Daily Archives : May 15, 2023

До Фонду ліквідації наслідків збройної агресії РФ у складі держбюджету вже надійшло 61,6 мільярда гривень.

Про це в коментарі ЕП повідомила голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа.

З них 25,8 млрд грн – кошти, отримані від примусового вилучення коштів держави-агресора. Ще 35,9 млрд грн – 50% прибутку Національного банку за минулий рік.

“У 2023 році кошти Фонду ліквідації будуть використовуватись для надання грошової допомоги на ремонт пошкодженого житла (програму єВідновлення), відновлення критичної інфраструктури, на пілотні проєкти відновлення у п’яти областях, а також велику кількість об’єктів по всій країні, які були зруйновані або допоможуть подолати соціально-економічні наслідки війни”, – зазначила Підласа.

Нагадуємо:

З 10 травня стартувала програма “єВідновлення”, у межах якої українці зможуть отримати кошти на ремонт їхніх домівок, які постраждали через війну.

Максимальна сума – 200 тис грн. Заявки можна подавати через “Дію”.

Станом на ранок 12 травня за програмою держдопомоги на відновлення пошкодженого житла єВідновлення прийняли 5 575 заявок.

В уряді розробляють нові програми надання грошової допомоги українцям за зруйноване житло, окрім вже запущеної з 10 травня програми “єВідновлення.

У магазинах Ізраїлю продається морозиво-ескімо “Ленінградське” від бренду “Рудь” – Житомирського маслозаводу.

Про це повідомив користувач Twitter Злий Конопляний Джмелик.

“Коли я побачив в ізраїльському магазині продовольчих товарів морозиво Житомирської фабрики РУДЬ, то зрадів і з тим же дуже засмутився написи на обгортці. Ленінградське морозиво. Колишньому Житомир’янину, який живе в Ізраїлі, дуже соромно…” – йдеться в твіті.

“коли я побачив в ізраїльському магазині продовольчих товарів морозиво Житомирської фабрики РУДЬ, то зрадів і з тим же дуже засмутився напис на обгортці… Ленінградське… колишньому Житомирянину, який живе в Ізраїлі, дуже соромно… “😬 pic.twitter.com/nlcXSJOeMN

– Злий Конопляний Джмелик (@DimSel007) March 25, 2023

Цю інформацію підтвердила й інша користувачка, записавши відео з морозивом в холодильнику ізраїльського магазину в понеділок, 15 травня. Сканування штрих-коду вказує на те, що вироблене воно в Україні.

екскурсія в магазин за украінським лєнінградскім морозивом від @rud_ua

приємного перегляду.
знято 15.05.2023 @dzhigarr pic.twitter.com/kcbYktU9Q7

– mashkee (@mashkeeeee) May 15, 2023

У пресслужбі “Рудь” заявляють, що протягом багатьох років морозиво під ТМ “RUD” реалізовувалося на території Ізраїлю.

Згідно з заявою, задовго до початку війни компанія уклав договір на виробництво та поставку морозива на умовах “privat label” ізраїльському контрагенту DILER B.M.D.INTERNATIONAL LTD. Виробник прийняв на себе договірне зобовʼязання виготовити іноземному замовнику морозиво за його рецептурами та під його торговельними марками.

“Серед замовлених найменувань (торговельних марок), що належать нерезиденту DILER B.M.D.INTERNATIONAL LTD була ТМ “Ленинградское”. Згідно договірних умов поряд з торговельною маркою замовника товару розміщувався бренд виробника. Зазначений продукт реалізовувався виключно на території Ізраїлю”, – додають в “Рудь”.

Компанія заявляє, що з початку великої війни припинила виробництво “Ленінградського” морозива. А фото та відео, розповсюджені в мережі, “вказують на ймовірні залишки в ізраїльських мережах товару, що знятий з виробництва”.

З початку повномасштабної війни російські компоненти в танку замінили українськими.

Про це йдеться в матеріалі УП.

