Daily Archives : January 31, 2023

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №8399 про збільшення витрат держбюджету на 5,5 млрд грн.

Про це повідомила у Facebook голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

“Вчора з колегами зареєстрували зміни до Державного бюджету 2023 року, які напрацювали спільно з Мінфіном та Мінвідновлення. Проєкт може стати першими змінами до бюджету в цьому році. На сайті реєстраційний №8399”, – написала Підласа.

За її словами, у законопроєкті, зокрема, запропоновано виділити кошти на Мінвідновлення, передати йому розпорядників та бюджетні програми Мінрегіону та Мінінфраструктури, а також передати Фонд ліквідації наслідків збройної агресії (52,5 млрд грн) від Мінфіну до Мінвідновлення.

Крім цього, передбачається збільшення витрат бюджету на загальну суму 5,5 млрд.

З них 1,35 млрд грн – нова бюджетна програма на реконструкцію або модернізацію трьох лікарень (Охматдит, університетської клініки у Києві та реабілітаційного центру у Львові) – кошти будуть залучені за рахунок кредиту від уряду Австрії.

1,12 млрд грн – на програму відбудови мостів (кредит Уряду Великої Британії).

1,28 млрд грн – на гранти для малого та мікробізнесу зі сфери переробки (за рахунок повернення до державного бюджету коштів від Фонду безробіття).

“Минулого року Мінекономіки видало 957 млн грн грантів по цій програмі, що дозволило створити 3380 нових робочих місць, тому програму однозначно потрібно буде продовжувати”, – зазначила Підласа.

Також передбачається, що близько 1,094 млрд грн буде спрямовано на облаштування пунктів пропуску (за рахунок кредиту уряду Польщі), 365,7 млн грн – додатково підуть Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (за рахунок гранту Світового банку).

При цьому 285 млн грн буде спрямовано на закупівлю безпілотників для моніторингу державного кордону (кредит уряду Польщі), 80 млн грн – підуть на закупівлю спецобладнання для лікарень (грант уряду Японії).

Підласа нагадала, що всі кредитні і грантові угоди вже підписані, погоджені, кошти частково виділені,тому йдеться лише про їх розподіл, а не про збільшення боргового навантаження.

“Всі кредитні і грантові угоди вже підписані, погоджені та частково виділені, а відтак, мова йде лише про їх розподіл, а не про збільшення боргового навантаження”, – пояснила голова бюджетного комітету ВР.

Економічна правда

До осені 2022 року німецький експорт до Росії впав більш ніж на 50% порівняно з попереднім роком, але імпорт з Росії скоротився менш різко, незважаючи на припинення поставок викопного палива.

Про це свідчать дані німецького уряду, пише “Європейська правда” з посиланням на Euractiv.

Згідно з документом, німецький експорт до Росії був майже на 60% нижчим у жовтні 2022 року порівняно з жовтнем 2021 року. Водночас імпорт з цієї країни впав лише приблизно на 49%, незважаючи на масштабні зусилля, спрямовані на відмову від імпорту російського викопного палива.

“Торгівля з Росією значно ослабла з початку російської агресивної війни проти України”, – йдеться у письмовій відповіді уряду Німеччини на депутатський запит, опублікованій у понеділок.

У документі додається, що неможливо точно визначити, наскільки скорочення німецько-російської торгівлі є прямим наслідком війни, а наскільки – наслідком санкцій ЄС, запроваджених проти Москви.

Нагадаємо, Європейський Союз не розглядає варіант запровадження скасованих раніше мит на українську сільгосппродукцію попри негативний вплив на фермерів деяких країн.

Європейська правда

Суддя Вищого антикорупційного суду визнав підозру колишньому голові правління НАК “Нафтогаз України” Андрію Коболєву щодо неправомірності отримання премії в НАК необґрунтованою.

Про це повідомив адвокат Олексій Носов у Facebook.

Відповідно до ухвали про відмову в обранні запобіжного заходу суд не встановив жодних ризиків перешкоджання кримінальному провадженню – всі перераховані прокурором ризики нівелюються добровільним повернення Коболєва в Україну.

Також суд встановив, що Наглядова рада свідомо прийняла рішення про преміювання та не зазнавала тиску з боку чиновника.

Крім цього, за 5 років слідства у справі члени Наглядової ради, в тому числі її голова допитані не були.

Також суддя відкинув твердження прокурора, що більшість членів Наглядової ради є іноземцями, а тому не володіють знаннями українського законодавства та визнав таким, що суперечить ідеї корпоративного управління в акціонерних товариствах та дискредитують роль міжнародних експертів в складі наглядових та контролюючих органів.

Крім цього, обмеження щодо щодо порядку встановлення премій уповноваженими на це суб’єктами на дії Коболєва в НАК не поширювались.

