Monthly Archives : April 2023

фото: Telegram Олександра Камишіна

Україна та турецька компанія Baykar під час міжнародної виставки авіаційної техніки Teknofest 2023 у стамбульському аеропорту ім. Ататюрка підписали три нові угоди для українських виробників.

Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олександра Камишін.

“Є важливий результат – три нові угоди з турецьким виробником Baykar для українських виробників. Деталі, ясне діло, не розкажу, та запевняю, ці контракти дають нашій країні експортний виторг і зброю нового покоління”, – написав міністр.

Минулого року компанія Baykar запустила в небо безпілотний винищувач Kızılelma та уклала перші контракти на експорт важкого ударного безпілотника Akıncı.

Обидві моделі є флагманами турецької безпілотної авіації. Вони здатні переносити навантаження до 1500 кг, злітати на висоту понад 12 км та збивати повітряні цілі. А в серці цих літаків – потужні двигуни українського виробництва.

Також читайте: Від автозапчастин до ударних безпілотників. Як турецький виробник Bayraktar здобув світову славу

Двигуни для Байрактарів: як Україна допомагає Туреччині виробляти надсучасні ударні безпілотники

Нагадаємо:

Турецька компанія Baykar – виробник ударних безпілотних апаратів Bayraktar – вже зареєструвалась в Україні та придбала земельну ділянку для будівництва.

Економічна правда.

Згідно з офіційними даними у квітні виробнича активність у Китаї несподівано скоротилася, попри намагання влади стимулювати економіку, що бореться за вихід з кризи після COVID-19, на тлі пригніченого світового попиту та проблемного ринку нерухомості.

Про це пише Reuters.

“Друга за величиною економіка світу зростала швидше, ніж очікувалося, в першому кварталі завдяки високому споживанню послуг, але промислове виробництво відставало на тлі слабкого глобального зростання. Уповільнення зростання цін і різке збільшення банківських заощаджень викликають сумніви щодо попиту”, – йдеться в повідомленні.

Згідно з даними Національного бюро статистики, офіційний індекс менеджерів із закупівель у виробничому секторі (PMI) знизився до 49,2 з 51,9 у березні, що нижче 50-пунктової позначки, яка розділяє розширення і скорочення ділової активності на щомісячній основі.

Це стало першим скороченням з грудня, коли офіційний індекс ділової активності у переробних галузях становив 47,0 пунктів.

Крім того, індекс нових експортних замовлень знизився до 47,6 з 50,4 у березні, як показав індекс PMI.

Виробничий сектор, в якому зайнято близько 18% робочої сили Китаю, залишається під тиском через слабкий світовий попит. Деякі експортери повідомили, що вони заморозили інвестиції, а деякі у відповідь скоротили витрати на робочу силу.

Для стимулювання торгівлі та зайнятості уряд минулого тижня оприлюднив плани, що включають підтримку експорту автомобілів, спрощення отримання віз для іноземних бізнесменів та надання субсидій фірмам, які наймають на роботу випускників коледжів.

Також довіра до сектору нерухомості, який роками був опорою зростання Китаю, залишається крихкою. Численні кризи з середини 2020 року включали боргові дефолти забудовників і зупинку будівництва попередньо проданих житлових проєктів.

Додається, що композитний індекс ділової активності PMI, що включає виробничу та невиробничу активність, знизився до 54,4 з 57,0.

Також читайте: Як Китай став головним постачальником Росії компонентів для зброї

Економічна правда.

getty images

Україні необхідно 3,4 млрд доларів для підготовки до наступного опалювального сезону, зокрема для закупівлі необхідних ресурсів та відновлення генерації.

Про це розповів заступник міністра енергетики Фарід Сафаров в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Заступник міністра зазначив, що відповідні розрахунки необхідних коштів для підготовки до наступного опалювального сезону були зроблені спільно зі Світовим банком.

“На цю мить для підготовки до опалювального сезону 2023/2024 необхідно приблизно 3,4 млрд доларів, з яких 1,2 млрд має піти на закупівлі певного типу ресурсів.

Решта суми – це те, що необхідно, щоб відновити, по-перше, лінії систем передачі, це лінії Укренерго, лінії систем розподілу електроенергії, здебільшого це обленерго, і для відбудови генераційних потужностей. Це ми кажемо про теплову генерацію та зелену генерацію і гідроакумулюючі та гідростанції. Це приблизно 2,1 млрд доларів”, – заявив Сафаров.