Міністр оборони Олексій Рєзніков 12 травня повідомив, що відомство купуватиме в “Укроборонпромі” сучасні українські танки “Оплот”. Раніше їх серійно виробляли тільки під замовлення Таїланду.

У 2019 році “Укроборонпром” був неготовий постачати танки “Оплот” для ЗСУ, бо техніка була залежною від російських комплектуючих. Однак, за даними УП, за останній рік машину перебудували та замінили російські компоненти українськими.

Детальніше про зміни в українській оборонній промисловості читайте у статті: Корпоратизація монстрів. Як Зеленський змінює правила в оборонці та як це вплине на хід війни.

Російська авіакомпанія “Аерофлот” випустила внутрішнє розпорядження, згідно з яким старші бортпровідники повинні вносити дані про технічні відмови і несправності обладнання салону в бортовий журнал (Cabin Log Book) тільки після узгодження з командиром літака. Така ж практика поширена в інших авіакомпаніях.

Про це пише російське видання “Проект” у матеріалі про стан російської авіації в умовах санкцій.

Видання має копію розпорядження – його справжність підтвердили кілька джерел в “Аерофлоті”.

Один із старших бортпровідників “Аерофлоту” розповів, що, якщо до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну та санкцій проти Росії, до бортового журналу вносили всі дефекти, то тепер про них потрібно лише повідомляти усно.

“Головна мета такого розпорядження – щоб літаки не залишалися на землі через несправність, яка за документами забороняє судну літати до її усунення”, – розповів на умовах анонімності колишній працівник “Аерофлоту”.

“Раніше, до війни, цього правила суворо дотримувалися: писали кожну дрібницю і все це тут же лагодили”, – додав він.

За словами джерел видання, така ж практика поширена і в інших авіакомпаніях.

Мова може йти і про несправності, що загрожують безпеці, підкресдює “Проєкт”. Так, у 2022 році літак “Аерофлоту” здійснив рейс з ОАЕ до Москви без повного комплекту кисневих балонів на борту – командир судна не став вносити запис до бортового журналу, щоб уникнути затримки вильоту.

Санкції, накладені після початку війни, забороняють, серед іншого, постачати Росії літаки американського і європейського виробництва, а також запчастини для них.

Авіакомпанії намагаються боротися з нестачею запчастин, закуповуючи їх у третіх країнах або розбираючи свої літаки, додає видання.

Так, з березня по серпень 2022 року російські компанії закупили за кордоном запчастини та комплектуючі європейських і американських виробників на загальну суму близько 44 мільйони доларів, у 2021 році тільки “Аерофлот” витратив на ці цілі приблизно в 10 разів більше.

Водночас, як зазначає “Проєкт”, найчастіше йдеться про купівлю запчастин, що вже були у використанні, знятих з інших літаків, а не про придбання нових.

Російські авіакомпанії також розбирають на запчастини літаки зі своїх парків.

Так, щонайменше 11,4% парку найбільших російських компаній не виконували польотів понад три місяці. Це не означає, що всі ці літаки відправлені на запчастини, але частина з них може бути розібрана, на що вказує, наприклад, те, що серед літаків, які не здійснювали польотів, є й ті, про розбирання яких уже було відомо, резюмує видання.

Нагадаємо:

Російські авіакомпанії почали скасовувати рейси по країні через скорочення держпідтримки. На 2023 рік субсидування програми виконання регіональних польотів в обхід Москви урізали з 9 млрд до 7,5 млрд рублів.

Російська авіакомпанія “Аерофлот” на тлі західних санкцій уперше в історії відправила свій літак на ремонт до Ірану.

Російські авіаперевізники просять регуляторів дозволяти у виняткових випадках збільшувати інтервали обслуговування західних літаків – авіакомпанії вже відправили пропозиції до Росавіації та Ространснагляду.

“Ростех” заявила, що авіапромисловість РФ намагатиметься обійтися без Заходу, використовуючи запчастини місцевого виробництва для виробництва 1000 авіалайнерів до 2030 року та припинивши залежність від Boeing і Airbus. Але експерти підкреслюють, що без західних запчастин це неможливо.

