Daily Archives : May 9, 2023

Криптобіржа Bittrex подала заяву про банкрутство на тлі розслідування регулятора

Криптобіржа Bittrex подала заяву про банкрутство через три тижні після того, як Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) звинуватила її в роботі незареєстрованої біржі цінних паперів.

Про це пише Reuters.

Компанія Bittrex, що базується в Сіетлі, припинила свою діяльність в США 30 квітня і заявила, що подача заяви про банкрутство не вплине на Bittrex Global, яка обслуговує клієнтів за межами Сполучених Штатів. Неамериканські операції компанії базуються в Ліхтенштейні.

Згідно із заявою про банкрутство, поданою до суду Вілмінгтона, штат Делавер, активи та зобов’язання Bittrex становили від 500 мільйонів доларів до 1 мільярда доларів.

Bittrex заявила, що все ще зберігає криптоактиви американських клієнтів, які не вивели кошти до 30 квітня.

Ці активи “надійно захищені”, і Bittrex заявив, що має намір звернутися до суду з питань банкрутства з проханням про обмежене повторне відкриття рахунків клієнтів, щоб криптовалюта могла бути розподілена між клієнтами.

“Кілька компаній у криптоіндустрії збанкрутували за останній рік через падіння цін на активи, поновлення регуляторних перевірок, а у випадку з колись відомою біржею FTX – через кримінальні звинувачення.

SEC подала позов проти Bittrex 17 квітня, стверджуючи, що колишній генеральний директор Вільям Шихара заохочував емітентів криптоактивів, які прагнули зробити свої токени доступними на платформі компанії, видаляти публічні заяви, які могли б змусити регуляторів розслідувати ці пропозиції токенів як цінні папери”, – пише агентство.

Bittrex заперечила звинувачення SEC, заявивши, що криптоактиви на її платформі не є цінними паперами або інвестиційними контрактами.

Поки позов SEC залишається на розгляді, Bittrex раніше погодилася виплатити 29 мільйонів доларів штрафу Міністерству фінансів США за “очевидні порушення” санкцій проти певних країн і закону про боротьбу з відмиванням грошей.

Економічна правда

В IT Ukraine розповіли, скільки айтівців є військовозобов’язаними та мають бронь

Кількість військовозобов’язаних ІТ-спеціалістів в Україні становить близько 150 тисяч, у лавах Збройних Сил служать 4-4,5 тисячі осіб.

Про це в інтерв’ю ЕП розповів виконавчий директор Асоціації IT Ukraine Костянтин Васюк.

Відповідаючи на запитання, наскільки критичне бронювання ІТ-фахівців він зазначив, що зараз існує такий підхід, що в ІТ все класно, а тому проблем немає.

За словами Васюка, в Україні 307 тисяч ІТ-спеціалістів включно з жінками. З них близько 150 тисяч військовозобов’язаних.

Наразі заброньовано до 2 тисяч осіб, що є дуже малою часткою. Ще 4-4,5 тисячі айтівців служать у ЗСУ.

Читайте більше в інтерв’ю: “Коли виїжджають десятки тисяч інших і не повертаються, це нікого не турбує”. Голова IT Ukraine про бронювання та втечу компаній

Європарламент підтримав продовження безмитної торгівлі з Україною ще на рік

Європарламент проголосував за продовження безмитної торгівлі з Україною ще на один рік з метою підтримки української економіки в умовах війни.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомив кореспондент “Радіо Свобода” Рікард Джозвяк.

У своєму Twitter Джозвяк написав, що на пленарному засіданні 9 травня парламентарі підтримали продовження безмитної торгівлі з Україною 537 голосами “за”, тоді як 42 депутати голосували проти і ще 38 утримались.

Згодом заяву опублікувала і пресслужба Європарламенту.

Призупинення застосування тарифів стосується фруктів та овочів, що підпадають під систему вхідних цін, а також сільськогосподарської непереробленої та переробленої продукції, що підпадає під дію тарифно-квотних обмежень. Мита для промислових товарів припинили діяти ще з 1 січня 2023 року за умовами Угоди про асоціацію.