Заступник міністра підкреслив, що ці кошти необхідні тільки для того, щоб підготуватися до опалювального сезону. Натомість сума, яка необхідна для відновлення енергетики, є набагато більшою.

Нагадаємо:

Під час опалювального сезону 2022-2023 росіяни здійснили понад 1200 атак ракетами та дронами по ключових енергетичних об’єктах, а 43% магістральних мереж було пошкоджено.

Економічна правда.

Кабмін затвердив нормативні значення для розрахунку дивідендів держпідприємств за 2022 рік.

Про це йдеться у дайджесті SOE Weekly для ЕП.

Так, більшість держкомпаній мають спрямувати 50% свого чистого прибутку за 2022 рік на виплату дивідендів, за умови спрямування 30% чистого прибутку на відновлення пошкодженого майна та протидію російській агресії.

Аналітики з посиланням на офіційні дані та попередні дані ЗМІ зазначають, що за результатами 2022 року більшість великих держпідприємств, ймовірно, будуть збитковими.

Зокрема, прогнозується, що наступні держпідприємства зазнають збитків у такому розмірі (скоріше за все, більшість наведених нижче показників є неаудійованими):

• “Укрпошта” – 1,3 млрд грн (перевірено аудитором);
• “Укрзалізниця” – 10,8 млрд грн;
• “Енергоатом” – 3,3 млрд грн;
• “Адміністрація морських портів України” (“АМПУ”) – 0,5 млрд грн;
• Аналітики не знайшли даних по міжнародному аеропорту “Бориспіль”, але, скоріше за все, він також буде збитковим, оскільки фактично не працює з 24 лютого 2022 року.

За даними ЗМІ, наступні держпідприємства мають показати прибуток такому розмірі (скоріше за все, наведені нижче показники є неаудійованими):

• “Укргідроенерго” – 11,8 млрд грн;
• “Укренерго” – 2,7 млрд грн.

“Більшість держпідприємств зазнали значних збитків через російське вторгнення в Україну.

Виходячи з наведених вище прогнозів, скоріше за все, у сукупності загальна сума дивідендів, сплачених найбільшими держпідприємствами до держбюджету, буде незначною”, – йдеться у дайлдесті.

Також, Кабмін затвердив індивідуальні нормативні значення для розрахунку розміру дивідендів для наступних держпідприємств:

• “ПриватБанк” має спрямувати на дивіденди 80% чистого прибутку за 2022 рік.
• “Ощадбанк” має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік.
• “Нафтогаз” має спрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку за 2022 рік, а решту прибутку – на закупівлю природного газу українського видобутку.
• “Укргідроенерго” має cпрямувати на дивіденди 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на відновлення пошкоджених активів).
• “Українська фінансова житлова” корпорація – 30% чистого прибутку (за умови спрямування 50% прибутку на доступне іпотечне кредитування).
• “Українське Дунайське пароплавство” – 30%чистого прибутку (з урахуванням 50% на оновлення флоту).
• “Украгролізинг” – 80% чистого прибутку.
• “Укрбуд” – 95% чистого прибутку.

Читайте детальніше у дайджесті: Скільки дивідендів заплатять та скільки можуть втратити держкомпанії, зміни у наглядових радах Укрпошти й Ощадбанку

Економічна правда

фото: міністерство фінансів

Під час неофіційної зустрічі міністрів економіки та фінансів країн ЄС 29 квітня міністр фінансів Сергій Марченко закликав до посилення санкцій проти Росії.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України.

Міністр фінансів закликав партнерів до посилення санкцій проти РФ, яка має заплатити за жахливі діяння в Україні.

“По-перше, навіть враховуючи безпрецедентні санкції, вони не мали достатньо руйнівного впливу на економіку агресора, як ми всі очікували. Ми повинні сфокусуватися на посиленні імплементації санкцій та закритті лазівок, що дозволяють від них ухилятись. Важливо запровадити обмеження щодо країн, які допомагають росії.

По-друге, потрібно прискорити розробку механізмів конфіскації російських активів та спрямування їх на відновлення України. Агресор має понести відповідальність за свої дії та компенсувати збитки нашій державі”, – заявив Марченко.

Крім того, у своїй промові міністр відзначив, що українська фінансова система знаходиться у кращому стані, ніж рік тому, а економіка демонструє поступове відновлення.

Щодо виконання бюджету, Сергій Марченко зазначив, що у поточному році зовнішнє фінансування надходить ритмічно та передбачувано, а внутрішні доходи бюджету зросли, що в комплексі дозволяє фінансувати видатки держбюджету своєчасно та у повному обсязі.

