4 травня Ukrainian SOE Weekly у партнерстві з “Економічною правдою” провів дискусію “Граблі 2: Зарплатний популізм для держсектору” за участі команди Ukrainian SOE Weekly, а саме Андрія Бойцуна, Олександра Лисенка та Дмитра Яблоновського та народного депутата України Володимира Цабаля (секретар комітету з питань бюджету, фракція “Голос”).
Дискусію було присвячено законопроєкту № 8312, який Верховна Рада ухвалила 10 квітня 2023 року. Першочергово законопроєкт був спрямований на “удосконалення правового регулювання питань, пов’язаних із здійсненням заходів правового режиму воєнного стану”, зокрема щодо здійснення примусового відчуження майна та управління ним. Разом з цим, законопроєктом також пропонується встановити ліміти на зарплати держслужбовців та співробітників держпідприємств у воєнний час у розмірі 10 мінімальних зарплат (тобто 67 тис. грн).
Правку, яка передбачає встановлення обмежень, було внесено Дмитром Разумковим та іншими депутатами. Разумков зазначив, що вона спрямована на “повернення виплат у 30 тисяч військовим, службі цивільного захисту, поліцейським за рахунок обмеження зарплат топ-посадовцям”.
Ми зібрали основні тези спікерів щодо ухваленого законопроєкту.
Володимир Цабаль підкреслив:
“Насправді правка нічого не повертає, тому що вона не передбачає фінансування. Не передбачивши зміни в бюджеті й джерела, з яких ці доплати будуть повернені, ми поставили наше військове командування в ту ситуацію, коли, в разі прийняття цієї правки, вони будуть зобов’язані, або не виконувати цей закон або брати ці кошти з тих коштів, які вже виділені армії. Відповідно, це кошти, які використовуються в тому числі на доплати військовим на передовій”.
За його словами, ті джерела, які передбачені правкою від економії на зарплату держслужбовцям, профінансують приблизно 2%, – це умовно 600 гривень доплат [на одну людину]. Тобто, де взяти 29 400 гривень, правка не передбачає, підкреслив нардеп.
Олександр Лисенко, звернув увагу, що першочергово законопроект мав урегулювати питання щодо управління компаніями, які були вилучені на потреби держави під час війни. З цієї точки зору виглдадало в край не логічним, що правками до цього законопроекту намагались вирішити питання фінасового забезпечення військовослужбовців взагалі, а тим більше перебачати зарплатні обмеження для держслужбовців та працівників дежкомпаній.
Крім того, підкреслив, що згідно тексту праки ці зарплатні обмеження не поширюються на членів наглядових рад держкомпаній.
Лисенко також закликав суспільство зрозуміти як наслідки від відтоку кваліфікованих кдрів з держрсектору можуть впливати особисто на кожного, навівши для прикладу НБУ та як він воправся з фінасовою стабільністью під чаз серйозних криз до реформування у 2014 році та після рефомування – на початку повномаштабного вторгнення у лютому 2022.
Андрій Бойцун нагадав, що 3 роки тому була дуже схожа спроба обмежити винагороди членів наглядових рад і топ-менеджменту держпідприємств.
“Тоді, за нашими розрахунками, ефект від економії був півтори гривні, а ефект від поганого управління – близько 700 гривень, тобто в сотні разів більший”, – розповів він.
“Більше того, ми тоді прогнозували – і ці прогнози справдилися – що обмеження створять стимули для маніпуляції з виплатами”, – підкреслив Бойцун.
Він також зауважив, що ця правка може призвести до відтоку робочої сили та, як довготривалий наслідок, небажання фахівців працювати у державному секторі через непередбачуваність.
Володимир Цабаль також зазначив потенційні загрози з точки зору міжнародних зобов’язань України:
“Міжнародні партнери фінансують умовно 100% витрат, які не стосуються оборони, що складає 60% загального бюджету. Є домовленість, що будь-які зміни в бюджет ми з ними погоджуємо. Відповідно, непогодження змін призведе до того, що об’єм фінансування з їх боку протягом наступних 3-6 місяців може суттєво зменшитись. Якщо він суттєво зменшиться, ті кошти, які ми можемо витрачати на армію, значно зменшаться через 3-6 місяців.
Відповідно, правка, маючи на меті збільшити фінансування військових, фактично може його зменшити, в разі її прийняття, тому що міжнародні зобов’язання ніхто не відміняв”, – вважає Цабаль.
За словами Володимира Цабаля, у Верховній Раді вже створена робоча група, яка до кінця травня повинна напрацювати зміни, які будуть базуватися на реалістичних оцінках.
Запис дискусії українською доступний за посиланням.
