Daily Archives : January 26, 2023

У Національному банку очікують, що загальний врожай зернових цього року в Україні буде на 15% меншим, аніж у 2022-ому.

Про це повідомив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук під час брифінгу з питань монетарної політики 26 січня.

“На цей рік ми дійсно припускаємо, що врожай зернових буде близько 46 млн тонн – це приблизно на 15% менше, ніж торік. По інших культурам ситуація буде краща, десь навіть більше, ніж минулого року”, – зазначив він.

Враховуючи очікування щодо падіння врожаю, у Нацбанку прогнозують розширення дефіциту зовнішньої торгівлі України. Крім цього, на розширення дефіциту буде впливати руйнування енергетичної інфраструктури та додатковий попит на імпорт.

“Однак цей додатковий негативний вплив на торговий баланс буде компенсуватися додатковим надходженням міжнародної допомоги до України”, – додав Ніколайчук.

За прогнозами Нацбанку, на кінець 2023 року міжнародні резерви України складуть 27 млрд доларів та надалі зростатимуть.

Також, за підсумками засідання комітету з монетарної політики Нацбанк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%, а також вчергове підвищив вимоги до резервування банками коштів за залишками на поточних рахунках.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

Національний банк очікує зростання реального ВВП цьогоріч на 0,3% – прогноз погіршили, зокрема, через наслідки атак росіян на енергетичну інфраструктуру.

Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу.

“Відновлення економіки перервалося внаслідок російських терактів проти енергетичної інфраструктури. У міру зниження безпекових ризиків Україна повернеться до стійкого економічного зростання в 2024-2025 роках”, – зазначив очільник регулятора.

Він зауважив, що внаслідок енергетичного терору з боку Росії спад ВВП України в IV кварталі 2022 року поглибився (до 35% у річному вимірі).

Підприємства торгівлі та сектору послуг доволі швидко адаптувалися до відключень електроенергії, також обмеженим був вплив перебоїв з електропостачанням на аграрний сектор. Натомість значних втрат випуску зазнала промисловість, зокрема металургія.

Та завдяки кращим результатам ІІІ кварталу та швидкій адаптації частини бізнесу й населення до нових умов оцінку падіння реального ВВП у 2022 році поліпшено до 30,3%, говорить Пишний.

“Національний банк очікує незначного зростання реального ВВП у 2023 році – на 0,3%. Погіршення прогнозу порівняно із жовтневими оцінками зумовлене насамперед наслідками енергетичного терору, а також переглядом основного припущення щодо тривалості збереження безпекових ризиків”, – говорять в НБУ.

Варто зазначити, що у жовтні НБУ прогнозував відновлення економіки України у 2023-2024 темпами на рівні 4-5%.

У регуляторі пояснили, що збільшення тривалості безпекових ризиків матиме наслідком відтермінування повноцінного розблокування портів, що стримуватиме потенціал відновлення експорту.

Крім того, унаслідок накопичення проблем, пов’язаних із проведенням посівної та збиральної кампаній в умовах війни, меншими, за оцінками Національного банку, будуть і врожаї цього року.

Однак у прогнозі припускається, що протягом 2023 року вдасться уникнути значних додаткових руйнувань енергетичної інфраструктури, а бізнес і влада вживатимуть ефективних заходів для нівелювання наслідків уже зруйнованих потужностей.

“Зниження безпекових ризиків разом із поновленням повноцінної роботи портів, збільшенням врожаїв, поступовим відновленням виробничих потужностей, налагодженням логістики та пожвавленням внутрішнього попиту, у тому числі завдяки поверненню вимушених мігрантів, сприятимуть зростанню економіки у 2024-2025 роках. Вагому роль надалі відіграватиме також м’яка фіскальна політика”, – додав Пишний.

Завдяки всім цим чинникам у 2024 році реальний ВВП України зросте на 4,1%, а в 2025 році економічне зростання прискориться до 6,4%.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Ціни на срібло цього року можуть досягти дев’ятирічного максимуму в 30 доларів за унцію – можливо, випередивши ціни на золото.

Про це пише CNBC.

Як зазначає Bloomberg, наразі спотові ціни на срібло коливаються у проміжку 23,6 – 23,9 дол за укцію.