“Ця постанова регулює обмеження щодо порядку встановлення премій уповноваженими на це суб’єктами, а не процедуру ініціювання такої премії іншими особами. А так як встановлення розміру премій Голові правління належить до виключної компетенції Наглядової ради, порушення вимог постанови не було”, – пояснив правозахисник.

Щодо встановлення розміру премії, суддя встановив, що .це є виключною компетенцією Наглядової ради

“Суд не встановив наявність у Андрія Коболєва повноважень, які б надавали йому можливість впливати на прийняття рішень щодо встановлення розміру його винагороди”, – додав Носов.

Прокуратура вже подала апеляційну скаргу на рішення ВАКС. Її розглядатиме Апеляційна палата ВАКС, яка повинна прийняти кінцеве рішення в питанні обрання запобіжного заходу.

Читайте також: 12 років за премію. Як Коболєв опинився на лаві підсудних та чому повернувся в Україну

Нагадуємо:

У четвер, 19 січня, НАБУ і САП повідомили про підозру ексочільнику “Нафтогаз України” Андрію Коболєву – його підозрюють у заволодінні понад 229 млн грн у вигляді премії за перемогу в арбітражі проти “Газпрому”. Сам Коболєв заявив, що повернувся в Україну і “збирається доводити свою правоту”.

Слідство вважає, що Коболєв в травні 2018 року незаконно отримав 261 млн грн (на той час – 10 млн дол) премії за перемогу у Стокгольмському арбітражі проти російського “Газпрому”. Така сума суттєво перевищувала нормативно визначені розміри таких виплат у розмірі 37,48 млн грн, а за перемогу в арбітражі Коболєв вже отримав премію у 2017 році у розмірі 12,49 млн грн.

У 2018 році наглядова рада “Нафтогазу” вирішила знову виплатити премії топменеджменту за виграш другої частини протистояння з “Газпромом” щодо так званого “транзитного” контракту. Того ж року була виплачена перша частина цих премій на суму $20,7 млн. Коболєв отримав 261 млн грн – близько $9,5 млн на той момент.

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) залишив без задоволення клопотання про застосування запобіжого заходу відносно ексглави “Нафтогазу” Андрія Коболєва у вигляді тримання під вартою.

Служба безпеки України спільно з ДБР викрила корупційну схему на Житомирській митниці, яка полягала у незаконному ввезені до України автомобілів швидкої допомоги на понад 20 млн грн.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

“За наявними даними, злочинний механізм налагодили керівники одного із митних постів області. Задокументовано, що вони допомагали імпортувати іноземні “швидкі” без сплати встановлених митних платежів.

Як свідчать матеріали провадження, восени 2020 року представники столичної компанії-імпортера переправили до України 26 автомобілів меддопомоги і оформили їх зберігання в режимі “митний склад”, – йдеться у повідомленні.

Ця норма передбачає перебування транспортного засобу на території митних логістичних центрів без сплати податків і зборів упродовж 1 року.

Після закінчення цього терміну авто мають розмитнити з перерахуванням відповідних платежів до держбюджету або повернути до країни-експортера, пояснюють в СБУ.

“Втім, митники “домовилися” із комерсантами зробити фіктивний реекспорт “швидких” для штучного продовження терміну їх безоплатного перебування в Україні.

Встановлено, що посадовці проводили за документами так званий “повторний заїзд” через кордон, але насправді іноземні транспортні засоби залишались на митному складі на Житомирщині. За цей час комерсанти підшукували покупців на імпортований товар та реалізовували його після розмитнення за “мінімальною” ставкою.

Для цього вносили до митних декларацій штучно занижену вартість зарубіжних авто, а митники “не помічали” цю невідповідність з реальною сумою”, – зазначили у відомстві.

Так, на підставі зібраних доказів заступнику начальника митного посту та керівнику відділу митного оформлення повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 364 ККУ (зловживання службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки).

Суд обрав фігурантам запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.

За ініціативи СБУ та ДБР понад 20 автомобілів швидкої допомоги із повним медичним обладнанням, на які було накладено арешт, передано на потреби ЗСУ.

Економічна правда

Економіка Єврозони досягла зростання в останній квартал 2022 року, зумівши уникнути рецесії, незважаючи на зростання цін на енергоносії, падіння довіри та зростання процентних ставок.

Про це повідомляє Reuters.

Згідно з даними Євростату, ВВП єврозони зріс лише на 0,1% у четвертому кварталі, перевершивши очікування опитування Reuters щодо падіння на 0,1%.

Роком раніше зростання становило 1,9%, що трохи перевищило очікувані 1,8%.

