Daily Archives : March 23, 2023

У четвер, 23 березня, готівковий долар дорожчає на “чорному ринку”, але різко дешевшає в банках, також зріс курс євро.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 13:30 курс долара на “чорному ринку” становив 38,19 – 38,63 грн. У середу, 22 березня, курс коливався між 38,11 – 38,41 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 41,17 – 41,44 грн, а днем раніше курс коливався на рівні 40,8 – 41,13 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 38,15 – 38,6 грн (курс на 22 березня – 38,3 – 38,8 грн);
• Євро – 40,6 – 41,3 грн (курс на 22 березня – 40,53 – 41,3 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 37,75 – 38,25 грн;
• Ощадбанк – 38,2 – 38,95 грн;
• Укрексімбанк – 38,15 – 38,75 грн;
• Райффайзен – 38,0 – 38,8 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Правління японської технологічної корпорації Toshiba схвалило пропозицію на суму 15 млрд доларів від коносорціуму на чолі з японським фондом прямих інвестицій Japan Industrial Partners (JIP).

Про це пише Financial Times із посиланням на 2 джерела, близькі до переговорів.

Зазначається, що це відкриває шлях до найбільшої в історії країни угоди між приватним і державним капіталом.

147-річний конгломерат, який на момент закриття ринку в четвер коштував 1,8 трлн ієн ($14 млрд), буде придбаний Japan Industrial Partners, фондом, який очолює консорціум з 20 компаній, включаючи групу Orix, Chubu Electric Power і виробника мікросхем Rohm.

На піку минулого року, коли очікувалися більш високі пропозиції від Bain Capital та інших світових фондів прямих інвестицій, ринок оцінював Toshiba в 2,5 трлн єн.

“Затвердження угоди знаменує собою кінець восьмирічної саги, що включала в себе бухгалтерський скандал, спробу делістингу та розпродаж найціннішого активу компанії – бізнесу з виробництва флеш-пам’яті, тепер відомого під назвою Kioxia. Під час потрясінь Toshiba зіткнулася з одним з найбільш озлоблених протистоянь акціонерів в історії японських корпорацій.

Угода, якщо її підтримають найбільш активні акціонери Toshiba, призведе до делістингу компанії – долі, якої вона ледь уникла у 2017 році, коли провал її атомного бізнесу в США поставив її на межу банкрутства”, – пише видання.

Як наслідок фінансових труднощів, у 2017 році Toshiba вирішила здійснити екстрену емісію нового капіталу на суму 5,4 млрд доларів США в рамках угоди, розробленої Goldman Sachs. Угода кардинально змінила реєстр акціонерів Toshiba, поповнивши його низкою агресивних іноземних фондів-активістів, які закликали компанію знайти кращі способи розблокування вартості.

Протягом останніх шести років найбільшим акціонером Toshiba був Effissimo Capital Management, таємний фонд, що базується в Сінгапурі і керується японськими менеджерами, який чинив сильний тиск на Toshiba протягом усього часу.

Toshiba почала збирати пропозиції з весни минулого року, спочатку привертаючи інтерес найбільших світових фондів викупу. Але в жовтні JIP був обраний кращим учасником торгів, і жоден інший фонд не подав обов’язкової пропозиції про купівлю компанії.

Японський фонд раніше вже купував активи таких груп, як Sony та Olympus, але він не має досвіду купівлі цілої компанії такого розміру, як Toshiba.

У лютому конгломерат повідомив про гірші, ніж очікувалося, результати: квартальний операційний прибуток впав майже на 90%. Операційний директор Горо Янасе подав у відставку після того, як аудитори виявили, що він неодноразово подавав звітність про витрати на розваги без зазначення імен, що є порушенням правил компанії.

Toshiba відмовилася коментувати рішення ради директорів.

Нагадаємо:

Японська технологічна корпорація Toshiba отримала пропозицію про викуп компанії за 15 млрд доларів від консорціуму на чолі з японською приватною інвестиційною компанією Japan Industrial Partners. Угода може стати найбільшою в країні.

Економічна правда

Проти банку JPMorgan Chase & Co. позивається пара, яка стверджує, що банк продав коштовності та інші цінності на 10 мільйонів доларів, які вони зберігали в сейфах.