Економічна правда

Україна не виключає, що угода, яка дозволяє безпечний експорт українського зерна Чорним морем, закінчиться 18 травня, коли спливає термін її дії, і жодних додаткових переговорів на цьому тижні не планується.

Як пише “Європейська правда”, про це повідомляє Reuters.

Ольга Трофімцева, посол з особливих доручень МЗС, заявила на брифінгу, що Україна отримує суперечливі сигнали про майбутнє угоди, продовження якої обговорювалося на переговорах у Туреччині минулого тижня.

“Ситуація в цілому (після переговорів) не дуже змінилася, і ми отримуємо досить суперечливу інформацію про “зернову угоду” і можливість її продовження”, – сказала вона.

Москва пригрозила вийти з угоди 18 травня, якщо не буде виконано перелік вимог щодо усунення перешкод для експорту російського зерна та добрив.

“Таке розірвання, вихід (Росії) із зернової ініціативи можливе, але для всіх, і в першу чергу для російської сторони, це означатиме ескалацію ситуації, і вони ускладнять для себе подальшу переговорну позицію”, – сказала Трофімцева.

За її словами, Україна експортувала 2,5 мільйона тонн сільськогосподарських товарів у квітні, незважаючи на уповільнення використання зернового коридору.

Нагадаємо, у п’ятницю російські державні ЗМІ повідомили, що угоду, яка дозволяє експорт українського зерна через Чорне море, буде продовжено на 60 днів.

Ця новина надійшла після того, як у четвер завершилися дводенні переговори в Стамбулі між турецькою, російською, українською сторонами та делегацією ООН.

Востаннє “зернову угоду” продовжили 18 березня, за словами Москви, на 60 днів. Це – половина від стандартного терміну у 120 днів, укладеного початково у 2020 році.

Європейська правда

Наступного тижня прем’єр-міністр РФ Михайло Мішустін очолить урядову делегацію в Китаї для участі в бізнес-форумі разом з підсанкційними олігархами, оскільки Москва розраховує на допомогу Пекіна, щоб витримати економічний тиск через війну в Україні.

Про це пише Bloomberg із посиланням на обізнані джерела, які говорили на умовах анонімності.

За словами співрозмовників, Мішустін і віце-прем’єр Олександр Новак, який відповідає за енергетику, візьмуть участь у російсько-китайському бізнес-форумі в Шанхаї 23 травня.

“Ця поїздка стане першим візитом Мішустіна до Китаю після того, як він став прем’єр-міністром у 2020 році, і першою великою делегацією російських бізнес-лідерів до цієї країни з 2019 року”, – пише агентство.

Олігарх Олег Дерипаска планує поїхати, в той час як магнати з виробництва добрив Андрій Гур’єв і Андрій Мельниченко, виробник труб Дмитро Пумпянський і Олексій Мордашов зі сталеливарного і гірничодобувного гіганта “Северсталь” також були запрошені, кажуть джерела видання.

“Невідомо, скільки бізнес-лідерів, які потрапили під санкції США та їхніх союзників, будуть присутні особисто, хоча їхні компанії можуть бути представлені”, – додає агентство.

Очікується, що керівники деяких нафтових і газових компаній також відвідають захід.

Представник офісу Мішустіна не відповів на прохання видання прокоментувати ситуацію. Прес-секретарі Дерипаски, Гур’єва, Мельниченка, Мордашова і Пумпянського відмовилися від коментарів.

“Форум, ймовірно, посилить наратив про квітучу економічну співпрацю між Москвою та Пекіном, незважаючи на економічні санкції, накладені на Росію”, – сказала науковий співробітник Фонду Карнегі Віта Співак.

“В економічній сфері, як і в геополітиці, Росія активно посилює свою залежність від Китаю і стає молодшим партнером Пекіна”, – додала вона.

ЄС пропонує обмежити діяльність кількох китайських фірм за допомогу Росії

Китай утримався від приєднання до очолюваної США кампанії санкцій проти Росії за її вторгнення в Україну.

