Daily Archives : January 17, 2023

Європейський союз навряд чи встигне узгодити деталі десятого пакета санкцій проти Росії та Білорусі до саміту Україна-ЄС, що запланований на 3 лютого.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

“Сумніваюся, що 10-й пакет санкцій ЄС проти Росії, цього разом зі значним компонентом щодо Білорусі, буде готовий до затвердження до чи під час саміту ЄС-Україна 3 лютого. Більш імовірно, що це станеться пізніше у лютому”, – розповів він.

Польські ЗМІ раніше повідомляли, що у Брюсселі прискорили роботу над десятим пакетом санкцій та сподіваються ухвалити його до саміту Україна-ЄС у Києві.

Іншою датою-орієнтиром для затвердження пакета називають річницю повномасштабного нападу РФ на Україну – 24 лютого.

З неофіційних коментарів відомо, що обговорюють додаткові обмеження проти російських пропагандистських ресурсів та нові відключення російських банків від SWIFT, також – синхронізацію санкцій щодо Білорусі із секторальними санкціями, які вже запроваджені проти Росії. Польща та Литва закликають ЄС до санкцій проти атомного сектора Росії.

Десятий пакет санкцій від ЄС планують скоординувати з країнами G7.

Європейська правда

УЗ

До кінця року в усіх поїздах Інтерсіті в Україні працюватиме Wi-Fi від терміналів супутникового зв’язку Starlink.

Про це повідомив голова правління Укрзалізниці Олександр Камишін.

“Успішно завершили тестування вайфай на базі технології Starlink в поїзді Інтерсіті та підводимо підсумки”, – написав він.

Керівник компанії розповів, що один з поїздів Інтерсіті обладнали старлінками та відправляли його за різними маршрутами понад 100 днів.

Результати тестування продемонстрували доступність на маршруті на 97%, швидкість інтернет-з’єднання до 100 Мбіт/с.

“Віце-прем’єр-міністр Кубраков поставив нам задачу тепер розвернути пілот на всі поїзди Інтерсіті. До кінця року задача буде виконана”, – резюмував Камишін.

Нагадуємо:

“Укрзалізниця” оголосила про запуск програми лояльності для пасажирів під назвою “Залізні друзі”.

Морський порт “Усть-Дунайськ” продали на аукціоні у вівторок, 17 січня, за 201 мільйон гривень – приватизація морського порту відбулась вперше в історії України.

Про це повідомляє пресслужба Фонду державного майна у Facebook.

У ФДМУ наголосили, що фінальна пропозиція за порт перевищила у 3,3 рази стартову ціну 60 млн грн. Це стало можливим завдяки конкуренції серед підприємців, які хотіли придбати порт – за нього змагались 8 інвесторів.

Переможець має сплатити вартість лоту протягом 20 робочих днів.

“Очікуємо на надходження у бюджет на підтримку наших Сил Оборони”, – зазначили в ФДМУ.

У Фонді наголосили, що порт “Усть-Дунайськ” має великий потенціал для розвитку українського експорту продовольства.

Нагадуємо:

Раніше повідомлялось, що у вівторок, 17 січня, відбудеться приватизаційний аукціон, де на продаж вперше виставлять морський порт – Усть-Дунайський. Проте позиції Фонду держмайна та самого порту щодо приватизації розійшлися.

Президент РФ Володимир Путін підписав указ, яким тимчасово дозволив російським компаніям у сферах енергетики, торгівлі та машинобудування ухвалювати рішення без урахування голосів акціонерів із західних країн.

Про це йдеться в його указі, пише РБК.

Такий указ аргументується “недружніми і такими, що суперечать міжнародному праву, діям США і тих іноземних держав та організацій, хто долучився до них, спрямованих на обмежувальні заходи проти російських громадян та юросіб”.

В указі йдеться про компанії з виручкою понад 100 млрд рублів на рік.

Нагадаємо:

Президент РФ Володимир Путін підписав указ, яким дозволив російським постачальникам отримувати оплату заборгованості за постачання газу іноземним покупцям в іноземній валюті.

Економічна правда

Центральний банк Росії заявив у вівторок, що 13 січня продав китайських юанів на суму майже 47 мільйонів доларів, щоб купити рублі.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що Центробанк РФ почав компенсувати дефіцит бюджету від падіння доходів від нафти і газу за допомогою інтервенцій на валютних ринках.

Минулої середи Міністерство фінансів і Центральний банк РФ заявили, що збираються продавати юані на 3,2 мільярдів рублів в день з 13 січня по 6 лютого в рамках бюджетного правила Росії.

