Daily Archives : May 1, 2023

1 травня завершується дія податкових пільг на ввезення генераторів та Starlink, які Верховна Рада запровадила у грудні 2022 року на тлі російських ракетних атак по енергоінфраструктурі.

Про це повідомляє Держмитслужба.

Таким чином, з 1 травня знову нараховуватиметься ПДВ та ввізне мито для таких товарів: електрогенераторні установки та частини до них; окремі трансформатори, їх частини, інвертори; окремі акумулятори, включаючи сепаратори для них; системи для забезпечення супутникового доступу до інтернету (Starlink).

Крім цього, під оподаткування підпадають товари, які безоплатно надаються Енергетичним співтовариством як допомога для відновлення та ремонту інфраструктури електроенергетичних підприємств.

Нагадаємо:

У грудні 2022 року президент Володимир Зеленський підписав закони, які запроваджують пільгове ввезення Starlink та генераторів в Україну.

Також читайте: Пережити зиму з електрикою. Українці масово скуповують генератори: як правильно вибрати?

Прорвали блокаду. Як завезти генератори та обігрівачі без мита і ПДВ

Економічна правда

Держнспекція ядерного регулювання (ДІЯРУ) повідомила, що 27 квітня відбулася чергова ротація персоналу постійної моніторингової місії МАГАТЕ на окупованій Запорізькій АЕС.

Про це 1 травня повідомила пресслужба інспекції.

Від початку роботи постійної моніторингової групи МАГАТЕ (з вересня 2022 року) – це вже восьма група експертів.

“Незважаючи на постійну присутність експертів МАГАТЕ на ЗАЕС, російські окупанти своїми діями завдають значної шкоди ядерній та радіаційній безпеці на атомній станції, яка за період окупації суттєво деградувала. У цьому особисто міг переконатися генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі під час свого візиту на ЗАЕС, який відбувся місяць тому”, – додали у відомстві.

Постійні моніторингові місії МАГАТЕ також діють на Хмельницькій, Рівненській, Південноукраїнській АЕС, а також на Чорнобильській АЕС, яка перебуває на етапі виведення з експлуатації.

Розташування місій агентства на всіх українських АЕС відбулося у відповідь на офіційний запит України, нагадали в інспекції.

“Експерти МАГАТЕ на українських АЕС здійснюють моніторинг ситуації та документують впливи війни на стан ядерної та радіаційної безпеки, надають технічні консультації українським фахівцям, вивчають пріоритетні потреби на ядерних об’єктах для подальшого надання технічної допомоги”, – додали в ДІЯРУ.

Економічна правда

Генеральна прокуратура Болгарії оголосила про перевірку дій уряду країни у зв’язку з виконанням ним санкцій Європейського Союзу проти Росії.

Про це, як повідомляє “Європейська правда”, йдеться в матеріалі Euractiv.

“Прокуратура вимагає від Ради міністрів (уряду – ред.) і всіх міністерств і відомств, які беруть участь у Координаційній групі (з питань російських санкцій – ред.), надати інформацію про конкретні заходи, дії та акти, видані у зв’язку з накладеними санкціями”, – оголосила генеральна прокуратура Болгарії.

У Болгарії за запровадження санкцій відповідає Національне агентство з питань доходів. На початку цього року стало відомо, що за останні вісім років відомство не видало жодного санкційного розпорядження.

При цьому, за даними на 2019 рік, в Болгарії майже 300 тисяч російських фізичних осіб володіють понад 500 тисячами об’єктів нерухомості. Хоча податкове відомство й визнає, що повинно застосовувати правила ЄС щодо санкцій, поки цього не робить.

Як зазначає Euractiv, раніше болгарський депутат від партії ГЕРБ Делян Добрев заявив, що через один із банків у Болгарії відмиваються “мільйони” російських олігархів. Пізніше прокуратура оголосила, що доручила Державному агентству національної безпеки розслідувати цю справу.

Болгарія в останні роки потерпає від політичної нестабільності через неможливість політичних партій сформувати коаліцію. У цих умовах влада зосереджується в руках відомого проросійськими поглядами президента Румена Радєва, який має повноваження призначати тимчасові уряди.

Зокрема болгарський прем’єр на початку цього року заявляв, що накладе вето на санкції проти ядерної енергетики Росії.