Ключовою темою порядку денного форуму в Шанхаї стане енергетичне співробітництво між Росією і Китаєм, також буде порушено теми сільського господарства, промисловості, транспорту і цифровізації.

Експорт Китаю в Росію у квітні зріс на 153% порівняно з минулим роком і досяг рекордних $9,6 млрд, зазначає Bloomberg. Водночас Китай імпортував із Росії нафту, газ та інші товари на цю саму суму.

Економічна правда

Рада директорів австралійської компанії Newmont одноголосно підтримала пропозицію про поглинання за 29 мільярдів австралійських доларів (19 мільярдів доларів США) свого американського конкурента Newmont, що відкриває шлях до зміцнення позицій найбільшої золотодобувної компанії світу в цьому секторі.

Про це пише Financial Times.

За умови голосування акціонерів та схвалення регуляторних органів, Newmont придбає компанію Newcrest, яку вона заснувала в 1960-х роках, а потім відокремила в результаті злиття з BHP, запропонувавши 0,4 акції за кожну акцію австралійської компанії.

Ця угода посилить діяльність компанії Newmont, що базується в Денвері, в Австралії, Канаді та Папуа-Новій Гвінеї, і потенційно створить хвильовий ефект у галузі, оскільки менші шахти, що належать об’єднаному бізнесу, будуть ліквідовані, пише FT.

Це останній приклад консолідації у світовій гірничодобувній промисловості, коли великі компанії прагнуть придбати перспективні підприємства, щоб збільшити масштаби та доступ до критично важливих мінералів, необхідних для енергетичного переходу. Цей крок Newmont значно збільшує його доступ до міді і слідує за поглинанням BHP компанії-конкурента Oz Minerals, викупом Rio Tinto компанії Turquoise Hill і злиттям Allkem з Livent для створення більш потужного гравця на ринку літієвої сировини.

Newmont вперше звернулася до Newcrest у лютому з пропозицією придбати всі акції, але отримала відмову. У квітні вона підвищила свою пропозицію до 29,4 млрд австралійських доларів.

Дещо нижча вартість угоди, яка включає боргові зобов’язання, відображає зниження ціни акцій Newmont за останні два місяці, але все одно становить більш ніж 30-відсоткову премію порівняно з тим, де вона була безпосередньо перед первинною пропозицією.

Генеральний директор компанії Newmont, акції якої котируються на біржі США, австралієць Том Палмер заявив, що поглинання представляє “виняткову цінність” для акціонерів.

“Це створює провідний в галузі портфель з багаторічним досвідом виробництва золота і міді в найбільш сприятливих гірничодобувних юрисдикціях світу”, – сказав він.

Економічна правда

Міноборони зобов’язали викупляти всі боєприпаси з українських заводів, а лише після цього купувати імпортні.

Про це йдеться в матеріалі УП.

З джерел видання стало відомо, що держконцерн уже випускає щомісяця десятки тисяч боєприпасів радянських калібрів: 82, 120, 122, 125 та 152 мм. Ці снаряди виробляють, зокрема, в кооперації з іноземними країнами.

Але виробництво буде масштабуватись завдяки новим замовленням від Міноборони. Ставка верховного головнокомандувача зобов’язала Міноборони спершу викупляти всі боєприпаси в українських заводів, а лише після цього думати про імпортні.

Дефіцит боєприпасів на фронті є особливо відчутним для радянських калібрів, однак снаряди від “Укроборонпрому” коштують дорожче за іноземні аналоги.

Детальніше про зміни в українській оборонній промисловості читайте у статті: Корпоратизація монстрів. Як Зеленський змінює правила в оборонці та як це вплине на хід війни.

Єврокомісія покращила прогноз зростання економіки ЄС цьогоріч до 1%, раніше ріст ВВП прогнозувався на рівні 0,8%.

Про це йдеться в повідомленні Єврокомісії.

