Daily Archives : January 30, 2023

Прокремлівські активісти в Німеччині збирали гроші на спорядження для російської армії – ЗМІ

Група проросійських активістів у Німеччині пожертвувала кошти підрозділу російської армії, що воює в Україні, і ці гроші були використані для придбання рацій, навушників і телефонів.

Як пише “Європейська правда”, про це стало відомо агентству Reuters.

Подружжя, яке займало центральне місце в групі, Єлена Колбаснікова і Макс Шлунд, передало суму в 500 євро російському офіцеру Дмитрію Ткачову наприкінці минулого року. Їхні повідомлення свідчать про те, що вони знали, що гроші були сплачені за телекомунікаційне обладнання – попри санкції Європейського Союзу, які обмежують постачання такого обладнання російським військовим.

Спеціальний звіт Reuters від 3 січня показав, що Колбаснікова і Шлунд були серед низки осіб у Німеччині, які просувають промосковську позицію, зберігаючи при цьому приховані зв’язки з російською державою, російськими суб’єктами, що потрапили під санкції, або ультраправими.

У цьому звіті зазначалося, що Колбаснікова і Шлунд отримали квитки від берлінського відділення російського державного агентства з просування культури “Россотрудничество” для поїздки до Москви на конференцію, на якій виступав президент Росії Владімір Путін. Після цього берлінська прокуратура заявила, що проводить розслідування щодо берлінського офісу агентства.

У повідомленні, надісланому в жовтні прихильникам у приватній групі WhatsApp Колбаснікова написала: “Ми переказали 500 євро для 42-ї мотострілецької дивізії Російської Федерації на придбання радіостанцій, навушників і радіотелефонів”.

“Ми розмовляли з ними в Донецьку. Вони перебувають на передовій. Мій чоловік служив з одним із них”, – написала вона великими літерами під десятком червоних знаків оклику.

Регламент ЄС від 25 лютого 2022 року забороняє постачати або фінансувати закупівлю певних товарів для російських військових. До переліку товарів, на які поширюється заборона, входить “радіообладнання (наприклад, передавачі, приймачі та трансивери)”.

Згідно з німецьким законодавством, кримінальне покарання за порушення санкцій становить до п’яти років позбавлення волі.

В Управлінні захисту конституції землі Північний Рейн-Вестфалія, де мешкають Шлунд і Колбаснікова, заявили, що група, до якої входить подружжя, намагається просувати офіційний наратив Москви щодо її агресії проти України, але жодна особиста інформація про них не може бути поширена через німецькі закони про захист даних. У відомстві не відповіли на питання про те, чи допомагали Шлунд і Колбаснікова купувати спорядження для російських військових.

Шлунд, який навчався в російській військовій академії, переїхав до Німеччини у 2012 році. Пізніше він почав зустрічатися з Колбасніковою, яка походить з України і працювала в Німеччині медсестрою.

Після вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року пара організовувала протести в Кельні, закликаючи німецький уряд припинити озброювати Україну та укласти мир з Москвою.

Європейська правда

Курс валют на 30 січня: купити долар та євро стало дешевше

У понеділок, 30 січня, долар та євро на “чорному ринку” стало купити вигідніше, в касах банків курси майже не змінились проти п’ятниці минулого тижня.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 14:00 курс долара на “чорному ринку” становив 40,35 – 40,44 грн, а у неділю, 29 січня, коливався на рівні 40,35 – 40,55 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 43,43 – 43,01 грн – купити євро стало вигідніше, ніж продати. Для порівняння, у неділю курс коливався на рівні 43,4 – 43,69 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

  • Долар США – 40,15 – 40,6 грн (курс на 27 січня – 40,2 – 40,6 грн грн);
  • Євро – 43,0 – 43,7 грн (курс на 27 січня – 43,0 – 43,7 грн грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

  • Приватбанк – 39,8 – 40,3 грн;
  • Ощадбанк – 40,25 – 40,85 грн;
  • Укрексімбанк – 40,1 – 40,6 грн;
  • Райффайзен – 39,9 – 40,5 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

На приватизацію виставили спиртзавод у Чернівецькій області: стартову ціну знизили вдвічі

фото: ФДМ

Фонд держмайна 6 лютого проведе аукціон з приватизації Вашківського спиртзаводу у Чернівецькій області: стартову ціну знизили на 50% і тепер вона становить 1,9 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

Зазначається, що спиртзавод знаходиться за 40 км від Чернівців та близько 70 км від державного кордону України.