Нагадаємо, у травні 2022 року Рада ЄС ухвалила рішення скасувати на рік всі мита і квоти на експорт з України як захід підтримки у зв’язку з повномасштабним вторгненням Росії.

З лютого цього року ЄС запустив процедуру продовження безмитної торгівлі з Україною ще на рік – спершу з’явилася відповідна пропозиція Єврокомісії, яку згодом підтримав профільний комітет Європарламенту і посли ЄС.

Втім, як відомо, виникли проблеми з експортом сільськогосподарської продукції через невдоволення сусідів України ефектом для їхніх ринків і власних фермерів.

Про причини та можливий перебіг аграрної кризи можна почитати у статті Мала аграрна блокада. Пояснюємо наслідки рішення ЄС, яке послабило польську заборону.

Європейська правда

Закупівлі за стандартами Світового банку в Prozorro запрацюють до кінця червня

До кінця червня в Prozorro реалізують можливість проводити проводити закупівлі відповідно до вимог міжнародних тендерних процедур Світового банку.

Про це повідомив гендиректор Prozorro Микола Ткаченко в інтерв’ю Укрінформу.

“Ми працюємо над тим, аби в ключових моментах відповідати стандартам закупівельної політики Світового банку та інших великих донорських організацій. Першим свої рекомендації нам справді надав World Bank, і ми разом з ними синхронізували всі технічні завдання та поетапно розробляємо для них окрему процедуру”, – сказав Ткаченко.

Він пояснив, що процедура передбачає опціональні аукціони, тобто коли замовник сам обиратиме, чи потрібен йому аукціон у конкретній закупівлі. А також можливість подачі пропозиції у різній валюті та власний механізм оскарження.

Кінцева мета – щоб усі закупівлі для потреб відбудови України, які будуть відбуватися за кошти міжнародних донорів, проходили через систему Prozorro.

“Процедуру для World Bank ми маємо реалізувати до кінця червня. І відповідно вони вже зможуть проводити свої закупівлі в Prozorro”, – додав Ткаченко.

Нагадуємо:

Раніше повідомлялось, що система електронних закупівель Prozorro, включаючи каталоги Prozorro Market, відповідає вимогам до електронних закупівель, які фінансуються Світовим банком.

Дискусія “Виклики відновлення”

Офіційний план післявоєнного відновлення України базується на припущені, що Україна зможе отримати сотні мільярдів доларів конфіскованих російських активів, зможе отримати їх безумовно і ці гроші надійдуть безпосередньо в український бюджет.

Цей план є бажаним баченням майбутнього, проте, може виявитись далеким від реального розвитку подій. Що говорять про післявоєнне відновлення західні посадовці? Як може розвиватись ситуація з фінансуванням відбудови? До яких викликів відновлення потрібно готуватись?

Про ці та інші питання будемо говорити з учасниками дискусії 11 травня о 16:00

Спікери:

  • Валерій Пекар, підприємець, викладач Києво-Могилянської бізнес-школи
  • Ганна Гопко, голова правління ГО Мережа національних інтересів “АНТС”

Модератор: Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна

Захід відбудеться у форматі вебінару (Zoom).Також вестиметься трансляція на сторінці “Ціна держави” у Facebook та YouTube.

Реєстрація за посиланням.

Організатор дискусії: Центр соціально-економічних досліджень CASE Україна. За підтримки та інформаційного партнерства з провідним діловим онлайн-виданням “Економічна правда”.

Цей захід представлений CASE Україна в рамках Програми сприяння громадській активності “Долучайся!”, що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст заходу є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.

Мін’юст готує апеляцію на відмову суду в конфіскації частини активів Сальдо

Міністерство юстиції готує апеляцію на рішення ВАКС про відмову у конфіскації майна колаборанта Володимира Сальдо, яким він володіє опосередковано через доньку Ірину.

Про це повідомляє пресслужба Мін’юсту.