Європейська правда

Бізнес, адаптувавшись до умов повномасштабної війни, у квітні позитивно оцінив результати своєї діяльності порівняно з попереднім місяцем вперше з жовтня 2021 року.

Про це свідчать результати опитування підприємств у квітні, повідомляє пресслужба НБУ.

Зазначається, що на очікуваннях підприємств більшості секторів позитивно позначилися поліпшення ситуації з енергопостачанням, збільшення пропозиції продовольства та пального, поліпшення інфляційних та курсових очікувань, підвищення споживчих настроїв населення позитивно позначилися на очікуваннях підприємств більшості секторів.

Так, Індекс очікувань ділової активності (ІОДА), який НБУ розраховує щомісяця, за виключенням вимушеної перерви в березні – травні 2022 року, у квітні 2023 року підвищився до 51,5 із 49,5 у березні, перетнувши нейтральний рівень (50 пунктів), що свідчить про очікування щодо зростання виробництва.

“Підприємства торгівлі вдруге поспіль надали найоптимістичніші оцінки результатів та перспектив своєї діяльності, зважаючи на сповільнення інфляційного тиску, пожвавлення споживчого попиту та збільшення пропозиції товарів: секторальний індекс у квітні зріс до 57,6 із 53,6 у березні.

Респонденти поліпшили свої очікування щодо товарообороту та обсягів закупівлі товарів для продажу. Попри посилення оцінок щодо зростання закупівельних цін, вони вперше з липня 2019 року очікували на підвищення торговельної маржі”, – йдеться у повідомленні.

Водночас підприємства промисловості другий місяць поспіль очікують зростання своїх економічних результатів на тлі поліпшення логістики, скорочення виробничих витрат для відновлення енергопостачання та стабілізації цін на пальне: секторальний індекс у квітні становив 50,5 порівняно із 51,2 у березні.

“Респонденти очікують зростання, хоча й дещо нижчими темпами, ніж місяць тому, обсягів виготовленої продукції та обсягів нових замовлень, у тому числі експортних.

Поки залишаються негативними оцінки обсягів незавершеного виробництва (невиконаних замовлень), водночас дещо послабились очікування щодо зростання залишків готової продукції”, – додали в НБУ.

Також повідомляється, що підприємства сфери послуг продовжили пом’якшувати негативні оцінки щодо своїх економічних перспектив завдяки поступовому відновленню попиту, поліпшенню ситуації з енергопостачанням та сезонному фактору: секторальний індекс становив 48,8 порівняно з 45,7 у березні.

При цьому опитані суттєво пом’якшили негативні оцінки щодо обсягів нових замовлень, водночас очікували зростання обсягу наданих послуг та послуг у процесі виконання.

Підприємства будівництва надали найстриманіші серед інших секторів оцінки щодо своїх економічних результатів з огляду на низьку фінансову спроможність споживачів, брак інвестицій та несприятливі погодні умови: секторальний індекс у квітні становив 44,9 (у березні – 45,9), резюмували в НБУ.

На відміну від попереднього місяця респонденти очікували зменшення обсягів будівництва, а також посилили негативні оцінки щодо обсягів нових замовлень.

Більшість підприємств, що беруть участь в опитуваннях, очікують здорожчання власної продукції/послуг.

Щомісячне опитування підприємств проводилося з 4 до 21 квітня 2023 року. В опитуванні взяло участь 481 підприємство.

Серед опитаних підприємств 46,6% – компанії промисловості, 28,7% – сфери послуг, 20,8% – торгівлі, 4% – будівництва; 33,1% респондентів – великі підприємства, 30,6% – середні, 36,4% – малі.

Економічна правда

Кабінет міністрів прискорює реалізацію програми пільгового кредитування “єОселя” – зокрема, уряд погодив можливість залучення додаткових коштів компанією “Укрфінжитло” на відкритому фінансовому ринку.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

“Програма єОселя виявилась дуже популярною серед громадян. Ми бачимо високий попит на пільгові кредити під 3% річних. Уряд робить все для продовження роботи програми єОселя та розширення кількості її потенційних учасників.

Зараз нам необхідно надати новий імпульс фінансуванню компанії “Укрфінжитло”, який дозволить розпочати процес залучення додаткових коштів, у тому числі, на відкритому фінансовому ринку. Також ми розраховуємо на залучення коштів міжнародних організацій. Впевнена, що вже найближчим часом кількість виданих кредитів збільшиться”, – заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки Юлія Свириденко.