Серед найбільших країн єврозони Німеччина та Італія зафіксували негативні темпи зростання за квартал, Франція та Іспанія навпаки, додав Євростат на основі попередньої оцінки.

Війна Росії проти України вдарила по єврозоні, враховуючи сильну залежність деяких членів від дешевих енергоносіїв.

Підвищення цін на нафту та газ призвело до зменшення заощаджень та стримування інвестицій, водночас змусивши Європейський центральний банк піти на безпрецедентне підвищення ставок, щоб зупинити інфляцію.

Водночас, як зазначає агентство, економіка також продемонструвала певну несподівану стійкість – подібно до пандемії COVID-19, коли зростання перевершило очікування, оскільки підприємства швидше пристосувалися до змінених обставин, ніж передбачали політики.

Останні цифри, такі як важливий індикатор довіри або останні дані PMI, свідчать про те, що падіння, можливо, вже досягло дна, і йде повільне відновлення, чому сприяла щедра державна підтримка та м’яка зима, яка обмежила витрати на енергію.

Однак загальна картина, тим не менш, залишається слабкою, з мізерним прогнозом зростання на 2023 рік через значне падіння реальних доходів і зростання процентних ставок.

ЄЦБ підвищив ставки на 2,5 відсоткових пункти до 2% з липня, щоб приборкати інфляцію, і ринки очікують підвищення ще на 1,5 відсоткових пункти до середини року, що призведе до найвищого рівня депозитної ставки з початку століття.

Таке стрімке зростання гальмує банківське кредитування, яке є ключовим джерелом кредитування для бізнесу, і доступ до кредитів вже зазнав найбільшого падіння в минулому кварталі з часів боргової кризи в 2011 році.

Економічна правда

У вівторок ввечері у Бельгії ядерний реактор Тіанж 2, другий за величиною з трьох реакторів Тіанж, буде остаточно зупинений після 40 років роботи.

Про це, як пише “Європейська правда”, йдеться у публікації Euractiv.

Таким чином уже другий ядерний реактор буде зупинений в країні.

Відповідно до бельгійського закону 2003 року про поступову відмову від ядерної енергетики, Тіанж 2 буде відключено від мережі, незважаючи на заклики політиків з усього політичного спектра та громадських об’єднань зупинити закриття ядерних реакторів.

“Після того як у вересні було зупинено Дул 3, завтра буде зупинено Тіанж 2. Разом вони виробляли майже стільки ж електроенергії, скільки сонце і вітер разом узяті. Трагічно. Збереження якомога більшої кількості атомних електростанцій відкритими якомога довше має бути абсолютним пріоритетом”, – написав у понеділок консервативний політик Барт де Вевер у своєму Twitter.

П’ять ядерних реакторів залишаться працювати в Бельгії після закриття Тіанж 2. Дул 1 і 2 мають бути закриті у 2025 році.

Дул 3 закрився у вересні минулого року, що змусило громадян і некомерційні організації подати до суду на державу, ядерного оператора Engie і оператора системи передачі Elia через занепокоєння щодо безпеки енергопостачання в умовах стрімкого зростання цін на енергоносії і напередодні важкої зими через війну Росії в Україні.

Дул 4 і Тіанж 3 теж планували закрити у 2025 році, однак уряд вирішив перенести закриття на 10 років.

Європейська правда

У Росії перестав відкриватися сайт сервісу підписки на еротичний контент OnlyFans: при спробі зайти на сайт відображається повідомлення про помилку сервера 403 Forbidden, яке означає обмеження доступу.

Про це пише Forbes Russia із посиланням на дані сервісу 2ip.ru.

Зазначається, що доступ до OnlyFans закрито для всіх російських IP-адрес, тоді як у США, Великій Британії, Німеччині та інших країнах сайт працює у звичайному режимі.

Офіційно про обмеження доступу до сайту для користувачів із Росії OnlyFans не заявляв.

У лютому минулого року, після початку російського вторгнення в Україну, компанія обмежила виплати для авторів контенту з Росії та Білорусі.

У коментарі The Daily Beast прес-служба сервісу пояснила рішення складнощами в обслуговуванні рахунків творців контенту з цих країн.

Представник сервісу тоді запевнив, що гроші на рахунках російських і білоруських авторів “залишаться в цілості” до того моменту, “коли їх можна буде знову зняти”.

OnlyFans – cайт, де знаменитості, секс-працівники та учасники фільмів для дорослих публікують свої відеозаписи і фотографії, а їхні підписники платять щомісячну плату за доступ до контенту.

У 2021 році американський Forbes писав, що власник популярного у виробників еротичного контенту сервісу підписки на контент OnlyFans Леонід Радвінський з українським корінням став доларовим мільярдером – Forbes оцінив його статки в 1,8 млрд дол.