“Транспортна розв’язка дозволяє перевозити продукцію до обласних центрів заходу України, Румунії та Молдови через автотранспортні шляхи Р62, М19 та Н10.

На базі заводу можна розгорнути виробництво спиртних напоїв, ліків та косметики. Також майно підприємства призначене для зберігання та обробки сировини для хлібопекарської продукції”, – йдеться у повідомленні.

При цьому єдиний майновий комплекс включає у себе 32 об’єкти, сукупна площа яких становить 19 774 м².

До них належать:

  • будівлі виробничого корпусу, млину, насосної станції, дріжджобродильної, адміністративно-побутовий корпус, зерноскладу, трансформаторна, будівля млину, кафе, спиртосховища, вагової, складів, солодовні, сараю, картоплесховища, хлораторної;
  • приміщення їдальні, котельні, розливного цеху, очисного цеху, центрального складу, купажного цеху, спиртосховище, мазутне господарство, залізнодорожний тупик, нафтозлив, бардяна яма, 2 гноєсховища, силосні ями, 2 артескважини;
  • незавершені будівництва очисних споруд та цеху заморожених продуктів.

Також наявні 12 транспортних засобів – легкові, вантажні та спецтехніка.

Взяти участь в аукціоні можна за посиланням. Реєстрація триває до 5 лютого.

Детальна інформація щодо майна, що підлягає приватизації та умови приватизації – за посиланням.

Економічна правда

Goldman Sachs реструктуризує свої російські активи – ЗМІ

Goldman Sachs реструктуризував свої активи в Росії, це може наблизити американський банк до повного виходу з країни.

Про це повідомляє Reuters з посиланням на російське видання РБК.

Про такий крок банку російському виданню повідомили джерела на інвестиційному ринку.

Агентство зазначає, що американські банки скоротили вплив на Росію після її вторгнення в Україну, але іноземні кредитори потребують спеціального дозволу від президента Володимира Путіна на продаж пакетів акцій.

Goldman Sachs у березні заявив, що згортає свій бізнес у Росії. У листопаді банк заявив, що скоротив свої кредитні ризики в Росії на 9% до 205 мільйонів доларів у третьому кварталі.

Одне з джерел РБК повідомило, що портфель активів Goldman, який включає міноритарні частки в кадровій фірмі Headhunter і базу даних нерухомості Cian, був проданий місцевому керівництву – керуючому директору Європейської спеціальної ситуаційної групи Goldman Sachs Максиму Климову та керуючому директору Goldman Sachs у Росії Антону Шрейдеру, угода відбулася ще минулого року.

“Угода могла бути грошовою, але з великим дисконтом. Після початку військової операції в Україні Goldman Sachs готовий був вийти з російських активів, не зважаючи на збитки”, – стверджує співрозмовник.

У Goldman Sachs на запит Reuters таку інформацію коментувати відмовились.

Нагадуємо:

Підрозділ з управління активами фінансового конгломерату Goldman Sachs Group значно скоротить 59 мільярдів доларів альтернативних інвестицій, які вплинули на прибутки банку.

Росія не може замінити енергетичний ринок з Європою, який зруйнував Путін – Bloomberg

Росія витратила на побудову свого енергетичного ринку в Європі майже 50 років, але президент РФ Путін зруйнував його менш ніж за 50 тижнів – знайти йому заміну буде майже неможливо.

Про це пише нафтовий аналітик Bloomberg First Word Джуліан Лі.