Про це повідомляє Bloomberg.

Хорхе та Стелла Аранети заявляють, що JPMorgan надіслав рахунки за коробки на неправильну адресу, через що виникла затримка в сплаті. Вони стверджують, що виплатили прострочення повністю після того, як виявили це, і JPMorgan пообіцяв повернути майно, що зберігалося в ящиках. Але натомість банк продав вміст на аукціоні.

Пара, яка проживає на Філіппінах, але має квартиру на Манхеттені,подала до суду на банк минулого року. Вони орендували сейфи у відділеннях JPMorgan у Нью-Йорку, починаючи з 2006 року, і щороку продовжували їх, при цьому банк знімав оплату з їхніх чекових рахунків і надсилав рахунки та виписки на адреси в Манхеттені та Маямі.

У березні 2016 року банк надіслав поштою повідомлення про оновлення послуги зберігання у двох сейфах, попереджаючи, що вони будуть відкриті, а вміст буде видалено, якщо платежі не будуть отримані протягом 60 днів.

Згідно з позовом, ці повідомлення були надіслані не на адреси в Нью-Йорку чи Маямі, а на поштову скриньку в Батон-Руж, штат Луїзіана.

У лютому 2017 банк просвердлив чотири з семи ящиків подружжя, вилучив вміст і переніс його в безпечне місце.

Подружжя стверджує, що в жовтні 2019 року вони дізналися, що скриньки були відкриті та повернули їхні рахунки, після чого JPMorgan нібито запевнив їх, що їхні цінні речі будуть повернуті.

Але банк продав вміст на аукціоні менш ніж через 10 місяців на загальну суму понад 552 700 доларів. Аранети стверджують, що це лише невелика частина того, чого коштував вміст, що складається переважно з дорогоцінних металів, коштовностей і монет. Вони оцінюють вартість від 8 до 10 мільйонів доларів.

Економічна правда

Укладання нової програми Міжнародного валютного фонду з Україною стало наслідком, передусім, політичної волі після візиту голови МВФ Кристаліни Георгієвої в Україну.

Про це йдеться у статті ЕП.

Як розповів голова НБУ Андрій Пишний, активна робота над підготовкою до місії МВФ, яка передувала угоді на рівні персоналу про цю програму, почалася після повернення директорки-розпорядниці МВФ Кристаліни Георгієвої з України.

Тоді очільницю фонду вразило не тільки руйнування, а й здатність здатність українців пристосовуватися та підтримувати роботу критичної та фінансової інфраструктури у надскладних умовах. За словами Пишного, Георгієва була дуже вражена тим, наскільки чистим і охайним є Київ военного часу.

“Тут мабуть спрацювала філософія розбитих вікон: вона їх не побачила. І це дуже важливий момент, адже говорить про стійкість і спроможність України на ментальному рівні, не лише на рівні звітів, які ми готуємо”, – наголошує голова НБУ.

Читайте більше у матеріалі: Історичне рішення. Як нова програма МВФ дозволить Україні залучити понад 50 мільярдів доларів

Нагадуємо:

Україна та Міжнародний валютний фонд досягли угоди на рівні персоналу щодо нової програми на суму 15,6 млрд дол терміном у 4 роки

Росія у січні та лютому 2023 року збільшила постачання платини до Китаю у 279 разів порівняно з аналогічним періодом 2022 року, до 1,67 т.

Про це пише РБК із посиланням на дані китайської митниці.

Водночас у грошовому вимірі збільшення у 265 разів (із 0,2 млн дол до 53 млн дол).

“З даних митниці випливає, що поставки російського паладію на китайський ринок зросли у 8,5 раза, до 2,72 т, у грошовому вираженні – у 5,6 раза (з $27 млн до $152 млн). Поставки родію, металу платинової групи, збільшилися в сім разів (з 26,2 кг до 0,19 т), у грошовому вираженні – у шість разів (з $13 млн до $76 млн).

Однак торік поставки російської платини в Китай знизилися на 33%, до 8,99 т (у грошах – майже вдвічі, до $280,1 млн), паладію і родію – зросли на 43%, до 9,03 т (у грошах – плюс 23,6%, до $583,8 млн), і 67%, до 0,52 т (плюс 13%, до $238,5 млн) відповідно”, – йдеться у повідомленні.