У 2024 році, згідно з оновленим прогнозом, ВВП ЄС зросте на 1,7%, а не на 1,6%, як очікувалось раніше.

Оцінку підвищення економіки єврозони цього року переглянуто до 1,1% з 0,9%, наступного – до 1,6% з 1,5%.

“Європейська економіка продовжує демонструвати стійкість у складних глобальних умовах. Зниження цін на енергоносії, ослаблення обмежень у ланцюжках поставок і сильний ринок праці сприяли помірному зростанню в першому кварталі 2023 року, розвіявши побоювання з приводу рецесії”, – зазначається в документі.

Також Єврокомісія переглянула прогнози інфляції – інфляція в єврозоні у 2023 році становитиме 5,8% замість 5,6%, яких раніше очікували. Прогноз на 2024 рік було піднято до 2,8% з 2,5%.

У Євросоюзі споживчі ціни в поточному році, як очікується, зростуть на 6,7%, у майбутньому – на 3,1%. Попередні прогнози становили 6,4% і 2,8% відповідно.

Базова інфляція в єврозоні 2023 року становитиме в середньому 6,1%, а потім впаде до 3,2% наступного року.

Стабільна макроситуація, збільшення міжнародних резервів та поліпшені інфляційні очікування дають підстави вважати, що доходності за ОВДП досягли свого піку.

Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко в інтерв’ю Forbes.

“Буквально три місяці тому була зовсім інша риторика: “чому ви не підвищуєте ставки?” питали мене. Звичайно, для Мінфіну зниження ставок – одна з основних задач, бо ми зацікавлені платити менше за обслуговування наших боргів.

Чи буде зниження? Будемо дивитися. Залежить від того, як реагуватиме ринок. Якщо ми при суттєвому зниженні ставок втратимо можливість запозичувати, я вважаю, це може бути більшою проблемою”, – сказав Марченко.

Він зауважив, що нещодавно НБУ покращив свої прогнози щодо інфляції – з 18,7% до 14,8% на кінець 2023 року.

За його словами, це свідчить про зростання реальної дохідності за всіма інструментами Мінфіну.

“Стабільна макроситуація, збільшення міжнародних резервів та поліпшені інфляційні очікування дають нам підстави вважати, що доходності за ОВДП досягли свого піку, і прогнозувати поступове зниження ставок за ОВДП, за умови відсутності суттєвих шоків.

Але ці речі досить чутливі, тому важливо не створити надмірних очікувань на ринку”, – зазначив міністр.

Чи обговорюється якесь рішення стосовно ОВДП у портфелі Нацбанку? Мінфін сплачує за ними щороку дуже великі відсотки.

“Від початку повномасштабної війни і станом на 10 травня за ОВДП що знаходяться у портфелі НБУ, Мінфін сплатив 80,5 млрд грн. Якби у нас була критична ситуація з бюджетом, звичайно, ми це питання ставили б більш серйозно.

Але у нас конструктивний діалог з НБУ. Нацбанк переказав у бюджет велику суму, 72 млрд грн. Ми з розумінням ставимося до того, що є певні процедури, і ці кошти ми можемо отримати в бюджет тільки після затвердження річного аудійованого звіту НБУ”, – додав він.

Стосовно можливої рамки реструктуризації зовнішнього боргу Марченко підкреслив, що ключова задача – зберегти доступ до зовнішнього ринку капіталу для післявоєнного відновлення.

“Репутація на ринку капіталу надзвичайно важлива. Тому будь-які наші дії ми будемо виходити з інтересів України, як поточних, так і перспективних. Це дуже тонкі перемовини”, – резюмував він.

Нагадаємо:

Міністерство фінансів у вівторок, 9 травня, провело рекордний аукціон ОВДП – розмістило держоблігацій на суму близько 28,5 мільярда гривень в еквіваленті.

Так, від розміщення гривневих облігацій з терміном погашення 1 рік під 18,5% залучили 1,97 млрд грн.

Гривневі ОВДП з терміном погашення 2 роки під 19,69% розмістили на 7,98 млрд грн.

Економічна правда