Daily Archives : March 24, 2023

Агентство з розшуку і менеджменту арештованих активів близько пів року не може передати українським управителям ключові арештовані активи російських олігархів на території України.

Про це повідомляє група аналітиків Trap Aggressor з посиланням на офіційну відповідь АРМА.

Йдеться про бетонний завод “Аерок” російського мультимільйонера Андрєя Молчанова та ПрАТ “Вінницяпобутхім” члена політпартії “Единая Россия” Владіміра Плесовських. Ці підприємства досі простоюють і не використовуються під час воєнного стану.

Активи на суму 2 млрд грн виробника бренду засобів для прання “Ушастий нянь” ПрАТ “Вінницяпобутхім” за рішенням суду передали в АРМА ще 26 липня 2022 року. Раніше бізнес контролював наближений до Кремля член партії “Единая Россия” Владімір Плесовських, його статки налічують близько 3 млрд рублів.

Через 5 місяців АРМА прозвітувало про відбір управителя – підприємства ТОВ “Крайтекс-Сервіс”. Однак, з того часу активи “Вінницяпобутхім” так і не передали в управління “Крайтекс-Сервіс”.

У АРМА пояснюють, що щодо активу досі тривають процедури оцінки, після яких з новим управителем буде укладений договір.

“Таким чином, після рішення суду про передачу в управління АРМА, виробничий актив простоює 7 місяців”, – пишуть аналітики.

Активи бетонного заводу “Аерок” Андрєя Молчанова передали в АРМА рішенням кількох судів у травні, червні та листопаді минулого року.

Йдеться про виробничі майданчики, нерухомість, корпоративні права, заводи, спецтехніку та 22 автівки загальною вартістю в понад 2 млрд грн.

За даними СБУ, російський олігарх Молчанов належить до найближчого оточення президента РФ та є спонсором передвиборчої кампанії партії “Единая Россия”.

У січні 2023 року АРМА обрала фірму “Харківські будматеріали” управителем заводу “Аерок”. Однак оцінка активів триває, а з новим управителем також не уклали договір. Тобто від першого рішення суду підприємство простоює понад 10 місяців.

У Trap Aggressor зазначають, що за місяці простою ці компанії не виробляють жодної продукції, ринок не отримує потрібні товари, а в бюджет не сплачуються податки. Натомість персонал втрачає робочі місця або змушений йти в неоплачувану відпустку.

“Неефективна робота АРМА має стати поштовхом для системної зміни підходів держави з управління арештованим російським майном, аби більш ефективно використовувати економічні ресурси на посилення обороноздатності”, – вважають аналітики.

Економічна правда

Банківські гіганти США, включаючи JPMorgan Chase, Citigroup і Bank of America, заборонили своїм співробітникам переманювати клієнтів з кризових регіональних банків, аби не погіршувати ситуацію в банківській системі.

Про це пише Reuters.

JPMorgan, найбільший банк країни, сказав усім співробітникам, що вони “ніколи не повинні створювати враження, що користуються ситуацією стресу або невизначеності”, у службовій записці від 13 березня, витяги з якої побачило Reuters.

Того ж дня керівники підрозділу споживчого та бізнес-банкінгу звернулися до співробітників відділень: “Ми повинні утримуватися від залучення клієнтів з установи, яка перебуває у стресовому стані”, – йдеться у витягах, з якими ознайомилося агентство.

Citigroup також надав подібні вказівки своїм керівникам підрозділів, повідомило джерело, знайоме з цим питанням. Вказівки включають в себе заборону спекулювати на інших банках або чутках на ринку.

Кредитор надіслав банкірам пам’ятку, в якій нагадав, що в розмовах з потенційними клієнтами вони не повинні обговорювати становище і стан інших компаній, додає джерело.

Топ-менеджери Bank of America Corp також були проінформовані про те, що їхні співробітники не повинні переслідувати клієнтів проблемних фірм або робити що-небудь, що може погіршити ситуацію, каже ознайомлений співрозмовник.

Крах Silicon Valley Bank (SVB) і Signature Bank спонукало клієнтів перевести близько пів трильйона доларів депозитів з “найуразливіших” американських банків до більших установ цього місяця, написали в середу аналітики JPMorgan на чолі з Ніколаосом Панігіртзоглу.

“У міру того, як SVB “хитався”, мільярди доларів депозитів “вливалися” в банківські гіганти країни, від яких регулятори вимагають мати більше капіталу, щоб протистояти потрясінням. Хоча кредитори регулярно конкурують за клієнтів, втрата довіри, що потрясла банківську систему протягом останніх двох тижнів, викликала занепокоєння щодо поширення паніки, яка може призвести до ще більшої паніки”, – пише агентство.