Востаннє ціни на срібло досягали рівня в 30 доларів за унцію в лютому 2013 року, свідчать дані Refinitiv.

Недостатні поставки срібла, а також його тенденція бути більш ефективним, ніж золото, в періоди високої інфляції є ключовими факторами, що підтримують прогноз, заявили аналітики CNBC.

“Срібло історично приносило приріст близько 20% на рік в роки високої інфляції. Враховуючи цей послужний список, а також те, наскільки дешевим залишається срібло відносно золота, не буде несподіванкою, якщо цього року ціна на срібло зросте до $30 за унцію, хоча це, ймовірно, зустріне значний опір”, – зазначила Джені Сімпсон, керуючий директор ABC Bullion.

Спотові ціни на срібло досягли рекордного рівня $49,45 у 1980 році на фоні 13,5% інфляції, порівняно з приблизно $4 у 1976 році, коли рівень інфляції був нижчим і становив 5,7%.

“Срібло в дефіциті і спостерігається помітне скорочення наявних фізичних запасів у нью-йоркському та лондонському фізичних хабах, більше, ніж у випадку із золотом”, – сказав Нікі Шилз, керівник відділу стратегії металів у компанії MKS PAMP, що займається торгівлею дорогоцінними металами.

Шилз додав, що протягом наступних п’яти років очікується дефіцит срібла в обсязі понад 100 мільйонів унцій, оскільки промисловий попит стимулюватиме обмежену пропозицію.

Водночас у четвер ціни на золото досягли дев’ятимісячного максимуму, а потім трохи знизилися, оскільки інвестори чекали на економічні дані з США, які можуть вплинути на курс Федеральної резервної системи щодо посилення монетарної політики.

Спотове золото знизилося на 0,5% до 1 937,16 доларів за унцію після досягнення максимуму з квітня 2022 року. Ф’ючерси на золото в США знизилися на 0,3% до 1 937,60 доларів.

Економічна правда

У Національному банку покращили свої прогнози щодо показників інфляції в Україні у 2023 році з 21% до 18,7%.

Про це повідомив голова Національного банку Андрій Пишний під час брифінгу з питань монетарної політики 26 січня.

“Національний банк прогнозує сповільнення інфляції до 18,7% у 2023 році. Цьому сприятимуть збереження жорстких монетарних умов, зниження світової інфляції та слабший споживчий попит в умовах відключень електроенергії“, – повідомив Пишний.

На 2024 рік Нацбанк прогнозує подальше сповільнення темпів інфляції – до 10,4% (у попередньому прогнозі йшлося про інфляцію нижче 10%), а на 2025 рік – 6,7%.

“Основний внесок в інфляцію в ці роки матиме адміністративна компонента через необхідність приведення тарифів на житлово-комунальні послуги до ринкових рівнів“, – пояснили у Нацбанку.

Крім цього, голова НБУ додав, що меншим темпам інфляції буде сприяти те, що український бізнес зумів пристосуватися до викликів війни.

Зазначимо, що 26 січня Нацбанк вирішив зберегти облікову ставку на рівні 25%, а також вчергове підвищив вимоги до резервування банками коштів за залишками на поточних рахунках.

Нагадуємо:

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

Економічна правда

Національний банк підвищив вимоги до обов’язкових резервів банків на 5 відсоткових пунктів – нормативи формування резервів збільшаться з 11 лютого.

Про це повідомив голова Нацбанку Андрій Пишний на брифінгу.

Він зазначив, що регулятор додатково підвищив вимоги до резервів, як і анонсувалось в грудні.

“Так, з 11 лютого на 5 в. п. збільшуються нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках юридичних і фізичних осіб, а також за коштами вкладів і коштами на поточних рахунках інших банків-нерезидентів й кредитами, отриманими від міжнародних (крім фінансових) та інших організацій”, – зазначили в НБУ.

Зокрема, резерви в національній валюті будуть підвищені з 5% до 10%, в іноземній – з 15% до 20%.

Крім цього, додатково з 11 березня будуть підвищені на 10 в. п. нормативи формування банками обов’язкових резервів за коштами на вимогу та коштами на поточних рахунках фізичних осіб як в національній, так і в іноземній валютах.

“Проте на цю частину резервів не поширюватиметься механізм покриття бенчмарк-ОВДП” – підкреслили в регуляторі.

