Daily Archives : February 2, 2023

Разом з українським тенісистом, виноробом і волонтером Сергієм Стаховським оголошуємо збір на дрони для Сил Оборони. Ціль – 1 мільйон гривень.

Чому це важливо

Волонтери разом із суспільством фактично самостійно закривають потреби армії в таких дронах, але попит на них тільки зростає.

На ділянках з вищою інтенсивністю ведення дрони втрачаються щоденно, до 40 “пташок” за день. Інколи ситуація може доходити до того, що між моментом втрати дрону та отриманням нового може пройти тиждень чи більше. Натомість, ворог так само активно використовує комерційні дрони і не відчуває дефіциту в квадрокоптерах.

Сам тому ми оголошуємо збір на 3 дрони з тепловізорами.

Про розіграш

Учасників збору також зможуть взяти участь в розіграші цінних призів від Сергія.

Лот №1 – Кубок St. Petersburg Open 2009, за перемогу в турнірі ATP в російському Петербурзі, де він обіграв аргентинця Орасіо Себальоса.

Лот №2 – футболка гравця французького “Марселя” і національної збірної України Руслана Маліновського.

Лот №3 – ящик ексклюзивного вина від Stakhovsky Wines. Винарню Сергій відкрив наприкінці 2015 року, після тривалої роботи у Франції. Саме тоді він узяв в оренду 20 гектарів землі на Закарпатті та почав вирощувати там виноград.

Для участі в розіграші необхідно закинути в банку 100 грн, або більше, якщо хочете підвищити свої шанси на перемогу.

Реквізити збору:

Посилання на Банку: monobank.ua

Номер картки Банки: 5375 4112 0353 7498

Ціль: 1 000 000.00 ₴

Обов‘язково вказуйте свій контактний номер телефону якщо ви не клієнт Monobank.

Трьох переможців розіграшу обере алгоритм. Ці лоти разом з іншими подарунками від УП та Сергія чекають на своїх переможців в редакції.

Сергій Стаховський – український професійний тенісист, володар чотирьох титулів АТР в одиночному розряді та чотирьох титулів ATP у парному розряді. У січні 2022 року він оголосив про завершення спортивної кар’єри та планував сконцентруватися на виноробному бізнесі, яким уже кілька років активно займається в Україні.

Проте з початком війни Стаховський опинився в лавах територіальної оборони Києва, і зараз продовжує допомагати Силам Оборони.

Автовиробник Volvo Cars готується до масового переобладнання в електромобілі всіх своїх основних моделей – 3 позашляховиків і 2 седанів, а також представити розкішний електричний фургон, спрямований на збільшення продажів в Азії.

Про це пише Reuters із посиланням на 2 джерела, знайомі з планами компанії.

Очікується, що шведський автовиробник, який на 82% належить китайській Zhejiang Geely Holding Group, випустить щонайменше шість нових акумуляторних електромобілів до 2026 року, повідомили Reuters 2 джерела.

Раніше Volvo оголосила про мету зробити весь свій модельний ряд повністю електричним до 2030 року. Австралійський підрозділ компанії заявив, що планує продавати лише електромобілі на цьому ринку до 2026 року.

“Плани, про які раніше не повідомлялося, є найбільшим оновленням модельного ряду Volvo відтоді, як компанія Geely придбала бренд у Ford Motor у 2010 році.

У рамках співпраці з Geely компанія Volvo почала ділитися з нею такими технологіями, як автомобільні платформи” – нагадує агентство.

За словами співрозмовників, оновлення шведського бренду Volvo, який здобув репутацію безпечного та утилітарного дизайну, пов’язане з більшою увагою до споживчих тенденцій в Азії та прагненням збільшити продажі в цій країні.

У Geely відмовилися від коментарів.

Зазначається, що протягом наступних 4 років компанія планує вивести на ринок мінівен або фургон на базі Geely Zeekr, яка продається в Китаї.