Потрясіння спонукало регуляторів до безпрецедентних кроків, спрямованих на гарантування вкладів SVB та Signature. Президент Джо Байден, міністр фінансів Джанет Єллен та виконавчий директор Citigroup Inc. C.N. Джейн Фрейзер – всі вони зробили заяви в останні дні, щоб запевнити громадськість, що банківська система США знаходиться в безпеці.

Читайте також: Крах Credit Suisse: як 167-річний швейцарський банк збанкрутував за тиждень і чому США знову “друкують” долари

Світ панікує через крах Silicon Valley Bank і боїться нової фінансової кризи. Все настільки серйозно?

Економічна правда

Національний банк отримав можливість продати ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” олігарха Костянтина Жеваго поза межами процедури банкрутства задля покриття кредиту рефінансування банку “Фінанси та кредит”.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Північний апеляційний господарський суд 15 березня залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 3 жовтня 2022 року. Нею суд за заявою Національного банку надав дозвіл на реалізацію в межах виконавчого провадження майна ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” поза межами процедури банкрутства. Це рішення не підлягає касаційному оскарженню.

Майно ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” буде виставлене на аукціон за ціною, що визначить суб’єкт оціночної діяльності.

У Нацбанку нагадують, що ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” є майновим поручителем за зобов’язаннями банку “Фінанси та Кредит” перед Національним банком на загальну суму понад 4 млрд грн.

У 2009-2010 роках завод уклав з НБУ договори іпотеки та застави в забезпечення виконання зобов’язань за наданими банку кредитами рефінансування.

Оскільки зобов’язання за кредитами не були виконані, Національний банк звернувся до суду з метою звернення стягнення на майно в судовому порядку. Йдеться про продаж нежитлових будівлі загальною площею 43 тис кв м та рухоме майно, що є власністю ПАТ “Київський суднобудівний-судноремонтний завод” у м Києві за адресою вул. Набережно-Лугова, 8.

Загальний обсяг залишку заборгованості банку “Фінанси та Кредит” перед Національним банком за кредитами рефінансування становить 6,2 млрд грн.

Нагадуємо:

За ініціативи ДБР суд арештував гелікоптер, опосередкованим власником якого є екснардеп, акціонер банку АТ “Банк “Фінанси та Кредит” Костянтин Жеваго.

Читайте також: В Куршевелі добре, але вдома краще. За що у Франції затримали олігарха Жеваго?

Акції Deutsche Bank впали у п’ятницю після того, як кредитно-дефолтні свопи банку, які страхують від дефолту, досягли чотирирічного максимуму, що підкреслило занепокоєння інвесторів щодо загальної стабільності європейських банків.

Про це пише Reuters.

Європейські банки пережили важкий тиждень, коли за підтримки держави було врятовано Credit Suisse, а потрясіння серед регіональних банків США посилили занепокоєння щодо здоров’я світового банківського сектору, пише Reuters.

Акції Deutsche, які втратили більше п’ятої частини своєї вартості в цьому місяці, в п’ятницю впали на 9,1%, не дотягнувши до п’ятимісячних мінімумів понеділка. Востаннє акції впали на 8,7% до 8,525 євро ($9,16).

Кредитно-дефолтні свопи (CDS) Deutsche Bank – форма страхування для власників облігацій – виросли вище 200 базисних пунктів, найбільше з початку 2019 року, з 142 б.п. всього два дні тому, згідно з даними S&P Market Intelligence.

У четвер Deutsche свопи отримали найбільший одноденний приріст за всю історію, згідно з даними Refinitiv.

“Deutsche Bank вже деякий час перебуває в центрі уваги, так само, як і Credit Suisse”, – сказав головний макроекономіст Equiti Capital Стюарт Коул.

“Він пройшов через різні реструктуризації та зміни керівництва в спробах повернути його на міцний фундамент, але поки що жодне з цих зусиль, схоже, не принесло результату”, – додав він.

Deutsche Bank відмовився від коментарів, коли Reuters звернулося із запитом.

Німецький регулятор фінансової індустрії не прокоментував ситуацію.

Читайте також: Крах Credit Suisse: як 167-річний швейцарський банк збанкрутував за тиждень і чому США знову “друкують” долари

Економічна правда

Укрзалізниця після успішного досвіду “Поїзда єднання” (поїзд з Ужгорода до Краматорська, який запускали у лютому до Дня єднання) запускає поїзд №104/103 Львів – Краматорськ.

Про це повідомляє пресслужба УЗ в Telegram.

Повідомляється, що рейс відправлятиметься зі Львова з 8 квітня через день о 18:35 і прибуватиме в Краматорськ о 15:06.

