Daily Archives : February 13, 2023

Постачальник Apple – фінська компанія Salcomp – планує подвоїти свою робочу силу в Індії до 25 тисяч осіб протягом наступних трьох років, маючи на меті досягти річного доходу в країні щонайменше $2-3 млрд до 2025 року.

Про це пише Reuters із посиланням на топ-менеджера компанії.

“Ці плани з’явилися в той час, коли Apple переносить виробництво з Китаю після суворих карантинних заходів і обмежень, пов’язаних з COVID, а також зі зростанням торгової та геополітичної напруженості між Пекіном і Вашингтоном”, – пише агентство.

“Весь ланцюжок поставок зараз шукає альтернативу. І Індія готова стати однією з найкращих альтернатив”, – заявив керуючий директор Salcomp Manufacturing India Сасікумар Гендхам.

“Всім відомо, що протягом останніх кількох десятиліть весь світ залежав від однієї країни (Китаю), і настав час для справжньої диверсифікації та декластеризації”, – додав він.

Apple зробила велику ставку на Індію, оскільки почала збирати iPhone в країні в 2017 році через Wistron, а пізніше Foxconn, відповідно до прагнення індійського уряду розвивати місцеве виробництво.

Гендхем сказав Reuters, що Salcomp відіграватиме “значну роль” у ланцюжку поставок Apple.

Наразі у Salcomp працює близько 12 000 працівників на заводі в Ченнаї, де вона виробляє переважно зарядні пристрої, а також інші деталі для смартфонів.

Компанія розпочала роботу в Ченнаї у 2020 році, досягнувши угоди роком раніше про придбання заводу, який раніше належав фінському виробнику телекомунікаційного обладнання Nokia.

Гендхам сказав, що очікує, що до 2025 року індійський бізнес буде генерувати щонайменше $2-3 мільярди доходу з менш ніж 40 мільярдів рупій ($484 мільйони) зараз.

Foxconn також планує вчетверо збільшити кількість працівників на своєму заводі з виробництва iPhone в Індії протягом двох років, повідомляло агентство Reuters раніше.

Минулого року аналітики J.P.Morgan підрахували, що до 2025 року чверть усієї продукції Apple вироблятиметься за межами Китаю, тоді як зараз ця частка становить 5%. Apple хоче, щоб на Індію припадало до 25% її виробництва з приблизно 5-7% зараз, заявив у січні міністр торгівлі Індії.

Економічна правда

Єврокомісія опублікувала прогнози для економіки країн ЄС і єврозони у 2023 році, у якому передбачають незначне зростання ВВП та скорочення інфляції.

Про це повідомляє Handelsblatt, пише “Європейська правда”.

Прогноз зараз позитивніший, аніж оцінки восени 2022 року, за якими економіку блоку могла чекати рецесія і була загроза дефіциту природного газу. Проте ситуація в енергетиці виявилася набагато простішою, аніж могла бути, завдяки відносно теплій зимі і завдяки тому, що домогосподарства і бізнес суттєво скоротили споживання, тож ціни на енергоресурси почали повертатися до показників, які до початку повномасштабної війни.

Передбачається, що економіка єврозони у 2023 році зросте на 0,9%, а всього ЄС – на 0,8%.

Інфляція очікувано скоротиться до 5,6% у єврозоні і 6,4% у ЄС загалом – з 9,2% у 2022 році.

Єврокомісар з питань економіки Паоло Джентілоні зазначив, що Європа розпочала 2023 рік у кращих умовах, ніж спершу очікувалося, проте поперед непростий період, тому що зростання економіки буде повільним.

На початку лютого повідомлялося, що Європейський центробанк підвищив всі три ключові процентні ставки на пів відсотка, оскільки стурбований тим, що інфляція залишається високою попри недавнє падіння цін на енергоносії.

Європейська правда

Зранку в понеділок, 13 лютого, на газопроводі у Нюксенському районі Вологодської області РФ спалахнув газопровід.

Про це повідомляє російський Інтерфакс.

“Спостерігалося факельне горіння. Ділянку перекрили, горіння було локалізовано та припинилося”, – йдеться у повідомленні МНС.

Постраждалих від пожежі немає.

Глава Нюксенського району Ігор Чугреєв уточнив, що йдеться про ділянку газопроводу Ухта – Торжок. Цей газопровід є транзитним, у Вологодській області до нього немає підключень.

Нагадуємо:

На нафтопереробному заводі в місті Кстово Нижньогородської області Росії 7 лютого сталось велике загоряння.