“У той час як Росія знайшла альтернативні ринки для своєї нафти, в основному в Індії, переорієнтація продажів нафтопродуктів і – можливо, навіть більше – природного газу займе роки і буде коштувати величезних грошей. Якщо взагалі вдасться створити ринки збуту в умовах, коли світ відмовляється від викопного палива”, – заявив аналітик.

Лі підкреслює, що після початку російського вторнення в Україну 24 лютого 2022 року ринок, який споживав майже 2,5 млн барелів нафти на день, ще 1 млн барелів нафтопродуктів та 155 млрд кубометрів газу на рік, майже зник.

“Поставки нафти з Росії до частин Європи почали зменшуватися невдовзі після того, як війська Путіна перетнули кордон. До 5 грудня, коли набула чинності заборона ЄС на морський імпорт російської нафти, вони вже скоротилися до невеликих обсягів, а єдиним ринком збуту залишилася Болгарія, яка отримала тимчасовий виняток.

Поставки нафтопродуктів рухаються за тією ж траєкторією напередодні аналогічних санкцій, які набудуть чинності 5 лютого”, – зазначає аналітик.

Європейський ринок збуту російського природного газу також втрачено.

За його словами, величезна мережа газових родовищ і трубопроводів, на розвиток якої було витрачено сотні мільярдів доларів відтоді, як перший газ перетнув кордон Австрії в 1968 році, була викинута на смітник.

За оцінками 2017 року, у розробку газових родовищ на російському півострові Ямал вже було інвестовано 100 мільярдів доларів США, більшість з яких були з’єднані з Європою трубопроводами, в тому числі тими, що проходять по дну Балтійського моря і з’єднують Росію з Німеччиною.

Очікувалося, що ця цифра подвоїться до 2025 року. Значна частина цих інвестицій зараз виглядає надмірною.

“Хоча Росія, можливо, зможе врятувати якісь енергетичні відносини з Європою після закінчення війни, що неминуче станеться, малоймовірно, що країни ЄС коли-небудь дозволять собі або потребуватимуть такої залежності від російського газу, яка була всього рік тому”, – наголошує аналітик.

За його словами, уряди і споживачі в Європі нарешті серйозно замислилися над питаннями обмеження попиту та енергоефективності, а рекордні ціни на газ і електроенергію стимулювали інвестиції у відновлювані джерела енергії та перші серйозні спроби змінити спосіб формування роздрібних цін на електроенергію, враховуючи зменшення частки викопного палива у виробництві електроенергії.

Російські нафтові компанії досягли успіху в перенаправленні поставок нафти, якої уникають традиційні європейські покупці, значною мірою завдяки жадобі індійських нафтопереробників до дешевої сировини.

Але ця переорієнтація обійшлася Росії та її нафтовій промисловості величезною ціною. Для проникнення на індійський ринок знадобилися великі знижки, які сягають 35 доларів за барель, що еквівалентно зниженню ціни на 40%.

До кінця минулого року російські барелі становили близько чверті індійського імпорту нафти, витіснивши вантажі від традиційних близькосхідних постачальників субконтиненту – Саудівської Аравії, Іраку, Об’єднаних Арабських Еміратів і Кувейту.

“Я впевнений, що знайдуться країни, які захочуть купувати дешеве російське дизельне паливо, експортуючи при цьому своє власне паливо місцевого виробництва назад до Європи, але вони вимагатимуть достатньо великих знижок, щоб зробити торгівлю прибутковою – ще одні витрати, які доведеться нести Кремлю і його нафтовим компаніям.

Але нафта, чи то сира, чи то нафтопродукти, має велику перевагу над природним газом: її можна легко і дешево транспортувати морем.

Більшу частину останніх 55 років Росія шукала покупців газу на заході. Величезні трубопроводи довжиною в тисячі кілометрів з’єднували газові родовища, спочатку в Сибіру, а віднедавна на півострові Ямал, з покупцями в Європі.