“Бюджетне правило означає, що якщо доходи Москви від нафти і газу знизяться, Росія буде продавати валютні резерви, щоб поповнити необхідну для бюджету кількість рублів.

Якщо ж доходи від нафти і газу зростуть і Міністерство фінансів заробить більше рублів, то воно буде купувати юані для поповнення своїх валютних резервів.

Всього Мінфін хоче продати юанів на 54,5 мільярда рублів (майже 800 мільйонів доларів) – саме стільки рублів потрібно для покриття дефіциту бюджету в січні”, – пояснює агентство.

Операції Росії з юанем відбуваються в той час, коли Москва прагне відійти від західних валют, які вона часто називає “недружніми валютами”, в умовах санкцій, і наблизити свою економіку до Китаю.

Нагадаємо:

РФ для експортних прибутків використовує схему з небанківською організацією та юанями.

Міністр фінансів РФ Антон Силуанов заявив, що роль китайського юаня у міжнародних резервах продовжить збільшуватись.

Економічна правда

Україна отримала перший транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 3 млрд євро – із загалом 18 млрд євро.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це 17 січня оголосили у Єврокомісії.

“Комісія сьогодні виплатила перший транш у розмірі 3 млрд із пакета макрофінансової допомоги для України обсягом до 18 млрд євро”, – йдеться у заяві.

Оголошення є очікуваним, оскільки цю дату президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн назвала заздалегідь. Меморандум про взаєморозуміння між Україною та ЄС підписали 16 січня.

Детально про умови безпрецедентної макрофінансової допомоги, яку надає Євросоюз, читайте в статті “Порятунок в обмін на реформи: за яких умов Київ отримає гроші у 2023 році“.

Нагадаємо, рішення про цей пакет допомоги ухвалювалося з численними труднощами, у середині грудня лідери ЄС врешті досягли згоди щодо нього. Детальніше у статті “Шантаж ціною України“

Європейська правда

Видатки загального фонду державного бюджету з початку великої війни до кінця 2022 року становили 2,23 трильйона гривень, з них майже третину виплатили військовослужбовцям.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів з посиланням на дані місячної звітності Державної казначейської служби України.

У відомстві зазначили, що у грудні касові видатки становили 331,7 млрд гривень.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення Росії кошти розподілялись таким чином:

• 938,2 млрд грн (у грудні – 131,7 млрд грн) або 42,1% від загального обсягу – на оплату праці з нарахуваннями, на грошове утримання військовослужбовців – 721,9 млрд грн.
• 502,2 млрд грн (у грудні – 83,3 млрд грн) або 22,6% – на оплату використання товарів і послуг, зокрема для підтримки ЗСУ та на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
• 454,7 млрд грн (у грудні – 58,3 млрд грн) або 20,4% – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги ВПО, субсидій, стипендій.

Також 132 млрд грн або 5,9% було витрачено на обслуговування державного боргу та 106 млрд грн або 4,8% на трансферти місцевим бюджетам.

Мінфін

Нагадуємо:

Україна у 2022 році отримала близько 1 трильйона гривень від міжнародних партнерів.

У січні найпопулярніша криптовалюта світу – біткоїн – зросла у вартості на 26%, підскочивши на 22% лише за минулий тиждень і повернувшись вище рівня 20 тисяч доларів.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що біткоїн демонструє кращі місячні показники з жовтня 2021 року.

За даними CoinGecko, Ethereum також зріс на 29% цього року, що допомогло збільшити вартість загального світового ринку криптовалют до понад 1 трлн доларів.

“Після важкого минулого року для криптовалют ми спостерігаємо певну форму середнього розвороту”, – сказав аналітик Bespoke Investment Group Джейк Гордон, посилаючись на теорію повернення цін на активи до довгострокових середніх значень.

Дослідники заявили, що ставки інвесторів на більш райдужну макроекономічну картину призвели до стрибка більш ризикованих активів по всьому світу.

“Небагато криптовалют виграли більше, ніж bonk, який був запущений в кінці грудня на блокчейні Solana і до початку січня виріс на 5000%. Вітоді він знизився, хоча виріс 910% з початку року.

Це останній учасник гіперволатильного світу мем-монет, криптовалют, натхненних онлайн-мемами і жартами, і створений за зразком dogecoin, який став відомим завдяки твітам Ілона Маска”, – пише агентство.

Навіть на своєму піку bonk коштував всього $0,000004873759 при ринковій капіталізації близько $205 млн.

Інші мемові токени також зросли: dogecoin та Shiba Inu зросли на 19% та 27% відповідно у 2023 році.