“Судом відмовлено у стягненні майна, яким – на думку Мін’юсту – Володимир Сальдо володіє опосередковано, через доньку Сальдо Ірину Володимирівну, а саме 55,56% частки статутного капіталу ТОВ “БЕБКО-АВТО” (код ЄДРПОУ: 38390892) та 40% частки статутного капіталу ТОВ “КОНКА” (код ЄДРПОУ: 32480173).

Мін’юст готує апеляцію на рішення”, – йдеться у позиції міністерства.

Нагадаємо:

Вищий антикорупційний суд задовольнив позов Міністерства юстиції та ухвалив рішення конфіскувати частину активів колаборанта Володимира Сальдо, який очолив окупаційну адміністрацію Херсона.

У вересні у Житомирській області накладено арешт на активи підприємства, кінцевим бенефіціаром якого є родина колаборанта Володимира Сальдо.

Президент України у жовтні торік підписав укази про запровадження санкцій проти Російської Федерації, під які потрапили майже 4000 осіб і компаній. Зокрема, до переліку увійшли представники окупаційних адміністрацій: Кирило Стремоусов, Володимир Сальдо, Володимир Рогов, Костянтин Іващенко тощо.

Сальдо був мером Херсона з 2002 по 2012 рік (три каденції), нардепом від “Партії регіонів” у Верховній Раді 7 скликання.

Економічна правда

Нацбанк не застосовуватиме заходи впливу до небанків, які протермінують подання звітів 

Національний банк продовжив термін дії незастосування заходів впливу за несвоєчасне подання небанківськими установами фінансової та консолідованої фінансової звітності на 2023 рік.

Про це повідомляє пресслужба НБУ.

Таке рішення відповідає закону України “Про захист інтересів суб’єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни”.

У регуляторі додали, що незастосовування регулятором заходів впливу за несвоєчасне подання небанківськими установами звітності у 2023 році також сприятиме поступовій імплементації страховиками МСФЗ 17 “Страхові контракти”.

У НБУ нагадали, що починаючи з 1 січня обов’язковим для застосування на страховому ринку є Міжнародний стандарт фінансової звітності 17 “Страхові контракти”.

“Однак в умовах воєнного стану фінансові та часові ресурси страховиків, необхідні для розроблення та впровадження нових процедур, ІТ- рішень, процесів з метою імплементації МСФЗ 17 “Страхові контракти”, обмежені”, – додали в регуляторі.

Більша частина страховиків мають складнощі з переналаштуванням облікових та ІТ-систем, наявністю кваліфікованих кадрів для розроблення відповідної облікової політики, методики та моделей щодо розрахунку відповідальності за страховими контрактами, зі зміною підходів до формування фінансової звітності та розрахунку ключових показників.

Економічна правда

Польська прокуратура встановила шахрайські схеми з імпортом українського зерна

Розслідування польської прокуратури показало, що імпорт зерна з України до Польщі був пов’язаний із масштабним шахрайством, до якого були залучені десятки компаній.

Як повідомляє “Європейська правда”, про це пише видання Rzeczpospolita.

За два тижні в ході розслідування прокуратура Жешува встановила кілька десятків компаній і кілька тисяч тонн зерна, яке було імпортоване з України і продане з приховуванням його походження і призначення.

Зазначається, що українське “технічне” зерно, що ввозилося до Польщі у великих кількостях, практично не проходило прикордонного контролю і продавалося як фуражне або споживче зерно незабаром після в’їзду в країну.

“Жертвами” стали відомі польські виробники борошна. Наразі всі ці справи розслідуються за так зване шахрайство в особливо великих розмірах та митне шахрайство.

“Наразі існує сім об’єднаних проваджень. Вони стосуються загалом кількох мільйонів кілограмів зерна, і в них встановлені десятки суб’єктів господарювання. Це компанії, які імпортували товари до Польщі, а також ті, які згодом ними торгували”, – розповіла прокурор Анна Бернат-Ложанська, прессекретар Регіональної прокуратури в Жешуві.

Скільки компаній було ошукано – наразі з’ясовується. Покупці були введені в оману, оскільки не знали, що зерно походить з України і що воно було імпортоване як так зване технічне зерно, зазначає речниця.