У минулому десятилітті Росія почала шукати нові ринки збуту газу на сході, і газопровід “Сила Сибіру” тепер постачає паливо до Китаю. Але цей газ походить з нових родовищ, розташованих більш ніж за 1300 миль на схід і 600 миль на південь від родовищ Ямалу, які раніше постачали газ до Європи, але зараз не використовуються.

Російський державний газовий гігант ПАТ “Газпром” оцінив офіційну вартість “Сили Сибіру” і пов’язаних з ним родовищ газу в 55 мільярдів доларів. Незалежна оцінка дала цифру майже вдвічі більшу – інвестиція, яка, схоже, ніколи не принесе прибутку”, – пише аналітик.

Читайте також: “Мерзни, мерзни, вовчий хвіст”. Не змерз. Як Путін програє газову війну

Економічна правда

Найбільша економіка єврозони різко уповільнилась наприкінці минулого року

Німеччина, найбільша економіка Євросоюзу, скоротилася в останньому кварталі 2022 року на 0,2% порівняно з третім кварталом року, а в річному вимірі показала невелике зростання.

Про це повідомляє Financial Times.

Валовий внутрішній продукт Німеччини впав на 0,2% у четвертому кварталі 2022 року, порівняно з третім кварталом. Такий результат є різким уповільненням порівняно зі зростанням на 0,5% у третьому кварталі торік.

“Після того, як німецька економіка добре трималася протягом перших трьох кварталів, незважаючи на складні умови, економічне виробництво дещо знизилося в четвертому кварталі”, – повідомило німецьке статистичне відомство Destatis.

У першій публікації Destatis не наводить розбивку ВВП за секторами, але зазначає, що ключовим фактором скорочення були приватні споживчі витрати. Причиною цьому є високі ціни на газ і високі ставки Європейського центробанку, що послаблює попит в країні.

У річному вимірі ВВП країни у четвертому кварталі зріс на 1,1% – повільніше, ніж +1,3%, яких очікували опитані Reuters економісти.

За словами старшої європейської економістки Capital Economics Франциски Пальмас, німецька економіка, з огляду на підвищення процентних ставок і збереження високих цін, “в кращому випадку залишиться на рівні першої половини 2023 року, а після цього зростатиме дуже повільно”.

Нагадуємо:

Канцлер Олаф Шольц заявив, що він впевнений, що Німеччина уникне рецесії цьогоріч, адже країна переживає зимову енергетичну кризу краще, ніж очікувалося.

Ощадбанк у 2022 році отримав 690 мільйонів прибутку

Державний Ощадбанк за підсумками 2022 року отримав 690 мільйонів гривень чистого прибутку.

Про це повідомляє пресслужба банку.

У фінустанові зазначили, що попри роботу в умовах воєнного стану банк зберіг стабільність роботи та забезпечив прибуткову діяльність. За попередніми даними, чистий прибуток Ощаду за підсумками 2022 року становить 690 млн грн.

Порівняно з роком напередодні:

  • операційний дохід зріс на 1,6 млрд грн і становить 21,7 млрд грн;
  • процентні доходи збільшились на 1,1 млрд грн (до 22,4 млрд грн);
  • обсяг чистого непроцентного доходу зріс на 0,8 млрд грн (до 7,6 млрд грн).

Процентні витрати навпаки зменшились на 0,4 млрд грн (до 7,5 млрд грн).

“На результати Ощаду мала вплив і переоцінка фінансових інструментів – так, за наявності в портфелі банку цінних паперів з індексованою вартістю результат переоцінок фінансових інструментів та валютної позиції за підсумками року становить 4,8 млрд грн”, – додали в банку.

Крім того, Ощадбанк доформував резерви на 12,1 млрд грн, що в 4,3 раза більше, ніж в 2021 році, оскільки було зважено можливі втрати в звітному році внаслідок погіршення якості кредитного портфеля, викликаного активною війною.

Також у 2022 році Ощадбанк вступив до Фонду гарантування вкладів фізосіб, сплативши 777 млн грн внесків, що відповідно зменшило обсяг річного прибутку порівняно з попереднім роком.