Додається, що у цьому контексті, Міністр фінансів закликав партнерів долучитися до фінансування проектів Світового банку URTF (Ukraine Relief, Recovery, Reconstruction and Reform Trust Fund) та SPURR (Special Program for Ukraine’s Recovery and Crisis Response). Фонди СБ створені для мобілізації коштів донорів на проекти зі швидкого відновлення.

Нагадаємо:

Уряд РФ схвалив законопроєкт про програму довгострокових заощаджень – зібрані з громадян гроші будуть використанні на покриття дефіциту бюджету.

Європейський Союз має намір заборонити транзит багатьох товарів через РФ, щоб посилити дотримання вже запроваджених санкцій.

До 2 травня Польща повинна відмовитися від заборони на імпорт десятків продуктів харчування з України і замінити її рішенням Єврокомісії, а саме ембарго на чотири товари – пшеницю, кукурудзу, насіння ріпаку та соняшнику.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише польське видання RMF24 з посиланням на джерела у Брюсселі.

За даними видання, Єврокомісія вже працює над проєктом регламенту ЄС, який забороняє імпорт пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до п’яти країн-сусідів України, і хоче, щоб регламент набув чинності 2 травня.

Польща, Болгарія, Угорщина та Словаччина підтвердили, що скасують національні заходи якнайшвидше. Зараз ЄК чекає на конкретні рішення з цього питання. Ідея полягає в тому, щоб уникнути паралельних заборон.

Нагадаємо, офіційний Київ висловив протест Польщі та Європейському Союзу через запровадження обмежень на імпорт української сільськогосподарської продукції як такі, що суперечать Угоді про асоціацію.

У п’ятницю Єврокомісія досягла принципової угоди з Болгарією, Угорщиною, Польщею, Румунією та Словаччиною щодо української агропродовольчої продукції, імпорт якої ці країни обмежили.

“Виняткові захисні заходи”, тобто заборону на імпорт, погодили для 4 видів продукції: пшениця, кукурудза, ріпак, насіння соняшнику. До переліку не увійшла соняшникова олія.

При цьому будуть проводитися захисні розслідування щодо деяких інших продуктів, включаючи олію.

Також ЄС виділить пакет підтримки у розмірі 100 млн євро для постраждалих фермерів у 5 країнах-членах.

Читайте детальніше на цю тему у статті Зерновий компроміс: як Брюссель хоче владнати кризу з українським експортом в ЄС

Європейська правда

Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” продовжила дію тарифного плану “Фіксований”, що складатиме 7,96 грн за куб. м (з ПДВ) ще на рік – до 1 травня 2024 року.

Про це повідомила пресслужба НАК “Нафтогаз України”.

“Ціна на газ для побутових клієнтів залишається незмінною. Це рішення було прийнято з урахуванням воєнного стану та економічної ситуації в Україні. Попри всю складність ситуації ми продовжимо тримати ціну палива для наших громадян на довоєнному рівні”, – зазначив очільник Групи Нафтогаз Олексій Чернишов.

У компанії зазначили, що безперебійно та стабільно забезпечує газом понад 12,4 млн українських домогосподарств.

Додається, що 26 квітня 2023 року НАК “Нафтогаз України” вийшла на Українську енергетичну біржу (УЕБ) та закупила 1,6 млн куб. м природного газу в приватних українських видобувників.

Відповідно до результатів торгів середньозважена ціна купівлі ресурсу квітня у підземних сховищах газу (ПСГ) становить 10 972 грн за тис. куб. м без ПДВ, середньозважена ціна купівлі ресурсу травня на віртуальній торговій точці (ВТТ) склала 10 767 грн за тис. куб. м без ПДВ.

Також читайте: Борг перед Китаєм, чорна діра в “Нафтогазі” та неринкові тарифи. Мінфін б’є на сполох щодо браку коштів

Економічна правда.

getty images

Після того, як енергетичні компанії опублікували позитивні прибутки, а дані з США показали, що видобуток нафти скорочується, а попит на паливо зростає ціни на нафту в основному зросли більш ніж на 2%.

Про це повідомляє Reuters.

В останній робочий день квітня ф’ючерси на нафту марки Brent з поставкою в червні подорожчали на $1,17, або на 1,5%, до $79,54 за барель, в той час як більш активний липневий контракт підскочив на 2,7% до $80,33.