Zeekr 009 з трьома рядами сидінь коштуватиме приблизно $74 тис.

За словами співарозмовників Reuters, компанія Volvo перенесла розробку седанів і майбутньої моделі для перевезення людей до свого центру досліджень і розробок у Шанхаї.

За словами одного з джерел, цей центр, який потроїв штат дизайнерів до 60 осіб, нещодавно переїхав до нової, більшої будівлі в Шанхаї.

Економічна правда

Державний Приватбанк за результатами 2022 року отримав 30,25 мільярда гривень чистого прибутку, система відділень під час війни працювала на 80%.

Про це повідомляє пресслужба банку.

ПриватБанк завершив 2022 рік з чистим прибутком 30,25 млрд грн в умовах воєнного стану в Україні, тривалої невизначеності та потреб у підтримці власних працівників, клієнтів та малого і середнього бізнесу. Це попередні дані, до підтвердження річної фінансової звітності банку зовнішнім аудитором”, – йдеться в повідомленні.

Торік банк видав 23,8 млрд грн малому та середньому бізнесу, що зумовило збільшення кредитного портфеля юридичних осіб після вирахування резервів на 58%. Кошти бізнесу в банку зросли на 37% або 35,6 млрд грн.

Обсяг депозитів та коштів фізичних осіб зріс на 107,7 млрд грн або 48%.

Протягом року новими клієнтами Приватбанку стали понад 150 тисяч громадян, загальна кількість клієнтів становить 19,1 млн осіб.

Сервісом Приват24 стало користуватись на 1,3 млн більше осіб, всього сервісом користуються 13,1 млн осіб.

“Для покриття підвищених кредитних ризиків за умов війни, у 2022 році ПриватБанк сформував резервів на суму понад 14,5 млрд грн. Також протягом року було сформовано резерви під очікувані збитки внаслідок бойових дій: під втрати готівки та інших активів через руйнування приміщень та банкоматів”, – додали в фінустанові.

Витрати банку в умовах зростання інфляції витрати зросли лише на 5% або 0,9 млрд грн.

Приватбанк

Нагадуємо:

Державний Ощадбанк за підсумками 2022 року отримав 690 мільйонів гривень чистого прибутку.

Фото: BVG/Stefan Leutholf

У “Київпастрансі” заявили, що наразі шукають найкращі маршрути для запуску 4 двоповерхових автобусів, які раніше подарував Києву Берлін.

Про це пише “БЖ” із посиланням на відповідь “Київпастрансу” на запит.

“Автобусам необхідно пройти процедури реєстрації та сертифікації, отримати відповідне обладнання для функціонування електронного квитка, GPS-трекери та системи аудіовізуального сповіщення.

Враховуючи технічні характеристики вказаних автобусів, триває визначення маршрутів, на яких планується їх задіяти”, – розповіли в “Київпастрансі”.

Також у пресслужбі додали, що довга тривалість введення в експлуатацію автобусів зумовлена саме технічними характеристиками транспортного засобу.

Зазначається, що наразі у “Київпастранс” детально вивчають всю транспортну мережу Києва, щоб обрати найкращий маршрут для цих автобусів.

“На майбутній маршрут курсування вплинуть можливості автобусів заїжджати на транспортні розв’язки та проїжджати під усіма мостами.

У планах – зробити маршрут магістральним з мінімальною кількістю зупинок для комфорту пасажирів, щоб не довелося часто підніматися і спускатися з другого поверху автобуса”, – пише “БЖ”.

При цьому терміни вирішення питання наразі невідомі, але в компанії запевнили, що докладають усіх зусиль.

У “Київпастранс” також розповіли, що нові трамваї “Татра-Юг” будуть змінювати старий транспорт на лівому березі Києва.

Нагадаємо:

Раніше повідомлялось, що компанія берлінського громадського транспорту BVG передасть Києву чотири вживані двоповерхові автобуси, також Львів отримає комплектуючі для трамваїв.