Федеральна митна служба Росії не публікує даних щодо експорту та імпорту через санкції, введені після початку повномасштабної війни в Україні.

Найбільший російський виробник металів із платинової групи – “Норникель”. Співвласник і президент компанії Володимир Потанін говорив у березні 2022 року, що компанія розробляє план переорієнтації на азіатські ринки.

Економічна правда

Комісія з цінних паперів і бірж (SEC) США звинуватила актрису Ліндсі Лохан, блогера Джейка Пола, порноакторку Кендру Ласт та музичних виконавців Остіна Махона, репера Lil Yachty, Soulja Boy, Ne-Yo та Akon у рекламі токенів Tronix та BitTorrent без розкриття факту вигоди та її обсягу.

Про це повідомляє пресслужба SEC.

Звинувачені, окрім Soulja Boy та Махона, погодилися виплатити загалом понад 400 тис дол для врегулювання претензій, не визнаючи та не заперечуючи висновків SEC.

Також Комісія подала позов проти засновника криптоплатформи Tron Джастіна Сана та його компаній Tron Foundation Limited, BitTorrent Foundation Ltd. та Rainberry Inc.у зв’язку з маніпулюванням вторинним ринком токенів Tronix.

“Цей випадок знову демонструє високий ризик, з яким стикаються інвестори, коли цінні папери криптовалютних активів пропонуються та продаються без належного розкриття інформації”, – сказав голова SEC Гері Генслер.

У SEC заявляють, що Сан та його компанії незаконно отримали багатомільйонний дохід за рахунок інвесторів та організували одночасну або майже одночасну купівлю-продаж Tronix на незареєстрованому торговому майданчику для створення видимості активних торгів.

Економічна правда

Сукупний обсяг вантажних авіаперевезень у РФ, включно з поштою, торік на тлі санкцій скоротився на 59,42% – до 599 050 тонн.

Про це пише РБК із посиланням на дані Росавіації.

Повітряні перевезення вантажів впали на рівень початку 2000-х років, пише видання.

Так, у 2000 році російські авіакомпанії перевезли трохи менше (547 тис тонн), а в 2001-му – трохи більше (614 тис тонн).

За даними Росавіації, пасажирські перевезення знизилися на 14,21% – до 95,21 млн людей.

“Інші види транспортування вантажів (автомобільні, водні, залізничні) теж просіли не настільки значно.

За даними Росстату, сумарний обсяг перевезень вантажів російським транспортним сектором склав 7,95 млрд тонн за підсумками 2022 року: це лише на 1,2% менше, ніж за 2021 рік. Насамперед знизилися поставки залізничним і трубопровідним транспортом, а перевезення автотранспортом, найпоширеніші, навіть зросли на 0,3%”, – йдеться у повідомленні.

Як зазначає РБК, у січні-лютому 2022 року авіаперевезення вантажів зростали приблизно на 4,5% щодо рівня 2021 року.

Але ситуація різко змінилася після початку повномасштабної війни і запровадження санкцій проти Росії: у березні 2022 року вантажопотік авіакомпаній упав у 3,6 раза в річному вимірі.

Вантажні авіаперевезення займають невелику частку від загального обсягу транспортування товарів. Щонайменше останні 10 років на авіатранспорт припадало не більше ніж 1% від усіх видів перевезень через дорожнечу, заявив РБК директор групи корпоративних рейтингів агентства “Національні кредитні рейтинги” Олександр Диваков.

Через санкції імпорт у Росію, який раніше перевозили літаками, переорієнтувався на автомобільний транспорт і залізничні контейнерні перевезення, зазначив гендиректор консалтингового агентства “InfoLine-Аналітика” Михайло Бурмістров.

Економічна правда

Україна та Молдова погодили останні деталі для запуску залізничної гілки, яку побудували після початку повномасштабної війни.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це стало відомо із заяв МВС України та Молдови і митних служб обох країн.

22 березня відомства повідомили про підписання Протоколу про організацію спільного контролю в пункті пропуску для залізничного сполучення “Серпневе-1 – Басараб’яска”.