Американська нафта марки West Texas Intermediate подорожчала на 2,02 долара, або на 2,7%, до 76,78 долара.

Зазначається, що попри щоденне зростання, Brent і WTI знижуються другий тиждень поспіль, причому Brent знижується четвертий місяць поспіль, оскільки розчаровуючі економічні дані США і невизначеність щодо процентних ставок впливають на перспективи попиту.

Однією з причин зниження ринку є занепокоєння щодо економічної рецесії, що насувається, і розширення банківської кризи через проблеми в First Republic.

Загалом видобуток нафти в США впав у лютому до 12,5 млн барелів на добу, що є найнижчим показником з грудня. За даними Управління енергетичної інформації, попит на паливо зріс майже до 20 млн барелів на добу, що є найвищим показником з листопада.

Кількість бурових установок, що бурять нафту в США, не змінилася на цьому тижні і склала 591, але скоротилася на одну в квітні, що стало п’ятим місячним зниженням, повідомила енергетична компанія Baker Hughes Co.

Економічна правда

getty images

Німецькі слідчі федерального управління поліції провели кілька обшуків на стадіоні та у штаб-квартирі футбольного клубу “Баварія” Мюнхен через справу про відмивання 500 млн євро проти російського олігарха Алішера Усманова.

Про це повідомляє BILD.

Усманова підозрюють у відмиванні грошей, які, імовірно, було отримано незаконним шляхом у період з 2017 по 2022 рік. За версією слідства, підозрюваний у Європі уникав сплати податків – сума, про яку йдеться, перевищує 500 млн євро.

“Алішера Усманова і мюнхенську “Баварію” пов’язує те, що російський мільярдер добре знайомий з почесним президентом футбольного клубу Улі Хьонессом. Вони познайомилися на озері Тегернзее недалеко від Мюнхена – там Усманов любив відпочивати аж до 2022 року. У минулому бізнесмена кілька разів бачили на трибунах мюнхенського стадіону: він відвідував головні матчі “Баварії” за VIP-квитками”, – йдеться в повідомленні.

Наразі невідомо чи були вилучені якісь докази під час обшуків. Також у слідчих органах запевнили видання, що не ведуть розслідування з приводу штрафів щодо “Баварії”.

Представники Алішера Усманова називають звинувачення у відмиванні грошей і ухиленні від сплати податків “необґрунтованими”.

Нагадаємо:

У ході розслідування щодо підозрюваного у відмиванні грошей російським олігархом Алішером Усмановим німецькі правоохоронці обшукали відділення банку UBS у Франкфурті та Мюнхені.

Німецька поліція проводить обшук у баварському маєтку одного з найбагатших російських олігархів Алішера Усманова.

У Києві делегація США, яка включає генерального директора Міжнародної фінансової корпорації розвитку Скотта Натана та представників USAID, підпишуть договір з президентом Володимиром Зеленським про інвестицію в 25 млн доларів у Horizon Capital для підтримки малого та середнього бізнесу в Україні.

Про це повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк у Twitter.

Зазначається, що делегація зустрілась з українськими чиновниками для офіційної церемонії підписання договору.

“Тепло привітали в Києві генерального директора Міжнародної фінансової корпорації розвитку США Скотта Натана, помічника адміністратора USAID Europe/Eurasia Ерін МакКі та координатора допомоги Державного департаменту у Європі Марію Лонгі для підписання з Президентом Володимиром Зеленським договору про $25 млн інвестицію Міжнародної фінансової корпорації розвитку (DFC) у Horizon Capital для допомоги малому та середньому бізнесу, що швидко розвивається”, – йдеться у дописі.

Тепло привітали в Києві генерального директора @DFCgov Скотта Натана, помічника адміністратора @USAIDEurope Ерін МакКі та координатора допомоги @StateDept у Європі Марію Лонгі для підписання з @Zelenskyyua договору про $25 млн інвестицію 🇺🇸 Міжнародної фінансової корпорації… pic.twitter.com/FjeryPYZ8e

– Ambassador Bridget A. Brink (@USAmbKyiv) April 29, 2023

Нагадаємо:

Україна отримає через Світовий банк ще 1,25 млрд доларів на потреби у сфері охорони здоров’я, служби надзвичайних ситуацій та, освіти від Агентства міжнародного розвитку США.

Американська компанія Horizon Capital змогла залучити 254 млн доларів для інвестицій в українські компанії через свій фонд Horizon Capital Growth Fund IV.