Daily Archives : May 8, 2023

Промислове виробництво в Німеччині в березні впало більше, ніж очікувалося, частково через слабкі показники автомобільного сектору, що знову викликало побоювання рецесії в найбільшій економіці Європи.

Про це пише Reuters із посиланням на Федеральне статистичне управління.

Зазначається, що виробництво скоротилося на 3,4% в порівнянні з попереднім місяцем після зростання на 2,1% в лютому. В опитуванні Reuters аналітики вказували на падіння на 1,3%.

“Після високих показників промислового виробництва на початку року, в березні відбулося несподівано різке падіння”, – зазначили в Міністерстві економіки.

Виробництво автотранспортних засобів та автозапчастин впало на 6,5% порівняно з попереднім місяцем. Виробництво машин та устаткування впало на 3,4%, а виробництво в будівельному секторі скоротилося на 4,6% в порівнянні з попереднім місяцем.

У першому кварталі виробництво було на 2,5% вищим, ніж в останньому кварталі 2022 року, за даними статистичного відомства.

У березні німецькі промислові замовлення впали на 10,7% в порівнянні з попереднім місяцем з урахуванням сезонних і календарних коливань, що стало найбільшим місячним падінням з 2020 року в розпал пандемії COVID-19.

“Німецьке виробництво все більше страждає від глобального підвищення ставок, яке все більше гальмує економіку”, – сказав головний економіст Commerzbank Ральф Солвін. “Ризики рецесії в Німеччині зростають”, – підкреслив він.

Роздрібні продажі та експорт також різко впали в березні, збільшуючи шанси на перегляд валового внутрішнього продукту в першому кварталі в бік зниження, сказав глава макроекономічного відділу ING Карстен Бжескі.

У першому кварталі ВВП не змінився в порівнянні з попереднім кварталом в скоригованому вираженні після скорочення на 0,5% в четвертому кварталі 2022 року. Рецесія визначається як два квартали скорочення поспіль.

“Перегляд у бік зниження означатиме, що економіка все ж таки впала в рецесію”, – сказав Бжескі.

Економічна правда

До загального фонду держбюджету України надійшло 189,32 млн євро фінансування від Світового банку. Кошти надали на пільгових умовах від Міжнародної асоціації розвитку (МАР).

Про це повідомляє пресслужба Міністерства фінансів України.

Цю позику надали в рамках Угоди про фінансування проєкту “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” між Україною та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР).

Строк погашення кредиту від МАР – 10 років з 4-річним пільговим періодом.

“Вдячний команді Світового банку за підтримку фінансової стійкості України.

Залучені кошти дозволять відшкодувати першочергові соціальні видатки держбюджету, зокрема, фінансування оплати праці працівників бюджетної сфери, а також надалі забезпечувати стійке державне управління в Україні”, – заявив міністр фінансів Сергій Марченко.

Кошти спрямують на часткове відшкодування видатків держбюджету, здійснених для забезпечення оплати праці працівників державних органів та педагогічним працівникам за лютий 2023 року, додали в Мінфіні.

Міжнародна асоціація розвитку MAP – одна з п’яти інституцій Групи Світового банку.

Економічна правда

“Газова” частина енергетичної стратегії України до 2050 року, схваленої Кабміном напередодні, передбачає зростання видобутку, вихід у газовий нуль у 2015 році та ставку на біогаз і водень.

Про це пише Forbes.

У стратегії, зокрема, йдеться, що у 2022 році Україна спожила 19,5 млрд кубів газу, і видобула 18,5 млрд кубів. Найбільші споживачі – електростанції та ТЕЦ, які забезпечують теплом населення. Як очікують в уряді, так буде і надалі.

У стратегії зазначається, що попит на газ найближчими роками зростатиме і в Україні, і у світі, йдеться у стратегії.

При цьому газ має стати перехідним паливом, щоб досягнути декарбонізації. Forbes додає, що у документі не вказано, коли Україна стане вуглецево нейтральною.

“Це перша українська стратегія із чотирьох, яка передбачає зростання споживання газу”, – пише видання.

Документ передбачає, що цього року Україна споживатиме на 2% більше газу, у 2024-му – на 4%, йдеться у стратегії.