Програма доступного іпотечного кредитування “єОселя” працює з жовтня минулого року.

За цей час 948 українських родин отримали доступний кредит для придбання власного житла на загальну суму понад 1,2 млрд грн. Усі вони – представники критично важливих для держави професій: 782 військовослужбовці та силовики, 85 медиків, 71 педагог та 10 науковців, додали в Мінекономіки.

Кредити цим категоріям населення надаються під 3% річних.

Планується, що цього року збільшиться перелік категорій громадян, які зможуть отримати кредит на власне житло – вони зможуть взяти кредит на придбання житла під 7% річних. В уряді розраховують зробити цю програму постійно діючою.

Читайте також: “єОселя” замість “іпотеки Зеленського”. Хто зможе взяти кредит на квартиру під 3%

Економічна правда

За минулий тиждень кредити за урядовою програмою “Доступні кредити 5-7-9%” залучили майже 900 підприємців – банки видали 3,1 мільярда гривень.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки.

У відомстві зазначили, що з початку 2023 року банки видали бізнесу 7,9 тисяч кредитів на 28 млрд грн. За весь час з початку дії програми (лютий 2020 року) – видано 60,8 тисяч кредитів на 193,7 млрд грн.

Найбільше коштів підприємці залучали як:

• антикризові кредити – 62 млрд грн;
• кредити на антивоєнні цілі – 55 млрд грн;
• на рефінансування попередньо отриманих кредитів – 28,6 млрд грн;
• на інвестиційні цілі – 12,1 млрд грн.

Також 29,1 млрд грн кредитних коштів на підтримку своєї діяльності отримали аграрії, 1,5 млрд грн кредитів для поповнення обігових коштів взяли торговельні компанії.

Серед регіонів лідерами за сумами укладених кредитних договорів є Львівська, Одеська, Дніпропетровська, Харківська, Київська, Вінницька області та м. Київ.

У Мінекономіки нагадали, що урядова програма “Доступні кредити 5-7-9%” дозволяє залучити до 60 млн грн під 0% на період дії воєнного часу та 1 місяць після його завершення.

Для роздрібних торгових мереж доступні кредитні кошти в розмірі до 1 млрд грн під 5% річних, що дає їм змогу вчасно розрахуватися з постачальниками та поповнити фінансовий баланс.

Економічна правда

Прийнятий Радою в квітні законопроєкт про повернення виплати 30 тисяч гривень військовим не визначає джерел фінансування цих додаткових витрат у понад 4 млрд дол, тому може призвести до зростання бюджетного дефіциту в 2023 році.

Про це заявив постійний представник Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Ваграм Степанян в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна.

“Пошук ресурсів такого масштабу, ймовірно, передбачатиме різкі короткострокові податкові заходи або істотні запозичення на внутрішньому фінансовому ринку, однак такі заходи практично неможливі без дуже негативного впливу на економіку та фінансовий ринок”, – зазначив він.

Представник МВФ додав, що позики для фінансування таких видатків можуть поставити під іще більшу загрозу стійкість боргу України, який уже перебуває під тиском.

Степанян визнає, що потреби у фінансуванні бюджету під час війни і великі, і нестабільні. В той же час у межах виконання програми Україна прагне забезпечити фіскальну стійкість і передбачуваність бюджетної політики, зміненої під час пандемії коронавірус та внаслідок війни.

“У цьому контексті влада взяла на себе зобов’язання відновити та посилити дію Статті 52 Бюджетного кодексу, яка визначає та регулює нормативно-правову базу та обставини, за яких до бюджету можуть вноситися зміни у частині і доходів, і частині видатків”, – нагадав Степанян.

Відновлення цієї статті є одним із 19 структурних маяків програми розширеного фінансування з МВФ, який має бути виконаний до кінця травня.

Нагадуємо:

Голова НБУ Андрій Пишний минулого тижня заявив, що рішення про повернення виплат 30 тисяч гривень військовим не допомагають Україні в перемовинах щодо допомоги з міжнародними партнерами, зокрема МВФ.

Міжнародний валютний фонд вивчає ухвалену парламентом поправку, яка повертає військовим виплати у 30 тис грн коштом обмеження виплат у державних органах та на держпідприємствах.

З 1 травня набув чинності наказ Мін’юсту, яким затверджено нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань.

Про це повідомляє Нотаріальна палата України.

Йдеться про наказ відомства від 29 березня 2023 року № 1158/5 “Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України”.