У зворотному напрямку, з Краматорська, поїзд вирушатиме з 9 квітня через день о 15:55 і прибуватиме до Львова об 11:51.

В УЗ додали, що квитки на поїзд уже доступні в застосунку Укрзалізниці, на сайті, у чат-боті та в касах вокзалів.

Економічна правда

Наступного тижня Twitter почне видаляти застарілі перевірені позначки з облікових записів користувачів, оскільки працює над моделлю, за якою такий статус мають лише платні передплатники та члени схвалених організацій.

Про це повідомляє Bloomberg.

У четвер компанія у твіті повідомила, що перехід до скасування перевірки застарілих даних почнеться 1 квітня.

Це одна з перших змін у політиці, оголошених власником Ілоном Маском, який назвав існуючу програму “корумпованою” невдовзі після вступу на посаду наприкінці минулого року.

Маск змінив свою думку щодо кількох змін у соціальній мережі, але залишився непохитним у своєму бажанні ліквідувати стару систему перевірки.

Twitter зробив синій знак підтвердження основною особливістю своєї пропозиції підписки на Twitter Blue, яку Маск почав оцінювати в 8 доларів на місяць і тепер рекламує як найкращий спосіб насолоджуватися послугою та покращувати її.

Маск також додає, що за рахунок збільшення кількості передплатників буде вирішена проблема з ботами.

Платні користувачі Blue отримують вищий пріоритет у відповідях і пошуку, допомагаючи боротися з шахрайством і спамом. Вони також отримують половину реклами та можуть редагувати твіти.

Серед людей, позначених як перевірені без оплати передплати, багато громадських діячів і журналістів. За роки роботи Twitter до Маска ця система допомогла підтвердити достовірність заяв і звітів, що надходять із цих акаунтів, і зробила Twitter більш надійним джерелом новин.

Антипатію Маска до колишньої системи часто висловлювали в контексті його зневаги до представників ЗМІ, які, як правило, були найактивнішими перевіреними користувачами Twitter.

У березні компанія налаштувала електронну адресу press@twitter.com на автоматичну відповідь із емодзі, після того, як у попередні місяці вона переважно ігнорувала запити журналістів.

У п’ятницю, 24 березня, готівковий долар продовжує дорожчати на “чорному ринку”, а євро дещо зміцнилося.

Про це йдеться у даних minfin.com.ua, finance.ua.

На 12:30 курс долара на “чорному ринку” становив 38,29 – 38,4 грн. У четвер, 23 березня, курс коливався між 38,19 – 38,63 грн.

Щодо “чорного” курсу гривні до євро, на цей же час курс становив 41,08 – 41,36 грн, а днем раніше курс коливався на рівні 41,17 – 41,44 грн.

Середні курси валют в касах банків були такими:

• Долар США – 38,1 – 38,6 грн (курс на 23 березня – 38,15 – 38,6 грн);
• Євро – 40,7 – 41,5 грн (курс на 23 березня – 40,6 – 41,3 грн).

У розрізі банків готівкові курси такі:

• Приватбанк – 37,8 – 38,3 грн;
• Ощадбанк – 38,15 – 38,9 грн;
• Укрексімбанк – 38,2 – 38,8 грн;
• Райффайзен – 38,15 – 38,7 грн.

Щодо безготівки, курс при оплаті карткою в банках у Приватбанку становить 37,45 грн за долар, в Ощаді – 37,12 грн, в Універсал Банку (monobank) – 37,44 грн.

Київрада збільшила фінансування капітальних видатків на 2023 рік за програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021-2023 роки.

Так, на будівництво, реконструкції та капітальні ремонти міських інфраструктурних об’єктів спрямують 19,2 мільярди гривень.

Водночас на реалізацію проєктів у сфері транспорту та дорожньої інфраструктури спрямовується 8,3 млрд грн.

“За рахунок цих коштів буде продовжено будівництво, реконструкцію та капітальні ремонти мостів та шляхопроводів. На реалізацію проєктів у галузі житлово-комунального господарства та житлової політики у 2023 році передбачено 6,8 млрд грн.

Із урахуванням досвіду опалювального сезону 2022 року в умовах воєнного стану та підготовки до наступного осінньо-зимовий періоду, на відновлення пошкодженої інфраструктури теплопостачання заплановано спрямувати 1,4 млрд грн”, – йдеться у повідомленні.

“Також 752,7 млн грн направлять на капітальні ремонти житлових будинків та їх термомодернізацію. Йдеться, зокрема, про впровадження енергоефективних заходів у житлових будинках за програмою 70х30, капітальний ремонт фасадів, покрівель, заміну вікон, ремонти та модернізацію ліфтового господарства в житловому фонді, капітальні ремонти електричних та інженерних мереж.