Економічна правда

Чат-бот ChatGPT від OpenAI у січні досяг 100 мільйонів активних користувачів щомісяця та запускає платну щомісячну підписку для користувачів зі США.

Про це повідомляє Reuters.

Згідно з дослідженням UBS, ChatGPT досяг 100 мільйонів активних користувачів щомісяця лише через два місяці після запуску, що зробило його найшвидше зростаючим споживчим додатком в історії.

У звіті йдеться, що в січні ChatGPT використовували в середньому близько 13 мільйонів унікальних відвідувачів на день, що понад вдвічі перевищує рівень грудня.

За даними Sensor Tower, TikTok знадобилося приблизно дев’ять місяців після глобального запуску, щоб охопити 100 мільйонів користувачів, а Instagram – 2,5 роки.

Агентство нагадало, що ChatGPT може створювати статті, есе, жарти та навіть вірші у відповідь на підказки. OpenAI, приватна компанія, яку підтримує Microsoft Corp, наприкінці листопада оприлюднила його безкоштовно.

У четвер OpenAI оголосила про місячну підписку в розмірі 20 дол, спочатку лише для користувачів у Сполучених Штатах. За словами компанії, це забезпечить стабільніший і швидший сервіс, а також можливість спочатку спробувати нові функції.

Варто зазначити, що ChatGPT в Україні не працює, оскільки OpenAI закрила українцям доступ до API, на якому працює новий чатбот. Мінцифри зверталась до розробника чат-боту з проханням відкрити доступ до нього українцям, а міністр цифрової трансформації Михайло Федоров тегнув компанію OpenAI у своєму Twitter. Однак поки питання з доступом до технології в Україні не вирішилось.

Читайте більше у статті: Чатбот, який може стати твоїм другом або забере твою роботу. Чим небезпечна нова розробка OpenAI?

Нагадуємо:

Microsoft підтвердила “багатомільярдні інвестиції” у OpenAI, розробника боту ChatGPT, адже вбачає у системах штучного інтелекту можливість трансформувати свою бізнес-модель та технологічні продукти.

Енергогігант Shell отримав рекордний прибуток в 40 млрд доларів у 2022 році завдяки зростанню цін на енергоносії після вторгнення Росії в Україну.

Про це пише Reuters.

“Рекордні прибутки, які зросли більш ніж удвічі порівняно з попереднім роком, відображають показники американських конкурентів, про які ті повідомили раніше цього тижня, і, безсумнівно, посилять тиск на уряди з метою подальшого підвищення податків у цьому секторі”, – пише агентство.

“Ми маємо намір залишатися дисциплінованими, забезпечуючи при цьому переконливі прибутки для акціонерів”, – заявив генеральний директор Shell Ваель Саван.

Shell також прозвітувала про рекордний прибуток у четвертому кварталі у розмірі $9,8 млрд на тлі значного відновлення доходів від торгівлі скрапленим природним газом (СПГ), що перевершило прогнози аналітиків про прибуток у $8 млрд.

“Річний прибуток досяг $39,9 млрд, що більш ніж удвічі більше, ніж роком раніше, і значно перевищує попередній рекорд 2008 року в $31 млрд”, – підкреслює Reuters.

Зростанню, зокрема, сприяли вищі ціни на нафту і газ, висока маржа нафтопереробки та сильні показники торгового бізнесу Shell.

Прибуток підрозділу СПГ досяг рекордного рівня в $6 млрд, чому сприяли високі загальні прибутки від торгівлі на тлі волатильності цін на газ, незважаючи на збитки в третьому кварталі, і різке падіння обсягів скраплення через перебої в роботі заводів з виробництва СПГ.

“Війна в Україні спричинила величезну волатильність на нафтових, газових та енергетичних ринках по всьому світу, від чого Shell та її конкуренти отримали вигоду завдяки своїй великій глобальній присутності та провідним торговельним операціям.