Reuters

Наближені до глави Чечні Рамзана Кадирова, повоювавши в Україні, стали отримувати активи в захоплених містах: бізнесмен Валід Корчагін, пов’язаний із родиною соратника Кадирова, став співвласником компанії “ММК Ілліча”. Вона, ймовірно, здійснюватиме відновлення потерпілого під час бойових дій меткомбінату імені Ілліча в окупованому Маріуполі.

Про це йдеться у розслідуванні російської служби ВВС.

“Наприкінці січня співвласником компанії “ММК Ілліча”, зареєстрованої в самопроголошеній “ДНР”, став чеченський бізнесмен Валід Корчагін. Компанія може зайнятися відновленням металургійного комбінату в Маріуполі.

Корчагін пов’язаний із сім’єю сенатора Сулеймана Геремеєва, соратника Кадирова. За час війни молодий чеченський бізнесмен отримав також частки в російській мережі будівельних гіпермаркетів OBI і кав’ярнях американської мережі Starbucks, яка пішла з Росії”, – йдеться у статті.

Металургійний комбінат імені Ілліча – одне з найбільших підприємств в Україні – належить компанії “Метінвест” українського мільярдера Ріната Ахметова.

На маріупольських підприємствах холдингу працювало 35 тисяч осіб.

Під час боїв у Маріуполі, що почалися в перші дні війни, меткомбінат був частково зруйнований – проте постраждав менше, ніж завод “Азовсталь”, йдется у матеріалі.

Місто, перетворене на руїни, контролювали військові з Чечні, зокрема близькі Рамзана Кадирова. Серед них був Руслан Геремєєв, родич Сулеймана Геремеєва. Його ім’я фігурувало у справі про вбивство російського опозиціонера Бориса Нємцова, підкреслює ВВС.

При цьому Маріупольський меткомбінат окупаційна влада самопроголошеної “ДНР” мала намір почати відновлювати ще минулого року.

“А в російському Мінбуді навіть встигли прикинути, що відновлення заводу “Азовсталь” і меткомбінату створить понад дев’ять тисяч робочих місць.

Щоправда, поки що створити вдалося тільки компанію з такою самою назвою, що у меткомбінату. “ММК Ілліча” зареєструвало донецьке “міністерство доходів і зборів” у серпні минулого року. Воно з’явилося в місті Макіївка, яке з 2014 року контролюється окупаційною владою “ДНР”, – йдеться у розслідуванні.

Компанія під назвою “ММК Ілліча”, співвласником якої став 25-річний Корчагін, зареєстрована “ДНР” у серпні 2022 року.

Основним видом діяльності компанії зі статутним капіталом 10 млн рублів вказали виробництво чавуну, сталі та феросплавів.

При цьому офіційно поки не повідомлялося про те, що “ДНР” передало маріупольський завод цій компанії, але відомо, що завод охороняє озброєна охорона під керівництвом одного з членів родини Геремеєвих.

Як з’ясували журналісти, Корчагін, ймовірно, раніше мав прізвище Геремеєв і, можливо, є сином чиновника Вахіта Геремєєва, якого називають братом члена Ради федерації Росії Сулеймана Геремєєва.

Водночас співробітник “Трансперенсі” Ілля Шуманов вважає, що родина Геремеєвих отримала доступ до маріупольського металургійного комбінату як “нагороду” за бойові дії в Україні.

“Загадковий Корчагін за час війни отримав не тільки донецьку компанію, а й частину великого іноземного бізнесу. Наприкінці жовтня йому дісталася частка в компанії “Арена”, до якої перейшли кав’ярні американської Starbucks, що пішла з Росії незабаром після початку війни.

У цьому кавовому бізнесі Корчагін став партнером давнього друга Рамзана Кадирова Тимура Юнусова (він же Тіматі) і ресторатора Антона Пінського – зараз їм належать рівні частки компанії “Арена”. Власником також став президент компанії “Синдика”, яка пов’язана з сенатором і експрезидентом Кабардино-Балкарії Арсеном Каноковим. Пінський, Тіматі і “Сіндіка” торік викупили бізнес у американської Starbucks після її відходу з російського ринку, назвавши нові кав’ярні Stars Coffee. На їхньому сайті вказані реквізити якраз компанії “Арена”, – йдеться у статті.

Крім цього, наприкінці 2022 року Корчагін став співвласником мережі будівельних гіпермаркетів OBI – однієї з найбільших у Росії.

Російська група, що складається з шести юросіб, до квітня належала німецькій компанії. OBI працювала в країні два десятиліття, але торік магазини було продано “за безцінь” – німці вирішили позбутися російського бізнесу незабаром після вторгнення Росії в Україну.

Компанія переходила з рук у руки через невідомих посередників, які не мають серйозних активів.