При цьому, відповідно до стратегії, за наступні 10 років споживання зросте на 18% – до 23 млрд кубометрів газу.

“Пік попиту буде близько 2035 року, а потім піде на спад – до 10,4 млрд кубів у 2050-му.

Як Україна задовольнятиме попит на газ? Заявлена стратегією мета – покрити власним видобутком газу попит вже у 2025 році. Попередня стратегія (уряд Володимира Гройсмана представив своє бачення розвитку галузі на 18 років у 2017-му) ставила таку саму ціль”, – додає Forbes.

При цьому, за базовим сценарієм стратегії, Україна наростить видобуток газу до 20 млрд кубів (на 8%) у 2024-му і 2025 роках, а в наступні роки – на 7,5%, до 21 млрд кубів. Водночас оптимістичний сценарій допускає видобуток понад 26 млрд кубів у 2050-му.

“Протягом останніх п’яти років державні видобувні компанії, які покривають 75% ринку, знижували обсяги видобутку. Приватні показували стале зростання. Але заборона експорту через війну змінила тренд, тепер приватники теж очікують зниження показників. Як газова галузь змінить тренд останніх років, у стратегії не деталізується”, – йдеться у матеріалі.

При цьому прогнози аналітиків ExPro Consulting песимістичніші – у найгіршому випадку у 2030 році видобуток може впасти на 14%: до 15,9 млрд кубометрів.

У стратегії також йдеться, що із середини 2030-х років споживання газу почне знижуватися до 10,4 млрд кубометрів у 2050-му. Документ, зокрема, передбачає, що приватні споживачі будуть переходити на електроенергію.

В уряді розраховують, що промислові споживачі замінять газ воднем – у стратегії заклали початок виробництва водню у 2032 році (у попередній стратегії дати не було).

При цьому очікується, що до 2050-го вироблятимуть до 1,65 млн т на рік.

Ще один замінник природного газу, на який роблять ставку у стратегії, – біогаз. В уряді очікують, що до 2025 року в Україні реалізують п’ять біометанових проєктів до 2025 року.

“У стратегії оцінили потенціал виробництва біоетанолу у 10 млрд кубів на рік, з яких близько 4,5 млрд кубів будуть потрібні Україні для власного споживання до 2050 року”, – резюмує Forbes.

Нагадаємо:

Кабмін за поданнням Міністерства енергетики схвалив Енергетичну стратегію України до 2050 року.

Економічна правда

Росія в понеділок, 8 травня, відмовилась реєструвати судна на вхід та проводити їх інспекції – таким чином вкотре заблокувала роботу “зернового коридору”.

Про це повідомляє пресслужба Мінінфаструктури.

“Російська Федерація в черговий раз фактично зупинила “Зернову ініціативу”, відмовившись реєструвати судна на вхід та проводити їх інспекції. Такий підхід повністю суперечить умовам діючої Угоди”, – зазначили в міністерстві.

У відомстві наголошують, що деструктивна політика Росії унеможливлює складання інспекційного плану відповідно до процедур СКЦ, які передбачають щоденне погодження всіма сторонами плану інспекцій як на вихід, так і на вхід.

Станом на сьогодні на інспекцію в територіальних водах Туреччини очікує 90 суден, з яких 62 – це судна, які йдуть під завантаження.

Наразі призупинено інспекції як вхідного, так і вихідного флоту.

“Україна категорично не приймає намагання росії зупинити реєстрацію та інспектування вхідного флоту, які мають відбуватися з огляду на працюючу Ініціативу. Очікуємо на позицію партнерів, ООН та Туреччини”, – додали в Мінінфраструктури.

Через дії Росії експорт української агропродукції зерновим коридором у квітні не дотягнув і до 3 млн тонн.

Економічна правда

Встановлена країнами Великої сімки “стеля цін” на російську нафту змусила РФ підвищити податковий тягар на виробників, завдавши нового удару по енергосектору, вже ослабленого санкціями Заходу.

Про це повідомляє Financial Times з посиланням на джерела.

Аналіз податкових змін, проведений членом коаліції на чолі з G7 показав, що цей крок, ймовірно, матиме зворотний ефект, оскільки пожертвує здатністю галузі інвестувати в довгостроковій перспективі, щоб закрити прогалину в державні фінанси.