Нові форми заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань можна завантажити на сайті Мін’юсту за посиланням.

Крім цього, наказом внесено зміни до Вимог до написання найменування юридичної особи, її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, крім організації профспілки.

Відтак, для написання найменування юридичної особи літери латинського алфавіту використовуються при написанні найменування не лише англійською, а будь-якою іноземною мовою.

Найменування відокремленого підрозділу замість слів “відокремлений підрозділ” (“філія”, “представництво”) має містити лише слово “філія” або “представництво”.

Окрім того, внесено зміни до порядку державної реєстрації юридичної особи, ФОП та громадських формувань, що не мають статусу юрособи.

А саме при поданні заяви в електронній формі у випадку, якщо для державної реєстрації передбачено подання копії документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство особи, яка є кінцевим бенефіціарним власником юрособи, до заяви додаються електронні скан-копії таких документів з накладенням кваліфікованого електронного підпису заявника.

Економічна правда

Глобальні ринки праці готуються до нової ери турбулентності, оскільки такі технології, як штучний інтелект, прискорюють занепад канцелярської роботи, одночасно збільшуючи попит на фахівців з технологій та кібербезпеки.

Про це йдеться у звіті, опублікованому у понеділок на Всесвітньому економічному форумі в Женеві, пише Bloomberg.

Відповідно до звіту, протягом наступних п’яти років майже чверть усіх робочих місць зміниться в результаті впровадження штучного інтелекту, оцифрування та інших економічних змін, таких як перехід на “зелену” енергетику та перепрофілювання ланцюгів поставок.

Хоча в дослідженні очікується, що ШІ призведе до “значних змін на ринку праці”, чистий вплив більшості технологій буде позитивним протягом наступних п’яти років, оскільки аналітика великих даних, управлінські технології та кібербезпека стануть найбільшими рушіями зростання зайнятості.

“Поява додатків зі штучним інтелектом, таких як ChatGPT, які використовують машини для імітації людських міркувань і вирішення проблем, матиме особливо помітний вплив, витісняючи і автоматизуючи багато ролей, пов’язаних з міркуваннями, спілкуванням і координацією”, – йдеться в доповіді.

Близько 75% опитаних компаній заявили, що планують впроваджувати технології штучного інтелекту протягом наступних п’яти років, що, за їхніми прогнозами, призведе до скорочення до 26 мільйонів робочих місць на діловодних і адміністративних посадах – касирів, працівників, що займаються введенням даних і бухгалтерським обліком.

У дослідженні ВЕФ було опитано понад 800 компаній, в яких сукупно працюють 11,3 мільйона працівників у 45 країнах з усього світу.

Наразі штучний інтелект залишається меншою загрозою для трудових перспектив, ніж інші макроекономічні фактори, такі як уповільнення економічного зростання, дефіцит пропозиції та інфляція, йдеться у звіті.

Можливості для створення робочих місць, ймовірно, з’являться завдяки інвестиціям, які сприятимуть “зеленому” переходу бізнесу і широкій переорієнтації глобальних ланцюгів поставок.

Читайте також:

Корифей Кремнієвої долини: історія “батька” ChatGPT Сема Альтмана

Війна чат-ботів. Як ChatGPT похитнув гегемонію Google

GPT-4 більший і кращий за ChatGPT, але OpenAI не пояснює, чому. Що відомо про нову модель?

Економічна правда

Цьогоріч держава профінансує перекваліфікацію щонайменше для 10 тисяч внутрішньо переміщених осіб.

Про це повідомила віцепрем’єр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук в ефірі телемарафону.

За її словами, це відбуватиметься за програмою отримання спеціальних ваучерів на перепідготовку, набуття іншої спеціалізації, підвищення кваліфікації тощо.

“Ми розуміємо, що держава має докладати зусиль у питанні працевлаштування ВПО. Треба використати можливість перекваліфікувати їх. Для цього у нас діє програма ваучерів. Мої зусилля як віцепрем’єра зараз спрямовані на те, щоб розширити її, щоб цьогоріч щонайменше 10 тисяч наших внутрішньо переміщених осіб отримали таку перекваліфікацію за рахунок держави”, – резюмувала Верещук.

Нагадуємо:

Національне агентство з питань запобігання корупції роз’яснило питання необхідності декларування отриманої допомоги від міжнародних організацій та інших держав.