Продовжаться також капітальні ремонти найпростіших укриттів та захисних споруд цивільного захисту”, – додали в КМДА.

На забезпечення житлом учасників бойових дій та членів їхніх сімей у програмі на 2023 рік передбачено 430 млн грн. На відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій, зокрема на вул. Глибочицькій, спрямують 232,7 мільйона гривень.

На охорону здоров’я депутати направили трохи більше 2 мільярдів гривень за Програмою економічного і соціального розвитку міста Києва на 2021-2023 роки. З них 670 мільйонів – на капітальний ремонт медичного закладу для реабілітації військовослужбовців.

Крім того, заплановані реконструкції та капітальні ремонти закладів охорони здоров’я, капітальні ремонти найпростіших укриттів і захисних споруд цивільного захисту.

Водночас на соціальний захист та соціальне забезпечення киян Програмою на 2023 рік передбачено 342 мільйони гривень.

Також будуть проведені капітальні ремонти будівель та укриттів у закладах соцсфери.

При цьому на освітню галузь передбачені видатки у розмірі 1,161 мільярд гривень.

Економічна правда

У 2022 році борг українців за мікрокредитами зменшився на 5 млрд грн – з 13,1 млрд грн до 8,05 млрд грн на початок 2023 року. Загальна сума нових виданих мікрокредитів знизилась майже утричі, до 23,9 млрд грн, але кількість нових договорів зростає.

Про це повідомляє платформа для роботи з відкритими даними “Опендатабот”, посилаючись на дані НБУ.

“Більш ніж половина від загальної суми, на яку зменшився борг українців перед МФО, припадає на друге півріччя – 3,4 млрд грн або ж 67%”, – йдеться у повідомленні.

Загалом у 2022 році МФО видали майже утричі меншу суму позик – з 65,1 млрд грн у 2021 році загальна сума нових виданих мікрокредитів скоротилася до 23,9 млрд грн. У той самий час середня сума кредиту за 2022 рік майже не змінилась та становила 4439 грн. Це лише на 3% менше, аніж у 2021 році, додали в “Опендатабот”.

Загалом торік було укладено 5,3 млн кредитних договорів. У середньому, за місяць українці брали майже пів мільйона мікропозик – для порівняння, у 2021 в середньому укладалося 1,1 млн договорів на місяць.

“Попри те, що загальна заборгованість зменшується, кількість мікропозик знову почала рости на кінець року, у 4 кварталі. Тоді було зафіксовано на 30% більше нових договорів та удвічі більша сума виданих коштів у порівнянні з 3 кварталом. Зросла й середня сума кредиту – з 3,5 тисяч грн до 4,1 тисяч грн”, – йдеться у повідомленні.

При цьому зі 690 фінансових компаній, які подали звітність за 2022 рік, третина або ж 221 організація закінчили рік зі збитками у 3,16 млрд грн. Найбільші збитки у компанії “Є гроші ком”, до топ-3 також потрапили “Маніфою” та “ФК Лемурія”.

Економічна правда

АТ “Укрзалізниця” довзолило й надалі перевозити зерно в піввагонах, але з виконанням ряду умов.

Про це повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов у Facebook.

“АТ “Укрзалізниця” дозволяє і надалі перевезення зерна у напіввагонах (відкритому рухомому складі). Будь ласка, транспортуйте зерно за умови виконання вимог розміщення та кріплення вантажу у вантажному вагоні”, – зазначив він.

Ткачов додав, що УЗ забороняє розміщувати та кріпити вантаж у напіввагоні з порушенням вимог СМГС Додаток 3 “Технічні умови розміщення і кріплення вантажів”, тобто з порушенням вимог прийнятих міжнародним об‘єднанням залізниць.

Він додав, що зазвичай відправники порушують такі правила перевезень вантажів:

• використовують для закріплення укриття/тентів зовнішні деталі кузова напіввагону, які для цього не пристосовані;
• прикріплюють захисне укриття до вагону способом, що не виключає можливість його відриву та парусність на шляху прямування;
• використовують для кріплення укриттів/тентів ув’язки одноразового використання та ін.

“Уявіть що на зустріч такому напіввагону рухався пасажирський поїзд, і цей тент, укриття попадає на зустрічний пасажирський локомотив, контактну мережу, елементи інфраструктури…

По коліях ” Укрзалізниця” також рухаються небезпечні, вибухонебезпечні вантажі, паливо.. і такі напіввагони с зерном .. навіщо ризикувати, навіщо наражати на небезпеку пасажирів?”, – говорить Ткачов про наслідки порушень правил.