Daily Archives : March 21, 2023

У 2022 році росіяни заснували в Туреччині понад 1300 фірм, що на 670% більше, ніж у попередньому році.

Про це пише Bloomberg із посиланням на звіт турецького аналітичного центру The Economic Policy Research Foundation.

“Сплеск нових компаній з російськими партнерами підкреслює зростаючу привабливість Туреччини як місця призначення для російських грошей після війни в Україні. Фірми з іранськими партнерами посіли друге місце”, – пише агентство.

Ця тенденція також відображає турецький ринок житла, де росіяни становили майже чверть усіх іноземних покупців нерухомості минулого року.

“Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган утримався від участі в західних санкціях проти Росії через її вторгнення в Україну, що зробило Туреччину привабливим місцем для інвесторів, які шукають притулку від санкцій, в тому числі для олігархів, які намагаються уникнути потенційних арештів активів.

США і ЄС критикують зростаючі зв’язки між Росією і Туреччиною, заявляючи, що збільшення експорту до Росії з Туреччини дозволяє Москві обходити санкції”, – додає Bloomberg.

На тлі посилення тиску з боку західних союзників Туреччина вийшла з російської платіжної системи “Мір” і припинила транзит санкційних товарів до Росії.

Економічна правда

Міністерство аграрної політики прогнозує цього року врожай пшениці на рівні 16,6 мільйона тонн, торік він становив 20,5 мільйона тонн.

Про це повідомляє пресслужба Мінагрополітики.

Цьогоріч прогнозовані площі зернових та технічних культур під урожай 2023 року на контрольованій Україною території складають 19,3 млн га, що фактично співставно з показником попереднього сезону – 19,8 млн га.

Площа посіяних озимих культур під урожай 2023 року була меншою на 1 млн га ніж у попередньому сезоні, натомість ярих очікується більше на 556 тис. га.

“Зменшення посівних площ під зерновими культурами разом з прогнозованим зменшенням середньої урожайності, спричинене зростанням цін основних факторів виробництва, вплине на обсяги врожаю”, – йдеться в повідомленні.

Так, загальний валовий збір зернових та зернобобових культур у сезоні 2023 року може скласти 44,3 млн т проти попереднього показника у 53,1 млн т.

Зокрема, врожай пшениці очікується на рівні 16,6 млн т (20,5 млн т у 2022 році), ячменю – 4,8 млн т (5,6 млн т), кукурудзи – 21,7 млн т (25,6 млн т).

Разом з тим, очікується збільшення валового виробництва олійних культур до 19,2 млн т проти 18,2 млн т попереднього року.

Економічна правда

Китай надає кільком найуспішнішим компаніям-виробникам мікросхем легший доступ до субсидій і більше контролю над дослідженнями, що фінансуються державою.

Про це пише Financial Times.

Зазначається, що посилення контролю США за доступом до передових технологій змушує Пекін серйозно переосмислити свій підхід до підтримки цього сектору.

Розвиток тіснішої співпраці з обраною групою компаній відбувається після того, як цього місяця уряд переглянув свою технологічну стратегію, створивши нову комісію Комуністичної партії з питань науки та оновлене Міністерство науки і технологій.

Виробники мікросхем Semiconductor Manufacturing International (SMIC), Hua Hong Semiconductor і Huawei, а також постачальники обладнання Naura і Advanced Micro-Fabrication Equipment Inc China будуть серед тих, хто отримає вигоду від зміни політики, кажуть ознайомлені джерела газети.

“Уряд Китаю буде субсидувати ці компанії для виробництва і впровадження локалізованих інструментів для виготовлення мікросхем без будь-яких обмежень у фінансуванні, лише для того, щоб подолати обмеження США”, – сказало одне джерело, яка безпосередньо знайома зі змінами в політиці.

Цей крок є визнанням того, що попередня політика масового і часто нецільового субсидування напівпровідникової промисловості з метою нарощування внутрішнього потенціалу виявилася невдалою і більше не є прийнятною, оскільки Китай потребує іншої реакції на жорсткі обмеження США на розвиток своєї галузі, підкреслює FT.