В НБУ очікують, що ці заходи сприятимуть зниженню профіциту ліквідності в банківській системи. Це, зі свого боку, спонукатиме банки до активнішої конкуренції за строкові кошти вкладників і відповідно сприятиме підвищенню ставок за гривневими активами та зростанню частки строкових депозитів.

“У результаті посилиться стійкість валютного ринку до ситуативних чинників, а Національний банк зможе в перспективі перейти до пом’якшення адміністративних обмежень для бізнесу та населення”, – резюмував голова НБУ.

Економічна правда

Національний банк України на засіданні в четвер, 26 січня, очікувано не змінив облікову ставку – вона залишилась на рівні 25%.

Про це стало відомо з брифінгу голови НБУ Андрія Пишного.

Також правління НБУ вирішило продовжити підвищення нормативів формування банками обов’язкових резервів.

За словами голови Нацбанку, такі кроки сприятимуть подальшому зростанню привабливості гривневих активів, підтриманню курсової стабільності та поступовому зниженню інфляції.

Що стосується інфляції, то впродовж останіх місяців вона стабілізувалась, але залишається на високому рівні.

За підсумками 2022 року споживчі ціни зросли на 26,6%, водночас впродовж останніх трьох місяців показник інфляції в річному вимірі майже не змінювався.

“Стабілізації інфляційного тиску сприяли деокупація територій, розширення пропозиції продуктів харчування та слабший споживчий попит в умовах енергетичного терору Росії. Стримували інфляцію й незмінні тарифи на житлово-комунальні послуги, фіксований курс гривні та налагодження логістики”, – зазначив Пишний.

А такі заходи регулятора, як запровадження депозитних інструментів для хеджування валютного ризику, а також обмежений розмір монетизації бюджету сприяли стабілізації ситуації на готівковому валютному ринку наприкінці 2022 року.

“Водночас ціновий тиск залишається значним через наслідки війни, у тому числі руйнування підприємств та інфраструктури, порушення ланцюгів виробництва та постачання. Крім того, витрати бізнесу й надалі зростали внаслідок енергетичного терору Росії. Інфляційні очікування, попри стабілізацію, залишалися підвищеними“, – додав очільник Нацбанку.

Економічна правда

Унаслідок удару РФ ракетами та дронами по енергоінфраструктурі є влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. Дефіцит у системі значний.

Про це повідомляє “Укренерго”.

“Сьогодні, 26 січня, вночі та зранку ворог знову завдав удару ракетами та дронами по енергетичній інфраструктурі України. Це вже 13 ракетний удар та 15 атака дронів по енергосистемі України.

Є влучання та пошкодження обладнання у південному, центральному, південно-західному регіонах. У Дніпровському регіоні на одному з енергооб’єктів основне високовольтне обладнання знищено”, – заявили в компанії.

Проблеми з енергоживленням, спричинені обстрілами, на півдні, в тому числі й в Одеській області. По всій Україні під час атаки були запроваджені аварійні відключення. Зараз поступово повертаються планові графіки обмежень.

“Дефіцит в системі значний. До всіх областей доведені ліміти споживання”, – додали в компанії.

Нагадаємо:

Унаслідок ракетної атаки РФ є влучання в об’єкти енергетичної інфраструктури. Запроваджено аварійні відключення: найскладніша ситуація наразі в Київській, Одеській та Вінницькій областях.

Економічна правда

Tesla

Електричний пікап Cybertruck від Tesla не буде випускатись в повному обсязі до 2024 року.

Про це заявив СЕО компанії Ілон Маск під час звіту про прибутки компанії, повідомляє The Verge.

Видання пише, що під час телефонної розмови Маска запитали, чи майбутній автомобіль досягне цільового показника виробництва до середини 2023 року, поставленого у другому кварталі минулого року.

Маск підтвердив, що виробництво Cybertruck розпочнеться “десь цього літа”, але дійшов висновку, що масове виробництво поляризаційного пікапа розпочнеться не раніше наступного року.

“Я завжди намагаюся применшити початок виробництва. Він зростає по експоненті, але спочатку дуже повільно”, – сказав гендиректор Tesla.