“Це, безумовно, руйнівно для їхньої промисловості”, – заявив представник коаліції в коментарі виданню.

Таким чином у російських нафтових виробників забирають доходи, які можна було б використати для інвестування в обладнання, розвідку та існуючі родовища.

У квітні Кремль змінив російський метод оподаткування нафтових компаній, встановивши збори на основі міжнародної базової ціни на нафту марки Brent мінус фіксована знижка, а не на основі ціни Urals, основної експортної нафти країни, яка торгується за нижчою ціною в останні місяці.

Москва мала на меті отримати до 600 млрд руб (8 млрд дол) додаткових доходів і закрити діру в доходах від експорту нафти, спричинену західними санкціями.

У першому кварталі російські податкові надходження від нафти і газу впали на 45% порівняно з аналогічним періодом минулого року, включаючи 85-відсоткове падіння в річному обчисленні в березні на нафтопродукти.

“Зміна податку, яку вони вносять, є очевидним доказом того, що їхні доходи значно страждають”, – сказав чиновник G7.

Оподаткування продажів нафти на основі знижки до цін Brent, а не ціни Urals означає визнання Москвою того, що російська нафта продаватиметься зі знижкою до світових ринків у найближчому майбутньому.

За словами представника G7, для Кремля це означає “корінну зміну”: навіть якби планувалося отримати більший дохід від продажу російської нафти в короткостроковій перспективі, це була податкова система, яка вважалася б дуже несприятливою для уряду.

Аналіз члена коаліції показав, що за гіпотетичного сценарію, за яким російська нафта оподатковувалась на основі цін Brent мінус фіксована знижка, а не Urals перед війною в Україні, щомісячні доходи Кремля від нафти були б на 5-6 млрд дол нижчими.

Економічна правда

Google планує зробити свій пошуковик більш “візуальним, зручним і людяним”, зробивши акцент на молоду аудиторію: прагне додати до пошуку короткі відео TikTok, пости в соціальних мережах та відповіді на чат-бота на основі штучного інтелекту.

Про це пише The Wall Street Journal із посиланням на внутрішні документи та ознайомлені джерела.

“Ці зміни є відповіддю на значні зрушення в способах доступу людей до інформації в Інтернеті, зокрема на появу ботів зі штучним інтелектом, таких як ChatGPT.

Згідно з документами компанії та людьми, знайомими з цим питанням, вони ще більше віддалили сервіс від його традиційного формату, який неофіційно називають “10 синіх посилань”, – пише газета.

У такий спосіб Google хоче давати користувачам “більше, ніж відповіді” на запити, допомагаючи, навіть “коли правильної відповіді немає”.

Так, у рамках цих змін у пошуковій видачі Google з’являться відеоролики і пости з соцмереж, користувачам почнуть пропонувати поставити пошуковику додаткові запитання або отримати відповідь, наприклад, у формі відео з TikTok.

Пошуковик також доповнять відповіді чат-бота на основі ШІ. За словами співрозмовників газети, цю функцію представлять уже наступного тижня на щорічній конференції Google I/O.

Представник Google у розмові з газетою заявила, що пошук “завжди був неймовірно динамічним сектором бізнесу, який швидко розвивається”, і підтвердила, що компанія зосередилася на довгостроковому підході до зміни сервісу, який передбачає інтеграцію штучного інтелекту і візуальних функцій.

Як пише WSJ, Google змушений удосконалювати свій пошуковик через зростання конкуренції. На початку лютого Microsoft анонсувала оновлений пошуковик Bing, важливу роль у якому відіграватимуть технології ChatGPT.

Раніше IT-гігант інвестував $10 млрд у компанію OpenAI, яка розробила ChatGPT.

Економічна правда

Національний поштовий оператор Укрпошта оновив сервіс переадресації відправлень – послуга доступна для трьох видів посилок.

Про це повідомляє пресслужба компанії.

“Послуга переадресації діє для відправлень “Укрпошта Експрес”, “Укрпошта Стандарт” та “Укрпошта Документи”, оформлених як онлайн через особистий кабінет, так і безпосередньо у відділеннях”, – пише компанія.

Вартість переадресації становить 50 грн та оплачується під час отримання відправлення у відділенні кінцевої доставки посилки.