“Китай витратив занадто багато грошей на нефункціональні дослідження, щоб обійти санкції, не отримавши віддачі”, – сказав урядовець, який тісно співпрацює з китайськими виробниками мікросхем.

“Настав час позбутися ілюзій і спрямувати всі можливі ресурси в компанії, які здатні вивести галузь зі скрутного становища”, – додав він.

Економічна правда

Швейцарський банк UBS розпочав масові перевірки клієнтів російського походження аби виявити росіян, які перебувають під санкціями.

Про це повідомляють росЗМІ, передає Zn.ua.

Банк запитує документи у власників рахунків із РФ, що підтверджують статус їхнього перебування у Швейцарії.

Крім цього, UBS попереджає, що залишає за собою право заблокувати банківські відносини з 6 травня. До цього терміну клієнти повинні надати копії паспорта країни проживання чи посвідки на проживання у Швейцарії.

Такі дії банк робить з метою очистити клієнтську базу від росіян, які потрапили під санкції. Перевірка проводиться з застосуванням заходів, що передбачені регулятором Швейцарії.

Нагадуємо:

Швейцарський банк UBS погодився купити Credit Suisse за 3,25 млрд дол після переговорів протягом вихідних за посередництва швейцарських регуляторів.

Служба безпеки України повідомила про підозру нинішньому “очільнику” Запорізької АЕС Юрію Чернічуку, який до тимчасової окупації регіону займав посаду заступника головного інженера.

Про це повідомляє пресслужба СБУ в Telegram.

“Він добровільно пішов на співпрацю з ворогом і запропонував свою допомогу у війні проти України.

Після захоплення Запорізької атомної електростанції Чернічук погодився очолити створену на її базі фейкову “експлуатуючу організацію АЕС”, яка фактично підпорядковується “Росатому”. На цій “посаді” він змушує українських атомників підписувати контракти із псевдоустановою, а також сприяє підключенню електростанції до енергосистеми РФ.

Також Чернічук був “гостем” на російських пропагандистських телеканалах, де він заперечував факти російських обстрілів української АЕС”, – заявили в СБУ.

У СБУ також додали, що задокументовано злочинну діяльність російського блогера Артемія Лебедєва, який у червні 2022 року незаконно потрапив на територію ЗАЕС.

Там той відзняв замовний репортаж для кремлівських медіаресурсів щодо захоплення енергооб’єкта та “розганяв” його через свою півмільйонну аудиторію у соцмережах, додали у відомстві.

Крім цього, СБУ викрила на співпраці з ворогом колишнього заступника начальника загону відомчої воєнізованої охорони Запорізької АЕС – він причетний до передачі окупантам матеріальних цінностей підрозділу.

На підставі зібраних доказів слідчі Служби безпеки повідомили всім фігурантам про підозру за такими статтями ККУ:

• псевдоочільнику АЕС ˗ ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору);
• блогеру ˗ ч. 3 ст. 436-2 (виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії рф проти України, глорифікація її учасників);
• колишньому заступнику начальника загону відомчої воєнізованої охорони ˗ ч. 1 ст. 111-2 та ч. 3 ст. 436-2.

“Наразі зловмисники перебувають на тимчасово захопленій частині нашої держави. Тривають комплексні заходи для їх притягнення до відповідальності.

СБУ наголошує на невідворотності покарання за співпрацю з ворогом”, – резюмували в СБУ.

Нагадаємо:

“Енергоатом” звільнив заступника головного інженера ВП ЗАЕС Юрія Чернічука, який також виконував обов‘язки головного інженера станції – підтвердилась інфомація про його “колабораційну та зрадницьку діяльність на користь окупантів”.

Російський “Росенергоатом” – “керуюча” компанія для окупованої ЗАЕС – заявив про призначення новим “директором” ЗАЕС Юрія Чернічука.

Економічна правда

getty images

Верховна Рада ухвалила в цілому зміни до державного бюджету, яким видатки на оборону збільшуються на понад пів трильйона гривень.

Про це повідомила голова Бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, супровідні документи до законопроєкту №9105.

За законопроєкт за основу проголосували 322 народні депутати, в цілому – 325.