За даними Coindesk, cтаном на 12:50 за Києвом біткоїн торгувався по 21 124 дол, Ethereum – 1 562 дол.

Нагадаємо:

Після січневих втрат вартість біткоїна піднялась більш ніж на 28% – зростання є найкращим для першого місяця року з моменту 31%-го зростання в 2020 році до початку пандемії.

Економічна правда

У вівторок, 17 січня, готівкова гривня продовжила слабнути відносно євро на “чорному ринку”, курси в банках зберігають стабільність.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:00 курс долара на “чорному ринку” становив 40,33 – 40,53 грн, а у понеділок, 16 січня, коливався на рівні 40,3 – 40,62 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,91 – 43,23 грн. Для порівняння, у понеділок курс коливався на рівні 42,86 – 43,25 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 40,1 – 40,6 грн (курс на 15 січня – 40,2 – 40,65 грн);
• Євро – 42,5 – 43,25 грн (курс на 15 січня – 42,5 – 43,2 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,8 – 40,3 грн;
• Ощадбанк – 40,25 – 40,85 грн;
• Укрексімбанк – 40,2 – 40,7 грн;
• Райффайзен – 40,0 – 40,6 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Економічне зростання в 2022 році впало до одного з найгірших рівнів майже за півстоліття, оскільки четвертий квартал надто постраждав від жорстких обмежень, повʼязаних із COVID, та спаду на ринку нерухомості.

Про це пише Reuters.

Квартальне зростання і деякі грудневі показники, такі як роздрібні продажі, перевершили очікування ринку, але аналітики відзначили, що загальний економічний імпульс в Китаї залишався слабким і підкреслили проблеми, з якими стикається Пекін після того, як минулого місяця він різко скасував свою політику “нульового COVID”.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) виріс на 2,9% в жовтні-грудні в порівнянні з попереднім роком, показали дані Національного бюро статистики у вівторок. Це повільніше, ніж в третьому кварталі (на 3,9%).

Темпи все ще перевищили зростання на 0,4% у другому кварталі і ринкові очікування зростання на 1,8%.

Раптове послаблення Пекіном жорстких антивірусних заходів підвищило очікування економічного відродження в цьому році, але також призвело до різкого зростання кількості випадків захворювання на COVID, що, на думку економістів, може перешкодити зростанню в короткостроковій перспективі.

Спад на ринку нерухомості і слабкий глобальний попит також означають, що відновлення зростання буде в значній мірі залежати від споживачів.

“2023 рік для Китаю буде вибоїстим; мало того, що йому доведеться долати загрозу нових хвиль COVID-19, так ще й погіршення ситуації на ринку житлової нерухомості країни і слабкий світовий попит на її експорт стануть істотними гальмами”, – йдеться в записці економіста Moody’s Analytics Гаррі Мерфі Круза.

За 2022 рік ВВП збільшився на 3%, сильно не дотягнувши до офіційної мети “близько 5,5%” і різко загальмувавши з 8,4% зростання в 2021 році.

За винятком зростання на 2,2% після першого удару COVID в 2020 році, це найгірший показник з 1976 року.

“Дані про активність у грудні здивували в цілому в бік зростання, але залишаються слабкими, особливо в сегментах попиту, таких як роздрібні витрати”, – зазначає Луїза Лоо, старший економіст Oxford Economics.

“Дані на сьогоднішній день підтверджують нашу давню думку про те, що відновлення економіки Китаю буде дещо анемічним на початку, а споживчі витрати будуть ключовим відставанням на початкових етапах”, – додала вона.

Опитані Reuters експерти прогнозують, що зростання відновиться до 4,9% в 2023 році, оскільки китайські лідери намагаються подолати деякі ключові фактори, що стримують зростання – політику “нульового COVID-19” і серйозний спад в секторі нерухомості. Більшість економістів очікують, що зростання прискориться з другого кварталу.

Сильний відскок в Китаї може пом’якшити очікувану глобальну рецесію, але він також може викликати більше інфляційних головних болів у всьому світі саме тоді, коли політики починають справлятися з рекордними сплесками цін.

Зняття Пекіном обмежень по боротьбі з COVID змусило підприємства боротися зі зростаючим числом інфекцій, що свідчить про нерівномірне відновлення в найближчій перспективі.

Офіційні дані показали, що безробіття знизилося, незважаючи на те, що виробнича діяльність і сфера послуг постраждали від сплеску COVID-інфекцій. Загальнонаціональний рівень безробіття на основі опитування знизився до 5,5% в грудні з 5,7% в листопаді.

Економічна правда