Економічна правда

У грудні 2022 року понад 70% імпортованого Австрією газу надійшло з Росії, а за період з січня по листопад країна могла заплатити за газ РФ близько 6,7 мільярда євро.

Про це повідомляє АРА, передає Укрінформ.

“Залежність Австрії від російського газу знову зросла наприкінці 2022 року. Згідно з опублікованими відповідальним міністерством з питань клімату енергетичними даними, у грудні, як оцінюється, 71% газового імпорту надійшло з Росії”, – йдеться в повідомленні.

З травня по жовтень минулого року залежність від російського енергоресурсу поступово знижувалася з понад 70% до трохи менш як 20%, а потім зросла до близько 40% у листопаді. До початку великої війни Австрія залежала від російського газу на 80%.

Причиною зростання в листопаді та грудні агентство називає зниження імпорту з Німеччини та Італії та відносно постійні потоки газу з Росії.

Крім цього, влітку “Газпром” різко скоротив обсяги газу, що надходили до газового хабу в Баумгартені для австрійської нафтогазової компанії OMV, але потім знову почав постачати більше. На початку лютого очільник OMV Альфред Штерн заявив, що “Газпром” знову постачає до Австрії 100% замовлених обсягів, порівняно з до 30% влітку.

Освітня академія Neos Lab, яка належить ліберальній партії NEOS, у своєму звіті зазначила, що залежність Австрії від російського газу зросла всупереч загальноєвропейській тенденції, адже ЄС ще ніколи не купував так мало російського газу, як за останні тижні.

Відповідно до звіту, з січня по листопад 2022 року Австрія заплатила росії за імпортований газ близько 6,7 млрд євро.

Загальна сума вкладів фізичних осіб у банках – учасниках Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) станом на 1 січня становила 1,05 трлн грн.

Про це повідомляє пресслужба Фонду.

При цьому за грудень 2022 року цей показник збільшився на 58,4 млрд грн.

Із загальної суми вкладів фізосіб на початок січня 2023 року:

• вклади у національній валюті – 654 млрд грн (+42,2 млрд грн за грудень);
• вклади в іноземній валюті – 397,5 млрд грн (+16,2 млрд грн за грудень).

Співвідношення гривневих вкладів до валютних протягом 2022 року майже не змінилося: відповідно 62,6% і 37,4% на початку року проти 62,2% і 37,8% наприкінці.

“Частка ФОП у структурі вкладників станом на 1 січня 2023 року становила3,0%, а сума їх вкладів склала 118,8 млрд грн (11,3% від загальної суми вкладів). Вклади фізичних осіб-підприємців підпадають під гарантії Фонду з 1 січня 2017 року”, – йдеться у повідомленні.

“У 2022 році, як і в 2021 та 2020 роках, зафіксовано збільшення суми вкладів громадян в банках-учасниках Фонду. Якщо порівнювати з показником, який ми мали на 1 січня 2022 року (675,6 млрд грн), то річний приріст склав 375,9 млрд грн або 55,6%.

Є кілька чинників, які зумовили це зростання. По-перше, з 13 квітня 2022 року “Ощадбанк” став учасником Фонду і це додало до нашої звітності 129,7 млрд грн. Другий чинник – переоцінка гривневого еквіваленту валютних вкладів внаслідок зростання курсу іноземної валюти (+95,5 млрд грн).

Та найголовніше – ми фіксуємо реальне збільшення залишків коштів на рахунках фізосіб та ФОПів (+150,7 млрд грн). При цьому реальне зростання гривневих вкладів склало +139,2 млрд грн, а валютних становило +11,5 млрд грн”, – пояснила заступник директора-розпорядника Фонду Ольга Білай.

Станом на 1 січня 2022 року в реєстрі учасників Фонду гарантування нараховувалося 67 банків.

Економічна правда

КМДА

Французький виробник фотоелектричних панелей Roy Group Energy передав Києву в якості гуманітарної допомоги дві сонячні електростанції.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Для придбання обладнання французькі партнери зібрали 250 тис євро, ще 50 тис євро надала компанія JCI.

Електростанції встановлять у медичних закладах Святошинського району: Консультативно-діагностичному центрі та Святошинському психоневрологічному інтернаті. Монтаж електростанцій французькі спеціалісти розпочнуть вже цього понеділка.

Загалом від початку війни Київ залучив та отримав від європейських партнерів 40 сучасних карет швидкої допомоги, 36 пожежних автомобілів (2 із них у грудні відправили в Харків, який зазнає постійних обстрілів) та 72 міських автобуси. А також українська столиця отримала кілька сотень генераторів різної потужності.

Економічна правда

У 2022 році у Польщі виявили 7 482 громадянина України, які працювали нелегально – це на 29% менше порівняно з 2021 роком.