“У надважких умовах воєнного стану Ощадбанк зміг зберегти прибутковість. Це дає нам можливість утримувати капітал на достатньому рівні та дає перспективи для виплати державі дивідендів. Однак позитивний результат ще має бути підтверджено зовнішнім міжнародним аудитом. Головний результат року для нас – стабільна робота всього банку, мережі відділень, дистанційних каналів обслуговування та завдяки цьому – збереження довіри понад 7 мільйонів клієнтів”, – прокоментував голова правління банку Сергій Наумов.

Нагадуємо:

АТ “Укрзалізниця” за підсумками 2022 року отримало 10,8 мільярда гривень чистого збитку, цьогоріч компаніє очікує майже вдвічі більший.

В Україні стартувала програма обміну ламп розжарювання на LED

Українці з 30 січня можуть обміняти 5 старих ламп розжарювання на стільки ж LED-ламп.

Про це повідомляє Міністерство економіки України в Telegram.

Зараз послуга доступна в обласних центрах (крім тимчасово окупованих Донецька, Луганська, Сімферополя та міста Севастополя), а також в містах: Кривий Ріг, Краматорськ та Покровськ.

Під час другого етапу програма обміну ламп запрацює в райцентрах, а до кінця лютого – в селах.

У Мінекономіки пояснили, що є два доступні способи, як обміняти лампи: через застосунок Дія та на Укрпошті. Детальніше – в інфографіці нижче.

В обміні може взяти участь кожен повнолітній громадянин України.

До обміну приймаються справні лампи розжарювання. Обмін буде відбуватись у два способи – з попереднім замовленням і без нього. Інструкція, як це зробити – за посиланням https://svitlo.diia.gov.ua.

Якщо попередньо зробити замовлення ламп через застосунок Дія, то вони гарантовано будуть очікувати людину у відділеннях Укрпошти п’ять робочих днів після отримання підтвердження з мобільного застосунку Дія. Якщо за цей час замовник не обміняє лампи, заява анулюються.

Щоб подати заяву на обмін лампочок в Дії, потрібно:

  • авторизуватись в застосунку;
  • обрати Послуги – Обмін лампочок;
  • вказати контактний номер телефону та відділення Укрпошти, у якому бажаєте отримати лампи;
  • зазначити тип та кількість світлодіодних ламп, які бажаєте отримати.

“7-10% – саме на стільки знизиться споживання електроенергії в моменти пікового навантаження на українську енергосистему. Станеться це за умови масової заміни старих ламп на енергоощадні”, – пояснили в міністерстві.

Програма реалізується Міністерством економіки, Міністерством цифрової трансформації та Укрпоштою за підтримки Європейського Союзу.

Нагадаємо:

Програма безкоштовного обміну старих електричних ламп розжарювання на енергоощадні LED-лампи стартувала з 16 січня у режимі бета-тестування.

В “Укрпошті” пояснили, що обмін ламп розжарювання на нові світлодіодні LED лампи буде проходити у відділеннях “Укрпошти” поетапно в усіх регіонах.

Читайте також: Програма запрацює з 1 лютого: як безкоштовно замінити лампи розжарювання на LED-лампи

Економічна правда

Apple зменшує залежність від Китаю: компоненти для AirPods тепер частково з Індії – ЗМІ

Ключовий постачальник Apple розгорнув виробництво корпусів для AirPods в Індії, що зробило бездротові навушники другим товаром компанії, який частково виробляється в Індії задля меншої залежності від Китаю.

Про це повідомляє Bloomberg з посиланням на поінформованих співрозмовників.

Йдеться про індійську філію американської компанії Jabil, де тепер виробляються пластикові корпуси для навушників від Apple. Згодом вони прямують до Китаю та В’єтнаму, де бездротові навушники безпосередньо збираються.