Прикордонники та митники України та Молдови попередньо домовились вже найближчими днями розпочати спільний контроль у спільному пункті пропуску для залізничного сполучення “Серпневе 1 – Басараб’яска” на території Молдови – через те, що з молдовського боку є необхідна інфраструктура.

Очільник Держприкордонслужби України Сергій Дейнеко зазначив, що це активізує торгово-економічну діяльність між Україною і Молдовою, а також поглибить їхню співпрацю з управління кордонами.

“Ми бачимо у цьому великі можливості для розширення як нашого експортного потенціалу і транзитних можливостей Молдови, так і в подальшому, після нашої перемоги, це сприятиме розширенню експорту молдовських підприємств на зовнішні ринки з використанням логістики портів Великої Одеси. Це також у майбутньому слугуватиме поштовхом для росту інвестицій з точки зору бізнесу, розвитку транзитного потенціалу та логістичних маршрутів”, – додав в.о. голови Державної митної служби України Сергій Звягінцев.

Новий перехід дозволяє значною мірою компенсувати залізничне сполучення мостом через Затоку, який неодноразово ставав об’єктом ракетних атак РФ.

За даними ЄвроПравди, використання переходу розпочнеться від опівночі 25 березня.

Нагадаємо, у червні 2022 року Україна та Молдова домовилися відновити рух поїздів від Березина на Одещині до молдовської Басараб’яски. Ця гілка не працювала понад 20 років. Тоді повідомляли, що ділянку залізниці відбудують до осені.

З її 23 км більша частина розташована в Україні і лише 1,2 км – на території Молдови.

У листопаді 2022 року Україна та Молдова відновили рух пасажирських потягів за маршрутом Київ-Кишинів після 24-річної перерви.

Європейська правда

Кабінет міністрів затвердив на посади членів наглядової ради “Укрпошти” сімох переможців відбору: п’ятьох незалежних членів та двох представників держави.

Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки.

Так, незалежними членами наглядової ради Укрпошти стали:

• Абдрасілов Рінат (Киргизстан, Старший партнер Cambridge Management Consulting, Велика Британія);
• Карновскі Якуб (Польща, досвід роботи в “Укрпошта” та УЗ);
• Керрол Ґері Джон (Велика Британія, поштовий бізнес);
• Малинська Олена Олександрівна (Україна, стратегічний менеджмент);
• Мітюков Ігор Олександрович (Україна, фінансовий менеджмент).

Щодо представників держави в наглядовій раді, призначено:

• Бернацьку Наталію (Україна, професор господарського та трудового права);
• Прасолову Крістіну (Україна, економіст).

Зазначається, що на конкурс до наглядової подали документи 131 особа, а на фінальній стадії відбору Номінаційним комітетом було заслухано 18 осіб з короткого списку претендентів – на 7 посад.

Ціни на нафту в четвер, 23 березня, впали після трьох сесій зростання після того як у ФРС підкреслили кредитні ризики банківського сектора для економіки США, тоді як запаси нафти в країні зросли більше, ніж очікувалося.

Про це повідомляє Reuters.

Як змінились ціни

Ф’ючерси на нафту марки Brent впали на 46 центів, або 0,6%, до 76,23 дол за барель до 07:20 за Гринвічем.

Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) впала на 50 центів, або 0,7%, до 70,40 дол.

“Обидва контрольні показники сирої нафти встановилися в середу на найвищому рівні з 14 березня після того, як долар впав до шеститижневого мінімуму”, – пише агентство.

Що вплинуло на ціни

Голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл заявив у середу, що стрес у банківській галузі може спровокувати кредитну кризу зі “значними” наслідками для економіки, яка, за прогнозами представників центробанку США, цього року сповільниться ще більше, ніж вважалося раніше.

Перспективи відновлення попиту в найбільшому світовому імпортері сирої нафти, Китаї, також можуть підтримувати ціни.

Тим часом запаси сирої нафти в США минулого тижня несподівано зросли до найвищого рівня за майже два роки, свідчать останні дані Управління енергетичної інформації (EIA).

Запаси сирої нафти зросли за тиждень до 17 березня на 1,1 млн барелів до 481,2 млн барелів, найвищого рівня з травня 2021 року. Аналітики в опитуванні Reuters очікували падіння на 1,6 млн барелів.