Уряди, які борються зі стрімким зростанням рахунків за енергоносії, відреагували на це введенням надзвичайних податків на енергетичний сектор. Shell заявила, що очікує понести близько 2,4 мільярда доларів бухгалтерських витрат, пов’язаних з цими податками, у 2022 році”, – резюмує видання.

Нагадаємо:

Нафтогігант Shell закрив угоду з російським “Лукойлом” щодо продажу російського бізнесу, включно з мережею автозаправних станцій та заводу з виробництва мастильних матеріалів.

Енергетичний гігант Shell заявив, що виконавчі директори, управлінський та технічний персонал Shell покинули російський нафтогазовий проєкт “Сахалін-2”.

Економічна правда

У четвер, 2 лютого, гривня зміцнилась відносно долара на “чорному ринку”, але ослабла проти євро.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:15 курс долара на “чорному ринку” становив 40,11 – 40,24 грн, а у середу, 1 лютого, коливався на рівні 40,24 – 40,32 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 43,55 – 43,80 грн. Для порівняння, у середу курс коливався на рівні 43,3 – 43,63 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 40,0 – 40,5 грн (курс на 1 лютого – 40,0 – 40,5 грн);
• Євро – 43,0 – 43,8 грн (курс на 1 лютого – 43,0 – 43,7 грн грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,6 – 40,1 грн;
• Ощадбанк – 40,1 – 40,8 грн;
• Укрексімбанк – 40,05 – 40,55 грн;
• Райффайзен – 39,9 – 40,55 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Державне бюро розслідувань завершило спеціальне досудове розслідування щодо двох експрацівниць Податкової, які збирають “податки” для окупантів на Херсонщині.

Про це повідомила пресслужба ДБР.

Зазначається, що обвинувальний акт направлено до суду.

За даними слідства, обидві підозрювані працювали у податковій Херсонщини на різних посадах, а після захоплення обласного центру почали допомагати окупантам. Після звільнення міста вони втекли на поки що захоплене лівобережжя до Скадовська, де продовжують допомагати агресору.

Зокрема, інспекторка відкрито підтримала окупантів та допомагала окупаційній владі створювати так звану “налоговую службу”. Вона особисто займалася розподілом оплати в рублях серед інших колаборантів, призначала їм премії та надбавки, вела фінансові справи.

Інша фігурантка справи допомагає загарбникам відбирати гроші у населення та підприємців на окупованих територіях України під виглядом “податків”, а частину грошей забирає собі.

Обидві підозрювані обвинувачуються у державній зраді в умовах воєнного стану (ч. 2 ст. 111 КК України). Санкція статті передбачає покарання у вигляді довічного ув’язнення з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво здійснює Херсонська обласна прокуратура.

McDonald’s

Мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s 1 лютого відкрила ще три ресторани у Києві, які стали першими закладами, що повернулися до роботи у 2023 році.

Про це повідомляє пресслужба мережі.

“Компанія продовжує відновлення ресторанів як важливої частини локальної інфраструктури і повертає елементи “нормальності” у щоденне життя громад: як клієнтів, так і працівників та партнерів”, – йдеться у повідомленні.

Так, відкриті ресторани за адресами:

• вул. Борщагівська, 2Б (біля Центрального РАЦСу)
• вул. Ползунова, 6 (Південний залізничний вокзал);
• вул. Георгія Кірпи, 5А (Південний залізничний вокзал);

“В усіх трьох ресторанах зробити замовлення можна у залі та на МакДрайві. Заклади працюватимуть з 07:00 до 21:00, дотримуючись розширених правил безпеки, впроваджених компанією.

Ресторани закриваються під час повітряної тривоги і відновлюють роботу орієнтовно через годину після її скасування. Інформація про відкриті і тимчасово закриті заклади оновлюється в режимі реального часу на сайті McDonald’s“, – додали в мережі.

Відтепер у Києві працюють 43 заклади McDonald’s. Загалом в Україні відновили роботу вже 67 ресторанів.