OnlyFans створив в 2016 році британський підприємець Тімоті Стоклі.

Платформа бере з користувачів плату за доступ до контенту авторів і популярна, насамперед, за рахунок розваг для дорослих і еротичного контенту.

Економічна правда

В європейських містах запрацювали перші 11 хабів збору техніки для постраждалих від війни українців у межах ініціативи Laptops for Ukraine.

Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України в Telegram.

Зазначається, що будь-яка європейська соціально відповідальна компанія може взяти участь у зборі ноутбуків, планшетів, смартфонів для українських шкіл, лікарень, державних адміністрацій та інших установ, які постраждали від збройної агресії РФ.

Наразі хаби збору техніки встановлені в таких містах Європи:

• Париж
• Трієр
• Гранада
• Ойпен
• Антверпен
• Брюссель
• Карлові Вари
• Прага
• Любляна
• Таллінн
• Орадя.

Детальніше про проєкт на порталі – https://laptopsforukraine.com

При цьому Мінцифра залучена до координації передачі техніки відповідно до запитів інших державних установ.

Економічна правда

Протягом 2022 року в системі публічних закупівель Prozorro було проведено 2,8 мільйона контрактів на 484 мільйона гривень.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

Число конкурентних закупівель торік сягнуло близько 160 тисяч, а сума укладених угод становила 198 млн грн.

Всього аукціони проводили близько 30 тисяч замовників, з них 16 тисяч оголошували конкурсні закупівлі.

Загальна кількість учасників торгів становила близько 181 тисячі, а в конкурсних торгах брали участь 33 тисячі учасників.

У першу п’ятірку з видів закупівель увійшли:

• продукти харчування – 25 тис;
• будівельні роботи – 23 тис;
• медичне обладнання – 20 тис;
• нафтопродукти – 15 тис;
• сільськогосподарська продукція – 8 тис.

“Після падіння конкурентних процедур до 28% на початку широкомасштабного вторгнення в період з 24 лютого до 27 червня, вже наприкінці 2022 року ми вийшли на рівень конкурентних процедур в системі – 44%”, – розповіла заступниця міністра економіки Надія Бігун.

Незважаючи на війну, Prozorro продовжує розвиватись. Зокрема, систему адаптовують для роботи з іноземними партнерами та вже стартувала інтеграція з Реєстром корупційних правопорушень, що значно спростить роботу учасникам торгів.

Нагадуємо:

Кабінет міністрів тимчасово, до кінця дії воєнного стану, скасував аукціони у системі Prozorro – рішення зумовлене відсутністю доступу всіх учасників торгів до системи через обстріли енергосистеми.

Електронні торги на системі “Прозорро.Продажі” триватимуть у звичному режимі, попри рішення уряду щодо призупинення електронних аукціонів у системі “Прозорро”.

Міністерство економіки очікує, що тимчасове скасування торгів в системі “Прозорро” простимулює учасників торгів активніше подавати свої пропозиції, а також збільшить економію державних коштів, враховуючи подання учасниками мінімальних цінових пропозицій.

Міністерство економіки припускає, що, можливо, навесні можна буде повністю повернути аукціони на Prozorro.

Кабмін дозволив перевізникам на власний розсуд скорочувати маршрут, якщо вони перетинають лінію фронту, та обирати пункт призначення, до якого вони готові прямувати з пасажирами.

Про це повідомляє Міністерство інфраструктури.

Раніше для цього потрібно було проводити нові конкурси для перевізників, що значно ускладнювало процес запуску автобусів на прифронтових територіях.

“Ми спростили ці правила з кількох причин – люди мають право пересуватись країною, замість сидіти в транспортній ізоляції. Перевізники мають право працювати, замість воювати з бюрократією.

Це рішення точно допоможе зберегти галузь. Наша команда його напрацювала разом з місцевою владою нині частково окупованих областей та перевізниками, які навіть у таких складних умовах готові вийти в рейс”, – заявив віце-прем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.

За йоо словами, зміни до Постанови №176 були потрібні, щоб перевізники легально могли скоротити кілька сотень маршрутів і не йти на нові конкурси.

“Ці нововведення стосуються тільки тих маршрутів, які на папері частково проходять тимчасово окупованими територіями. І ці зміни будуть діяти тільки на період воєнного стану”, – пояснив Кубраков.

Наразі через бойові дії в Україні налічуються сотні маршрутів, які не можуть бути повністю виконані перевізниками, додали в МІУ.

При цьому стара система передбачала обов’язкове проведення конкурсу та ускладнювала процес запуску автобусів. У разі самовільного скорочення маршруту раніше перевізник міг отримати штраф.

Економічна правда