроенергії та послаблення споживчого попиту: індекс знизився до 42.1 порівняно з 45.2 у листопаді. Погіршились оцінки щодо товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу. На тлі високих очікувань зростання цін постачальників і темпів зростання вартості товарів для продажу сектор налаштований на зниження торговельної маржі.

Підприємства сфери послуг дещо пом’якшили, проте зберегли песимістичні оцінки своїх економічних результатів через неможливість налагодження повноцінної логістики та слабкий попит. Індекс становив 41.8 порівняно з 40.0 у листопаді. Респонденти мали менш песимістичні очікування щодо зменшення обсягів наданих послуг, обсягів нових замовлень, а також обсягів послуг під час їх виконання.

Переважна більшість опитаних підприємств надалі очікують здорожчання власної продукції та послуг на тлі високих очікувань щодо зростання закупівельних цін постачальників. Підприємства всіх секторів налаштовані на подальше скорочення працівників,найпесимістичніші очікування – в секторі будівництва.

getty images

Служба безпеки повідомила про підозру голові Центробанку РФ Ельвірі Набіулліній через її участь уфінансуванні військових угруповань країни-агресора.

Про це повідомила пресслужба СБУ.

Служба безпеки встановила, що саме Набіулліна організувала запровадження так званої “рубльової зони” у тимчасово захоплених районах півдня і сходу України. Для цього російська посадовиця дала вказівку щодо відкриття “філій” підконтрольного Кремлю “Промсвязьбанку” на базі захоплених відділень українських фінустанов.

Крім того, очільниця російського центробанку сприяла місцевим окупаційним адміністраціям РФ у блокуванні обігу гривні. Щоб реалізувати це, ворог заборонив на захоплених територіях проведення електронних операцій і готівкових розрахунків у гривні, а також унеможливив інкасацію української валюти.

За даними слідства, отримані таким чином “рубльові” надходження до бюджету РФ були спрямовані на фінансування потреб воєнно-промислового комплексу та окупаційних угруповань.

На підставі доказів СБУ повідомила Набіулліній про підозру за ч. 3 ст. 110 КК (умисні дії, вчинені представником влади з метою зміни меж державного кордону України та порушення порядку, встановленого Конституцією України, які призвели до загибелі людей та інших тяжких наслідків). Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

“Вирішується питання щодо оголошення фігурантки у міжнародний розшук“, – додали в СБУ.

Нагадуємо:

Британія та США у вересні запровадили санкції проти голови Центробанку Росії Ельвіри Набіулліної.

Від початку великої війни ворог намагається запровадити на тимчасово захоплених територіях України обіг рубля, що порушує міжнародні конвенції і має бути враховано у позовах до міжнародних судів.

Росіяни з 1 січня 2023 року хочуть заборонити обіг гривні в тимчасово окупованому Мелітополі Запорізької області.