Закон передбачає збільшення видатків державного бюджету на 537,2 млрд грн.

Зокрема, 518 млрд грн спрямовується на потреби військових, а саме – на грошове забезпечення, харчування, та виробництво і закупівлю БПЛА.

Підласа зауважила, що потреба у збільшенні видатків на діяльність усіх видів і родів військ зумовлена збільшенням чисельності військовослужбовців. Наприклад, у рамках проекту “Гвардія наступу” планується сформувати 8 нових бригад. Крім того, збільшення видатків необхідно через зміну прогнозу щодо ведення активних бойових дій до кінця 2023 року.

Згідно додатків до законопроєкту, додаткові кошти отримають:

• Міністерство оборони у сумі 372,5 млрд грн, передусім на забезпечення діяльності ЗСУ, підготовку кадрів і військ тощо;
• Міністерство внутрішніх справ у сумі 98,4 млрд грн, які розподіляються між Державною прикордонною службою, Нацгвардією, ДСНС та Нацполіцією;
• Держспецзв’язку у сумі 31,6 млрд грн, передусім на “забезпечення спеціальною технікою та обладнанням”;
• Служба безпеки у сумі 9,3 млрд грн;
• Головне управління розвідки МО у сумі 4,6 млрд грн;
• Управління державної охорони, яке отримає 961,9 млн грн на охорону органів державної влади та посадовців;
• Служба зовнішньої розвідки у сумі 807 млн грн;
• Національне антикорупційне бюро у сумі 50,6 млн грн.

Також 19 млрд грн спрямовується на поповнення Резервного фонду державного бюджету, який використовується для непередбачених та невідкладних заходів. Кошти Резервного фонду мають бути використані, зокрема, на виплату одноразової грошової допомоги сім’ям загиблих військовослужбовців (не менше 3 млрд грн у 2023 році) та на будівництво фортифікаційних споруд (не менше 2 млрд грн).

Джерелами покриття таких додаткових видатків пропонується визначити:

• 419,3 млрд грн – збільшення дефіциту державного бюджету, тобто фактично через внутрішні і зовнішні запозичення;
• 60,7 млрд грн – збільшення доходів бюджету за рахунок збільшення надходження ПДФО, ПДВ з вироблених товарів та частини чистого прибутку державних банків;
• 50,3 млрд грн – скорочення видатків на обслуговування державного боргу;
• 6,9 млрд грн – зменшення витрат на забезпечення державних гарантій.

Закон набуде чинності після підпису президентом.

Читайте також: 30 тисяч отримають не всі. Як змінилися зарплати та пенсії для військових з 1 лютого

Рекордні витрати на армію у 2023 році. Що збирається робити уряд?

Нагадуємо:

Кабінет міністрів у понеділок, 13 березня, підтримав законопроєкт про збільшення видатків держбюджету на 537 мільярдів гривень.

Раніше ЕП писала, що закладені в законі про держбюджет обсяги фінансування армії не остаточні і мають покрити потреби Сил оборони в першій половині року. Після цього уряд буде вносити зміни до кошторису, як робив це у 2022 році.

НАЕК “Енергоатом” 20 березня підписав меморандум про взаєморозуміння з Rolls-Royce SMR, який передбачає спільний пошук можливостей для майбутнього розгортання малих модульних реакторів (SMR) британської компанії.

Про це повідомляє пресслужба “Енергоатома”.

Зазначається, що документ надає компаніям можливість “разом працювати над пошуком майбутніх можливостей розгортання малих модульних реакторів (ММР) Rolls-Royce SMR в Україні, коли вона почне відбудовуватися”.

З боку “Енергоатома” документ підписав президент компанії Петро Котін, підписантом від Rolls-Royce SMR виступила Софі Макфарлен-Сміт – директорка з питань взаємодії з партнерами.

Відповідно до Меморандуму, Rolls-Royce SMR зобов’язується підтримувати відновлення України шляхом розгортання електростанції із заводським малим модульним реактором (SMR), яка буде здатна генерувати такий обсяг безвуглецевої електроенергії, якої вистачатиме для живлення мільйона будинків протягом понад 60 років.