Apple нарощує виробництво в Індії, щоб зменшити свою залежність від Китаю на тлі напруженості в торговельних відносинах Пекіну з Вашингтоном. Крім того, перебої, пов’язані з пандемією коронавірусу, зробили виробництво в Китаї більш ризикованим.

Досі виробництво Apple в Індії обмежувалося лише iPhone, що робить AirPods другим продуктом компанії, який тепер частково виробляється в країні.

Прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді визначив розвиток виробничого сектору національним пріоритетом, що передбачає фінансові стимули та державну підтримку відповідним проєктам. Apple відіграє центральну роль у цих зусиллях, а її партнери, такі як Hon Hai Precision Industry, виробляють у країні більше iPhone останнього покоління, ніж будь-коли раніше.

Apple є найбільшим у світі виробником так званих справжніх бездротових стереопристроїв, до яких відносяться навушники та гарнітури. За даними дослідницької компанії Canalys, у третьому кварталі компанія відвантажила 23,8 мільйона пристроїв, що становить 31% ринку.

Водночас Apple ще далека до того, аби диверсифікувати свою діяльність за межами Китаю, який виробляє майже 98% iPhone.

“Зернова ініціатива”: зберігається критично низький показник виходу суден із портів

У рамках “зернової ініціативи” 18 суден за тиждень експортували 664 тисячі тонн продовольства з портів Великої Одеси – це на третину менше обсягів експорту за позаминулий тиждень. Зберігається критично низький показник виходу суден з портів.

Про це повідомляє Міністерство інфраструктури України у Facebook.

Зокрема, 60 тисяч тонн пшениці відправили до Кенії, 56 тисяч тонн – до Бангладешу, 60 тисяч тонн української олії – до Індії.

“Зберігається критично низький показник виходу суден з портів – 2,5 судна на добу. Це показник, який був ще на початку роботи “Зернової ініціативи”, коли обсяги експорту були незначні. Водночас кількість суден, які проходять інспекцію в Босфорі і отримують дозвіл рухатися під завантаження в українські порти, також не перевищує 3-х суден на добу”, – наголосили в міністерстві.

Підкреслюється, що в Босфорі російська сторона в СКЦ продовжує блокувати реалізацію ініціативи та штучно збільшувати чергу з суден.

Станом на 30 січня 117 суден очікують на проведення інспекції в територіальних водах Туреччини (92 – на захід в порти під завантаження, 25 – вже з агропродукцією). За минулий тиждень відбулось тільки 20 інспекцій при мінімально необхідних 84, наголосили в МІУ.

Також гальмується реєстрація суден для участі в ініціативі: з понад 80 заявлених суден щоденно росіяни без пояснення причин реєструють в середньому тільки 2-3 судна.

“Ці фактори гальмують реалізацію “Зернової ініціативи”: спостерігаємо зниження обсягів експорту майже на 30% в порівнянні з попереднім місяцем, а отже світ недоотримує агропродукцію в потрібному обсязі.

Переважна більшість країн отримують її з величезними затримками в часі через простої суден в Босфорі. Очікуємо на реакцію партнерів по “Зерновій угоді” – Туреччини та ООН”, – йдеться у позиції міністерства.

Наразі в портах Великої Одеси під обробкою 21 судно. На них завантажують майже 1 мільйон тонн української агропродукції. По “зерновому коридору” рухаються тільки 3 судна під завантаження.

“З 1 серпня з портів Великої Одеси вийшли 687 суден, які експортували 18,9 мільйонів тонн українського продовольства до країн Азії, Європи та Африки. За умови стабільного функціонування “зернового коридору” цей показник мав би становити понад 28 мільйонів тонн”, – звітують в МІУ.

Нагадаємо:

Упродовж січня кількість виходів суден із українських портів трималася на рівні 2,7, тобто в середньому це було по 2-3 кораблі в день – це один із найнижчих показників за всі місяці існування “зернової ініціативи”.

На в’їзді та виїзді до чорноморських портів України утворилася черга зі 120 суден, а час інспекції суден виріс до 10-15 днів через недостатню кількість інспекторів.

Економічна правда