Нагадаємо, 2 травня Європейська комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту окремих сільськогосподарських товарів із України після тиску з боку п’яти держав-членів Європейського Союзу, які звинувачували український імпорт в обвалі місцевих цін.

Таким чином Єврокомісія замінила односторонні рішення п’яти країн своїм власним регулюванням і тепер заборона імпорту стосується чотирьох сільськогосподарських продуктів: пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику з України.

Деталі читайте тут: Мала аграрна блокада. Пояснюємо наслідки рішення ЄС, яке послабило польську заборону.

Європейська правда

Міністри фінансів G7 запросять Марченка на засідання сесії

Міністри фінансів країн “Великої сімки” запросять свого українського колегу Сергія Марченка взяти участь у сесії, присвяченій глобальній економіці.

Про це заявив у вівторок провідний японський фінансовий дипломат Масато Канда, пише Reuters.

Найбільшим викликом щодо санкцій проти Росії є їх обхід, сказав Канда журналістам, додавши, що G7 і надалі запроваджуватиме обмеження проти РФ.

Саміт голів держав та урядів “Групи семи” запланований на 19-21 травня в Хіросімі (Японія).

Нагадаємо:

Уряд Японії запросив віцепрем’єр-міністра з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій – міністра цифрової трансформації України Михайла Федорова взяти участь у зустрічі міністрів з питань цифровізації країн “Групи семи” (G7).

Президент Володимир Зеленський прийняв запрошення прем’єр-міністра Японії Фуміо Кішіди взяти участь у саміті країн “Групи семи”, що відбудеться у травні в Хіросімі. Він візьме участь у саміті онлайн.

Економічна правда

Бенкман-Фрід хоче зняти кримінальні звинувачення проти FTX

Засновник криптобіржі FTX Сем Бенкман-Фрід подав клопотання до суду про зняття кримінальних звинувачень, висунутих проти нього після краху біржі торік.

Про це пише Financial Times.

Адвокати Бенкмана-Фріда висунули низку заперечень, зокрема, що нові звинувачення проти Бенкман-Фріда, висунуті після його екстрадиції з Багамських островів у грудні, були неправомірними.

Захист наполягає, що деякі з транзакцій, які слідство вважає незаконними, відбулися за межами США, і що внески на користь політичних партій, які Бенкмана-Фрід зробив під час виборчої кампанії, були законними.

Торік прокуратура США звинуватила засновника FTX в тому, що він керував масштабною схемою з обману клієнтів і кредиторів FTX та пов’язаного з нею хедж-фонду Alameda до їхнього краху в листопаді, коли в балансі компанії була виявлена багатомільярдна діра на суму в декілька мільярдів доларів.

Спершу йому було пред’явлено вісім кримінальних звинувачень, зокрема в шахрайстві, змові з метою відмивання грошей і змові з метою порушення законів про фінансування виборчих кампаній. Згодом прокурори додали ще п’ять пунктів, серед яких – шахрайство з цінними паперами і змова з метою порушення законів про боротьбу з хабарництвом.

Захисту стверджує, що такі звинувачення є “розпливчастими і неконкретними”. Відтак Бенкман-Фрід з адвокатами намагаються довести у суді, що договір про екстрадицію між США і Багамськими островами був порушений, коли прокурори висунули додаткові звинувачення після його прибуття до США.

Судове засідання у кримінальній справі заплановане на жовтень, хоча адвокати зазначили, що можуть попросити про його перенесення.

Троє колишніх колег Бенкман-Фріда – Керолайн Еллісон, Гері Ванг і Нішад Сінгх – вже визнали себе винними у зв’язку зі звинуваченнями, висунутими у зв’язку з банкрутством, і погодилися співпрацювати з прокуратурою.

Читайте також: Крах FTX: як Сем Бенкман-Фрід завалив криптогіганта вартістю 30 мільярдів доларів

Нагадуємо:

Засновник збанкрутілої криптобіржі FTX Сем Бенкман-Фрід, як очікується, не визнає себе винним за новими кримінальними звинуваченнями, які включають змову з метою порушення законів про фінансування виборчих кампаній і підкуп китайської влади.