“Співпраця Енергоатома та Rolls-Royce SMR вийшла на новий рівень. Сьогодні ми підписали угоду, яка дасть можливість Україні не лише розпочати якісну післявоєнну відбудову енергетичної інфраструктури, а й стати у світі однією із перших країн, що залучає перспективні технології малих модульних реакторів для цього”, – заявив Котін після підписання.

Rolls-Royce SMR – провідний британський енергетичний та аерокосмічний концерн, спеціалізується на виробництві обладнання для АЕС, авіадвигунів, суднового й енергетичного обладнання.

Водночас Rolls-Royce Motor Cars, яка випускає автомобілі, є частиною BMW.

Читайте також: Уряд ставить на альтернативну мобільну генерацію: як це працює і чи врятує енергосистему

Економічна правда

Європейський Союз у вівторок виплатив Україні другий транш макрофінансової допомоги у розмірі 1,5 млрд євро з загального пакета на 18 млрд євро.

Про це повідомила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, пише “Європейська правда”.

Фон дер Ляєн розповіла про перерахунок Києву ще 1,5 мільярди євро у своєму Twitter. Вона підкреслила, що підтримка ЄС допомагає Україні працювати, захищати себе та ставить Україну на шлях вступу до ЄС, підтримуючи реформи.

“Разом ми пишемо майбутнє України в ЄС”, – констатувала президентка Єврокомісії.

Перший транш макрофінансової допомоги від ЄС у розмірі 3 млрд євро із загалом 18 млрд євро Україна отримала у січні.

Рішення про цей пакет допомоги ухвалювалося з численними труднощами, у середині грудня лідери ЄС врешті досягли згоди щодо нього.

Перший транш Київ отримав без вимоги виконання умов. Однак, згідно з домовленостями, наступні 15 млрд євро Україні отримуватиме лише за виконання узятих зобов’язань.

Макрофінансова допомога – кредит, який Україна отримує під вигідний відсоток.

Детально про умови надання допомоги Євросоюзу читайте у статті “Порятунок в обмін на реформи: за яких умов Київ отримає гроші у 2023 році“.

У вівторок, 21 березня, готівкова гривня зміцнюється до долара на “чорному ринку”, але дешевшає до євро.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:15 курс долара на “чорному ринку” становив 38,52 – 38,66 грн. У понеділок, 20 березня, курс коливався між 38,5 – 38,77 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 40,97 – 41,17 грн, а днем раніше курс коливався на рівні 40,83 – 41,19 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 38,45 – 38,9 грн (курс на 20 березня – 38,4 – 38,9 грн);
• Євро – 40,5 – 41,23 грн (курс на 20 березня – 40,4 – 41,2 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 38,05 – 38,55 грн;
• Ощадбанк – 38,35 – 39,1 грн;
• Укрексімбанк – 38,4 – 38,99 грн;
• Райффайзен – 38,3 – 38,95 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Верховна Рада призначила колишнього очільника “Укрзалізниці” Олександра Камишіна новим міністром з питань стратегічних галузей промисловості України.

Про це повідомив у Telegram нардеп від “ЄС” Олексій Гончаренко.

За призначення Камишіна проголосували 312 нардепів.

фото: telegram Гончаренка

Раніше економічний Комітет ВР схвалив призначення Камишіна.

Нагадаємо:

Верховна Рада на засіданні 20 березня відправила у відставку 3 міністрів – міністра освіти і науки, міністра з питань стратегічних галузей промисловості та міністра цифрової трансформації.

Зокрема, депутати проголосували за звільнення Павла Рябікіна з посади міністра з питань стратегічних галузей промисловості.

18 березня прем’єр Денис Шмигаль повідомив, що міністром освіти планується призначити Оксена Лісового, а міністром стратегічних галузей промисловості – Олександра Камишіна.

Голова “Укрзалізниці” Олександр Камишін 27 лютого оголосив, що подає у відставку – він заявив, що очолить офіс з євроінтеграції “Укрзалізниці” в Європі.

3 березня Камишін отримав посаду позаштатного радника президента Володимира Зеленського.

Економічна правда