Про це пише Rzeczpospolita з посиланням на дані Прикордонної служби Польщі.

При цьому громадяни України залишаються найбільшою групою іноземців, які працюють нелегально в Польщі.

“Це невеликий відсоток, порівняно з числом біженців, які знайшли притулок і почали працювати у Польщі, а також враховуючи загальну кількість українців, які проживають в Польщі. А це близько 2,3 млн громадян України”, – заявила керівник відділу легалізації Міграційної платформи EWL Марія Кузенко.

Загалом протягом 2022 року в Польщі вивили 10 705 нелегально працюючих іноземців – це на 2 565 осіб (тобто на чверть) менше, ніж торік.

Водночас загальна тенденція нелегального працевлаштування іноземців у Польщі йде на спад, однак при цьому помітно зросла кількість представників певних національностей, які виконують роботу нелегально.

“Переважно йдеться про робітників з країн Азії: вдвічі зросла кількість нелегально працевлаштованих громадян Індії, на третину – громадян Грузії, а також індонезійців і турків. За даними польських прикордонників, в Польщі на одну шосту поменшало нелегальних працівників-росіян та білорусів”, – йдеться у повідомленні.

Так, найчастіше іноземці виконували нелегальну роботу в будівництві, транспорті, виробництві, гастрономії та сфері послуг.

За словами міграційної платформи EWL повідомляють, що “на гачок” нелегального працевлаштування переважно потрапляють ті, хто вперше їде на заробітки до Польщі, через брак досвіду або ті, хто хоче заробити більше і працює без трудових договорів.

“У Польщі достатньо простий доступ до ринку праці порівняно з іншими європейськими країнами. Особливо зараз, коли, маючи тимчасову охорону громадянин України може приступити до роботи без спеціальних дозволів.

Натомість часто через бажаючи заробити більше, люди погоджуються працювати без трудового договору. Це одна з найпоширеніших схем нелегального працевлаштування. В результаті вони можуть зовсім не отримати зарплату або мати правові наслідки (штрафи, тощо)“, – заявила Кузенко.

Економічна правда

У понеділок, 13 лютого, готівкова гривня зміцнилась відносно долара та євро на “чорному” ринку, валюта в банках також подешевшала.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:00 курс долара на “чорному ринку” становив 39,87 – 40,03 грн, а у неділю, 12 лютого, коливався на рівні 39,99 – 40,07 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 42,36 – 42,46 грн. Для порівняння, у неділю курс коливався на рівні 42,38 – 42,77 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 39,7 – 40,1 грн (курс на 10 лютого – 39,75 – 40,2 грн);
• Євро – 42,15 – 42,85 грн (курс на 10 лютого – 42,3 – 43,0 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 39,2 – 39,7 грн;
• Ощадбанк – 39,65 – 40,55 грн;
• Укрексімбанк – 39,75 – 40,25 грн;
• Райффайзен – 39,3 – 40,0 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Nissan Motor і Renault заявили, що інвестують 600 мільйонів доларів у виробництво шести нових моделей в Індії – одному з трьох ринків, на яких обидва автовиробники планують тісно координувати в рамках оновленого альянсу.

Про це пише Reuters.

Зазначається, що цей крок допоможе вирішити проблему падіння часток японських і французьких компаній на ринку, що набуває все більшого глобального значення.

“Ці інвестиції є дуже важливими не тільки для продуктів, але й для технологій, таких як електромобілі, щоб дійсно захопити зростаючий індійський ринок, який є третім найбільшим у світі, а також використовувати Індію як базу для експорту”, – заявив головний операційний директор Nissan Ашвані Гупта.

У своїй заяві обидві компанії повідомили, що кожна з них вироблятиме в Індії по три нові моделі, які будуть побудовані на спільних платформах – компонентах та інженерних розробках, які можуть бути спільними для різних дизайнів.

Дві моделі будуть електромобілями (EV), першими в Індії, а інші – спортивними позашляховиками.

Усі вони вироблятимуться на автозаводі, яким компанії спільно володіють у Ченнаї, на півдні Індії, де працюють неповністю зайняті працівники. Там же знаходиться центр досліджень і розробок.

У 2022 році обидві компанії разом мали близько 3% індійського ринку. На відміну від Nissan, Renault не має значної присутності в Китаї, США та Японії, що підвищує ставки на її успіх в Індії.

За даними S&P Global Mobility, продажі в Індії минулого року зросли на 23% до 4,4 мільйона автомобілів, обігнавши японський ринок.

Завод у Ченнаї може виробляти близько 500 тис автомобілів на рік, але минулого року Renault продала в Індії лише 87 тис автомобілів, а Nissan – 35 тис.

Економічна правда