В Укрпошті додали, що в майбутньому планують доопрацьовати опцію оплати вартості переадресації онлайн на сайті Укрпошти, і тоді це може робити не лише одержувач, але і відправник.

Подати заяву на переадресацію можна на сайті Укрпошти в розділі Послуги / Переадресація відправлення.

Для цього необхідно ввести трек-номер відправлення, індекс відділення для переадресації та номер телефону одержувача поштового відправлення.

Нагадуємо:

Укрпошта торік зазнала фактичний збиток у розмірі 1,26 мільярда гривень, однак отримала чистий дохід від реалізації товарів та послуг у сумі 10,3 мільярда гривень.

Цьогоріч, відповідно до закону, видатки на фонди оплати праці у різних міністерствах скоротяться на від 8% до 23%. Чиновники втратили майже всі надбавки та отримують “голі” ставки.

Про це йдеться у статті ЕП.

Відповідно до закону, у 2023 році держава скоротить витрати на апарати всіх цивільних відомств.

Скорочення витрат на оплату праці чиновників викликало певну напругу між Мінфіном, який формує бюджет, та іншими міністерствами.

У самому ж Мінфіні ситуація з виплатами працівникам не набагато краща: видатки на фонд оплати праці там цьогоріч мають скоротитися на 10% – до 425,47 млн грн.

Видатки для Мінекономіки зменшать на 8% порівняно з 2022 роком до 431,3 млн грн, МЗС – на 10% до 275,6 млн грн, МОЗ – на 23% до 115,6 млн грн, Мінцифри – на 9% до 173,7 млн грн.

Крім цього, попри кращу ніж у 2022 році ситуацію з міжнародним фінансуванням, Україні все одно ледь вистачає коштів для фінансування навіть військових видатків.

З початку року уряд щомісяця витрачав 250-300 млрд грн. Власними надходженнями влада перекривала лише третину від цієї суми, решту фінансують міжнародні партнери.

Тому режим економії дістався до фондів оплати праці міністерств.

“Міністерства можуть або скорочувати штат, або посади фахівців з питань реформ, або не виплачувати премій. Вони вдаються до всіх трьох опцій одночасно”, – розповів ЕП співрозмовник в уряді.

Читайте більше в статті: Грошей на всіх не вистачає, держслужбовці масово звільняються. Що відбувається?

З понеділка, 8 травня, розпочався запис в електронну чергу на нових пунктах пропуску (єЧерга).

Про це повідомляє пресслужба Укртрансбезпеки.

Запис в електронну чергу розпочався о 9:00 в понеділок. Записати в єЧергу можна на сайті – echerha.gov.ua, або в мобільному застосунку “єЧерга” – https://equeue.page.link/start.

При цьому можна обрати найбільш зручний для перетину кордону пункт пропуску, а саме:

Волинська область

• МАПП “Ягодин – Дорогуськ”
• МАПП “Устилуг – Зосин”

Львівська область

Економічна правда

З квітня 2022 року в Україні зареєстрували більше фізосіб-підприємців та нових компаній, ніж закрили.

Про це повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Єдиного державного реєстру.

Так, на початок квітня цього року кількість зареєстрованих ФОПів становить майже 2 мільйони, а компаній – понад 1,2 мільйони.

При цьому закриті ФОПи за рік були повністю компенсовані новими відкритими справами.

Попри усі кризи, спричинені бойовими діями та відключеннями електроенергії, перший рік повномасштабної війни не став рекордним за кількістю закритих справ: на початок квітня за рік було закрито 203,9 тис ФОПів. При цьому у попередні роки в середньому в Україні закривалось 260 тисяч фопів на рік.

Кількість новостворених ФОПів перевищила чисельність бізнесів, що припинили роботу – за той самий період було зареєстровано 208,9 тис нових ФОПів.

Кількість нових компаній, натомість, значно перевищила чисельність закритих справ. За час великої війни було зареєстровано понад 32 тисячі компаній, а припинили роботу та стали неактивними 5,7 тис бізнесів.

В Опендатабот нагадують, що від початку повномасштабної війни та майже до кінця березня Єдиний державний реєстр не працював. Як налсідок, зареєструвати нову справу чи закрити існуючу в юридичному полі було неможливо.