Нагадуємо:

Повідомлялось, що Tesla сподівається почати поставки акумуляторного електричного пікапа Cybertruck у середині наступного року.

Ілон Маск представив електричний пікап Cybertruck з футуристичний дизайном у 2019 році.

У січні стало відомо, що Tesla Inc планує почати виробництво свого електричного пікапа Cybertruck до кінця першого кварталу 2023 року, а не в кінці 2022 року, як планувалось раніше.

Електричний пікап Cybertruck від Tesla подорожчає від заявленої раніше ціни, але жодних конкретних даних не озвучено.

фото: ЕКУ

Державний енерготрейдер “Енергетична компанія Україна” (“ЕКУ”) підписав із турецькою компанією Karpowership меморандум про взаєморозуміння та співробітництво у сфері електропостачання та використання плавучих електростанцій.

Про це повідомляє пресслужба “ЕКУ”.

Зазначається, що плавучі електростанції допоможуть у подоланні енергодефіциту в Україні.

“Компанії спільно з національними та міжнародними організаціями планують розробити проєкт щодо фінансування та запуску 500 МВт електричної потужності від енергокораблів.

Цією потужності може бути достатньо для забезпечення електроенергією 1 млн сімей в Україні”, – йдеться у повідомленні.

Так, у рамках співпраці розглядаються у тому числі варіанти розташування енергокораблів біля берегів Молдови та Румунії, приєднання до їх електромереж та передачі струму до енергосистеми України через міждержавні лінії електропередачі.

Для оцінки зазначеної можливості планують залучити уряди Молдови та Румунії.

“Karpowership радий співпрацювати з АТ “ЕКУ” задля пом’якшення енергетичної кризи в Україні”, – сказала комерційний директор Karpowership Зейнеп Харезі.

“Енергокораблі є швидким, надійним і гнучким рішенням для зменшення дефіциту електроенергії в країні, і ми готові підтримати Україну в отриманні необхідної енергії якнайшвидше”, – додала вона.

“Енергосистема України зазнала 12 масованих російських атак. Дефіцит електроенергії внаслідок пошкодження генеруючої інфраструктури України зростає. Поки війна триває, будівництво нових енергоблоків для відновлення втрачених або пошкоджених генеруючих потужностей є неможливим, і нам потрібно шукати інноваційні рішення для подолання поточної кризи.

Технологія Karpowership дозволяє відносно швидко розгортати нові генеруючі потужності з метою цільового спрямування до української мережі. Ми віримо, що це може призвести до зміни парадигми вирішення енергетичної кризи в Україні під час російських атак на інфраструктуру”, – зазначив генеральний директор АТ “ЕКУ” Віталій Бутенко.

всі фото: еку

Нагадаємо:

Раніше турецька суднобудівна компанія Karpowership, яка є виробником, оператором і власником флоту енергокораблів, заявляла, що веде переговори про відправку плавучих електростанцій в Україну.

Економічна правда

Японія має намір взяти участь у проєктах з відновлення української енергетики та співпрацювати з Україною у будівництві малих модульних реакторів.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.

Міністр енергетики Герман Галущенко та посол Японії в Україні Мацудо Кунінорі провели зустріч у середу, 25 січня. Сторони обговорили питання ядерної та радіаційної безпеки на ЗАЕС, потреби енергетичного сектору України та співпрацю з його відновлення.

Галущенко наголосив, що Росія своїми діями в Україні порушила всі 7 базових принципів ядерної і радіаційної безпеки і мусить понести за це відповідальність. Зокрема, запровадженням санкцій проти російської атомної промисловості на чолі з “Росатомом”, який покриває акти ядерного тероризму РФ.

У свою чергу Мацуда Кунінорі підкреслив, що питання забезпечення ядерної і радіаційної безпеки є дуже вагомими для Японії, і його країна готова поглибити співпрацю з Україною в цьому напрямку.

Міністр та посол обговорили участь японської сторони у проєктах з відновлення українського енергетичного сектору на основі новітніх технологій. Зокрема, співпрацю у будівництві малих модульних реакторів та спільну реалізацію водневих проєктів.

Нагадуємо:

Уряд Японії виділив 95 мільйонів доларів на відновлення критичної інфраструктури України – кошти будуть направлені Програмі розвитку ООН (ПРООН) в рамках партнерської угоди.