Нагадаємо:

У четвер, 22 грудня, мережа ресторанів швидкого харчування McDonald’s відкрила новий заклад у Києві – поруч з Оболонською набережною.

Також у грудні McDonald’s відновив роботу свого ресторану у Бучі.

Економічна правда

getty images

Високий Суд Лондона розширив можливості для всесвітнього арешту активів ексакціонерів Приватбанку Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Про це йдеться у рішенні суду у справі BL-2017-000665, пресслужба Приватбанку у коментарі ЕП.

Рішення стосується справи, в рамках якої Приватбанк прагне повернути виведені напередодні націоналізації кошти з банку і погасити невиконані зобов’язання банку щодо рефінансування.

Приватбанк клопотав про арешт активів відповідачів на період розгляду справи в розмірі 3 млрд доларів, і у 2017 році Високий Суд Лондона ухвалив рішення на користь банку. Таким чином було накладено всесвітній арешт активів Коломойського і Боголюбова, а також шести компаній, які, ймовірно, ними контролюються.

Своїм рішенням від 31 січня 2023 року суд, за клопотанням Приватбанку, постановив фактично розширити можливості для всесвітнього арешту активів.

“Нещодавнє рішення англійського суду надати дозвіл банку отримувати судові накази про арешт активів за кордоном та вимагати від відповідачів надавати подальшу інформацію щодо розкриття активів, що дозволить контролювати виконання судових наказів про арешт активів, є надзвичайно позитивною подією для банку”, – зазначили у пресслужбі Приватбанку.

Як пояснили ЕП у банку, першочерговий арешт було накладено на певну визначену кількість активів. Натомість у ході подальших засідань з’являлася інформація про активи ексакціонерів банків, про які раніше не було відомо, і останнє судове рішення дозволяє накладати на ці активи нові арешти.

“Я переконаний, що стосовно першого відповідача розкриття інформації про банківські рахунки є необхідним для належного контролю за діяльністю всесвітнього арешту активів (ВАА) та пропорційним. … Це, на мою [судді] думку, є законною спробою позивача домогтися розкриття легко ідентифікованих активів, які завжди перебували в зоні ВАА і підлягали розголошенню як такі”, – наголошується у судовому рішенні.

У Приватбанку вважають, що винесене рішення допоможе забезпечити ефективне звернення до примусового виконання будь-якого судового рішення, яке буде отримане після слухання по суті, що має розпочатися у червні 2023 року.

Читайте також:Другий лондонський фронт: як Високий суд усмирив Коломойського і Боголюбова

Нагадуємо:

У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів “Приватбанку”, найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію “Приватбанку”.

Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155,3 мільярда гривень.Детективна агенція Kroll за підсумками аудиту підтвердила, що Приватбанк до націоналізації був об’єктом масштабних шахрайських дій, що призвело до збитків в 5,5 млрд доларів.

Ексакціонери банку оскаржують рішення про націоналізацію у низці українських та закордонних судів.

У грудні 2017 року ПриватБанк подав позов до Високого суду Лондона проти Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, а також компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. та ZAO Ukrtransitservice Ltd, які ймовірно їм належать або перебувають під їхнім контролем.

Через рік суд визнав, що ПриватБанк подав позов, щоб отримати юрисдикцію суду Лондона на подачу позову проти Коломойського та Боголюбова. При цьому суддя визнав наявність у банку обґрунтованих вимог проти Коломойського і Боголюбова щонайменше на кілька мільйонів доларів.

Разом з тим суд видав наказ про всесвітній арешт активів екс-власників банку і зазначених шести компаній на суму більше 2,5 млрд доларів.

Високий суд Лондона за підсумками засідання 19 січня 2018 року продовжив дію наказу про всесвітній арешт активів колишніх власників Приватбанку Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова до чергового відповідного указу суду. Тоді ж суд зобов’язав відповідачів розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь в розгляді справи.